Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/6015/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів.
Надіслано для оприлюднення: 22.03.2023. Зареєстровано: 23.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 24.03.2023.
Дата набрання законної сили: 15.03.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15.03.2023 року м.Дніпро Справа № 904/6015/20
		 
		Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач), судді Чередко А.Є., Верхогляд Т.А.,
		секретар судового засідання Зелецький Р.Р.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2021р. у справі №904/6015/20
		за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах"
		та Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо"
		до відповідача-1 Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"
		до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг"
		про визнання незаконним протоколу №14 від 16.10.2020 та зобов`язання вчинити певні дії 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1. Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.
		Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" та Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" звернулись до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" (з урахуванням уточненої позовної заяви) про:
		- визнання незаконним протоколу №14 засідання Комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" від 16.10.2020р.;
		- зобов`язання Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" виконувати належним чином та в інтересах Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" та Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" доручену Акціонерному товариству комерційний банк "Приватбанк" частину страхової діяльності Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" та Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" за укладеними договорами доручення, в тому числі: за договором доручення №1 на виконання страхових агентських послуг від 03.01.2014р. (зі змінами та доповненнями), договором доручення №2 на виконання страхових агентських послуг від 01.11.2002р. (зі змінами і доповненнями), укладеними між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Інгосстрах" та Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк", договором доручення №1 на виконання страхових агентських послуг від 01.11.2002р. (зі змінами і доповненнями), договором доручення №2 на виконання страхових агентських послуг від 31.03.2003р. (зі змінами і доповненнями), договором доручення №3 на виконання страхових агентських послуг від 02.08.2004р. (зі змінами і доповненнями), договором доручення №4 на виконання страхових агентських послуг від 01.03.2005р. (зі змінами та доповненнями), договором доручення №6 на виконання страхових агентських послуг від 11.07.2016р. (зі змінами і доповненнями), укладеними між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" та Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк";
		- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" виконувати усі обов`язки перед Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Інгосстрах", Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" та їх клієнтами, передбачені договором передоручення від 01.09.2016р.
		Позовні вимоги мотивовані порушенням АТ КБ "Приватбанк" зобов`язань, покладених на нього за договорами доручення, укладеними з позивачами, а ТОВ "Естейт Селлінг" було порушено свої зобов`язання, що покладені на нього договором передоручення від 01.09.2016р., а саме відповідачами припинено виконання доручень позивачів щодо здійснення інформаційно-консультаційних послуг, укладення нових страхових договорів з клієнтами, а також пролонгацію існуючих договорів страхування, ускладнено процедуру прийняття страхових платежів від клієнтів позивачів. В свою чергу, позивачі належним чином виконують всі зобов`язання, в тому числі, але не виключно, щомісячно сплачуючи АТ КБ "Приватбанк" агентську винагороду у повному обсязі. Незаконні дії відповідачів щодо одностороннього припинення виконання умов договорів, а також незаконна бездіяльність відповідачів стосовно невиконання умов договорів доручень та договору передоручення, в тому числі не укладення нових договорів страхування, а також бездіяльності стосовно пролонгації, укладення на нових умовах, а також внесення змін до існуючих договорів страхування, грубо порушують права позивачів. Незаконна бездіяльність відповідачів, а також спонукання АТ КБ "Приватбанк" існуючих клієнтів позивачів на укладення договорів страхування з іншими страховими компаніями, щомісячно спричиняє та буде спричиняти значні збитки позивачам та блокує їх роботу. Крім того, АТ КБ "Приватбанк" своїми діями фактично надає значні переваги акредитованим у АТ КБ "Приватбанк" страховим компаніям, адже пропонує клієнтам позивача укладати договори страхування з даними компаніями, всупереч інтересам позивачів. Крім того, права позивачів порушуються і ТОВ "Естейт Селлінг" у зв`язку з порушенням ним своїх зобов`язань, що покладені на нього договором передоручення від 01.09.2016р., оскільки ТОВ "Естейт Селлінг" є частковим замісником АТ КБ "Приватбанк" у правовідносинах за договорами доручення.
		Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2021р. (повний текст складено - 29.12.2021р., суддя - Бондарєв Е.М., м. Дніпро) у справі №904/6015/20 позовні вимоги задоволено частково. Зобов`язано Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" виконувати належним чином та в інтересах Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" та Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" доручену Акціонерному товариству комерційний банк "Приватбанк" частину страхової діяльності Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" та Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" за укладеними договорами доручення, в тому числі: за договором доручення №1 на виконання страхових агентських послуг від 03.01.2014р. (зі змінами та доповненнями), договором доручення №2 на виконання страхових агентських послуг від 03.01.2014р. (зі змінами та доповненнями), укладеними між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Інгосстрах" та Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк", договором доручення №1 на виконання страхових агентських послуг від 01.11.2002р. (зі змінами та доповненнями), договором доручення №2 на виконання страхових агентських послуг від 31.03.2003 р. (зі змінами та доповненнями), договором доручення №3 на виконання страхових агентських послуг від 02.08.2004р. (зі змінами та доповненнями), договором доручення №4 на виконання страхових агентських послуг від 01.03.2005р. (зі змінами та доповненнями), договором доручення №6 на виконання страхових агентських послуг від 11.07.2016р. (зі змінами та доповненнями), укладеними між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" та Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк". Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" виконувати усі обов`язки перед Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Інгосстрах", Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" та їх клієнтами, передбачені договором передоручення від 01.09.2016р. Стягнуто з Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" 2102,00 грн. судового збору. Стягнуто з Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" 2102,00 грн. судового збору. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" 2102,00 грн. судового збору. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" 2102,00 грн. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
		Частково задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що:
		- постановою Верховного Суду від 01.12.2021р. у справі №201/10958/20 встановлено, що у зв`язку з прийняттям АТ КБ "Приватбанк" рішень, оформлених протоколом № 14 засідання Комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки від 16.10.2020р., порушується право невизначеного кола споживачів на свободу вибору страхових послуг, які надаються ПрАТ "СК "Інгосстрах" та ТДВ "СК "Кредо", а блокування користування послугою "Регулярні платежі" споживачам послуг страхування за договорами, укладеними з ПрАТ "СК "Інгосстрах" та ТДВ "СК "Кредо", свідчить про наявність примусу з боку АТ КБ "Приватбанк" щодо необхідності зміни споживачами страхових послуг технології сплати щомісячних страхових платежів шляхом їх самостійного формування (замість використання послуги "регулярний платіж"); суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог ГО "Інвалідів "КАРІТАС", оскільки оспорювані рішення АТ КБ "Приватбанк" були прийняті з порушенням вищенаведених положень Закону України "Про захист прав споживачів". В суді першої інстанції банк не заперечував факт прийняття ним рішень, оформлених протоколом №14 засідання Комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки від 16.10.2020р., а також не довів обставин, які б свідчили про неналежність чи недопустимість цього доказу;
		- дослідивши умови договору доручення №1 на виконання страхових агентських послуг від 03.01.2014р., договору доручення №2 на виконання страхових агентських послуг від 03.01.2014р.. що були укладені між АТ КБ "Приватбанк" та ПрАТ "СК "Інгосстрах", суд встановив, що умовами зазначених договорів не передбачено підстав для відмови АТ КБ "Приватбанк" від виконання умов договорів доручень, зміни чи розірвання договорів доручень, в залежності від того, чи є страховик за договорами доручення - ПрАТ "СК "Інгосстрах" акредитованим в АТ КБ "Приватбанк", відповідно до положень про акредитацію страхових компаній у банку та/або визнаним пов`язаною особою із колишніми власниками (акціонерами банку);
		- також, дослідивши умови договорів доручення на виконання страхових агентських послуг №1 від 01.11.2002р., №2 від 31.03.2003р., №3 від 02.08.2004р., №4 від 01.03.2005р., №6 від 11.07.2016р., що були укладені між АТ КБ "Приватбанк" та ТДВ "СК "Кредо" акредитованим в АТ КБ "Приватбанк", відповідно до положень про акредитацію страхових компаній у банку та/або визнаним пов`язаною особою із колишніми власниками (акціонерами банку);
		- позивачами надано до матеріалів справи докази на підтвердження зменшення кількості нових договорів страхування з АТ КБ "Приватбанк", а у вересні та жовтні 2020р. не було укладено жодного нового договору страхування;
		- АТ КБ "Приватбанк" не надало суду доказів належного виконання ним умов договорів доручення на виконання страхових агентських послуг №1 від 03.01.2014р., №2 від 03.01.2014р., що були укладені між АТ КБ "Приватбанк" та ПрАТ "СК "Інгосстрах", а також умов договорів доручення на виконання страхових агентських послуг №1 від 01.11.2002р., №2 від 31.03.2003р., №3 від 02.08.2004р., №4 від 01.03.2005р., №6 від 11.07.2016р., що були укладені між АТ КБ "Приватбанк" та ТДВ "СК "Кредо";
		- відповідно до п.8.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", АТ КБ "Приватбанк", як банк, зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. Додатково, АТ КБ "Приватбанк" як страховий агент, відповідно до ч.3 ст.1006 ЦК України, зобов`язаний негайно передати довірителеві все одержане у зв`язку з виконанням доручення. Здійснення платежів з використанням послуги "регулярний платіж" прямо передбачено умовами та правилами надання банківських послуг, що опубліковані на веб-сайті АТ КБ "Приватбанк" та має бути доступно всім клієнтам АТ КБ "Приватбанк" незалежно від того, чи є дані клієнти одночасно і клієнтами позивачів;
