Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 155/1005/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано для оприлюднення: 24.03.2023. Зареєстровано: 24.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 27.03.2023.
Дата набрання законної сили: 27.06.2023 (частково)
Результат оскарження 27.06.2023 Волинський апеляційний суд: змінено рішення місцевого суду
Номер судового провадження: 2/165/8/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                        Справа № 155/1005/19
		Провадження № 2/165/8/23     
		НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		                                      РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		                                14 березня 2023 року                                 м. Нововолинськ
		 
		Нововолинський міський суд Волинської області в складі:         
		головуючого судді                                Ушакова М.М.,
		з участю секретаря                                Лубаєвської Л.В.,
		представника позивача                         ОСОБА_1 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства "Горохівська багатопрофільна лікарня Горохівської міської ради" про відшкодування моральної шкоди, завданої медичними працівниками, -  
		 
		встановив:
		ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до КНП "Горохівська центральна районна лікарня Горохівської районної ради Волинської області" про відшкодування моральної шкоди, завданої медичними працівниками.
		       Свої вимоги позивач мотивує тим, що ухвалою Горохівського районного суду Волинської області від 16 липня 2019 року №155/739/19 заява ОСОБА_2  про забезпечення доказів до подання позовної заяви задоволена. Суд зобов`язав КНП «Горохівська центральна районна лікарня Горохівської районної ради Волинської області» надати Горохівському районному суду Волинської області до 26 липня 2019 року медичну карту стаціонарного хворого ОСОБА_3 , який помер  ІНФОРМАЦІЯ_1 ; історію хвороби  ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебував на лікуванні з 04 червня 2018 року по 09 червня 2018 року; рішення комісіїГорохівської ЦРЛ про визначення причин смерті ОСОБА_3 . Вказує, що не був присутнім при постановленні вищезазначеної ухвали суду, отримав її рекомендованим листом 23 серпня 2019 року. Позивач вказує, що отримав дану ухвалу суду про забезпечення доказів до подання позовної заяви 23 серпня 2019 року, тому вважає, що подав дану позовну заяву 02 вересня 2019 року з об`єктивних причин. 
		       Посилається на те, що ознайомившись з медичною картою стаціонарного хворого ОСОБА_3 , іншою медичною документацією та рецензією на медичну карту стаціонарного хворого ОСОБА_3 , зважаючи на відсутність з боку відповідача будь-яких дій спрямованих на мирне врегулювання спору вирішив подати до суду позовну заяву, обґрунтувавши свою правову позицію тим, що з медичної карти стаціонарного хворого №488 ОСОБА_3 , його батька, вбачається, що останній був госпіталізований у хірургічне відділення Горохівської ЦРЛ 04 червня 2018 року о 16:30 год. з діагнозом облітеруючий атеросклероз нижніх кінцівок, гангрена правої ступні. 05 червня 2018 року лікуючим лікарем ОСОБА_4 разом з іншими медичними працівниками проведено хірургічне втручання - батькові ампутовано праве стегно. ІНФОРМАЦІЯ_1 о 05:00 год. ранку його батько помер у хірургічному відділенні Горохівської ЦРЛ. Зазначає, що із протоколу патологоанатомічного дослідження №62 від 09.06.18р., складеного лікарем ОСОБА_5 вбачається, що причинами смерті ОСОБА_3 є набряк легенів, повторний інфаркт міокарда нижньої стінки лівого шлуночка. Вказує, що 09 червня 2018 року о 03:50 год. без згоди ОСОБА_3 , його матері ОСОБА_6 , яка перебувала поряд з батьком до його смерті у палаті, лікарем ОСОБА_7 було призначено та у подальшому введено батькові сильнодіючий психотропний лікарський засіб - морфін. 
		       Позивач у позові зазначає, що на виконання вимог ухвали суду від 16.07.19р. відповідачем направлено на адресу суду рецензію на медичну карту стаціонарного хворого № 488 ОСОБА_3 , який помер у хірургічному відділенні 09.06.18p., складену головою комісії по розбору летальних випадків Горохівської ЦРЛ Сегедою Г.Б. Посилається на те, що згідно із пунктом б) частини II Рецензії, лікуючим лікарем не дотримано оформлення інформаційної згоди пацієнта ОСОБА_3 на оперативне втручання, що мало місце 05 червня 2018 року. Частиною VI Рецензії визначено, що 08 червня 2018 року (переддень смерті батька) лікуючим лікарем не призначено і не проведено повторно ЕКГ - у разі проведення ЕКГ можна було достеменно діагностувати повторний інфаркт міокарда. У пункті 3 частини IX Рецензії вказано, що не усі медичні препарати вводилися пацієнту. Частина X Рецензії - лікарем не оформлено абсолютні показники до оперативного втручання. Частина XII Рецензії - проведення консультацій лікарів інших спеціальностей не призначалися лікуючим лікарем. Частина XV Рецензії - у виписці ВОКЛ пацієнт наполягав на операції по місцю проживання - це очевидна брехня, оскільки як вбачається з виписки Волинської обласної клінічної лікарні від 04.06.2018 року, пацієнт ОСОБА_3 від ампутації відмовляється та наполягає на виписці та продовженню лікування по місцю проживання. Частина XIX Рецензії - прижиттєво не діагностований повторний інфаркт міокарду. Частина XX Рецензії «Висновок і пропозиції рецензента»: 1) обґрунтовувати абсолютні показники до операції, вказувати вкрай високий ступінь ризику, з яким ознайомлювати пацієнта і родичів (бажано під підпис); 2) коректно оформляти ІЗ на оперативне втручання; 3) при важкій супутній патології призначати консультацію терапевта.
