Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 925/556/21 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Відшкодування шкоди; Інший спір про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 27.03.2023.
Дата набрання законної сили: 01.03.2023
Номер судового провадження: 12-28гс22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРЕМА ДУМКА
		(спільна)
		суддів Великої Палати Верховного Суду Прокопенка О. Б., Гриціва М. І.,  Желєзного І. В., Золотнікова О. С., Ситнік О. М.
		на постанову Великої Палати Верховного Суду від 1 березня 2023 року у справі № 925/556/21 (провадження № 12-28гс22)
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс плюс» (далі - ВП «Імпульс плюс», Позивач, Продавець) до Головного управління ДПС у Черкаській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі - ГУ ДПС, ДПС відповідно) та Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області (далі - Казначейство) про стягнення 1 236 916,80 грн
		за касаційною скаргою ГУ ДПС на рішення Господарського суду Черкаської області від 7 грудня 2021 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25 травня 2022 року.
		У квітні 2021 року ВП «Імпульс плюс» звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до ГУ ДПС та Казначейства про стягнення з Державного бюджету України 1 236 916,80 грн збитків.
		Позов мотивовано тим, що внаслідок протиправної поведінки ГУ ДПС, яке заблокувало реєстрацію оформленої Позивачем податкової накладної від 22 липня 2020 року № 2 (далі - Податкова накладна), ВП «Імпульс плюс» допустило порушення умов укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Комбінат хлібопродуктів «Тальне» (далі - КХ «Тальне», Покупець) договору поставки від 15 липня 2020 року № 105 з урахуванням додаткової угоди від 21 липня 2020 року (далі - Договір), у зв`язку із чим було змушене сплатити на користь цього контрагента 1 236 916,80 грн штрафних санкцій, які Продавець вважає своїми збитками.
		Рішенням Господарського суду Черкаської області від 7 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25 травня 2022 року, позов задоволено; стягнуто з Державного бюджету України на користь ВП «Імпульс плюс» 1 236 916,80 грн збитків.
		Суди мотивували свої рішення тим, що ВП «Імпульс плюс» довело всі три умови, необхідні для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення збитків, а саме: протиправність поведінки ГУ ДПС, наявність у Продавця збитків і причинний зв`язок між неправомірними діями ГУ ДПС і завданими збитками. 
		Так, на переконання судів, неправомірність дій ГУ ДПС полягає у протиправному зупиненні реєстрації Податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), що встановлено рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2020 року у справі № 580/3394/20, яке набрало законної сили; сплата ВП «Імпульс плюс» на користь КХ «Тальне»                  1 236 916,80 грн неустойки (штрафу) є об`єктивним зменшенням майнових благ Продавця, а значить є його збитками; причинний зв`язок між діями ГУ ДПС і завданими збитками полягає в тому, що порушення Продавцем зобов`язання перед КХ «Тальне» за Договором щодо своєчасної реєстрації Податкової накладної і сплата на користь цього товариства 1 236 916,80 грн штрафних санкцій було об`єктивним наслідком поведінки ГУ ДПС, яке протиправно зупинило реєстрацію у ЄРПН зазначеної Податкової накладної.
		Висновуючи про необхідність задоволення позову, суди також посилались на висновки стосовно загальних умов притягнення до відповідальності органу державної влади за завдані збитки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2020 року у справі № 925/1196/18.
		22 червня 2022 року ГУ ДПС надіслало касаційну скаргу, у якій з посиланням на пункти 1, 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) просило скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 7 грудня 2021 року і постанову Північного апеляційного господарського суду від 25 травня 2022 року та направити цю справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Скаржник зазначає, зокрема, про те, що спірні відносини в цій справі виникли з податкового законодавства та стосуються повноважень ГУ ДПС щодо здійснення функцій з реєстрації Податкової накладної, а заявлена у справі вимога про стягнення збитків за своєю суттю є вимогою вирішити публічно-правовий спір щодо зобов`язання вчинити дії з реєстрації Податкової накладної. Однак суд першої інстанції допустив порушення норм статей 2, 4, 5, 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) та статті 185 ГПК, а також не врахував висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 4 грудня 2018 року у справі № 910/23482/17, і висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені в постановах від 16 вересня 2020 року у справі № 916/978/19 та від 20 квітня 2021 року у справі № 910/16215/19, оскільки розглянув цей спір за правилами господарського судочинства. При цьому суд першої інстанції не розглянув подане в підготовчому засіданні клопотання ГУ ДПС про закриття провадження у справі. 
