Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 317/2973/18 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 27.03.2023. Зареєстровано: 28.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 28.03.2023.
Дата набрання законної сили: 02.11.2023 (частково)
Результат оскарження 02.11.2023 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду: змінено вирок
Номер судового провадження: 1-кп/991/128/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42018000000000814

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 317/2973/18
		Провадження 1-кп/991/128/19
		 
		ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		27 березня 2023 року                                                                          м. Київ
		 
		Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
		головуючого судді - ОСОБА_1 ,
		суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		 
		за участю:
		секретарів судового засідання - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		прокурорів - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		захисників - адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		обвинуваченого - ОСОБА_11 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018000000000814 від 04.04.2018, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України: 
		ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Дніпропетровськ, Дніпропетровської області, останнє відоме місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , з повною вищою освітою, не працюючого, неодруженого, раніше не судимого,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		I. Вступ
		 
		1.Це кримінальне провадження здійснюється відносно колишнього судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_11 , який, за версією сторони обвинувачення, висловив ОСОБА_12 прохання надати неправомірну вигоду та одержав від останнього частину такої неправомірної вигоди за прийняття ряду судових рішень в інтересах Фермерського господарства «Дар» у межах судової справи №200/7271/17. 
		2.На думку сторони обвинувачення, встановлено достатні докази для пред`явлення ОСОБА_11 обвинувачення за ч. 4 ст. 368 КК України, що і стало підставою для звернення прокурора до суду з обвинувальним актом щодо обвинуваченого.
		3.Обвинувачений ОСОБА_11 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав і вказав, що будь-якого кримінального правопорушення він не вчиняв, грошових коштів в якості неправомірної вигоди не просив і не отримував, відносно нього працівниками правоохоронних органів було здійснено спробу провокації та інсценування вчинення злочину, а усі надані прокурором докази є недопустимими і жодним чином не підтверджують пред`явлене йому обвинувачення. Захисник обвинуваченого так само стверджував, що докази сторони обвинувачення є недопустимими і не доводять поза розумним сумнівом вини ОСОБА_11 у інкримінованому йому злочині. 
		4.З огляду на суть пред`явленого обвинувачення, позиції сторін, а також надані суду докази, керуючись положеннями статей 368, 374 КПК України, у цьому вироку колегія суддів спочатку наведе позицію сторони обвинувачення (розділ ІІІ) та позицію сторони захисту(розділ IV), після цього викладе перелік фактичних обставин, які були встановлені судом на підставі досліджених в ході судового розгляду доказів (розділ V), потім, проаналізувавши ці обставини, оцінить, чи наявний в діях обвинуваченого склад інкримінованого йому злочину (розділ VI), наведе мотиви неврахування окремих доказів (розділ VII) та проаналізує позицію сторони захисту (розділ VIII).
		5.У підсумку, колегія суддів вирішить питання стосовно доведеності пред`явленого обвинувачення (розділ IX) та необхідності призначення покарання (розділ X), а також розгляне інші питання, що вирішуються судом при ухваленні вироку (розділ XI). 
		 
		II.Частина статті Кримінального кодексу України, яка передбачає кримінальну відповідальність за інкримінований ОСОБА_11 злочин
		 
		6.Відповідно до ст. 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
		7.Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
		8.За версією сторони обвинувачення, 29 березня 2018 року та 02 травня 2018 року ОСОБА_11 під час зустрічей із громадянином ОСОБА_12 висловив останньому прохання надати йому неправомірну вигоду в загальній сумі 30 000 доларів США за вчинення дій у судовій справі та прийняття у ній необхідних судових рішень в інтересах ФГ «ДАР», а 15 травня 2018 року одержав від вказаної особи частину обумовленої неправомірної вигоди у розмірі 299 000 грн та 3500 доларів США. 
		9.На час вчинення таких дій, відповідальність за них була передбачена ч. 4 ст. 368 КК України (в редакції Закону № 889-VIII від 10 грудня 2015 року), яка передбачала, зокрема, що «… одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе … за вчинення … такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, якщо предметом таких дій була неправомірна вигода в особливо великому розмірі … - карається позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна».
		10.У подальшому до вказаної статті неодноразово вносились зміни, які, однак, не скасовували кримінальну протиправність діяння, не пом`якшували кримінальну відповідальність та жодним чином не поліпшували становище особи, а тому зворотної дії у часі вони не мають. 
		11.З огляду на вказане та виходячи з положень ч. 2 ст. 4 та ст. 5 КК України, у цій справі підлягає застосуванню закон, який діяв на час вчинення кримінального правопорушення, тобто ч. 4 ст. 368 КК України у редакції від 10 грудня 2015 року.
		 
		III.Позиція сторони обвинувачення (обвинувальний акт - т. 1, а/с 1-17, судові дебати - т. 28, а/с 38-90)
		 
		12.20 грудня 2003 року Указом Президента України «Про призначення суддів» № 1472/2003 ОСОБА_11 було призначено на посаду судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська строком на п`ять років. В подальшому, Постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 21 жовтня 2010 року №2635-VI ОСОБА_11 обрано на посаду судді безстроково.
		13.15 червня 2012 року Указом Президента України «Про переведення суддів» № 395/2012 ОСОБА_11 було переведено на посаду судді Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим. 
		14.Надалі, 06 листопада 2014 року Указом Президента України «Про переведення суддів» № 853/2014 ОСОБА_11 було переведено на посаду судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська.
		15.Беручи до уваги положення Конституції України та Закону України «Про судоустрій та статус суддів» про повноваження та статус судді, ОСОБА_11 постійно здійснює функції представника влади та є службовою особою у відповідності до п.1 Примітки до ст. 364 КК України.
		16.Крім того, відповідно до положень п.2 Примітки до ст. 368 КК України, суддя ОСОБА_11 є службовою особою, яка займає відповідальне становище.
		17.З огляду на положення пп.г п. 1 ч.1 ст. 3 та ст. 63 Закону України «Про запобігання корупції» суддя є суб`єктом, відповідальним за корупційні правопорушення та має дотримуватися норми вказаного закону.
		18.Статтею 22 цього Закону встановлена заборона суддям використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб. Крім того, відповідно до ст. 24 зазначеного Закону передбачено алгоритм дій, які особа, уповноважена на виконання функцій, має вчинити, у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди.
		19.Водночас, всупереч вищезазначених положень законодавства, ОСОБА_11 , обіймаючи посаду судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська, здійснюючи функції представника судової влади, грубо порушуючи норми матеріального та процесуального права та присягу судді, вчинив умисні дії щодо прохання та одержання неправомірної вигоди для себе з використанням наданої йому влади та службового становища.
		20.Так, у період з 28 квітня 2017 року у провадженні судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_11 перебувало кримінальне провадження №12016040350003741 (судова справа №200/7271/17, провадження №1-кп/200/392/17) за обвинуваченням ОСОБА_13 у протиправному заволодінні майном та частками засновників фермерського господарства «Дар» (надалі - ФГ «Дар»), шляхом підроблення офіційних документів та вчинення правочинів з використанням підроблених офіційних документів, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 206-2, ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України. 
		21.29 березня 2018 року помічник голови з технічних та правових питань ФГ «Дар» ОСОБА_12 з метою з`ясування обставин вказаного кримінального провадження зустрівся з раніше знайомим йому суддею Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_11 , з яким перебував у товариських відносинах. Вказана зустріч відбулася у кав`ярні «Львівська майстерня шоколаду», розташованій за адресою: м. Дніпро, просп. Яворницького, 55. Під час цієї зустрічі ОСОБА_11 цікавився про відношення ОСОБА_12 до ФГ «Дар», на що останній повідомив, що йому як помічнику голови ФГ доручено з`ясувати стан розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_13 з метою захисту прав та законних інтересів засновників ФГ.
		22.Під час цієї зустрічі у ОСОБА_11 виник злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди за прийняття у кримінальному провадженні №12016040350003741 рішень на користь ФГ «Дар». Для реалізації такого умислу, ОСОБА_11 висловив ОСОБА_12 свою готовність сприяти засновникам ФГ «Дар» у вказаній справі, однак йому необхідно розуміти їхню кінцеву мету. На вказане, ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_11 , що керівник ФГ «Дар» ОСОБА_14 має бажання повернути у кримінальному провадженні статус потерпілого для юридичної особи - фермерського господарства «Дар» та змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_13 на такий, що не пов`язаний із триманням під вартою, оскільки за такої умови останній пообіцяв надати правдиві викривальні показання щодо інших осіб, які причетні до кримінальних правопорушень щодо захоплення активів фермерського господарства.
		23.Взявши до уваги вказане, ОСОБА_11 висловив ОСОБА_12 прохання надати йому грошові кошти в сумі 15 000 доларів США (згідно офіційного курсу гривні до іноземних валют Національного банку України станом на 29 березня 2018 становить 396 078 грн.74 коп.), тобто в сумі, яка в двісті і більше разів перевищує розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за прийняття рішень про визнання юридичної особи - ФГ «Дар» потерпілим у кримінальному провадженні №12016040350003741 (судова справа № 200/7271/17) та зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_13 на інший, не пов`язаний із триманням під вартою.
		24.При цьому, ОСОБА_11 запропонував узгодити питання неправомірної вигоди з керівництвом ФГ «Дар» до наступного судового засідання у вказаній кримінальній справі, яке призначене на 11 квітня 2018 року.
		25.У свою чергу, ОСОБА_12 усвідомлював незаконність вимоги судді ОСОБА_11 , однак розумів, що без надання йому неправомірної вигоди рішення про визнання ФГ «Дар» потерпілим не буде прийнято, а тому з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо прав і законних інтересів фермерського господарства, був змушений погодитися.
		26.30 березня 2018 року ОСОБА_11 надіслав ОСОБА_12 повідомлення у месенджері «Viber» про те, що у вищевказаному кримінальному провадженні необхідно залучити як представника потерпілого ФГ «Дар» довірену йому особу - адвоката ОСОБА_16 . 
		27.11 квітня 2018 року під час судового засідання у кримінальному провадженні № 12016040350003741 головуючий суддя ОСОБА_11 постановив ухвалу про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_13 , строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 2 місяці.
		28.В подальшому, 02 травня 2018 року під час зустрічі у кафе «Дом стейка», який розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Гагаріна, 95Б,  ОСОБА_11  повідомив ОСОБА_12 , що у справі за обвинуваченням ОСОБА_13  адвокат ОСОБА_16  вже подав відповідне клопотання про визнання потерпілим юридичної особи -  ФГ «Дар», а також  ОСОБА_11  підтвердив свої наміри прийняти рішення про визнання потерпілим ФГ «Дар» за неправомірну вигоду у розмірі 15 000 доларів США.
		29.Крім того,  ОСОБА_11  повідомив ОСОБА_12 , що на цей час він не має можливості змінити обвинуваченому  ОСОБА_13  запобіжний захід на інший, не пов`язаний із триманням під вартою, однак у разі надання йому додатково ще 15 000 доларів США (згідно офіційного курсу гривні до іноземних валют Національного банку України станом на 2 травня 2018  становить 392 934 грн. 72 коп.) він у прискореному порядку, впродовж декількох судових засідань, завершить судовий розгляд цієї справи та ухвалить стосовно  ОСОБА_13  обвинувальний вирок з призначенням останньому покарання, не пов`язаного з позбавленням волі. 
		30.Таким чином, ОСОБА_11 висловив прохання надати йому неправомірну вигоду у загальній сумі 30 000 доларів США (згідно офіційного курсу гривні до іноземних валют Національного банку України станом на 29.03.2018 та 02.05.2018 становить 789 013 грн. 46 коп.), тобто в сумі, яка в п`ятсот і більше разів перевищує розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що є особливо великим розміром. 
		31.11 травня 2018 року під час зустрічі у приміщенні кафе «Тиниця», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Високовольтна, 8а, суддя Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_11 відмовив ОСОБА_12 у зменшенні розміру неправомірної вигоди за визнання потерпілим ФГ «Дар», посилаючись на великі прибутки засновників фермерського господарства та їх фінансові можливості в цілому. Крім того, ОСОБА_11 акцентував увагу ОСОБА_12 на наявності інших судових спорів за участі засновників ФГ «Дар», на результати розгляду яких може позитивно вплинути його рішення про визнання потерпілим цього господарства. 
		32.15 травня 2018 року на виконання попереднього прохання ОСОБА_11 щодо надання йому неправомірної вигоди за прийняття рішення про визнання юридичної особи ФГ «Дар» потерпілим у кримінальному провадженні №12016040350003741 ОСОБА_12 , діючи за вказівками ОСОБА_11 , прибув до будинку № 22 по вул. Дарвіна в м. Дніпро, та на запрошення останнього сів до автомобіля Mazda CX-5, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 .
		33.Для реалізації свого злочинного умислу, направленого на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_11 переконався у тому, що ОСОБА_12 має при собі заздалегідь обумовлену суму неправомірної вигоди у розмірі 15 000 доларів США, та з метою уникнення кримінальної відповідальності та приховування слідів кримінального правопорушення, повідомив ОСОБА_12 про необхідність невідкладного обміну грошових коштів у сумі 15 000 доларів США на грошові кошти у національній валюті України.
		34.Того ж дня, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 здійснили обмін 11 500 доларів США на грошові кошти у національній валюті - гривні в сумі 299 000 грн у пункті обміну валют № 5 ТОВ «Фінансова компанія «Партнер», розташованому за адресою: м. Дніпро. вул. Сергія Єфремова, 1, офіс 1.
		35.Вказані обміняні грошові кошти в сумі 299 000 грн. були складені в чорний поліетиленовий пакет, який забрав ОСОБА_11 та у подальшому поклав на заднє сидіння автомобіля Mazda CX-5, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , на якому приїхав.
		36.Після цього, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 поїхали з пункту обміну на автомобілі Mazda CX-5, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , та прибули до вул. Лізи Чайкіної в м. Дніпро, де зробили зупинку біля автомобіля Mazda 3, білого кольору д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_17 . 
		37. Для вжиття заходів щодо уникнення кримінальної відповідальності та приховування слідів кримінального правопорушення, ОСОБА_11 вказав ОСОБА_12 помістити до поліетиленового пакету, в якому знаходились обміняні грошові кошти в сумі 299 000 грн., решту неправомірної в сумі 3 500 доларів США, що останній і зробив. Надалі, ОСОБА_11 поклав вказаний чорний поліетиленовий пакет з неправомірною вигодою на заднє сидіння автомобіля Mazda 3, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_3 , який відразу розпочав рух по вул. Лізи Чайкіної м. Дніпро в напрямку вул. Високовольтної в м. Дніпро. 
		38.Таким чином, ОСОБА_11 одержав від ОСОБА_12 неправомірну вигоду у розмірі 299 000 грн. та 3 500 доларів США (що згідно офіційного курсу гривні до іноземних валют Національного банку України станом на 15 травня 2018 становить 91 599 грн. 35 коп.), тобто в загальній сумі 390 599 грн. 35 коп., яка в двісті і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що є великим розміром.
		39.15 травня 2018 року призначене судове засідання у кримінальному провадженні № 12016040350003741 (судова справа № 200/7271/17) не відбулось через відсутність представника ФГ «Дар» - адвоката ОСОБА_16 та захисника обвинуваченого ОСОБА_13 . 
		40.Водночас, 22 травня 2018 року під час зустрічі, яка відбулась у кафе «Тиниця», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Високовольтна, 8а, ОСОБА_11 запевнив ОСОБА_12 у тому, що в судовому засіданні, яке відбудеться 24 травня 2018 року, він ухвалить рішення про визнання ФГ «Дар» потерпілим у кримінальному провадженні № 12016040350003741. Також ОСОБА_11 знову підтвердив свої наміри за неправомірну вигоду в розмірі 15 000 доларів США прискорити судовий розгляд цієї справи та ухвалити стосовно ОСОБА_13 обвинувальний вирок з призначенням йому покарання, не пов`язаного з позбавленням волі. 
		41.Так, 24 травня 2018 року у приміщенні Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 57, під час судового розгляду справи № 200/7271/17 у кримінальному провадженні №12016040350003741, за обвинуваченням ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, головуючим суддею ОСОБА_11 постановлено ухвалу про визнання потерпілим у цьому провадженні юридичної особи - фермерського господарства «Дар», яка занесена до журналу судового засідання.
		42.Таким чином, сторона обвинувачення вважає, що ОСОБА_11 , будучи суддею Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська, висловив прохання надати йому неправомірну вигоду в особливо великому розмірі для себе за вчинення в інтересах третіх осіб дій з використанням наданої йому влади та службового становища, та одержав неправомірну вигоду у великому розмірі для себе за вчинення в інтересах третіх осіб дій з використанням наданої йому влади та службового становища, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК України. 
		43.У зв`язку з викладеним, прокурор просить суд визнати обвинуваченого винним за пред`явленим йому обвинуваченням та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 11 років з позбавленням права обіймати посади у судових та правоохоронних органах строком на 3 роки із конфіскацією усього належного йому майна. 
		 