		       Позивач вважає, що медичні працівники Горохівської ЦРЛ, зокрема лікуючий лікар-хірург ОСОБА_4 , лікар-анестезіолог ОСОБА_8 , завідувач відділення анестезіології ОСОБА_7 та інший медичний персонал за період часу з 04 червня 2018 року по 09 червня 2018 року неналежно виконували свої функціональні обов`язки під час лікування ОСОБА_3 , не вжили усіх заходів, спрямованих на недопущення смерті його батька, чим нанесли йому моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, нервових зривах, порушенні стійких соціальних зв`язків, депресії тощо. Моральну шкоду позивач оцінює у розмірі 190000,00 грн. 
		       Позивач просить суд стягнути з комунального некомерційного підприємства «Горохівська центральна районна лікарня Горохівської районної ради Волинської області» на його користь 190000,00 (сто дев`яносто тисяч) гривень в рахунок компенсації моральної шкоди, завданої медичними працівниками КНП «Горохівська ЦРЛ».
		Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові, вважає, що лікарі Горохівської ЦРЛ не провели належного лікування ОСОБА_3 , не змогли діагностувати повторний інфаркт, що призвело до смерті ОСОБА_3 , тому просив позов задовольнити, стягнути з Комунального підприємства "Горохівська багатопрофільна лікарня Горохівської міської ради" в користь позивача ОСОБА_2 190000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої медичними працівниками КНП "Горохівська ЦРЛ" при лікуванні їхнього батька ОСОБА_3 , який з 04 червня 2018 року по 09 червня 2018 року перебував на лікуванні у КНП "Горохівська ЦРЛ" та який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Представник відповідача ОСОБА_9 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, щодо висновку експерта зазначив, що у ньому не вказано хто конкретно при лікуванні ОСОБА_3 не надав останньому якісної медичної допомоги, щодо складеної рецензії на медичну карту стаціонарного хворого ОСОБА_3 зазначив, що остання неправильно тлумачиться позивачем, просив відмовити у задоволенні позову. 
		Позивач ОСОБА_2 допитаний в судовому засіданні, як свідок суду показав, що вони з братом ОСОБА_1 завезли свого батька ОСОБА_3 в обласну лікарню де їм повідомили, що врятувати батьку ногу не вдасться та сказали завезти його ампутувати ногу в Горохівську лікарню. Показав, що батьку у Горохівській лікарні стало гірше, лікувався у хірургічному відділенні, після реанімації був переведений назад у палату, до нього не викликали кардіолога, жодної належної медичної допомоги не надали. Посилався на те, що рідним не було відомо про те, що батьку не надають допомоги, вони могли б завезти свого батька самі до лікарні Луцька чи лікарні Львова, якби їм було відомо, що все на стільки погано з батьком. Крім того ОСОБА_2 у суді показав, що після операції, яку провели його батьку ОСОБА_3 спілкувались з лікарем ОСОБА_4 , який повідомив, що можливо прийдеться ампутувати батьку іншу ногу, однак що може бути летальний випадок не казав, а після смерті батька сказав, що стан здоров`я батька був поганий і він би все одно помер. Крім того ОСОБА_2 показав, що батьку вкололи морфій, а інші лікарі їм казали, що не можна було колоти морфій, батько заснув і не проснувся.
		Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні суду показала, що минуло чотири роки, пам`ятає, як цілий місяць возили чоловіка ОСОБА_3 до лікаря ОСОБА_4 , який мав відрізати йому палець на нозі, але той не чорнів, тому возили чоловіка і до Луцька . Показала, що через важке матеріальне становище забрали ОСОБА_3 з Луцька на лікування до ОСОБА_12 . Щодо лікування у Горохівській лікарні показала, що її чоловіку ОСОБА_3 у вівторок ампутували ногу, обрізали вище коліна, після проведеної операції його забрали до реанімаційного відділення, де він перебував лише один день, а потім перевели у хірургічне відділення. У п`ятницю підвечір ОСОБА_3 стало недобре, він казав їй, що його пече у плечах, важко дихати, однак лікар ОСОБА_4 і завідуючий реанімаційного відділення не звернули на це уваги. ОСОБА_10 у суді зазначила, що розтин показав, що ОСОБА_3 помер від інфаркту. Також вказала, що історію хвороби ОСОБА_3 їм не видавали цілий рік.
		Свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 в судовому засіданні суду показали, що виконували свої обов`язки при лікуванні ОСОБА_3 згідно посадових інструкцій, вважають, що вини Горохівської лікарні у смерті ОСОБА_3 немає, пацієнт був важкий.
		Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, покази свідків,з'ясувавши обставини справи та дослідивши наявні в матеріалах письмові докази в їх сукупності, встановивши на їх підставі фактичні обставини та характер спірних правовідносин між сторонами спору, визначивши правові норми, що підлягають застосуванню, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.
		Судом встановлено, що правонаступником Комунального некомерційного підприємства "Горохівська центральна районна лікарня Горохівської районної ради Волинської області" є Комунальне підприємство "Горохівська багатопрофільна лікарня Горохівської міської ради". 
		Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3 , що підтверджується документально копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 20.07.1973 року районним бюро ЗАГС м.Горохів Волинської області (а.с.10 т.1).
		Із довідки Горохівської міської ради Горохівського району Волинської області від 25.03.2019 №82 судом встановлено, що ОСОБА_3 дійсно був зареєстрований і проживав в АДРЕСА_1 до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 . З ОСОБА_3 були зареєстровані і проживали: дружина ОСОБА_10 , сини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.11 т.1). 
		Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Горохів Горохівського району Волинської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 11 червня 2018 року Горохівським РВ ДРАЦСу ГТУЮ у Волинській області (а.с.12 т.1).
		Із копії виписки (епікризу) №8429 з медичної карти стаціонарного хворого встановлено, що ОСОБА_3 , 1950 року народження перебував на лікуванні у Волинській обласній клінічній лікарні з 25.05.2018 року до 04.06.2018 року з діагнозом: облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок ХАН- IV ступеня справа, ІІІ ступеня зліва. Початкова гангрена правої ступні. Виразкова хвороба шлунку. Гострі виразки шлунку в стадії епітелізації. ІХС стабільна стенокардія напруги. ФК-ІІ. Постінфарктний к/склероз. СН ІІа ст. Гіпертонічна хвороба ІІ ст. Гіпертензивне серце, ССР. Ниркова недостатність. Анамнез захворювання ОСОБА_3 : останній вважає себе хворим протягом декількох років коли вперше був поставленний даний вище діагноз. Періодично знаходився на стаціонарному лікуванні, після останнього разу почувався добре. Після відчуття погіршення загального стану звернувся у ЦРЛ звідки був направлений у ВОКЛ для до обстеження
		та лікування. Госпіталізований. У даній віиписці зазначено, що від ампутації відмовляється, наполягає на виписці та продовженню лікування по місцю проживання (а.с.13 т.1). 
		Із протоколу патологоанатомічного дослідження №62 від ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено, що ОСОБА_3 , був доставлений в лікарню о 16:30 год. 04.06.2018 року, провів 5 ліжко-днів у хірургічному відділенні Горохівської ЦРЛ, помер о 05:00 год. ІНФОРМАЦІЯ_1. Заключний клінічний діагноз: основне захворювання - облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок; ускладнення - гангрена правої гомілки; супутні захворювання - СН - ІІ ст. Патологоанатомічний діагноз: основне захворювання - повторний інфаркт міокарду нижньої стінки лівого шлуночка; ускладнення - ХІХС; супутні захворювання - набряк легень. Загальний атеросклероз. Облітеракція судин нижніх кінцівок. Гангрена правої гомілки. Стан після ампутації 05.06.2018. Причина смерті - набряк легень, повторний інфарк міокарда нижньої стінки лівого шлуночка, ХІХС (а.с.14 т.1). 
		Із копії рецензії на медичну карту стаціонарного хворого №488 померлого в хірургічному відділенні Горохівської ЦРЛ ОСОБА_3 складеної 17.08.2019 року головою комісії по розбору летальних випадків (а.с.17-19 т.1) вбачається наступне: 
		У розд. XX Рецензії «висновок і пропозиції рецензента» зазначено: 1) обґрунтовувати абсолютні показники до операції, вказувати вкрай високий ст. ризику, з яким ознайомлювати пацієнта і родичів (бажано під підпис); 2) коректно оформляти ІЗ на опер. втручання; 3) при важкій супутній патології призначати конс. терапевта.
		У п. б розд. II Рецензії "оформлення інформаційної згоди ф003-6/о" - не дотримано оформлення на оперативне втручання.
		У розділі V Рецензії "анамнез захворювання" вказано, що недостатньо описані супутні захворювання.
