Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/1679/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Розірвання договорів (правочинів); спільної діяльності.
Надіслано судом: 21.03.2023. Зареєстровано: 23.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 24.03.2023.
Дата набрання законної сили: 14.03.2023
Номер судового провадження: 495 Д

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 березня 2023 року                           м. Харків                        Справа № 905/1679/21  
		 
		          Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Плахов О.В. , суддя  Фоміна В.О.
		за участі секретаря судового засідання Дзюби А.О.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Маріупольської міської ради (вх. №495Д) на рішення Господарського суду Донецької області від 17.01.2022 (рішення ухвалене суддею Огородник Д.М. у приміщенні Господарського суду Донецької області 17.01.2022 о 13:30 год, повний текст рішення складено та підписано 27.01.2022) у справі №905/1679/21 
		за позовом Маріупольської міської ради, м. Маріуполь
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІС ЕКО", м. Київ
		третя особа на стороні позивача - Комунальне підприємство "Полігон ТПВ", м. Маріуполь
		про припинення договору
		 
		ВСТАНОВИВ:
		У вересні 2021 року Маріупольська міська рада звернулась до Господарського суду Донецької області з позовом про припинення дії договору простого товариства від 27.05.2011 б/н "Про спільну розробку та впровадження інвестиційного проекту зі зменшення викидів парникових газів за допомогою системи відбору та утилізації біогазу на міських полігонах ТПВ №1 і ТПВ №2 у рамках проекту Спільного Впровадження Кіотського протоколу та договорів, укладених між Маріупольською міською радою та ТОВ "ТІС ЕКО" від 24.04.2009 та 25.03.2010", укладеного між Маріупольською міською радою, від імені якої на підставі рішення Маріупольської міської ради від 29.03.2011 №6/6-338 діяв Департамент розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТІС ЕКО", з іншої сторони, з урахуванням додаткової угоди №1 від 27.07.2011, додаткової угоди №2 від 26.02.2013, додаткової угоди №3 від. 01.10.2019 до нього, які є невід`ємними частинами зазначеного договору простого товариства, - на підставі пункту 7 частини 1 статті 1141, пункту 7 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 20 Господарського кодексу України та підпункту 4 пункту 9.1 договору, у зв`язку з настанням обставин, коли досягнення мети товариства стало неможливим.
		Рішенням Господарського суду Донецької області від 17.01.2022 у справі №905/1679/21 (суддя Огороднік Д.М.) у задоволені позову Маріупольської міської ради відмовлено повністю. 
		Маріупольська міська рада звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, нез`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення Господарського суду Донецької області від 17.01.2022 у справі №905/1679/21 скасувати в повному обсязі і ухвалити нове рішення, про задоволення позову в повному обсязі, в обґрунтування якої зазначає таке. 
		Кіотський протокол до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, ратифікований Законом України №1430-IV від 04.02.2004, є частиною національного цивільного законодавства України, доки він є чинним та розповсюджує свою дію на правовідносини, що є предметом спору. 
		Суть зобов`язань за Кіотським протоколом в тому, що сторони - країни учасники, в тому числі Україна, окремо або разом забезпечують умови для того, щоб їхні сукупні викиди парникових газів не перевищували встановлених для них кількісних показників, визначених з урахуванням встановлених для них зобов`язань, з кількісного обмеження та скорочення викидів, визначених у додатку В. Оскільки Україна недовикористовувала «квоту на викиди» парникових газів, встановлену Кіотським протоколом, а у світі є держави, які перевикористовують встановлену для них квоту, і відповідно, такі держави повинні скорочувати викиди парникових газів, то між такими державами можуть реалізовуватися проекти спільного впровадження. При цьому, держави, які перевикористовують свою квоту на види парникових газів, фінансують проект спільного впровадження в іншій державі на конкретному підприємстві і таким чином, одиниці величин скорочення викидів, визначених у результаті проекту, передаються державі, яка фінансує проект. Таким чином, ця держава отримує «одиниці скорочення викидів» для виконання зобов`язань за Кіотським протоколом. Отже, метою застосування спільного впровадження є реальне скорочення парникових газів та передача «одиниць скорочення викидів» іншій державі. 
		Згідно ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. 
		Відтак, договір простого товариства, суттєвою умовою якого є визначення мети, опосередковує реалізацію та обмежується виключно тими зобов`язаннями, що виникають з Кіотського протоколу, дія якого обмежена часовими рамками (до 31.12.2020).
		За твердженням позивача, суд першої інстанції не застосував норми «Порядку підготовки, розгляду, схвалення та реалізації проектів, спрямованих на скорочення обсягу антропогенних викидів парникових газів», затвердженого постановою КМУ від 22.02.2006 №206 (далі-Порядок), а також «Вимоги до підготовки проектів спільного впровадження», що були затверджені Наказом Національного агентства екологічних інвестицій України від 25.06.2006 №33, у відповідності до Порядку №206.
		Крім того, на підтвердження того, що договір простого товариства від 27.05.2011 б/н укладений у рамках Проекту спільного впровадження (СВ) Кіотського протоколу, з метою спільної реалізації Проекту СВ та з огляду на те, що зобов`язання щодо отримання вказаних документів покладені Порядком №206 та договором саме на «ТІС ЕКО», і у Маріупольскої міської ради такі документи відсутні, позивач клопотав про витребування судом у відповідача копій наступних документів: листа-підтримки, детермінаційного висновку, листа - схвалення, верифікаційного висновку, докази затвердження проекту спільного впровадження Мінприроди, а також інформацію (посилання) про оприлюднення на веб- сторінках Мінприроди та Секретаріату Рамкової конвенції ООН про зміну клімату відомостей та верифікацію проектів спільного впровадження. Судом такі документи не витребувані, внаслідок чого залишитись нез`ясованими обставини, що мають значення для справи.
		Позивач зазначає, що країни з 01.01.2021 не пов`язані механізмом СВ, не пов`язані обов`язками допомагати країнам - сторонам Кіотського протоколу у забезпеченні виконання їх зобов`язань щодо скорочення «сукупних» викидів. Відтепер кожна країна - сторона Паризької угоди відповідає самостійно, в межах свого «національного визначеного внеску до Паризької угоди». Отже на сьогоднішній день відпала необхідність у реалізації проекту «Спільного Впровадження» - механізму, передбаченого статтями 6 та 12 Кіотського протоколу, що є метою договору простого товариства.
		На думку позивача, необхідно спочатку припинити між Маріупольською міською радою та ТОВ «ТІС ЕКО» договір простого товариства від 27.05.2011 б/н «Про спільну розробку та впровадження інвестиційного проекту зі зменшення викидів парникових газів за допомогою системи відбору та утилізації біогазу на міських полігонах ТПВ №1 і ТПВ №2 у рамках Проекту Спільного Впровадження Кіотського протоколу та договорів, укладених між Маріупольською міською радою та ТОВ «ТІС ЕКО» від 24.04.2009 та 25.03.2010», а потім між іншими сторонами - КП «Полігон ТПВ» та ТОВ «ТІС ЕКО» укласти новий договір на експлуатацію системи дегазації полігонів побутових відходів, який саме і має на меті вироблення та продаж електричної енергії виробником «зеленої» енергетики ТОВ «ТІС ЕКО» ДП «Гарантований покупець», відповідно до Закону України «Про альтернативні джерела енергії», а не згідно з Кіотським протоколом.  