		IV.Позиція сторони захисту (судові дебати - т. 30, а/с 1-175)
		 
		44.Обвинувачений ОСОБА_11 повністю заперечував пред`явлене йому обвинувачення, вказавши, що будь-якого злочину не вчиняв, обвинувальний акт ґрунтується виключно на домислах, вигадках та перекручуванні фактів стороною обвинувачення, яка не має жодних належних, допустимих і достовірних доказів події інкримінованого йому злочину.
		45.При цьому, обвинувачений висунув власну версію тих подій, які є предметом розгляду у цьому кримінальному провадженні та власне трактування зустрічей, розмов та листування із ОСОБА_12 , а також віднайдення грошових коштів. 
		46.Так, під час допиту у судовому засіданні 30 листопада 2022 року обвинувачений розповів, що з ОСОБА_12 він познайомився ще у 2001 році і поступово їх стосунки переросли в дружні та спільні бізнесові. 
		47.Окремо обвинувачений наголосив на дружніх та товариських відносинах ОСОБА_12 із співробітниками УСБУ в Дніпропетровській області, які за розповідями самого ОСОБА_12 , допомагали йому у веденні бізнесу і вирішували його проблемні питання із державними органами. ОСОБА_12 познайомив і обвинуваченого з вказаними особами і вони неодноразово зустрічались із ними на професійні свята, ходили разом на футбол, а тому обвинуваченому було давно відомо про наявність у ОСОБА_12 багатьох друзів серед співробітників УСБУ в Дніпропетровській області. 
		48.Обвинувачений вказував, що до травня 2018 року вони із ОСОБА_12 регулярно спілкувались і підтримували дружні стосунки, останній неодноразово приходив до нього на роботу на обідні перерви, бував у нього на днях народження, відвідував його вдома, обвинувачений знайомий з його родиною. 
		49.Обвинувачений повідомив, що з розповідей ОСОБА_12 він знає про його брата ОСОБА_65, який проживає в росії і є дуже заможною людиною, з яким у них були спільні бізнесові плани, а у самого ОСОБА_12 був бізнес у м. Дніпрі щодо здачі в оренду нерухомого майна, а також бізнес щодо перепродажу майна викупленого за безцінь у держави. Також, за показаннями обвинуваченого, ОСОБА_12 розповідав йому, що з 2014 року в Дніпропетровській області він розпочав новий вид бізнесу з фермерськими господарствами, яким він давав гроші в борг на посівну кампанію під відсотки, ставки яких були нижчими, ніж у банків і без вимоги внесення застави. При цьому, як розповідав ОСОБА_12 , якщо виникали проблеми з поверненням боргів, у вирішенні цих проблем йому допомагали його друзі з УСБУ в Дніпропетровській області та кримінальний авторитет з міста Дніпра на прізвисько « ОСОБА_18 ».
		50.Обвинувачений розповів, що дійсно на початку 2017 року йому на розгляд надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_13 у незаконному заволодінні Фермерським господарством «Дар». При цьому, ФГ «Дар» на стадії досудового розслідування не було визнано потерпілим в даному кримінальному провадженні і відповідні клопотання не заявлялися і у судових засіданнях протягом року розгляду справи, аж до травня 2018 року. 
		51.Як повідомляє обвинувачений, з перших же судових засідань в даному кримінальному провадженні розпочалися проблеми з так званими «активістами» від ФГ «Дар». В перше ж судове засідання до зали суду разом із обвинуваченим ОСОБА_13 з`явилися люди з озброєного загону самооборони ФГ «Дар», які почали погрожувати фізичною розправою потерпілому і при цьому не виконували розпоряджень головуючого в залі суду, вчиняли ґвалт, проявляли неповагу до суду. У зв`язку з цим, ОСОБА_11 прийняв рішення про проведення судових засідань у цій справі в закритому режимі, за клопотанням потерпілого змінив обвинуваченому запобіжний захід на тримання під вартою, а також забезпечив охорону приміщення суду під час судових засідань у вказаному кримінальному провадженні. 
		52.Як вказує обвинувачений, протягом 2017 року майже кожного судового засідання у приміщенні суду та біля нього проходили мітинги активістів від ФГ «Дар», діями яких керував представник сім`ї ОСОБА_19 - адвокат ОСОБА_20 , який в той час лише вийшов із СІЗО і обвинувачувався в розбійному нападі та незаконному зберіганні зброї. Також разом з ним вказані мітинги проводив і депутат Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_21 . Обвинувачений у відповідь на таку поведінку звертався і до правоохоронних органів і до КДК адвокатури у Дніпропетровській області. 
		53.При цьому, обвинувачений вказував, що весь 2017 рік, він продовжував підтримувати дружні стосунки із ОСОБА_12 і коли останній знаходився у місті Дніпрі, вони із ним два-три рази на тиждень обідали в кафе «Класік» на вулиці Старокозацькій в місті Дніпрі. Інколи з ними обідала його помічник - ОСОБА_17 , яка добре знала ОСОБА_12 та мала із ним свої товариські стосунки. 
		54.Також обвинувачений відзначив, що із ОСОБА_17 підтримував робочі відносини, однак інколи вона виконувала його особисті доручення. Якщо для виконання таких доручень було необхідно витратити якісь грошові кошти, він переводив ці кошти зі своєї зарплатної картки на її картку. 
		55.Обвинувачений пояснив, що наприкінці листопада або на початку грудня 2017 року він мав спільну зустріч із ОСОБА_17 та ОСОБА_12 , під час якої останній поцікавився, чи відомо йому про ФГ «Дар» і повідомив, що від друзів з УСБУ у Дніпропетровській області йому відомо про кримінальне провадження, в якому фігурує ФГ «Дар» і яке перебуває у провадженні ОСОБА_11 . Обвинувачений підтвердив ОСОБА_12 вказану інформацію, у відповідь на що ОСОБА_12 розповів, що в 2016 році він дав в борг власнику ФГ «Дар» ОСОБА_34 930 000 доларів США на посівну кампанію, однак останній раптово помер і тепер ОСОБА_12 не може отримати назад свої гроші. У зв`язку з цим, ОСОБА_12 вказав, що йому потрібна допомога обвинуваченого в поверненні боргу, за що він готовий віддячити грошима в розмірі 20 000 доларів США, на що обвинувачений відмовив і порекомендував звернутись із цим питанням до спадкоємців, зокрема, до сина ОСОБА_22 , оскільки ОСОБА_12 вказав, що підтримує із ним дружні відносини. 
		56.Також обвинувачений розповів про обставини святкування дня народження у грудні 2017 року, на якому в якості друга був присутній ОСОБА_12 , а також колеги обвинуваченого. В той день, за словами обвинуваченого, ОСОБА_12 розповів про розмову із ОСОБА_23 щодо повернення боргу, під час якої останній послався на проблеми із грошима та складну ситуацію на підприємстві. У зв`язку з цим ОСОБА_12 знову спитав про допомогу, однак обвинувачений подивившись договори про отримання боргу, порадив звернутись до суду із цивільним позовом. 
		57.Обвинувачений також розповів про зустріч у середині лютого 2018 року (14-15 числа) із ОСОБА_12 у кафе в ТЦ «Епіцентр», під час якої ОСОБА_12 попросив позичити йому 40 000 гривень, оскільки його гроші на рахунках в банку заблоковані судовим рішенням за позовом адвоката ОСОБА_24 про стягнення 200 000 доларів. Будучи обізнаним про вказаний спір, а також враховуючи, що раніше і сам позичав у ОСОБА_12 грошові кошти, обвинувачений погодився дати ці гроші в борг ОСОБА_12 і останній обіцяв повернути його через місяць. У цей день ОСОБА_12 приїхав до обвинуваченого додому, де останній дав йому відповідні грошові кошти. 
		58.Як вказав ОСОБА_11 , через декілька днів, 17 лютого 2018 року ОСОБА_12 пропонував зустрітись, однак в обвинуваченого не виходило і тоді ОСОБА_12 написав, що від його товариша на прізвище ОСОБА_25 з УСБУ в Дніпропетровській області йому стало відомо про запланований під будинком обвинуваченого мітинг адвоката родини ОСОБА_19 - ОСОБА_20 разом із активістами. Також ОСОБА_12 повідомив, що обвинуваченому слід бути обережним, оскільки плануються силові провокації, на що ОСОБА_11 подякував і спитав, чи можливо в понеділок влаштувати зустріч із співробітником СБУ ОСОБА_25 , однак ОСОБА_12 відповів, що відлітає до Німеччини і його не буде у місті. 
		59.За показаннями обвинуваченого, 18 лютого 2018 року до його будинку дійсно приїхали адвокат ОСОБА_20 з активістами ФГ «Дар» та з депутатом обласної ради ОСОБА_21 , якому, як стверджує обвинувачений, ОСОБА_26 , перерахував грошові кошти в сумі 2 млн грн, як безоплатну допомогу фізичній особі. Вказані особи біля будинку обвинуваченого через гучномовці погрожували йому вбивством, вимагали звільнити з-під варти обвинуваченого ОСОБА_13 , а потім намагалися підпалити гараж та навіс для машини. Також обвинувачений вказав, що наступного дня ОСОБА_17 повідомила, що бачила біля буднику разом з активістами двох співробітників УСБУ у Дніпропетровській області, які однак не втручались у події та не перешкоджали діям активістів, з чого обвинувачений робить висновок, що такі дії були узгоджені із співробітниками УСБУ у Дніпропетровській області або виконувались за їх вказівкою. Більше того, на думку обвинуваченого, найвірогідніше саме співробітники УСБУ у Дніпропетровській області встановили його фактичне місце проживання та привезли до нього мітингувальників. Про вказані події обвинувачений повідомляв органи поліції, Генерального прокурора та Вищу раду правосуддя, а також звернувся до начальника ГУНП у Дніпропетровській області з проханням забезпечити йому і його дітям особисту охорону та охорону майна, в чому однак йому було відмовлено. Обвинувачений вказує, що з лютого по травень 2018 року досудове розслідування за його заявою взагалі не велося, не були допитані адвокат ОСОБА_20 та депутат обласної ради ОСОБА_21 .
		60.Як зазначає обвинувачений, 01 березня 2018 року на його телефон у месенджері Телеграм прийшло повідомлення від ОСОБА_12 , в якому він написав, що приятель із УСБУ у Дніпропетровській області ОСОБА_25 просить допомогти сім`ї ОСОБА_19 і звільнити обвинуваченого ОСОБА_13 з-під варти та повернути ОСОБА_19 в справу. Також ОСОБА_12 в тій переписці вказав співробітника УСБУ у Дніпропетровській області ОСОБА_25 як приятеля з ОСОБА_29 , який попередив про акцію під будинком обвинуваченого і в цій же переписці ОСОБА_12 натякнув на неправомірну вигоду для нього, зазначивши, що ОСОБА_19 будуть вдячні за допомогу. За словами обвинуваченого, він відповів ОСОБА_12 , що це неможливо і що він не бере хабарів і що ОСОБА_19 намагались спалити його гараж. Після цього обвинувачений перевів розмову на тему повернення ОСОБА_12 грошей, які він попередньо йому позичив, однак ОСОБА_12 намагався «прив`язати» повернення свого боргу до виконання вимог сім`ї ОСОБА_19 і надання ними неправомірної вигоди. При цьому, як вказує обвинувачений, ОСОБА_12 гарантував, що все буде добре і що співробітник УСБУ у Дніпропетровській області ОСОБА_25 гарантує, що все буде добре. Обвинувачений стверджує, що він повторно відмовився виконувати вимоги сім`ї ОСОБА_19 та від надання йому неправомірної вигоди. 
		61.Також обвинувачений розповів про обставини зустрічі у середині березня 2018 року із ОСОБА_12 та ОСОБА_17 в приміщенні кафе «Класік» в м. Дніпрі, на яку ОСОБА_12 прийшов із поліетиленовим пакетом чорного кольору, в якому знаходилась велика сума грошей в гривні та поставив той пакет на стілець між собою та ОСОБА_17 . Обвинувачений поцікавився, чи не йому він приніс гроші аби повернути борг, на що ОСОБА_12 відповів, що поки не йому. В цей час до них підійшов чоловік на ім`я ОСОБА_30 та вдарив ОСОБА_12 по потилиці долонею руки, пояснивши таку поведінку тим, що треба вчасно повертати борги, після чого ОСОБА_12 взяв пакет з грошима і віддав тому ОСОБА_31 . На запитання обвинуваченого, ОСОБА_12 тоді пояснив, що це приходив підручний бандит кримінального авторитета на прізвисько « ОСОБА_18 », якому він винен 80 000 доларів і цей хлопець час від часу забирає в нього той борг. За словами ОСОБА_12 він був винен гроші за те, що «ОСОБА_18» допоміг «вибити» борг з одного із фермерів. Обвинувачений тоді поцікавився, чому тоді «ОСОБА_18» не допоможе вирішити питання повернення боргу із сім`єю ОСОБА_19 , на що ОСОБА_12 відповів, що їх сім`я співпрацює з іншим авторитетом міста Дніпра на прізвисько « ОСОБА_32 », а тому він не може із ним сперечатись. 
		62.У подальшому, за словами обвинуваченого, 22 березня 2018 року ОСОБА_12 в обідній час надіслав йому смс-повідомлення в месенджері Телеграм із пропозицією пообідати, на що обвинувачений відмовився, однак спитав в нього, коли той збирається повертати йому борг. ОСОБА_12 почав жалітись на відсутність грошей і знову натякнув, що він може отримати хабар від ОСОБА_19 , виконавши їхні вимоги, у відповідь на що обвинувачений повторно відмовився навіть розмовляти на цю тему. 
		63.Також обвинувачений повідомив, що 28.03.2018 року в сервісі Телеграм ОСОБА_12 надіслав йому повідомлення, в якому просив негайно зустрітися, однак обвинувачений відповів, що не зможе, оскільки зайнятий. Тоді ОСОБА_12 написав обвинуваченому, що, за інформацією від співробітника УСБУ в Дніпропетровській області ОСОБА_25 , засновники ФГ «Дар» замовили вбивство ОСОБА_11 за те, що він не йде із ними на контакт. Обвинувачений попросив ОСОБА_12 , організувати зустріч із ОСОБА_25 , бажаючи з`ясувати у нього цю інформацію особисто, однак ОСОБА_12 відмовився, зазначивши, що ОСОБА_25 не в місті Дніпрі. Обвинувачений вказує, що не звертався з цього приводу до правоохоронних органів, оскільки після аналогічних погроз 18 лютого 2018 року на його заяви і звернення ніхто належним чином не відреагував, а тому він зрозумів, що у цьому немає сенсу, однак для самозахисту почав носити пістолет травматичної дії. За показаннями ОСОБА_11 , у той же день ОСОБА_12 знову написав йому в сервісі Телеграм і попросив про зустріч, однак обвинувачений відмовився, оскільки був зайнятий. Водночас, усвідомлюючи реальність погроз вбивством, обвинувачений попросив ОСОБА_12 переговорити із його другом ОСОБА_25 аби останній попросив сім`ю ОСОБА_19 скасувати замовлення на його вбивство, а він у свою чергу якнайшвидше розгляне кримінальну справу і якщо їх не влаштує судове рішення, то нехай розбираються в апеляційній інстанції. У відповідь на це ОСОБА_12 втретє запропонував обвинуваченому неправомірну вигоду, визначивши її як вдячність, на що обвинувачений в черговий раз відмовився, вказавши, щоб ОСОБА_19 залишили таку вдячність собі. 
		64.Обвинувачений у своїх показаннях стверджує, що 29 березня 2018 року він взагалі не зустрічався із ОСОБА_12 і відповідно ніякої неправомірної вигоди у нього не просив, що підтверджується даними від ПрАТ «Київстар», згідно яких мобільні телефони обвинуваченого та ОСОБА_12 у вказаний день протягом одного і того ж часу в межах одних і тих же базових станцій не знаходилися. Обвинувачений вказує, що ОСОБА_12 повідомляє неправдиві відомості щодо наявності такої зустрічі і про прохання неправомірної вигоди. 
		65.Так само обвинувачений вказує, що 30 березня 2018 року він не надсилав ОСОБА_12 номер телефону адвоката ОСОБА_16 , оскільки на той час не мав ані номеру його телефону, ані особистих відносин з ним.
		66.За показаннями обвинуваченого, в одну із зустрічей із ОСОБА_12 у першій половині квітня 2018 року ОСОБА_12 повідомив його, що ФГ «Дар» уклали договір на представництво інтересів із адвокатом ОСОБА_16 і спитав, чи знайомий з ним ОСОБА_11 , у відповідь на що останній повідомив, що вказаний адвокат брав участь у декількох справах під його головуванням і справляє враження розумної людини, однак особистих відносин ніяких не підтримує із ним. ОСОБА_12 повідомив, що він із вказаним адвокатом має приятельські відносини і порекомендував ОСОБА_19 укласти із ним договір, на що обвинувачений повідомив про свою байдужість щодо цих обставин, однак зауважив що ОСОБА_16 справляє враження розумного юриста і можливо зможе допомогти ОСОБА_12 у його відносинах із Дарадудами по поверненню боргу. 
