Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 580/6572/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту.
Надіслано для оприлюднення: 24.03.2023. Зареєстровано: 25.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 27.03.2023.
Дата набрання законної сили: 31.05.2023
Результат оскарження 31.05.2023 Шостий апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 березня 2023 року справа № 580/6572/22
		м. Черкаси
		 
		Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тимошенко В.П.,
		розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
		встановив:
		28 грудня 2022 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , в якому просить зобов`язати відповідача протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА охоронний договір на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини  Церковнопарафіаяльна школа (1910 рік.) за адресою: АДРЕСА_1 .
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна право власності на вказаний об`єкт нерухомості за ОСОБА_1 зареєстровано 30.12.2020 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщуком С.О., що посвідчується свідоцтвом, серія та номер: № НОМЕР_1 , виданий 30.12.2020. Нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , є щойно виявленим об`єктом культурної спадщини - Церковнопарафіяльна школа 1910 року, який наказом Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23.11.2010 №10/03-21 включений до переліку щойно виявлених пам`яток архітектури під №69, тому позивач вважає, що відповідач у відповідності до статті 23 Закону України Про охорону культурної спадщини зобов`язані були у місячний строк укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір, однак у визначений законом строк не вищезазначених дій не вчинив.
		Ухвалою судді Тимошенко В.П. від 23.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
		10.02.2023 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити повністю. Обгрунтовуючи свою позицію відповідач зазначив, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом, оскільки ОСОБА_1 набув у власність спірне приміщення 30.12.2020, Управління охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації звернулось до відповідача з листом про укладення охоронного договору 26.04.2022. Таким чином строк звернення до суду сплинув 30.03.2021. Крім того, відповідач зазначив, що матеріали справи не містять доказів включення об`єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та доказів того, що відповідний охоронний орган культурної спадщини в письмовій формі повідомляв власника даного об`єкту або уповноваженого ним органу (особу).
		Ухвалами судді Тимошенко В.П. від 14.02.2023 та від 13.03.2023 зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації повернуто ОСОБА_1 .
		20.02.2023 позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому позивач просить відхилити надані у відзиві відповідача заперечення та позов задовольнити. Зокрема зазначив, що правопорушення у вигляді не укладення охоронного договору допущене відповідачем продовжує мати місце, а тому процесуальні строки звернення до суду з цим позовом дотримано. Також звернув увагу, що наказ від 23.11.2010 № 10/03-21 Служби охорони культурної спадщини в частині № 69 щодо об`єкта нерухомості по АДРЕСА_1 , Церковнопарафіяльна школа 1910 року, протиправним та скасувати у відповідній частині - п.69 в додатку до цього наказу є чинним, на даний час в судовому порядку не скасований.
		Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
		За результатами проведення аукціону №UA-PS-2020-12-04-000044-2 ОСОБА_1 придбав нерухоме майно підприємства банкрута товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська продовольча компанія» за адресою: АДРЕСА_1 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2059567471101, об`єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення, Опис об`єкта: матеріали стін: дерев`яні, обкладені цеглою, Опис: Основна будівля - А-1 загальною площею 940,2 кв.м.; Основна будівля - Б-l загальною площею 221,3 кв.м.; склади - В-l загальною площею 65,9 кв.м.; котельня - Г-1 загальною площею 73,6 кв.м.; огорожа №1; спортивний майданчик №1. Стіни цегляні та дерев`яні; Комунікації: централізоване водопостачання, водо відведення (вигрібна яма), електропостачання, опалення автономне (газ).
		Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна право власності на вказаний об`єкт нерухомості за ОСОБА_1 зареєстровано 30.12.2020 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщуком С.О., що посвідчується свідоцтвом, серія та номер: р. № НОМЕР_1 , виданий 30.12.2020.
		Нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , є щойно виявленим об`єктом культурної спадщини - Церковнопарафіяльна школа 1910 року, який наказом Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23.11.2010 №10/03-21 включений до переліку щойно виявлених пам`яток архітектури під №69.
