Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 523/10776/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої внаслідок ДТП.
Надіслано судом: 24.03.2023. Зареєстровано: 25.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 27.03.2023.
Дата набрання законної сили: 25.04.2023
Номер судового провадження: 2/523/126/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 523/10776/22
		Провадження №2/523/126/23
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		заочне 
		"22" березня 2023 р.         м.Одеса
		Суворовський районний суд міста Одеси у складі:
		головуючого судді - Мурманової І.М.
		за участю секретаря судових засідань - Бєлік Л.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку суброгації, - 
		ВСТАНОВИВ:
		Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» звернулось до Суворовського районного суду м. Одеси з позовною заявою до  ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в порядку суброгації. 
		В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 29.01.2020 року в м. Одеса, по вул. Степова, 28, трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля «PEUGEOT», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «RENAULT», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 02.03.2020 року, у справі №521/2498/20 відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу.
		Представник зазначає, що потерпілий звернувся до страховика із заявою про пошкодження застрахованого транспортного засобу та здійснення відповідних виплат. На підставі страхового акту, розрахунку суми страхового відшкодування до нього та виходячи з рахунку СТО позивач, як страховик здійснив виплату страхового відшкодування на користь потерпілого в загальному розмірі 36 783,93 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 42214 від 03.04.2020 року у розмірі 20695,93 грн. 
		В подальшому, страхова компанія відповідача здійснила позивачу відшкодування в межах ліміту відповідальності, а саме, в розмірі: 22136 грн. 78 коп. Таким чином, різниця вартості між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу та сума франшизи становить: 14637 грн. 15 коп. 
		Представник зазначає, що відповідач проігнорував претензію позивача щодо добровільної виплати суми різниці страхового відшкодування, що стало підставою для звернення до суду. 
		На підставі викладеного представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача страхове відшкодування у розмірі: 14647 грн. 15 коп., та витрати по сплаті судового збору у розмірі: 2481 грн. 00 коп. 
		Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 03 жовтня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам надіслано копію ухвали суду та запропоновано відповідачу надати відзивна позовну заяву. 
		В судове засідання представник позивача не з`явився, разом з цим на адресу суду надійшло клопотання представника позивача Усенко А.М., про слухання справи за його відсутності, в якому зазначено, що представник підтримує позовну заяву в повному обсязі, просить її задовольнити з підстав , що в ній викладені, та не заперечує проти ухвалення заочного рішення суду (а.с.88-88). 
		Відповідач  ОСОБА_1  у судові засідання також не з`явився, про час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, згідно повідомлення працівника поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.93-94;99-100). Крім іншого, відповідачу направлялись смс-повідомлення, згідно роздруківки з комп`ютерної програми ДЗ, відповідач отримав повістку 02.02.2023р. при цьому, до суду не з`явився, не подав відзиву та не повідомив про причини неявки, що відповідно до ст. 223 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних доказів.
		Так, відповідно до положення ч. 1 ст. 131 ЦПК України - учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
		У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
		Згідно з ч. 3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
		Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
		Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 22 березня 2023 року вирішено провести заочний розгляд справи.
		Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані стороною позивача докази на підтвердження позовних вимог в їх сукупності, вважає позов таким, що підлягає задоволенню враховуючи таке. 
		Судом встановлено, що 29.01.2020 року в м. Одеса, по вул. Степова, 28, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля «PEUGEOT», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «RENAULT», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .
		Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 02 березня 2020 року (справа № 521/2498/20) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с.61-62).
		Згідно ч 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Позивач зазначає, що автомобіль потерпілої особи було застраховано договором добровільного страхування наземного транспорту № АМ.144842, предметом якого є страхування автомобіля «PEUGEOT», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.45-53).
		Позивач зазначає, що страхова компанія відповідача здійснила виплату страхового відшкодування в межах суми ліміту відповідальності, а саме в розмірі: 22136, 78 гривень, що підтверджується листом (а.с.71). 
		Різниця між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу та сума франшизи становлять: 14647, 15 гривень, які позивач і просить стягнути з відповідача на свою користь. 
		Матеріалами справи встановлено, що згідно платіжного доручення № 42214 від 03.04.2020 року страховик, а саме позивач у справі здійснив виплату коштів в розмірі: 20655, 93 гривні (а.с.68). 
		Крім іншого, згідно довідки за умовами договору страхування АМ № 144842 від 08.10.2019 року укладеного між ОСОБА_3 та ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» при виплаті страхового відшкодування по страховому акту від 01.04.2020 року було проведено акт взаємозаліку на недоотриману страхову премію в розмірі: 16128, 00 гривень (а.с.69). 
		Матеріалами справи встановлено, що позивач звертався до відповідача з листом про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок ДТП в розмірі: 14647, 15 гривень (а.с.72). Згідно повідомлення, відповідач вимогу не отримав. 
		Статтею 14 ЦК України визначено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.
		Відповідно до ст.979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
		Відповідно до ст. 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
		Відповідно ч.1 до ст. 988 Цивільного кодексу України, страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату, у строк встановлений договором.
		Відповідно до частини третьої ч. 6 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
		Згідно до ст.25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
		Відповідно до ст.8 Закону України «Про страхування» страхова компанія при настанні страхового випадку сплачує страхувальнику страхове відшкодування.
		Судом встановлено, що страховик здійснив виплату потерпілому з загальному розмірі:36 783, 93 гривень. 
		Згідно розділу Х Загальних умов страхування в п. 10.5.5 зазначено, що за мінусом різниці між загальною страховою премією за Договором та сумою фактично сплачених за Договором страхових платежів, якщо при настанні страхового випадку сума належного до виплати страхового відшкодування та страхових відшкодувань до цього часу перевищує розмірі страхової премії (частини страхової страхового стажу), яка Страхувальнику залишається сплатити згідно умов цього Договору або призводить до вичерпання ліміту відшкодування. При цьому Страховик може прийняти рішення не зменшувати розмір страхового відшкодування на зазначену суму.
		Відповідно до вимог Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Згідно частини другої ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
		Відповідно до ст.993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
		Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
		Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. При суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає, а відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого, а тому в порядку суброгації страховик може стягнути із заподіювача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатить страхувальнику.
		У п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» зазначено, що при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття регрес та суброгація. У випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.
		В постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18 (пункти 68-70): вказано, що стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону № 1961-IV, з одного боку, і стаття 993ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом № 1961-IV порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених устатті 38 зазначеного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
		Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
		Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» обґрунтовано пред`явило позов до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку суброгації), в розмірі: 14647,15 грн. 
		Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 є обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
		Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача сплачені ним і документально підтвердженні судові витрати у загальному розмірі: 2481 грн. 00 коп.
		Керуючись ст.ст. 3, 4, 11, 14, 988, 993, 979, 1187 Цивільного кодексу України, ст.ст. 8, 25, 27 Закону України "Про страхування", ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 247, 263-265, 274-280 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
		УХВАЛИВ:
		Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до  ОСОБА_1 ,про відшкодуванняшкоди,заподіяної внаслідокдорожньо-транспортноїпригоди впорядку суброгації - задовольнити.
		Стягнути з  ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (код ЄДРПОУ: 20782312, МФО: 300528, місце знаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40) суму страхового відшкодування у розмірі: 14647, 15 гривень. 
		Стягнути з  ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (код ЄДРПОУ: 20782312, МФО: 300528, місце знаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі: 2481 грн., 00 коп. 
		Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - ти денний строк з дня отримання рішення.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		Повне судове рішення складено: 24.03.2023 р.
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...