Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/466/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 20.03.2023. Зареєстровано: 22.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 23.03.2023.

Номер судового провадження: 2-о/522/5/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Справа № 522/466/23
		Провадження № 2-о/522/5/23
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		08 березня 2023 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
		головуючої-судді Косіциної В.В.,
		за участю секретаря судового засідання Левченко К.І.
		 розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою  ОСОБА_1 , заінтересована особа: юридична фірма «АНК» про встановлення факту, що має юридичне значення, 
		В С Т А Н О В И В :
		05січня2023рокуОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із заявою окремого провадження (заінтересована особа  Юридична фірма «АНК») про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме спростування недостовірної інформації. 
		В обґрунтування вимог заявник посилався на те, що вимоги про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред`явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, зокрема, у відношенні заявника поширена інформація має негативний вплив на його честь та ділову репутацію для партнерів. Заявник стверджує, що стаття, поширена на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 та інформація була доведена до відома широкому колу користувачів мережі Інтернет. Вищевказані відомості не мають ознак оціночних суджень, викладені стверджувально. В реєстраційних даних доменного імені https://sprotyv.org/aleksandr-nykolaevych-kyfak-fynansyst-dnr-pravaya-ruka-bandyta-yury-enakyevskogo/на сторінках цього сайту не виявлено розміщених свідчень про власника сайту. Також на сайті не виявлено свідчень про автора статті за зазначеними посиланнями, а тому автор невідомий, встановити власника вказаного веб-сайту фактично неможливо, встановити особу автора статті також представляється неможливим у зв`язку з тим, що стаття була розміщена невідомою особою, яку неможливо ідентифікувати. Отже єдиним законним способом відновити порушені права ОСОБА_1 є встановлення факту недостовірності поширеної інформації та її спростування, оскільки ОСОБА_1 є відомим в місті Одесі адвокатом та Почесним консулом Німеччини в Одесі, саме тому честь, гідність та ділова репутація є дуже важливим чинником, що має прямий вплив на рівень розвитку бізнесу, роботу із клієнтами та дипломатичну діяльність. 
		Ухвалою суду від 10.01.2023 року заяву прийнятj до розгляду та відкрито провадження у справі за заявою.
		29 січня 2023 року представником заявника ОСОБА_1 адвокатом Софронковою Н.О. подано до суду додаткові пояснення по справі.
		В судовому засідання 24.02.2023 р. представник заявника  адвокат Софронкова Н.О., вимоги поданої до суду заяви підтримала, наголошувала на тому, що інформація, яка була розміщена на веб-сайті https://sprotyv.org/aleksandr-nykolaevych-kyfak-fynansyst-dnr-pravaya-ruka-bandyta-yury-enakyevskogo/ та доведена до відома широкому колу користувачів мережі Інтернет, стосовно ОСОБА_1 не відповідає дійсності. Адвокат стверджувала, що ані гр. ОСОБА_1 , ані засновані їм компанії ніколи не знаходилися під санкціями «за войну России против Украины», гр. ОСОБА_2 ніколи не вів жодних справ з РФ, які могли б призвести до санкцій. ОСОБА_1 не вів справ ОСОБА_3 , ніколи не знаходився з ним у ділових та професійних чи будь-яких інших стосунках. На думку адвоката, стаття має на меті дискредитацію статусу Почесного консулу Німеччини, компрометування доброго імені адвоката ОСОБА_1 та погіршення юридичних ділових та україно-німецьких дипломатичних стосунків, відповідно. 
		Директор заінтересованої особи  Юридичної фірми «АНК» - Колодяжний Д.П. 25.01.2023 р. подав письмові пояснення, з яких вбачається, що вимоги заяви, яка подана до суду ОСОБА_1 він вважає обґрунтованими, просить слухати справу у відсутність представника заінтересованої особи.
		В судовому засіданні 24.02.2023 р. під час пояснень представника заявника здійснювалася фіксація судового процесу технічними засобами у відповідності до положень ч.1 ст. 247 ЦПК України, втім за заявами обох представників суд завершив розгляд справи з ухваленням рішення суду 08.03.2023 р. на підставі ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України за відсутності представників обох сторін та без фіксації судового процесу технічними засобами.
