Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 440/11102/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; охорони здоров’я, з них; медико-соціальної експертизи.
Надіслано для оприлюднення: 20.03.2023. Зареєстровано: 21.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 22.03.2023.
Дата набрання законної сили: 11.08.2023
Результат оскарження 11.08.2023 Другий апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 березня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/11102/22
		Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, скасування наказів.
		Позовні вимоги:
		визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненаправлення ОСОБА_1 на проходження військово-лікарської комісії на підставі Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №69/2022 від 24 лютого 2022 року;
		визнати протиправним та скасувати п. 2 та п.п. 2.21 Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 25.02.2022 №38 в частині "Солдата запасу ОСОБА_1 , стрільцем відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , НОМЕР_2 . Вважати таким, що з 25 лютого 2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання обов`язків за посадою з посадовим окладом 2730 гривень на місяць. шпк  солдат";
		визнати протиправним та скасувати п. 8 Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 02.06.2022 №131 в частині "Рядового ОСОБА_1 стрільця 2 відділення охорони 3 взводу охорони роти ІНФОРМАЦІЯ_1 (по особовому складу) №15- РС від 02 червня 2022 року на посаду стрільця 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , вважати таким, що з 02 червня 2022 року справи та посаду здав і прибув до нового місця служби";
		зобов`язати військову частину НОМЕР_1 видати наказ по стройовій частині, яким виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , не пізніше наступного дня після набрання рішенням законної сили.
		Під час розгляду справи суд
		В С Т А Н О В И В:
		 
		 ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також відповідач-1, ІНФОРМАЦІЯ_3 ), Військової частини НОМЕР_1 (далі також відповідач-2) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, скасування наказів.
		Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників; витребувано докази. 
		Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2023 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача від 13.03.2023 про витребування доказів.
		 
		Аргументи учасників справи
		В обґрунтування своїх вимог представник позивача зазначав, що ОСОБА_1 у лютому 2022 року було призвано в добровільному порядку на військову службу до ІНФОРМАЦІЯ_4 без отримання повістки та без мобілізаційного розпорядження. Під час мобілізації у лютому 2022 році позивач повинен був пройти медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Проте цього зроблено не було, чим порушено порядок призову під час мобілізації та поставлено стан здоров`я позивача під загрозу, оскільки відповідачам справі достеменно було відомо про наявність у позивача ІІ групи інвалідності та значні проблеми зі здоров`ям. Враховуючи, що позивача призвано на військову службу з порушенням вимог закону, останній вважав, що є підстави для визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо ненаправлення ОСОБА_1 на проходження медичного огляду, скасування наказів про призначення його на посади у складі Збройних Сил України, а також прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача виключити позивача зі списків особового складу в/ч НОМЕР_1 . 
		Відповідач-1,  ІНФОРМАЦІЯ_3 , проти позову заперечував.
		 07.02.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач-1 проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначав, що на момент призову ОСОБА_2 та у зв`язку з введенням воєнного стану на території України відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 та на підставі Мобілізаційної Директиви Головнокомандувача ЗСУ від 24.02.2022 через велику кількість добровольців, які були вмотивованими та зокрема відповідно до статті 65 Конституції України мали на меті виконання свого громадянського обов`язку щодо захисту Вітчизни та територіальної цілісності України, медичний огляд добровольців у лютому 2022 року проводився в обсязі тілесного огляду та шляхом опитування скарг і заяв. Як наслідок можливості та часу на проведення медичного огляду не було.
		При усній бесіді, проведеній на збірному пункті, військовозобов`язаний ОСОБА_3 не повідомив про свій поганий стан здоров`я та про можливу відстрочку, про те, що можливо є таким, який відповідно до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, відповідні документи про стан здоров`я та для відстрочки не надав.
		До того ж, відповідач-1 зауважував, що позивач не додав жодних доказів (заяв, скарг), які б підтвердили факт його повідомлення та звернення на момент призову до ІНФОРМАЦІЯ_4 про наявність у нього захворювань або підстав для відстрочки від призову під час мобілізації.
		Мета, з якою позивач прийшов у ІНФОРМАЦІЯ_3 , якщо у нього були наявні захворювання, котрі заважають виконувати свій обов`язок перед державою, та можливі наявні підстави для відстрочки від призову під час мобілізації і про які йому було відомо, відповідачу-1 не зрозуміла.