		З огляду на вищевикладене, Маріупольська міська рада вважає, що наявні достатні підстави для припинення дії договору простого товариства у судовому порядку на підставі п. 7 ч. 1 ст. 1141, п. 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України та п.п. 4 п. 9.1 договору у зв`язку з настанням обставин, коли досягнення мети товариства стало неможливим. 
		Окрім того, позивач на підставі п. 6 ч. 1 ст. 267 ГПК України звернувся з клопотанням, яке не було вирішено судом першої інстанції, про витребування у відповідача доказів, а саме, копій таких документів, що передбачені договором простого товариства: листа-підтримки; детермінаційного висновку; листа-схвалення; верифікаційного висновку; доказів затвердження проекту спільного впровадження Мінприроди; а також інформації (посилання) про оприлюднення на веб-сторінках Мінприроди та Секретаріату Рамкової конвенції ООН про зміну клімату відомостей про надані листи-підтримки, листи-схвалення, детермінацію, затвердження, реєстрацію та верифікацію проектів спільного впровадження.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Маріупольської міської ради на рішення Господарського суду Донецької області від 17.01.2022 у справі №905/1679/21, встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань - 5 днів з дня вручення даної ухвали, повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 15.03.2022. Також зазначено, що заявлене позивачем клопотання буде вирішено під час розгляду справи.
		Проте, судове засідання, призначене на 15.03.2022, не відбулося через триваючу широкомасштабну збройну агресію російської федерації проти України.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 доведено до відома учасників справи, що дата наступного відкритого судового засідання з розгляду справи буде визначена після усунення обставин, що становлять загрозу та небезпеку життю і здоров`ю учасників судового процесу.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.08.2022 повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 20.09.2022.
		15.09.2022 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення - без змін. 
		19.09.2022 від ТОВ "ТІС ЕКО" надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги за відсутності представника відповідача. 
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 повідомлено учасників справи, що розгляд справи відкладено на 22.11.2022. 
		На офіційній веб-сторінці Східного апеляційного господарського суду було розміщене відповідне оголошення.
		27.09.2022 від ТОВ "ТІС ЕКО" надійшла заява, в якій воно повідомило про отримання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 у справі №905/1679/21. 
		21.11.2022 від ТОВ "ТІС ЕКО" надійшло клопотання (вх. ел.№7550, 7268) про розгляд апеляційної скарги за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами справи. Відповідач також зазначив, що підтримує свою раніше висловлену позицію щодо залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
		Згідно акту Східного апеляційного господарського суду від 03.10.2022 повідомлення від 20.09.2022 у справі №905/1679/21 за позовом Маріупольської міської ради до ТОВ "ТІС ЕКО", про припинення дії договору, не відправлено Східним апеляційним господарським судом в установленому порядку на адресу: вул. Флотська, 167, м. Маріуполь, Донецька обл., 87500 КП "Полігон ТПВ" у зв`язку з тим, що тимчасово відсутній обмін з відділенням поштового зв`язку №87500 в умовах воєнного стану.
		Маріупольська міська рада була повідомлена судом про дату, час та місце розгляду справи, оскільки копію ухвали від 20.09.2022 було доставлено до електронного кабінету позивача 23.09.2022 о 19:33. 
		Також, копію ухвали від 20.09.2022 у справі №905/1679/21 було направлено на електронну адресу КП "Полігон ТПВ" (poligontbo@ukr.net), яка зазначена в апеляційній скарзі. Проте, третя особа не підтвердила отримання зазначеного електронного повідомлення.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 розгляд справи відкладено на 10.01.2023 р. о 10:00 год.  
		Згідно акту Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2022 повідомлення від 22.11.2022 у справі №905/1679/21 за позовом Маріупольської міської ради до ТОВ "ТІС ЕКО", про припинення дії договору, не відправлено Східним апеляційним господарським судом в установленому порядку на адресу: вул. Флотська, 167, м. Маріуполь, Донецька обл., 87500 КП "Полігон ТПВ" у зв`язку з тим, що тимчасово відсутній обмін з відділенням поштового зв`язку №87500 в умовах воєнного стану.
		15.12.2022 від ТОВ "ТІС ЕКО" надійшла заява, в якій воно повідомило про отримання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 у справі №905/1679/21. 
		Маріупольська міська рада була повідомлена судом про дату, час та місце розгляду справи, оскільки копію ухвали від 22.11.2022 було доставлено до електронного кабінету позивача 23.11.2022.
		Також, копію ухвали від 22.11.2022 у справі №905/1679/21 було направлено на електронну адресу КП "Полігон ТПВ" (poligontbo@ukr.net). 
		Крім того, копію ухвали від 22.11.2022 було направлено на адресу Комунального підприємства "Полігон ТПВ", зазначену в якості адреси для листування у справі №917/1322/22 за позовною заявою КП "Полігон ТПВ" до ТОВ "Надежда" 1988" про зобов`язання вчинити певні дії (04111, м. Київ, вул. Салютна, б. 1-"Б", кв. 140) та електронну адресу azvic@ukr.net.
		Проте, третя особа не підтвердила отримання зазначеного електронного повідомлення, а поштове відправлення, направлене КП "Полігон ТПВ" за адресою: 04111, м. Київ, вул. Салютна, б. 1-"Б", кв. 140, повернулося без вручення адресату з довідкою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою". 
		Також, на офіційній веб-сторінці Східного апеляційного господарського суду було розміщено оголошення про дату, час та місце розгляду справи № 905/1679/21.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2023 розгляд справи відкладено на 14.03.2023, запропоновано учасникам справи протягом трьох днів з моменту отримання даної ухвали надати відзив на клопотання позивача про витребування у відповідача копій таких документів, що передбачені договором простого товариства: листа-підтримки; детермінаційного висновку; листа-схвалення; верифікаційного висновку; доказів затвердження проекту спільного впровадження Мінприроди; а також інформації (посилання) про оприлюднення на веб-сторінках Мінприроди та Секретаріату Рамкової конвенції ООН про зміну клімату відомостей про надані листи-підтримки, листи-схвалення, детермінацію, затвердження, реєстрацію та верифікацію проектів спільного впровадження.
		Згідно довідок Східного апеляційного господарського суду про доставку електронного листа повідомлення про дату судового засідання від 10.01.23 по справі №905/1679/21 було надіслано всім учасникам справи (в тому числі, третій особі, яка зареєструвалася в Електронному суді) до їх електронних кабінетів 11.01.2023.
		Окрім того, судом було розміщено відповідне оголошення на офіційній веб-сторінці Східного апеляційного господарського суду.
		У судове засідання учасники справи не з`явились. 
		Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
		29.03.2011 рішенням Маріупольської міської ради №6/6-338 вирішено укласти договір про спільну розробку та впровадження інвестиційного проекту зі зменшення викидів парникових газів за допомогою системи відбору та утилізації біогазу на полігонах ТПВ в Приморському та Орджонікідзевському районах міста в рамках Проекту Спільного Впровадження Кіотського протоколу з переможцем конкурсного відбору - ТОВ "ТІС ЕКО" в новій редакції; уповноважити директора Департаменту розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради представляти інтереси Маріупольської міської ради.
