Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/16563/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; здійснення публічних закупівель, з них.
Надіслано для оприлюднення: 22.03.2023. Зареєстровано: 23.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 24.03.2023.
Дата набрання законної сили: 22.03.2023
Номер судового провадження: А/857/2256/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/16563/22 пров. № А/857/2256/23
		 
		Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
		 
		головуючого-судді Курильця А.Р., 
		суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,
		з участю секретаря Хомича О.Р.,
		представника позивача Котовської Т.О.,
		представника відповідача Байко Л.М.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2023 року в справі за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку, -
		 
		суддя в 1-й інстанції  Сакалош В.М.,
		час ухвалення рішення  12.01.2023 року, 12:50 год,
		місце ухвалення рішення  м.Львів,
		дата складання повного тексту рішення  18.01.2023 року,
		 
		 в с т а н о в и в:
		 
		У листопаді 2022 року Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулося в суд з позовом до Західного офісу Держаудитслужби, в якому просило визнати протиправним та скасувати висновок Західного офісу Держаудитслужби, оприлюднений в електронній системі закупівель «Prozorro» 02.11.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі, інформація щодо якої оприлюднена в електронній системі закупівель Prozorro за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-12-28-007404- с.
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
		Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про задоволення позову.
		Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що у спірному висновку відповідача не зазначено в чому виявилось порушення замовником (позивачем) п.19 ч.2 ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі» №922-VIII від 25.12.2015. Звертає увагу апеляційного суду, що суд першої інстанції не дослідив пункт 1 розділу ІІІ тендерної документації «Зміст і спосіб подання тендерної пропозиції», в якому наявні опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій, і такі не суперечать вимогам Закону №922-VIII. Твердить апелянт, що виявлені відповідачем порушення носять формальний характер, оскільки не пов`язані із неможливістю забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель. Водночас покладене на позивача зобов`язання є нечітким та невизначеним, позаяк не містить способу усунення виявленого порушення. Також зазначає скаржник, що в порушення ст.171 КАС України, окружний суд не розглянув клопотання позивача про витребування доказів.
		Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2023 року скасувати та прийняти постанову про задоволення позову.
		Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечила, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2023 року залишити без змін.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
		Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 28.12.2021 року АТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» AT «Укрзалізниця» було оголошено відкриті торги на закупівлю Арматури контактної мережі (консоль) для Знам`янського регіону Код ДК 021:2015  44210000-5 Конструкції та їх частин № UA-2021-12-28-007404-с (а.с.10-32). 
		На підставі наказу Західного офісу Держаудитслужби від 13.10.2022 року №307 відповідачем було проведено моніторинг зазначеної закупівлі.
		За результатом моніторингу 02.11.2022 в електронній системі закупівель «Prozorro» по процедурі № UA-2021-12-28-007404-с, на виконання вимог ч. 6, 7 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі», оприлюднено висновок про результати моніторингу (а.с.7-9).
		Відповідно до спірного висновку від 02.11.2022 року виявлено порушення тендерної документації позивача, а саме: тендерна документація складена не у відповідності до вимог закону (в порушення вимог п.19 ч.2 ст.22 Закону тендерна документація замовника не містить прикладів формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення в тендерній документації) (а.с.9).
		Вважаючи висновок Західного офісу Держаудитслужби необґрунтованим та протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Вирішуючи спір, колегія суддів виходить з наступного.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
		Згідно з ст. 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
		Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України «Про публічні закупівлі».
		Публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом (п.25 ч.1 ст.1 Закону №922-VIII)
		Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель регламентовано ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі».
		Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи.
		Згідно з п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
		Відповідно до абз. 2, 3 ч. 1 ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.
		Частина 5 ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлює, що протягом строку проведення моніторингу закупівлі орган державного фінансового контролю має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі, повинен надати відповідні пояснення через електронну систему закупівель.
		Замовник у межах строку здійснення моніторингу закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі.
		Відповідно до ч. 6 ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
		Згідно з ч. 7 ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
		У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.
		Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
		Відповідно до ч. 8 ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.
		Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
		Водночас у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду (ч. 10 ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі»).
		Судом встановлено, що на підставі наказу Західного офісу Держаудитслужби від 13.10.2022 №307 відповідачем було проведено моніторинг закупівлі Арматури контактної мережі (консоль) для Знам`янського регіону Код ДК 021:2015  44210000-5 Конструкції та їх частин № UA-2021-12-28-007404-с.