		1 березня 2023 року постановою Великої Палати Верховного Суду касаційну скаргу ГУ ДПС задоволено частково.
		Рішення Господарського суду Черкаської області від 7 грудня 2021 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25 травня 2022 року  скасовано. Ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
		Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		Більшість суддів Великої Палати Верховного Суду дійшли висновку, зокрема, про таке.
		У цій справі предметом позову є стягнення з Державного бюджету України збитків, завданих протиправною поведінкою ГУ ДПС, яке заблокувало реєстрацію оформленої Продавцем Податкової накладної, що спричинило необхідність сплати ним на користь Покупця штрафних санкцій.
		Згідно з пунктом 114.2 статті 114 Податкового кодексу України (далі - ПК) шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, що визнаються податковими правопорушеннями відповідно до цього Кодексу, відшкодовується в повному обсязі в порядку, передбаченому законодавством про відшкодування шкоди.
		Звернення з позовом у цій справі не спрямоване на відновлення прав Продавця у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку ГУ ДПС, що суттєво відрізняє її від справ № 910/23482/17 та № 910/16215/19, на висновки Верховного Суду з яких посилалось ГУ ДПС, обґрунтовуючи необхідність розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства. 
		У справі № 910/23482/17 вимоги про стягнення збитків обґрунтовувались неповерненням надміру сплачених позивачем до бюджету сум обов`язкових платежів на виконання податкових повідомлень-рішень митного органу. 
		В обох випадках: між позивачами та державними органами існували публічно-правові відносини, пов`язані з реалізацією органами своїх владних повноважень у сфері адміністрування податків і зборів; спори виникали через неналежне, на думку позивачів, здійснення таких повноважень; вимоги були спрямовані на спонукання органів здійснити свої повноваження.
		Натомість у цій справі заявлені вимоги про стягнення збитків у розмірі суми, сплаченої як відшкодування втраченого майнового інтересу Покупця, який не був стороною публічно-правових відносин між Продавцем і ГУ ДПС щодо реєстрації Податкової накладної, що не дає підстав для висновку про те, що правовідносини у справі, що розглядається, та справах № 910/23482/17 та № 910/16215/19, на які посилається ГУ ДПС на обґрунтування порушення судами попередніх інстанцій правил юрисдикції в оскаржуваних рішеннях, є подібними.
		ГУ ДПС у касаційній скарзі посилалося також на висновки, зроблені в постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 916/978/19, у якій, переглядаючи постанову суду апеляційної інстанції в частині закриття провадження щодо вимог покупця до податкових органів про стягнення збитків, спричинених неможливістю включити суму ПДВ до складу податкового кредиту через відмову в реєстрації податкової накладної, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду виснував, що в позивача виник спір з органами державної влади, пов`язаний з їх діяльністю з реалізації державної податкової політики та адміністрування податків і зборів щодо відшкодування сум ПДВ за податковою накладною. Тобто мав місце спір щодо бюджетного відшкодування, який повинен вирішуватись за допомогою механізмів і процедур, передбачених для такого відшкодування. Відтак Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду погодився з висновками апеляційного суду про те, що у спірних правовідносинах податковий орган здійснює публічно-владні управлінські функції, а вимога про стягнення збитків за своєю суттю є вимогою вирішити публічно-правовий спір, який належить до юрисдикції адміністративних судів. При цьому Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважав, що аналогічна правова позиція відображена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 березня 2020 у справі № 922/506/19, яку апеляційний суд правильно врахував, закриваючи провадження у справі в частині вимог покупця до органів державної влади.