		27.05.2011 року між Маріупольською міською радою (далі -місто) та ТОВ "ТІС ЕКО" (далі -інвестор) укладено договір Простого товариства б/н про спільну розробку та впровадження інвестиційного проекту зі зменшення викидів парникових газів за допомогою системи відбору та утилізації біогазу на міських полігонах ТПВ №1 і ТПВ №2 у рамках Проекту Спільного Впровадження Кіотського протоколу та договорів, укладених між Маріупольською міською радою та ТОВ "ТІС ЕКО" від 24.04.2009 року та 25.03.2010 року" (далі - договір).
		У преамбулі договору сторонам, зокрема, визначені наступні терміни:
		"Верифікація" - перевірка та підтвердження звіту про обсяги скорочення антропогенних викидів парникових газів, досягнуті в результаті реалізації проекту спільного впровадження, з видачею верифікаційного висновку;
		"Вимоги Кіотського Протоколу" - вимоги статті 6 Кіотського протоколу і прийнятих до нього правил, рішень, процедур і вказівок;
		"Вклади сторін" - гроші, майно і майнові права сторін, які вносяться сторонами у спільну діяльність простого товариства;
		"Детермінація" - експертиза проектно-технічної документації проекту спільного впровадження з метою перевірки, аналізу та кількісної оцінки можливих скорочень антропогенних викидів парникових газів, а також відповідності зазначеного проекту вимогам, встановленим для проектів спільного впровадження, з видачею детермінаційного висновку;
		"Договір купівлі скорочень викидів" або "ERPA" - стандартний договір купівлі-продажу ОСВ простим товариством третій стороні;
		"Дохід" - грошові кошти, отримані простим товариством від продажу ОСВ;
		"Звалищний газ" - суміш газів, що виникає при біологічному розпаді органічних компонентів твердих побутових відходів;
		"Кіотський протокол" або "Протокол" - протокол до РКЗКООН, прийнятий на третій Конференції сторін РКЗКООН у Кіото, Японія, 11 грудня 1997 року, у який можуть вноситися виправлення;
		"Комітет з Нагляду СВ" - міжнародний орган, що здійснює спостереження за діяльністю по статті 6 Кіотського протоколу;
		"Лист Підтримки" - лист, за допомогою якого Українська держава визнає потенційні можливості Проекту й кваліфікації Проекту СВ відповідно до Кіотського протоколу;
		"Лист Схвалення" - лист, за допомогою якого Українська держава, крім іншого, схвалює Проект як такий, що задовольняє цілі статті 6 Кіотського протоколу, в тому числі, що проект придатний для механізмів Спільного впровадження та/або Одиниць Встановленої Кількості з метою подальшого випуску Одиниць Скорочення Викидів та/або розміщення Одиниць Встановленої Кількості, і українська держава приймає, що вона випустить та передасть Одиниці Скорочення Викидів та/або Одиниці Встановленої Кількості, що були вироблені проектом, простому товариству, створеному даним документом;
		"Механізм ОВК" - схема, розроблена і впроваджувана Українською державою з метою розміщення ОВК в проектній діяльності(ях),що генерують скорочення викидів парникових газів;
		"Моніторинг" - дії, засновані на вимірах, проведених підприємством або органом, найнятим їм, за допомогою яких збираються і реєструються всі дані оцінки викидів ПГ, отриманих у результаті проекту, відповідно до положень Плану Проведення Моніторингу і Верифікації;
		"Незалежний Орган" - юридична особа, акредитована Комітетом з Нагляду СВ у відповідності зі статтею 6 Кіотського протоколу, з метою здійснення всіх необхідних функцій по: визначенню відповідності Проекту вимогам  Кіотського протоколу і Верифікації Скорочень Викидів, одержуваних при реалізації такого проекту. До акредитації таких Незалежних Органів, функції Незалежного Органа можуть виконувати оперативні органи, акредитовані по статті 2 Кіотського протоколу;
		"Одиниця Встановленої Кількості" або "ОВК" - одиниця, випущена згідно з відповідними розпорядженнями в додатку до рішення Конференції сторін, що дорівнює одній метричній тоні еквіваленту двоокису вуглецю, обчислена з використанням потенціалів глобального потепління, визначених в рішенні Конференції сторін або послідовно переглянутих у відповідності до статті 5 Кіотського протоколу;
		"Одиниця Скорочення Викидів" або "ОСВ" (ERUs) - одиниця скорочення викидів ПГ, рівна одній метричній тонні СО2 (двоокису вуглецю) еквіваленту, обчислена з використанням потенціалів глобального потепління, прийнятих Міжнародною Групою Експертів зі змін клімату і затверджених Третьою Конференцією Сторін РКЗКООН, або послідовно переглянутих у відповідності до статті 5 Кіотського протоколу, що були вироблені Проектом СВ і введені на рахунок Українського Національного реєстру відповідно до вимог Кіотського протоколу;
		"Парникові гази" або "ПГ" - шість Парникових газів, перерахованих у додатку А до Кіотського протоколу, а саме: Двоокис вуглецю (СО2), Метан (СН4), та Оксид азоту (N2O), а також гідрофлуоровуглеці (HFCs), перфлуоровуглеці (PFCs) та гексафлуорид сірки (SF6);
		"Період Моніторингу" - кожний з періодів, протягом яких підраховується кількість зроблених Скорочень викидів, кожний з таких періодів відповідає року;
		"План Моніторингу і Верифікації" - ряд вимог, встановлених інвестором для застосування у ході моніторингу викидів ПГ і процесу верифікації відповідно до Вимог Кіотського протоколу;
		"Полігон ТПВ" - інженерна споруда, яка призначена для захоронення твердих побутових відходів і повинна запобігати негативному впливу на навколишнє природне середовище і відповідати санітарно-епідеміологічним і екологічним нормам;
		"Пост 2012 Схема" - міжнародно схвалений механізм, створений на період після 2012року відповідно до Міжнародних правил, який визнає Скорочення викидів Парникових газів як Скорочення викидів в формі ERUs або у будь-якій іншій формі;
		"Проект" - проектна діяльність на об`єкті, описаному в PDD по використанню звалищного газу на полігоні ТПВ №1 та ТПВ №2 в м.Маріуполі, Україна, метою якої є продукція скорочення викидів та досягнення відповідних ОСВ та/або ОВК, що описані в статті 6 та стаття 3 Кіотського протоколу, шляхом розвитку проектів зі звалищного газу, які будуть реалізовані Простим товариством, як проектна діяльність, що задовольняє вимоги ст. Кіотського протоколу.
		"Просте товариство" - партнерство міста та інвестора, засноване даним договором та у відповідності до статей 1130-1143 Цивільного кодексу України.
		"Скорочення викидів"- зменшення обсягу антропогенних викидів парникових газів внаслідок цілеспрямованої діяльності простого товариства".
		"Спільне впровадження" або "СВ" - механізм, визначений в статті 6 Кіотського протоколу, за допомогою якого країни Додатку 1 можуть набувати ОСВ з проектів, що скорочують чисті викиди парникових газів в інших індустріально розвинутих країнах (включаючи країни з перехідною економікою).   
		За умовами Розділу 1 договору, КП "Полігон ТПВ" (м. Маріуполь) відповідальне за організацію захоронення комунальних відходів, а також близьких за складом відходів виробництв та будівельного сміття.
