Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 164/840/22 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Надіслано для оприлюднення: 24.03.2023. Зареєстровано: 25.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 27.03.2023.
Дата набрання законної сили: 23.03.2023
Номер судового провадження: 33/802/188/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 164/840/22  Провадження №33/802/188/23 Головуючий у 1 інстанції:Ониско Р. В. Категорія:x/2 cn/130 REgFG Доповідач: Борсук П. П.
		 
		ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		23 березня 2023 року                                 місто Луцьк
		   Суддя судовоїпалати зрозгляду кримінальнихсправ Волинськогоапеляційного судуБорсук П.П.,за участі ОСОБА_1 ,його захисникаСавонік Л.О.,розглянувши увідкритому судовомузасіданні вприміщенні судуапеляційну скаргузахисника особи,яка притягуєтьсядо адміністративноївідповідальності ОСОБА_1  адвокатаСавонік ЛюбовіОнуфріївни на постанову судді Маневицького районногосуду Волинської області від 31 січня 2023 року,
		ВСТАНОВИВ:
		Вказаною постановою судді  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
		В дохід держави із  ОСОБА_1 стягнуто 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. судового збору.
		Так,  ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 22 травня 2022 року біля 13 год. 51 хв. на перехресті автомобільної дороги (Р-14) сполученням Луцьк-Любешів та автомобільної дороги (М-07) керував автомобілем марки «VOLKSWAGEN», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9 (а) ПДР України, та відповідно вчинив адміністративне порушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП.
		Не погоджуючись із такою постановою судді захисник ОСОБА_1  адвокат Савонік Л.О. подала апеляційну скаргу в якій вважає її необґрунтованою та незаконною через неповне з`ясування фактичним обставин справи, які мають істотне значення для прийняття правильного та законного рішення, порушення норм матеріального і процесуального закону. 
		Зазначає, що судом першої інстанції не надано об`єктивної правової оцінки тим обставинам, що протокол за ч.2 ст.130 КУпАП складений безпідставно та з грубим порушенням законодавства, так як в діях ОСОБА_1 відсутній склад такого правопорушення. Так, суд в якості підтвердження повторності вчинення правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП постався на те, що на ОСОБА_1 вже у 2022 році вже був складений протокол зач.1 ст.130 КУпАП, по якому прийняті судові рішення  перша інстанція 06.07.2022 року, апеляційна  02.11.2022 року. Проте, захисник вважає, що такі рішення не підтверджують вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, оскільки вони на момент складення не набрали законної сили. А тому, вважає, що дії ОСОБА_1 могли бути кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП.
		Крім того, зазначає про те, що ДТП за участю автомобіля ОСОБА_1 трапилась 22.05.2022 року, внаслідок чого було внесено відомості до ЄРДР за ч.1 ст.286-1 КК України, однак постановою слідчого від 30.06.2022 року кримінальне провадження закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з відсутністю складу злочину. Протоколи про адміністративне правопорушення за ст.124 та ч.2 ст.130 КУпАП в день ДТП не складалися, оскільки складені були після винесення постанови про закриття кримінального провадження  07.07.2022 року. Тому вважає, що ОСОБА_1 з урахуванням ст.38 КУпАП міг бути притягнутий до відповідальності лише в межах трьохмісячного строку, тобто до 30.09.2022 року. Такий факт є підставою для закриття провадження у справі. Проте, такі обставини залишились поза увагою суду першої інстанції.
		Посилаючись на вищевикладене, захисник просить скасувати оскаржувану постанову судді та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
		Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши  ОСОБА_1 , його захисника Савонік Л.О., які апеляцію підтримали та просили задовольнити, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
		За положеннями ст.ст.245, 280КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Разом зтим,Пленум ВерховногоСуду Українив абз.3,5п.24своєї постанови№14від 23.12.2005року «Пропрактику застосуваннясудами Українизаконодавства усправах продеякі злочинипроти безпекидорожнього рухута експлуатаціїтранспорту,а такожпро адміністративніправопорушення натранспорті» роз`яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
		Судом вжито всіх заходів, передбачених КУпАП для з`ясування питання, зокрема про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, а тому вищевказаний висновок суду є правильним і повністю відповідає вимогам ст.280 КУпАП.