		67.У ході допиту, обвинувачений повідомив про ще одну зустріч наприкінці квітня 2018 року (близько 28-30 числа) із ОСОБА_12 та ОСОБА_17 у кафе «Класік», під час якої ОСОБА_12 знову почав розмову про ФГ «Дар» і почав переконувати у необхідності виконання вимог сім`ї ОСОБА_19 , інакше вони вб`ють обвинуваченого. Також ОСОБА_12 сказав, що йому важко стримувати сім`ю ОСОБА_19 від замовлення вбивства і він про це розмовляв із ОСОБА_33 . Обвинувачений вчергове відповів, що може лише якнайшвидше розглянути справу і далі нехай розбираються у апеляційному суді. Також обвинувачений запитав у ОСОБА_12 про повернення боргу, на що останній відповів, що скоро почне повертати і пояснив, що йому сім`я ОСОБА_19 почала повертати ті гроші, які брав у борг у 2016 році ОСОБА_34 . ОСОБА_12 тоді сказав, що сім`я ОСОБА_19 йому вже повернули 15 000 доларів США і обіцяють повертати по 15 000 - 30 000 доларів США щомісяця до кінця року, а в 2019 році розрахуються з ним повністю. Проте, ОСОБА_12 вказав, що в нього існує ще борг перед кримінальним авторитетом Дніпра на прізвисько « ОСОБА_18 » і він йому віддає всі гроші, які повертають ОСОБА_19 та інші фермери, бо закрити цей борг для нього є пріоритетом, оскільки в інакшому випадку це призведе до негативних наслідків.
		68.Обвинувачений також зазначив, що наприкінці квітня 2018 року він, його помічник ОСОБА_35 та секретар судового засідання ОСОБА_36 помітили, що замок вхідних дверей від приймальні кабінету ОСОБА_11 почав дуже сильно «заїдати».
		69. ОСОБА_11 в ході допиту також вказав, що 01 травня 2018 року в сервісі Телеграм ОСОБА_12 надіслав повідомлення, в якому підтвердив, що збирається частково повернути йому борг, як вони раніше домовлялись при зустрічі, а саме через два тижні 15 тисяч гривень, до кінця травня місяця ще 15 тисяч гривень, і ще 10 тисяч гривень до середини червня, на що обвинувачений відповів, що йому як раз треба гроші на ремонт даху гаражу. 
		70.Як повідомляє обвинувачений, 02 травня 2018 року вранці ОСОБА_12 за допомогою сервісу Телеграм тричі йому телефонував і потім написав повідомлення із проханням зустрітись, при цьому вказав, що це в інтересах самого ОСОБА_11 і це стосується ФГ «Дар». Обвинувачений відповів, що вже обіцяв якнайшвидше розглянути справу, щоб потім ОСОБА_19 розбирались із нею апеляційному суді. У відповідь ОСОБА_12 знову почав писати, що засновники ФП «Дар» хочуть, аби обвинувачений звільнив з-під варти їх друга, маючи на увазі, ОСОБА_13 і знову почав передавати погрози від їх імені та повідомив, що ризиковано не виконувати їх вимоги, оскільки вони його вб`ють.
		Також ОСОБА_12 написав обвинуваченому, що за допомогу сім`я ОСОБА_19 розпочала йому повертати гроші, які ОСОБА_34 брав у нього в борг в 2016 році і попросив піти на зустріч ОСОБА_19 , оскільки тим самим обвинувачений допоможе і ОСОБА_12 . Вказав, що лише передає те, що йому кажуть і за це посередництво йому вже віддали 15 000 доларів боргу і обіцяють й надалі віддавати борг. У відповідь на це, обвинувачений повідомив, що розглядатиме справу по закону, або візьме самовідвід від її розгляду, на що ОСОБА_12 написав, що у такому разі ОСОБА_19 спалять будинок обвинуваченого. Також ОСОБА_12 написав, що ОСОБА_19 вже витратили великі гроші на хабарі для УСБУ в Дніпропетровській області за підтримку СБУ в цій справі і що немає сенсу писати заяву на ОСОБА_19 про вчинення злочину, оскільки УСБУ у Дніпропетровській області блокує розслідування кримінального провадження за попередньою заявою обвинуваченого. Додатково ОСОБА_12 написав, що ОСОБА_19 налаштовані серйозно і дійсно можуть вбити і серйозність їх намірів підтверджує приятель ОСОБА_12 з УСБУ у Дніпропетровській області ОСОБА_25 . 
		71.Як стверджує обвинувачений, у подальшому, під час інших зустрічей, ОСОБА_12 час від часу питав про його рішення, на що він відповідав, що залишатиметься на своїх попередніх позиціях, маючи на увазі, що якнайшвидше розгляне кримінальне провадження, ухвалить вирок, щоб ОСОБА_19 далі розбиралися в цій справі в апеляційній інстанції, про що неодноразово повідомляв в інших переписках з цього приводу. 
		72.Обвинувачений також розповів, що 14 травня 2018 року після обіду до нього на роботу приїхав ОСОБА_12 і віддав йому частину боргу, а саме 100 доларів США та 2200 гривень і сказав, що наступного дня привезе ще 10 000 гривень, як він раніше і обіцяв. Водночас, обвинувачений повідомив, що в нього є свої плани на ранок 15 травня 2018 року, оскільки йому треба відвезти додому працівника, який ремонтує дах гаражу, з яким вони мають зустрітись на АДРЕСА_2 . ОСОБА_12 попросив обвинуваченого взяти його із собою, оскільки наступного дня він також повинен віддати наступну частину боргу « ОСОБА_18 » і домовиться із довіреною особою « ОСОБА_18 » на ім`я ОСОБА_30 зустрітися на вулиці Абхазькій, де віддасть йому наступну частину боргу. Обвинувачений не заперечував і сказав, аби ОСОБА_12 вранці передзвонив і вони домовляться щодо часу та місця зустрічі. При цьому, обвинувачений розповів, що у той же день, 14 травня 2018 року, коли він узгоджував час зустрічі із працівником на ім`я ОСОБА_39 останній сказав, що не встигає на обумовлений час, тому обвинувачений домовився із ОСОБА_17 , щоб вона 15.05.2018 року приїхала на вул. Абхазьку, де він віддасть їй пульт від воріт гаражу, а вона вже забере ОСОБА_39 та відвезе його додому в гараж і відкриє йому ворота гаражу аби він там міг працювати.
		73.Також обвинувачений розповів про обставини 15 травня 2018 року і вказав, що враховуючи відсутність судових справ зранку він поїхав на зустріч з ОСОБА_17 та ОСОБА_12 . Із останнім обвинувачений зустрівся на вулиці Дарвіна у м. Дніпрі, де ОСОБА_12 сів до нього в машину і запропонував проїхати до пункту обміну валют, аби обміняти долари США на гривню та віддати «Німцю», як він розповідав напередодні. За вказівкою ОСОБА_12 , вони приїхали до пункту обміну валют, ОСОБА_12 витягнув значну суму грошей в доларах США і попросив касира обміняти їх на гривню. Касир перерахувала гроші і сказала, що не може обміняти всю суму, бо існує ліміт Національного банку України на обмін валюти на одну людину. ОСОБА_12 сказав, що їх двоє, вказуючи на обвинуваченого. Після цього касир погодилась обміняти ОСОБА_12 гроші із розрахунку на двох осіб. Проте, якусь частину доларів США вона не змогла обміняти, оскільки та сума виходила за межі ліміту навіть на двох осіб, тому повернула ОСОБА_12 пачку доларів США в руки. ОСОБА_12 взяв їх в руки і попросив обвинуваченого потримати ту пачку грошей, жестом показуючи, що в нього розстебнулись та спадають штани. Як вказує обвинувачений, він відмовився взяти в руки ту пачку доларів, але зараз розуміє, що ОСОБА_12 та співробітникам СБУ було потрібно, щоб на тих доларах залишились його епітельні сліди або відбитки пальців і тому ОСОБА_12 всіляко намагався дати йому їх потримати, а коли обвинувачений відмовився, то ОСОБА_12 поклав ту пачку доларів США собі в кишеню. При цьому, номери купюр обвинувачений не бачив і не може сказати, чи то були ті самі гроші, які видавались ОСОБА_12 . Як вказує обвинувачений, у цей момент касир почала видавати ОСОБА_12 обміняну гривню і обвинувачений допоміг потримати пакет, щоб ОСОБА_12 міг скласти туди гроші, однак ніяких грошей обвинувачений руками не торкався. Оскільки у ОСОБА_12 спадали штани і він притримував їх руками, обвинуваченому довелось нести цей пакет з грошима до автомобіля, де він поклав його на заднє сидіння. Коли вони сіли в машину, ОСОБА_12 повернув обвинуваченому 10 000 гривень з тих 40 000 гривень, які позичав у нього ще в лютому і далі поїхали на вулицю Абхазьку, де обвинувачений припаркувався за 7-8 метрів від автомобіля ОСОБА_17 . Як вказує обвинувачений, під`їжджаючи він вже бачив на протилежній частині вулиці того ОСОБА_41 , якого раніше бачив під час зустрічі в кафе «Класік», коли той забирав в ОСОБА_12 грошові кошти в якості повернення боргу. Обвинувачений вказує, що після зупинки, він вийшов з авто, забрав пакет із заднього сидіння і через водійські двері передав пакет із грошима ОСОБА_12 , після чого повернувся і пішов до ОСОБА_17 , а до машини одразу підійшов ОСОБА_30 та нахилився до ОСОБА_12 в автомобіль. У цей час обвинувачений підійшов до ОСОБА_17 та передав їй пульт від воріт гаражу та попросив її забрати працівника ОСОБА_39 . У цей час, як вказує обвинувачений, ОСОБА_30 з пакетом із грошима вже закрив двері автомобіля, перейшов дорогу, сів в автомобіль БМВ Х5 і поїхав. Після цього ОСОБА_17 помахала ОСОБА_12 рукою, сіла в свій автомобіль та поїхала, а обвинувачений повернувся до свого автомобіля, сів у нього і разом з ОСОБА_12 поїхали на вулицю Дарвіна, де ОСОБА_12 залишив свій автомобіль, і де обвинувачений залишив ОСОБА_12 і поїхав на роботу. Як вказує обвинувачений, на той момент в нього навіть і думки не виникло, що всі ці події це інсценування начебто вчиненого ним злочину з боку співробітників УСБУ, НАБУ і САП. 
		74.Як вказує обвинувачений, приблизно 16-17 травня 2018 року він прийшов на роботу і помітив, що замок від його кабінету не відчиняється, через що був вимушений вибити двері плечем, від чого лутка дверей стала трохи пошкоджена. Декілька днів двері в кабінет взагалі не зачинялися, а потім обвинувачений купив новий замок і сам поставив його на двері. Про цю подію обвинувачений і його офіс нікого з керівництва суду до відома не ставили, оскільки в кабінеті нічого не пропало, а дрібні ремонти в кабінетах судді зазвичай робили самі, бо голова суду та керівник апарату суду не бажали займатися побутовими проблемами. На переконання обвинуваченого, факти пошкодження двох дверних замків на двох дверях його кабінету свідчать про проникнення до кабінету сторонніх осіб під час проведення НСРД в цьому кримінальному провадженні, найвірогідніше для проведення НСРД відносно нього та встановлення прихованої відео записуючої апаратури. 
		75.Як вказує обвинувачений, в подальшому, 24.05.2018 року до нього на роботу прийшли співробітники УСБУ та НАБУ із обшуком та через пару годин фактичного обшуку кабінету зробили вигляд, що віднайшли ними ж підкинуті за дві години до цього гроші. Обвинувачений запропонував взяти змиви з його рук та оглянути відеозапис подій в кабінеті, зроблений прихованою апаратурою, щоб переконатись, що він не торкався неправомірної вигоди і з`ясувати, як в його кабінеті опинились грошові кошти, однак йому відмовили. Обставини віднайдення грошових коштів, відображені в протоколі обшуку, він вважає неправдивими і такими, що не відповідають відеозапису слідчої дії. Крім того, обвинувачений зауважує, що під час обшуку віднайшли належний йому пістолет травматичної дії, який він носив із собою для самозахисту, оскільки хвилювався за своє життя через погрози від сім`ї ОСОБА_19 , що також підтверджує правдивість його слів про численні погрози його життю, переданих через ОСОБА_12 . 
		76.Також обвинувачений розповів, що 25 травня 2018 року після обшуку його будинку він зустрівся із ОСОБА_17 , яка повідомила, що і в неї теж провели обшук, після якого співробітники НАБУ вмовляли її обмовити обвинуваченого та підписати показання, які вони напишуть. Також вона повідомила йому, що співробітник УСБУ в Дніпропетровській області ОСОБА_42 після обшуку пропонував їй надати обвинуваченому неправомірну вигоду, а у разі її відмови, погрожував, що під час обшуку підкине ОСОБА_17 100 доларів, які видавались ОСОБА_12 як неправомірна вигода і вона піде співучасницею у цьому кримінальному провадженні. При цьому, ОСОБА_17 розповіла, що ОСОБА_25 сказав їй, що ті 100 доларів США у нього були при собі, а поняті в потрібний момент дивитимуться в іншу сторону. Разом з тим, як вказує обвинувачений, ОСОБА_17 була обізнана про всі обставини розгляду справи щодо ФГ «Дар», а тому розуміла, що це все інсценування злочину. Обвинувачений порадив їй відмовлятись від дачі показань під час допиту на підставі ст. 63 Конституції України, оскільки розумів, що враховуючи інсценування та штучне виготовлення доказів, це буде найкращою позицією сторони захисту. В протилежному випадку, на переконання обвинуваченого, орган досудового розслідування штучно створюватиме свої докази для спростування доказів сторони захисту. При цьому, обвинувачений вважає, що так і відбулось, оскільки свідок ОСОБА_12 двічі змінив свої показання, свідки ОСОБА_26 та ОСОБА_43 також змінили свої показання в суді. При цьому, показання всіх трьох протирічать один одному. Також змінили свої показання ОСОБА_13 і ОСОБА_45 і надали показання, які суттєво відрізняються від наданих ними на досудовому розслідуванні. Тобто з дев`яти допитаних свідків сторони обвинувачення в суді змінили свої показання п`ятеро, а інші пояснили, що їм взагалі нічого невідомо. Натомість свідки сторони захисту навпаки надали суду логічні та послідовні показання, які узгоджуються між собою, підтверджують та доповнюють один одного. 
		77.Також обвинувачений розповів, що прокурор ОСОБА_7 відкрито заявляв йому, що на будь-які його докази, він знаходитиме нові докази і при цьому жодного разу не заперечував факт та зміст цієї розмови. Обвинувачений зауважує, що прокурор тільки через три з половиною роки після внесення відомостей в ЄРДР «знайшов» постанову детектива про залучення ОСОБА_12 до слідчих дій і лише після того, як обвинувачений звернув увагу суду на її відсутність. При цьому, така постанова не зазначена у витягу з ЄРДР і не відкривалась стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України, а усі матеріали з 05 вересня 2018 року знаходились у прокурора, тому в НАБУ ніяких додаткових матеріалів бути не могло. Даний факт, на переконання обвинуваченого, свідчить про підробку та подальшу підгонку необхідних прокурору доказів після спливу трьох з половиною років після закінчення досудового розслідування. 
		78.При цьому, обвинувачений вказав, що не вважає за необхідне коментувати протоколи НСРД, досліджені судом, оскільки навіть свідок ОСОБА_12 не підтвердив ті події, які в них зафіксовані і жодних показів по суті тих протоколів не дав. Водночас, просив звернути увагу на протокол НСРД від 02 травня 2018 року, на якому зафіксовано як ОСОБА_12 стверджує, що сума грошей «п`ятнашка» призначається саме йому, а не обвинуваченому, що підтверджує показання останнього про те, що ОСОБА_12 отримував якісь гроші від ОСОБА_19 як повернення боргу, про що повідомляв ОСОБА_12 . Також обвинувачений звернув увагу, що в іншому протоколі НСРД від 15 травня 2018 року відображено, що ОСОБА_11 попросив «перебити» його десятку, тож якщо цей протокол відповідає дійсності, то це підтверджує, що ОСОБА_12 повертав частину боргу ОСОБА_11 в розмірі 10 000 гривень. При цьому, обвинувачений не обізнаний про джерело походження тих грошей, які ОСОБА_12 обмінював у пункті обміну валют 15 травня 2018 року і зауважив, що в протоколі НСРД за цей день взагалі жодного слова про ФГ «Дар» чи прізвище ОСОБА_19 не написано і на відеозаписі не звучало. Також обвинувачений зауважує, що фрази, зафіксовані в протоколі НСРД від 22 травня 2018 року свідчать, що станом на цей день йому не було нічого відомо про долю тих грошей, які ОСОБА_12 віддав своєму знайомому ОСОБА_31 і підтверджує, що обвинувачений не просив та не отримував будь-якої неправомірної вигоди. 
		79.При цьому, на підтвердження своєї версії подій обвинувачений посилається на зроблені ним особисто скріншоти листування та дзвінків із ОСОБА_12 , які він робив в процесі такого спілкування або одразу після нього, щоб мати докази, зокрема, на підтвердження передачі грошей ОСОБА_12 в якості боргу, погроз його життю від ОСОБА_19 , причетності до цих подій співробітника УСБУ в Дніпропетровській області ОСОБА_25 , а також повідомлень ОСОБА_12 про те, що всі обставини є «підставою» від співробітників УСБУ в Дніпропетровській області. Вказані скріншоти переписок і дзвінків, за словами обвинуваченого, його телефон автоматично зберігав в хмарне сховище iCloud, про що він дізнався лише в жовтні 2018 року, коли поновив свій обліковий запис, купивши новий телефон iPhone. 
		80.Окремо сторона захисту обґрунтовувала недопустимість всіх доказів сторони обвинувачення, стверджуючи про велику кількість істотних порушень, допущених під час їх збирання та загалом під час досудового розслідування, а також про недостовірність показань свідків сторони обвинувачення, детальний виклад та оцінка яких наведені судом у розділі VIII цього вироку. 
		 