		Сторони в судове засідання 08.03.2023 року не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлялись належним чином, звернулась до суду з заявою про слухання справи за відсутністю представника ОСОБА_1 .
		Згідно ч.2ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Відповідно до ч. 4ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. 
		Датою ухвалення призначеного у судове засідання на 08.03.2023 року рішення відповідно дост.268ЦПКУкраїни є дата складання повного судового рішення. 
		Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши представників заявника та заінтересованої особи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, оцінивши докази та у сукупності з нормами чинного законодавства, вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню. 
		Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення суд розглядає в порядку окремого провадження.
		За умовами ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
		Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. за № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин. 
		Звернутись до суду з вимогами про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред`явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім`ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права. У разі поширення недостовірної інформації, що порушує особисті немайнові права юридичної особи або її структурного підрозділу, позов вправі пред`явити орган цієї юридичної особи (п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. за № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»).
		Положеннями абз. 5 п. 15 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України, роз`яснено, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто, містить, відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Згідно з п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009р. за № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто, доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009р. №1, якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.
		У п.13 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009р. №1 надано роз`яснення, що відповідно до абзацу третього ч.4 ст. 277 ЦК України судовий захист гідності, честі та ділової репутації внаслідок поширення про особу недостовірної інформації не виключається і в разі, якщо особа, яка поширила таку інформацію, невідома (наприклад, при направленні анонімних або псевдонімних листів чи звернень, смерті фізичної особи чи ліквідації юридичної особи, поширення інформації в мережі Інтернет особою, яку неможливо ідентифікувати, тощо). У такому випадку суд вправі за заявою заінтересованої особи встановити факт неправдивості цієї інформації та спростувати її в порядку окремого провадження. 
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є адвокатом, згідно свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1150 виданого 31.03.2003 року та є почесним консулом Федеративної Республіки Німеччини у місті Одеса, на підставі посвідчення № 00290 виданого 21.05.2020 року, яке дійсне до 28.04.2023 року та службового посвідчення № 166 на ім`я ОСОБА_1 виданого 22.11.2019 року, яке дійсне до 21.11.2024 року (а.с. 109-110).
		Крім того, ОСОБА_1 здійснює володіння частками (чи є кінцевим бенефіціаром) у наступних компаніях: адвокатське об`єднання «Юридична фірма «АНК», адвокатське об`єднання « АНК. Морська юридична практика», адвокатське об`єднання «АНК. Бізнес адвокати», ТОВ «АСТРА РЕНТ», ПП «ТМСІ», ТОВ «САНА», ТОВ «ТМСІ», ТОВ «АТУ Агробуд плюс», ДП «Ріелтор 3Д».
		Також встановлено, що позивач є почесним консулом Федеративної Республіки Німеччини, згідно рішення Президента Федеративної Республіки Німеччини, Міністерства закордонних справ Німеччини, і визнається сторонами.
		Відповідно до пункту 2 Положення про нештатних (почесних) консулів України, затвердженогоУказом Президента України від 17 лютого 1997 року № 150/97, почесними консулами можуть бути громадяни України, іноземні громадяни, які займають помітне становище в суспільстві держави перебування і мають необхідні особисті якості, бездоганну репутацію, добре знають особливості державного, політичного та суспільного устрою держави перебування, мають вагомий суспільний статус та сталі контакти з представниками урядових, ділових та громадських кіл держави перебування, орієнтуються в законодавстві.
		На сайті за посиланням https://sprotyv.org/aleksandr-nykolaevych-kyfak-fynansyst-dnr-pravaya-ruka-bandyta-yury-enakyevskogo/розміщено матеріали мовою оригіналу: 
		«В 2014 году юридическая компания Кифака «АНК» заключила договор на юридическое обслуживание одесского рынка «Седьмой километр», который принадлежит ОСОБА_4 . Последний на тот момент был в бегах, однако это не мешало ему контролировать рынок и собирать с предпринимателей помимо официальных платежей наличку за «дополнительные услуги»
		Буквально через несколько месяцев в прессе появилась информация, что рынок вывел 23,5 миллиона гривен в «Луганскую народную республику»  согласно договору между директором «7 километра» Василием Мозгальским и Луганской угольнообогатительной компанией,рынок «7 километр» перевел эти деньги на счета компании в «ЛНР».
