Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/58860/19-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 25.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 27.03.2023.
Дата набрання законної сили: 14.03.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		справа № 757/58860/19-ц
		провадження № 22-ц/824/1495/2023
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 березня 2023 року                                                                                              м. Київ
		Київський апеляційний суд у складі колегії суддів: 
		судді - доповідача Кирилюк Г. М.
		суддів: Рейнарт І. М., Семенюк Т. А.
		при секретарі  Кошель К. А.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа: Національний банк України про захист прав споживачів, стягнення  процентів за депозитним договором, трьох  процентів річних  та пені, за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - адвоката Кобзар Юлії Богданівни на рішення Печерського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2022 року в складі судді Вовка С. В.,
		встановив:
		 
		04.11.2019 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»(налі - АТ КБ «ПриватБанк»), третя особа: Національний банк України про захист прав споживачів, стягнення  процентів за депозитним договором, трьох  процентів річних  та пені.
		Позов  обґрунтовано  тим, що відповідно  до  укладеного  договору НОМЕР_7 банківського  вкладу  від 24.06.2011 ПАТ  КБ «ПриватБанк» відкрив  депозитний рахунок  № НОМЕР_1 ,  прийняв від позивача грошові  кошти в сумі 800 000  грн ( по  програмі (Вклад  «Депозит VIP») на строк  12 місяців за процентною ставкою  14 % річних та видав  електронну  ощадну книжку № НОМЕР_2 .
		Відповідно  до  умов п.16  договору  сторони мають  право  дострокового  розірвання  договору.
		27.02.2017 та повторно  20.09.2019   ОСОБА_1 звернулась  до  відповідача  з заявою про повернення суми вкладів, в тому числі   по договору  НОМЕР_7 від 24.06.2011.
		Листом  від  04.04.2017  відповідач повідомив про те,  що  в даний час   розглядається  питання  врегулювання  проблем вкладників,  рахунки яких були відкриті  на тимчасово окупованій  території АР Крим  та м. Севастополя. 
		Листами  від  15.02.2018  та від 01.06.2018  відповідач  повідомив  позивача про  відсутність  доступу  до первинної  документації по  рахункам клієнтів та відсутності інформації  в програмних   комплексах  банку у зв`язку з  окупацією  АР  Крим та м. Севастополь.  
		Фактично  відповідач  відмовляється  повернути їй депозитний вклад  в розмірі  500 000,49  грн ( сума депозиту зазначена  відповідно до    довідки відповідача №1341835/4 від 14.03.2014) із  посиланням  на неможливість   виконання  та  відсутністю відомостей по  договору НОМЕР_7 банківського  вкладу  від 24.06.2011.
		Станом  на  дату звернення  з даним позовом  вклад  по  договору   не повернутий, заборгованість   відповідача  по  депозиту та процентам за користування   депозитними коштами становить  719 029,59 грн, що підтверджується розрахунком  суми заборгованості  та процентам за період з  09.01.2014 по 01.11.2019. 
		Крім того,  з 02.03.2017  відповідач продовжує користуватись  належними позивачу коштами,  а тому несе  відповідальність  за невиконання  фінансових послуг, передбачену ч.5 ст.10 Закону  України "Про захист прав споживачів", а саме сплату пені  в розмірі  3%  вартості послуг  за  кожен  день прострочення. 
		Ураховуючи, що  відповідачем  не  було   виконане  грошове зобов`язання щодо повернення  суми банківського  вкладу,  позивач відповідно  до  ч.2 ст.  625  ЦК  України  має право на стягнення  3%  річних  від  простроченої суми. 
		На  виконання вимог  ухвали суду  від 09 квітня  2020 року   про  витребування  письмових доказів   відповідачем   надано  довідку  б/н  від 08.07.2020  по  депозитному  рахунку  НОМЕР_7 (НОМЕР_1), згідно  якої  залишок  по  депозитному рахунку  в розмірі  425 000  грн  переведено  на  рахунок НОМЕР_10 ( НОМЕР_3 ).