		V.Фактичні обставини, встановлені судом
		 
		81.20 грудня 2003 року Указом Президента України «Про призначення суддів» № 1472/2003 ОСОБА_11 було призначено на посаду судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська строком на п`ять років. В подальшому, Постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 21 жовтня 2010 року №2635-VI ОСОБА_11 обрано на зазначену посаду судді безстроково. 15 червня 2012 року Указом Президента України «Про переведення суддів» № 395/2012 ОСОБА_11 було переведено на посаду судді Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим. Надалі, 06 листопада 2014 року Указом Президента України «Про переведення суддів» № 853/2014 ОСОБА_11 було переведено на посаду судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська (т. 8, а/с 202-216).
		82.На розгляді судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_11 з 28 квітня 2017 року перебувало кримінальне провадження №12016040350003741 (справа № 200/7271/17), за обвинуваченням ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 206-2, ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України. Вказана справа стосувалася протиправного заволодіння майном та частками засновників фермерського господарства «Дар», шляхом підроблення офіційних документів та вчинення правочинів з використанням підроблених офіційних документів (підтверджується матеріалами відповідно судової справи т. 15, а/с 104-226; т. 16, а/с 1-247; т. 17, а/с 4-22). 
		83.29 березня 2018 року ОСОБА_11 зустрівся із ОСОБА_12 , з яким перебував у давніх дружніх відносинах, та який був помічником голови з технічних та правових питань ФГ «Дар». Під час цієї зустрічі, ОСОБА_12 запитував про хід зазначеного кримінального провадження, зокрема повідомив, що засновники ФГ «Дар» прагнуть повернути статус потерпілого для ФГ «Дар», а також з метою надання обвинуваченим ОСОБА_13 правдивих показань щодо осіб, які причетні до захоплення фермерського господарства, є необхідність у зміні останньому запобіжний захід на такий, що не пов`язаний із триманням під вартою. Вислухавши вказане, ОСОБА_11 висловив ОСОБА_12 прохання надати йому грошові кошти у сумі 15 000 доларів США за прийняття судових рішень у кримінальному провадженні №12016040350003741 (факт вказаної зустрічі підтверджується показаннями свідка ОСОБА_12 , наданими в судовому засіданні від 21.07.2021, його заявою про вчинення кримінального правопорушення та письмовими поясненнями від 03 квітня 2018 року (т.8, а/с 191-193, 196), протоколом огляду від 21.08.2018 (т. 14, а/с 218-223), а також протоколами за результатами проведення НС(Р)Д (т.14 а/с 124-135).
		84.У подальшому, за вказівкою ОСОБА_11 засновники ФГ «Дар» залучили як свого представника адвоката ОСОБА_16 (факт залучення ОСОБА_16 за вказівкою ОСОБА_11 підтверджується показаннями свідка ОСОБА_12 , протоколами про результати проведення НС(Р)Д (т.14 а/с 124-135, 142-149, 194-203, 209-211), та протоколом огляду від 15.05.2018 (т.10, а/с.66-85); факт його участі у справі як представника ФГ «Дар» підтверджується документами щодо надання правової допомоги - т. 18, а/с 162-165, та матеріалами відповідної судової справи - т.17, а/с 4-22; т. 18 а/с 159-161). 
		85.11 квітня 2018 року у судовому засіданні із розгляду кримінального провадження №12016040350003741, суддя ОСОБА_11 постановив ухвалу про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_13 на 2 місяці, тобто до 09 червня 2018 року включно (підтверджується відповідною ухвалою та журналом судового засідання - т. 16, а/с 200-205). 
		86.У подальшому, під час зустрічі 02 травня 2018 року ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_12 , що ОСОБА_16 вже подав клопотання про визнання потерпілим юридичну особу - фермерське господарство «Дар». Також ОСОБА_11 повідомив про неможливість зміни обвинуваченому ОСОБА_13 запобіжного заходу на інший не пов`язаний із триманням під вартою, однак у разі надання йому неправомірної вигоди у сумі 15 000 доларів США, він може розглянути вказану справу в прискореному темпі, за декілька судових засідань, та ухвалити щодо ОСОБА_13 обвинувальний вирок з призначенням йому покарання, не пов`язаного із позбавленням волі (факт вказаної зустрічі та змісту розмови підтверджується протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи від 02 травня 2018 року (т. 14, а/с 124-128), та показаннями свідка ОСОБА_12 ). 
		87.Надалі, у ході зустрічі 11 травня 2018 року, ОСОБА_11 відмовив ОСОБА_12 у зменшенні запропонованого розміру неправомірної вигоди, обґрунтовуючи таке рішення достатніми щорічними прибутками ФГ «Дар». Крім того, ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_12 про те що, на розгляд до його колеги та подруги - судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла цивільна справа щодо ФГ «Дар», тож у разі необхідності він може з нею поговорити. Крім того, в ході вказаної зустрічі ОСОБА_11 підтвердив готовність за надання йому неправомірної вигоди у розмірі ще 15 000 дол. США прискорити судовий розгляд відносно ОСОБА_13 та винести обвинувальний вирок з покаранням без позбавлення волі (факт вказаної зустрічі та змісту розмови підтверджується протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи від 11 травня 2018 року (т. 14, а/с 129-135), та показаннями свідка ОСОБА_12 ).
		88.На виконання вказаного, 15 травня 2018 року ОСОБА_12 зустрівся з ОСОБА_11 в автомобілі Mazda CX-5, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який перебував у користуванні останнього. ОСОБА_11 повідомив про необхідність проїзду до пункту обміну валют, для чого він з ОСОБА_12 почав переміщатися вказаним автомобілем в пошуках такого. Знайшовши пункт обміну валют №5 ТОВ «Фінансова компанія «Партнер», який знаходиться за адресою: м. Дніпро. вул. Сергія Єфремова, 1, офіс 1., ОСОБА_12 та ОСОБА_11 зайшли до нього та попросили працівницю обміняти грошові кошти у розмірі 15 000 доларів США, однак у зв`язку із обмеженнями щодо обміну іноземної валюти на одну особу, працівниця пункту обміну валют зробила обмін лише по 149 500 грн на кожну особу, в загальній сумі 299 000 грн в еквіваленті 11 500 дол США., які поміщено до чорного поліетиленового пакету, а 3500 доларів США ОСОБА_12 поклав собі у кишеню. При цьому, пакет з обміняними грошима ОСОБА_11 та поклав його на заднє сидіння автомобіля, на якому вони приїхали (факт вказаного підтверджується протоколами за результатами проведення НС(Р)Д (т. 14, а/с 136-141, 147-149, 192-193, 209-211), відеозаписом із пункту обміну валют №5 ТОВ «Фінансова компанія «Партнер»(т.10, а/с 58-65), показаннями свідка ОСОБА_12 , частково показаннями обвинуваченого ОСОБА_11 , наданими в судовому засіданні від 30.09.2022, який підтверджує зустріч у цей день та перебування в обмінному пункті). 
		89.Після цього, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 поїхали на автомобілі Mazda CX-5, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 та зупинилися біля автомобіля Mazda 3, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_17 (підтверджується протоколами за результатами проведення НС(Р)Д (т. 14, а/с 136-141, 147-149, 192-193, 209-211), показаннями свідка ОСОБА_12 , частково показаннями обвинуваченого ОСОБА_11 , наданими в судовому засіданні від 30.09.2022, який підтверджує поїздку з обмінного пункту та зупинку для зустрічі із ОСОБА_17 , а також відомостями реєстраційної картки на транспортний засіб - т. 15, а/с 95)
		90.Під час цієї зупинки ОСОБА_11 вказав ОСОБА_12 помістити до поліетиленового пакету, в якому знаходились обміняні грошові кошти в сумі 299 000 грн., решту неправомірної вигоди в сумі 3 500 доларів США, що останній і зробив. Після цього ОСОБА_11 переніс вказаний чорний поліетиленовий пакет, в якому знаходилася неправомірна вигода, та поклав його на заднє сидіння автомобіля Mazda 3, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_3 , який відразу розпочав рух по вул. Лізи Чайкіної м. Дніпро в напрямку вул. Високовольтної в м. Дніпро (вказані факти підтверджується протоколами за результатами проведення НС(Р)Д (т. 14, а/с 136-141, 192-193, 209-211) та показаннями свідка ОСОБА_12 ). 
		91.Того ж дня, судове засідання по кримінальному провадженню № 12016040350003741, не відбулося, через неявку представника ФГ «Дар» - адвоката ОСОБА_16 та захисника обвинуваченого ОСОБА_13 - адвоката ОСОБА_46 (підтверджується матеріалами судової справи - т. 16, а/с 206-209). 
		92.У подальшому, під час зустрічі 22 травня 2018 року ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_12 , що в судовому засіданні, призначеному на 24 травня 2018 року, він ухвалить рішення про визнання ФГ «Дар» потерпілим у кримінальному провадженні № 12016040350003741 та повторно підтвердив свої наміри за другу частину неправомірної вигоди у тому ж розмірі - 15 000 доларів США, прискорено здійснити судовий розгляд цієї справи та ухвалити стосовно ОСОБА_13 обвинувальний вирок з призначенням йому покарання, не пов`язаного з позбавленням волі (факт вказаної зустрічі та розмови зафіксовано протоколом за результатами проведення НС(Р)Д - аудіо-, відеоконтроль особи від 22 травня 2018 року (т. 14, а/с 142-146).
		93.24 травня 2018 року у приміщенні Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького 57, під час судового у судовій справі № 200/7271/17 у кримінальному провадженні №12016040350003741, за обвинуваченням ОСОБА_13 суддя ОСОБА_11 задовольнив клопотання адвоката ОСОБА_16 про визнання потерпілим у цьому провадженні юридичної особи - фермерського господарства «Дар», яка занесена до журналу судового засідання (підтверджується матеріалами судової справи - т. 17, а/с 5-8).
		 
