Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 463/14164/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Шахрайство.
Надіслано для оприлюднення: 20.03.2023. Зареєстровано: 20.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 21.03.2023.
Дата набрання законної сили: 22.08.2023 (частково)
Результат оскарження 22.08.2023 Апеляційний суд Львівської області: змінено вирок
Номер судового провадження: 1-кп/463/200/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020140040000281

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №463/14164/21
		Провадження №1-кп/463/200/23
		 
		В И Р О К
		іменем України
		 
		20 березня 2023 року                 Личаківський районний суд м.Львова 
		в складі: головуючого судді                         ОСОБА_1 
		з участю: секретаря судових засідань                 ОСОБА_2 
		прокурора                                                 ОСОБА_3 
		обвинуваченого                                         ОСОБА_4 
		захисника                 ОСОБА_5 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальні провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021141360000871 від 14.12.2021 та №12020140040000281 від 18.02.2020 про обвинувачення:
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Суми, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, тимчасово не працюючого, раніше неодноразово судимого, востаннє: 04.03.2021 вироком Залізничного районного суду м.Львова за ч.2 ст.190, ч.4 ст.70 КК України та 11.06.2021 ухвалою Львівського апеляційного суду, до покарання у виді 2 років обмеження волі, без місця реєстрації та постійного місця проживання,-
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст.185 КК України, -
		встановив:
		 
		В середині лютого 2020 року, діючи повторно, перебуваючи у м.Суми (більш точні час та місце досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_4 під час спілкування по мобільному телефону, вступив із невстановленою слідством особою (матеріали відносно якої виділено в окреме провадження) в попередню змову щодо реалізації злочинної схеми з метою незаконного заволодіння грошовими коштами потерпілих.
		Так, 17.02.2020 близько 11-30 год. невстановлена досудовим розслідуванням особа діючи відповідно до попередньо розприділених ролей узгоджених між собою, зателефонувала на стаціонарний номер телефону до потерпілої ОСОБА_6 та представившись прокурором, повідомила завідомо неправдиву інформацію про те, що її внук ОСОБА_7 потрапив в дорожньо-транпортну пригоду та по його вині дівчину збив автомобіль, після чого, остання потрапила до лікарні, та щоб вирішити питання потрібні грошові кошти в сумі 10 000 доларів США, які потерпіла повинна передати працівнику поліції, який до неї прийде, щоб забрати грошові кошти. Реалізовуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_4 з корисливих мотивів та безпідставного збагачення, з метою поліпшення матеріального становища за рахунок коштів потерпілої ОСОБА_6 , прийшов до останньої за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуваючи під психологічним тиском та переживаючи за долю внука ОСОБА_7 , передала ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 1000 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 17.02.2020 становить 24447 гривень.
		       Своїми спільними умисними злочинними діями ОСОБА_4 та невстановлена досудовим розслідуванням особа заподіяли потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 24447 гривень.
		Крім цього, 11.12.2021 в період з 15 год. 15хв. до 15 год. 32 хв. ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням в інше приміщення, діючи повторно, з корисливих мотивів та власного безпідставного збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та його дії є непомітними для інших осіб, через незачинені на ключ двері-ролокасети проник у службове приміщення посту чергової медичної сестри неврологічного відділення, що знаходиться на другому поверсі неврологічного корпусу Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна лікарня», що на вул.Некрасова, 6 у м.Львові. Перебуваючи у вказаному службовому приміщенні та реалізуючи злочинний умисел, спрямований на протиправне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 таємно викрав майно КНП ЛОР «ЛОКЛ», а саме: системний блок Brain Business C500 U0326137 процесор і3 8100 корпус VingaCS 106B-450W вартістю 10400 грн., який перебував на балансі КНП ЛОР «ЛОКЛ» та в користуванні неврологічного відділення вищевказаної лікарні. Після вчинення таємного викрадення майна, ОСОБА_4 , утримуючи вищевказане викрадене майно, непомітно покинув приміщення неврологічного відділення, що знаходиться на другому поверсі КНП ЛОР «ЛОКЛ», що на вул. Некрасова, 6 у м.Львові.
		Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 заподіяв майнової шкоди Комунальному некомерційному підприємству Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна лікарня» на загальну суму 10400 грн.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав частково, лише по епізоду незаконного заволодіння грошовими коштами потерпілої ОСОБА_6 . По епізоду викрадення майна з КНП ЛОР «ЛОКЛ» заперечив кваліфікацію кримінального правопорушення в частині проникнення в інше приміщення. Додатково зазначив, що проходив повз пост чергової медичної сестри та побачив, що ролокасета була повністю піднята та в середині нікого не було. Він зайшов, від`єднав шнури та забрав системний блок. Вважає, що в нього був вільний доступ, жодного проникнення не було, оскільки він ніяких замків не ламав. У вчиненому обвинувачений розкаявся і просить суворо його не карати. 
		Не зважаючи на часткове визнання вини у вчиненому, винність обвинуваченого в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях підтверджується доказами безпосередньо дослідженими судом в судовому засіданні.
		По епізоду заволодіння чужим майном шляхом обману.
		З оголошеного в судовому засіданні витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань №12020140040000281 (а.с.176), згідно якого 18.02.2020 внесено відомості про кримінальне правопорушення за ч.2 ст.190 КК України за заявою потерпілої ОСОБА_6 щодо невідомої особи, яка шахрайським способом, зловживаючи довірою представилась працівником поліції та повідомила потерпілій, що її онука потрапила у аварію та для того щоб уникнути покарання потрібні грошові кошти, які остання надала у сумі 1000 дол.США.
		З оголошеного в судовому засіданні протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 17.02.2020 потерпілої ОСОБА_6 (а.с.177-178), згідно якого остання повідомила про обставини події та передачі невідомій особі 1000 дол.США.
		З оголошеного в судовому засіданні протоколу пред`явлення особи для впізнання та фото таблиці до нього (а.с.179-185), згідно якого потерпіла ОСОБА_6 впізнала ОСОБА_4 , як особу якій вона 12.02.2020 віддала 1000 дол.США.
		Крім цього, в процесі судового розгляду прокурор відмовився від допиту свідка та потерпілої, оскільки свідок мобілізований до лав ЗСУ, а потерпіла через похилий вік та тяжкий стан здоров`я не може самостійно прибути до суду. Сторона захисту підтримала думку прокурора та не настоювали на їх допиті. 
		По епізоду таємного викрадення майна.
		Показами даними в судовому засіданні представником потерпілого ОСОБА_8 - старшої медичної сестри неврологічного відділення КНП ЛОР «ЛОКЛ», яка пояснила, що 11.12.2021 близько 18-00 год. до неї зателефонувала чергова лікар та повідомила про крадіжку з посту чергової медичної сестри системного блоку із процесором. Про обставини події знає лише зі слів працівників лікарні. З камери відео спостереження, яка знаходиться на вході у неврологічне відділення, бачила обвинуваченого який спускався по сходах з викраденим комп`ютером. Через два дні працівники лікарні повідомили її, що ОСОБА_4 знаходиться на третьому поверсі неврологічного відділення, після чого вони разом пішли на верх і затримали обвинуваченого та викликали працівників поліції. Додатково зазначила, що пост чергової медичної сестри використовується виключно медичним персоналом і зачиняється зверху до низу ролокасетою на замок.
		Показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_9 - медсестрою неврологічного відділення КНП ЛОР «ЛОКЛ», яка пояснила, що 11.12.2021 вона чергувала, знаходилась у службовому приміщенні посту чергової медичної сестри неврологічного відділення, що знаходиться на другому поверсі неврологічного корпусу. Близько 15-00 год. хтось терміново її покликав до пацієнта, якому стало погано, вона вибігла з службового приміщення посту чергової медичної сестри та лише трохи опустила ролокасету, яку на замок не зачинила. Повернувшись через деякий час вона побачила відчинену ролокасету та відсутність комп`ютера в приміщенні посту чергової медичної сестри. Додатково зазначила, що камера відео спостереження знаходиться лише на першому поверсі.
		З оголошеного в судовому засіданні витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань №12021141360000871 (а.с.186-187), згідно якого 14.12.2021 внесено відомості про кримінальне правопорушення за ч.3 ст.185 КК України щодо таємного викрадення, поєднаного з проникненням в інше приміщення, майна КНП ЛОР «ЛОКЛ».