		Отже,  відповідачем  фактично  визнана  сума депозиту   в розмірі  425 000 грн, яка обліковується  у відповідача  по  контрагенту ОСОБА_1   (ІПН НОМЕР_4 ) в даний час в АТ КБ  "ПриватБанк".  Викладене  стверджується  Звітом  про  концентрацію  ризиків за пасивними операціями банку" (форма №625) НБУ.
		Посилаючись на  вказані  обставини, з урахуванням  заяви про  уточнення  позовних вимог від 01.09.2020 ( а.с.  160-161  т.1),  ОСОБА_1   просила  суд  стягнути  з АТ КБ  «ПриватБанк» на  її користь: 
		-          500 000,49 грн  депозитних   коштів,  які  обліковуються на  депозитному рахунку   (код  валюти 980) АТ КБ  «ПриватБанк»; 
		-          проценти за користування  депозитним вкладом  за  період  з 09.01.2014 по  01.11.2019 в розмірі 219 029,10 грн;   
		-          3% річних за прострочення повернення  депозиту  за  період з  03.03.2017  по  01.11.2019  в розмірі  39 986,34 грн; 
		-          пеню на підставі  ч.5 ст. 10  Закону  України «Про захист  прав споживачів »  в розмірі   подвійної    основної заборгованості  1 000 000  грн. 
		Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2022 року позов задоволено. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 :  500 000,49 грн  депозитних коштів, які обліковуються на депозитному рахунку (код валюти 980) АТ КБ «ПриватБанк»;  проценти  за користування депозитним вкладом за період з 09.01.2014 по 01.11.2019 у розмірі 219 029,10 грн; 3% річних  за прострочення повернення депозиту у розмірі 39 986,34 грн;  пеню на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у розмірі 1 000 000 грн.
		17.11.2022 представник АТ КБ «ПриватБанк» - адвокат Кобзар Ю. Б. подала  апеляційну  скаргу, в якій просить скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2022 року та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Стягнути з позивача судовий збір  на  користь  відповідача. 
		Посилається на те, що  представник відповідача 18.10.2022 засобами електронного поштового  зв`язку надіслав клопотання  про  перенесення  розгляду   внаслідок  у зв`язку з участю в судовому  засіданні  в Київському  апеляційному  суді по іншій справі, про що суд  першої  інстанції  не  зазначив у  своєму рішенні. Внаслідок  цього судом  було  порушено права відповідача.
		Зазначила, що  довідка  відповідача  №   1341835/4 від  14.03.2014  не  містить  жодного  номеру  договору  та номеру рахунку, по якому обліковуються  кошти   в сумі 500000, 49 грн, а відтак рішення  суду  містить суперечності  з приводу    встановлених обставин справи.
		З приводу руху коштів по договору банківського  вкладу  від  24.06.2011 станом на 26.09.2011 банк не заперечує. Щодо виписок по рахунку станом на 24.10.2011, 24.11.2011, 24.12.2011 - зазначені виписки не залучалися до  позовної заяви, а відтак не зрозуміло з яких  підстав суд  послався на  такі докази та надав  їм оцінку. 
		На виконання  вимог  ухвали суду   про витребування  доказів  відповідачем надано   довідку від 08.07.2020 за  підписом  головного   бухгалтера  АТ КБ  «ПриватБанк» Ярмоленко  В. В.,  завірену печаткою  відповідача, по депозитному рахунку № НОМЕР_1 , відкритому  до  договору №SAMDN01000717594637  із частковою  виплатою   коштів з вказаного  рахунку  в сумі 375 197,01 грн  04.07.2012   та переведення 425 000  грн  на  рахунок № НОМЕР_10 , депозитний рахунок  НОМЕР_3 .  
		Суд першої  інстанції не врахував  письмові  пояснення  відповідача  від  17.02.2022, до  яких додано  копії  платіжних доручень  по договорам № НОМЕР_7 на  суму 373871 грн  та 1 326,01 грн  та НОМЕР_10 на  суму 431156,63 грн, які свідчать  про виплату коштів  та повне  виконання  зобов`язань  за  депозитними договорами перед ОСОБА_1 . 
