Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 607/15074/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів.
Надіслано для оприлюднення: 20.03.2023. Зареєстровано: 21.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 22.03.2023.
Дата набрання законної сили: 20.04.2023
Номер судового провадження: 2/607/295/2023

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		16.03.2023 Справа №607/15074/22  Провадження № 2/607/295/2023
		                                            м. Тернопіль
		 
		   Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
		головуючої судді                        Марциновської І.В.,
		за участю секретаря судового засідання            Макогін А.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
		 
		УСТАНОВИВ:
		28.10.2022 ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. 
		Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 16.06.2017 сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірваний рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24.12.2021. У даному шлюбі народилась дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 
		Позивач вказує, що дитина сторінпроживає ізпозивачем тазнаходиться наїї утриманні.Домовленості щодоутримання синаміж сторонамине досягнуто,відповідач удобровільному порядкуне надаєматеріальну допомогуна утриманнядитини,хоча є фізично здоровим, працевлаштований другим інженером на морському судні та отримує дохід у виді заробітної плати у розмірі 5000 грн щомісячно. 
		Позивач позбавлена можливості самостійно забезпечувати матеріальне утримання сина, оскільки несе значні витрати на придбання одягу, продуктів харчування, медичних препаратів. Також дитина відвідує заняття зі спорту з тренером, курси англійської мови та додатково навчається у комп`ютерній академії, що зумовлює додаткові витрати. 
		За такихпідстав позивачпросить стягнутиз ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти наутримання неповнолітньоїдитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше одного рекомендованого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 28.10.2022 і до досягнення дитиною повноліття.
		31.10.2022 витребувано від Міністерства соціальної політики відомості з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб відносно ОСОБА_2 
		17.11.2022 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 13.12.2022, надано сторонам строк для подання заяв по суті справи.
		13.12.2022 за клопотанням представника позивача судове засідання відкладено на 19.01.2023.
		19.01.2023 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Оголошено перерву у судовому засіданні до 15.02.2023.
		15.02.2023 судове засідання відкладено на 28.02.2023 у зв`язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.
		28.02.2023 за клопотанням представника позивача судове засідання відкладено на 16.03.2023. 
		У судове засідання 16.03.2023 позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 , належним чином повідомлені про дату, час і місце цього судового засідання, не з`явилися. Подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, позов підтримали з підстав, зазначених у позовній заяві, та просили позов задовольнити повністю. Не заперечували проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.
		У судове засідання 16.03.2023 відповідач ОСОБА_2 , належним чином повідомлений про дату, час і місце цього судового засідання шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, не з`явився. Правом подання відзиву відповідач не скористався. Заяв чи клопотань на день розгляду справи від відповідача не надходило.
		Ураховуючи наявність усіх умов, визначених ст. 280 ЦПК України, суд прийшов до переконання про можливість здійснення заочного розгляду даної справи та ухвалення за наслідками її розгляду заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
		Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
		Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
		Суд установив, що 16.06.2011 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрували шлюб, про що міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області складений актовий запис № 277. Після державної реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_6 . Указане підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 4).
		У даному шлюбі у сторін народилась дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Такі обставини підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 5).
		Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24.12.2021 у справі № 266/7518/21 шлюб між сторонами розірваний. Указані обставини підтверджуються копією відповідного рішення (а.с. 6) та наявною у відкритому доступі інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень.
		Згідно з довідками про взяття на облік внутрішньої переміщеної особи № 6117-5000985238 від 12.04.2022 (а.с. 7) та № 6117-5000985430 від 12.04.2022 (а.с. 8) ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровані як внутрішньо переміщені особи за адресою: АДРЕСА_1 . Указане підтверджує, що неповнолітня дитина сторін проживає разом з позивачем.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
		Так само і положеннями ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