		З оголошеного в судовому засіданні протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 13.12.2021 (а.с.188-189), згідно якого сестра-господиня  ОСОБА_10  повідомила про викрадення майна КНП ЛОР «ЛОКЛ».
		З оголошеної в судовому засіданні накладної від 20.02.2019 №10 (а.с.190), згідно якої підтверджується купівля комп`ютера.
		З оголошеного в судовому засіданні протоколу огляду місця події від 13.12.2021 та фото таблиці до нього (а.с.191-199) в якому зазначено розташування та вигляд приміщення посту чергової медичної сестри.
		З оголошеної в судовому засіданні листа ПТ «ЕР.Ломбард «ЕВ.РО. ФІНАНСИ ЛТД і КОМПАНІЯ» від 14.12.2021 №1393 (а.с.200), згідно якого ОСОБА_4 11.12.2021 о 16-18 год. заклав системний блок, який в подальшому товариством був реалізований без встановлення особи покупця.
		З оголошеної в судовому засіданні довідки КНП ЛОР «ЛОКЛ» від 14.12.2021 №3202/с (а.с.201), згідно якої вартість викраденого майна становить 10400, 00грн.
		З оглянутого в судовому засіданні DVD-R диску з записом камери відео спостереження (а.с.202) на якому відображено як ОСОБА_4 11.12.2021 о 16-13год. заходить у коридор першого поверху неврологічного відділення КНП ЛОР «ЛОКЛ» та о 16-32 год. виходить тримаючи у руках системний блок.
		З оголошеного в судовому засіданні протоколу огляду предметів від 15.12.2021 та фото таблиці до нього (а.с.203), згідно якого оглянуто DVD-R диск з записом камери відео спостереження на якому відображено як ОСОБА_4 11.12.2021 о 16-13год. заходить у коридор першого поверху неврологічного відділення КНП ЛОР «ЛОКЛ» та о 16-32 год. виходить тримаючи у руках системний блок.
		З оголошеного в судовому засіданні протоколу демонстрації відеозапису камер відеоспостереження від 15.12.2021 (а.с.208-209), згідно якого  ОСОБА_4  після перегляду запису камери відео спостереження першого поверхуневрологічного відділення КНП ЛОР «ЛОКЛ» впізнав себе, як особу яка виходить з приміщення з системним блоком.
		Оцінюючи докази в сукупності суд визнає їх допустимими, належними, достатніми та достовірними і такими, які об`єктивно і повно доводять вину обвинуваченого  ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях за ч.2 ст.190 та ч.3 ст.185 КК України.
		Дії ОСОБА_4 за ч.2 ст.190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману, повторно, за попередньою змовою групою осіб, кваліфіковано правильно.
		Дії ОСОБА_4 за ч.3 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна, повторно, поєднане з проникненням в інше приміщення, кваліфіковано правильно з врахуванням наступного.
		Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 06.11.2009 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» крадіжка, грабіж або розбій, поєднані з незаконним проникненням до житла, іншого приміщення чи сховища, кваліфікуються відповідно за частиною третьою статті 185, частиною третьою статті 186, частиною третьою статті 187 КК України.
		Згідно з п.22 вищезазначеної Постанови, вирішуючи питання про наявність у діях винної особи такої кваліфікуючої ознаки, як проникнення в житло, інше приміщення чи сховище, суди повинні мати на увазі таке. Під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище слід розуміти незаконне вторгнення до них будь-яким способом (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання; шляхом обману; з використанням підроблених документів тощо або за допомогою інших засобів), який дає змогу винній особі викрасти майно без входу до житла, іншого приміщення чи сховища. Вирішуючи питання про наявність у діях винної особи названої кваліфікуючої ознаки суди повинні з`ясовувати, з якою метою особа опинилась у житлі, іншому приміщенні чи сховищі та коли саме в неї виник умисел на заволодіння майном. Викрадення майна не можна розглядати за ознакою проникнення в житло або інше приміщення чи сховище, якщо умисел на викрадення майна у особи виник під час перебування в цьому приміщенні.