		Крім того, через ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач не викликався, так як зареєстрований по м. Полтава та перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , військовозобов`язаний ОСОБА_3 з`явився сам особисто до ІНФОРМАЦІЯ_1 та просив командира ІНФОРМАЦІЯ_4 призвати його саме до роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 , так як в цю роту станом на 25.02.2022 вже було призвано багато його побратимів, з якими він мав на меті разом захищати цілісність нашої держави, охороняти кордони нашого міста та захищати життя своїх рідних.
		В подальшому у зв`язку з проведення додаткових організаційних заходів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки Полтавської області у 2022 році, проведено удосконалення структур роти охорони та у зв`язку зі змінами штатів і скороченням посади стрільця другого відділення третього взводу роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 №15-РС від 02.06.2022 та рапорту ОСОБА_1 від 02.06.2022 про здачу посади стрільця, солдата ОСОБА_2 зараховано в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 для подальшого проходження військової служби. Від солдата ОСОБА_2 жодних заяв та повідомлень про обставини щодо неможливості переміщення та проходження військової служби в іншій частині не надходило.
		Позивач не звертався до командування ІНФОРМАЦІЯ_4 про неможливість його переведення та про запропонування наявних вакантних посад для подальшого проходження його військової служби.
		Також солдат ОСОБА_3 не звертався до командування ІНФОРМАЦІЯ_4 та до суду зі заявами про, як він вважає, вчинений його незаконний призов чи переміщення, але змогу на це мав, так як з 25.02.2022 до 02.06.2022 проходив військову службу в АДРЕСА_1 , а вже потім після переведення - у в/ч НОМЕР_1 , яка до кінця червня місяця базувалась та знаходилась у м. Полтава, а в подальшому направлялась для проходження служби в Чернігівську та Донецьку область. Після проходження лікування та починаючи з жовтня місяця 2022 року солдат ОСОБА_3 знов перебував у м. Полтава та надалі продовжував отримувати грошове забезпечення, не звертавшись до суду.
		Крім того, відповідач-1 зазначав про неспіврозмірність розміру витрат на правову допомогу зі складністю даної справи.
		Відповідач-2, в/ч НОМЕР_1 , відзиву на позов не надав, у наданих 23.01.2023 поясненнях представника в/ч НОМЕР_1 зазначено, що оригінал постанови ВЛК АЗІ 14 від 04.11.2022 №3110 у відношенні рядового ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 останнім наданий не був, натомість ОСОБА_1 була надіслана лише її фотокопія. На підставі даної фотокопії начальником медичної служби військової частини НОМЕР_1 лейтенантом ОСОБА_4 була оформлена медична характеристика у відношенні рядового ОСОБА_1 , засвідчену належним чином копію якої надіслано на адресу суду.
		Крім того, відповідач-2 пояснив, що рядовий ОСОБА_1 після проходження ВЛК 04.11.2022 до розташування військової частини НОМЕР_1 з невстановлених причин не прибув і місце його перебування невідоме. На підставі вищевикладеного проведено службове розслідування, за результатами якого матеріали направлені до ДБР.
		 17.02.2023 до суду надійшли заперечення на відзив, у яких представник позивача зауважував, що відповідач-1 не має достатньої професійної медичної освіти задля вивчення та надання оцінки стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби.
		Наголошував, що громадяни України, які добровільно вступають на військову службу або призиваються, у тому числі, із числа резервістів в особливий період, проходять у встановленому порядку обов`язковий медичний огляд, за результатом якого визначаються особи, які є непридатними до військової служби за станом здоров`я.
		При цьому, наявність попереднього запису у обліковій картці про придатність до військової служби не звільняє відповідну особу від обов`язку направити військовозобов`язаного на такий медичний огляд.
		Однак, у порушення наведених вище норм права позивач не був направлений ІНФОРМАЦІЯ_7 на обов`язковий медичний огляд та не пройшов такий обов`язковий медичний огляд під час призову для проходження військової служби під час мобілізації в особливий період.
		Відтак, все вищевикладене в своїй сукупності, на думку представника позивача, вказує на те, що при вирішенні питання про призов, зокрема, в частині направлення/ненаправлення ОСОБА_1 , на медичний огляд, суб`єкти владних повноважень (відповідачі) діяли не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що, в свою чергу, вказує на протиправність, незаконність їх рішень та наказів.