		Відповідальність за ч.2 ст.130 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
		Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідно до диспозиції цієї норми закону, серед іншого, полягає у керуванні особою (водієм) транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. 
		ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КпАП України.
		Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. 
		При цьому, за положеннями ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Як вбачається з апеляційної скарги фактичні обставини керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння не оспорюються. 
		Разом з тим, такий факт підтверджуються йдоказами,які містятьсяв матеріалахсправи,а саме: протоколами про адміністративне правопорушення серії ААБ №073669 від 07.07.2022 року за ч.2 ст.130 КУпАП, серії ААБ № 073670 від 07.07.2022 року за ч.2 ст.130 КУпАП, схемою місця ДТП, яка додана до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №073669, протоколом огляду місця події від 22.05.2022 року, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів алкотестера «Драгер 6820» - 0.49 проміле, протоколом огляду предмету від 23.05.2022 року, результатом токсикологічного дослідження виданого КП «Волинський медичний центр терапії залежностей» Волинської обласної ради за № 781 від 23.05.2022 року - 0.4 проміле, протоколами допиту свідків від 23.05.2022 року, поясненням ОСОБА_1 від 22.05.2022 року, постановою судді Маневицького районного суду від 15.09.2022 року про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а також іншими матеріалами.
		Проаналізувавши зібраніі дослідженів судовомузасіданні доказив їхсукупності апеляційнийсуд вважає,що винність ОСОБА_1 у вчиненніінкримінованого йомуадміністративного правопорушення,передбаченого ч.2ст.130КУпАП єповністю доведеноюналежними тадопустимими доказамив розумінніст.251КУпАП,які містятьсяв матеріалахсправи. 
		З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, а саме у повторному протягом року вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто керуванні транспортним засобом в стані сп`яніння, оскаржувана постанова судді є законною та мотивованою, а накладене на нього безальтернативне стягнення відповідає повністю вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП.
		При цьому, сторона захисту вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП з посиланням на те, що його дії не могли бути кваліфіковані за цією нормою у зв`язку з відсутністю судового рішення, яке набрало законної сили за ч.1 ст.130 КУпАП.
		Проте, такі доводи на увагу суду не заслуговують з огляду на таке.
		З матеріалів справи встановлено, що 22.05.2022 року за участі ОСОБА_1 сталась ДТП. У зв`язку з цим, він проходив огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння, і його результат становив: на місці події  0,49 проміле алкоголю, а після здачі біологічних зразків в медичному закладі  0,4 проміле алкоголю. Тобто, встановлено алкогольне сп`яніння.
		22 травня 2022 року до ЄРДР були внесені відомості під №12022030540000098 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України.
		Постановою старшого слідчого СВ ВП №1 (сел.Маневичі) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області від 30.06.2022 року кримінальне провадження №12022030540000098 щодо ОСОБА_1 закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України. При цьому, копії матеріалів вирішено направити для вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
		Після цього, 07 липня 2022 року щодо ОСОБА_1 складено два окремі протоколи про адміністративні правопорушення за ст.124 та ч.2 ст.130 КУпАП.
		Встановлено і те, що постановою судді Сокальського районного суду Львівської області від 06.07.2022 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, яке мало місце 20 лютого 2022 року. Вказане судове рішення постановою Львівського апеляційного суду від 02.11.2022 року залишено без змін.
		Таким чином, станом на 07.07.2022 року, тобто на день складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП, вже існувало судове рішення від 06.07.2022 року, яким ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
		А тому, апеляційний суд вважає, що дії ОСОБА_1 при складенні протоколу про який йде мова в даній справі кваліфіковано правильно за ч.2 ст.130 КУпАП. 