		Велика Палата Верховного Суду відступила від цих висновків, оскільки Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у справі № 916/978/19 помилково ототожнив правовідносини в публічно-правовому спорі про зобов`язання органів державної влади відновити в системі електронного адміністрування та відшкодувати позивачу раніше нараховані суми ПДВ (податкового кредиту), який виник з бюджетного та податкового законодавства і має розглядатись за правилами адміністративного судочинства (див. пункти 5.18 та 5.26 постанови Великої Палати Верховного Суду від 3 березня 2020 року у справі № 922/506/19), з правовідносинами, що склались у спорі за позовом покупця, який не був учасником публічно-правових відносин між продавцем і органами державної влади щодо реєстрації податкової накладної, однак стверджував, що їх дії унеможливили реалізацію його майнового інтересу на збільшення податкового кредиту (див. пункти 4.2, 4.3 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 916/978/19).
		Однак з такими висновками Великої Палати Верховного Суду не погоджуємося та висловлюємо окрему думку відповідно до статті 34 ГПК.
		Суди встановили, що 15 липня 2020 року ВП «Імпульс плюс» (Продавець) і КХ «Тальне» (Покупець) уклали Договір, за умовами якого продавець зобов`язався протягом 10 днів з моменту підписання Договору поставити та передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити 1000 тонн пшениці м`якої 3-го класу урожаю 2020 року власного виробництва за ціною 5 890,08 грн з ПДВ за одну тонну.
		У пунктах 7.4 та 7.5 Договору сторони передбачили, що в момент виникнення податкових зобов`язань з ПДВ в розумінні ПК продавець протягом строку, передбаченого законодавством, з моменту настання такої події зобов`язаний скласти та зареєструвати таку податкову накладну в ЄРПН незалежно від розмірів ПДВ за такою податковою накладною. Суми ПДВ, що вказані в податкових накладних, які видаються постачальником покупцю, продавець зобов`язаний відображати у складі податкових зобов`язань декларації з ПДВ у тому звітному періоді, в якому виписані такі податкові накладні, крім того, у встановлені строки продавець зобов`язується своєчасно подавати у фіскальні органи декларації з ПДВ.
		21 липня 2020 року сторони Договору уклали додаткову угоду № 1, якою, зокрема, доповнили Договір пунктом 7.3.1 такого змісту: «При порушенні постачальником термінів реєстрації належним чином оформленої податкової накладної, включаючи зупинення її реєстрації в ЄРПН, незалежно від причин, порушенні інших вимог податкового законодавства, що пов`язано із цим договором, постачальник зобов`язаний сплатити неустойку (штраф) у розмірі 21 % від суми поставки та відшкодувати покупцю збитки, понесені останнім у зв`язку з порушенням постачальником своїх гарантій (у тому числі штрафні санкції згідно з податковим законодавством). Цим сторони узгодили наступний порядок сплати неустойки (штрафу): неустойка (штраф) підлягає сплаті постачальником покупцю шляхом безготівкового розрахунку протягом 10 (десяти) календарних днів після одержання письмової претензії від покупця».
		22 липня 2020 року за видатковою накладною № 89 ВП «Імпульс плюс» передало, а КХ «Тальне» прийняв 1000 тонн пшениці м`якої 3-го класу урожаю 2020 року на суму 5 890 080,00 грн, у тому числі 981 680,00 грн ПДВ.
		22 липня 2020 року у зв`язку з поставкою вказаного вище товару ВП «Імпульс плюс» склало Податкову накладну і подало її до ДПС для реєстрації в ЄРПН, що підтверджується квитанцією від 22 липня 2020 року про прийняття Податкової накладної за реєстраційним номером 9174804879 і зупинення її реєстрації на підставі пункту 201.16 статті 201 ПК.