		Захоронення відходів здійснювалося на міському полігоні ТПВ №1, розташованому за адресою: м. Маріуполь, Приморський район, вул. Червонофлотська, 167, та міському полігоні ТПВ №2, розташованому за адресою: м. Маріуполь, Орджонікідзевський район, пр. 1 Травня, 1, що експлуатуються КП "Полігон ТПВ". Полігон ТПВ №1 використовується з 1967 року, а полігон ТПВ №2 - з 1976 року, заходи з дегазації полігонів і відведення фільтрату на них не провадяться. 
		Біогаз, який утворюється внаслідок анаеробного розпаду відходів, являє собою суміш метану та вуглекислого газу приблизно в рівній пропорції з невеликою кількістю інших органічних сполук. Метан, який складає 40-60% від загальної кількості, належить до найдієвіших парникових газів і є причиною займання полігонів ТПВ.
		Завдяки контрольованому збиранню та утилізації біогазу на полігонах ТПВ зменшуються викиди шкідливих газів у атмосферу, що на локальному рівні призводить до поліпшення екологічної ситуації поблизу полігонів, оскільки суттєво знижуються емісії запаху та значно підвищується рівень запобігання загорання та безпека експлуатації полігону. Найпростіший спосіб зниження метану - його спалення факельним способом.
		Державні будівельні норми України "Полігони твердих побутових відходів. Основні положення проектування", які набрали чинності у 2005 році, не передбачають облаштування системами відбору біогазу об`єктів, які вже експлуатуються.
		Таким чином, відсутність з одного боку законодавчого регулювання, з іншого - джерел фінансування стримувало до цього часу впровадження в Україні технологій відбору та використання біогазу звалищ.
		Мобілізувати інвестиції для реалізації таких проектів дозволяє в даний час проектно орієнтований механізм Спільного Впровадження Кіотського протоколу, який спрямований на підтримку проектів зі скорочення емісії парникових газів.
		Інвестор в своїй конкурсній пропозиції запропонував місту цілісне рішення з розвитку, фінансування, впровадження, експлуатації та сервісного обслуговування проекту із відбору та утилізації біогазу на міських полігонах ТПВ № 1 та ТПВ № 2, як проекту Спільного Впровадження Кіотського протоколу (далі за текстом - Проект СВ). Проект СВ включає також заходи з повного укриття полігонів ТПВ №1 та ТПВ №2 згідно з конкурсною пропозицією "Інвестора" (шаром до 0,5 м інертного матеріалу) і не вимагає (не передбачає) жодної фінансової участі "Міста". 
		У Розділі 4 договору сторони погодили предмет договору, відповідно до якого сторони з метою спільної реалізації Проекту СВ для досягнення екологічного та можливого економічного ефекту шляхом генерації "одиниць скорочення викидів" (ERU) та їх подальшого продажу домовилися про здійснення спільної діяльності без утворення юридичної особи у правовій формі простого товариства відповідно до статей 1130-1143 Цивільного кодексу України та статей 4-13 даного Договору (п. 4.1.).
		Просте товариство створюється на період 15 років з дати укладання Договору щодо Полігону ТПВ №1 у його первинній редакції, а саме: до 24 квітня 2023 року, з можливим продовженням терміну дії даного договору на погоджений сторонами строк за умови екологічної та економічної доцільності подальшого впровадження Проекту СВ (пункт 4.2).
		Згідно з п. 4.3 договору сторони домовилися про спільну участь в розробці та впровадженні проекту з дегазації полігонів ТПВ № 1 та ТПВ № 2 з метою досягнення екологічного ефекту та генерації "одиниць скорочення викидів" (ERUs), а саме:
		1-й етап реалізації Проекту СВ (2009-2010 р.р.) - встановлення системи збору біогазу та факельної установки на полігоні ТПВ № 1, розташованому по вул. Червонофлотській, 167, в м. Маріуполі, пробний період експлуатації установки для збору повної та достовірної інформації щодо кількості та якості утворюваного біогазу, а також повне укриття полігону протягом строку реалізації Проекту (п.4.3.1);
		2-й етап реалізації Проекту СВ (з 2011 р.) передбачає встановлення системи збору біогазу та факельної установки на полігоні ТПВ № 2 в Орджонікідзевському районі, розташованому за адресою: м. Маріуполь, пр. 1 Травня, 1 (п.4.3.2).
		Місто передає інвестору виключне право розробки проекту та передає простому товариству, заснованому відповідно до цивільного законодавства, права використання полігонів ТПВ № 1 та ТПВ № 2 з метою реалізації проекту СВ (п. 4.4 договору). З метою реалізації задач проекту СВ та спільної діяльності Сторони здійснюють вклади у Просте товариство відповідно до ст. 5 цього договору (п. 4.5. договору).
		Відповідно до Розділу 5 договору сторони погодили умови про вклади сторін та їх оцінку", зокрема: для виконання Проекту місто передає Простому товариству права на використання полігонів ТПВ № 1 та ТПВ № 2, вільні від будь-яких обтяжень на період до 24 квітня 2023 року, а інвестор від імені Простого товариства приймає передачу прав Простому товариству. Місто також передає Простому товариству ексклюзивне право реалізувати Проект, а інвестор приймає таке право від імені Простого товариства. "Місто" надає Простому товариству всю необхідну інформацію та документацію, якою воно володіє, пов`язану з геологічними та технічними характеристиками Полігонів ТПВ № 1 та ТПВ № 2 (п.5.1.1);
		Місто сприяє Простому товариству в одержанні дозволів на проведення додаткових досліджень на Полігонах ТПВ № 1 та ТПВ № 2 одержанні інших дозволів, необхідних для реалізації Проекту СВ (п.5.1.2);
		Участь міста в Проекті СВ не передбачає здійснення з його сторони будь-яких фінансових витрат або інвестицій у грошовій формі (п.5.1.3);
		Місто гарантує, що не братиме участі в інших договорах спільної діяльності чи будь-яких інших договорах і угодах, пов`язаних з передачею прав на використання полігонів ТПВ № 1 та ТПВ № 2 з метою реалізації інвестиційних проектів в рамках Проекту Спільного Впровадження Кіотського Протоколу (п.5.1.4);
		Місто гарантує, що комунальне підприємство "Полігон ТПВ" щодо якого місто здійснює повноваження Власника, належним чином ознайомлене з відповідними рішеннями Маріупольської міської ради про затвердження результатів конкурсу та з умовами укладених Договорів від 24.04.2009, включаючи Додаткову угоду від 09.07.2009 та від 25.03.2010 про спільну розробку та впровадження інвестиційного проекту зі зменшення викидів парникових газів за допомогою системи відбору та утилізації біогазу на міських полігонах ТПВ № 1 (Приморський район) та ТПВ № 2 (Орджонікідзевський район) у рамках Проекту Спільного Впровадження Кіотського протоколу (п.5.1.5).
		Пунктом 5.2 договору передбачено, що інвестор на свій власний ризик та за рахунок власних коштів здійснює наступний комплекс робіт та інвестицій:
		Попередні обстеження з метою підтвердження отримання прогнозованої кількості   метану в достатньому обсязі для покриття інвестицій в Проект СВ завдяки доходам від продажу Одиниць Скорочення Викидів.