		За результатом моніторингу 02.11.2022 в електронній системі закупівель «Prozorro» по процедурі № UA-2021-12-28-007404-с, на виконання вимог ч. 6, 7 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі», оприлюднено висновок про результати моніторингу.
		Відповідно до спірного висновку від 02.11.2022 року відповідачем виявлено порушення законодавства в сфері публічних закупівель, а саме: тендерна документація складена не у відповідності до вимог закону (в порушення вимог п.19 ч.2 ст.22 Закону тендерна документація замовника не містить прикладів формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення в тендерній документації).
		При цьому, судом першої інстанції вірно зазначено, що вимоги до тендерної документації визначено статтею 22 Закону № 922-VIII, згідно з приписами ч.2 якої закріплено, що у тендерній документації зазначаються, зокрема, опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки (пункт 19).
		Перелік формальних помилок затверджено наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 15.04.2020 р. № 710, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.07.2020 р. за № 715/34998, як головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель (далі  наказ № 710).
		До формальних (несуттєвих) помилок Замовника відносяться: уживання великої літери; уживання розділових знаків та відмінювання слів у реченні; використання слова або мовного звороту, запозичених з іншої мови; зазначення унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлюпомилка в цифрах; застосування правил переносу частини слова з рядка в рядок; написання слів разом та/або окремо, та/або через дефіс; нумерації сторінок/аркушів (у тому числі кілька сторінок/аркушів мають однаковий номер, пропущені номери окремих сторінок/аркушів, немає нумерації сторінок/аркушів, нумерація сторінок/аркушів не відповідає переліку, зазначеному в документі).
		Помилка, зроблена учасником процедури закупівлі під час оформлення тексту документа/унесення інформації в окремі поля електронної форми тендерної пропозиції (у тому числі комп`ютерна коректура, заміна літери (літер) та/або цифри (цифр), переставлення літер (цифр) місцями, пропуск літер (цифр), повторення слів, немає пропуску між словами, заокруглення числа), що не впливає на ціну тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та не призводить до її спотворення та/або не стосується характеристики предмета закупівлі, кваліфікаційних критеріїв до учасника процедури закупівлі.
		Невірна назва документа (документів), що подається учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, зміст якого відповідає вимогам, визначеним замовником у тендерній документації.
		Окрема сторінка (сторінки) копії документа (документів) не завірена підписом та/або печаткою учасника процедури закупівлі (у разі її використання).
		У складі тендерної пропозиції немає документа (документів), на який посилається учасник процедури закупівлі у своїй тендерній пропозиції, при цьому замовником не вимагається подання такого документа в тендерній документації.
		Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, що не містить власноручного підпису уповноваженої особи учасника процедури закупівлі, якщо на цей документ (документи) накладено її кваліфікований електронний підпис.
		Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, що складений у довільній формі та не містить вихідного номера.
		Подання документа учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, що є сканованою копією оригіналу документа/електронного документа.
		Подання документа учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, який засвідчений підписом уповноваженої особи учасника процедури закупівлі та додатково містить підпис (візу) особи, повноваження якої учасником процедури закупівлі не підтверджені (наприклад, переклад документа завізований перекладачем тощо).
		Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, що містить (містять) застарілу інформацію про назву вулиці, міста, найменування юридичної особи тощо, у зв`язку з тим, що такі назва, найменування були змінені відповідно до законодавства після того, як відповідний документ (документи) був (були) поданий (подані).
		Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, в якому позиція цифри (цифр) у сумі є некоректною, при цьому сума, що зазначена прописом, є правильною.
		Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції в форматі, що відрізняється від формату, який вимагається замовником у тендерній документації, при цьому такий формат документа забезпечує можливість його перегляду.»
		Апелянт, в контексті підстав апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, наголошує, що пункт 1 розділу ІІІ тендерної документації «Зміст і спосіб подання тендерної пропозиції» містить опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій.
		Колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що для цілей застосування відповідних приписів пункту 19 частини другоїстатті 22 Закону № 922-VIII важливо встановити, що означають терміни «опис», «перелік» і «приклад».
		Оскільки зазначені терміни є загальновживаним, варто звернутися до їх значень, зафіксованих у тлумачному словнику української мови (Словник української мови : в 11 т. / редкол.: I. К. Бiлодiд (голова) та iн.; Акад. наук Укр. РСР, Iн-т мовознавства iм. О.О.Потебні. К. : Наук. думка, 1970-1980. Том 6: П По. 1975. С. 745)
		Отже, «опис»: 1. Дія за знач. опимсувати, описамти. Систематизовано викладати в письмовій формі особливості, ознаки, склад і т. ін. кого-, чого-небудь 2. Словесне зображення, словесна передача чого-небудь. 3. Список, перелік речей, паперів і т. ін., складений для обліку;
		Водночас «приклад»: 1. Конкретний вияв чого-небудь, певна діяльність або поведінка якоїсь особи.
		При цьому «перелік»: 1. Дія за знач. перелімчувати, перелічимти. 2. Перераховування якихось предметів або осіб;