		- дослідивши матеріали справи та встановивши фактичні обставини справи, що підтверджуються доказами в матеріалах справи, суд встановив протиправність дій та бездіяльності АТ КБ "Приватбанк", що були зафіксовані у витязі з протоколу №14 засідання Комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки АТ КБ "Приватбанк" від 16.10.2020р., а саме: припинення укладення нових договорів страхування від імені ПрАТ "СК "Інгосстрах" і ТДВ "СК "Кредо" з клієнтами АТ КБ "Приватбанк", блокування списання страхових платежів в овердрафт з рахунків клієнтів за договорами страхування, що були укладені АТ КБ "Приватбанк", як страховим агентом, від імені ПрАТ "СК "Інгосстрах" і ТДВ "СК "Кредо", блокування всіх можливих каналів АТ КБ "Приватбанк" щодо переукладання договорів страхування за участі АТ КБ "Приватбанк" як страхового агента, від імені ПрАТ "СК "Інгосстрах" і ТДВ "СК "Кредо", блокування у всіх банківських каналах можливість укладання договорів страхування на нових умовах або внесення змін в них за участі АТ КБ "Приватбанк" як страхового агента, від імені ПрАТ "СК "Інгосстрах" і ТДВ "СК "Кредо", надання пропозицій АК КБ "Приватбанк" існуючим клієнтам позивачів укладати нові договори або переукладати раніше укладені страхові договори, що були укладені за участі АТ КБ "Приватбанк" як страхового агента, на нових партнерів АТ КБ "Приватбанк";
		- такі дії АТ КБ "Приватбанк" свідчать про зловживання останнім своїми правами як довіреної особи - страхового агента позивачів;
		- незаконні дії та бездіяльність АТ КБ "Приватбанк" щодо одностороннього припинення виконання умов договорів доручень порушують права ПрАТ "СК "Інгосстрах" і ТДВ "СК "Кредо" як страховиків за цими договорами, завдають збитків ПрАТ "СК "Інгосстрах" і ТДВ "СК "Кредо", оскільки зменшують кількість їх потенційних та існуючих клієнтів (страхувальників), тим самим, зменшуючи розмір доходу ПрАТ "СК "Інгосстрах" і ТДВ "СК "Кредо". При цьому, дохід страховиків безпосередньо пов`язаний з кількістю їх клієнтів - страхувальників;
		- наведені обставини свідчать про протиправність рішень АТ КБ "Приватбанк" від 16.10.2020р., оформлених витягом з протоколу №14 засідання Комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки АТ КБ "Приватбанк" від 16.10.2020р., а також про протиправність дій АТ КБ "Приватбанк", що передували його прийняттю та були зафіксовані в ньому, а також дій, спрямованих на прийняття цього протоколу, а також на його виконання;
		- на думку суду, обраний позивачами спосіб захисту "про визнання незаконним протоколу №14 засідання Комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки АТ КБ "Приватбанк" від 16.10.2020р." не є ефективним способом захисту для відновлення порушених прав та законних інтересів позивачів, тому суд відмовив у позові в даній частині. Судом враховано, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.05.2021р. у справі № 201/10958/20, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 25.08.2021р. та постановою Верховного Суду від 01.12.2021р., вже було визнано протиправними дії АТ КБ "Приватбанк" стосовно прийняття рішень та визнано незаконними рішення, оформлені у вигляді протоколу №14 засідання Комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки від 16.10.2020р. АТ КБ "Приватбанк", тому станом на дату винесення судового рішення, визнання незаконним протоколу №14 засідання Комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки від 16.10.2020р. на думку суду, не матиме наслідком відновлення порушених прав, свобод та інтересів ПрАТ "СК "Інгосстрах" і ТДВ "СК "Кредо" на відміну від наслідків задоволення іншої, ефективної позовної вимоги позивачів;
		- суд наголосив на тому, що витяг з протоколу №14 засідання Комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки АТ КБ "Приватбанк" від 16.10.2020р. є одним з основних доказів порушення АТ КБ "Приватбанк" умов договорів доручень, укладених АТ КБ "Приватбанк" з ПрАТ "СК "Інгосстрах" і ТДВ "СК "Кредо";
		- місцевий господарський суд дійшов висновку, що дії ТОВ "Естейт Селлінг" стосовно припинення виконання ним своїх обов`язків за договором передоручення від 01.09.2016р. також є протиправними. Відповідно до наявних в матеріалах справи документів, ТОВ "Естейт Селлінг" повідомило ПрАТ "СК "Інгосстрах" та ТДВ "СК "Кредо" про вимушене припинення виконання ним своїх обов`язків за договором передоручення від 01.09.2016р., з огляду на існування рішення АТ КБ "Приватбанк", оформленого протоколом №14 засідання Комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки АТ КБ "Приватбанк" від 16.10.2020р.;
		- дії ТОВ "Естейт Селлінг" щодо одностороннього припинення виконання умов договору передоручення є недобросовісними і такими, що не відповідають умовам договору передоручення, зокрема п.п.1.1, 1.2, 1.4 договору передоручення від 01.09.2016р. З огляду на наявність в матеріалах справи письмових згод ПрАТ "СК "Інгосстрах" та ТДВ "СК "Кредо" на укладення договору передоручення від 01.09.2016р., відповідно до ст.ст.240, 636, 1005 ЦК України, позивачі мають право вимагати від ТОВ "Естейт Селлінг" виконувати обов`язки за договором передоручення від 01.09.2016р., як треті особи, на користь яких передбачено виконання даного договору.
		2. Підстави з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.
		Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині зобов`язання Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" виконувати належним чином та в інтересах Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" та Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" доручену Акціонерному товариству комерційний банк "Приватбанк" частину страхової діяльності Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" та Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" за укладеними договорами доручення, в тому числі: за договором доручення №1 на виконання страхових агентських послуг від 03.01.2014р. (зі змінами та доповненнями), договором доручення №2 на виконання страхових агентських послуг від 03.01.2014р. (зі змінами та доповненнями), укладеними між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Інгосстрах" та Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк", договором доручення №1 на виконання страхових агентських послуг від 01.11.2002р. (зі змінами та доповненнями), договором доручення №2 на виконання страхових агентських послуг від 31.03.2003р. (зі змінами та доповненнями), договором доручення №3 на виконання страхових агентських послуг від 02.08.2004р. (зі змінами та доповненнями), договором доручення №4 на виконання страхових агентських послуг від 01.03.2005р. (зі змінами та доповненнями), договором доручення №6 на виконання страхових агентських послуг від 11.07.2016р. (зі змінами та доповненнями), укладеними між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" та Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" та в частині стягнення з Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" 2102,00 грн. судового збору, стягнення з Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" судового збору у розмірі 2102,00 грн. Судові витрати за подання апеляційної скарги просить покласти на позивачів.
		2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
		Апеляційна скарга мотивована тим, що:
		- позовними вимогами є зобов`язання АТ КБ "Приватбанк" виконувати укладені договори доручення, які є обов`язковими для сторін у силу закону (ст.629 ЦК України). Таким чином, позивачами у цій частині позовних вимог обрано неналежний спосіб захисту, оскільки позовна вимога дублює вимоги закону та договорів. Враховуючи невірно обраний спосіб захисту позивачами позовна вимога, яка зобов`язує АТ КБ "Приватбанк" виконувати належним чином договори доручення, не підлягає задоволенню;
		- укладання та дійсність договорів доручення між позивачами та АТ КБ "Приватбанк", які є предметом розгляду справи, сторонами у справі не заперечувалась. Рішення про розірвання договорів доручення не приймалось, договори доручення діють, банк виконує передбачені обов`язки щодо прийому звернень клієнтів за страховими випадками. Регулярні платежі клієнтів діють у відповідності до отриманих від клієнтів розпоряджень. Доказів зворотного позивачами не надано. Отже, на момент звернення до суду права та законні інтереси позивачів не були порушені АТ КБ "Приватбанк";
		- суд першої інстанції визначив як основний доказ порушення прав позивачів витяг з протоколу №14 засідання Комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки АТ КБ "Приватбанк" від 16.10.2020р., а саме порушення, на думку суду, полягає у прийнятих АТ КБ "Приватбанк" рішеннях, які оформлені цим протоколом;
		- місцевий господарський суд не вказав в оскаржуваному рішенні де він побачив фіксацію таких порушень, пункти чи рішення, які викладені у витязі з протоколу №14 засідання Комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки АТ КБ "Приватбанк" від 16.10.2020р.;
		- суд не надав оцінку пунктам протоколу №14, з яких випливає необхідність проведення юридичного аналізу перед тим, як проводити дії, пов`язані з виходом з ділових відносин. Встановлення необхідності проведення попередніх дій, до дій у яких суд вбачає порушення прав позивачів, за відсутності доказів їх результату та наслідків, виключає можливість встановлення факту таких порушень;
		- господарський суд не мав вважати обставини, які встановлені рішеннями у справі №201/10958/20, такими, що не підлягають доказуванню при розгляді даної справи, оскільки склад учасників та характер правовідносин справи №201/10958/20 та даної справи №904/6015/20 не є тотожним. Преюдиційне значення мають лише встановлені судом обставини. Порушення прав позивачів спірним протоколом не встановлено. Щодо тверджень про встановлення судами наявності та дійсності протоколу, то це не відповідає дійсності, оскільки судами зазначено, що саме позивач надав до суду копію витягу з протоколу №14 та про його наявність позивачу нібито повідомили споживачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Разом з тим, АТ КБ "Приватбанк" стверджує, що не надавало та не надсилало ОСОБА_2 та ОСОБА_1 і ГО "Інвалідів "Карітас" жодних листів, повідомлень, а тим більше будь-яких внутрішніх документів, що стосуються відносин банку і ПрАТ "СК "Інгосстрах" та ТДВ "СК "Кредо". Таким чином, матеріали справи не містять доказів отримання ГО "Інвалідів "Карітас", ОСОБА_2 та/або ОСОБА_1 копії документу з назвою "Витяг з протоколу №14 засідання Комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки АТ КБ "Приватбанк" від 16.10.2020р." в законний спосіб та в порядку, встановленому законом;
		- суд першої інстанції позбавив АТ КБ "Приватбанк" можливості доведення недопустимості основного доказу. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2021р. відмовлено у задоволенні клопотання про технічну експертизу реквізитів документів. Скаржник заперечує проти зазначеної ухвали та вважає, що йому неправомірно відмовлено у призначенні експертизи.
		2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.
		ПрАТ "СК "Інгосстрах" в письмових поясненнях зазначило, що позивачами обрано належний та ефективний спосіб захисту, що не суперечить вимогам закону, а тому рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та законним.
		ТДВ "СК "Кредо" в письмових поясненнях звернуло увагу на те, що позивачами обрано належний та ефективний спосіб захисту, що був сформульований у позовних вимогах, з огляду на фактичні та юридичні підстави позову.
		05.12.2022р. на електронну адресу суду апеляційної інстанції від позивачів надійшли письмові пояснення по справі від 01.12.2022р., в яких зазначено, що ними обрано належний та ефективний спосіб захисту, що був сформульований у позовних вимогах, з огляду на фактичні та юридичні підстави позову. Також вказують на те, що позивачами надані належні і достатні докази того, що до початку 2018 року банк здійснював інформаційно-роз`яснювальну роботу, спрямовану на рекламування страховика та пропонованих ним послуг, у тому числі, шляхом публікацій відповідної інформації на офіціальних веб-сторінках АТ КБ "ПриватБанк", однак після 2018 року такі дії банком не проводяться, хоча мали б здійснюватися на підставі укладених договорів доручень. Одночасно позивачі послалися на те, що обставини, встановлені рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.05.2021р. у справі №201/10958/20 є такими, що не доказуються при розгляді даної справи, оскільки є преюдиціальними, крім того учасниками в обох справах є АТ КБ "ПриватБанк", ТДВ "СК "Кредо" та ПрАТ "СК "Інгосстрах". З огляду на викладене позивачі просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги банка, а також просили поновити строк на подання доказів, які подані разом з цими поясненнями.