		При цьому та обставина, що постанова судді Сокальського районного суду Львівської області від 06.07.2022 року на час складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП не набрала законної сили через її оскарження до апеляційного суду, не є підставою для закриття провадження у справі, як про це просить сторона захисту, оскільки 02.11.2022 року таке судове рішення апеляційним судом залишено в силі як обґрунтоване та законне, і на час постановлення судом першої інстанції рішення в даній справі  31.01.2023 року встановлений факт повторного протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП.
		Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ№073670від 07.07.2022року зач.2ст.130КУпАП,який складенийщодо ОСОБА_1  є цілком належним та допустимим доказом у даній справі.
		Також сторона захисту вважає, що провадження у справі може бути закрито на підставі ст.38 КУпАП, однак такі доводи є цілком не прийнятними з огляду на таке.
		Частинами 1, 6, 7 ст.38 КУпАП передбачено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій-шостій цієї статті.
		Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
		У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
		З матеріалів справи встановлено, що 22 травня 2022 року до ЄРДР були внесені відомості під №12022030540000098 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, яка передбачає відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
		30 червня 2022 року кримінальне провадження №12022030540000098 щодо ОСОБА_1 постановою слідчого закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України. 
		Правопорушення передбачене ч.2ст.130КУпАП за протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №073670 ОСОБА_1 вчинено 22 травня 2022 року, а адміністративне стягнення на нього накладено судовим рішенням від 31.02.2023 року, тобто протягом одного року з дня його вчинення, як це передбачено ч.6 ст.38 КУпАП, яка визначає строки накладення стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ст.130 цього Кодексу.
		Таким чином, твердження апелянта про те, що на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч.2 ст.130 КУпАП могло бути накладено протягом трьох місяців з дня закриття кримінального провадження, є такими, що не ґрунтуються на положеннях законодавства. 
		Таким чином, усі доводи сторони захисту, які викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності судового рішення жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП шляхом закриття провадження у справі.
		   Порушень вимог законодавства судом першої інстанції, які б призвели до неправильного вирішення справи судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому доводи апелянта в цій частині не впливають на законність та обґрунтованість судового рішення про доведеність поза розумним сумнівом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.
		   Законних підстав для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі з мотивів яких просить апелянт, апеляційний суд не вбачає.
		   Також не підлягає до задоволення клопотання ГО «Ветеранська спілка учасників АТО та захисників вітчизни» про передачу ОСОБА_1 на поруки трудового колективу цієї спілки, оскільки КУпАП на час розгляду справи апеляційним судом правових норм з цього питання не містить. При цьому, слід зазначити, що ст.21 КУпАП, яка передбачала можливість передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд організації або трудового колективу, однак окрім осіб, які вчинили правопорушення, передбачені ч.ч.2-4 ст.126, ст.130 КУпАП, виключена Законом України від 06.10.2022 року №№ 2657-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності за незаконну торгівлю пальним», який набрав чинності 29.10.2022 року.
		А тому, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану судове рішення, - без змін. 
		На підставівищенаведеного,керуючись ст. 294 КУпАП, 
		ПОСТАНОВИВ:
		В задоволенні клопотання ГО «Ветеранська спілка учасників АТО та захисників вітчизни» про передачу ОСОБА_1 на поруки цієї організації, відмовити.
		Апеляційну скаргу захисника особи,яка притягуєтьсядо адміністративноївідповідальності ОСОБА_1  адвокатаСавонік ЛюбовіОнуфріївни залишити без задоволення, а постанову судді Маневицького районного суду Волинської області від 31 січня 2023 року, - без змін.
		Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		Копію рішення у справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надіслати особі, щодо якої його винесено
		 
		 
		 
		Суддя Волинського
		апеляційного суду                                    П.П. Борсук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...