Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 286/3744/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, крім відшкодування шкоди на виробництві.
Надіслано для оприлюднення: 20.03.2023. Зареєстровано: 20.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 21.03.2023.
Дата набрання законної сили: 22.05.2023
Результат оскарження 22.05.2023 Апеляційний суд Житомирської області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/286/129/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 286/3744/21
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		09 березня 2023 року                                 м. Овруч
		 
		Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
		головуючого судді Кулініча Я. В. 
		з секретарем   Грищенко Н. А., 
		за участю представника позивача   Таргонія В.М. ,
		представника відповідача Юзопольського С.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Овруч в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_2 від імені якої діє адвокат Таргоній Вадим Миколайович до  Акціонерного товариства «Українська залізниця» про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я та витрат на лікування , -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		23.11.2021 року  адвокат Таргоній В.М. від імені ОСОБА_2, яка  проживає в АДРЕСА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Українська залізниця», що знаходиться в м. Київ по вул. Єжи Гедройця, 5, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 150000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 5483,02 грн. на відшкодування витрат на лікування.      Мотивуючи тим, що 11.02.2021 року в м. Овруч тепловоз 2ТЕ116 №1464Б/1148А скоїв наїзд на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка внаслідок цього перенесла тяжкі тілесні ушкодження, отримала 1 (Б) групу інвалідності та зазнала моральної шкоди. За фактом настання цієї події 11.02.2021 року було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12021060500000032 та розпочато досудове розслідування, а постановою слідчого від 26.02.2021 року вказане кримінальне провадження було закрито. В ході досудового розслідування було встановлено, що внаслідок наїзду потяга ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого травматичного вивиху лівого стегна, обширної розмозженої рани правового стегна, неповної травматичної ампутації правої нижньої кінцівки на рівні нижньої третини стегна, травматичного шоку ІІ-ІІІ ст., які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя в момент їх спричинення. Отже, між наїздом на ОСОБА_2 та тяжким ушкодженням здоров`я останньої наявний причинно-наслідковий зв`язок.  Внаслідок наїзду потягом здоров`ю позивача було заподіяно значну шкоду, як фізичну так і моральну. Вона зазнала сильного болю, втратила  багато часу, коштів та зусиль на лікування, однак досягти відновлення попереднього  стану не вдалося. На даний момент позивач заново навчається ходити з тимчасовим протезом та попереду її очікує ще встановлення постійного протезу, знову реабілітація, яку супроводжують додаткові хвилювання та страх перед майбутнім.  Крім обмежень у пересуванні та веденні господарства, позивач також отримала обмеження у самореалізації та самозабезпеченні. Додаткових моральних страждань позивачу завдає той факт, що в момент ДТП поруч із нею був її чотирирічний син ОСОБА_3 . Адже саме проводжаючи його вранці до садочку на санчатах, вона і потрапила під потяг. На щастя,  фізично дитина не постраждала, однак ОСОБА_3 у тому віці, коли дитина вже здатна усвідомлювати, що на її маму наїхав потяг, що тепер вона більше не зможе повноцінно приділяти йому час, жити повним життям, як раніше. Моральна шкода позивача полягає у постійному фізичному болю та нестерпних стражданнях, як фізичних так і моральних. Постійні негативні переживання викликають насторогу, тривогу, емоційні та тілесні реакції при спробах згадувати день аварії, фіксованість уваги на проблемні одужання та реабілітації, переживання фізичних незручностей, відірваність від активного соціального життя, побоювання щодо свого майбутнього та майбутнього дитини. Страждання  позивача є не одномоментними, а триваючими, тому що відновити попередній стан здоров`я та психіки вже не можливо. Розмір завданої моральної шкоди оцінює у грошовому еквіваленті - 150 000  грн..  Крім того,  внаслідок наїзду потягом, позивач зазнала тяжких ушкоджень здоров`я та понесла витрати на лікування у розмірі 5483 грн. 02 коп..             
		Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 150 000 грн.  не містять жодного обгрунтування саме такого розміру завданої моральної шкоди.  В позовній заяві перелічені обставини, що не підтверджені належними, допустимими  та достовірними доказами, які необхідні збирати із урахуванням конкретних обставин справи  та особливостей процесуального інтересу особи.   Заявлена сума моральної шкоди не відповідає принципам розумності, справедливості та співмірності і дає підстави вважати, що позивач використовуючи судову систему, намагається покращити своє матеріальне становище за рахунок відповідача.