		Правовідносини щодо утримання батьками дитини регулюються главою 15 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Даний обов`язок є рівним для обох батьків і покладається на них, не зважаючи на те, з ким із батьків проживає дитина (ст. 180 СК України).
		Відповідно до ч. 1, 3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними . За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
		При цьому за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 СК України).
		Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що домовленості щодо утримання сина між сторонами не досягнуто, а відповідач в добровільному порядку не надає матеріальну допомогу на утримання малолітньої дитини у розмірі, достатньому для забезпечення її потреб. За таких обставин позивачу важко самій створити умови для належного утримання дитини, її фізичного та духовного розвитку.
		Вказане є підставою для стягнення з відповідача аліментів відповідно до рішення суду.
		При визначенні розміру аліментів суд виходить з такого.
		Мінімально необхідний рівень матеріального забезпечення дитини відповідного віку встановлений на законодавчому рівні.
		Частина 2 ст. 182 СК України визначає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
		Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
		Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
		Так, згідно зі ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років з 01.01.2023 становить 2833 грн.
		Частиною 1 ст. 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви (ч. 1 ст. 191 СК України).
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
		Як убачається з відповіді на запит № 1900-2023-0000091 від 30.01.2023 щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб  платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (а.с. 49), за період з 1 кварталу 2020 року до 3 кварталу 2022 року відповідач отримав доходи від продажу рухомого майна на загальну суму 250000 грн, а також виплати від АТ «Універсалбанк» у виді додаткового блага на загальну суму 533,75 грн.
		При цьому відповідач правом подання відзиву не скористався та у судове засідання не з`явився. Докази на спростування доводів позивача відповідач суду не надав. Так само суду не доведено, що за станом здоров`я, чи у зв`язку з наявністю на утриманні інших осіб, чи з інших підстав відповідач не може сплачувати аліменти у розмірі, заявленому позивачем.
		За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає справедливими та фінансово можливими для відповідача і достатніми для забезпечення належного рівня дитини сторін аліменти у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно.
		Щодо вимоги позивача про встановлення мінімальної межі стягнення аліментів на рівні одного рекомендованого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно суд зазначає таке. 
		Відповідно доч.2ст.182СК Українирозмір аліментівмає бутинеобхідним тадостатнім длязабезпечення гармонійногорозвитку дитини. Мінімальнийгарантований розміраліментів наодну дитинуне можебути меншим,ніж 50відсотків прожитковогомінімуму длядитини відповідноговіку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
		Системний аналіз зазначеної норми закону свідчить про те, що поняття мінімально гарантованого розміру аліментів та мінімально рекомендованого розміру аліментів не є тотожними.
		Так, мінімальний гарантований розмір аліментів встановлюється судом як гранично нижня межа стягнення аліментів у сукупності з призначенням аліментів у частці від доходу платника аліментів, зважаючи на те, що встановлена судом частка в залежності від заробітку (доходу) платника аліментів може бути меншою, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. 
		Натомість визначення аліментів у розмірі мінімального рекомендованого розміру аліментів є самостійним способом та розміром стягнення аліментів, відмінним від способу визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) платника аліментів, та застосуванню у межах даної справи не підлягає.
		За таких обставин суд не вбачає підстав для встановлення мінімальної межі стягнення аліментів на рівні одного рекомендованого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
		Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).
		Приймаючи до уваги, що згідно з вимогами Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 992,40 грн.
		Керуючись ст. 180, 181, 182, 183, 192, 195 СК України, ст. 4, 76-82, 89, 133, 141, 247 ч. 2, 259, 263-265, 280, 282-284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,аліменти наутримання неповнолітньоїдитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 28 жовтня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
		Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.
		Рішення суду в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Відомості про учасників справи:
		Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
		Представник позивача: адвокат Дубовий Артем Михайлович, місцезнаходження: вул. За Рудкою, буд. 33, офіс 606, м. Тернопіль.
		Відповідач: ОСОБА_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання:  АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
		 
		 
		 
		СуддяІ. В. Марциновська 
		   Повне судове рішення складене 20.03.2023.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...