		07.12.2022р. на електронну адресу суду надійшли пояснення позивачів від 05.12.2022р. в яких йдеться про те, що зі змісту договорів доручень вбачається, що сторони за взаємною згодою чітко погодили, що ці договори припиняють свою дію у разі скасування доручення страховиком або у разі відмови від доручення страховим агентом. Наразі, є діючими та оплаченими близько 170000 страхових договорів з клієнтами, що укладені АТ КБ "ПриватБанк" за договорами доручення з ПрАТ "СК "Інгосстрах" та 90000 договорів, укладених з ТДВ "СК "Кредо". На даний час діють окремі пункти договорів доручення, які нерозривно пов`язані з обов`язками банку щодо виконання таких умов, тому фактично останній повинен виконувати ці договори. Викладені обставини підтверджуються тим, що після направлення позивачам листів банку, в яких він відмовився від договорів доручення, банком підписувались акти виконаних робіт за такими договорами, що продовжували діяти, позивачі сплачували комісійну винагороду банку щомісячно, що свідчить про порушення прав позивачів. Крім того позивачі зазначили, що умови договорів є ясними, а пункти, які передбачають право на відмову від договорів доручення не є відмовою від права на відмову від договору і тому не можуть визначатися нікчемними за ч.2 ст.1008 ЦК України. Тому позивачі просили врахувати ці пояснення під час розгляду справи та одночасно поновити строк на подання доказів, які додаються до цих пояснень.
		08.02.2023р. АТ КБ "ПриватБанк" на електронну адресу апеляційного суду подані заперечення проти прийняття нових доказів, а також письмові пояснення.
		У поясненнях банк звертає увагу на те, що за приписами ст.1008 ЦК України право повіреного на відмову від договору доручення є безумовним суб`єктивним правом, реалізація якого залежить виключно від волі самого повіреного. Наслідком реалізації відповідного права повіреного є розірвання договору доручення, що автоматично призводить до припинення його обов`язку з виконання умов договору. При цьому сторони договору доручення не наділені правом самостійно, на власний розсуд погоджувати у договорі доручення момент його припинення у разі односторонньої відмови довірителя або повіреного. Оскільки п.8.3 договорів №№ 1, 2 від 03.01.2014р., договорів №1 від 01.11.2002р, №2 від 31.03.2003р., №3 від 02.08.2004р., п.6.3 договору №4 від 01.03.2005р. та п.8.7 договору №6 від 11.07.2016р. передбачають відмову банку від права на відмову від таких договорів, то останні є нікчемними на підставі ч.2 ст1008 ЦК України . Отже, на думку банку, оскільки розірвання договорів доручення внаслідок односторонньої відмови банку має безумовним наслідком припинення обов`язку повіреного з виконання їх умов, очевидним є висновок про відсутність між сторонами спору у даній справі в частині вимог про зобов`язання банку виконувати належним чином доручену йому частину страхової діяльності позивачів за укладеними договорами та зумовлює необхідність закриття провадження у справі в частині обов`язків, не передбачених у п.8.3 договорів доручення.
		 
		3. Апеляційне провадження.
		3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.
		Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.06.2022р. апеляційну скаргу АТ КБ "Приватбанк" задоволено. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2021р. у справі №904/6015/20 скасовано:
		- в частині зобов`язання АТ КБ "Приватбанк" виконувати належним чином та в інтересах ПрАТ "СК "Інгосстрах" та ТДВ "СК "Кредо" доручену АТ КБ "Приватбанк" частину страхової діяльності ПрАТ "СК "Інгосстрах" та ТДВ "СК "Кредо" за укладеними договорами доручення, в тому числі: за договором доручення №1 на виконання страхових агентських послуг від 03.01.2014р. (зі змінами та доповненнями), договором доручення №2 на виконання страхових агентських послуг від 03.01.2014р. (зі змінами і доповненнями), укладеними між ПрАТ "СК "Інгосстрах" та АТ КБ "Приватбанк", договором доручення №1 на виконання страхових агентських послуг від 01.11.2002р. (зі змінами і доповненнями), договором доручення №2 на виконання страхових агентських послуг від 31.03.2003р. (зі змінами і доповненнями), договором доручення №3 на виконання страхових агентських послуг від 02.08.2004р. (зі змінами і доповненнями), договором доручення №4 на виконання страхових агентських послуг від 01.03.2005р. (зі змінами і доповненнями), договором доручення №6 на виконання страхових агентських послуг від 11.07.2016р. (зі змінами та доповненнями), укладеними між ТДВ "СК "Кредо" та АТ КБ "Приватбанк";
		- в частині стягнення з АТ КБ "Приватбанк" на користь ПрАТ "СК "Інгосстрах" 2 102,00 грн. судового збору;
		- в частині стягнення з АТ КБ "Приватбанк" на користь ТДВ "СК "Кредо" 2 102,00 грн. судового збору.
		У задоволенні позову в цих частинах відмовлено.
		Стягнуто з ПрАТ "СК "Інгосстрах" на користь АТ КБ "Приватбанк" 3 153,00 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.
		Стягнуто з ТДВ "СК "Кредо" на користь АТ КБ "Приватбанк" 3 153,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
		Постановою Верховного Суду від 01.09.2022р. касаційні скарги ПрАТ "СК "Інгосстрах" та ТДВ "СК "Кредо" задоволено частково. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.06.2022р. скасовано, а справу №904/6015/20 передано на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.
		Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2022р. для розгляду справи №904/6015/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Вечірко І.О. (доповідач), судді - Білецька Л.М., Верхогляд Т.А.
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.09.2022р. вказаною колегією суддів апеляційну скаргу АТ КБ "Приватбанк" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2021р. у справі №904/6015/20 прийнято до свого провадження. Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 09.11.2022р.
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.10.2022р. повідомлено учасників справи, що 09.11.2022р. судове засідання не відбудеться у зв`язку із участю головуючого судді Вечірка І.О. (доповідач) в онлайн-підготовці для підтримання кваліфікації судді у період з 07.11.2022р. по 11.11.2022р., розгляд справи призначено в судовому засіданні на 07.12.2022р.
		У судовому засіданні 07.12.2022р. прийняли участь представники ПрАТ "СК "Інгосстрах" і ТДВ "СК "Кредо" та АТ КБ "Приватбанк".
		Представник ТОВ "Естейт Селлінг" у судове засідання не з`явився.
		В засіданні суду представники АТ КБ "Приватбанк" заявили клопотання про закриття провадження у справі (на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України), представник ПрАТ "СК "Інгосстрах" повідомив суду про неотримання стороною зазначеного клопотання, у зв`язку з чим просив відкласти розгляд справи.
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.12.2022р. розгляд справи відкладено на 18.01.2023р.
		07.12.2022р. на електронну адресу суду надійшло клопотання АТ КБ "ПриватБанк" про закриття провадження у справі.
		13.01.2023р. від представника позивачів надійшли заперечення на клопотання відповідача-1 про закриття провадження у справі.
		За розпорядженням керівника апарату суду від 17.01.2023р., у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Білецької Л.М., проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Вечірко І.О. (доповідач), судді - Чередко А.Є., Верхогляд Т.А
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2023р. визначеним складом суду прийнято апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2021р. у справі №904/6015/20 до свого провадження.
		18.01.2023р. до початку судового засідання на електронну адресу суду від арбітражного керуючого Шевченка В.Є. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання мотивовано тим, що ТОВ "Естейт Селлінг" 18.01.2023р. дізналось, що позивачем подані письмові заперечення на клопотання про закриття провадження у справі, однак на адресу відповідача-2 такі пояснення не надходили. Окрім цього, постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2022р. у справі №904/1938/22 ТОВ "Естейт Селлінг" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Шевченка В.Є. Ліквідатор ТОВ "Естейт Селлінг" з метою виконання своїх повноважень має ознайомитись з матеріалами справи №904/6015/20 та забезпечити належним чином представництво банкрута в суді. Враховуючи викладене, заявник просив відкласти розгляд справи на іншу дату з метою належного представництва ТОВ "Естейт Селлінг".
		В судовому засіданні представник АТ КБ "Приватбанк" адвокат Самсонович О.А. заявив, що відповідачу-1 не було відомо про заміну одного із членів колегії суддів, в зв`язку з цим просив відкласти розгляд апеляційної скарги.
		Ухвалою суду від 18.01.2023р. апеляційний розгляд справи відкладено на 08.02.2023р.
		08.02.2023р. від відповідача-1 надійшли заперечення проти прийняття нових доказів, заявлених представником позивачів.
		В судовому засіданні 08.02.2023р. представники ПрАТ "СК "Інгосстрах" і ТОВ "СК "Кредо" адвокат Кузьменко В.С. та АТ КБ "Приватбанк" адвокат Бондаренко В.О. в залі суду, представник АТ КБ "Приватбанк" адвокат Самсонович О.А. в режимі відеоконференції надали пояснення по апеляційній скарзі.
		Представник відповідача-2 у призначене судове засідання не прибув.
		У судовому засіданні 08.02.2023р. оголошено перерву до 27.02.2023р.
		27.02.2023р. у судовому засіданні представники позивачів та відповідача-1 надали додаткові пояснення по апеляційній скарзі. 
		27.02.2023р. судом оголошено перерву до 15.03.2023р.
		15.03.2023р. на електронну адресу апеляційного суду надійшло клопотання АТ КБ "ПриватБанк" про долучення до матеріалів даної справи копії позовної заяви ПрАТ "СК "Інгосстрах" та рішення Господарського суду м. Києва від 06.12.2022р. у справі №910/4631/22.
		15.03.2023р. у судовому засіданні колегією суддів розглянуті подані позивачами разом із поясненнями від 01.12.2022р. та від 05.12.2022р. клопотання про долучення доказів, клопотання відповідача-1 від 06.12.2022р. про закриття провадження у справі та від 15.03.2023р. про долучення позовної заяви та рішення суду у справі №910/4631/22, а також заперечення сторін проти цих пояснень та клопотань.