		Позивач будучи належним чином повідомленою, в судове засідання не з"явилася.  
		У судовому засіданні  представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позові, також пояснив, що позивачка зазнала болю при наїзді потягу та під час ампутації. Розмір моральної шкоди визначали із врахуванням відсутності вини відповідача. Для відповідача такий розмір шкоди є незначним.  
		Представник відповідача  позовні вимоги   не визнав з підстав викладених у відзиві, пояснив, що була груба необережність позивачки, вона наразила на небезпеку не тільки себе, а й свою дитину. Розмір моральної шкоди не обгрунтований, заявлена сума не відповідає засадам розумності і справедливості. Крім того, придбані ліки -  роксипим, таблетки вагінальні, пентілін та  пергідроль відсутні у рекомендаціях лікаря. 
		Суд, заслухавши пояснення представників сторін, покази свідка,  дослідивши матеріали кримінального провадження №12021060500000032 та матеріали справи, дійшов до наступного висновку. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Судом встановлено, що згідно постанови про закриття кримінального провадження №12021060500000032,   11.02.2021 року біля 08 год. в м. Овруч, ОСОБА_2 , під час переходу залізничної колії під потягом, потрапила під його колеса, в результаті чого отримала тілесні ушкодження. В ході проведення досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого травматичного вивиху лівого стегна, обширної розмозженої рани правового стегна, неповної травматичної ампутації правої нижньої кінцівки на рівні нижньої третини стегна, травматичного шоку ІІ-ІІІ ст., які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя в момент їх спричинення. 
		Згідно показів потерпілої ОСОБА_2 , 11.02.2021 року біля 07 год. 45 хв. вона вийшла із дому та везла дитину на санчатах в дитячий садочок. Так як вона дуже поспішала, то вирішила скоротити шлях та піти через залізничні колії. На колії на станції «Овруч» стояв вантажний потяг, який перед цим зупинився, так як вона його бачила. Після  цього вона зняла дитину з санок та просунувши сани під вагоном, то в цей момент потяг почав рухатись та коли вона хотіла забрати санки з-під вагона, то не втримавши рівновагу впала біля колій, при цьому права нога залишилась на колії та в цей час колесо вагона переїхало їй ногу. Коли вона хотіла піднятись після того як впала,   то схопилась за резинові  шланги та їй в обличчя під тиском дмухнуло повітря. Після цього через деякий час потяг зупинився. Претензій з даного приводу ні до кого не має, так як сама винна в даній ситуації.     
		В постанові  також  зазначено, що до заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2 ніхто не причетний, а причиною даної події стало порушення правил безпеки нею ж самою. 
		Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.02.2021 р. за №12021060500000032, закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 276 КК України. 
		Внаслідок вказаних подій,   ОСОБА_2 встановлено першу групу інвалідності, з ураженням ОРА, про що свідчить довідка МСЕК №293886. 
		Копія свідоцтва про народження  серії НОМЕР_1 свідчить, що позивач є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. 
		Тепловоз  2ТЕ116 №1464Б/1148А  перебуває  на балансі виробничого підрозділу «Локомотивне депо Коростень» регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця». ОСОБА_5   з 06.07.2017 р. по теперішній час працює на посаді машиніста тепловоза виробничого підрозділу "Локомотивне депо Коростень" регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця", що підтверджується копією відповіді АТ «Укрзалізниця»  від 19.10.2021 р..
		Свідок ОСОБА_5 показав, що він працює  машиністом тепловоза «Локомотивного депо Коростень» з серпня 2017 року. В той день перебував на станції Товкачівській, потяг простояв 5-7 хв.. Черговий дозволив рух і він поїхав. Проїхав 3-5 метри і спрацювала гальмівна система, він одразу зупинився. Потерпіла знаходилась під вагонами. 
		Вимоги частин 2 та 3 статті 23 ЦК України передбачають, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Відповідно до роз`яснень, наведених у пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав  позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Згідно частини 1 статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		За змістом пункту 1 частини 2 статті 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
		Відповідно до частини 1 статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
		Частиною 1 ст. 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
		Відповідно до вимог частин 2 та 5 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
		Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
		Отже, обов`язок доведення вини, власника або володільця джерела підвищеної небезпеки покладено саме на власника або володільця джерела підвищеної небезпеки.