		У розд. VI Рецензії "повнота і своєчасність проведеного обстеження" вказано, що проведені клінічні і біохімічні аналізи, ЕКГ. 08.06. не призначено і не проведено повторно ЕКГ повторно.
		У розд. X Рецензії вказано, що лікарем не оформлено абсолютні покази до оперативного втручання. 
		У розд. XII Рецензії вказано, що проведення консультацій лікарів інших спеціальностей не призначалися лікуючим лікарем. 
		У розд. XIX Рецензії зазначено, що прижиттєво не діагностований повторний інфаркт міокарду. 
		У розд. XV Рецензії вказано - у виписці ВОКЛ наполягав на операції по місцю проживання. 
		У розд. ХХІ Рецензії "висновок комісії по розбору летальних випадків" вказано пункт 2 "смерть умовно попереджувана за умов" - дотримання хв. рекомендацій з моменту виявл. захв. (>10р), згода хв. на операт. втручання в умовах ВОКЛ. 
		Із довідки клініко-експертної оцінки надання медичної допомоги ОСОБА_3 складеної комісією у складі: голови комісії  ОСОБА_14 , завідувача кардіологічного відділення, лікаря-кардіолога Волинської обласної клінічної лікарні (координатора групи експертів за напрямом «Кардіологія, Хірургія серця та магістральних судин» управління охорони здоров`я обласної державної адміністрації, членів комісії:  ОСОБА_15 , завідувача відділення анестезіології та інтенсивної терапії, лікаря-анестезіолога Волинської обласної клінічної лікарні (координатора групи експертів за напрямом «Анестезіологія, дитяча анестезіологія» управління охорони здоров`я обласної державної адміністрації, та ОСОБА_16 , завідувача відділення судинної хірургії, лікаря-хірурга судинного Волинської обласної клінічної лікарні (члена групи експертів за напрямом «Хірургія. Судинна хірургія. Торакальна хірургія. Урологія. Комбустіологія» управління охорони здоров`я обласної державної адміністрації, яка провела службову перевірку якості надання медичної допомоги ОСОБА_3 медичним персоналом Горохівської ЦРЛ вбачається, що комісія прийшла до наступних висновків: "1.Надання медичної допомоги гр. ОСОБА_3 проводилось згідно протоколів та стандартів надання медичної допомоги, в достатньому обсязі та відповідно до встановленого діагнозу. Оперативне лікування проведено по життєвих показах на фоні високого операційного ризику. 2. Розвиток повторного інфаркту міокарда не пов`язаний з наданням медичної допомоги, так як існував ряд факторів ризику виникнення цієї патології на фоні існуючих протипоказів до попереджувального призначення антитромбоцитарних засобів. 3. Виявлено ряд недоліків по веденню пацієнта ОСОБА_3 в Горохівській ЦРЛ, а саме, недостовірні показники рівня сечовини та креатиніну крові, відсутність реєстрації ЕКГ в динаміці, не проведена корекція призначень на фоні погіршення стану пацієнта ввечері 08.06.18р. але на наслідки захворювання це не вплинуло." (а.с.130-131 т.1).
		Із висновку експерта №93/21 комісійної судово-медичної експертизи Державної спеціалізованої установи «Головне бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров`я України» по факту смерті ОСОБА_3 , 1950 року народження встановлено, що комісія експертів прийшла до таких підсумків: 
		"Згідно медичної карти стаціонарного хворого №2301/477/217 Горохівської ЦРЛ ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні з 04.06.2018р. по 09.06.2018р. у хірургічному відділенні з діагнозом при госпіталізації: «Облітеруючий атеросклероз судин н/кінцівок. Гангрена правої стопи». За результатами огляду хворому 04.06.2018р. був встановлений діагноз: «Облітеруючий атеросклерз. Гангрена правої стопи», призначено обстеження (аналіз крові, аналіз сечі, ЕКГ). За результатами дослідження крові від 05.06.2018р. у ОСОБА_3 мала місце анемія важкого ступеня (гемоглобін 62 г/л, еритроцити 1,89 х 1012/л). Дослідження показників згортання крові (коагулограма) ОСОБА_3 не призначалося.
		Слід відмітити, що згідно з клінічним. протоколом "Профілактика тромботичних ускладнень в хірургії, ортопедії і травматології, акушерстві та гінекології", затвердженим наказом МОЗ України від 15.06.2007р. № 329, наявність факторів підвищеного ризику розвитку тромботичних ускладнень (вік більше 40 років, серцево-судинні захворювання) є показаннями до тромбопрофілактики (введення антикоагулянтів) перед операційним втручанням та після його проведення. В даному ж випадку, ризик виникнення тромботичних ускладнень у ОСОБА_3 був високим за рахунок важких захворювань серцево-судинної системи з наявністю гангрени стопи. В той же час, антикоагулянтна терапія за наявності виразкового ураження шлунку обумовлює посилення ураження з виникненням шлунково-кишкових кровотеч та важкої крововтрати, яка може стати смертельною, тобто наявність анемії та виразок шлунку було протипоказанням для введення ОСОБА_3 антикоагулянтів.