		Крім цього, Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 18.04.2018 у справі №569/1111/16-к, яка на підставі ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов`язковою для врахування іншими судами при застосуванні таких норм права, зробила висновок та звернула увагу на те, щокрадіжка, грабіж та розбій є однорідними злочинами, тобто такими, що посягають на однакові або подібні об`єкти кримінально-правової охорони і вчиняються з однією і тією ж формою вини та мають низку спільних кваліфікуючих ознак. У зв`язку з цим слід дотримуватися однакового підходу при кримінально-правовій кваліфікації крадіжки, грабежу та розбою, в тому числі й при інкримінуванні кваліфікуючих ознак, зокрема проникнення (п.п.24, 25). Проникнення як кваліфікуюча ознака розбою передбачає, що особа потрапила у житло, інше приміщення чи сховище незаконно, тобто за відсутності права перебувати в місці, де знаходиться майно (всупереч волі законного володільця, шляхом обману, за відсутності визначених законом підстав чи на порушення встановленого законом порядку). При цьому незаконність проникнення стосується самого факту потрапляння до житла, іншого приміщення чи сховища або перебування в ньому під час вчинення розбою. Спосіб проникнення (застосування фізичних чи інтелектуальних зусиль) принципового значення для встановлення кваліфікуючої ознаки «проникнення» не має (п.65). При вирішенні питання про застосування кваліфікуючої ознаки «проникнення у житло, інше приміщення чи сховище» в складі кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 187 КК України, вирішальне значення мають режим доступу до приміщення (вільний/обмежений) під час вчинення розбою та наявність у особи умислу на незаконне входження (потрапляння) до приміщення або незаконне перебування в ньому з метою заволодіння чужим майном (п.66).
		В процесі судового розгляду встановлено, що умисел на таємне викрадення чужого майна у ОСОБА_4 виник коли він проходив повз пост чергової медичної сестри та побачив відсутність в середині медичних працівників, у зв`язку з чим не маючи будь-яких законних підстав перебувати у даному приміщенні, проник та викрав системний блок, а тому судом критично оцінюються показання обвинуваченого ОСОБА_4 з приводу відсутності в його діях кваліфікуючої ознаки проникнення в приміщення та вважаються такими, що даються з метою зменшення своєї ролі у вчиненому.
		При призначенні покарання суд керується наступним. 
		Згідно з п.3 ч.1 ст.65 КК України, суд призначаючи покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2004р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 ККУкраїни стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. 
		Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
		Тому, виходячи з принципу індивідуалізації покарання суд враховує обставини вчинених кримінальних правопорушень, тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, які згідно ст.12 КК України відносяться до нетяжких та тяжких злочинів.
		Особи обвинуваченого  ОСОБА_4 , який є особою молодого віку, раніше судимий, обставини, що пом`якшують покарання - щире каяття у вчиненому, обставин, що обтяжують покарання - вчинення злочину щодо особи похилого віку, та вважає за необхідне призначити покарання в межах санкцій ч.2 ст.190, ч.3 ст.185 КК України, з визначенням остаточного покарання на підставі ст.ст.70, 71 КК України.
		Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд, - 
		 
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_4  визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 та ч.3 ст.185 КК України і призначити йому покарання:
		за ч.2 ст.190 КК України - два роки позбавлення волі
		На підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Львівського апеляційного суду від 06.11.2020 більш суворим за цим вироком і визначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
		за ч.3 ст.185 КК України - три роки позбавлення волі.
		На підставі ст.71 КК України до даного покарання, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Залізничного районного суду м.Львова від 04.03.2021 (ухвали Львівського апеляційного суду від 11.06.2021) і остаточно призначити ОСОБА_4 покарання 3 (три) роки 3 (три) місяці позбавлення волі.
		Строк відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_4 рахувати з часу застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - 16 грудня 2021 року.
		Запобіжний захід ОСОБА_4 - тримання під вартою, до набрання вироком законної сили залишити без змін.
		Речовий доказ: DVD-R диск з відеозаписами камер відеоспостережень - залишити при матеріалах справи.
		На вирок суду може бути подана апеляційна скарга через суд першої інстанції до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, прокурору.
		 
		               Суддя:                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...