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.03.2023р. у задоволенні клопотань Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" та Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" про залучення доказів у справі №904/6015/20 від 01.12.2022р. та від 05.12.2022р. відмовлено; у задоволенні клопотання Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про закриття провадження у справі №904/6015/20 від 06.12.2022р. відмовлено; клопотання Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про долучення до матеріалів справи копії позовної заяви Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" та рішення Господарського суду м. Києва від 06.12.2022р. у справі №910/4631/22 задоволено.
		Судом досліджено докази, що знаходяться у матеріалах справи.
		У судовому засіданні 15.03.2023р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
		3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.
		03.01.2014р. ПрАТ "СК "Інгосстрах" та ПАТ КБ "Приватбанк", правонаступником якого є АТ КБ "Приватбанк", укладені договір доручення №1 на виконання страхових агентських послуг, договір доручення №2 на виконання страхових агентських послуг, за якими АТ КБ "Приватбанк" зобов`язується від імені і за дорученням ПрАТ "СК "Інгосстрах" здійснити частину його страхової діяльності за винагороду.
		Відповідно до умов договору доручення №1 на виконання страхових агентських послуг від 03.01.2014р. (зі всіма змінами і доповненнями) АТ КБ "Приватбанк" (страховий агент) зобов`язується перед ПрАТ "СК "Інгосстрах" (страховик): здійснювати інформаційно-роз`яснювальну роботу, спрямовану на рекламування страховика і його послуг, залучення до співпраці осіб, зацікавлених в послугах страховика (п.п.1.2.1, 2.1); підготовку та укладення від імені страховика в межах повноважень, визначених договором, договорів страхування (п.1.2.2); у разі звернення до страхового агента осіб, зацікавлених в послугах, що надаються страховиком: ознайомити з умовами типового договору страхування, запропонувати та надати допомогу зацікавленій особі у заповненні документів, необхідних для укладення договору страхування, провести ідентифікацію страхувальників, проінформувати страхувальника про порядок набрання законної сили договором, встановити розмір страхового тарифу, передбаченого правилами страхування (п.п.2.2, 2.2.1); щодекадно надавати страховику звіт за попередню декаду про укладені договори страхування (п.2.3); приймати від страхувальників платежі та перерахувати отримані грошові кошти на поточний рахунок страховика (п.2.6), приймати від страхувальників документи щодо страхового випадку, зокрема заяви про виплату сум страхових виплат, а також здійснювати заходи щодо своєчасної виплати сум страхового відшкодування (п.2.4), розглядати скарги від страхувальників за договорами страхування (п.2.7) тощо.
		За умовами договору доручення №2 на виконання страхових агентських послуг від 03.01.2014р. (зі всіма змінами та доповненнями) АТ КБ "Приватбанк" (страховий агент) зобов`язується перед ПрАТ "СК "Інгосстрах" (страховик): здійснювати інформаційно-роз`яснювальну роботу, спрямовану на рекламування страховика і його послуг, залучення до співпраці осіб, зацікавлених в послугах страховика (п.п.1.2.1, 2.1); підготовку та укладення від імені страховика в межах повноважень, визначених договором, договорів страхування (п.1.2.2); у разі звернення до страхового агента осіб, зацікавлених в послугах, що надаються страховиком: ознайомити з умовами типового договору страхування, запропонувати та надати допомогу зацікавленій особі у заповненні документів, необхідних для укладення договору страхування, провести ідентифікацію страхувальників, проінформувати страхувальника про порядок набрання законної сили договором, встановити розмір страхового тарифу, передбаченого правилами страхування (п.п.2.2, 2.2.1); щодекадно надавати страховику звіт за попередню декаду про укладені договори страхування (п.2.3); приймати від страхувальників платежі та перераховувати отримані грошові кошти на поточний рахунок страховика (п.2.6); приймати від страхувальників документи щодо страхового випадку, зокрема заяви про виплату сум страхових виплат, а також здійснювати заходи щодо своєчасної виплати сум страхового відшкодування (п. 2.4); розглядати скарги від страхувальників за договорами страхування (п.2.7) тощо.
		Між ТДВ "СК "Кредо" та ПАТ КБ "Приватбанк", правонаступником якого є АТ КБ "Приватбанк" були укладені договори доручення на виконання страхових агентських послуг: №1 від 01.11.2002р., №2 від 31.03.2003р., №3 від 02.08.2004р., №4 від 01.03.2005р., №6 від 11.07.2016р., за якими АТ КБ "Приватбанк" зобов`язується від імені і за дорученням ТДВ "СК "Кредо" здійснити частину його страхової діяльності за винагороду.
		Відповідно до умов договору доручення №1 на виконання страхових агентських послуг від 01.11.2002р. (зі всіма змінами та доповненнями) АТ КБ "Приватбанк" (страховий агент) зобов`язується перед ТДВ "СК "Кредо" (страховик): здійснювати інформаційно-роз`яснювальну роботу, спрямовану на рекламування страховика і його послуг, залучення до співпраці осіб, зацікавлених в послугах страховика (п.п.1.2.1, 2.1); підготовку та укладення від імені страховика в межах повноважень, визначених договором, договорів страхування (п.1.2.2); у разі звернення до страхового агента осіб, зацікавлених в послугах, що надаються страховиком: ознайомити з умовами типового договору страхування, запропонувати та надати допомогу зацікавленій особі у заповненні документів, необхідних для укладення договору страхування (п.2.2); щодекадно надавати страховику звіт за попередню декаду про укладені договори страхування (п.2.3 в редакції додаткової угоди №5/1 від 07.12.2006р.); приймати від страхувальників платежі та перераховувати отримані грошові кошти на поточний рахунок страховика (п.2.10), приймати від страхувальників документи щодо страхового випадку, зокрема заяви про виплату сум страхових виплат, а також здійснювати заходи щодо своєчасної виплати сум страхового відшкодування (п.2.5) тощо.
		За умовами договору доручення №2 (зі всіма змінами та доповненнями) на виконання страхових агентських послуг від 31.03.2003р. АТ КБ "Приватбанк" (страховий агент) зобов`язується перед ТДВ "СК "Кредо" (страховик): здійснювати інформаційно-роз`яснювальну роботу, спрямовану на залучення до співпраці осіб, зацікавлених в послугах страховика (п.п.1.2.1, 2.1); підготовку та укладення від імені страховика в межах повноважень, визначених договором, нових договорів страхування (п.1.2.2); у разі звернення до страхового агента осіб, зацікавлених в послугах, що надаються страховиком: ознайомити з умовами типового договору страхування, запропонувати та надати допомогу зацікавленій особі у заповненні документів, необхідних для укладення договору страхування, проінформувати страхувальника про порядок набрання законної сили договором (п.2.2); щодекадно надавати страховику звіт за попередню декаду про укладені договори страхування (п.2.3 в редакції додаткової угоди №3/1); приймати від страхувальників платежі та перераховувати отримані грошові кошти на поточний рахунок страховика (п.2.10); приймати від страхувальників документи щодо страхового випадку, зокрема заяви про виплату сум страхових виплат, а також здійснювати заходи щодо своєчасної виплати сум страхового відшкодування (п.2.5) тощо.
		Відповідно до договору доручення №3 (зі всіма змінами та доповненнями) на виконання страхових агентських послуг від 02.08.2004р. АТ КБ "Приватбанк" (страховий агент) зобов`язується перед ТДВ "СК "Кредо" (страховик): здійснювати інформаційно-роз`яснювальну роботу, спрямовану на рекламування страховика і його послуг, залучення до співпраці осіб, зацікавлених в послугах страховика (п.п.1.2.1, 2.1); підготовку та укладення від імені страховика в межах повноважень, визначених договором, нових договорів страхування (п.п.1.2.2, 1.2.4); у разі звернення до страхового агента осіб, зацікавлених в послугах, що надаються страховиком: ознайомити з умовами типового договору страхування, запропонувати та надати допомогу зацікавленій особі у заповненні документів, необхідних для укладення договору страхування (п.2.2); щодекадно надавати страховику звіт за попередню декаду про укладені договори страхування (п.2.3); приймати від страхувальників платежі та перераховувати отримані грошові кошти на поточний рахунок страховика (п.2.9); виконувати роботи, пов`язані зі здійсненням страхових виплат по договорам страхування, укладеним страховим агентом від імені страховика (п.1.2.3); приймати від страхувальників документи щодо страхового випадку, зокрема заяви про виплату сум страхових виплат, а також здійснювати заходи щодо своєчасної виплати сум страхового відшкодування (п.2.4) тощо.
		Згідно з договором доручення №4 (зі всіма змінами та доповненнями) на виконання страхових агентських послуг від 01.03.2005р. АТ КБ "Приватбанк" (страховий агент) зобов`язується перед ТДВ "СК "Кредо" (страховик): виконувати доручення у відповідності з вимогами страховика на найбільш вигідних для останнього умовах (п. 2.1.2), підготовку та укладення від імені страхового агента в межах повноважень, визначених договором, нових договорів страхування (п.1.2.1); здійснювати консультаційну та інформаційну допомогу заявникам з питань законодавства України, що регулює порядок здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (п.1.2.2); роз`яснювати потенційним страхувальникам умови страхування, порядок укладання та виконання договорів страхування (п.2.1.7); ознайомлювати страхувальників з умовами страхування та положеннями законодавства (п.2.1.8); перерахувати отримані від страхувальників страхові платежі (п.2.1.13); щодекадно надавати страховику звіти про виконану роботу (п.2.1.22).
		За умовами договору доручення №6 на виконання страхових агентських послуг від 11.07.2016р. (зі всіма змінами та доповненнями) АТ КБ "Приватбанк" (страховий агент) зобов`язується перед ТДВ "СК "Кредо" (страховик): здійснювати інформаційно-роз`яснювальну роботу, спрямовану на залучення до співпраці осіб, зацікавлених в послугах страховика (п.1.2.1); підготовку та укладення від імені страховика в межах повноважень, визначених договором, нових договорів страхування (п.1.2.2); у разі звернення до страхового агента осіб, зацікавлених в послугах, що надаються страховиком: ознайомити з умовами типового договору страхування, запропонувати та надати допомогу зацікавленій особі у заповненні документів, необхідних для укладення договору страхування, провести ідентифікацію страхувальників (п.2.2); щодекадно надавати страховику звіт за попередню декаду про укладені договори страхування (п.2.3); приймати від страхувальників платежі та перераховувати отримані грошові кошти на поточний рахунок страховика (п.1.2.5).
