Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 593/354/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про видачу і продовження обмежувального припису.
Надіслано для оприлюднення: 20.03.2023. Зареєстровано: 20.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 21.03.2023.
Дата набрання законної сили: 18.04.2023
Номер судового провадження: 2-о/593/12/2023

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 2-о/593/12/2023 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		"16" березня 2023 р.                                        Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:
		головуючої - судді Данилів О.М.
		при секретарі Паньків М.М.
		за участі заявниці ОСОБА_1 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бережани цивільну справу за заявою представника заявника -завідувача сектору «Бережанське бюро правової допомоги» відділу безоплатної правової допомоги Тернопільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомогиПроцика Петра Богдановича в інтересах ОСОБА_1  про видачу обмежувального припису стосовно кривдника,- 
		В С Т А Н О В И В:
		Представник   заявниці  завідувач  сектору «Бережанське бюро правової допомоги» відділу безоплатної правової допомоги Тернопільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомогиПроцик  Петро Богданович   в інтересах  ОСОБА_1 звернувся в Бережанський районний суд із заявою про видачу обмежувального припису відносно кривдника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , строком на 6 (шість) місяців із встановленням до нього заходів тимчасового обмеження його прав з покладенням наступних обов`язків, а саме : заборонити ОСОБА_2 заходити до кімнати, в якій разом із дітьми проживає заявниця  ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань не менше трьох метрів до заявниці  ОСОБА_1 ; заборонити ОСОБА_2 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_3 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею та заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_4 , або контактувати з нею через інші засоби зв"язку особисто і через третіх осіб.
		  Заяву мотивував тим, що ОСОБА_2    є чоловіком заявниці, який  має схильність до вживання алкоголю та, перебуваючи у стані алкогольного сп"яніння,  є агресивним,  обзиває її нецензурними словами  та погрожує їй розправою. Він,  вчиняючи як психологічне, так і фізичне насильство над заявницею, постійно погрожує їй застосуванням сили та нанесенням тілесних ушкоджень. З метою свого захисту заявниця протягом року неодноразово викликала поліцію та повідомляла про наявну небезпеку. З цього приводу працівниками поліції стосовно ОСОБА_2 були складені протоколи про адмінправопорушення, які судом були розглянуті із застосуванням адміністративних стягнень. Крім цього, працівниками поліції стосовно нього кожного разу виносились термінові заборонні приписи, однак, незважаючи на вказане, поведінка останнього не змінюється. А так як заявниця боїться свого чоловіка, який у нетверезому стані себе не контролює, тому з метою захисту своїх прав змушена була звернутися до суду із вказаною заявою про призначення обмежувального припису. 
		В судове засідання представник   заявниці - завідувач  сектору «Бережанське бюро правової допомоги» відділу безоплатної правової допомоги Тернопільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Процик Петро Богданович   не з`явився, подав суду клопотання про проведення розгляду даної справи у його відсутності, подану заяву підтримує із підстав, зазначених у ній, просить її задоволити. 
		В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 подану заяву підтримала, просила її задоволити. 
		ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про день і час розгляду справи, у судове засідання не з"явився, не повідомив суд про причину своєї неявки, а тому суд вирішив розглядати справу у його відсутності, що не суперечить нормам, передбаченим ст. 350-5 ЦПК України.
		Суд, заслухавши пояснення заявниці, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що подану заяву слід задоволити, виходячи із наступного.
		Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		В силу вимог ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України " Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство це - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону передбачено, що кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі. 
		Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
		Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
		  Згідно з вимогами п. 1 ч. 1  ст. 4 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», однією із засад запобігання та протидії домашньому насильству є гарантування постраждалим особам безпеки та основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на життя, свободу та особисту недоторканість, на повагу до приватного та сімейного життя, на справедливий суд, на правову допомогу, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. 
		Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 статті 24 Закону України «Про запобігання та протидію до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.
		Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 , хоч є фактично зареєстрованою в АДРЕСА_2 , однак вона у зв`язку із військовими діями, пов`язаними з російською агресією, з квітня 2022 року разом із своєю матір`ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є інвалідом 2-групи та є маломобільною, оскільки пересувається на милицях, та новонародженою дочкою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вимушено переїхали на Західну Україну і їм, як внутрішньопереміщеним особам в АДРЕСА_1 , було надано для тимчасового проживання двохкімнатний житловий будинок ( з окремими ізольованими кімнатами), у якому з серпня 2023 року також проживає і чоловік заявниці ОСОБА_2 та їх неповнолітній син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . 