		Щодо посилань відповідача-1 на Мобілізаційну Директиву Головнокомандувача ЗСУ від 24.02.2022, представник позивача зазначав, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні їм суперечити, а відтак, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону, необхідно застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу. У даному випадку застосуванню підлягають положення саме Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", а не Мобілізаційної Директиви Головнокомандувача ЗСУ від 24.02.2022, оскільки Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" має вищу юридичну силу, ніж Мобілізаційна Директива Головнокомандувача ЗСУ.
		Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
		Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
		 
		Обставини справи, встановлені судом
		Згідно з посвідченням від 13.05.2021 №003819, дійсним до 01.05.2023,  ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни /а.с. 17/.
		Згідно з наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 25.02.2022 №38 (по стройовій частині) відповідно до Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, мобілізаційної директиви Головнокомандувача Збройних Сил України від 24.02.2022 №32/321/501/13т (доведено розпорядженням ТВО начальника штабу - заступника командира військової частини НОМЕР_3 від 24.02.2022 №502/2/1/3/185дск), розпорядження ВК ІНФОРМАЦІЯ_6 від 24.02.2022 №8/1/61 та з метою доукомплектування особовим складом ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до мобілізаційного плану на підставі Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 "Про загальну мобілізацію" "25" лютого 2022 року призвано на військову службу в Збройні Сили України під час мобілізації, зараховано до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 , на всі види забезпечення, та призначено солдата запасу ОСОБА_1 стрільцем 2 відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_1 . 
		В подальшому наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03.06.2022 №3 рядового ОСОБА_1 стрільця ІНФОРМАЦІЯ_8 , призначеного наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 (по особовому складу) №15-РС від 02 червня 2022 року на посаду стрільця 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , який прибув з міста Полтава, зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , на всі види забезпечення; з 03 червня 2022 року справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків за посадою.
		В подальшому після призову на військову службу 25.07.2022 ОСОБА_1 було проведено медичний огляд ВЛК та визнано: "обмежено придатним до військової служби, непридатним до служби у десантно-штурмових військах, в морській піхоті, плавскладі, морській піхоті, спец спорудах, що підтверджується довідкою ВЛК від 25.07.2022.
		Також 04.11.2022 ОСОБА_1 було проведено медичний огляд ВЛК та визнано: "обмежено придатним до військової служби, непридатним до служби у десантно-штурмових військах, в морській піхоті, спец спорудах, придатним до військової служби в частинах (підрозділах), в військових комісаріатах, установах, організаціях, в навчальних закладах", що підтверджується довідкою ВЛК від 25.07.2022.
		Вважаючи протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо ненаправлення ОСОБА_1 на проходження військово-лікарської комісії після призову на військову службу під час мобілізації, позивач звернувся до суду з цим позовом. 
		 
		Норми права, які підлягають застосуванню
		Розділом ІІ Конституції України передбачені основоположні права, свободи та обов`язки людини і громадянина. Зокрема, статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
		Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
		Згідно з Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан.
		Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
		Згідно зі статтею 1 зазначеного Закону встановлено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
		Частиною другою статті 4 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" встановлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
		У відповідності до частин п`ятої та шостої статті 4 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. Рішення про проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через засоби масової інформації.
		Статтею 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" встановлені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
		Так, згідно з вказаною статтею (в редакції, чинній на час призову позивача на військову службу у зв`язку з мобілізацією) громадяни зобов`язані:
		з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період;
		надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом.
		Громадяни, які перебувають у запасі і не призвані на військову службу або не залучені до виконання обов`язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час мобілізації, можуть бути відповідно до закону залучені до виконання робіт, які мають оборонний характер.
		Громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність, виконують мобілізаційні завдання (замовлення) згідно з укладеними договорами (контрактами).
		Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
		Громадяни, які перебувають у запасі, завчасно приписуються до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу.
		Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
		Військовозобов`язані та резервісти, які перебувають на зборах, у разі оголошення мобілізації продовжують перебувати на зборах. За необхідності зазначені особи призиваються на військову службу командирами відповідних військових частин за розпорядженням Генерального штабу Збройних Сил України.
		Особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.
		Громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу посадової особи, визначеної у частині третій цієї статті.