		Проектування, постачання обладнання, спорудження об`єктів, що включає (але не обмежується):
		а) всі стадії передпроектних та проектних робіт з системи збору газу, включаючи бурові роботи та прокладення трубопроводів;
		b) процедури узгодження Проекту;
		с) організація та менеджмент роботи із субпідрядником з постачання обладнання;
		d) укладання договорів страхування.
		Менеджмент Проекту, що включає виконання та супровід реєстрації Проекту, його експертизу і підтвердження Комітетом з Нагляду СВ є обов`язковою умовою для виробництва Одиниць Скорочення Викидів. У менеджмент Проекту  включаються наступні види робіт:
		а) підготовка Проектної ідеї (PIN);
		b) підготовка повної Проектної Документації (PDD), включаючи розрахунок кількості Одиниць Скорочення Викидів і План Моніторингу та Верифікації; 
		с) координація і супровід перевірки (Детермінація) і підтвердження (Верифікація) проекту незалежною експертною установою і Комітетом з Нагляду СВ, а також, після впровадження Пост-2012 Схеми, така координація, супровід і підтвердження відповідними організаціями;
		d) отримання Листа Схвалення та Листа Підтримки від Державного Агентства Екологічних Інвестицій України.
		Згідно з п. 5.2.2. договору загальний обсяг інвестицій інвестора у Просте Товариство обмежується коштами та іншим майном, які необхідні для здійснення Проекту СВ, включаючи проектування та будівництво систем дегазації на Полігонах ТПВ № 1 та ТПВ № 2, введення їх в експлуатацію та подальшу експлуатацію цих систем. Плановий обсяг інвестицій "Інвестора" становить максимально 2,5 (два с половиною) млн. євро.
		Сторони домовились, що частки сторін у спільному майні становлять:: місто - 10% спільного майна, інвестор - 90% спільного майна (п.6.2 договору).
		Відповідно до п. 6.3. договору, ведення всіх справ Простого товариства, включаючи бухгалтерський та податковий облік спільної діяльності, Сторони доручають інвестору, від імені якого виступає його Директор (без довіреності) або інші особи за довіреністю Директора інвестора.
		Відповідно до п. 9.1 договору його дія може бути припинена у наступних випадках: 
		1) спливу строку дії договору 
		2) здійснення Сторонами висновку щодо доцільності здійснення інвестиційного проекту в іншій правовій формі (наприклад, через утворення окремої юридичної особи);
		3) якщо Полігон ТПВ №1 та ТПВ №2 перестають відповідати усім належним економічним та технічним вимогам для здійснення прибуткової діяльності інвестора, що має бути підтверджено незалежними експертами;
		4) настання обставин, коли досягнення мети спільної діяльності стає неможливим, у тому числі через неможливість її здійснення на принципах самоокупності та самофінансування.
		Розділом 13 договору передбачено, що КП "Полігон ТПВ", яке повністю належить місту на праві власності, на виконання рішень міської ради від 14.04.2009 №5/31-5193 та від 23.02.2010 №5/41-6296 забезпечує безперешкодний доступ інвестора на територію Полігонів ТПВ № 1 та ТПВ № 2, не перешкоджає виконанню обумовлених договором робіт, сприяє Сторонам у виконанні положень договору та укладає з Простим Товариством договори земельного сервітуту щодо земельних ділянок, на яких розташовані Полігони ТПВ № 1 та ТПВ № 2 (пункт 13.1 договору).
		Даний договір укладено на основі договору про спільну розробку та провадження інвестиційного проекту зі зменшення викидів парникових газів за допомогою системи відбору та утилізації біогазу на міському полігоні ТПВ №1 у рамках проекту Спільного Впровадження Кіотського протоколу від 24.04.2009 з додатковою угодою від 09.07.2009 та договору про спільну розробку та впровадження інвестиційного проекту зі зменшення викидів парникових газів за допомогою системи відбору та утилізації біогазу на міському полігоні ТПВ №2 від 25.03.2010, які були укладені між містом та інвестором, тексти яких втрачають силу (п. 13.11 договору).
		У разі затвердження Пост-2012 Схеми, за своїм механізмом відмінної від Кіотського протоколу, Сторони приведуть положення цього договору у відповідність з новими вимогами Пост-2012 Схеми для подальшої реалізації Проекту (пункт 13.12 договору).
		Відповідно до п. 13.13 договір Простого товариства застосовується Сторонами як базовий (рамковий) правовий документ, що об`єднує обидва договори (від 24.04.2009, включаючи додаткову угоду від 09.07.2009, та від 25.03.2010), внаслідок чого утворюється лише одне Просте Товариство для здійснення спільної діяльності по впровадженню Проекту.  
		27.07.2021 між Маріупольською міською радою та ТОВ "ТІС ЕКО" укладено додаткову угоду № 1 до договору, в якій зазначено, що сторони розпочинають реалізацію енергетичної частини Проекту, а саме, виробництво електроенергії та тепла шляхом когенерації на основі використання звалищного газу, виробленого на Полігонах ТПВ № 1 та ТПВ № 2, а також вносять правки до Договору Простого товариства, зокрема, доповнюють договір пунктом 4.6. наступного змісту:  
		«Сторони погоджуються спільно брати участь в енергетичній частині Проекту, а саме у виробництві електроенергії та тепла шляхом когенерації на основі використання звалищного газу, виробленого на Полігонах ТПВ № 1 та ТПВ № 2, при цьому місто надає Простому товариству ексклюзивне право реалізувати енергетичну частину Проекту. У випадку якщо така діяльність підлягатиме обов`язковому регулюванню або ліцензуванню, сторони повинні отримати такі дозволи або ліцензії заздалегідь. 
		Рішенням Маріупольської міської ради від 25.12.2012 № 6/25-2823 "Про укладення додаткової угоди до договору з ТОВ "ТІС ЕКО" надано дозвіл департаменту розвитку житлово-комунальної інфраструктури міської ради укласти додаткову угоду до Договору Простого товариства від 27.05.2011 № б/н "Про спільну розробку та впровадження інвестиційного проекту зі зменшення викидів парникових газів за допомогою системи відбору та утилізації біогазу на міських полігонах ТПВ № 1 і ТПВ № 2 у рамках Проекту Спільного Впровадження Кіотського протоколу" з ТОВ "ТІС ЕКО", для реалізації інвестиційного проекта на першому пусковому комплексі першої черги будівництва полігону ТПВ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя.
		Між Маріупольською міською радою, від імені якої на підставі рішення Маріупольської міської ради від 29.03.2011 № 6/6-338 та ТОВ "ТІС ЕКО" була укладена Додаткова угода № 2 від 26.02.2013 до договору, відповідно до пункту 2 якого Сторони, в зв`язку з введенням в експлуатацію другої черги ТПВ № 2 відповідно до рішення Маріупольської міської ради від 25.12.2012 № 6/25-2823, вносять правки до Договору Простого товариства, а саме сторони вирішили:
		Доповнити Преамбулу Договору Простого товариства наступними термінами (пункт 2.1 визначає кадастрові номери ділянок полігонів ТПВ № 1 та ТПВ № 2).
		Полігон ТПВ 1 - інженерна споруда, розташована в м. Маріуполі, Приморський район, вул. Червонофлотська, 167, на землях міської ради, площею 14,2652 га, кадастровий номер 1412300000:02:004:0091, яка знаходиться в експлуатації комунального підприємства "Полігон ТПВ" з 1967 року.