		23 липня 2020 року КХ «Тальне» платіжними дорученнями № 232 і № 234 повністю оплатив ВП «Імпульс плюс» вартість поставленої ним за Договором пшениці на суму 5 890 080,00 грн.
		30 липня 2020 року комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку корегування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС (далі - Комісія) прийняла рішення № 1781607/34150627 про відмову ВП «Імпульс плюс» у реєстрації Податкової накладної в ЄРПН через надання ним недостатньої кількості документів на підтвердження походження реалізованого товару.
		ВП «Імпульс плюс» оскаржило вказане вище рішення, однак рішенням Комісії від 7 серпня 2020 року № 41451/34150622/7 скаргу залишено без задоволення, а оскаржене рішення - без змін.
		КХ «Тальне» звернувся до ВП «Імпульс плюс» із претензією від 13 серпня 2020 року № 1, у якій з посиланням на Договір та додаткову угоду до нього, обставини виконання сторонами зобов`язань щодо поставки та оплати товару та на зупинення реєстрації Податкової накладної просив сплатити передбачену пунктом 7.3.1 Договору неустойку (штраф) у розмірі 21 % від суми поставки, що становить 1 236 916,80 грн. 
		Платіжними дорученнями від 13 серпня 2020 року № 77 і № 78 ВП «Імпульс плюс» сплатило КХ «Тальне» 1 236 916,80 грн за претензією від 13 серпня 2020 року № 1.
		Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2020 року у справі № 580/3394/20 за позовом ВП «Імпульс плюс» до ГУ ДПС та ДПС про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення Комісії від 30 липня 2020 року № 1781607/34150627 і зобов`язано ДПС зареєструвати Податкову накладну в ЄРПН датою її фактичного подання на реєстрацію, а саме 22 липня 2020 року.
		Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15 лютого 2021 року повернув ГУ ДПС апеляційну скаргу на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2020 року у справі № 580/3394/20, а ухвалою від 22 червня 2021 відмовив у задоволенні його клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеного судового рішення, а також у відкритті відповідного апеляційного провадження.
		Після постановлення Шостим апеляційним адміністративним судом ухвали від 15 лютого 2021 року у справі № 580/3394/20 ГУ ДПС зареєструвало у ЄРПН Податкову накладну датою її подання на реєстрацію - 22 липня 2020 року.
		Відповідно до статті 4 ГПК право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Частиною першою статті 20 ГПК унормовано, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду; 3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; 4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; 5) справи у спорах щодо фінансових інструментів, зокрема щодо цінних паперів, в тому числі пов`язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов`язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах; 6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності; 8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до ПК, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених ПК; 9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; 10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; 11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України «Про третейські суди», якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті; 12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (власників), учасника (учасників), акціонера (акціонерів) такої юридичної особи, поданим в її інтересах; 13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами; 14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою; 15) інші справи у спорах між суб`єктами господарювання; 16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець; 17) справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, крім спорів, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства; 18) справи у спорах щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів власників облігацій, що виникають між адміністратором за випуском облігацій та емітентом облігацій та/або особами, які надають забезпечення за такими облігаціями; 19) справи у спорах щодо оскарження рішення зборів власників облігацій. Терміни «особа, яка надає забезпечення», «збори власників облігацій» вживаються у цьому Кодексі у значенні, наведеному в Законі України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки»; 20) справи у спорах між організацією водокористувачів та її членом або власником (користувачем) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, включеної до території обслуговування відповідної організації водокористувачів, щодо набуття чи припинення членства в такій організації водокористувачів, укладання, зміни, розірвання, виконання організацією водокористувачів договорів, додаткових угод та іншої документації, яка відповідно до умов договору є його невід`ємною частиною, умов надання послуг організацією водокористувачів, визнання недійсними правочинів, вчинених організацією водокористувачів, а також щодо визначення території обслуговування організації водокористувачів; справи у спорах між власниками меліоративних систем або мереж та водокористувачами щодо умов забору, доставки води та її відведення.