		В той же час, гострі виразки шлунку (за даними виписки з медичної карти стаціонарного хворого №8429 Волинської обласної клінічної лікарні) та анемія важкого ступеня, потребували їх медикаментозного лікування. Через відсутність записів у листку лікарських призначень за 04.06.2021р., оцінити, яке лікування хворого проводилося в день госпіталізації неможливо.
		За даними електрокардіографії виконаної о 12:11год. 05.06.18р., у хворого мали місце зміни (патологічний зубець Q), що могли свідчити про перенесений у минулому інфаркт міокарда. З огляду на це, хворий потребував консультації кардіолога, однак записи щодо призначення консультації та обстеження хворого кардіологом у медичній карті відсутні, що є недоліком надання медичної допомоги.
		Враховуючи дані ангіографії судин нижніх кінцівок від 25.05.2018р. (згідно з медичною картою стаціонарного хворого №8429 Волинської обласної клінічної лікарні), у ОСОБА_3 мав місце облітеруючий атеросклероз судин правої нижньої кінцівки зі стенотичним ураженням «правих здухвинних артерій» з розвитком гангрени правої стопи, що було підставою для ампутації нижньої кінцівки на рівні стегна. Отже, рівень ампутації правої нижньої кінцівки був вибраний правильно.
		Відповідно до записів у карті спостережень (дата з виправленням 06 чи 05.06.2018р.) та листка лікарських призначень з відомостями про лікування у післяопераційному періоді з 06.06.2018р. по 08.06.2018р., ОСОБА_3 призначалась антибіотикотерапія, медикаментозна терапія, направлена на покращення кровообігу (коронарного, мозкового), дезінтоксикаційна, серцево-судинна, в тому числі й антигіпертензивна, протибольова, противиразкова. В той же час, лікування наявної анемії важкого ступеня (за результатами лабораторних досліджень крові від 06.06.2018 та 08.06.2018р. рівень гемоглобіну був низьким в межах 55-72г/л, еритроцити 1,86-2,29x1012/л), в післяопераційному періоді не проводилось, що є недоліком надання медичної допомоги.
		Не проводилось лікування анемії і після переведення хворого 06.06.18р. з відділення анестезіології до хірургічного відділення, що є недоліками надання медичної допомоги. Крім того, за даними біохімічного дослідження крові від 06.06.18р., був підвищеним рівень трансаміназ (зокрема АсАТ 0,88 ммоль/л), що може спостерігатися при інфаркті міокарда та давало підстави призначити повторне дослідження рівня трансаміназ, консультацію кардіолога та повторне проведення ЕКГ, що не було зроблено та є недоліками надання медичної допомоги. У період з 06.06.18р. по 08.06.18р. відмічено стан середньої важкості, скарги хворого на біль в правій нозі, порушень і скарг з боку внутрішніх органів при оглядах не зазначено.
		Як вбачається із записів у медичній карті, під час спільного огляду терапевтом та анестезіологом 08.06.18р. о 1840 хворий скаржився на задишку в спокої, займав вимушене положення сидячи, в нижніх відділах легень при аускультації були виявлені хрипи.
		Виникнення зазначених клінічних проявів у хворого з наявністю хронічних серцево- судинних захворювань, патологічних змін на ЕКГ від 05.06.18р. та підвищеного рівня трансаміназ крові від 06.06.18р., були підставою для підозри розвитку у ОСОБА_3 гострого інфаркту міокарда, призначення консультації кардіолога, виконання повторної ЕКГ, визначення рівня трансаміназ, що зроблено не було та є недоліками надання медичної допомоги.
		В даному випадку, хворому призначено дексаметазон, а також клексан (антикоагулянт) та проведення рентгенографії органів грудної клітки (дані про застосування клексану та виконання рентгенографії в медичній карті відсутні).
		Оскільки стан хворого не покращувався, його було переведено до відділення анестезіології. При огляді хворого анестезіологом о 0350 09.06.2018р. відмічено важкий стан та введено знеболюючий препарат (морфін), а як вбачається із наступного запису, о 0500 цього ж дня до хворого викликана чергова медична сестра, виявлено відсутність серцебиття і дихання та констатовано настання смерті.
		Необхідно зауважити, що хворі у важкому стані потребують постійного спостереження, а у разі зупинки серцевої діяльності та дихання, лікарем-анестезіологом проводиться серцево-легенева реанімація. Незабезпечення у відділенні анестезіології постійного спостереження за перебігом стану хворого та не проведення серцево-легеневої реанімації лікарем-анестезіологом за наявності показів, є недоліками надання медичної допомоги.