		Полігон ТПВ 2 - інженерна споруда, розташована в м. Маріуполі, Орджонікідзевський район, пр. 1 Травня, 1, на землях міської ради, загальною площею 34,8088 га, з яких перша черга  площею 11,2585 га, кадастровий номер 1412300000:01:018:0010 та 6,3323 га, кадастровий номер 1412300000:01:019:0032, знаходиться в експлуатації комунального підприємства "Полігон ТПВ" з 1976 року, а друга черга площею 17,2180 га, кадастровий номер 1412336900:01:019:0061, знаходиться в експлуатації комунального підприємства "Полігон ТПВ" з 2012 року (п. 2.1. додаткової угоди №2).
		- Доповнити статтю 4 Договору Простого товариства пунктом 4.3.3 наступного змісту:
		3-й етап реалізації Проекту СВ (з 2013 року) передбачає розробку Проекту, його затвердження та встановлення системи збору біогазу на введеній в експлуатацію другій черзі полігону ТПВ № 2 в Орджонікідзевському районі, розташованому за адресою: м. Маріуполь, пр. 1 Травня, 1 (п. 2.2 додаткової угоди №2).
		10.06.2019 ТОВ "ТІС ЕКО" звернулося до Маріупольської міської ради з пропозицією (лист вх. № 870-15909-01) розглянути можливість пролонгації чинного Договору про спільну розробку та впровадження інвестиційного проекту зі зменшення викидів парникових газів за допомогою системи відбору та утилізації біогазу на міських полігонах ТПВ до 2035 року для: здійснення дегазації полігонів ТПВ м. Маріуполя; зниження викидів парникових газів; скорочення кількості небезпечних токсичних органічних сполук, що надходять в атмосферу з поверхні полігону ТПВ. 
		Рішенням Маріупольської міської ради від 05.09.2019 № 7/44-4254 "Про укладання додаткової угоди до договору з ТОВ "ТІС ЕКО" надано дозвіл департаменту розвитку житлово-комунальної інфраструктури міської ради укласти додаткову угоду до Договору Простого товариства від 27.05.2011 № б/н "Про спільну розробку та впровадження інвестиційного проекту зі зменшення викидів парникових газів за допомогою системи відбору та утилізації біогазу на міських полігонах ТПВ № 1 і ТПВ № 2 у рамках Проекту Спільного Впровадження Кіотського протоколу та договорів, укладених між Маріупольською міською радою та ТОВ "ТІС ЕКО", з метою продовження строку дії договору та внесення змін до нього.
		01.10.2019 між Маріупольською міською радою, (в подальшому іменоване - "Місто"), з однієї сторони, та ТОВ "ТІС ЕКО" (в подальшому іменоване "Інвестор"), а разом іменовані "Сторони" було укладено додаткову угоду № 3 до договору, відповідно до якої були внесені зміни до договору, а саме відповідно до п. 2 додаткової угоди № 3 до договору Сторони дійшли згоди збільшити термін дії договору, в якості додаткових гарантій для "Інвестора" у зв`язку із необхідністю збільшення інвестицій для реалізації Проекту СВ, а саме до 27 травня 2035 року, з можливим продовженням терміну дії даного Договору на погоджений Сторонами строк.
		Згідно з п.3 додаткової угоди № 3 до договору викладено п. 4.2. розділу 4 договору "Предмет Договору" в наступній редакції: " 4.2. Просте товариство створюється на період 24 (двадцять чотири ) роки з дати укладання договору щодо Полігону ТПВ № 1та ТПВ № 2 у його первинній редакції, а саме: до 27 травня 2035 року, з можливим продовженням терміну дії даного договору на погоджений сторонами строк за умови економічної доцільності подальшого впровадження Проекту СВ".
		Згідно з п. 4 додаткової угоди  № 3 до договору викладено пункт 7.2. договору в наступній редакції: " 7.2. Прибуток, отриманий Простим товариством від продажу Одиниць Скорочення Викидів, розрахований у відповідності до дійсного Договору, розподіляється між Сторонами наступним чином: п. 7.2.1. "Інвестор" - 90%, п. 7.2.2. "Місто" -10 %.
		На виконання умов договору Простого товариства, між КП "Полігон ТПВ" (землекористувач) ТОВ "ТІС ЕКО" укладено договори про встановлення земельного сервітуту: від 14.10.2009 (зареєстрований 28.10.2009 №223 із змінами) на частину земельної ділянки площею 0,5356 га, за адресою м. Маріуполь, Приморський район, вул. Червонофлотська, 167, та від 24.10.2009 (зареєстрований 15.12.2010 №102 із змінами) на частину земельної ділянки площею 6,3323 га, за адресою м. Маріуполь, Орджонікідзевський район, вул. пр.-т 1 Травня,1, землекористувачем який є КП "Полігон ТПВ".
		Про виконання умов договору також свідчать укладені між відповідачем та ДП "Енергоринок" договір №9895/09 від 18.09.2013 купівлі - продажу електроенергії та додаткова угода до договору вказаного договору від 12.03.2020 підписаного з ДП "Гарантований покупець"; акт готовності об`єкта до експлуатації від 27.10 2010, а саме влаштування системи збору та утилізації біогазу на міському полігоні твердих побутових відходів за адресою м. Маріуполь, вул. Червонофлотська, 167; декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 17.08.2012. Об`єкт: будівництво системи збору та утилізації біогазу на Приморському полігоні ТПВ в м. Маріуполі Донецької області; декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 12.08.2019. Об`єктом є будівництво когенераційної установки для виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії (біогазу) потужністю 1.2 МВт на території Лівобережного полігону твердих побутових відходів, за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, проспект 1 Травня,1.
		Листом від 18.03.2021 № 34.11.3-17450-04 Маріупольська міська рада, у зв`язку із реалізацією у місті "Проекту покращення інфраструктури поводження з ТПВ у м. Маріуполі" із залученням фінансування від Європейського банку реконструкцій і розвитку, запропонувала внести зміни до додаткової угоди № 3 до договору Простого товариства. Зокрема, запропоновано викласти п. 4.2. розділу 4 «Предмет договору» в наступній редакції: «Просте товариство створюється з дати укладання договору щодо Полігону ТПВ №1 т ТПВ №2 у його первісній редакції до 31.12.2022, з можливим продовженням терміну дії даного договору не більш ніж 2 рази строком по 6 місяців». 
		На пропозицію, викладену у вищенаведеному листі, відповідач направив лист від 02.04.2021, в якому зазначив, що не може погодитись із запропонованими в односторонньому порядку змінами, щодо скорочення терміну дії договору з 27.05.2035 року на 31.12.2022, оскільки для підприємства, як для інвестора, істотною умовою співпраці відповідно до договору є саме його термін, а скорочення його дії з 15 років до 3-х є економічно неприпустимим. Разом з цим, відповідач погодився з такими змінами: внесення змін до договору щодо оплати підприємством на користь міста 10% від "Чистої виручки" (без ПДВ), на заміну діючої редакції - від "Прибутку"; безоплатного постачання усієї теплової енергії, що виробляється когенераційними установками ТОВ "ТІС ЕКО".