		«Но давайте присмотримся к бизнесу адвоката Кифака. Ибо, кроме юридической компании «АНК», которая уже упоминалась, он является бенефициаром и основателем еще в 17 компаниях. 
		Это юридическая фирма «АНК», «Паромный комплекс Орловка», «АТУ Агрострой плюс», «АНК Морская юридическая практика», Благотворительный фонд «Совет содействия гимназии №2 Одессы», фирма «Обувь», «Астра рент», «ТМСИ», Адвокатское объединение «Бизнес адвокаты», Торговый центр «Сана», Дочернее предприятие корпорации «Риелтор ЗД ИНК «Риелтор ЗД» и т.д. Парадокс в том, что все эти фирмы  все, без исключения  находятся в санкционных списках за войну России против Украины:
		Даже Благотворительный фонд « ІНФОРМАЦІЯ_3 » умудрился туда попасть:
		Да уж  квалифицированный адвокат, если сумел подвести под санкции Австралии и Японии Одесскую гимназию. Ничего не скажешь.»
		«И в то же время украинский консул позволяет себе дела с РФ, которые привели его к санкциям».
		«Если хорошенько порыться, то выплывает и неприятная для ОСОБА_2 информация: тут и связи с одиозным ОСОБА_5 , больше известным под кличкой « ІНФОРМАЦІЯ_4 », и не очень красивые истории с приватизацией одесской городской земли, и странная связь с рынком «Седьмой километр», через который финансировали так называемые «ДНР и ЛНР».
		«В 2016 году в Одессе вспыхнул скандал с выделением земли  «Думская» написала, что ОСОБА_2 покупает дваучастка общей площадью 1гектар наМоторной улице (склады); участок 1,45 ганаПроселочной; участок 0,1724 ганаКанатной, 1в;участок 0,3гана АДРЕСА_1 (ТЦ« ІНФОРМАЦІЯ_5 »); полтора гектара на АДРЕСА_2 (бизнес-центр « ІНФОРМАЦІЯ_6 ») и0,17 гана АДРЕСА_3 (автоцентр «Рено»). Все это обошлось ему в 30 миллионов гривен, что было явно ниже рыночной цены».
		Вищевказана інформація у відповідній статті поширена на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_7 та доведена до відома широкому колу користувачів мережі Інтернет. 
		В реєстраційних даних доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_7 на сторінках цього сайту не виявлено розміщених свідчень про власника сайту. Також на сайті не виявлено свідчень про автора статей за зазначеними посиланнями, а тому автор невідомий, встановити фактично власника вказаного веб-сайту є неможливим, встановити особу автора статей є також неможливим у зв`язку з тим, що статті були розміщені невідомими особами (невідомою особою), яких неможливо ідентифікувати, а тому єдиним законним способом відновити порушені права ОСОБА_1 є встановлення факту недостовірності поширеної інформації та її спростування.
		Таким чином, доступ до вищезазначеної інформації, стосовно спростування якої заявник звернувся до суду, в мережі Інтернет є необмеженим та безпосередньо стосується самої особи заявника.
		Відомості про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації та (або) інформаційного агентства з назвою SPROTIV у Державному реєстрі друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності відсутні.
		Інформація з веб-сайту, за відсутності відомостей про прізвище, ім`я, по батькові, контактні номери телефонів, адреси для листування, - можливості ідентифікації авторів статей та власника веб-сайту не надає. Згідно вимог Закону України «Про авторське право та суміжні права» власник веб-сайту - особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу. 
		Відомості про реєстранта сайту https://sprotyv.org/також є недоступними. 
		Представник ОСОБА_1 адвокат Софронкова Н.О. в ході судових засідань стверджувала, що вищезазначена поширена інформація є недостовірною та наполягала на її спростуванні.
		КонституцієюУкраїникожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34).