		     Вищевказані факти підтверджуються усними поясненнями заявниці та оглянутими в судовому засіданні докуменами, а саме: свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , повторно виданого 26 січня 2023 року Бережанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, яке свідчить про те, що заявниця ОСОБА_9 з 7 серпня 2009 року перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 ; свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 23 березня 2012 року на ім`я ОСОБА_8 ; свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 12 квітня 2022 року на ім`я ОСОБА_10 та довідкою про реєстрацію місця проживання особи № 1142, виданою 6 серпня 2020 року виконкомом Первомайської сільської ради Ясинуватського району Донецької області. 
		    Судом також встановлено, що ОСОБА_2 зловживає алкоголем та, перебуваючи у стані алкогольного сп"яніння, по місцю спільного проживання вчиняв скандали, обзивав заявницю нецензурними словами та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого вона неодноразово викликала поліцію. Вказане підтверджується оглянутими у судовому засіданні постановами, якими ОСОБА_2 з приводу неправомірних дій відносно дружини ОСОБА_1 неодноразово було притягнуто до адмінвідповідальності та до нього застосовувалися заборонні приписи.
		Зокрема, 06 листопада 2022 року, близько 1 год., ОСОБА_2 за місцем тимчасового проживання - в АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_1 домашнє насильство психологічного характеру, а саме : обзивав її нецензурними словами та погрожував фізичною розправою. За даним фактом працівником Відділу поліції № 1 (м. Бережани) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області 9 листопада 2022 року стосовно ОСОБА_2 було складено протокол серії ВАВ № 118824 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, який 23 листопада 2023 року розглянутий Бережанським районним судом та винесена відповідна постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності із застосуванням адміністративного стягнення у виді усного зауваження. 
		Також, 09 листопада 2022 року було винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 253276, яким ОСОБА_2 було заборонено в будь який спосіб контактувати із заявницею на строк 5 діб, з 13год.00 хв. 09 листопада 2022 року до 13год.00 хв.. 14 листопада 2022 року. Крім того, ОСОБА_2 було поставлено на профілактичний облік та про факт вчинення домашнього насильства було повідомлено службу у справах дітей сім`ї молоді та спорту Бережанської міської ради.
		Однак, незважаючи на вказане, 25 грудня 2022 року, близько 20год., ОСОБА_2 за місцем тимчасового проживання - АДРЕСА_1 , відносно заявниці знову вчинив домашнє насильство психологічного характеру, а саме : обзивав її нецензурними словами та погрожував фізичною розправою. За даним фактом 1 січня 2023 року працівником Відділу поліції № 1 (м. Бережани) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області стосовно ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП, серії ВАБ № 815105 та 1 січня 2023 року було винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 255741, яким ОСОБА_2 було заборонено в будь який спосіб контактувати із заявницею на строк 5 діб, з 17год.00 хв. 01 січня 2023 року до 17год.00 хв. 05 січня 2023 року. Незважаючи на вказані заходи, ОСОБА_2 18 січня 2023 року, о 21год. знову відносно дружини вчинив домашнє насильство, тобто повторно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 173-2 КУпАП, про що 20 січня 2023року було винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 255743, яким ОСОБА_2 було заборонено в будь який спосіб контактувати із заявницею на строк 6 діб, з 13год.00хв. 20 січня 2023 року до 13год.00 хв. 26 січня 2023 року та знову працівниками поліції 20 січня 2023 року було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 815109.
		25 січня 2023 року постановою Бережанського районного суду Тернопільської області ОСОБА_2 по факту вчинення ним 25 грудня 2022 року та 18 січня 2023 року сімейного насильства відносно заявниці ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді 30 годин громадських робіт.
		   Незважаючи на вказані заходи та винесені щодо нього термінові заборонні приписи,                 ОСОБА_2 належних висновків не зробив та далі продовжував свою протиправну поведінку відносно своєї дружини.
		Так, 28 лютого 2023 року, близько 17 години, ОСОБА_2 , перебуваючи за місцем свого спільного проживання, в АДРЕСА_1 , на грунті раптово виниклих неприязних відносин знову вчинив домашнє насильство фізичного характеру щодо заявниці, а саме - наніс ОСОБА_1 один удар кулаком правої руки в область губи з лівої сторони, чим спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді синця на шкірі нижньої губи зліва та садна слизової оболонки, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		За даним фактом 2 березня 2023 року було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023216050000045 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України та 15 березня 2023 року дізнавачем сектору дізнання ВП № 1( м. Бережани) Тернопільського РУП старшим лейтенантом поліції Кашарабою М.І. ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення.
		З наведеного вбачається, що домашнє насильство з боку ОСОБА_2 щодо заявниці носить системний характер, короткострокові заборонні приписи не приносять бажаного результату та кривдник не припиняє своєї неправомірної поведінки. Така ситуація, поза всяким сумнівом негативно позначається на фізичному і психічному здоров`ї та спокої заявниці та її дітей, викликає обґрунтовані побоювання за безпеку їх життя та здоров`я, емоційну невпевненість та, враховуючи те, що заявниця жінка, а її діти малолітні, то вони не здатні себе захистити. 
		 