		При цьому, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначається Законом України від 25.03.1992 №2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2232-ХІІ).
		Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
		Згідно з частиною другою статті 2 Закону №2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
		Частиною тринадцятою статті 2 Закону №2232-ХІІ визначено, що громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.
		Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває. 
		Також Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
		За приписами статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (в редакції, чинній на час призову позивача на військову службу у зв`язку з мобілізацією) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані:
		заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
		визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
		жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років (такі жінки та чоловіки можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання);
		жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років (такі особи можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання);
		жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває дитина з інвалідністю підгрупи А віком до 18 років;
		жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває дитина з інвалідністю, яка має будь-які види порушень функцій організму III-IV ступеня їх вираження та обмеження життєдіяльності будь-якої категорії II-III ступеня їх вираження відповідно до критеріїв встановлення інвалідності дітям, затверджених Кабінетом Міністрів України, або дитина з інвалідністю, яка має функціональні порушення в організмі та обмеження життєдіяльності, що відповідають критеріям для встановлення I чи II групи інвалідності для повнолітньої особи згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (такі особи можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання);
		жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи, до досягнення нею 23 років;
		усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років (такі особи можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання);
		зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України, в разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
		народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
		працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;
		інші військовозобов`язані або окремі категорії громадян у передбачених законами випадках.
		Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:
		здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;
		наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;
		жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:
		військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
		працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;
		осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
		осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.
		Особи, зазначені в абзацах четвертому - восьмому частини другої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою.
		Не підлягають призову на військову службу під час часткової мобілізації протягом шести місяців з дня звільнення з військової служби військовозобов`язані з числа громадян, які проходили військову службу за призовом під час мобілізації та були звільнені зі служби у запас (крім військовослужбовців, зарахованих на службу у військовому оперативному резерві першої черги). Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.
		У подальшому, абзац третій частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" замінено новим абзацом згідно із Законом №2122-IX від 15.03.2022, за приписами якого не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
		Статтю 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" було доповнено новою частиною згідно із Законом №2122-IX від 15.03.2022, наступного змісту: "особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в абзацах четвертому - дванадцятому частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання."
		 
		Висновки щодо правозастосування
		Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		У цій справі предметом спору є правомірність дій ІНФОРМАЦІЯ_10 щодо призову ОСОБА_5 на військову службу без направлення його на проходження військово-лікарської комісії (надалі також - ВЛК). 
		Подальші позовні вимоги щодо скасування наказів відповідачів про проходження ОСОБА_1 військової служби мають похідний характер та заявлені з урахуванням протиправності призову ОСОБА_1 без проходження ВЛК і представник позивача вважав це достатньою підставою для їх скасування.
		У цій справі сторони не мали спору і матеріалами справи підтверджується, що згідно з посвідченням від 13.05.2021 №003819, дійсним до 01.05.2023,  ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни.
		Сторони також не мали спору щодо того, що 25.02.2022 року ОСОБА_1 з"явився до ІНФОРМАЦІЯ_10 добровільно та був мобілізований і зарахований до складу Збройних Сил України за власним бажанням та ініціативою. 
		Основна позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_10 щодо ненаправлення ОСОБА_1 на проходження військово-лікарської комісії при мобілізації обґрунтована представником позивача тим, що на час призову на військову службу по мобілізації ОСОБА_1 був інвалідом; обмежено придатним до військової служби, тому мав право на відстрочку від військової служби. 
		Таке твердження представник позивача висловив, посилаючись на статтю 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", та стверджуючи про порушення частини тринадцятої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ, Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402.
		При цьому представником позивача викладено в позові пункт 2 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" наступним чином: «Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: … п. 2: визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії)». Також представник позивача посилається на частину 2 цієї ж статті: «Особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в абзацах четвертому - дванадцятому частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання.».
		Суд зауважує, що станом на дату мобілізації ОСОБА_1 у лютому 2022 року норми Закону були іншими. 
		Представник позивача послався на пункт 2 частини 1 статті 23 Закону в редакції від 21.03.2022 року. Частина 2 цієї ж статті була включена до Закону також тільки з 21.03.2022 року на підставі Закону № 2122-IX від 15.03.2022.
		Станом на лютий 2022 року діяла редакція Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 23.04.2021 року. 