		За даними «Протоколу патологоанатомічного дослідження» № 62 від 09.06.2018р. у ОСОБА_3 мав місце повторний інфаркт міокарда, що і стало причиною смерті (виявлений виражений атеросклероз, в тому числі аорти та коронарних судин, серцевий м`яз «...нерівномірного кровонаповнення, в ділянці задньої стінки (нижньої) малокровний, блідо-червоний з сірим відтінком з поодинокими геморагіями червоного кольору на його фоні. Де-що нижче вказаної зони відмічається ділянка розростання щільної сполучної тканини, яка займає всю товщу стінки, сірого забарвлення...» та зокрема при проведенні мікроскопії описано: «...в просвіті коронарної артерії тромб...»). Таким чином, розвиток повторного інфаркту міокарду у ОСОБА_3 пов`язаний з вираженими атеросклеротичними змінами коронарних судин та тромбозом.
		       В той же час, як вбачається з медичної карти стаціонарного хворого №8429 ОСОБА_3 25.05.2018р. був госпіталізований до Волинської обласної клінічної лікарні з наявністю облітеруючого атеросклерозу обох нижніх кінцівок, хронічної артеріальної недостатності IV ст справа, ІІІст зліва, початкової сухої гангрени правої ступні. При огляді описано: «...права стопа синюшна...рана на тилу правої стопи...», згідно анамнезу хворіє протягом декількох років, погіршення самопочуття відмітив місяць тому. Тобто з приводу облітеруючого атеросклерозу судин зі стенозуючим ураженням «правих здухвинних артерій...правих стегнових артерій...», підтверджених при проведенні ангіографії судин нижніх кінцівок 25.05.2018р., хворий звернувся за медичною допомогою несвоєчасно, з наявністю гангрени правої стопи, інтоксикації, ознак порушення функції нирок та потребував оперативного втручання за життєвими показами. Крім того, у ОСОБА_3 мала місце ішемічна хвороба серця, стабільна стенокардія напруги, функціональний клас 2, післяінфарктний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба 2 ст. гіпертензивне серце, серцева недостатнісь 2А ст., важка анемія, які обтяжували перебіг основного захворювання.
		Під час лікування у Волинській обласній клінічній лікарні у ОСОБА_3 27.05.2018р. виникло різке зниження рівня артеріального тиску (до 85/50 мм рт ст), зростання частоти серцевих скорочень (до 120 ударів за хвилину), а 29.05.2018р. хворий раптово втратив свідомість, при цьому тиск та пульс визначити було неможливо, хворому проводилась штучна вентиляція легень «...мішком Амбу із непрямим масажем серця...» і до стабілізації стану він знаходився у BAIT. Незважаючи на важкий стан та потребу в оперативному втручанні, від запропонованої операції ампутації правої ноги пацієнт, та його родичі відмовились («...без дозволу покинув стаціонар...»), що обумовило додаткову втрату часу для надання медичної допомоги. Хворий 04.06.2018р. був виписаний з лікарні і того ж дня був госпіталізований до хірургічного відділення Горохівської ЦРЛ, де наступного дня йому була виконана операція ампутації за наявності високого операційного ризику.
		Отже, настання смерті ОСОБА_3 обумовлене комплексом факторів:
		-важкими захворюваннями серцево-судинної системи у вигляді облітеруючого атеросклерозу обох нижніх кінцівок, хронічної артеріальної недостатності обох нижніх кінцівок, ішемічної хвороби серця, стабільної стенокардії напруги, післяінфарктного кардіосклерозу, гіпертонічної хвороби, гіпертензивного серця, серцевої недостатності, які за звичайним своїм перебігом можуть ускладнюватися тромбозами судин з розвитком інфаркту, інсульту тощо;
		-несвоєчасним зверненням за медичною допомогою з приводу облітеруючого атеросклерозу обох нижніх кінцівок, хронічної артеріальної недостатності справа та зліва з наявністю гангрени правої стопи, інтоксикації, ознак порушення функції нирок, виразок шлунку, анемії;
		-недоліками надання медичної допомоги.
		Слід відмітити, що недопущення недоліків у наданні медичної допомоги, зокрема проведення в передопераційному та в післяопераційному періоді корекції анемії, могло дещо зменшити гіпоксію, а призначення консультації кардіолога, виконання повторної електрокардіографії, повторних досліджень рівня трансаміназ, ймовірно дало б можливість діагностувати гостре порушення коронарного кровотоку, перевезти хворого до спеціалізованого кардіологічного медичного закладу III рівня для проведення втручань на коронарних судинах, що дещо збільшувало шанси на збереження життя, проте з огляду на характер захворювань та важкість стану хворого, обумовленого гангреною, не гарантувало його, в тому числі й не гарантувало можливість запобігти «...смертельному результату - смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 гр. ОСОБА_3 ...». Отже, основним з комплексу факторів, які обумовили настання смерті ОСОБА_3 , є важкість його захворювань та несвоєчасність їх лікування." (а.с.222-282 т.1).