		Висновок  суду  першої інстанції  про те, що  за інформацією, яка міститься  в формі  статистичної  звітності  №625  «Звіт про  концентрацію ризиків за  пасивними операціями» АТ КБ «ПриватБанк», загальна  суму  зобов`язання  відповідача  перед позивачем становить  513 014 грн, що узгоджується  з розміром  депозиту, заявленим  позивачем до  стягнення, зроблено  на  підставі поверхневого  аналізу  доказів. 
		За  договором №SAMDN01000717594637 сума вкладу  становила  800 000 грн, що  суперечить    встановленим  судом  обставинам щодо зобов`язань банку  на  суму 500 000,49 грн, які були стягнуті  за  рішенням суду. 
		Згідно  клієнтських  виписок,  завірених  печаткою відповідача,  станом на  09.08.2013  залишок  депозиту становить  506 165,37  грн, станом на  09.12.2014  залишок  депозиту становить  500 005,37 грн. Проте, даний  депозит   обліковується  за  іншим договором  SAMDN01000732029514 та іншим депозитним рахунком  НОМЕР_11. 
		Суд першої інстанції прийшов до невірного висновку про те, що відповідачем в односторонньому порядку змінювались номери депозитних договорів та депозитні рахунки, на яких обліковувались (переводились) депозитні кошти позивача, оскільки це  два  абсолютно  різні  договори, які містять  підписи ОСОБА_1   та  абсолютно  різні  умови. 
		Грошові  кошти,  що  обліковувалися за  договором  № SAMDNWFD0070054265300  від   09.01.2014,  були  переведені  на  нового  боржника  ТОВ «ФК  «Фінілон»  на  підставі  договору про  переведення  боргу  від  17.11.2014, а тому  відповідач  не  несе зобов`язань за  таким договором.
		Таким чином  суд  першої інстанції  фактично  стягнув з відповідача  суми коштів,  які вже були  сплачені  банком  позивачу.   Резолютивна  частина  рішення  суду не  містить  номер договору, за яким стягуються  кошти,  та дати його  укладення.
		У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Князьська Н. А. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
		Вказує, що надані  відповідачем  докази  не мають ніякого доказового значення, не  підтверджують   повернення позивачу суми вкладу  та поданні з порушенням порядку та строків на  їх подання.  
		Відповідач не  пояснює  наявність  рахунків,  що числяться  за  позивачем, які остання  не  відкривала. 
		Відповідачем  безпідставно  відкрито  рахунок   НОМЕР_3 та  незаконно  вивів грошові  кошти,  що  належать  позивачу без її відома та згоди. 
		AT КБ «ПриватБанк» не має права самостійно змінювати умови договору банківського вкладу (рахунку), замінюючи себе на іншу особу в частині виплати коштів за договором банківського вкладу. 
		В судовому засіданні представник АТ КБ «ПриватБанк» - адвокат Кобзар Ю. Б.  підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.
		Представник ОСОБА_1 - адвокат Князьська Н. А. заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.
		Інші  учасники справи  в судове засідання  не  з`явились,  про день, час та місце  розгляду справи  повідомлені  судом  належним чином. 
		Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення  суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
		Судом  встановлено, що 24 червня 2011  року  між ПАТ КБ "ПриватБанк"  та  ОСОБА_1  укладено  договір №SAMDN01000717594637  (Вклад  «Депозит VIP»), за яким позивачем  було передано відповідачу   грошові  кошти  - вклад в сумі 800 000  грн  на  строк  12 місяців з  24.06.2011  по  24.06.2012 включно. Процентна  ставка по договору  14% річних.  Період нарахування  процентів - 1 місяць (а.с. 9, 11 т.1).
		Відповідно  до  виписки по  рахунку  № НОМЕР_1 , станом  на  26.09.2011  залишок  суми   по  вказаному  договору становив 800 000,13 грн  (а.с.10 т.1).
		Відповідно  до  довідки  Севастопольської  філії ПриватБанк  від 14.03.14 №1341835/4, станом на  14.03.2014  вона  має  в ПАТ  КБ  "ПриватБанк"  п`ять  рахунків, в тому  числі  по  договору: DE12, сума 500000,49  UAN,  дата старту 09.01.2014,  дата закінчення 09.01.2015 (а.с.14 т.1).