		Відповідно до договору передоручення від 01.09.2016р., укладеного за згоди ПрАТ "СК "Інгосстрах" та ТДВ "СК "Кредо", між ТОВ "Естейт Селлінг" та ПАТ КБ "Приватбанк", правонаступником якого є АТ КБ "Приватбанк", на підставі ст.ст.240, 1005 ЦК України було частково передоручено ТОВ "Естейт Селлінг" виконання обов`язків з надання інформаційно-консультаційних послуг клієнтам ПрАТ "СК "Інгосстрах" та ТДВ "СК "Кредо", що виникли у АТ КБ "Приватбанк" перед ПрАТ "СК "Інгосстрах" за договором доручення №1 на виконання страхових агентських послуг від 03.01.2014р., договором доручення №2 на виконання страхових агентських послуг від 03.01.2014р., а також перед ТДВ "СК "Кредо" за договором доручення №1 на виконання страхових агентських послуг від 01.11.2002р., договором доручення №2 на виконання страхових агентських послуг від 31.03.2003р., договором доручення №3 на виконання страхових агентських послуг від 02.08.2004р., договором доручення №4 на виконання страхових агентських послуг від 01.03.2005р., договором доручення №6 на виконання страхових агентських послуг від 11.07.2016р. (п.1.1 договору).
		Відповідно до п.1.2 договору передоручення від 01.06.2016р. АТ КБ "Приватбанк" (довіритель) передоручає ТОВ "Естейт Селлінг" (повірений) здійснювати за плату виконання частини зобов`язань довірителя перед ПрАТ "СК "Інгосстрах" та ТДВ "СК "Кредо" за договорами, що зазначені в п.1.1 цього договору, а саме: надання в інтересах та від імені ПрАТ "СК "Інгосстрах" та ТДВ "СК "Кредо" інформаційно-консультаційних послуг страхувальникам, яким надаються послуги ПрАТ "СК "Інгосстрах" та ТДВ "СК "Кредо". Якість послуг, що надаються повіреним за цим договором, повинна відповідати Закону України "Про страхування", іншим законодавчим та нормативним актам в області страхування та здійснення страхової агентської діяльності (п.1.4 договору).
		З листування з ТОВ "Естейт Селлінг" 29.10.2020р. ПрАТ "СК "Інгосстрах" та ТДВ "СК "Кредо" дізнались про існування та зміст витягу з протоколу №14 засідання Комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки АТ КБ "Приватбанк" від 16.10.2020р.
		Так, згідно з витягом з протоколу №14 засідання Комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки АТ КБ "Приватбанк" від 16.10.2020р., комітет з питань комплаєнсу та фінансової безпеки АТ КБ "Приватбанк" на своєму засіданні 16.10.2020р. прийняв, в тому числі наступні рішення: 1) припинити ділові відносини з ПрАТ "СК "Інгосстрах" та ТДВ "СК "Кредо" з продажу їх страхових продуктів; 2) реалізувати комунікацію з клієнтами АТ КБ "Приватбанк" - користувачами страхових послуг щодо необхідності вибору інших акредитованих компаній (замість ПрАТ "СК "Інгосстрах" та ТДВ "СК "Кредо") або необхідності змінити технологію сплати щомісячних страхових платежів шляхом самостійного формування платежу (замість використання послуги "регулярний платіж").
		Крім того, зміст витягу з протоколу №14 засідання Комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки АТ КБ "Приватбанк" від 16.10.2020р. свідчить, що АТ КБ "Приватбанк" як страховим агентом ПрАТ "СК "Інгосстрах" і ТДВ "СК "Кредо" на момент прийняття даного протоколу було вчинено наступні дії: припинено укладення нових договорів страхування від імені ПрАТ "СК "Інгосстрах" і ТДВ "СК "Кредо" з клієнтами АТ КБ "Приватбанк", заблоковано списання страхових платежів в овердрафт з рахунків клієнтів за договорами страхування, що були укладені АТ КБ "Приватбанк" як страховим агентом від імені ПрАТ "СК "Інгосстрах" і ТДВ "СК "Кредо", заблоковано всі можливі канали АТ КБ "Приватбанк" щодо переукладання договорів страхування за участі АТ КБ "Приватбанк" як страхового агента від імені ПрАТ "Інгосстрах" і ТДВ "СК "Кредо", заблоковано у всіх банківських каналах можливість укладання договорів страхування на нових умовах або внесення змін в них за участі АТ КБ "Приватбанк" як страхового агента від імені ПрАТ "СК "Інгосстрах" і ТДВ "СК "Кредо", працівниками АТ КБ "Приватбанк" існуючим клієнтам позивачів пропонується укладати нові договори або переукладати раніше укладені страхові договори, що були укладені за участі АТ КБ "Приватбанк" як страхового агента, на нових партнерів АТ КБ "Приватбанк".
		Згідно із листом ТОВ "Естейт Селлінг" від 29.10.2020р. останнє також повідомило ПрАТ "СК "Інгосстрах" та ТДВ "СК "Кредо" про вимушене припинення виконання ним своїх обов`язків за договором передоручення від 01.09.2016р., з огляду на існування рішення АТ КБ "Приватбанк", оформленого протоколом №14 засідання Комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки АТ КБ "Приватбанк" від 16.10.2020р.
		Наведені обставини стали підставою для звернення позивачів з даним позовом до місцевого господарського суду.
		3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
		Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч.3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.4).
		Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази, що стосуються фактів, на які учасники провадження у справі посилаються в апеляційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права дійшла висновку про наступне.
		Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ПрАТ "СК "Інгосстрах" та ТДВ "СК "Кредо" до АТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "Естейт Селлінг" про:
		- визнання незаконним протоколу №14 засідання Комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки АТ КБ "Приватбанк" від 16.10.2020р.;
		- зобов`язання АТ КБ "Приватбанк" виконувати належним чином та в інтересах ПрАТ "СК "Інгосстрах" та ТДВ "СК "Кредо" доручену АТ КБ "Приватбанк" частину страхової діяльності ПрАТ "СК "Інгосстрах" та ТДВ "СК "Кредо" за укладеними договорами доручення;
		- зобов`язання ТОВ "Естейт Селлінг" виконувати всі обов`язки перед ПрАТ "СК "Інгосстрах", ТДВ "СК "Кредо" та їх клієнтами, передбачені договором передоручення.
		Із змісту апеляційної скарги вбачається, що скаржником оскаржується рішення місцевого господарського суду лише в частині зобов`язання АТ КБ "Приватбанк" виконувати належним чином та в інтересах ПрАТ "СК "Інгосстрах" та ТДВ "СК "Кредо" доручену АТ КБ "Приватбанк" частину страхової діяльності ПрАТ "СК "Інгосстрах" та ТДВ "СК "Кредо" за укладеними договорами доручення, в тому числі: за договором доручення №1 на виконання страхових агентських послуг від 03.01.2014р. (зі змінами та доповненнями), договором доручення №2 на виконання страхових агентських послуг від 03.01.2014р. (зі змінами та доповненнями), укладеними між ПрАТ "СК "Інгосстрах" та АТ КБ "Приватбанк", договором доручення №1 на виконання страхових агентських послуг від 01.11.2002р. (зі змінами та доповненнями), договором доручення №2 на виконання страхових агентських послуг від 31.03.2003р. (зі змінами та доповненнями), договором доручення №3 на виконання страхових агентських послуг від 02.08.2004р. (зі змінами та доповненнями), договором доручення №4 на виконання страхових агентських послуг від 01.03.2005р. (зі змінами та доповненнями), договором доручення №6 на виконання страхових агентських послуг від 11.07.2016р. (зі змінами та доповненнями), укладеними між ТДВ "СК "Кредо" та АТ КБ "Приватбанк" та в частині стягнення з АТ КБ "Приватбанк" на користь ПрАТ "СК "Інгосстрах" 2102,00 грн. судового збору, стягнення з АТ КБ "Приватбанк" на користь ТДВ "СК "Кредо" судового збору у розмірі 2102,00 грн.
		В іншій частині рішення місцевого господарського суду учасниками провадження у справі не оскаржується.
		Щодо доводів апеляційної скарги АТ КБ "Приватбанк" про те, що належним способом захисту не може бути вимога про зобов`язання виконувати договір, апеляційний господарський суд враховує наступне.
		За змістом ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.
		Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Таким чином, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
		Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права способам, що встановлені чинним законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
		Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору ст.13 Конвенції. Так, у рішенні від 15.11.1996р. у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони відображені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Європейський суд з прав людини указав на те, що за деяких обставин вимоги ст.13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
		Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
		Згідно з п.5 ч.2 ст.16 ЦК України та абз.6 ч.2 ст.20 ГК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.
		У постанові від 23.01.2018р. у справі №910/2763/17 Верховний Суд, враховуючи передбачений ч.2 ст.16 ЦК України спосіб захисту цивільних прав та інтересів, дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції правильно скасував рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні первісного позову та дійшов законного і обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог первісного позову про зобов`язання ТОВ "К і К" виконати умови договору про надання послуг № 1609000301 від 15.09.2016р.
		У постанові від 29.06.2021р. у справі №910/2842/20 Верховний Суд зазначив, що згідно з п.5 ч.2 ст.16 ЦК України та абз.6 ч.2 ст.20 ГПК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі. Отже, суд вправі задовольнити позов про спонукання виконати умови договору лише у разі, якщо встановить, що у особи такий обов`язок наявний, але вона ухилилася від його виконання. При цьому у справі має бути доведено наявність відповідного правовідношення, а саме прямого законодавчого обов`язку відповідача щодо виконання договору.
		У постановах Верховного Суду від 05.06.2018р. у справі №338/180/17, від 11.09.2018р. у справі №905/1926/16, від 30.01.2019р. у справі №569/17272/15-ц викладено правову позицію, згідно з якою застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненням цими діяннями наслідкам.
		З огляду на наведене, позивачами обрано належний спосіб захисту, оскільки п.5 ч.2 ст.16 ЦК України та абз.6 ч.2 ст.20 ГК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі, який застосовується в зобов`язальних правовідносинах у випадках, коли особа зобов`язана вчинити певні дії щодо позивача, але відмовляється від виконання цього обов`язку чи уникає його. Такий спосіб захисту стосується, зокрема, невиконання обов`язку надати послугу за відповідним договором.
		Водночас ЦК України, встановлюючи такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, не визначає його підстав та умов застосування.
		Відповідно до норм цивільного і господарського законодавства та наведеної судової практики суд вправі задовольнити позов про спонукання виконати умови договору лише у разі, якщо встановить, що у особи такий обов`язок наявний, але вона ухилилася від його виконання. При цьому, у справі має бути доведено наявність відповідного правовідношення, а саме прямого законодавчого обов`язку відповідача щодо виконання договору.