		Позивачем до матеріалів справи надані копії проектної документації на будівництво нового полігону ТПВ на земельних ділянках комунальної власності, на яких, як зазначає позивач, наразі знаходиться устаткування ТОВ "ТІС ЕКО" та яке за обґрунтуванням позивача, перешкоджає реалізації прав Маріупольської міської ради, а саме: копію експертного звіту затвердженого 10.01.2020 щодо розгляду проектної документації за проектом "Будівництво полігону твердих побутових відходів у Лівобережному районі м. Маріуполь" разом з додатками. 
		Як було зазначено, предметом даного спору є припинення договору Простого товариства на підставі п. 7 ч. 1 ст. 1141, п. 7 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України та п.п. 4 п. 9.1 договору, у зв`язку з настанням обставин, коли досягнення мети товариства стало неможливим.
		В обґрунтування позовних вимог Маріупольська міська рада посилалась на те, що строк дії програми Кіотського протоколу закінчився в кінці 2020 року. У зв`язку з ратифікацією Паризької угоди та введенням в дію з 01.01.2020 Закону України "Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року" відбулись обставини, настання яких призвело до того, що досягнення мети Простого товариства, а саме: спільної реалізації Проекту СВ, що задовольняє вимогам ст.6 Кіотського протоколу, у рамках проекту Спільного Впровадження (СВ) Кіотського протоколу, стало неможливим. 
		Крім того, на думку позивача спірний договір суперечить чинному законодавству, оскільки умови договору не приведені у відповідність до умов Паризької угоди. 
		Позивач посилається на те, що виконання зобов`язань за умовами Простого товариства з урахуванням додаткової угоди №3 від 01.10.2019 до договору, якою збільшено термін дії договору до 27.05.2035, суперечить законодавству України з огляду на не чинність з 2021 року Кіотського протоколу. 
		Приймаючи оскаржуване рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що метою цього товариства, спільної діяльності сторін, а також Кіотського протоколу, Паризької угоди є зобов`язання України та інших держав-учасниць з кількісного обмеження і скорочення антропогенних викидів та парникових газів, а механізми, які застосовуються для досягнення цієї мети є різними. Проте, позивачем не доведено, яким чином закінчення програми продажу "квот викидів" перешкоджає меті договору, а саме обмеженню і скороченню антропогенних викидів та парникових газів.  
		Щодо невідповідності договору чинному на теперішній час законодавству, місцевий господарський суд зазначив, що сторони не позбавлені можливості внести зміни до договору та врегулювати правовідносини належним чином. 
		Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.
		Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення правовідношення.
		Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом установлення, зміни і припинення господарських правовідносин (положення ст.  20 ГК України).
		Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
		Відповідно до положень ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
		Як вбачається з матеріалів справи, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір Простого товариства від 27.05.2011 з подальшими змінами та доповненнями, який укладений позивачем з ТОВ "ТІС ЕКО" (інвестором). 
		Предметом спірного договору є спільна розробка та впровадження інвестиційного проекту зі зменшення викидів парникових газів за допомогою системи відбору та утилізації біогазу на міських полігонах ТПВ №1 (Приморський район) та ТПВ №2 (Орджонікідзевський район) в м. Маріуполі.
		Відповідно до ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
		За договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов`язання об`єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети (ст. 1132 ЦК України).
		При цьому, законодавством не визначено ні мінімальний, ні максимальний строк дії договору про спільну діяльність. Сторони самостійно визначають цей строк, виходячи з мети спільного договору.
		Відповідно ст. 1141 ЦК України договір простого товариства припиняється у разі: 1) визнання учасника недієздатним, безвісно відсутнім, обмеження його цивільної дієздатності, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників; 2) оголошення учасника банкрутом, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників; 3) смерті фізичної особи - учасника або ліквідації юридичної особи - учасника договору простого товариства, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників або заміщення учасника, який помер (ліквідованої юридичної особи), його спадкоємцями (правонаступниками); 4) відмови учасника від подальшої участі у договорі простого товариства або розірвання договору на вимогу одного з учасників, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників; 5) спливу строку договору простого товариства; 6) виділу частки учасника на вимогу його кредитора, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників; 7) досягнення мети товариства або настання обставин, коли досягнення мети товариства стало неможливим.
		Отже, нормами чинного законодавства передбачені положення про спосіб захисту права шляхом припинення правовідношення, припинення господарських правовідносин у разі, зокрема, досягнення мети простого товариства або настання обставин, коли досягнення мети товариства стало неможливим.
		Як вже зазначалось, учасниками договору Простого товариства від 27.05.2011 в редакції додаткової угоди №3 від 01.10.2019 погоджено, що договір діє до 27.05.2035. 
		Договором передбачені умови про припинення дії договору, зокрема у підпункті 4 п.9.1 зазначено, що дія договору може бути припинена у випадку настання обставин, коли досягнення мети спільної діяльності стає неможливим, у тому числі через неможливість її здійснення на принципах самоокупності та самофінансування. 
		Зі змісту договору від 27.05.2011 вбачається, що його укладено в рамках Проекту Спільного Впровадження Кіотського протоколу.
		Як вірно встановлено судом першої інстанції, Кіотський протокол до Рамкової конвенції Організації Об`єднаних Націй про зміну клімату (далі Кіотський Протокол) ратифікований 04.02.2004 Верховною Радою України на підставі Закону України за №1430-І "Про ратифікацію Кіотського протоколу до Рамкової Конвенції Організації Об`єднаних Націй про зміну клімату", який набрав чинності 17.11.2006.
		Метою даного протоколу є кількісне обмеження і скорочення антропогенних викидів та парникових газів принаймні на п`ять відсотків порівняно з базовим рівнем 1990 року за період дії зобов`язань з 2008 по 2012 роки через виконання кожною із сторін зобов`язань перелічених в Протоколі зобов`язань. 
		В межах Кіотського протоколу в період дії з 2008 по 2012 роки передбачався механізм передавання (продажу) "одиниць скорочення викидів" (продаж "квот викидів"). Проте, такий механізм діяв тільки в першому періоді дії Кіотського протоколу до 2012 року. Окрім цього, метою Кіотського протоколу є кількісне обмеження і скорочення антропогенних викидів та парникових газів за допомогою різних механізмів. 
		У грудні 2012 року прийнято Дохійську поправку до Кіотського протоколу, що мала дати старт його другому періоду, та передбачала скорочення викидів парникових газів у 2013- 2020 роках принаймні на 18% нижче рівня 1990 року, але в ній вже відсутній такий механізм, як "продаж квот викидів". Проте поправка не вступила в силу, оскільки Україна не ратифікувала її. 
		Разом з цим, в межах Рамкової конвенції ООН про зміну клімату впроваджено Паризьку угоду, що вступила в дію у листопаді 2016 року. Верховна Рада України ратифікувала Законом України від 14.07.2016 №1469 Паризьку угоду та взяла на себе зобов`язання зі скорочення викидів парникових газів. Основна мета угоди - запобігти зростанню середньорічної температури не більш ніж на 2°C, але бажано не більш ніж на 1,5°C у порівнянні з доіндустріальним періодом. Паризькою угодою також не передбачений механізм "продажу квот викидів".
		В даному випадку позивач під метою, яку неможливо досягти, розуміє неможливість реалізувати Проект Спільного Впровадження Кіотського протоколу, зокрема вимоги ст.6 Протоколу щодо передачі будь-якій іншій стороні або отримання від неї одиниці величин скорочення викидів (квоти на викиди), оскільки строк дії програми Кіотського протоколу закінчився у 2020 році, а також вже ратифікована Україною Законом від 14.07.2016 нова глобальна угода з протидії зміні клімату на 2021 - 2030 роки, яка вже не передбачає такого механізму. 