		27.02.2017 та повторно  14.12.2017   ОСОБА_1 звернулась  до  ПАТ  КБ  "ПриватБанк" з заявою про  видачу всієї суми вкладів та відсотків  по  договорам: 
		1.договір №SAMDN01000717451235  (Вклад  «Депозит VIP») від  20.06.2013; 
		2.договір  №SAMDN01000717594637   (Вклад  «Депозит VIP») від  24.06.2011; 
		3.договір №SAMDN010000727562764  (Вклад  «Копілка дітям, 12 міс.») від 31.07.2012; 
		4.договір №SAMDN010000727562465  (Вклад  «Копілка дітям, 12 міс.») від 31.07.2012; 
		5.договір на картковий рахунок  № НОМЕР_6 (а.с.15, 20 т.1).
		20.09.2019  ОСОБА_1   направлено  вимогу  про  повернення  депозитних  вкладів та відсотків, в тому числі   по  договору №SAMDN01000717594637  (Вклад  «Депозит VIP») в розмірі 500 000,49  грн (а.с.25-27  т.1).
		Оскільки   відповідачем  не  повернуто  суму банківського  вкладу  за договором  №SAMDN01000717594637  (Вклад  «Депозит VIP») в розмірі 500 000,49  грн,  позивач просила  позов  задовольнити.
		На підтвердження  своїх   заперечень  проти   заявлених позовних вимог   відповідачем  надана: 
		 -  довідка АТ КБ  "ПриватБанк" від 12.12.2019  №14641020,  відповідно  до  змісту якої   на  ім`я ОСОБА_1   було  оформлено  депозитний рахунок  депозит  VIP № НОМЕР_7 (НОМЕР_1)  від  24.06.2011. Сума 800 000 грн.  Договір  закритий 04.07.2012. Кошти виплачені  в повному  обсязі (а.с.62  т.1).
		- завірена копія заяви  ОСОБА_1   від 04.07.2012  року  згідно  договору  №SAMDN01000717594637 від 24.06.2011 з проханням  розірвати  договір  та виплатити належну  їй суму (а.с.63 т.1).
		-  копія платіжного  доручення  від 04.07.2012  про  виплату  позивачу коштів по договору  №SAMDN01000717594637 на  суму 373 871,00  грн (а.с.  209  т.2); 
		- копія платіжного  доручення  від 04.07.2012  про  виплату  позивачу коштів по договору  №SAMDN01000717594637 на  суму 1326,01  грн (а.с.  210  т.2); 
		- копія платіжного  доручення  від 08.01.2013  про переведення грошових коштів в сумі 431 156,63 грн  на депозитний  рахунок  по договору НОМЕР_10 (а.с.  211  т.1).
		Департаментом   нагляду  за  фінансовими установами 06.03.2020 надано засвідчений  витяг   з форми  статистичної  звітності №625 "Звіт про  концентрацію  ризиків за пасивними операціями" АТ  КБ  "ПриватБанк"  станом  на  01.04.2014 у частині,  що стосується  контрагента  ОСОБА_1   (  ідентифікаційний номер  НОМЕР_4 ), відповідно  до  якого  загальна  суму зобов`язань банку   по  восьми договорам  становить  7  919 193 грн, з  яких:             7 361 991 грн  - по договору SAMDN01000717451235 від  20.06.2013; 513 014 грн - по  договору SAMDNWWFD0070054265300 від 09.01.2014  (а.с.113 т.1). 
		Судом  встановлено,  що спірний  договір  №SAMDN01000717594637 (Вклад  «Депозит VIP») від  24.06.2011 у вказаному  переліку відсутній.
		08.07.2020 АТ КБ  "ПриватБанк" надав довідку  від 08.07.2020 наступного  змісту: угода №SAMDN01000717594637;  депозитний рахунок №26357609624492;  дата відкриття 24.06.2011;  валюта UAN; сума відкриття договору 800000 грн;  договір  розірвано    04.07.2012;  фактична  виплата коштів з рахунку 04.07.2012, з яких  375 197,01 грн  - виплачені  в касі банку; 425 000,00  грн  - переведено  на  рахунок НОМЕР_10 ( НОМЕР_3 ) (а.с.149  т.1).