		Отже, з урахуванням наведеного, за буквального тлумачення та аналізу змісту наказу № 710 варто дійти висновку, що такий містить саме перелік (опис) формальних помилок, а не їх приклади.
		Судом встановлено, що приклади формальних помилок у тендерній документації замовника, наведено згідно з переліком формальних помилок відповідно до наказу № 710, а саме дослівно викладено вказаний акт.
		Поряд з цим суд першої інстанції слушно звернув увагу, що п. 19 ч. 2ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі»імперативно вказує на те, що у тендерній документації зазначаються не тільки опис, але й приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій.
		При цьому у висновку від 02.11.2022 року Держаудитслужба чітко вказує на відсутність в тендерній документації замовника саме прикладів формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій.
		Щодо доводів апелянта про наявність в тендерної документації замовника опису та прикладів формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій, колегія суддів виходить передовсім з того, що технічна документація має містити, серед іншого,опистаприклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхиленняїхтендерних пропозицій. Це вимога Закону, яку треба дотримуватися й зважаючи на те, що її сформульовано достатньо чітко, немає необхідності роз`яснювати якими чином діяти замовнику. Пояснення значення слів "опис" і "приклади", які вжиті у вказаній нормі, таке саме, якими їх подає тлумачний словник української мови, у зв`язку з чим наповнювати їх якимось інакшим змістом чи повторювати існуюче тлумачення цих слів, на думку колегії суддів, - немає. 
		Відтворення в тендерній документації положень Переліку № 710 саме по собі не може свідчити про недотримання вимог пункту 19 частини другоїстатті 22 Закону № 922-VIII, водночас імперативні вимоги Закону № 922-VIII вказують на те, що у тендерній документації зазначаються не тільки опис, але й приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій.
		Колегія суддів зазначає, що в обґрунтування наявності порушення своїх прав з боку суб`єкта владних повноважень, позивач зазначає про власні репутаційні втрати.
		Апеляційний суд підтримує твердження апелянта про недопустимість надмірного формалізму в діях контролюючого органу, однак незазначення у тендерній документації опису й прикладів формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій, є не лише прямим порушенням приписів Закону № 922-VIII, але й зумовлює стан правової невизначеності для учасників тендерної процедури.
		На підставі встановленого, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність та обґрунтованість виявленого відповідачем порушення.
		Крім того, суди, в силу приписів частини п`ятоїстатті 242 КАС України, враховують висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.01.2021 у справі №120/1297/20-а, а саме - необхідність при вирішенні спору виходити з принципу пропорційності, як одного з елементів верховенства права, та враховувати співмірність між виявленими порушеннями та засобами їх усунення, визначеними відповідачем в спірному висновку.
		Важливою особливістю моніторингу є те, що за його результатами замовник отримує можливість самостійно виправити порушення та уникнути санкцій, що є наслідком цього порушення.
		Як вбачається зі змісту спірного висновку, в його констатуючій частині відповідач зобов`язав позивача вжити заходи щодо дотримання вимог законодавства у сфері закупівель при складанні тендерної документації (пункту 19 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі») та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
		Отже на позивача покладено конкретизований обов`язок вчинити дії, який має реальний механізм виконання.
		Так, усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі порушень, у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб, не призведе до репутаційних втрат та не матиме негативні наслідки для позивача, зокрема, у відносинах з третіми особами.
		Щодо покликань скаржника на практику Верховного Суду, колегія суддів зазначає, що такі правові висновки останнім зроблені за відмінного правового регулювання у спірних правовідносинах, позаяк за попередньої редакції Закону № 922-VIII зазначення опису й прикладів формальних (несуттєвих) помилок було правом замовника, водночас за чинної редакції таке зазначення є обов`язковим.
		Щодо твердження апелянта про неналежний розгляд судом першої інстанції клопотання про витребування доказів, колегія суддів зазначає, що письмові докази, наявні в матеріалах справи №380/16563/22, на думку суду першої інстанції, були достатніми для з`ясування всіх обставин у справі. Запитуваний позивачем висновок про результати моніторингу закупівлі був долучений разом з позовною заявою, а наказ про початок моніторингу процедури закупівлі безпосередньо не стосується предмету доказування у справі, що розглядається.
		Водночас порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
		З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у задоволенні даного позову, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та дотриманні норм процесуального права, а тому оскаржуване рішення суду є законними та обґрунтованими і скасуванню не підлягає.
		Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд апеляційної інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
		З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників справи, які не стосуються суті спірних правовідносин, не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, апеляційний суд дав відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
		Відповідно дост. 316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
		Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
		Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -
		 
		п о с т а н о в и в:
		 
		Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2023 року в справі №380/16563/22  без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		Головуючий суддя А. Р. Курилець судді М. П. Кушнерик   О. І. Мікула  Повне судове рішення складено 22 березня 2023 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...