		       Нормами Конституції України, а саме статтею 49 передбачено, що кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування.
		У Цивільному кодексі України моральною шкодою називають фізичний біль та страждання, пов`язані з каліцтвом або іншою шкодою для здоров`я, що спричинені фізичній особі. 
		Цивільний кодекс України не єдиний законодавчий акт, що регламентує відшкодування моральної шкоди, компенсацію моральної шкоди також передбачено в Основах законодавства про охорону здоров`я України від 19.11.1992 № 2801-XII. Зокрема, в Основах законодавства про охорону здоров`я України від 19.11.1992 № 2801-XII вказано, що кожна особа має право на охорону здоров`я, та, у свою чергу, компенсацію у разі заподіяння шкоди її здоров`ю; на державні органи, громадські інституції, підприємства та їх посадових осіб і громадян покладено обов`язок вживати заходів, спрямованих на поновлення порушених прав, захисту законних інтересів та відшкодування заподіяної шкоди, якщо права особи у сфері охорони здоров`я було порушено; медичне втручання можливе, якщо виключає заподіяння шкоди здоров`ю пацієнта.
		Моральна шкода, відповідно до ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
		Відповідно до положень ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Згідно ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
		Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Згідно ч.1 ст.33 Основ законодавства України про охорону здоров`я від 19.11.1992 зі медична допомога надається відповідно до медичних показань професійно підготовленими медичними працівниками, які перебувають у трудових відносинах із закладами охорони здоров`я, що забезпечують надання медичної допомоги згідно з одержаною відповідно до закону ліцензією, та фізичними особами - підприємцями, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку і можуть перебувати з цими закладами у цивільно-правових відносинах.
		Судом встановлено, що допущенні недоліки у наданні медичної допомоги ОСОБА_3 , зокрема у передопераційному та післяопераційному періоді, не призначення консультації кардіолога, не виконання повторної електрокардіографії та повторних досліджень зменшило шанси стаціонарного хворого ОСОБА_3 на збереження йому життя.
		Статтею 39 Основ законодавства України про охорону здоров`я від 19.11.1992 зі змінами передбачено, що пацієнт, який досяг повноліття, має право на отримання достовірної і повної інформації про стан свого здоров`я, у тому числі на ознайомлення з відповідними медичними документами, що стосуються його здоров`я. Батьки (усиновлювачі), опікун, піклувальник мають право на отримання інформації про стан здоров`я дитини або підопічного. Медичний працівник зобов`язаний надати пацієнтові в доступній формі інформацію про стан його здоров`я, мету проведення запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, у тому числі наявність ризику для життя і здоров`я. Якщо інформація про хворобу пацієнта може погіршити стан його здоров`я або погіршити стан здоров`я фізичних осіб, визначених частиною другою цієї статті, зашкодити процесові лікування, медичні працівники мають право надати неповну інформацію про стан здоров`я пацієнта, обмежити можливість їх ознайомлення з окремими медичними документами. У разі смерті пацієнта члени його сім`ї або інші уповноважені ними фізичні особи мають право бути присутніми при дослідженні причин його смерті та ознайомитися з висновками щодо причин смерті, а також право на оскарження цих висновків до суду.
		Статтею 43 Основ законодавства України про охорону здоров`я від 19.11.1992 зі змінами передбачено, що згода інформованого відповідно до статті 39 цих Основ пацієнта необхідна для застосування методів діагностики, профілактики та лікування. Щодо пацієнта віком до 14 років (малолітнього пацієнта), а також пацієнта, визнаного в установленому законом порядку недієздатним, медичне втручання здійснюється за згодою їх законних представників. Згода пацієнта чи його законного представника на медичне втручання не потрібна лише у разі наявності ознак прямої загрози життю пацієнта за умови неможливості отримання з об`єктивних причин згоди на таке втручання від самого пацієнта чи його законних представників. Якщо відсутність згоди може призвести до тяжких для пацієнта наслідків, лікар зобов`язаний йому це пояснити. Якщо і після цього пацієнт відмовляється від лікування, лікар має право взяти від нього письмове підтвердження, а при неможливості його одержання - засвідчити відмову відповідним актом у присутності свідків. Пацієнт, який набув повної цивільної дієздатності і усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними, має право відмовитися від лікування. Якщо відмову дає законний представник пацієнта і вона може мати для пацієнта тяжкі наслідки, лікар повинен повідомити про це органи опіки і піклування.
		Як встановлено в судовому засіданні, працівники відповідача не в повній мірі та не вчасно надали медичну допомогу батьку позивача, внаслідок чого той помер. 
		Досліджені докази дають суду підстави вважати, що діями працівників відповідача у наданні медичної допомоги ОСОБА_3 з допущенням недоліків при лікуванні останнього позивачу ОСОБА_2 спричинено моральну шкоду, яка виразилась у тому, що останній втратив батька.