		Проаналізувавши надані  суду  докази,  в тому числі  виписки по  договору, згідно  яких  станом  на  09.08.2013   залишок  депозиту становить  506 165,37  грн, а станом на  09.12.2013 - 500 005,37 грн,  які обліковуються за іншим договором  SAMDN01000732029514 та іншим  депозитним рахунком  НОМЕР_11  (а.с.12,  13  т.1),  суд першої  інстанції   дійшов  висновку,  що  відповідачем  в односторонньому  порядку змінювались номери депозитних договорів  та депозитні рахунки, на яких обліковувались (переводились) депозитні  кошти позивача.  
		Ухвалюючи рішення  про  задоволення  позову,  суд першої інстанції виходив  з того,  що  в Звіті про  концентрацію  ризиків за пасивними операціями" АТ  КБ  "ПриватБанк"   обліковується  6  договір  SAMDNWWFD0070054265300, загальна  сума зобов`язання банку по якому становить   513 014,00  грн, що  узгоджується  з розміром  депозиту,  яка заявлена  позивачем  до  стягнення.  Доказів  повернення   позивачу депозиту   після  01.04.2014  року  відповідачем  не  надано.  Дії відповідача по  відмові у поверненні  позивачу депозиту   не  відповідають  стандарту  поведінки та основним засадам  цивільного  процесуального  законодавства, визначених  п.6 ч.1 ст. 3 ЦПК  України та призводить  до  істотних порушень прав споживача.
		Колегія суддів  не  погоджується  з висновком  суду  першої  інстанції  з огляду на таке. 
		Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
		Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
		Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
		Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
		За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Позивачем  не  надано суду  належних,  допустимих та достатніх доказів  на  підтвердження  того,  що  у відповідача  існує  невиконане  зобов`язання  по  поверненню  грошових коштів по  укладеному  між сторонами  договору  від   24 червня 2011  року  №SAMDN01000717594637  (Вклад  «Депозит VIP»).
		Надана  позивачем  довідка  Севастопольської  філії ПриватБанк  від 14.03.14 №1341835/4, відповідно  до  якої станом на  14.03.2014  вона  має  в ПАТ  КБ  "ПриватБанк"  п`ять  рахунків, в тому  числі  на  суму 500 000,49 грн,  стосується  іншого  договору - DE12, дата старту 09.01.2014,  дата закінчення 09.01.2015, по  якому  позовні  вимоги заявлено  не  було. 
		В Звіті про  концентрацію  ризиків за пасивними операціями" АТ  КБ  "ПриватБанк"  обліковується  договір   № SAMDNWWFD0070054265300, дата виникнення  зобов`язання  0901.2014, дата кінцевого   погашення  зобов`язання 09.01.2015, загальна  суму зобов`язання  513 014 грн.  
		Як пояснив представник відповідача,  грошові  кошти, що  обліковуються  за договором №SAMDNWWFD0070054265300 від  09.01.2014, були переведені  банком   з  ПАТ   КБ  "ПриватБанк"  на  нового  боржника -   ТОВ  "Фінансова  компанія "ФІНІЛОН" (код ЄДРПОУ 38920700) на підставі укладеного  між ними  договору  про переведення  боргу б/н  від 17.11.2014 (  з урахуванням  додаткової  угоди до Договору  від 18.11.2014). 
		Позовних вимог про  стягнення  грошових коштів по договору  №SAMDNWWFD0070054265300 від  09.01.2014  по справі  заявлено  не  було.  
		Надана  позивачем  клієнтська виписка по рахунку, відповідно  до  якої станом  на  09.08.2013  залишок  коштів на  картці становить  500 005,37 грн, та  виписка по  картці НОМЕР_8 , по  якій залишок коштів на  рахунку станом на  09.12.2013 становить  500 005,37  грн,  також  стосуються іншого    договору  -  SAMDN01000732029514 Депозит Плюс на  3 міс (а.с. 12, 13  т.1), який не  є  предметом  даного  спору. 