		Така правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року № 14-463цс18 (справа № 210/5258/16-ц) та постанові Верховного Суду від 08 листопада 2018 року № 61-44173св18 (справа № 336/3665/16-ц).
		Обставин непереборної сили або умислу потерпілої судом не встановлено.
		Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди суд  виходить з того, що позивачу заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок яких вона стала інвалідом 1 групи. Тривалість лікування, що супроводжувалося ампутацією правової кінцівки ноги,  реабілітацією,  що завдавало їй глибокі моральні страждання, на тривалий час істотно змінило її спосіб життя, у тому числі і на майбутнє, оскільки за нею  постійно треба  здійснювати догляд.  Відновити становище, яке існувало раніше  у житті позивача  не можливо.
		При цьому суд враховує, що ушкодження здоров`я   позивачки спричинено   також  у зв`язку з  її особистою необережністю та переходом залізничної колії у місці, яке для цього не пристосовано, та  однією з причин ушкодження здоров`я  є недотримання позивачкою  правил поведінки на залізничному транспорті,  що тягне за собою зменшення суми відшкодування. 
		З огляду на те, що позивач  просить стягнути на відшкодування моральної шкоди суму у розмірі  150 000 грн., то з урахуванням зазначених обставин стягненню підлягає сума у розмірі 130 000 грн., що на думку суду є належним відшкодуванням у цьому випадку.
		Щодо вимоги про стягнення витрат на лікування.
		Частиною 1 ст. 1195 ЦК України передбачено, що фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
		Ця норма збігається із правилом ч. 3 ст. 22 ЦК України, яка також передбачає, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
		Специфіка відшкодування завданої здоров`ю шкоди полягає в тому, що об`єктом відшкодування є не сама зазначена шкода, а майнові втрати, що зазнала фізична особа, внаслідок завдання цієї шкоди.
		До таких втрат законодавець відносить: а) заробіток (дохід), втрачений потерпілим внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності; б) додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
		Цей перелік є орієнтовним і у випадку, коли потерпілий має ще й інші втрати, які пов`язані з відповідним ушкодженням здоров`я, то він має право вимагати і їх відшкодування.
		При вирішенні таких вимог судам належить виходити з того, що розмір витрат на ліки, лікування, протезування (крім протезів із дорогоцінних металів), предмети догляду за потерпілим визначається на підставі виданих лікарями рецептів, довідок або рахунків про їх вартість.
		Копія  медичної карти стаціонарного хворого №467 свідчить, що  ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному  лікуванні з діагнозом: травматична ампутація правого стегна. 
		На підтвердження вартості придбаних ліків  позивачем надано фіскальні чеки на загальну суму 5483,02 грн.. 
		Щодо витрат понесених на придбання лікарських засобів: роксипим, неотризол таблетки вагінальні, пентілін, пергідроль згідно фіскальних чеків №110905 від 02.03.2021, № 247009206255 від 14.04.2021, №247009206255 від  17.04.2021, №110243  на загальну суму 682 грн. 95 коп., позицію представника відповідача суд вважає прийнятною, оскільки листки лікарських призначень  не містять інформації про їх призначення та зв`язок з отриманою травмою.
		Отже, необхідність у придбанні вказаних лікарських засобів не підтверджена, у зв`язку з чим підстави для стягнення суми витрат в розмірі 682 грн. 95 коп.  відсутні.
		За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		З огляду на викладені обставини,  позов підлягає частковому задоволенню. 
		Позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 2 ч.1 ст. 5 Закону України ''Про судовий збір'', а тому відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог в розмірі  1581,78  грн... 
		Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141,  259, 263-265, 268 ЦПК України, на підставі ст. ст. 23,  1166 -  1168, 1172, 1187, 1195  ЦК України,  суд, 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позов задовольнити частково.
		Стягнути із Акціонерного товариства «Українська залізниця», що знаходиться в м. Київ по вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ  40075815, на користь  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає в АДРЕСА_1 ,  130 000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 4800,07 грн. на відшкодування витрат на лікування.
		В іншій частині вимог відмовити.
		Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця», що знаходиться в м. Київ по вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ  40075815, в дохід держави судовий збір в сумі 1581,78 грн..
		Апеляційна скарга на рішення може бути подана до  Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		 
		 
		 
		Суддя:  Я.  В.  Кулініч   
		Повний текст рішення складено  17 березня 2023 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...