		Відповідно до інформації Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації з метою укладення охоронного договору на адресу власника щойно виявленого об`єкта культурної спадщини - Церковнопарафіяльна школа 1910 року, направлено лист від 26.04.2022 №60/03.01-25 з пропозицією виготовити облікову документацію та укласти охоронний договір. 
		Звернень від ОСОБА_1 щодо укладення охоронного договору не надходило.
		20.06.2022 на адресу ОСОБА_1 Черкаською окружною прокуратурою скеровано лист з пропозицією повідомити про виконання обов`язку власника щойно виявленого об`єкта культурної спадщини щодо укладення охоронного договору з відповідним органом охорони культурної спадщини. 
		У відповідь на вказаний лист відповідач повідомив, що вважає вимоги щодо укладення охоронного договору неправомірним та такими, що не підлягають задоволенню з його боку. 
		Позивач вважаючи, що відповідач у відповідності до статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» зобов`язаний був у місячний строк укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір, однак не виконав вказаного обов`язку, тому позивач звернувся до суду із цим позовом в інтересах держави.
		Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає, що відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді.
		Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Згідно з частинами першою, третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Як передбачено пунктом 1 частини шостої статті 23 Закону №1697-VII, під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).
		За приписами частин третьої - п`ятої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
		Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації з метою укладення охоронного договору на адресу власника щойно виявленого об`єкта культурної спадщини - Церковнопарафіяльна школа 1910 року, направлено лист від 26.04.2022 №60/03.01-25 з пропозицією виготовити облікову документацію та укласти охоронний договір. 
		Звернень від ОСОБА_1 щодо укладення охоронного договору не надходило.
		Як зауважив Верховний Суд у постанові від 19.06.2018 у справі № 464/2638/17 триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
		Отже, на дату звернення прокурора до суду з позовом порушення вимог закону з боку відповідача порушення не припинило існувати, що дає підстави для звернення до суду.
		У рішенні Конституційного Суду України від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. З Конституції України); для здійснення такої діяльності органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії.
		У постанові від 15.07.2019 у справі № 420/5625/18 Верховний Суд дійшов висновку, що під судовим захистом прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права; обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
		Право суспільства на збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, гарантоване ст. 54 Конституції України.
		У даному спорі приватне право (інтерес) відповідача ОСОБА_1 протиставляється публічному інтересу, який виражається у збереженні та охороні історико-культурної спадщини.
		Відтак, забезпечення справедливого балансу приватного та публічного інтересів у даній справі полягає у необхідності дотримання відповідачем вимог законодавства про охорону культурної спадщини, визначених, зокрема, Законом України "Про охорону культурної спадщини".
		Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 826/12524/18.
		Отже, державний інтерес у цій справі полягає у зупиненні порушень відповідачем пам`яткоохоронного законодавства шляхом укладення ним охоронного договору на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини  Церковнопарафіаяльна школа (1910 рік) за адресою: пров. Тодося Осмачки, 9, м. Черкаси, з метою встановлення режиму використання пам`ятки та відповідальності відповідача за порушення такого режиму.
		На думку суду, звертаючись до суду в інтересах держави, у позовній заяві позивач обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту та дотримався строку звернення до суду з даним позовом. 
		Щодо суті позовних вимог суд зазначає таке.
		Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України «Про охорону культурної спадщини». Охорона об`єктів культурної спадщини визнається одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
		Отже, держава в особі її органів зобов`язана забезпечувати на своїй території охорону об`єктів культурної та історичної спадщини, вживати заходи для здійснення обліку таких об`єктів, запобіганню руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечувати їх захист, збереження та утримання, що, головним чином, спрямовано на захист суспільного (публічного) інтересу.
		Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини» власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору. Використання пам`ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує як найменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.