		Разом з тим відповідно достатті 68 Конституції Україникожен зобов`язаний неухильно додержуватисяКонституціїта законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
		Відповідно до частини першоїстатті 277 ЦК Українифізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		Пленум Верховного Суду України у пункті 15 постанови від 27 лютого
		2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснив судам, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Згідно з положеннямистатті 277 ЦК Україниістатті 10 ЦПК Україниобов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
		Також у пунктах 19, 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		При поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи (далі - Декларація), а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя (далі - Резолюція).
		Зокрема, у Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).
		У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.
		У зв`язку з цим, безперечно, що межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи, ким є позивач, є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.
		Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 8 липня 1986 року у справі «Лінгенс проти Австрії» зазначає, що свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободстановить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов самореалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» чи тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе.
		Відповідно, межі допустимої критики є ширшими, коли вона стосується власне політика, а не приватної особи. На відміну від останньої, перший неминуче і свідомо відкривається для прискіпливого аналізу кожного свого слова і вчинку як з боку журналістів, так і громадського загалу і, як наслідок, повинен виявляти до цього більше терпимості. Безсумнівно, пункт 2статті 10Конвенції про захист прав людини і основоположних свободдає можливість захищати репутацію інших осіб, тобто всіх людей, і цей захист поширюється і на політиків також, навіть коли вони не виступають як приватні особи; але в цьому разі вимоги такого захисту мають розглядатися у зв`язку з інтересами відкритого обговорення політичних питань.
		Відповідно до частини першої статті 30Закону України «Про інформацію»ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлювання оціночних суджень.
		У частини другої статті 47-1Закону України «Про інформацію»передбачено, що оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири.
		Таким чином, відповідно достатті 277 ЦК Українине є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положеньстатті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Так в матеріали справи заявником та його представником долучені наступні документи на спростування недостовірної інформації, розміщеної на веб-сайті https://sprotyv.org/.
		До матеріалів справи надані витяги з сайту https://youcontrol.com.ua стосовно наступних компаній, учасником яких на момент розгляду справи є ОСОБА_1 : адвокатське об`єднання «Юридична фірма «АНК», адвокатське об`єднання « АНК. Морська юридична практика», адвокатське об`єднання «АНК. Бізнес адвокати», ТОВ «АСТРА РЕНТ», ПП «ТМСІ», ТОВ «САНА», ТОВ «ТМСІ», ТОВ «АТУ Агробуд плюс», ДП «Ріелтор 3Д». Ця інформація підтверджується також відомостями з офіційного публічного сайту https://sanctions.nazk.gov.ua/sanction-lists/.
		На момент розгляду справи, згідно витягу з ЄДРПОУ від 05.01.2023 року, ОСОБА_1 не є учасником Благодійного фонду «Рада сприяння гімназії №2 Одеси», фірми «ВЗУТТЯ», «Паромного комплексу Орловка». 
		Згідно вказаних витягів, жодна з вказаних компаній не знаходиться в будь-яких санкційних списках. Тобто підлягає спростуванню інформація про знаходження об`єднання «Юридична фірма «АНК», адвокатське об`єднання « АНК. Морська юридична практика», адвокатське об`єднання «АНК. Бізнес адвокати», ТОВ «АСТРА РЕНТ», ПП «ТМСІ», ТОВ «САНА», ТОВ «ТМСІ», ТОВ «АТУ Агробуд плюс», ДП «Ріелтор 3Д». Щодо Благодійного фонду «Рада сприяння гімназії №2 Одеси», фірми «ВЗУТТЯ», «Паромного комплексу Орловка» то підлягає спростуванню як інформація про незнаходження їх у списках так і той факт, що заявник є учасником.
		 
		До матеріалів справи надані довідки від юридичних фірм «АНК» та «АНК. Бізнес адвокати» про укладення договір з ТОВ «Промтоварний ринок» та про відсутність будь-яких укладених договорів з ОСОБА_6 (а.с. 107-108).
		Таким чином інформація, що юридична компанія «АНК» уклала договір з ТОВ «Промринок» (ринок «Сьомий кілометр») є недостовірною, оскільки договір був укладений юридичною фірмою «АНК. Бізнес» та підлягає спростуванню.