		VI.Позиція та мотиви суду
		 
		94.При ухваленні цього вироку суд виходить з того, що відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. При цьому ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		95.Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сторона обвинувачення, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, зобов`язана довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, за якою мав місце злочин і він був вчинений обвинуваченим (аналогічна позиція викладена у постановах ККС ВС від 15 квітня 2021 року у справі № 751/2824/20 та від 23 лютого 2021 року у справі № 742/642/18) [1]. 
		96.При цьому особа може бути визнана винною лише, якщо буде доведено, що нею вчинено суспільно небезпечне діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого КК України. 
		97.Склад кримінального правопорушення - це сукупність встановлених законом юридично значущих об`єктивних та суб`єктивних ознак, що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як кримінальне правопорушення. 
		98.Тому поза розумним сумнівом має бути доведено кожен з елементів складу злочину - як ті, що утворюють об`єктивну сторону злочину, так і ті, що визначають його суб`єктивну сторону.
		99.Таким чином, для вирішення питання про доведеність вини особи поза розумним сумнівом, враховуючи формулювання та межі пред`явленого обвинувачення, а також диспозицію ч. 4 ст. 368 КК України, яка передбачає відповідальність за інкримінований ОСОБА_11 злочин, суд має надати відповіді на такі питання:
		 
		1)Чи є ОСОБА_11 суб`єктом інкримінованого йому злочину?
		2)Чи просив ОСОБА_11 надати йому неправомірну вигоду в особливо великому розмірі за вчинення в інтересах третіх осіб дій з використання наданої йому влади та службового становища та чи одержав він частину такої неправомірної вигоди?
		3)Чи діяв ОСОБА_11 з прямим умислом?
		4)Чи відповідає об`єкт посягання ознакам безпосереднього об`єкту інкримінованого обвинуваченому злочину?
		 
		100.Лише надання ствердних відповідей на кожне з цих питань, із посиланням на сукупність належних, допустимих, достовірних і взаємопов`язаних доказів, свідчитиме про наявність в діях обвинуваченого усіх ознак складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а отже і про достатність підстав для визнання його винним. 
		 
		1)Чи є ОСОБА_11 суб`єктом інкримінованого йому злочину?
		 
		101.Кримінальній відповідальності за ст. 368 КК України підлягає виключно спеціальний суб`єкт, а саме - службова особа, ознаки якої визначені у п. 1 Примітки до ст. 364 КК України. Водночас, формулювання обвинувачення, пред`явленого ОСОБА_11 за ч.4 ст. 368 КК України, додатково передбачає таку кваліфікуючу ознаку, як вчинення відповідних діянь службовою особою, яка займає відповідальне становище. Перелік таких службових осіб вказано у п. 2 Примітки до ст. 368 КК України. При цьому, такий спеціальний суб`єкт має також володіти і всіма ознаками загального суб`єкта злочину, визначеними у ст. 18 КК України.
		102.Тож, за змістом вказаних положень, суб`єктом інкримінованого обвинуваченому злочину може бути будь-яка фізична, осудна особа, яка досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність (обов`язкові ознаки загального суб`єкта) та яка є службовою особою, що займає відповідальне становище, до переліку яких належать в т.ч. і судді (обов`язкові ознаки спеціального суб`єкта).
		103. Судом встановлено, що ОСОБА_11 є фізичною особою, доказів його неосудності не надано і судом цього факту не встановлено, при цьому в матеріалах справи містяться відомості про те, що на обліку у психіатра обвинувачений не перебуває (т.9, а/с 9). 
		104.На момент вчинення інкримінованого діяння обвинувачений досяг 42-річного віку (згідно з матеріалами кримінального провадження, ОСОБА_11 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 ), тобто віку, з якого, відповідно до ст. 22 КК України, може наставати кримінальна відповідальність за злочин, передбачений ч. 4 ст. 368 КК України (т. 3, а/с 137). 
		105.Також судом встановлено, що на момент вчинення інкримінованого йому діяння, ОСОБА_11 обіймав посаду судді Бабушкінського районного суду м. Дніпра. Так, з долучених матеріалів вбачається, що 20 грудня 2003 року Указом Президента України «Про призначення суддів» № 1472/2003 обвинуваченого було призначено на посаду судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська строком на п`ять років. В подальшому, Постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 21 жовтня 2010 року №2635-VI його було обрано на посаду судді безстроково. Надалі, 06 листопада 2014 року Указом Президента України «Про переведення суддів» № 853/2014 ОСОБА_11 було переведено на посаду судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська, де він працював до моменту його звільнення 09 квітня 2019 року (т. 8, а/с 202-216, Рішення ВРП від 09.04.2019 №1083/0/15-19, розміщене на офіційному сайті ВРП - https://hcj.gov.ua/doc/doc/9144) 
		106.При цьому, обставини, що ставляться у провину обвинуваченому, пов`язані саме з його перебуванням на посаді судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська та з вчиненням ним дій саме як суддею у судовій справі № 200/7271/17, що перебувала у нього на розгляді. 
		107.За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_11  на момент вчинення злочину був фізичною, осудною особою, яка досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність та обіймав посаду судді, тобто був службовою особою, яка займає відповідальне становище, а отже є суб`єктом інкримінованого йому злочину. 
		 
		2)Чи просив ОСОБА_11 надати йому неправомірну вигоду в особливо великому розмірі за вчинення в інтересах третіх осіб дій з використання наданої йому влади та службового становища та чи одержав він частину такої неправомірної вигоди?
		 
		108.Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України, полягає у вчиненні одного з таких діянь: 1) прийняття пропозиції, 2) обіцянки або 3) одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само 4) прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
		109. ОСОБА_11 обвинувачується у висловленні прохання надати йому неправомірну вигоду в особливо великому розміру за вчинення в інтересах третіх осіб дій з використанням наданої йому влади та службового становища та в одержанні частини такої неправомірної вигоди у великому розмірі за вчинення в інтересах третіх осіб дій з використання наданої йому влади та службового становища. 
		110.Тож, з огляду на формулювання обвинувачення та диспозицію ч. 4 ст. 368 КК України, вирішуючи питання щодо наявності в діях ОСОБА_11 ознак об`єктивної сторони інкримінованого йому злочину, суду необхідно дати відповіді на такі питання:
		1)Чи висловлював ОСОБА_11 прохання надати йому неправомірну вигоду і в якому розмірі?
		2)Чи одержував ОСОБА_11 неправомірну вигоду і в якому розмірі?
		3)Чи обумовлювалося таке прохання та одержання неправомірної вигоди вчиненням в інтересах третіх осіб дій з використанням наданої йому влади та службового становища?
		 
		2.1. Щодо прохання неправомірної вигоди
		 
		111.Встановлюючи наявність в діях обвинуваченого ознак об`єктивної сторони інкримінованого йому злочину, колегія суддів виходить з того, що у ст. 368 КК України під проханням надати неправомірну вигоду потрібно розуміти діяння, спрямоване на вираження та доведення службовою особою інформації про її бажання/потребу одержати неправомірну вигоду за вчинення чи не вчинення дій з використанням наданої влади та службового становища. При цьому, згідно з приміткою до ст. 364-1 КК України у статті 368 КК України під неправомірною вигодою слід розуміти, зокрема, грошові кошти, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав. 
		112.Колегією суддів встановлено, що 29 березня 2018 року обвинувачений ОСОБА_11 висловив громадянину ОСОБА_12 прохання надати грошові кошти в сумі 15 000 доларів США за вчинення ряду дій та прийняття процесуальних рішень на користь ФГ «Дар» у межах судової справи № 200/7271/17 по кримінальному провадженню №12016040350003741, яка перебувала у нього на розгляді. 
		113.Так, свідок ОСОБА_12 під час його допиту у судовому засіданні 21 липня 2021 року повідомив, що 29 березня 2018 року він зустрівся із раніше знайомим йому суддею ОСОБА_11 для того, щоб обговорити кримінальне провадження, яке перебувало на судовому розгляді у останнього і стосувалось обставин заволодіння майном ФГ «Дар», у якому працював ОСОБА_12 . Як вказує свідок, у ході обговорення вказаної судової справи ОСОБА_11 повідомив йому про можливість визнати ФГ «Дар» потерпілим у цьому кримінальному провадженні, а також змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_13 , однак повідомив, що для цього йому необхідно надати 15 000 доларів США. 
		114.Обставини вказаної зустрічі також описані ОСОБА_12 у долученій до матеріалів справи заяві ОСОБА_12 від 03 квітня 2018 року, у якій останній повідомляє, що 29 березня 2018 року під час особистої зустрічі з ОСОБА_11 він повідомив останньому, що працює помічником директора ФГ «Дар» і вирішив дізнатись про перспективи подальшого судового розгляду кримінального провадження №12016040350003741. У своїй заяві та письмових поясненнях ОСОБА_12 вказує, що у ході бесіди ОСОБА_11 запропонував передати йому суму грошових коштів в розмірі 15 000 доларів США за лобіювання інтересів ФГ «Дар» у відповідному судовому процесі, а саме - винесення ухвал по вказаному кримінальному провадженню про залучення фермерського господарства у якості потерпілого, зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_13 на більш м`який та винесення в подальшому вироку, не пов`язаного з позбавленням волі (т.8, а/с 191-193, 196). 
		115.При цьому, на факт зустрічі у зазначений день вказують також відомості, отримані від оператора надання телекомунікаційних послуг ПрАТ «Київстар» за мобільними телефонами ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , відповідно до яких 29.03.2018, в один проміжок часу і ОСОБА_11 , і ОСОБА_12 перебували в районі дії однієї базової станції мобільного зв`язку (т. 14 а/с 218-220). 
		116.Крім того, вказані обставини також підтверджуються змістом розмови, що відбулась між ОСОБА_12 та ОСОБА_11 під час їх наступної зустрічі 02 травня 2018 року і зафіксована за результатами проведення НС(Р)Д - аудіо, відеоконтролю особи від 02 травня 2018 року (т.14, а/с 124-128). З матеріалів вказаної НС(Р)Д встановлено, що у зазначений день між ОСОБА_12 та ОСОБА_11 відбулась зустріч, під час якої останні обговорювали обставини та хід судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_13 . Змістом такого обговорення підтверджується, зокрема, наявність попередніх домовленостей щодо необхідності прийняття відповідних процесуальних рішень по справі в інтересах ФГ «Дар» за надання ОСОБА_11 неправомірної вигоди. 
		117.Так, про попередньо висловлене прохання надати неправомірну вигоду за ухвалення процесуальних рішень в інтересах ФГ «Дар» свідчать, зокрема, такі частини діалогу, що відбулись у цей день: 
		…
		ОСОБА_12 - Что мы делаем физически?
		ОСОБА_11 - С чем?
		ОСОБА_12 - С этим вопросом. С «Даром» физически. Вот, ближайшее, когда там заседание?
		ОСОБА_11 - Вот, наверное, в мае.
		ОСОБА_12 - В середине мая там, д а?
		ОСОБА_12  - В середине мая заседание и мы должны. Смотри, у меня просто спрашивает… Говорит… Их поразила твоя фраза, как ты тогда, что это типа для знакомства, для вступления. Говорит: «ОСОБА_12, ну, можно, чтобы это как-то конкретизировали? Что такое вступление? Может, как, вступление - это большая часть? 
		ОСОБА_11 - Нет, нет, вступление как бы в этот самый, вступление в дело. Мы же в процесс, правильно? Чтобы их в дело пустили вообще.
		ОСОБА_12 - Да, вот это, пустили в дело.
		ОСОБА_11 - «Да, за то, чтобы их впустили в дело». 
		…
		ОСОБА_12 - …Ага, то есть смотри, мы эти самые, мы пока за то, что озвучено, мы пока их вот это делаем потерпевшими, да?
		ОСОБА_11 - Угу. 
		ОСОБА_12 - И выходим на. Он говорит: «Что означает вот это выражение «вступительная, первая часть, для начала»? А что будет потом? Типа, что мы там можем увидеть?
		ОСОБА_11 - Это пусть они скажут вообще, что они хотят, потому что, пока шла речь за.. 
		ОСОБА_12 - Да ты что?! Нет, ну, что хотят? Они хотят, они хотят. 
		ОСОБА_11 - Они хотят основного - этого чувака на свободу, правильно?
		…
		ОСОБА_11 - Предприятие будет потерпевшим.
		ОСОБА_12 - Предприятие будет потерпевшим в деле. А он говорит, ну, это вот эта часть, которую сколько там, «пятнашка», да моя? 
		ОСОБА_11 - Да, по-моему.
		ОСОБА_12 - Да, пятнашка. «А что, - вот он говорит, - что дальше?». Я ему говорю, там же как бы это хочу сказать, что это для начала, а там посмотрим. Говорит: «опа, а что для начала, а остальное что? Что входит?»
		ОСОБА_11 - Пункт первый - они хотят попасть в процесс, вот, мы их впускаем. Пункт первый - раз. Пункт второй два, то есть надо, чтобы он потом выскочил, да? Вот пункт два. И все. Что они еще хотят? Они что-то хотят еще? Пусть скажут, если хотят.
		ОСОБА_12 - Пусть скажут, ну а в принципе, там больше нечего. 
		ОСОБА_11 - А там больше и нечего хотеть. 
		ОСОБА_12 -Что они еще там могут хотеть, там больше и хотеть нечего. Так он и говорит: «А что будет тогда плюс к этой сумме? Что тогда, если это только вступительный? Вот он и спрашивает об этом. 
		ОСОБА_11 - Там дальше разберемся, там не будет «космос». 
		ОСОБА_12 - Не будет «космоса», в разумных переделах там каких-то?
		ОСОБА_11 - В тех же пределах.
		ОСОБА_12 - В тех же. В ту же «пятнашку», да? 
		ОСОБА_11 - Да. 
		 