		В судовому засіданні свідки  ОСОБА_13 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 як на підставу своїх доказів посилались на те, що пацієнт їхньої лікарні ОСОБА_3 був важким, тому вини Горохівської лікарні у смерті ОСОБА_3 невбачають.
		Дані доводи в судовому засіданні свідків  ОСОБА_13 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 на думку суду є необгрунтованими, оскільки спростовані висновком експерта №93/21 комісійної судово-медичної експертизи Державної спеціалізованої установи «Головне бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров`я України» по факту смерті ОСОБА_3 , у якому зазначено на недоліки надання медичної допомоги ОСОБА_3 .
		Відтак, спричинена позивачу ОСОБА_2 моральна шкода, завдана медичними працівниками КНП "Горохівська ЦРЛ" підлягає відшкодуванню відповідачем Комунальним підприємством "Горохівська багатопрофільна лікарня Горохівської міської ради" оскільки завдана її працівниками під час виконання ними своїх трудових (службових) обов`язків.
		Статтею 80 Основ законодавства України про охорону здоров`я від 19.11.1992 зі змінами передбачено, що особи, винні у порушенні законодавства про охорону здоров`я, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законодавством.
		Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
		Згідно ч.3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Відповідно до роз`яснень пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» від 31.03.1995 №4 розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.
		Позивачем ОСОБА_2 заявлено вимогу про стягнення в рахунок компенсації моральної шкоди, завданої медичними працівниками КНП "Горохівська ЦРЛ" в розмірі 190000,00 грн. 
		Враховуючи характер моральних та фізичних страждань, їх тривалість, спосіб заподіяння і виходячи з засад справедливості та розумності, суд приходить до висновку, що в користь позивача ОСОБА_2 слід стягнути 100000,00 гривень на відшкодування моральної шкоди, завданої медичними працівниками КНП "Горохівська ЦРЛ".
		Моральна шкода, заподіяна позивачу ОСОБА_2 медичними працівниками відповідача, полягає у душевних стражданнях, яких зазнав позивач у зв`язку зі смертю батька ОСОБА_3 , у нервових зривах, порушенні стійких соціальних зв`язків, депресії.
		При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, завданої медичними працівниками КНП "Горохівська ЦРЛ" суд враховує обставини справи, те, що життя - безцінне, а також бере до уваги висновок експертизи у якому вказано, що настання смерті ОСОБА_3 обумовлене комплексом факторів, зокрема і недоліками надання медичної допомоги, враховує, що позивач ОСОБА_2 вірив та надіявся на допомогу лікарів, сподівався, що проведення оперативного втручання по ампутації ноги збереже життя його батьку.
		Беручи до уваги те, що настали тяжкі наслідки для позивача ОСОБА_2 пов`язані зі смертю його батька ОСОБА_3 , глибину моральних страждань, суд беручи до уваги вимоги розумності і справедливості визначає до стягнення з відповідача моральну шкоду, завдану медичними працівниками КНП "Горохівська ЦРЛ" в розмірі 100 000,00 грн.
		Відповідно до ст.141 ЦПК України до стягнення з відповідача підлягає в користь позивача 15041 грн. 60 коп. понесених судових витрат за проведення комісійної судово-медичної експертизи, що підтверджені документально (а.с.25 т.2).
		Відповідно до ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 768,40 грн.
		Складання повного тексту рішення відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України було відкладено на десять днів.
		       Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 23, 1167, 1168, 1172, 1200, 1202 ЦК України, ст. 33-39, 43, 80 Основ законодавства України про охорону здоров`я від 19.11.1992, суд,-
		вирішив: 
		Позов задовольнити частково.        
		Стягнути з Комунального підприємства "Горохівська багатопрофільна лікарня Горохівської міської ради" (код ЄДРПОУ 01982896, юридична адреса: вул. Паркова, 22, м.Горохів, Волинська область) в користь ОСОБА_2 (зареєстрованого за адресою: РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) 100000 (сто тисяч) грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди, завданої медичними працівниками КНП "Горохівська ЦРЛ".
		Стягнути з Комунального підприємства "Горохівська багатопрофільна лікарня Горохівської міської ради" (код ЄДРПОУ 01982896, юридична адреса: вул. Паркова, 22, м.Горохів, Волинська область) в користь ОСОБА_2 (зареєстрованого за адресою: РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) 15041 (п`ятнадцять тисяч сорок одну) грн. 60 коп. судових витрат за проведення комісійної судово-медичної експертизи.
		В решті позовних вимог відмовити.
		       Стягнути з Комунального підприємства "Горохівська багатопрофільна лікарня Горохівської міської ради" (код ЄДРПОУ 01982896, юридична адреса: вул. Паркова, 22, м.Горохів, Волинська область) судовий збір в дохід держави в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
		Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення складено 23.03.2023. 
		 
		Головуючий суддя                                                                   М.М. Ушаков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...