Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 336/92/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:; факту смерті, з них: на тимчасово окупованій території України.
Надіслано для оприлюднення: 20.03.2023. Зареєстровано: 20.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 21.03.2023.
Дата набрання законної сили: 01.03.2023
Номер судового провадження: 22-ц/807/721/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу 01.03.2023 Справа № 336/92/23
		 
		 
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		 
		Єдиний унікальний № 336/92/23 
		Провадження №22-ц/807/721/23
		Головуючий в 1-й інстанції  Боєв Є.С. 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01 березня 2023 року                        місто Запоріжжя
		 
		Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.,суддів:Бєлки В.Ю., Онищенка Е.А.,секретарКниш С.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Рощупкіна Сергія Вікторовича на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09 січня 2023 року, постановлену у м. Запоріжжі за заявою адвоката Рощупкіна Сергія Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління соціального захисту населення Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області, про встановлення факту, що має юридичне значення,- 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У січні 2023 року адвокат Рощупкін С.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою, в якій просив встановити юридичний факт загибелі ОСОБА_2 у зв`язку з прийняттям ним участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув чоловік заявниці  ОСОБА_2 . На дату загибелі ОСОБА_2 був членом добровольчого формування Громадської організації «Загін народної самооборони Гуляйпільської громади», яке було утворене з метою захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Також зазначає, що заявниця має намір звернутись до УПСЗН Пологівської районної адміністрації Запорізької області, який є структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної державної адміністрації, з клопотання про надання їй статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника України. Проте довести факт загибелі ОСОБА_2 у зв`язку з прийняттям ним участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України не є можливим, оскільки добровольче формування, до складу якого входив загиблий, не було в подальшому включено до складу Збройних Сил України.
		 
		Ухвалою Шевченківського районногосуду м.Запоріжжя від09січня 2023року, відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою адвоката Рощупкіна Сергія Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління соціального захисту населення Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області, про встановлення факту, що має юридичне значення
		 
		Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 вособі представникаадвоката РощупкінаСергія Вікторовича звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті.
		 
		Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що встановлення відповідного юридичного факту необхідно заявниці для подальшого звернення до компетентних органів для отримання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника України, без встановлення відповідного факту позасудове вирішення справи неможливе.
		 
		Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. 
		 
		За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
		 
		Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
		 
		Відмовляючи у відкритті провадження за заявою суд першої інстанції виходив з того, що звертаючись із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, представник заявниці відповідно до вимог п. 1 ч. 1 статті 318 ЦПК України пояснив мету звернення до суду  надання дружині загиблого статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника України. Надання такого статусу врегульовано Порядком надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 № 740, тобто законодавством встановлено позасудовий порядок отримання такого статусу, що є підставою для відмови у відкритті провадження за заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
		 
		З вказаними висновками суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду погоджується, виходячи з наступного.
		 
		Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.
		 
		Стаття 55 Конституції України закріплює право кожної особи на судовий захист. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді.
		 
		Згідно з ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		 
		Порядок розгляду в окремому провадженні справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визначений главами 1 та 6 розділу IV ЦПК України.
		 
		Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
		 
		Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
		 
		Визначений у частині першій статті 315 ЦПК України перелік фактів, які можуть встановлюватися судом, не є вичерпним, оскільки згідно з частиною другою зазначеної статті в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
		 
		Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.
		 
		Звертаючись із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, представник заявниці відповідно до вимог п. 1 ч. 1 статті 318 ЦПК України пояснив мету звернення до суду  надання дружині загиблого статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника України.
		 
		Надання такого статусу врегульовано Порядком надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 № 740.
		 
		Відповідно до абз. 4 п. 2 вказаного Порядку статус члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України надається сім`ям осіб, які, перебуваючи у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету, територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання такими добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами, МВС, Національною гвардією та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
		 
		Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Порядку для таких осіб підставами надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України є: свідоцтво про смерть (копія) або повідомлення про загибель особи; клопотання про надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, керівника добровольчого формування, до складу якого входила особа, яка загинула (пропала безвісти) чи померла. До клопотання додаються документи або письмові свідчення не менш як двох свідків з числа осіб, які разом з такою особою брали участь в антитерористичній операції та отримали статус учасника бойових дій, або особи з інвалідністю внаслідок війни, або учасника війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що підтверджують участь особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, в антитерористичній операції; довідка керівника Антитерористичного центру при СБУ, Генерального штабу Збройних Сил про виконання добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами, МВС, Національною гвардією та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами під час перебування безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення; висновок судово-медичної експертизи.
		 
		В апеляційній скарзі представник заявника зазначає, що заявник немає будь-яких документів або письмових свідчень свідків, які б підтверджували участь ОСОБА_2 у здійснені заходів необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.
		 
		Абзац 2, 7 п.6 Порядку передбачає, що відсутність документів, визначених пунктом 4 цього Порядку, та їх недостовірність є підставою для відмови в наданні статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України. При цьому рішення органу соціального захисту населення може бути оскаржене в судовому порядку.
		 
		Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до ветеранів чи інвалідів війни, фактів проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов`язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання, а також фактів закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти, одержання урядових винагород. Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду. Зазначене свідчить, що у даному випадку захист своїх прав, у разі їх порушення, заявник має здійснювати в порядку адміністративного судочинства шляхом оскарження дій чи бездіяльності відповідного органу.
		 
		Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що законодавством передбачено спеціальний порядок встановлення статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника України, а відтак у окремому провадженні не може бути встановлений юридичний факт загибелі особи у зв`язку з прийняттям ним участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, який в подальшому надасть можливість заявнику отримати статус члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника України.
		 
		У випадку якщо заінтересована особа отримала від заявника документи, які підтверджують факт її належності до члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника України, проте надала відмову, яку заявник, маючи документальні підтвердження зазначеного факту, вважає безпідставною, він може оскаржити такі дії заінтересованої особи до адміністративного суду, до повноважень якого належить, зокрема, перевірка законності й обґрунтованості відмови заінтересованої особи та оцінка наданих їй заявником документів як доказів його належності до члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника України.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що зазначений спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, і суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження у справі.
		 
		Керуючись ст.ст. 367, 374, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника адвоката Рощупкіна Сергія Вікторовича залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09 січня 2023 року у цій справі залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
		 
		Повна постанова складена 06 березня 2023 року.
		 
		Головуючий, суддя-доповідач                        С.В. Кухар
		 
		Судді:                                    В.Ю. Бєлка
		 
		Е.А. Онищенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...