		118.Зміст вказаної розмови, з очевидністю для колегії суддів, свідчить, що попередньо між ОСОБА_12 та обвинуваченим дійсно мала місце розмова, у ході якої останній висловився про необхідність надання йому неправомірної вигоди за ухвалення процесуальних рішень у судовій справі щодо заволодіння майном ФГ «Дар» на користь останнього. Так, з контексту розмови та наведених фраз безсумнівно вбачається попередня обізнаність співрозмовників щодо необхідності надання ОСОБА_11 як судді у відповідній справі неправомірної вигоди за прийняття конкретних судових рішень. При цьому, розмір такої неправомірної вигоди, попередньо обумовлений між співрозмовниками становив 15 000 доларів США. 
		119.У цьому контексті, колегія суддів відзначає, що під час вказаного обговорення в обвинуваченого не викликали будь-якого подиву чи запитань наведені вище фрази ОСОБА_12 щодо конкретизації суми грошових коштів та рішень, за прийняття яких вони мають надаватись, з відсиланням до попередніх домовленостей. Зафіксовані реакція і відповіді обвинуваченого вказують на його цілковите розуміння контексту розмови та обізнаність про процесуальні рішення, які є необхідними для задоволення інтересів ФГ «Дар», що очевидно обговорювалось співрозмовниками під час попередньої зустрічі. 
		120.Таким чином, зафіксоване обговорення у цій частині повністю узгоджується із наданими свідком ОСОБА_12 показаннями щодо змісту розмови у ході зустрічі 29 березня 2018 року, а також зі змістом його заяви від 03 квітня 2018 року про обставини такої розмови, а отже підтверджує, що під час неї мало місце висловлення прохання надати неправомірну вигоду у розмірі 15 000 доларів США. 
		121.Водночас, колегія суддів встановила, що під час зустрічей 02 та 11 травня 2018 року та подальших розмов вказане прохання було конкретизоване в частині суми неправомірної вигоди та обсягу дій, вчиненням яких обумовлювалась необхідність її надання. У результаті остаточних домовленостей прохання обвинуваченого полягало у необхідності надання йому 30 000 доларів США, з яких перша частина - 15 000 доларів США обумовлювались винесенням рішення про визнання ФГ «ДАР» потерпілим у вказаній справі, а інші 15 000 доларів США - за її прискорений судовий розгляд та ухвалення обвинувального вироку із призначенням обвинуваченому ОСОБА_13 покарання не пов`язаного із позбавленням волі. 
		122.Колегія суддів розглядає вказаний період часу та висловлювання як єдиний епізод злочинної діяльності щодо прохання надати неправомірну вигоду на загальну суму 30 000 доларів США за ухвалення в інтересах одного і того самого товариства ряду процесуальних рішень та вчинення процесуальних дій в межах однієї судової справи. 
		123.Так, з матеріалів аудіо-, відеоконтролю особи від 02 травня 2018 року, яким зафіксовано зустріч обвинуваченого із ОСОБА_12 (т.14, а/с 124-128), вбачається, що в ході розмови останній уточнював озвучене раніше прохання ОСОБА_11 щодо надання йому неправомірної вигоди за прийняття рішень у судовій справі щодо ФГ «Дар», зокрема, з`ясовував, обсяг та зміст судових рішень, за ухвалення яких необхідно передати обумовлену раніше суму неправомірної вигоди. У ході цієї розмови ОСОБА_11 повідомив, що за попередньо обумовлену суму неправомірної вигоди він ухвалить лише рішення про залучення ФГ «Дар» в якості потерпілого до кримінального провадження. Про це свідчить така частина розмови: 
		…
		ОСОБА_12  - …Ага, то есть смотри, мы эти самые, мы пока за то, что озвучено, мы пока их вот это делаем потерпевшими, да? 
		ОСОБА_11 - Угу. 
		….
		124.Водночас, з контексту розмов та долучених матеріалів зрозуміло, що крім рішення про визнання ФГ «Дар» потерпілим, між ними первісно була домовленість також і про звільнення з-під варти обвинуваченого ОСОБА_13 . Однак, в подальшому ОСОБА_11 повідомив, що поки не має можливості змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_13 і вказав, що замість цього просто прискорить розгляд судової справи для того, щоб швидше звільнити його з-під варти вже за результатами судового розгляду, призначивши покарання не пов`язане із позбавленням волі. При цьому, такі дії та рішення ОСОБА_11 входитимуть у другу частину домовленостей і за них має бути надана додаткова неправомірна вигода у тому самому розмірі, що і за першу частину.
		Про вказане свідчать такі частини розмови: 
		…
		ОСОБА_12 - … Он говорит: «Что означает вот это выражение «вступительная, первая часть, для начала? А что будет потом? Типа, что мы там можем увидеть?
		ОСОБА_11 - Это пусть они скажут вообще, что они хотят…
		ОСОБА_12 - Да ты что?! Нет, ну, что хотят? Они хотят, они хотят. 
		ОСОБА_11 - Они хотят основного - этого чувака на свободу, правильно?.
		ОСОБА_12 - Ну, и.
		ОСОБА_11 - Потому что он, как бы, им грозит, что он их сдаст, как бы и они сядуи рядом…
		….
		ОСОБА_12 - Они вступили в дело. А с этим пацаном, что мы делаем?
		ОСОБА_11 - Который сидит сейчас?
		ОСОБА_12 - Да.
		ОСОБА_11 - Мы.
		ОСОБА_12 - Как его фамилия там? Как у этого блатного, ОСОБА_13 , да?
		ОСОБА_11 - Вот. Мы делаем что? Мы делаем, мы слушаем на приговор и что.
		ОСОБА_12 - Мы пока не меняем меру?
		ОСОБА_11 - Нет. Не могу я сейчас меру поменять.
		ОСОБА_12 - Не сейчас.
		ОСОБА_11 - Там просто очень быстро дослушаем.
		ОСОБА_12 - А мы просто очень быстро дослушаем.
		ОСОБА_11 - Да, быстро заслушаем, приговор и до свидания.
		…
		ОСОБА_12 - Еще раз. Что, какой мы пирог, грубо говоря, им испекаем, для них? Мы по поводу этого товарища, понятно да, ему там, быстро проходим. Ему уже меру пресечения нет смысла менять, да, просто?
		ОСОБА_11 - Да, то есть, мы его быстро прогоняем. 
		ОСОБА_12 - И вот, ему там как бы условно или что там? Или вообще там. Посмотришь, что там, да? А по этим что? 
		ОСОБА_11 - А что именно? Что они хотят увидеть? Что по ним? По ним - ничего.
		ОСОБА_12 - Ну, чтоб больше предприятие было, ну.
		ОСОБА_11 - Оно сейчас их. Они его контролируют. 
		ОСОБА_12 - Нет, чтоб они были потерпевшими же, да?
		ОСОБА_11 - Предприятие будет потерпевшим.
		ОСОБА_12 - Предприятие будет потерпевшим в деле. А он говорит, ну, это вот эта часть, которую сколько там, «пятнашка», да моя? 
		ОСОБА_11 - Да, по-моему.
		ОСОБА_12 - Да, пятнашка. «А что, - вот он говорит, - что дальше?». Я ему говорю, там же как бы это хочу сказать, что это для начала, а там посмотрим. Говорит: «опа, а что для начала, а остальное что? Что входит?»
		ОСОБА_11 - Пункт первый - они хотят попасть в процесс, вот, мы их впускаем. Пункт первый - раз. Пункт второй два, то есть надо, чтобы он потом выскочил, да? Вот пункт два. И все. Что они еще хотят? Они что-то хотят еще? Пусть скажут, если хотят.
		ОСОБА_12 - Пусть скажут, ну а в принципе, там больше нечего. 
		ОСОБА_11 - А там больше и нечего хотеть. 
		ОСОБА_12 -Что они еще там могут хотеть, там больше и хотеть нечего. Так он и говорит: «А что будет тогда плюс к этой сумме? Что тогда, если это только вступительный? Вот он и спрашивает об этом. 
		ОСОБА_11 - Там дальше разберемся, там не будет «космос». 
		ОСОБА_12 - Не будет «космоса», в разумных переделах там каких-то?
		ОСОБА_11 - В тех же пределах.
		ОСОБА_12  - В тех же. В ту же «пятнашку», да? 
		ОСОБА_11 - Да. 
		 
		125.Також про такий розподіл неправомірної вигоди свідчить і зміст розмови від 11 травня 2018 року, яка зафіксована в ході аудіо-, відеоконтролю особи від 11 травня 2018 року (т. 14, а/с 129-135). За результатами вказаної НС(Р)Д встановлено, що у зазначений день між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 мала місце зустріч, під час якої останній намагався домовитись про зменшення раніше озвученого обвинуваченим розміру неправомірної вигоди, яку необхідно буде передати за другу частину домовленостей щодо пришвидшеного судового розгляду та звільнення за його результатами ОСОБА_13 з-під варти, а також обговорювались попередні домовленості щодо першої частини неправомірної вигоди, яку ОСОБА_11 просив за ухвалення рішення про визнання ФГ «Дар» потерпілим у кримінальному провадженні. 
		Про вказане свідчить такі частини розмови: 
		….
		ОСОБА_12 - … Как бы все готово. Единственное, легкий шок вызвала вторая часть вопроса.
		… 
		ОСОБА_12 - … А этот ОСОБА_13 - он просто. Нет, как таковой ОСОБА_13 - ну, у него же нереабилитирующие? Как там нужно по нем? Уточняю просто для людей. Вот его как? На каком этапе мы его?
		ОСОБА_11 - По приговору.
		ОСОБА_12 - По приговору, ну, это по времени?
		ОСОБА_11 - Ну, можем очень ускориться. 
		…
		ОСОБА_12 - ..Ну, я же пришел, ему сказал, говорю: «Ну, так что вот здесь, вначале, как мы говорили». Они говорят: «слушай, на каком этапе, вот в какое время надо вот эта вторая часть? И можем ли ее там чуть подсократить? Вторую часть, можно подсократить?» Я говорю: «Ну, в какое время - это я уточню, конечно. Но типо, не сразу же.». Я думаю. Ну, как ты считаешь, когда это?
		ОСОБА_11 - Вы перед тем, как принимать окончательное решение, то ты им расскажи, что там немножко пошло движение по гражданскому делу как бы вот. И у вас очень скоро там могут опять отжать.
		ОСОБА_12 - Ну, мы сейчас это не будем впутывать? Или сказать просто, чтобы они уже знали?
		ОСОБА_11 - Нет, ну, да, чтобы они знали. Я думаю, что они и так знают уже.
		….
		ОСОБА_12 - Ага. Смотри. Хорошо. Давай тогда по вот этому, т.е., на каком этапе мы должны вторую часть вот эту обеспечить? И сколько мы назовем ее?
		ОСОБА_11 - Ну, под этот, под занавес.
		….
		ОСОБА_12 - Ага, т.е., смотри, что мы делаем в таком случае с этим…, что делаем. Это как мы сделаем. Вот сделали они, как говорится, первый ход, ну, пятнадцать тебе отдали. Следующий, ты уходишь в раз, ну, процесс. 
		ОСОБА_11 - Мы начинаем интенсивно гнать его. 
		ОСОБА_12 - Делаем их потерпевшими.
		ОСОБА_11 - Знаю, предприятие потерпевшим.
		ОСОБА_12 - Кузнецов остается.
		ОСОБА_11 - ОСОБА_48 ….У него свой вопрос к этому, к этому, к…
		ОСОБА_12 -Они ж собираются-то идти дальше, потом эти. Ну, для чего им надо быть потерпевшими «Дару», чтобы потом дальше, в Хозяйственном суде, оспаривать у него, так?
		ОСОБА_11 -Да.
		ОСОБА_12 - То есть, им обязательно нужно получить санкцию.
		ОСОБА_11 - Да.
		ОСОБА_12 - Он мне просто говорит: «У нас еще сколько расходов, - говорит, - по этому…»
		ОСОБА_11 - Ну, их папа два ляма долларов чистой прибыли просто ежегодно ложил в карман. Ежегодно, повторяю, в течении многих лет. Я понимаю, что им там…
		ОСОБА_12 - Тяжело расставаться?
		ОСОБА_11 -Нет, что они, ну что-то, что-то где-то девают, что-то как бы там. Но, у них, в принципе, все хорошо. Т.е., ну, урожай они собрали в прошлом году. Собрали? Собрали. Положили в карман? Положили.
		ОСОБА_12 - Ну, у них только небольшие вот это неприятности. 
		ОСОБА_11 - Да. 
		ОСОБА_12 - С этим. Т.е., смотри, еще раз, мы начинаем, ты там примерно, месяц ориентируйся, да? Делаем потерпевшими этого чувака. 
		ОСОБА_11 - Да. 
		ОСОБА_12 - Чувака мы по приговору, да его? Не меняем меру?
		ОСОБА_11 -  
		ОСОБА_50 - Не меняем ему меру пресечения, да? По ОСОБА_13 ?
		ОСОБА_11 - Подумаем, да, не меняем. ОСОБА_13 просто так отпустить нам не получится. Почему? Потому что тут же начнутся тогда с противной стороны претензии, отводы, то, се, вот. Ну и так далее. Это раз, так, у меня договоренности, до приговора, все. 
		….
		ОСОБА_12 - … Вторую часть вот эту вот, которую они просят понизить чуть-чуть, мы когда ее?
		ОСОБА_11 - Ну, перед приговором. 
		ОСОБА_12 - Перед приговором уже, да? Может там, маякнешь мне, когда… Сколько им скажем? Сколько им сказать?
		ОСОБА_11 - Ну, пока, смотри, я пока остался на своих позициях, вот но у вас есть еще нюансы. Нюансы в конце нужно, тогда они. 
		….
		ОСОБА_12 - Т.е. , пока, т.е., как мне озвучить, скажи, вот эту часть вторую вопроса? С переходом на вот эту вот новую. Вот как это красиво? 
		ОСОБА_11 - Ну, вот так и скажи, т.е., ну момент первый, вот это, что … ну, первый этап выполняем, ну и мы погнали быстро, быстро к окончанию. Вот. И параллельно имейте в виду, что у вас там уже начинаются проблемы, потому что ОСОБА_34 погнал вперед. Вот. Ну, а потом, ну, к моменту, когда уже мы будем готовы выносить решение окончательное, то мы встретимся, поговорим еще разок… Ситуация такая. Ну, она меняющаяся, да? Т.е. если она вот всю зиму была никакая, вялотекущая, то сейчас она резко начинает меняться ситуация. 
		….
		ОСОБА_12 - ...Т.е., мы оставляем вторую часть в каком виде пока?
		ОСОБА_11 - Пока? Ну пока на потом.
		ОСОБА_12 -Нет, в каком.
		ОСОБА_11 - В тех же размерах.
		ОСОБА_12 - В тех же. 
		ОСОБА_11 - Пока - в тех же. Что-то поменяется за это время, мы будем обсуждать. 
		 