		Водночас, апеляційний господарський суд зазначає, що в договорі сторони погодили такі етапи спільної участі та спільних дій щодо реалізації мети договору, а саме:
		1-й етап реалізації Проекту СВ (2009-2010 р.р.) - встановлення системи збору біогазу та факельної установки на полігоні ТПВ №1, розташованому по вул. Червонофлотській, 167, в м. Маріуполі, пробний період експлуатації установки для збору повної та достовірної інформації щодо кількості та якості утворюваного біогазу, а також повне укриття полігону протягом строку реалізації Проекту;
		2-й етап реалізації Проекту СВ (з 2011 р.) - встановлення системи збору біогазу та факельної установки на полігоні ТПВ № 2 в Орджонікідзевському районі, розташованому за адресою: м. Маріуполь, пр. 1 Травня, 1; 
		3-й етап реалізації Проекту СВ (з 2013 року) - розробка Проекту, його затвердження та встановлення системи збору біогазу на введеній в експлуатацію другій черзі полігону ТПВ № 2 в Орджонікідзевському районі, розташованому за адресою: м. Маріуполь, пр. 1 Травня, 1.
		Умовами договору Простого товариства (з урахуванням додаткових угод) сторони визначили, що мета договору має такі складові: 
		-екологічна (спільна реалізація Проекту СВ) (п. 4.1, 4.2. договору); 
		- економічна (отримання прибутку) (п. 1.1. (термін «дохід»), 1.2. (термін «прибуток»), 4.1., 4.2., 5.2.1.1., 5.2.1.5., 6.1, 7.2., 7.2.3., 7.3., 7.6., 7.7. договору); 
		- енергетична (вироблення електроенергії) (п. 4.6., 5.1.5., 5.2.1.6. договору).
		Отже, встановивши мету договору як досягнення екологічного та можливого економічного ефекту шляхом генерації "одиниць скорочення викидів" (ERU) та їх подальшого продажу та погодивши подальші етапи реалізації спільного проекту, сторони дійшли згоди не тільки щодо генерації "одиниць скорочення викидів" (ERU) та їх подальшого продажу, а також щодо зменшення викидів шляхом повного укриття полігону протягом строку реалізації Проекту та виробництва електроенергії та тепла шляхом когенерації на основі використання звалищного газу. 
		Таким чином навіть, як зазначає позивач, нечинність з 2021 року Кіотського протоколу (впровадження умов якого частково формувало, зокрема, екологічну складову мети Простого товариства) та впровадження Паризької угоди, не свідчать про неможливість досягнення мети договору в цілому, оскільки вона є значно ширшою за обсягом та змістом. 
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що метою спільної діяльності сторін, Кіотського протоколу, а також Паризької угоди є зобов`язання України та інших держав-учасниць з кількісного обмеження і скорочення антропогенних викидів та парникових газів, а механізми, які застосовуються для досягнення цієї мети є різними. Однак, позивачем не доведено, яким чином закінчення програми продажу "квот викидів" перешкоджає меті договору, а саме обмеженню і скороченню антропогенних викидів та парникових газів.
		Крім того, механізм продажу "квот викидів" по Кіотському протоколу діяв до 2012 року. Разом з тим, як слушно зауважив суд першої інстанції, вказані часові обмеження не завадили сторонами укласти додаткові угоди до договору Простого товариства, в яких погодити як збільшення строку дії договору, так і перерозподіл прибутку з урахуванням енергетичної частини проекту. 
		Отже, сторони протягом тривалого часу співпрацюють на об`єктах - Полігонах ТПВ №1 та №2 у м. Маріуполі вже за межами механізму продажу "одиниць скорочення викидів", зокрема виробництва електроенергії та тепла шляхом когенерації на основі використання звалищного газу. 
		Окрім цього, позивач у позовній заяві вказує на невідповідність умов договору чинному законодавству, що на його думку є підставою вважати договір недійсним. Проте, з вимогою про визнання недійсним договору позивач не звертається. Також, сторони не позбавлені можливості внести зміни до договору та врегулювати правовідносини належним чином.
		Стосовно доводів позивача щодо того, що місто має намір будувати новий полігон ТПВ і обладнання відповідача, що знаходиться на Полігонах ТПВ №1, №2, може завадити реалізації цього будівництва, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що такі наміри позивача повинні бути реалізовані у відповідності з дійсними обставинами, відповідно до норм чинного законодавства та враховуючи договір Простого товариства, строк дії якого погоджено сторонами продовжити угодою від 01.10.2019 до 27.05.2035 року.
		Посилання позивача на не застосування судом першої інстанції норм «Порядку підготовки, розгляду, схвалення та реалізації проектів, спрямованих на скорочення обсягу антропогенних викидів парникових газів», затвердженого постановою КМУ від 22.02.2006 №206, а також «Вимоги до підготовки проектів спільного впровадження», що були затверджені Наказом Національного агентства екологічних інвестицій України від 25.06.2006 №33, у відповідності до Порядку №206 є безпідставними з огляду на втрату ними чинності. 
		Окрім того, позивач на підставі п. 6 ч. 1 ст. 267 ГПК України звернувся з клопотанням про витребування у відповідача доказів, а саме, копій таких документів, що передбачені договором простого товариства: листа-підтримки; детермінаційного висновку; листа-схвалення; верифікаційного висновку; доказів затвердження проекту спільного впровадження Мінприроди; а також інформації (посилання) про оприлюднення на веб-сторінках Мінприроди та Секретаріату Рамкової конвенції ООН про зміну клімату відомостей про надані листи-підтримки, листи-схвалення, детермінацію, затвердження, реєстрацію та верифікацію проектів спільного впровадження.
		Стосовно клопотання про витребування доказів, колегія суддів зазначає таке. 
		Відповідно до ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
		Проте, позивачем всупереч положенням ст. 81 ГПК України не зазначено заходи, яких він вжив для отримання цих доказів самостійно, не надано докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; не зазначено причини неможливості отримати цей доказ самостійно. Крім того, предметом даного позову є припинення дії договору простого товариства від 27.05.2011 у зв`язку з настанням обставин, коли досягнення мети товариства стало неможливим. Водночас докази, які позивач просить витребувати у позивача стосуються питань виконання/невиконання умов договору, що не є предметом спору та не входить до предмету доказування. А тому, таке клопотання не підлягає задоволенню. 
		Колегія суддів зазначає, що дійсно, позивач звертався  з відповідним клопотанням про витребування доказів до суду першої інстанції, яке не було вирішено останнім, що свідчить про порушення норм процесуального права. 
		Втім, вказані обставини не призвели до неправильного вирішення справи, та не є такими, що в силу положень ст. 277 ГПК України є обов`язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
		Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
		Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 17.01.2022 у справі №905/1679/21 - без змін.
		Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу Маріупольської міської ради залишити без задоволення.
		Рішення Господарського суду Донецької області від 17.01.2022 у справі №905/1679/21 залишити без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
		Повний текст постанови складено 21.03.2023. 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                     О.О. Крестьянінов
		 
		 
		Суддя                                                                                           О.В. Плахов  
		 
		 
		Суддя                                                                                           В.О. Фоміна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...