		Щодо позовних вимог про зобов`язання АТ КБ "Приватбанк" належним чином виконувати умови укладених з ПрАТ "СК "Інгосстрах" та ТДВ "СК "Кредо" договорів доручень апеляційний господарський суд враховує наступне.
		Згідно із ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		За змістом ст.ст. 626-629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Згідно із ч.ч. 1, 2 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
		Статтею 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність, а також з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
		За змістом ч.1 ст.1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.
		Як вбачається з матеріалів справи, АТ КБ "Приватбанк" як страховий агент зобов`язався перед ПрАТ "СК "Інгосстрах" (страховиком) відповідно до умов договорів доручення №1 та №2 від 03.01.2014р.: здійснювати інформаційно-роз`яснювальну роботу, спрямовану на рекламування страховика і його послуг, залучення до співпраці осіб, зацікавлених в послугах страховика (п.п.1.2.1, 2.1); підготовку та укладення від імені страховика в межах повноважень, визначених договором, договорів страхування (п.1.2.2); у разі звернення до страхового агента осіб, зацікавлених в послугах, що надаються страховиком: ознайомити з умовами типового договору страхування, запропонувати та надати допомогу зацікавленій особі у заповненні документів, необхідних для укладення договору страхування, провести ідентифікацію страхувальників, проінформувати страхувальника про порядок набрання законної сили договором, встановити розмір страхового тарифу, передбаченого правилами страхування (п.п.2.2, 2.2.1); щодекадно надавати страховику звіт за попередню декаду про укладені договори страхування (п.2.3); приймати від страхувальників платежі та перерахувати отримані грошові кошти на поточний рахунок страховика (п.2.6), приймати від страхувальників документи щодо страхового випадку, зокрема заяви про виплату сум страхових виплат, а також здійснювати заходи щодо своєчасної виплати сум страхового відшкодування (п.2.4), розглядати скарги від страхувальників за договорами страхування (п.2.7) тощо.
		Також, АТ КБ "Приватбанк" як страховий агент взяв на себе зобов`язання відповідно до умов договорів доручення №1 від 01.11.2002, №2 від 31.01.2003р., №3 від 02.08.2004, №4 від 01.03.2005р., №6 від 11.07.2016р.: здійснювати інформаційно-роз`яснювальну роботу, спрямовану на рекламування страховика і його послуг, залучення до співпраці осіб, зацікавлених в послугах страховика (п.п.1.2.1, 2.1); підготовку та укладення від імені страховика в межах повноважень, визначених договором, договорів страхування (п.1.2.2); у разі звернення до страхового агента осіб, зацікавлених в послугах, що надаються страховиком: ознайомити з умовами типового договору страхування, запропонувати та надати допомогу зацікавленій особі у заповненні документів, необхідних для укладення договору страхування (п.2.2); щодекадно надавати страховику звіт за попередню декаду про укладені договори страхування (п.2.3 в редакції додаткової угоди №5/1 від 07.12.2006р.); приймати від страхувальників платежі та перераховувати отримані грошові кошти на поточний рахунок страховика (п.2.10), приймати від страхувальників документи щодо страхового випадку, зокрема заяви про виплату сум страхових виплат, а також здійснювати заходи щодо своєчасної виплати сум страхового відшкодування (п.2.5) тощо.
		Проте, незважаючи на наявність зазначених вище зобов`язань Комітетом з питань комплаєнсу та фінансової безпеки АТ КБ "Приватбанк" 16.10.2020р. було прийнято рішення про припинення ділових відносин з ПрАТ "СК "Інгосстрах" та ТДВ "СК "Кредо" з продажу їх страхових продуктів.
		Витяг з протоколу №14 засідання Комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки АТ КБ "Приватбанк" від 16.10.2020р. свідчить, що АТ КБ "Приватбанк" як страховим агентом ПрАТ "СК "Інгосстрах" і ТДВ "СК "Кредо" на момент прийняття даного протоколу було вчинено наступні дії: припинено укладення нових договорів страхування від імені ПрАТ "СК "Інгосстрах" і ТДВ "СК "Кредо" з клієнтами АТ КБ "Приватбанк", заблоковано списання страхових платежів в овердрафт з рахунків клієнтів за договорами страхування, що були укладені АТ КБ "Приватбанк" як страховим агентом від імені ПрАТ "СК "Інгосстрах" і ТДВ "СК "Кредо", заблоковано всі можливі канали АТ КБ "Приватбанк" щодо переукладання договорів страхування за участі АТ КБ "Приватбанк" як страхового агента від імені ПрАТ "Інгосстрах" і ТДВ "СК "Кредо", заблоковано у всіх банківських каналах можливість укладання договорів страхування на нових умовах або внесення змін в них за участі АТ КБ "Приватбанк" як страхового агента від імені ПрАТ "СК "Інгосстрах" і ТДВ "СК "Кредо", працівниками АТ КБ "Приватбанк" існуючим клієнтам позивачів пропонується укладати нові договори або переукладати раніше укладені страхові договори, що були укладені за участі АТ КБ "Приватбанк" як страхового агента, на нових партнерів АТ КБ "Приватбанк".
		Таким чином, слід дійти висновку, що органом АТ КБ "Приватбанк" 16.10.2020р. було прийнято рішення, яке перешкоджало належному виконанню взятих на себе зобов`язань за договорами доручення, укладеними з ПрАТ "СК "Інгосстрах" та ТДВ "СК "Кредо".
		Під час розгляду справи АТ КБ "Приватбанк" не надав пояснень щодо змісту витягу з протоколу №14 засідання Комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки АТ КБ "Приватбанк" від 16.10.2020р. та причин/підстав його прийняття, зазначаючи лише про те, що даний документ є недопустимим доказом. При цьому АТ КБ "Приватбанк" не було виконано вимог ухвали господарського суду від 28.01.2021р. про надання для огляду у судовому засіданні Протоколу №14 засідання Комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки
		Разом з тим, Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" висловлена власна позиція стосовно витягу з протоколу №14 засідання Комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки АТ КБ "Приватбанк" від 16.10.2020р. під час розгляду судами іншої справи №201/10958/20.
		Судом першої інстанції взято до уваги, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.05.2021р. у справі №201/10958/20, позовні вимоги Громадської організації "Інвалідів "Карітас" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах", Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо", Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про визнання дій протиправними та відновлення становища, яке існувало до прийняття рішень, оформлених у вигляді протоколу №14 засідання Комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки від 16.10.2020р. Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" - задоволено частково. Визнано протиправними дії Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" стосовно прийняття рішень та визнано незаконними рішення оформлені у вигляді протоколу №14 засідання Комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки від 16.10.2020р. Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк".
		Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25.08.2021р. та постановою Верховного Суду від 01.12.2021р. рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 11.05.2021р. у справі №201/10958/20 залишено без змін.
		Із тексту постанови Верховного Суду від 01.12.2021р. у справі №201/10958/20 вбачається, що касаційна скарга АТ КБ "Приватбанк" на постанову Дніпровського апеляційного суду від 25.08.2021р. була мотивована тим, що "з протоколу №14 засідання Комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки від 16.10.2020р. АТ КБ "Приватбанк" вбачається, що жодну страхову компанію (ПрАТ "СК "Інгосстрах" та ТДВ "СК "Кредо") не було акредитовано в банку після його націоналізації, тобто співпраця з такими страховими компаніями суперечить чинному Положенню про акредитацію страхових компаній у банку. Тому рішення щодо припинення ділових відносин з неакредитованими компаніями не свідчить про нечесну підприємницьку діяльність, а є звичайною господарською діяльністю юридичної особи, яка має право обирати контрагентів та суб`єктів (довірителів), яких вона представляє та/або в інтересах яких вона діє".
		Верховний Суд в постанові від 01.12.2021р. у справі №201/10958/20 зазначив про те, що "у зв`язку з прийняттям АТ КБ "Приватбанк" рішень, оформлених протоколом №14 засідання Комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки від 16.10.2020р., порушується право невизначеного кола споживачів на свободу волевиявлення та на свободу вибору страхових послуг, які надаються ПрАТ "СК "Інгосстрах" та ТДВ "СК "Кредо", а блокування користування послугою "Регулярні платежі" споживачам послуг страхування за договорами, укладеними з ПрАТ "СК "Інгосстрах" та ТДВ "СК "Кредо", свідчить про наявність примусу з боку АТ КБ "Приватбанк" щодо необхідності зміни споживачами страхових послуг технології сплати щомісячних страхових платежів шляхом їх самостійного формування (замість використання послуги "регулярний платіж"), суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог ГО "Інвалідів "Карітас", так як оспорювані рішення АТ КБ "Приватбанк" були прийняті з порушенням положень Закону України "Про захист прав споживачів".
		Щодо доводів апеляційної скарги про те, що господарський суд не мав вважати обставини, які встановлені рішеннями у справі №201/10958/20, такими, що не підлягають доказуванню при розгляді даної справи, оскільки склад учасників та характер правовідносин справи №201/10958/20 та даної справи №904/6015/20 не є тотожним апеляційний господарський суд враховує наступне.
		Відповідно до постанов Верховного Суду від 18.03.2021р. у справі №902/608/19, від 02.11.2021р. у справі №917/1338/18 згідно із ч.4 ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Преюдиціальні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки є встановленими у рішенні, не має необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву законність судового акта, який набрав законної сили. Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 03.07.2018р. у справі №917/1345/17).
		У постанові від 30.09.2020р. у справі №2А-7524/10/1270 Верховний Суд звернув увагу на те, що висновки, до яких дійшов суд за наслідками розгляду однієї справи, мають преюдиціальне значення на майбутнє і можуть враховуватися лише під час розгляду наступних справ, що виключає можливість трактування таких висновків, як нововиявлених обставин.