		Статтею 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на пі об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
		Таким чином, охоронний договір є актом за участю суб`єкта владних повноважень та співвласника пам`ятки культурної спадщини, має форму договору, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері (реалізація державного управління охороною культурної спадщини) і укладається на підставі ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини». Укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким покладається на власника зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини.
		Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об`єкт культурної спадщини, а встановлюється режим використання пам`яток та відповідальність за порушення такого режиму.
		Законом передбачається обов`язкове укладення власником пам`ятки чи її частини охоронного договору з відповідним органом культурної спадщини вже після переходу права власності.
		Отже, охоронний договір, укладений на підставі ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини», є адміністративним договором.
		Такий висновок викладений у постанові Верховного Суд від 23.12.2019 у справі №806/1536/18.
		Згідно з ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
		Частиною 3 ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до пункту 2 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768 (далі Порядок №1768) власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.
		Пунктом 5 Порядку №1768 зафіксовано, що в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.
		Відповідно до пункту 6 Порядку №1768 до охоронного договору додаються: 1) акт технічного стану пам`ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об`єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам`ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п`ятиденний термін після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, знаходяться на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) план поверхів пам`яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100); 4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності); 5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка (у масштабі 1: 50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000); 6) паспорт пам`ятки.
		Таким чином, юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об`єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка до якого мають бути додані додаткові документи.
		За результатами проведення аукціону №UA-PS-2020-12-04-000044-2 ОСОБА_1 придбав нерухоме майно підприємства банкрута товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська продовольча компанія» за адресою: АДРЕСА_1 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2059567471101, об`єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення, Опис об`єкта: матеріали стін: дерев`яні, обкладені цеглою, Опис: Основна будівля - А-1 загальною площею 940,2 кв.м.; Основна будівля - Б-l загальною площею 221,3 кв.м.; склади - В-l загальною площею 65,9 кв.м.; котельня - Г-1 загальною площею 73,6 кв.м.; огорожа №1; спортивний майданчик №1. Стіни цегляні та дерев`яні; Комунікації: централізоване водопостачання, водо відведення (вигрібна яма), електропостачання, опалення автономне (газ).
		Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна право власності на вказаний об`єкт нерухомості за ОСОБА_1 зареєстровано 30.12.2020 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщуком С.О., що посвідчується свідоцтвом, серія та номер: р. № НОМЕР_1 , виданий 30.12.2020.
		Нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , є щойно виявленим об`єктом культурної спадщини - Церковнопарафіяльна школа 1910 року, який наказом Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23.11.2010 №10/03-21 включений до переліку щойно виявлених пам`яток архітектури під №69.
		Відповідно до інформації Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації з метою укладення охоронного договору на адресу власника щойно виявленого об`єкта культурної спадщини - Церковнопарафіяльна школа 1910 року, направлено лист від 26.04.2022 №60/03.01-25 з пропозицією виготовити облікову документацію та укласти охоронний договір. 
		Звернень від ОСОБА_1 щодо укладення охоронного договору не надходило.
		20.06.2022 адресу ОСОБА_1 Черкаською окружною прокуратурою скеровано лист з пропозицією повідомити про виконання обов`язку власника щойно виявленого об`єкта культурної спадщини щодо укладення охоронного договору з відповідним органом охорони культурної спадщини. 
		Оскільки станом на час розгляду цієї адміністративної справи охоронний договір на вищезазначену пам`ятку архітектури не укладено, а власник будинку з відповідною заявою до Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації не звертався, тому суд дійшов висновку про зобов`язання ОСОБА_1 протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА охоронний договір на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини  Церковнопарафіаяльна школа (1910 рік) за адресою: пров. Тодося Осмачки, 9, м. Черкаси.
		За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до повного задоволення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
		Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242  246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		вирішив:
		Позов задовольнити повністю.
		Зобов`язати ОСОБА_1 протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА охоронний договір на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини  Церковнопарафіаяльна школа (1910 рік) за адресою: пров. Тодося Осмачки, 9, м. Черкаси.
		Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
		 
		Суддя Валентина ТИМОШЕНКО

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...