Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/29069/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях; про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Надіслано для оприлюднення: 27.03.2023. Зареєстровано: 27.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 28.03.2023.
Дата набрання законної сили: 27.03.2023
Номер судового провадження: 11-кп/801/278/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 11111111111111777

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 127/29069/22
		Провадження №11-кп/801/278/2023
		Категорія: крим.
		Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1 
		Доповідач : ОСОБА_2 
		 
		 
		ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		  22 березня 2023 року   м. Вінниця
		Вінницький апеляційний суд в складі:
		 
		головуючого судді ОСОБА_2 
		суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		 
		із секретарем ОСОБА_5 
		за участю:
		прокурора ОСОБА_6 
		засудженого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
		захисника -адвоката ОСОБА_8 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 12.01.2023 року про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12.01.2023 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
		Своє рішення суд мотивував, що заява засудженого ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є передчасною та задоволенню не підлягає. На даний час на законодавчому рівні передбачено право засуджених, які відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі, на заміну невідбутої частини покарання більш м`яким покаранням та в подальшому на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Із матеріалів справи вбачається, що засуджений відбув більше п`ятнадцяти років призначеного судом покарання, а тому має право на розгляд щодо нього судом питання про заміну йому невідбутої частини покарання більш м`яким покаранням у порядку, передбаченому ст. 82 КК України. ОСОБА_7 звертається до суду із заявою про застосування до нього умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання, однак відповідно до встановленого чинним законодавством порядку без вирішення питання про попередню заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі строком від п`ятнадцяти до двадцяти років неможливе застосування умовно-дострокового звільнення до засудженого, який відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі.
		В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_7 ставить питання про скасування ухвали Вінницького міського суду  Вінницької області від 12.01.2023 року та ухвалення нової, якою умовно-достроково звільнити його від відбування покарання, посилаючись на КСУ від 16.09.2021 №6-р (ІІ)/2021, рішення ЄСПЛ від 01.04.2021 у справі 58985/16 Лужинецький проти України; рішення ЄСПЛ від 28.10.2021 у справі Банчок і Ласло Магяр (2) проти Угорщини (справа № 52374/15, 53364/15), статті 81 КК України в редакції з У № 2690-ІХ від 18.10.2022. 
		В доповненнях до апеляційної скарги засуджений ОСОБА_7 зазначає, що якщо відносно нього не буде винесено рішення про умовно-дострокове звільнення будуть порушені його права: право на повагу до людської гідності, право на визнання доведеності особою свого виправлення, право на удз не пізніше 25 років, право на удз безпосередньо із дпв.
		Також вказує, що доказами його вправлення є наступне: 13 подяк від адміністрації установи, диплом від департаменту, грамота від друкованого органу департаменту, лист-подяка від громадської організації, 10 свідоцтв про реєстрацію авторського права, керування його законами України і міжнародними актами, виконання ним обов`язків засудженого, не порушення ним заборон, ігнорування ним впливу осіб негативного спрямування, відсутність у нього небезпечних схильностей, стабільна позитивна поведінка, низький ризик вчинення нового злочину. Обставиною, яка здатна стримувати від вчинення нового злочину є стан здоров`я його матері, яка має 1 групу інвалідності та потребує сторонньої допомоги.
		Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого ОСОБА_7 , думку захисника -адвоката ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скарга засудженого; думку прокурора про законність та обґрунтованість ухвали, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
		Згідно матеріалів провадження, вироком Тернопільського обласного суду Тернопільської області від 21.09.2000 року ОСОБА_7 засуджено за ст. 69, п. п. «а», «г», «і» ст. 93, ч.1 ст. 229-6, ч.1 ст. 222 КК України до довічного позбавлення волі. 12.12.2000 р. Верховним Судом України зазначений вище вирок було змінено та виключено ст. 222 КК України зі складу злочину, в решті вирок залишено без змін та визначено вважати засудженим ОСОБА_7 за ст. 69, п.п. «а», «г», «і» ст. 93, ч.1 ст. 229-6 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
		Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визнав, що заміна судами смертної кари на довічне позбавлення волі, встановлене новим кримінальним законом, а не на позбавлення волі строком на п`ятнадцять років, що як альтернативне смертній карі покарання було передбачено законом під час вчинення злочинів, не є порушенням - статті 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (рішення у справах «Алакрам Хумматов проти Азербайджану» від 18 травня 2006 року, «Ткачов проти України» від 13 грудня 2007 року).
		06 листопада 2022 року набрав чинності Закон України № 2690-ІХ від 18 жовтня 2022 року Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини.
		Так, Законом № 2690-ІХ були внесені зміни до положень ст. 82 КК, якими визначено можливість заміни особі, яка відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі, невідбутої частини покарання більш м`яким (позбавлення волі строком від 15 до 20 років) після відбування нею не менше 15 років призначеного судом покарання.
		У цьому аспекті слід зауважити, що суть заміни невідбутої частини покарання більш м`яким його видом полягає в тому, що засуджений повністю не звільняється від покарання, а йому лише замінюється один вид покарання (його невідбута частина) на інший. Тобто з моменту заміни особа відбуватиме вже новий вид покарання, призначений їй не вироком, а іншим рішенням суду.
		За змістом п. 3 ч. 3 ст. 81 КК України із змінами, внесеними згідно із Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини» № 2690-ІХ від 18 жовтня 2022 року, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, у разі заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавленням волі на певний строк, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.
		Отже, на даний час на законодавчому рівні передбачено право засуджених, які відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі, на заміну невідбутої частини покарання більш м`яким покаранням та в подальшому на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
		Жодних даних, що засуджений ОСОБА_7 до звернення із заявою про умовно-дострокове звільнення звертався вже до суду з клопотанням про заміну йому невідбутої частини покарання більш м`яким покаранням у порядку, передбаченому ст. 82 КК України, матеріали провадження не містять. 
		Таким чином, КК України передбачено можливість умовно-дострокового звільнення засудженого після звернення його до суду із клопотанням про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким його видом, що у повній мірі відповідає вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.
		Враховуючи вище наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування немає.
		Керуючись ст.81 КК України, ст.369-372, ст.537 ч.1 п.2, ст.539 КПК України, суд  
		 
		у х в а л и в :
		 
		апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
		Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 12.01.2023 року про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, - залишити без зміни.
		Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		Судді:
		 
		 
		 
		ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...