		Предметом спору у справі №201/10958/20 є матеріально-правова вимога Громадської організації "Інвалідів "Карітас" до ПрАТ "СК "Інгосстрах", ТДВ "СК "Кредо", АТ КБ "Приватбанк" про визнання дій протиправними та відновлення становища, яке існувало до прийняття рішень. При цьому позивач у цій справі просив: визнати протиправними дії АТ КБ "Приватбанк" щодо прийняття рішень і визнати незаконними рішення, оформлену вигляді протоколу №14 засідання Комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки від 16.10.2020р.; визнати протиправними дії АТ КБ "Приватбанк", ПрАТ "СК "Інгосстрах", ТДВ "СК "Кредо" щодо порушення прав невизначеного кола споживачів, що є клієнтами вказаних товариств, стосовно надання страхувальникам послуг страхування з порушеннями ст.19 Закону України "Про захист прав споживачів"; відновити становище, яке існувало до прийняття рішень, оформлених у вигляді протоколу №14 засідання Комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки АТ КБ "Приватбанк" від 16.10.2020р., шляхом відновлення укладання нових договорів страхування між страхувальниками (невизначеним колом споживачів) та страховими компаніями ПрАТ "СК "Інгосстрах", ТДВ "СК "Кредо"; розблокувати списання страхових платежів в овердрафт з рахунків страхувальників (невизначеного кола споживачів) за укладеними ними договорами страхування, що укладені АТ КБ "Приватбанк" як страховим агентом від імені ПрАТ "СК "Інгосстрах" та ТДВ "СК "Кредо"; розблокувати всі можливі канали комунікацій АТ КБ "Приватбанк" щодо переукладання договорів страхування за участю АТ КБ "Приватбанк" як страхового агента від імені ПрАТ "СК "Інгосстрах" та ТДВ "СК "Кредо" і страхувальників (невизначеного кола споживачів); розблокувати у всіх каналах комунікацій АТ КБ "Приватбанк" можливість укладання договорів страхування на нових умовах або внесення змін до них за участю АТ КБ "Приватбанк" як страхового агента від імені ПрАТ "СК "Інгосстрах", ТДВ "СК "Кредо" та страхувальників (невизначеного кола споживачів); припинити порушення АТ КБ "Приватбанк" ст.21 Закону України "Про захист прав споживачів", а саме - будь-яким чином впливати на вибір страхувальниками (необмеженим колом споживачів) страхових послуг та страхових компаній, які ці послуги надають, обмежувати коло страхових компаній, які надають страхові послуги.
		В справі №201/10958/20 виходячи з предмета та підстав позову, предмета доказування, встановлювались обставини щодо порушення рішеннями Комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки АТ КБ "Приватбанк" вимог Закону України "Про захист прав споживачів".
		Разом із тим особливістю суб`єктного складу правовідносин, передбачених Законом України "Про страхування" є участь у цих правовідносинах крім страховика та страхувальника також страхових агентів, які діють від імені та за дорученням страховика.
		Встановлення у справі №201/10958/20 обставин порушення прав страхувальників рішенням органу АТ КБ "Приватбанк" свідчить також і про недотримання прав страховиків, визначених умовами договорів доручення.
		Обставини справи - це факти, які мають значення для вирішення спору, як-от: вчинення чи невчинення особою певної дії; настання чи ненастання певних подій, час, місце вчинення дій або настання подій тощо. Обставини встановлюються судом шляхом оцінки доказів, які були досліджені в судовому засіданні. За наслідками такої оцінки доказів, зокрема щодо їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності (ст.ст.76-79 ГПК України) суд доходить висновків про доведеність чи недоведеність певних обставин.
		Від встановлення судом обставин справи слід відрізняти правові висновки, які робить суд на підставі таких обставин, у тому числі оціночні, наприклад про дотримання розумного строку, про те, чи мала сторона знати про певні обставини, чи є причина поважною, чи перевищує розмір неустойки розмір збитків та чи є таке перевищення значним тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021р. у справі №359/3373/16-ц).
		Господарський суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно оцінювати обставини (факти), які є предметом судового розгляду та ухвалити рішення з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
		З урахуванням викладеного, а також беручи до уваги зміст ч.4 ст.75 ГПК України доводи апеляційної скарги про те, що склад учасників та характер правовідносин справи №201/10958/20 та даної справи не є тотожним, не спростовують можливість врахування у цій справі обставин, встановлених у справі №201/10958/20.
		Стосовно доводів скаржника про те, що місцевий господарський суд не вказав в оскаржуваному рішенні порушення, пункти чи рішення, які викладені у витязі з протоколу №14 засідання Комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки АТ КБ "Приватбанк" від 16.10.2020р. апеляційний господарський суд враховує наступне.
		Із змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що судом першої інстанції відмовлено у задоволенні позовної вимоги про визнання незаконним протоколу №14 засідання Комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки АТ КБ "Приватбанк" від 16.10.2020р. При цьому в цій частині рішення місцевого господарського суду учасниками справи не оскаржується.
		Щодо доводів апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції визначив як основний доказ порушення прав позивачів витяг з протоколу №14 засідання Комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки АТ КБ "Приватбанк" від 16.10.2020р., а саме порушення, на думку суду, полягає у прийнятих АТ КБ "Приватбанк" рішеннях, які оформлені цим протоколом апеляційний господарський суд враховує наступне.
		Основні положення про докази та доказування, наведені у главі 5 ГПК України, передбачають, що докази мають бути досліджені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності.
		Згідно із ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Допустимість доказів за ст.77 ГПК України полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Допустимість доказів має загальний та спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.
		Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст.78 ГПК України).
		Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
		Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
		У ч.3 ст.2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у ст.13 цього Кодексу.
		Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
		За змістом ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для визнання витягу з протоколу №14 засідання Комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки АТ КБ "Приватбанк" від 16.10.2020р. недопустимим доказом, оскільки цей документ вже був предметом дослідження суду у справі №201/10958/20, а АТ КБ "Приватбанк" на вимогу суду не надав його для огляду в судовому засіданні.
		При цьому, у справі №201/10958/20 у своїй постанові від 01.12.2021р. Верховний Суд зазначив, що в суді першої інстанції банк не заперечував факт прийняття ним рішень, оформлених протоколом №14 засідання Комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки від 16.10.2020р., а також не довів обставини, які б свідчили про неналежність чи недопустимість цього доказу.
		Дослідивши умови договорів доручення на виконання страхових агентських послуг №1 від 03.01.2014р., №2 від 03.01.2014р., що були укладені між АТ КБ "Приватбанк" та ПрАТ "СК "Інгосстрах", апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що умовами зазначених договорів не передбачено підстав для відмови АТ КБ "Приватбанк" від виконання умов цих договорів, зміни чи розірвання договорів доручень, в залежності від того, чи є страховик за договорами доручення - ПрАТ "СК "Інгосстрах" акредитованим в АТ КБ "Приватбанк", відповідно до Положень про акредитацію страхових компаній у банку та/або визнаним пов`язаною особою із колишніми власниками (акціонерами банку).
		Також, дослідивши умови договорів доручення на виконання страхових агентських послуг №1 від 01.11.2002р., №2 від 31.03.2003р., №3 від 02.08.2004р., №4 від 01.03.2005р., №6 від 11.07.2016р., що були укладені між АТ КБ "Приватбанк" та ТДВ "СК "Кредо", місцевий господарський суд правомірно зазначив, що умовами зазначених договорів не передбачено підстав для відмови АТ КБ "Приватбанк" від виконання умов договорів доручень, зміни чи розірвання договорів доручень, в залежності від того, чи є страховик за договорами доручень - ТДВ "СК "Кредо" акредитованим в АТ КБ "Приватбанк" відповідно до Положень про акредитацію страхових компаній у банку та/або визнаним пов`язаною особою із колишніми власниками (акціонерами банку).
		АТ КБ "Приватбанк" не було спростовано доводів позивачів про те, що на час звернення до суду значно зменшилась кількість договорів страхування, укладених АТ КБ "Приватбанк" від імені позивачів, а у вересні та жовтні 2021р. не було укладено жодного договору страхування від імені ПрАТ "СК "Інгосстрах".
		Матеріали справи не містять доказів належного виконання АТ КБ "Приватбанк" умов договорів доручення на виконання страхових агентських послуг №1 від 03.01.2014р., №2 від 03.01.2014р., що були укладені між АТ КБ "Приватбанк" та ПрАТ "СК "Інгосстрах", а також умов договорів доручення на виконання страхових агентських послуг №1 від 01.11.2002р., №2 від 31.03.2003р., №3 від 02.08.2004р., №4 від 01.03.2005р., №6 від 11.07.2016р., що були укладені між АТ КБ "Приватбанк" та ТДВ "КС "Кредо". Зокрема це стосується і передбаченого умовами договорів доручення обов`язку щодекадно надавати страховику звіт за попередню декаду про укладені договори страхування.
		Відповідно до Постанови Верховного суду від 10.04.2019р. у справі №390/34/17 добросовісність (п.6 ст.3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
		Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28.04.2021р. у справі №910/9354/20, від 09.06.2021р. у справі №911/3039/19, від 08.09.2021р. у справі №910/10444/20.
		Вирішуючи питання добросовісної поведінки особи, слід виходити з того, що межі здійснення цивільних прав визначені у ст.13 ЦК України. Вказана стаття встановлює, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, зокрема при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині а також не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
		ЦК України встановлює принцип презумпції добросовісної поведінки особи. Так, відповідно до ч.5 ст.12 ЦК України якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.
		Законом не встановлено виключного переліку обставин, які свідчать про недобросовісність дій. Разом з тим, з огляду на загальні засади здійснення цивільних прав (ст.12 ЦК України) висновок про добросовісність поведінки особи залежить від того, чи відповідало укладення договору її внутрішній волі, чи бажала ця особа реального настання правових наслідків, що обумовлені договором, і чи настали такі наслідки насправді.
		Відповідно до ст.13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені ч.ч. 2-5 цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
		Згідно із ст. 15 Закону України "Про страхування" страхові агенти - фізичні особи або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов`язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань. Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком.
		Відповідно до ст.237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
		Верховний Суд у постанові від 17.08.2021р. у справі №924/139/20 зазначив, що з метою забезпечення інтересів довірителя представнику заборонено вчиняти представницький правочин у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є. Таким чином, правочин завжди має вчинятися в інтересах сторони, яку представляють.
		Правило, передбачене ч.3 ст.238 ЦК України, покликане гарантувати інтереси особи, яку представляють, від можливих зловживань з боку представника (постанова Верховного суду від 16.05.2019 у справі №401/2995/16-ц). При цьому словосполучення "у своїх інтересах" слід розуміти таким чином, що представник не може вчиняти від імені особи, яку він представляє, правочин щодо себе особисто (тобто бути стороною цього правочину) або іншим шляхом на шкоду інтересам довірителя, в тому числі на користь інших осіб, включаючи і тих, представником яких він одночасно є.
		Зазначена норма права передбачає також добросовісність поведінки особи-представника, який діє від імені іншої особи на підставі довіреності або в силу своїх повноважень.