		Лише та обставина,  що  в Звіті про  концентрацію  ризиків за пасивними операціями" АТ  КБ  "ПриватБанк"  по  шостому   договору  № SAMDNWWFD0070054265300 обліковується  загальна  сума зобов`язання банку в розмірі  513 014,00  грн, що  узгоджується  з розміром  депозиту,  яка заявлена  позивачем  до  стягнення - 500 000,49 грн,  не може  слугувати  підставою для  висновку про  доведеність  заявлених позовних вимог.
		Разом з тим,  відповідачем  надано   належні   докази на підтвердження  тієї обставини,  що  грошові  кошти по договору №SAMDN01000717594637 від  24.08.2011 в  сумі 375 197,01 грн  були повернуті позивачу 04.07.2012 згідно  поданої  нею заяви ( а.с. 63 т.1, а.с. 209, а.с.210  т.2),  а решту  коштів  в сумі 431 156,63 грн 08.01.2013 переведено  на  депозитний рахунок  позивача по договору НОМЕР_10 (а.с.  211  т.1).
		На  підтвердження  тієї обставини,  що   грошові  кошти в сумі 431 156,63 грн по  договору  НОМЕР_10 були повернуті  позивачу,   відповідачем  надано   виписку по рахунку каси № НОМЕР_9 за період  з 08.01.2013  по  08.01.2013 (а.с.110 т.2) , видатковий касовий ордер   (а.с.108 т.2). 
		Висновок  суду  першої  інстанції про те, що  відповідачем  в односторонньому  порядку змінювались номери депозитних договорів  та депозитні рахунки, на яких обліковувались (переводились) депозитні  кошти позивача ґрунтуються  на  припущеннях. 
		З огляду  на викладене, висновок  суду  першої  інстанції  про  наявність правових підстав для  стягнення  грошових коштів в сумі 500 000,  49  грн, які обліковуються  на  депозитному  рахунку  (код  валюти 980) АТ  КБ  "ПриватБанк", процентів  за користування  депозитним вкладом,   а також  похідних  від  цих  вимог  3%  річних та пені   є  помилковим.
		Згідно  з вимогами  цивільного  процесуального  закону кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову.
		Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).
		Відповідно до п.4 ч.1 ст.376  ЦПК  України  підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		Суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, порушив норми процесуального  права,  а тому апеляційну  скаргу слід задовольнити, рішення  суду  першої інстанції  скасувати  та ухвалити  нове  судове рішення  про  відмову в позові. 
		Відповідно  до  ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Згідно із частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Оскільки  апеляційна  скарга  підлягає  задоволенню, а позивач при зверненні  до  суду  з позовом  була звільнений  від сплати судового  збору,  за подання апеляційної скарги  АТ КБ «ПриватБанк» було  сплачено  судовий збір  в сумі 14 407 грн 50 коп.,  тому  вказана  сума  підлягає  компенсації   за рахунок  держави  у порядку,  встановленому Кабінетом  Міністрів  України.
		Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України суд
		 
		 постановив:
		 
		Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - адвоката Кобзар Юлії Богданівни задовольнити.
		Рішення Печерського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2022 року скасувати. 
		Ухвалити нове судове рішення. 
		В задоволенні  позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа: Національний банк України про захист прав споживачів, стягнення  процентів за депозитним договором, трьох  процентів річних  та пені відмовити.
		Компенсувати понесені  Акціонерним  товариством  комерційний банк "ПриватБанк" судові витрати  за подання апеляційної скарги  в розмірі  14 407 грн 50 коп.  за рахунок  держави у порядку,  встановленому  Кабінетом  Міністрів  України. 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до  Верховного  Суду  протягом тридцяти днів  з дня  складення  повного  судового  рішення.
		Повне  судове рішення  складено  24 березня 2023  року. 
		 
		Суддя - доповідач                                                                           Г. М. Кирилюк
		 
		Судді:                                                                                               І. М. Рейнарт  
		 
		                                                                                                          Т. А. Семенюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...