		Постійні погрози, сварки, приниження заявниці зі сторони ОСОБА_2 стало підставою для звернення її до суду про призначення обмежувального припису. У своїх поясненнях заявниця зазначає, шо з кожною заявою в поліцію поведінка ОСОБА_2 стає більш безконтрольною та такою, що несе загрозу її життю і вона побоюється, що якщо з нею щось трапиться, то її мама, яка є інвалідом 2-ї групи та є маломобільною, оскільки пересувається на милицях, не зможе фізично сама повернутися із її однорічною дитиною додому. 
		Пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
		В силу вимог ч.2 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом прав спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкуватися з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.
		  Згідно з вимогами ч. 3 ст. 26 Закону України " Про запобігання та протидію домашньому рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
		У пункті 9 частини першої статті 1 Закону України  "Про запобігання та протидію домашньому насильству" передбачено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
		Оцінка ризиків має проводитися за факторами небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства шляхом відібрання свідчень від постраждалої від такого насильства особи, з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників й умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. Фактори небезпеки (ризику) щодо вчинення домашнього насильства мають визначатися за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.
		Згідно з вимогами п.3 ч.1 ст. 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
		З урахуванням змісту вищевказаних норм, видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних обставин та наявності ризиків.
		Суд під час вирішення заяви про видачу обмежувального припису має надавати оцінку всім обставинам та доказам у справі, вирішувати питання про дотримання прав та інтересів дітей і батьків, а також забезпечити недопущення необґрунтованого обмеження прав у разі безпідставності та недоведеності вимог заяви.
		Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суд має встановити, яким формам домашнього насильства піддавалася заявниця, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
		Обмежувальний припис використовується як ефективний спосіб захисту від вчинення дій з домашнього насильства, однією із характеристик якого є повторюваність.
		Згідно з правовими позиціями, викладеними Верховним Судом, зокрема, в Постановах від 27 листопада 2019 року у справі №753/23624/18, від 09 грудня 2019 року у справі № 756/11732/18, від 18 грудня 2019 року у справі № 754/9263/19, від 14 січня 2019 року у справі № 754/6995/19, від 06 лютого 2010 року у справі № 753/8626/19, під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві. Також у цих постановах Верховний Суд виходив з того, що звернення заявника до органів поліції самі по собі, не підтверджують факт вчинення насильства, що є необхідною умовою застосування судом до відповідної особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, які визначені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
		   Відповідно до вимог ч. 4 ст.  26 Закону України ''Про запобігання та протидію домашньому насильству''обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
		Судом встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що ОСОБА_2 неодноразово вчиняв домашнє насильство щодо своєї дружини ОСОБА_1 .
		Відсутні докази, що на час розгляду справи в суді відносини між сторонами покращились, ОСОБА_2 не було надано жодних доказів на спростування вищенаведених обставин.
		Враховуючи викладене, зважаючи на протиправну поведінку ОСОБА_2 , приймаючи до уваги те, що останній не усвідомлює серйозності негативних наслідків своїх дій, не бажає змінювати свою поведінку, суд прийшов до висновку, що доводи заявниці про ризик продовження кривдником таких дій відносно неї є підставними, а отже, і необхідність застосування обмежувального припису є обґрунтованими.
		Такий висновок відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним, зокрема у постановах від 22 вересня 2020 року у справі № 520/13677/19, від 26 лютого 2020 року у справі № 154/1692/19.
		Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, з метою уникнення у майбутньому домашнього насильства у будь-якому прояві, захисту прав постраждалої, суд вважає за необхідне видати обмежувальний припис стосовно кривдника у вигляді заходів тимчасового обмеження його прав, а саме: заборонити ОСОБА_2 заходити до кімнати, в якій разом із дітьми проживає заявниця  ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань не менше трьох метрів до заявниці  ОСОБА_1 ; заборонити ОСОБА_2 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_3 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_4 , або контактувати з нею через інші засоби зв"язку особисто і через третіх осіб.
		Суд вважає, що саме такий вид обмежувального припису є необхідним, щоб гарантувати постраждалій особі безпеку та забезпечити їй основоположні права і свободи людини і громадянина, зокрема, права на свободу та особисту недоторканість, на повагу до приватного життя, із пропорційним втручанням у права і свободи кривдника, тобто суд вважає, що застосування до ОСОБА_2 тимчасових обмежень прав кривдника є виправданими та доречними, вони відповідають меті їх застосування та забезпечать дієвий та ефективний захист заявниці від кривдника. 
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 4, 13, 76-82, 350-2, 350-5, 350-6, 350-8, 352, 354 ЦПК України, Законом України " Про запобігання та протидію домашньому насильству", суд, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		Заяву про видачу обмежувального припису задоволити.
		Видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , строком на 6 (шість) місяців, яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав, а саме: 
		-заборонити ОСОБА_2 заходити до кімнати, в якій разом із дітьми проживає заявниця  ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
		-заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань не менше трьох метрів до заявниці  ОСОБА_1 ;
		-заборонити ОСОБА_2 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_3 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
		 
		 
		 
		 
		 
		-заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_4 , або контактувати з нею через інші засоби зв"язку особисто і через третіх осіб.
		Судові витрати віднести на рахунок держави.
		Повідомити не пізніше наступного дня з дня ухвалення судового рішення уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявниці про видачу обмежувального припису щодо ОСОБА_2 для взяття його на профілактичний облік. 
		Рішення суду підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		 
		 
		 
		Суддя Бережанського районного суду
		Тернопільської області Данилів О.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...