		Відповідно до п.8.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" АТ КБ "Приватбанк", як банк, зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. Крім того, АТ КБ "Приватбанк" як страховий агент відповідно до ч.3 ст.1006 ЦК України зобов`язаний негайно передати довірителеві все одержане у зв`язку з виконанням доручення.
		Здійснення платежів з використанням послуги "регулярний платіж" прямо передбачено Умовами та правилами надання банківських послуг, що опубліковані на веб-сайті АТ КБ "Приватбанк" та має бути доступно усім клієнтам АТ КБ "Приватбанк" незалежно від того, чи є такі клієнти одночасно і клієнтами позивачів.
		Апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що протиправність дій та бездіяльність АТ КБ "Приватбанк", а саме: припинення укладення нових договорів страхування від імені ПрАТ "СК "Інгосстрах" і ТДВ "СК "Кредо" з клієнтами АТ КБ "Приватбанк", блокування списання страхових платежів в овердрафт з рахунків клієнтів за договорами страхування, що були укладені АТ КБ "Приватбанк", як страховим агентом, від імені ПрАТ "СК "Інгосстрах" і ТДВ "СК "Кредо", блокування всіх можливих каналів АТ КБ "Приватбанк" щодо переукладання договорів страхування за участі АТ КБ "Приватбанк", як страхового агента, від імені ПрАТ "СК "Інгосстрах" і ТДВ "СК "Кредо", блокування у всіх банківських каналах можливість укладання договорів страхування на нових умовах або внесення змін в них за участі АТ КБ "Приватбанк", як страхового агента, від імені ПрАТ "СК "Інгосстрах" і ТДВ "СК "Кредо", надання пропозицій АТ КБ "Приватбанк" існуючим клієнтам позивачів укладати нові договори або переукладати раніше укладені страхові договори, що були укладені за участі АТ КБ "Приватбанк" як страхового агента, на нових партнерів АТ КБ "Приватбанк" підтверджується матеріалами справи та були зафіксовані у витязі з протоколу №14 засідання Комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки АТ КБ "Приватбанк" від 16.10.2020р.
		Крім того, такі факти підтверджуються скріншотами з офіційного веб-сайту АТ КБ "Приватбанк", додатку інтернет-банкінгу "Приват 24", які свідчать про відсутність будь-якої інформації стосовно ПрАТ "СК "Інгосстрах" та ТДВ "СК "Кредо" на веб-ресурсах страхового агента. Апеляційний господарський суд враховує, що офіційний сайт та додаток інтернет-банкінгу "Приват 24" є каналами постійної комунікації банку зі своїми клієнтами та клієнтами ПрАТ "СК "Інгосстрах" та ТДВ "СК "Кредо".
		За умовами договорів доручення, укладеними АТ КБ "Приватбанк" з ПрАТ "СК "Інгосстрах" і ТДВ "СК "Кредо", ці договори діяли на час розгляду справи судом першої інстанції та продовжують діяти, зокрема, і до моменту припинення зобов`язань страховиків за договорами страхування, укладеними страховим агентом, у випадках передбачених цими договорами.
		З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що АТ КБ "Приватбанк" здійснювало діяльність з виконання договорів доручень, укладених з ПрАТ "СК "Інгосстрах" та ТДВ "СК "Кредо", всупереч своїм обов`язкам як представника та страхового агента ПрАТ "СК "Інгосстрах" та ТДВ "СК "Кредо".
		Зазначені вище дії та бездіяльність АТ КБ "Приватбанк" не відповідають принципам добросовісної та не суперечливої поведінки особи (venire contra factum proprium), свідчать про зловживання АТ КБ "Приватбанк" своїми правами як довіреної особи (страхового агента позивачів), суперечить умовам договорів доручень та ст.ст. 12, 13, 238, 509, 526, 629, 1000, 1006 ЦК України, ст.15 Закону України "Про страхування".
		При цьому, незаконні дії та бездіяльність АТ КБ "Приватбанк" щодо одностороннього припинення виконання умов договорів доручень порушують права позивачів як страховиків за цими договорами доручення.
		Щодо надання АТ КБ "Приватбанк" в судове засідання 15.03.2023р. копії позовної заяви ПАТ "СК "Інгосстрах" до АТ КБ "Приватбанк" про визнання протиправними дій АТ КБ "Приватбанк" та стягнення 209466241,60 грн. збитків (упущеної вигоди), а також рішення Господарського суду м. Києва від 06.12.2022р. у справі №910/4631/22 слід зазначити наступне.
		Як вбачається із змісту позовної заяви ПАТ "СК "Інгосстрах" у справі №910/4631/22 предметом позовних вимог у вказаній справі є матеріально - правові вимоги до АТ КБ "Приватбанк" про визнання протиправними дій АТ КБ "Приватбанк" в зв`язку із порушенням ним зобов`язань за договорами №1 і №2 від 03.01.2014р. та стягнення завданих цим збитків.
		Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.12.2022р. у справі №910/4631/22 у задоволенні позовних вимог відмовлено. При цьому господарським судом встановлено, що у АТ КБ "Приватбанк" відсутнє господарсько-правове зобов`язання перед ПАТ "СК "Інгосстрах", порушення якого могло мати наслідком нанесення позивачу збитків.
		Надавши вказане рішення господарського суду для його врахування у розгляді даної справи АТ КБ "Приватбанк" послався на те, що судом апеляційної інстанції це рішення залишено без змін 14.03.2022р.
		Разом із тим, предметом позову у даній справі є, зокрема, вимога про зобов`язання АТ КБ "Приватбанк" виконувати належним чином та в інтересах ПрАТ "СК "Інгосстрах" та ТДВ "СК "Кредо" доручену АТ КБ "Приватбанк" частину страхової діяльності ПрАТ "СК "Інгосстрах", ТДВ "СК "Кредо" за укладеними договорами доручення, у тому числі договорами доручення №1 та №2 від 03.01.2014р., укладеними ПрАТ "СК "Інгосстрах" та АТ КБ "Приватбанк".
		Предметом доказування у даній справі є наявність підстав для зобов`язання АТ КБ "Приватбанк" належним чином виконувати зобов`язання за договорами доручення.
		Встановлення Господарським судом м. Києва у рішенні від 06.12.2022р. у справі №910/4631/22 тієї обставини, що позивачем не доведено наявність зобов`язань за договорами доручення, порушення яких є підставою для стягнення збитків не виключає необхідності дослідження судом у межах даної справи обставин, пов`язаних із з`ясуванням наявності у АТ КБ "Приватбанк" обов`язку належним чином виконувати свої зобов`язання за договорами доручення з ПрАТ "СК "Інгосстрах".
		Таким чином, господарський суд під час розгляду даної справи на підставі встановлених ним обставин повинен самостійно оцінювати обставини (факти), які є предметом судового розгляду, та ухвалити рішення з відповідним застосуванням необхідних матеріально - правових норм.
		Із змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що витяг з протоколу №14 засідання Комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки АТ КБ "Приватбанк" від 16.10.2020р. є одним з основних доказів порушення АТ КБ "Приватбанк" умов договорів доручень, укладених АТ КБ "Приватбанк" з ПрАТ "СК "Інгосстрах" та договорів доручень, укладених АТ КБ "Приватбанк" з ТДВ "СК "Кредо".
		Клопотання АТ КБ "Приватбанк" про призначення судової технічної експертизи документу мотивовано виключно сумнівами АТ КБ "Приватбанк" щодо справжності договору передоручення від 01.09.2016р. та згод ПрАТ "СК "Інгосстрах" та ТДВ "СК "Кредо" на його укладення.
		Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2021р. у даній справі відмовлено АТ КБ "Приватбанк" у задоволенні клопотання про призначення судової технічної експертизи документу, оскільки судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Крім того, призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду. При цьому суд першої інстанції врахував, що АТ КБ "Приватбанк" не наведено ґрунтовних доводів, які б давали підстави ставити під сумнів факт існування договору передоручення від 01.09.2016р. і факт його підписання посадовою особою "Приватбанк". Обґрунтовуючи клопотання про призначення у справі технічної експертизи реквізитів документів АТ КБ "Приватбанк" не доведено неможливість встановлення обставин справи та вирішення спору по суті за умови відсутності висновку судового експерта.
		Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні клопотання АТ КБ "Приватбанк" про технічну експертизу реквізитів документів.
		Щодо доводів апеляційної скарги про необхідність задоволення апеляційним господарським судом зазначеного клопотання колегія суддів звертає увагу на те, що рішення суду першої інстанції оскаржується АТ КБ "Приватбанк" лише в частині зобов`язання АТ КБ "Приватбанк" виконувати належним чином та в інтересах ПрАТ "СК "Інгосстрах" та ТДВ "СК "Кредо" доручену АТ КБ "Приватбанк" частину страхової діяльності ПрАТ "СК "Інгосстрах" та ТДВ "СК "Кредо" за укладеними договорами доручення, а експертизу АТ КБ "Приватбанк" просить провести щодо договору передоручення від 01.09.2016р., укладеного АТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "Естейт Селлінг".
		За наведених обставини, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог в частині зобов`язання АТ КБ "Приватбанк" виконувати належним чином та в інтересах ПрАТ "СК "Інгосстрах" та ТДВ "СК "Кредо" доручену АТ КБ "Приватбанк" частину страхової діяльності ПрАТ "СК "Інгосстрах" та ТДВ "СК "Кредо" за укладеними договорами доручення.
		Враховуючи межі перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені ст. 269 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не отримали підтвердження під час апеляційного провадження, не спростовують висновків місцевого господарського суду та не доводять порушення судом норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судового рішення в оскаржуваній частині.
		3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
		Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
		Судове рішення в оскаржуваній частині таким вимогам закону відповідає.
		Звертаючись із апеляційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення в оскаржуваній частині.
		З огляду на встановлені обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в апеляційній інстанції, а також враховуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апеляційний господарський суд, з підстав, викладених у п. 3.3 даної постанови, дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині - без змін.
		3.5. Розподіл судових витрат.
		Оскільки апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається, судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
		 
		Керуючись ст. ст. 275-282 ГПК України, апеляційний господарський суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" - залишити без задоволення.
		Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2021р. у справі №904/6015/20 - залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
		Повний текст постанови складено 22.03.2023р.
		 
		Головуючий суддяІ.О. Вечірко
		 
		СуддяА.Є. Чередко
		 
		СуддяТ.А. Верхогляд

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...