		Згідно із частиною першою статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача -суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
		Відповідно до статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 1-1) спорах адміністратора за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про оборонні закупівлі», крім спорів, пов`язаних із укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень»; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 14) спорах із суб`єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства; 15) спорах, що виникають у зв`язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу.
		Варто зазначити, що при розмежуванні юрисдикційних форм захисту порушеного права основним критерієм є характер (юридичний зміст) спірних відносин.
		До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
		Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. 
		Предметом позову в цій справі є стягнення з Державного бюджету України  збитків у сумі 1 236 916,80 грн, які позивач визначає як завдані внаслідок протиправної поведінки ГУ ДПС, яке заблокувало реєстрацію оформленої позивачем Податкової накладної, тому ВП «Імпульс плюс» допустило порушення умов укладеного з КХ «Тальне» Договору, у зв`язку із чим було змушене сплатити на користь цього контрагента 1 236 916,80 грн штрафних санкцій, які Продавець вважає своїми збитками.
		Як убачається з матеріалів справи, ВП «Імпульс плюс» звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ГУ ДПС про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації Податкової накладної в ЄРПН, ухвалене Комісією, зареєструвати в ЄРПН Податкову накладну ВП «Імпульс плюс» № 2 від 22 липня 2020 року датою її подання на реєстрацію, а саме 22 липня 2020 року (справа № 580/3394/20).
		Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2020 року у справі № 580/3394/20 позов задоволено повністю.
		Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15 лютого 2021 року повернув ГУ ДПС апеляційну скаргу на вказане  рішення Черкаського окружного адміністративного суду, а ухвалою від 22 червня 2021 року відмовив у задоволенні його клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеного судового рішення, а також у відкритті відповідного апеляційного провадження.
		Пунктом 201.10 статті 201 ПКпередбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку продавець товарів / послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРНП та надати покупцю за його вимогою.
		Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів / послуг, є для покупця таких товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
		Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів / послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
		Механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригуванняв ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності Комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.
		На наше переконання, заявлена у справі вимога про стягнення збитків за своєю суттю є вимогою вирішити публічно-правовий спір про зобов`язання відповідачів вчинити дії щодо розблокування реєстрації в ЄРПН оформленої ВП «Імпульс плюс» Податкової накладної датою її фактичного подання на реєстрацію (22 липня 2020 року).
		Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної, зокрема, протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства (частина п`ята статті 21 КАС).
		Позивач, заявляючи вимогу про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, не ставить позовної вимоги про вирішення публічно-правового спору. 
		Однак у контексті обставин цієї справи суть спірних правовідносин полягає в розблокуванні реєстрації податкової накладної, а тому відносини між сторонами є такими, що виникли з податкового законодавства та фактично стосуються повноважень відповідачів щодо здійснення автоматизованого моніторингу відповідності податкової накладної / розрахунку коригуваннякритеріям оцінки ступеня ризиків,тобто заявлена у справі вимога про стягнення збитків за своєю суттю є вимогою вирішити публічно-правовий спір щодо зобов`язання відповідачів вчинити дії. Отже, цей спір виник у сфері публічно-правових відносин, що виключає розгляд цієї справи в порядку господарського судочинства.
		Ураховуючи викладене, вважаємо, що спір за позовом ВП «Імпульс плюс» до ГУ ДПС та Казначейства про стягнення 1 236 916,80 грнпідлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства,інший висновок породжує правову невизначеність у таких правовідносинах.
		Висновки 
		З огляду на викладене вважаємо, що Велика Палата Верховного Суду повинна була задовольнити касаційну скаргу ГУ ДПС, скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 7 грудня 2021 року і постанову Північного апеляційного господарського суду від 25 травня 2022 року та закрити провадження у справі № 925/556/21.
		 
		Судді:                                                                                                      О. Б. Прокопенко
		                                                                                               М. І. Гриців
		І. В. Желєзний
		О. С. Золотніков
		О. М. Ситнік

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...