		Щодо належності ринку ОСОБА_7 , вказана інформація не стосується позивача. 
		Щодо посилання у статті на публікацію « ОСОБА_8 », суд не вбачає підстав для її спростування, оскільки фактично це є цитуванням іншого видання.
		Інша інформація, що міститься у статі є критикою та оціночним судженням, оскільки є лише вираженням особистих поглядів автора щодо належності групи ОСОБА_9 до кримінального світу і не стосуються позивача.
		Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані (у письмовій або електронній формі, речовими об`єктами, висновками експертів, показаннями свідків), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Частиною 1 статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування тобто обставин, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Проаналізувавши надані докази, суд вважає, що вищезазначена інформація яка була розміщена за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 , є недостовірною в частині, яка зазначена вище, такою, що ганьбить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 .
		У суду немає сумнівів, що вищезазначена поширена інформація, яка була розміщена веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 , має негативний вплив на честь та ділову репутацію ОСОБА_1 . До такого висновку суд дійшов з огляду на те, що ділова репутація має прямий вплив на рівень розвитку бізнесу, роботу із клієнтами та дипломатичну діяльність, насамперед, україно-німецькі стосунки.
		Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені і інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не вирішено іншого порядку їх встановлення. 
		Варто зазначити, що в інший спосіб захистити порушене права ОСОБА_1 можливості немає, оскільки як встановлено матеріалами справи власник веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_7 /невідомий, встановити фактично власника вказаного веб-сайту є неможливим, встановити особу автора статті є також неможливим у зв`язку з тим, що стаття була розміщена невідомою особою, яку неможливо ідентифікувати. Відомості про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації та/або інформаційного агентства з назвою «СПРОТІВ» у Державному реєстрі друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності відсутні.
		Отже єдиним законним способом відновити порушені права заявника є встановлення факту недостовірності поширеної інформації та її спростування в порядку окремого провадження, оскільки неможливо встановити належного відповідача для подачі позовної заяви.
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу№ 551/881/16-ц,в якій досліджував питання спростовування недостовірної інформації, де нагадав, що вирішуючи справи про захист честі, гідності та ділової репутації, суди повинні перевіряти, чи містить інформація, що стала підставою для звернення до суду, конкретні життєві обставини, фактичні твердження. Якщо зміст та характер досліджуваної інформації свідчить про наявність фактів, така інформація або її частина не може вважатись оціночним судженням, оскільки є не результатом суб`єктивної оцінки, а відображенням об`єктивної істини, що може бути встановлена у судовому порядку.
		Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації (частина четверта статті 32 Конституції України). 
		Згідно зі статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і частинами другою та третьою статті 34 Конституції України кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб. 
		У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009р. № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснено, що беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.
		Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009р. № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації. Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватися незалежно від вини особи, яка її поширила.
		За вищезазначеного суд дійшов висновку, що наявні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку окремого провадження, про встановлення факту недостовірності інформації, яка була розміщена на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_7 , та її спростування. 
		Відповідно до роз`яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при ухваленні рішення у справах про встановлення фактів, розподіл судових витрат по даній категорії справ не застосовується.
		На підставі викладеного, керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009р. «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», п.п.12,18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 259, 263-265, 315-319 ЦПК України, суд, 
		УХВАЛИВ:
		Заяву ОСОБА_1 (заінтересована особа  Адвокатське об`єднання «Юридична фірма «АНК») про встановлення факту, що має юридичне значення  задовольнити частково. 
		Встановити юридичний факт, а саме, що інформація, яка розміщена на сайті https://sprotyv.org/ за посиланням (https://sprotyv.org/aleksandr-nykolaevych-kyfak-fynansyst-dnr-pravaya-ruka-bandyta-yury-enakyevskogo/мовою оригіналу: 
		1.«В 2014 году юридическая компания Кифака «АНК» заключила договор на юридическое обслуживание одесского рынка «Седьмой километр», который принадлежит ОСОБА_4 . Последний на тот момент был в бегах, однако это не мешало ему контролировать рынок и собирать с предпринимателей помимо официальных платежей наличку за «дополнительные услуги». Буквально через несколько месяцев в прессе появилась информация, что рынок вывел 23,5 миллиона гривен в «Луганскую народную республику»  согласно договору между директором «7 километра» Василием Мозгальским и Луганской угольнообогатительной компанией,рынок «7 километр» перевел эти деньги на счета компании в «ЛНР».