		В цій редакції Закону пункт 2 частини 1 статті 23 було викладено так: «Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: … визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії). 
		Отже, на час введення воєнного стану в Україні та призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації діяла редакція Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", відповідно до якої була відсутня заборона призову на військову службу осіб, визнаних у встановленому порядку особами з інвалідністю.
		Такі особи могли не бути призвані на військову службу через висновок військово-лікарської комісії про тимчасову непридатність до служби за станом здоров`я.
		Отже, суд констатує, що представник позивача у позові посилається на невірні норми закону, які не підлягають застосуванню до спірних правовідносин. 
		Норми Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" в редакції від 23.04.2021 року не містять прямої заборони призову на військову службу особи, визнаної інвалідом.
		З викладеного слідує висновок, що наявність у ОСОБА_1 станом на лютий 2022 року статусу особи з інвалідністю не перешкоджала його призову на військову службу, якщо тільки на час призову він не був визнаний відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатним до військової служби за станом здоров`я.
		Доказів наявності такого висновку ВЛК у лютому 2022 року суду не надано.
		Щодо обов`язку ІНФОРМАЦІЯ_10 у лютому 2022 року направити ОСОБА_1 для проходження ВЛК суд зазначає таке. 
		Суд погоджується з доводами позивача щодо відсутності у ІНФОРМАЦІЯ_4 доказів направлення ОСОБА_1 під час призову на військову службу по мобілізації у зв`язку з введенням відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 воєнного стану на території України для проходження військово-лікарської комісії. 
		Більш того, відповідач-1 не заперечує цього факту й визнає його. 
		Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача посилався на порушення частини тринадцятої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ, Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402.
		Частиною 13 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" від 25.03.1992 №2232-Х11 передбачено, що громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.
		Однак, вищезазначений Закон визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
		З урахуванням прийняття Президентом України Указів "Про загальну мобілізацію" та "введення в Україні воєнного стану, правовідносини, які є предметом розгляду у даній справі, регулюються положеннями Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-ХІІ (далі - Закон №3543-ХІІ), яким врегульовано загальні засади проходження військової службу за призовом під час мобілізації - на особливий період.
		Так, частиною п`ятою статті 22 Закону №3543-ХІІ передбачено, що особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.
		Таке визначення на особливий період відбулося з прийняттям Директиви Головнокомандувача Збройних Сил України від 24.02.2022, згідно якої під час проведення загальної мобілізації ступінь придатності до військової служби громадян, які призначені (призначаються) на доукомплектування військових частин, Сил територіальної оборони Збройних Сил України, здійснюється в обсязі тілесного огляду шляхом опитування скарг та заяв. У разі зазначення скарг громадянин направляється до відповідного медичного спеціаліста для визначення ступеня придатності до військової служби.
		В умовах реалій кінця лютого 2022 року застосуванню підлягала саме Директива, адже державі необхідно було в максимально короткі строки провести мобілізацію. У випадку проведення всім мобілізованим військовослужбовцям у лютому 2022 року ВЛК процес мобілізації значно б затягнувся, що призвело б до незворотніх наслідків.
		Однак, у разі наявності скарг на стан здоров`я позивач мав право подати скаргу, та за її наявності підлягав направленню до відповідного медичного спеціаліста для визначення ступеня придатності до військової служби.
		Проте позивач не надав доказів звернення до ІНФОРМАЦІЯ_1 про направлення для проходження медичного огляду, а відповідач-1 такі звернення заперечував.
		Отже, за відсутності доказів скарг ОСОБА_1 на стан здоров`я при призові його на військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_10 були відсутні підстави для направлення його на проходження ВЛК.
		З матеріалів справи вбачається, що позивач був направлений до на медичний огляд Військовою частиною НОМЕР_1 вперше 25.07.2022, вдруге 04.11.2022.
		Вказані обставини свідчать, що позивач вперше звернувся із рапортом про проведення медичного обстеження лише після направлення до військової частини НОМЕР_1 , і підставою такого звернення слугувало те, що позивач не був згодний на направлення його з роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_11 до військової частини НОМЕР_1 .
		Таким чином суд прийшов до висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_12 не була допущена протиправна бездіяльність щодо ненаправлення ОСОБА_1 на проходження ВЛК у лютому 2022 року, призов його був вчинений відповідно до чинних норм закону. 