		126.Зміст вказаної розмови, з очевидністю для колегії суддів, свідчить, що між обвинуваченим і ОСОБА_12 було детально узгоджено зміст рішень і дій, вчиненням яких обумовлювалась необхідність надання неправомірної вигоди, її розподіл, а також момент передачі і розмір як першої, так і другої її частин.
		127.Зі змісту таких розмов вбачається, що друга частина неправомірної вигоди, за умовами ОСОБА_11 , так само як і перша, складала 15 тисяч доларів США, мала бути надана перед виходом до нарадчої кімнати і призначалась за прискорення судового розгляду та ухвалення за його результатами обвинувального вироку відносно ОСОБА_13 із призначенням йому покарання, не пов`язаного із позбавленням волі. 
		128.На такий розподіл суми неправомірної вигоди та прохання надати ще 15 тисяч доларів США також вказують результати проведення НСР(Д) - аудіо-, відеоконтролю особи за 15 травня 2018 року, відображені у відповідному протоколі (т. 14, а/с 136-141). Так, у вказаний день відбувалась передача першої частини неправомірної вигоди і в ході цієї зустрічі зафіксовано таку частину розмови:
		…
		ОСОБА_12 - … Смотри, мы 15-ть уже отдали.
		ОСОБА_11 - Угу. 
		ОСОБА_12 - И 15-ть, ну, ты скажешь, когда нужно. Ты же знаешь. 
		ОСОБА_11 - Да.
		ОСОБА_12 - Это примерно будет в июне уже, да? Чтобы я не привязывался. 
		ОСОБА_11 - Я думаю, что да. Сегодня расписал уже. 
		       …
		129.Про зміст остаточних домовленостей щодо суми і розподілу неправомірної вигоди свідчать також і показання свідка ОСОБА_12 , який під час допиту у судовому засіданні 21 липня 2021 року повідомив, що ОСОБА_11 чітко розділяв обумовлений розмір неправомірної вигоди у загальній сумі 30 тисяч доларів США на дві частини і відповідно на два етапи, перший з яких - це 15 тисяч доларів США за надання статусу потерпілого ФГ «Дар», а другий - 15 тисяч доларів США за звільнення з-під варти обвинуваченого ОСОБА_13 . При цьому, свідок повідомив, що у процесі розвитку подій, ОСОБА_11 змінив умови, вказавши, що не має можливості змінити запобіжний захід, тому він пришвидшить судовий розгляд і за його результатами ухвалить відносно обвинуваченого ОСОБА_13 вирок не пов`язаний з позбавленням волі. 
		130.При цьому, зі змісту викладених вище розмов та показань свідка ОСОБА_12 для колегії суддів також очевидно, що першочергова ініціатива одержання неправомірної вигоди (прохання) обидва рази виходила саме від ОСОБА_11 , оскільки саме він у подальших розмовах визначав момент і умови її передачі, обумовлював її конкретний розмір і остаточно визначив такий розмір, відмовивши у його зменшенні, мотивуючи це, зокрема, високими доходами представників ФГ «Дар» та важливістю для ФГ «Дар» таких рішень. Вказане відповідає ознакам інкримінованої йому форми об`єктивної сторони - прохання, яка передбачає, що ініціатива надання неправомірної вигоди виходить саме від службової особи. 
		131.При цьому зі змісту розмов очевидно встановлено, що прохання таких грошових коштів обумовлювалось ухваленням ОСОБА_11 як суддею судових рішень на користь ФГ «Дар» у справі № 200/7271/17 по кримінальному провадженню №12016040350003741 за обвинуваченням ОСОБА_13 . 
		132.Разом з тим, за здійснення правосуддя суддя може отримувати виключно суддівську винагороду з державного бюджету, у порядку та у розмірах визначених ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», натомість прохання суддею у фізичних чи юридичних осіб грошових коштів за ухвалення судових рішень у конкретній справі є кримінально караним, тому законних підстав їх просити у ОСОБА_12 він не мав. З огляду на це, вказані грошові кошти, відповідно до примітки до ст. 364-1 КК України, є неправомірною вигодою. 
		133.За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що у ході вказаних зустрічей і розмов, обвинувачений ОСОБА_11 висловив прохання до ОСОБА_12 надати йому неправомірну вигоду двома частинами по 15 тисяч доларів США на загальну суму 30 тисяч доларів США, що за змістом Примітки 1 до ст. 368 КК України, становить собою особливо великий розмір. 
		 
		2.2. Щодо одержання неправомірної вигоди
		 
		134.Як встановлено вище судом, ОСОБА_11 висловив прохання надати йому неправомірну вигоду у сумі 30 000 доларів США за прийняття ним судових рішень у кримінальному провадженні. Одержання обвинуваченим хоча б частини такої неправомірної вигоди свідчитиме про виконання також іншої форми об`єктивної сторони, передбаченої диспозицією ст. 368 КК України, яка йому інкримінована. 
		135.Тому, суду слід встановити, чи одержав обвинувачений хоча б частину неправомірної вигоди, яку він попередньо попросив. 
		136.З аналізу матеріалів кримінального провадження вбачається, що за вказівками ОСОБА_11 передача частин обумовленої неправомірної вигоди має відбуватися до моменту прийняття ним судових рішень, за ухвалення яких він одержує неправомірну вигоду. Такий висновок колегія суддів робить, виходячи з поведінки та змісту розмов обвинуваченого ОСОБА_11 із заявником ОСОБА_12 , зафіксованих у протоколах НС(Р)Д, а також показань свідка ОСОБА_12 . 
		137.Зокрема, як вбачається з протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи від 02.05.2018 (т. 14, а/с 124-128), під час зустрічі 02 травня 2018 року ОСОБА_11 у розмові із ОСОБА_12 обговорював питання щодо дати прийняття рішення про визнання фермерського господарства потерпілим. 
		…
		ОСОБА_12 - Что наши друзья? 
		ОСОБА_11 - Та тишина ж пока». 
		ОСОБА_12 - Как? А было заседание какое-то?
		ОСОБА_11 - Заседание было вот, но. Там же мой адвокат уже, да который должен был проводить. Он не пришел, потом пришёл, говорит: «Я ж понимаю, что там еще вопрос не решён».
		….
		ОСОБА_12 - Что мы делаем физически?
		ОСОБА_11 - С чем?
		ОСОБА_12 - С этим вопросом. С «Даром» физически. Вот ближайшее когда там заседание? По-моему там, на.
		ОСОБА_11 - Вот, наверное, в мае.
		ОСОБА_12 - В середине мая там, да?
		На вказане питання ОСОБА_11 ствердно киває головою.
		ОСОБА_12 - в середине мая заседание и ми должны. 
		 
		138.Наведені фрази обвинуваченого «тишина ж пока», «там еще вопрос не решен» для колегії суддів свідчать про те, що поки кошти йому не передані, а тому і рішення про визнання ФГ потерпілим не прийнято. 
		139.При цьому, між ними було визначено, що питання про визнання ФГ «Дар» потерпілим має бути вирішено в наступному судовому засіданні, яке було призначене на середину травня. 
		140.Крім того, фраза «мой адвокат» свідчить про те, що до цієї судової справи за вказівкою обвинуваченого було залучено якогось адвоката. Як встановлено судом на підставі матеріалів НС(Р)Д та показань свідка ОСОБА_12 таким адвокатом є ОСОБА_16 , якого обвинувачений вказав залучити в якості представника ФГ «Дар» задля полегшення процесу прийняття відповідного рішення, зокрема, створення умов для контролю обвинуваченим дати подання відповідної заяви, проведення засідання у більш вигідний день та комунікації обвинуваченого безпосередньо через такого представника.
		141.Про таке залучення, крім показань свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_19 (допитана 20.10.2021), свідчать неодноразові згадки про нього в розмовах ОСОБА_12 та ОСОБА_11 як про людину обвинуваченого у цій судовій справі. 
		142.Зокрема про це свідчать такі фрази під час розмов ОСОБА_12 із обвинуваченим, зафіксованих у матеріалах НС(Р)Д (т. 14, а/с 124-135, 136-146;): 
		….
		ОСОБА_11 - Предприятие да, мы можем сейчас их признать потерпевшими.
		ОСОБА_12 - Это адвокат скажет вам, как писать ходатайство, да, этот?
		ОСОБА_11 - Да, да, он уже написал, подал вот». 
		ОСОБА_12 - А он уже подал, да? Ага. Т.е. смотри мы эти самие, мы пока за то, что озвучено, мы пока их вот это делаем потерпевшими, да?
		ОСОБА_11 - Угу.
		….
		ОСОБА_11 - Ну, если к нам придет этот потерпевший, то мы его признаем потерпевшим и дадим материалы дела, пусть знакомиться, всё равно нам.
		ОСОБА_12 - Ну, конечно, они придут, и твой же прийдёт адвокат, да?
		ОСОБА_11 - Да.
		ОСОБА_12 - ОСОБА_63 прийдёт же?
		ОСОБА_11 - Вот.
		…
		ОСОБА_11 : - …на сегодняшний день, на сегодняшний день, если я запускаю представителя потерпевшего, вот по факту нашего человека, да? Даже потом если у них это предприятие отжимают, потерпевший остается этот в уголовном деле.
		ОСОБА_12 - «Этот» какой?
		ОСОБА_11 - Тот, который с ними договор заключал.
		ОСОБА_12 - Да.
		ОСОБА_11 - Вот. И поменять его нет оснований. Мало, что оно предприятие там опять ... он был реально без документов, мы его признали представителем потерпевшим, всё. Т.е., ну, как ни крути.
		…
		143.Також у матеріалах провадження міститься зафіксоване листування та размова ОСОБА_11 із ОСОБА_12 за 15.05.2018 - день судового засідання, на якому мало бути ухвалене рішення про визнання ФГ «Дар» потерпілим, у ході яких з`ясовувалась причина неявки адвоката у судове засідання (т.10, а/с.66-85, т. 14 а/с 146-149). 
		…
		ОСОБА_12  -   Звонит представительница эта «Дара», возмущается. Калюжный что там воду мутит этот.
		….
		ОСОБА_12  -   Так, а чего Калюжного нет, я вот не могу понять?
		ОСОБА_11 - Ну, я сегодня выясню, где он, что.
		ОСОБА_12 - А когда там заседание следующее? Ты что, там такой крик стоит от этой тетки, она меня
		ОСОБА_11 - (переб.) Вот сейчас я наберу его (1-2сл.)
		…
		ОСОБА_12 - Так и ОСОБА_63 не явился! А он чего «воду мутит»? 
		ОСОБА_11 - Щас ищу его 
		ОСОБА_12 - Давай, отпишешься … 
		ОСОБА_11 - Согласованы следующие даты: 24.05, 30.05, 12.06. Все будет. С Денисом переговорю, увидимся. Я так понял они еще не решили вопросы оплаты его работы. Но это не точно.
		….
		ОСОБА_11 - Таки да. Они ему не заплатили адвокатский гонорар и поэтому он не пришёл. Говорит, вчера с ней днем по телефону разговаривал, что ему делать сегодня и когда будет оплата его работы. Она ему сказала, что перезвонит и не перезвонила . Поэтому и сбой сегодня. Лично сейчас рассказал мне. 
		ОСОБА_12 - Я понял! Сейчас «накручу им хвост» 
		ОСОБА_11 - И там еще какие-то документы они ему не донесли. Договор у них подписан. Вопрос гонорара.
		 