		2.«Но давайте присмотримся к бизнесу адвоката Кифака. Ибо, кроме юридической компании «АНК», которая уже упоминалась, он является бенефициаром и основателем еще в 17 компаниях. 
		Это юридическая фирма «АНК», «Паромный комплекс Орловка», «АТУ Агрострой плюс», «АНК Морская юридическая практика», Благотворительный фонд «Совет содействия гимназии №2 Одессы», фирма «Обувь», «Астра рент», «ТМСИ», Адвокатское объединение «Бизнес адвокаты», Торговый центр «Сана», Дочернее предприятие корпорации «Риелтор ЗД ИНК «Риелтор ЗД» и т.д. Парадокс в том, что все эти фирмы  все, без исключения  находятся в санкционных списках за войну России против Украины: Даже Благотворительный фонд « ІНФОРМАЦІЯ_3 » умудрился туда попасть: Да уж  квалифицированный адвокат, если сумел подвести под санкции Австралии и ОСОБА_10 гимназию. Ничего не скажешь.»
		3.И в то же время украинский консул позволяет себе дела с РФ, которые привели его к санкциям.
		4.Если хорошенько порыться, то выплывает и неприятная для ОСОБА_2 информация: тут и связи с одиозным ОСОБА_5 , больше известным под кличкой « ІНФОРМАЦІЯ_4 », и не очень красивые истории с приватизацией одесской городской земли, и странная связь с рынком «Седьмой километр», через который финансировали так называемые «ДНР и ЛНР».
		5.В 2016 году в Одессе вспыхнул скандал с выделением земли  «Думская» написала, что ОСОБА_2 покупает дваучастка общей площадью 1гектар наМоторной улице (склады); участок 1,45 ганаПроселочной; участок 0,1724 ганаКанатной, 1в;участок 0,3гана АДРЕСА_1 (ТЦ« ІНФОРМАЦІЯ_5 »); полтора гектара на АДРЕСА_2 (бизнес-центр « ІНФОРМАЦІЯ_6 ») и0,17 гана25-й Чапаевской дивизии, ІНФОРМАЦІЯ_8 (автоцентр «Рено»). Все это обошлось ему в 30 миллионов гривен, что было явно ниже рыночной цены».
		6. « ОСОБА_11  финансист ДНР, правая рука бандита ІНФОРМАЦІЯ_9 ».
		є недостовірною та такою, що порушує гідність та перешкоджає діловій репутації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та підлягає спростуванню 
		в частині, що юридична компанія «АНК» уклала договір з ТОВ «Промринок» (ринок «Сьомий кілометр»), 
		в частині знаходження «об`єднання «Юридична фірма «АНК», адвокатське об`єднання « АНК. Морська юридична практика», адвокатське об`єднання «АНК. Бізнес адвокати», ТОВ «АСТРА РЕНТ», ПП «ТМСІ», ТОВ «САНА», ТОВ «ТМСІ», ТОВ «АТУ Агробуд плюс», ДП «Ріелтор 3Д» під санкціями ,
		в частині Благодійного фонду «Рада сприяння гімназії №2 Одеси», фірми «ВЗУТТЯ», «Паромного комплексу Орловка» щодо беніфіциара ОСОБА_1 та знаходження під санкціями, 
		в частині знаходження ОСОБА_1 під санкціями через справи з РФ.
		В задоволенні решти вимог відмовити.
		Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано.У разіподання апеляційноїскарги рішення,якщо йогоне скасовано,набирає законноїсили післяповернення апеляційноїскарги,відмови увідкритті чизакриття апеляційногопровадження абоприйняття постановисуду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення. 
		Повний текст рішення складений 8 березня 2023 року.
		 
		 
		 
		Суддя                    Косіцина В.В.
		 
		08.03.2023

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...