		А отже відповідні позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_10 та скасування його наказу №38 від 25.02.2022 є необґрунтованими та не підлягають до задоволення. 
		Крім того, суд зауважує, що після призову на військову службу 25.07.2022 та 04.11.2022 ОСОБА_1 було проведено медичний огляд ВЛК та визнано: "обмежено придатним до військової служби, непридатним до служби у десантно-штурмових військах, в морській піхоті, спец спорудах, придатним до військової служби в частинах (підрозділах), в військових комісаріатах, установах, організаціях, в навчальних закладах", що підтверджується довідками ВЛК від 25.07.2022 та від 04.11.2022.
		Як слідує зі змісту наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 25.02.2022 №38 (по стройовій частині), призвано на військову службу в Збройні Сили України під час мобілізації, зараховано до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 , на всі види забезпечення та призначено, зокрема: 2.21. Солдата запасу ОСОБА_1 , СТРІЛЬЦЦЕМ ВІДДІЛЕННЯ ОХОРОНИ ВЗВОДУ ОХОРОНИ РОТИ ОХОРОНИ ІНФОРМАЦІЯ_1 14.01.1994, 3434711938, вважаючи його таким, що з 25.02.2022 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою з посадовим окладом 2730 грн на місяць, шпк  солдат.
		Таким чином, наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 25.02.2022 №38 (по стройовій частині), на переконання суду, не суперечить висновкам довідок ВЛК від 25.07.2022 та від 04.11.2022, оскільки зарахування ОСОБА_1 на службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 було здійснено у відповідності до висновку про його придатність до військової служби в військових комісаріатах.
		Поряд з цим, суд також не вбачає підстав й для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині скасування наказу ІНФОРМАЦІЯ_4 від 02.06.2022 (наказ містить інформацію ДСК, тому відсутній у матеріалах справи) та зобов`язання військової частини НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
		Вище описано міркування та обґрунтування того, чому судом відхилено аргументи представника позивача щодо неправомірності мобілізації ОСОБА_1 у лютому 2022 року. 
		Поряд з цим суд зазначає, що за умови правомірності рішення відповідача -1 про мобілізацію позивача, ненаправлення його на проходження ВЛК не зумовлює незаконності наказів про його, ОСОБА_1 , подальші переведення по службі.
		Але й аргумент щодо невиконання відповідачем-1 обов`язку направити позивача на ВЛК суд відхилив. ІНФОРМАЦІЯ_12 не мав такого обов`язку за відсутності скарг чи заяв самого ОСОБА_1 , а наявність їх не доведена і про них навіть самим позивачем не вказано. 
		Позовні вимоги про визнання протиправними п. 2 та п.п. 2.21 Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 25.02.2022 №38; п. 8 Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 02.06.2022 №131 у відповідних частинах; позовна вимога про зобов`язання військової частини НОМЕР_1 видати наказ по стройовій частині, яким виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1  були сформульовані представником позивача як похідні від твердження (позовної вимоги) про неправомірність призову ОСОБА_1 у лютому 2022 року через ненаправлення його на проходження ВЛК.
		Оскільки суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 у лютому 2022 року був призваний на військову службу без порушення закону, підстави, що представник позивача їх наводив на користь неправомірності вказаних вище наказів,  відсутні. 
		Суд приймає до уваги та погоджується з твердженнями представника позивача про те, що стан здоров`я ОСОБА_1 визнаний висновками ВЛК від 25.07.2022 та від 04.11.2022 таким, що не дозволяє проходити військову службу у деяких підрозділах Збройних Сил України. 
		Згідно пункту 233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. 
		З моменту набуття особою статусу військовослужбовця, під час воєнного стану звільнення з військової служби військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, можливе лише за наявності підстав, передбачених частиною четвертою статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII.
		Матеріали справи не містять жодних документальних доказів того, що позивач звертався до військової частини НОМЕР_1 з письмовим рапортом про його виключення зі списків особового складу цієї військової частини, у тому числі за станом здоров"я, і йому було відмовлено в такому виключенні.
		Наявність підстав звільнення з військової служби ОСОБА_1 судом не встановлена, а позивачем та його представником не доведена.
		Резюмуючи викладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю. 
		У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
		Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, скасування наказів.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		 
		Суддя І.С. Шевяков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...