		144.Крім того, в матеріалах кримінального провадження міститься протокол візуального спостереження за особою від 29.05.2018 (т.14, а/с 194-203), за змістом якого, 15.05.2018 (у день одержання неправомірної вигоди та запланованого засідання, на яке не з`явився адвокат ОСОБА_16 ) зафіксовано факт особистої позапроцесуальної зустрічі ОСОБА_11 з останнім. 
		145.Так, беручи до уваги зміст наведених вище розмов факт зустрічі та наявні у матеріалах кримінального провадження заяви, подані адвокатом ОСОБА_16 у межах судової справи № 200/7271/17(т. 18 а/с 159-161), колегія суддів вважає, що його участь у такій справі дійсно була ініціативою обвинуваченого і останній контролював процесуальну поведінку адвоката ОСОБА_16 , яка координувалась ним в залежності від домовленостей із ОСОБА_12 про передачу неправомірної вигоди та ухвалення відповідних рішень. 
		146.Крім того, у подальшому під час зустрічі із ОСОБА_12 11.05.2018 (зафіксована у матеріалах НС(Р)Д - т. 14, а/с 129-135) обвинувачений ОСОБА_11 повідомив період в який має бути надана друга частина неправомірної вигоди, зокрема на запитання ОСОБА_12 «.. Давай тогда по этому: т.е. на каком этапе ми должны вторую часть эту обеспесить…?» ОСОБА_11 відповів: «Ну, под этот самый, под зановес». Також у ході цієї зустрічі під час обговорення прискореного розгляду справи за обвинуваченням ОСОБА_13 та визначення остаточної суми другої частини неправомірної вигоди на уточнення ОСОБА_12 : «Вторую часть вот эту вот, которую они просят понизить чуть-чуть, мы когда ёё?» ОСОБА_11 відповів: «Ну, перед приговором».
		147.Таким чином, зі змісту вказаних розмов та поведінки обвинуваченого, зокрема, обставин розгляду клопотання про визнання потерпілим ФГ «Дар», та комунікації ОСОБА_11 з адвокатом ОСОБА_16 та ОСОБА_12 , вбачається, що визначений обвинуваченим порядок отримання неправомірної вигоди передбачав її одержання частинами перед винесенням ним обумовлених процесуальних рішень. 
		148.Так, 14 травня 2018 року було погоджено дату передачі першої частини такої вигоди за визнання ФГ «Дар» потерпілим у кримінальному провадженні (т. 14, а/с 209-211). Зокрема, згідно з матеріалами кримінального провадження чергове судове засідання у справі за обвинуваченням ОСОБА_13 було призначене на 15 травня 2018 року(т.16, а/с 207) . Під час зустрічі 11 травня 2018 року ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , вони обговорювали питання розгляду вказаної справи, в ході такого обговорення ОСОБА_12 перепитав ОСОБА_11 чи засідання призначене на 15-те число, на що останній невпевнено відповів: «Наверное, да. Ну, я не помню». На таку відповідь ОСОБА_12  сказав ствердно, що 15-того та додав: «…Как бы все готово…» (протокол НС(Р)Д - т. 14, а/с 129-135). 
		149.На думку суду зазначена фраза «Как бы все готово» свідчить, що частина неправомірної вигоди підготовлена та мала бути передана до дати вказаного судового засідання, або у день його проведення. 
		150.Про вказане свідчить і розмова 14 травня 2018 року заявника ОСОБА_12 з обвинуваченим ОСОБА_11 у мобільному додатку WhatsApp, в ході якої ОСОБА_12 повідомив про те, що необхідна сума грошей буде у нього ввечері того ж дня, на що ОСОБА_11 відповів, що не може зустрітися і сказав зателефонувати зранку 15 травня 2018 року. Вказане підтверджується відомостями із протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину від 18.06.2018 (т. 14, а/с 209-211) та протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_11 . Iphone (модель MN922FS/A, IMEI НОМЕР_4 ) від 30-31.05.2018 (т.13, а/с 152). Факт такої розмови підтвердив і ОСОБА_12 в ході його допиту у судовому засіданні. 
		151.Із вказаного вбачається, що обвинувачений ОСОБА_11 узгодив із ОСОБА_12 передачу неправомірної вигоди на ранок наступного дня, тобто 15 травня 2018 року. Цього ж дня згідно з розписки про дату та час судового засідання, яка міститься у матеріалах кримінального провадження на 11 год. 30 хв. призначено судове засідання у справі за обвинуваченням ОСОБА_13 (т. 16, а/с 207). 
		152.З метою фіксування протиправної поведінки обвинуваченого ОСОБА_11 ,, детективами НАБУ було оглянуто, виготовлено ксерокопії купюр та вручено заявнику ОСОБА_12 грошові купюри у сумі 15 тисяч доларів, які були перев`язані гумкою зеленого кольору, що підтверджується відповідним протоколом від 15.05.2018 (т.9, а/с 57-96) та наданими показаннями свідка ОСОБА_12 .
		153.Так, згідно з протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії- контроль за вчиненням злочину від 18.06.2018 (т. 14, а/с 209-211) о 09 год. 06 хв. 15 травня 2018 року ОСОБА_12 на виконання вказівки обвинуваченого зателефонував останньому у мобільному додатку WhatsApp та між ними відбулась розмова щодо місця зустрічі (т. 14, а/с 147-148). 
		154.О 09 год. 31 хв. ОСОБА_11 прибув до будинку по вулиці Дарвіна на автомобілі Mazda CX-5 білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , у який через 15 пересів за його вказівкою ОСОБА_12 (показання ОСОБА_12 та протокол спостереження (т. 14, а/с 192-193). 
		155.Вказаний автомобіль із ОСОБА_12 та ОСОБА_11 почав рухатися та між ними відбулася розмова такого змісту (протокол НС(Р)Д - т.14, а/с 136-141):
		…
		ОСОБА_12 - Ты паркануться хочешь?
		ОСОБА_11 - Да, мне гривна нужна, change сделать.
		 
		156.Вказана фраза, на переконання суду, свідчить, що для ОСОБА_11 очевидним є те, що ОСОБА_12 прибув на зустріч із грошовими коштами, які призначені йому як неправомірна вигода, а тому метою цієї зустрічі було саме їх одержання. При чому ОСОБА_11 , будучи обізнаним, що такі грошові кошти у валюті долари США, вирішив негайно обміняти їх на гривні. 
		157.На виконання задуманого, ОСОБА_11 приїхав до пункту обміну валют №5 ТОВ «Фінансова компанія «Партнер», у приміщення якого зайшов із ОСОБА_12 , де вони перебували в період з 10:05 по 10:18. Вказане підтверджується відеозаписами із камер спостереження у приміщенні відокремленого підрозділу №5 ТОВ «Фінансова компанія «Партнер» (т. 10, а/с 58-65) та протоколом аудіо-, відеоконтролю від 15.05.2018 (т.14, а/с 136-141).
		158.У приміщенні зазначеного пункту обміну ОСОБА_12 передав пачку купюр доларів США, перев`язану гумкою зеленого кольору, у віконце працівниці пункту обміну, однак вона вказала, що надана сума перевищує ліміт коштів, які можуть бути обміняні на одну особу, на що було запропоновано обміняти на кожну особу по 150 тисяч гривень, що відповідатиме законним обмеженням щодо обміну готівки. При цьому, в результаті було обміняно загалом 11 500 доларів США, тобто по 149 500 грн на кожну особу (у відповідності із курсом валют встановленому на 15.05.2018 у пункті обміну 1 долар США становив 26 грн), що підтверджується квитанціями про здійснення валютно-обмінної операції. (т.9, а/с 106-111). 
		159.Після проведення обрахунку коштів, які підлягатимуть обміну, касир повернула грошові кошти в сумі 3500 доларів США, озвучуючи свої дії: «3500-т я вам возращаю», які забрав ОСОБА_12 та поклав собі у куртку.
		160.Під час здійснення операції по обміну валют, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 продовжували розмову, зокрема:
		…
		ОСОБА_12 - Смотри: мы 15-ть уже отдали».
		ОСОБА_11 - Угу.
		ОСОБА_12 - И 15-ть, ну ты скажешь, когда нужно. Ты уже знаешь.
		ОСОБА_11 - Да.
		 
		161.Таким чином, під час перебування у вказаному пункті обміну та під час фактичного обміну вказаних грошових коштів ОСОБА_11 підтвердив факт, що перша частина неправомірної вигоди у сумі 15 тисяч доларів ним отримана, а інша частина буде передана, коли він повідомить дату. Вказане очевидно свідчить про те, що кошти, які були обміняні ОСОБА_12 призначалися як частина неправомірної вигоди ОСОБА_11 та були ним отримані.
		162.Після цього, працівниця пункту обміну попросила їх поставити підписи у касових чеках по черзі, на що ОСОБА_11 сказав: «наверное, крестик поставить или восьмерочку», що на думку колегії суддів вказує на спробу обвинуваченого ОСОБА_11 приховати факт обміну валют у вказаному пункті обміну, не ставлячи свій офіційний підпис. Відповідні чеки у двох екземплярах були підписані ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , а надані їм квитанції вони викинули у смітник, який стояв у кутку вказаного пункту обміну. У подальшому вказані квитанції були предметом експертизи, висновком якої підтверджено, що один із підписів належить саме ОСОБА_12 (т.18, а/с 56-62). 
		163.При цьому, описані обставини обміну валют за участю обвинуваченого та ОСОБА_12 підтверджується також результатами огляду пункту обміну валют №5 ТОВ «Фінансова компанія «Партнер» від 15.05.2018 (т.9, а/с 99-104), працівники якого добровільно видали грошові кошти у сумі 11 500 доларів США (115 купюр по 100 доларів США). Серії та номери зазначених купюр відповідають тим, що зазначені у протоколі огляду та ідентифікації від 15.05.2018 та які були вручені ОСОБА_12 (т.9, а/с 57-96).
		164.Після здійснення обмінної операції, обвинувачений закрив і забрав собі пакет з щойно покладеними в нього грошовими коштами, не передавав його ОСОБА_12 , не відхрещувався від нього, та покинув пункт обміну валют, тримаючи його в руках. 
		165.У подальшому, обвинувачений та ОСОБА_12 повернулися до автомобіля ОСОБА_11 , на заднє сидіння якого він кинув пакет з грошових коштами. 
		166.Переміщаючись на вказаному автомобілі, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 розмовляли щодо подальшого порядку розгляду справи, яка перебувала у провадженні судді ОСОБА_11 та на інші теми. 
		167.Однак, у ході такої поїздки обвинувачений ОСОБА_11 раптово зробив зупинку, вийшов з автомобіля, забираючи з заднього сидіння пакет, вказавши ОСОБА_12 передати йому решту необміняних грошових коштів, про що свідчить такий фрагмент розмови (протокол НС(Р)Д - т.14, а/с 136-141): 
		…
		ОСОБА_11 - Так, собирай, докидивай это». 
		ОСОБА_12 - Подожди. Эти остановки, не запланированные остановки. Тут три с половиной же, да?
		ОСОБА_11 - Наверное, я не знаю.
		 
		168.При цьому, на відео проглядається, як ОСОБА_12 передає пачку грошових коштів у валюті долари США. Вказаний фрагмент відеозапису у сукупності із обставинами обміну неправомірної вигоди, свідчить, що мова йде саме про решту грошових коштів у сумі 3500 доларів США, призначених як неправомірна вигода, які не були обміняні у пункті обміну та які ОСОБА_12 помістив собі у куртку. 
		169.Більше того, одразу після повернення обвинуваченого до свого автомобіля, ОСОБА_12 наголосив: «Я все отдал, чтоб не присвоил чужого. Так, 15 отдал, все.» У відповідь на що ОСОБА_11 підтвердив: «Так, это есть, да».
		170.Із показань свідка ОСОБА_12 , наданих у судовому засіданні, встановлено, що ОСОБА_11 зробив зупинку на перехресті вулиць Гагаріна і Лізи Чайкіної, де на нього чекала машина, марки Mazda, однак колір та номера не пам`ятає. За словами ОСОБА_12 , на вказаному автомобілі переміщалася ОСОБА_17 , яка є чи цивільною дружиною обвинуваченого чи помічником судді, не знає точно в якому статусі вона була за кермом. Так, свідок ОСОБА_12 зазначив, що обвинувачений забрав зазначений пакет з грошовими коштами, в яких були поміняні гроші і залишок тих, які не обміняні та передав в автомобіль ОСОБА_53 , після чого остання поїхала, а ОСОБА_11 повернувся до свого автомобіля та супроводжував автомобіль ОСОБА_17 до Запорізького шосе. Після цього ОСОБА_17 виїхала в сторону виїзду з міста, а вони з ОСОБА_11 повернули направо, до місця, де залишив ОСОБА_12 свій автомобіль, тобто до будинку ОСОБА_11 по  
		АДРЕСА_3 .Із протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи від 15.05.2018 (т.14, а/с 136-141), вбачається, що під час непередбачуваної зупинки та передачі грошових коштів, ОСОБА_12 було зазначено номер автомобіля, біля якого вони з ОСОБА_11 зупинились, а саме: « НОМЕР_3 ». Вказаний автомобіль Mazda з д.н.з. НОМЕР_3 належить ОСОБА_17 , що підтверджується реєстраційною карткою транспортного засобу (т. 15, а/с 95). Також колегія суддів відзначає, що зазначений маршрут підтверджується протоколом спостереження за особою від 16.05.2018 (т. 14, а/с 192-193). 
		172.Більше того, колегія суддів бере до уваги наявне у матеріалах вказаного кримінального провадження листування між суддею ОСОБА_11 та його помічником - ОСОБА_17 , яка перебувала у відпустці по догляду за дитиною, за 14 травня 2018 року, у мобільному додатку Viber, де обвинувачений пише повідомлення такого змісту «Ты мне завтра с утра будешь нужна», на що ОСОБА_17 відповідає: «ок». (т.12, а/с 75).
		173.Зіставляючи вказане повідомлення та встановлені вище обставини, колегія суддів вважає, що обвинувачений ОСОБА_11 , будучи обізнаним про передачу йому частини неправомірної вигоди, зранку 15 травня 2018 року, попросив ОСОБА_17 приїхати саме з тією метою, щоб забрати таку неправомірну вигоду, що і було зроблено.
		174.У цьому контексті, колегія суддів відзначає, що 15 травня 2018 року був робочим днем, та на 11 год. 30 хв. було призначено судове засіданні по справі за обвинуваченням ОСОБА_13 (т.16, а/с 207), а тому ОСОБА_11 було передано грошові кошти під нагляд довіреної йому особи - ОСОБА_17 . 
		175.Така послідовність та сукупність дій обвинуваченого безумовно свідчить для колегії суддів про спробу обвинуваченого створити умови, за яких грошові кошти отримані як неправомірна вигода не могли бути відслідковані, у разі здійснення за ним стеження, а також була змінена їхня форма (з доларів США на гривні) задля приховання прямих доказів вчинення злочину. 
		176.Вказані обставини передачі неправомірної вигоди особі, з якою обвинувачений має близькі відносини (що обґрунтовано у п__цього вироку) фактично є реалізацією наявної у нього можливості розпоряджатись такими грошовими коштами як своїми, а тому суд констатує, що в момент одержання від ОСОБА_12 299 000 гривень та 3500 доларів США, інкримінований обвинуваченому злочин був закінченим, оскільки він у повному обсязі виконав об`єктивну сторону інкримінованого йому злочину, а саме - одержав неправомірну вигоду у великому у розмірі.
		177.Також, колегія суддів встановила, що у подальшому, 24 травня 2018 року постановив ухвалу про визнання ФГ «Дар» потерпілим у межах кримінального провадження № 12016040350003741 (т. 17, а/с 5-8), після чого, у ході проведення у цей день обшуку його службового кабінету було виявлено та вилучено грошові кошти, а саме - 3 500 доларів США та 65 тисяч 100 гривень (т.10, а/с 92-112). При цьому, серії та номери віднайдених 34 купюр доларів США співпадають з купюрами, які вручено ОСОБА_12 згідно з протоколом огляду від 15.05.2018 (т.9, а/с 57-96), що встановлено протоколом огляду від 06.06.2018 (т.15, а/с 38-47) та в ході безпосереднього дослідження судом відповідних грошових коштів у судовому засіданні від 07.07.2021.
		178.При цьому, самі по собі обставини ухвалення рішення, за яке одержано таку неправомірну вигоду, а також відомості про подальше переміщення та місце виявлення одержаних грошових коштів будь-якого значення не мають, оскільки вони перебувають поза межами об`єктивної сторони інкримінованого йому діяння. 
		179.У зв`язку з цим, обставини відшукання та виявлення частини заздалегідь ідентифікованих грошових коштів у службовому кабінеті обвинуваченого через 10 днів після їх фактичного одержання знаходяться поза межами предмету доказування, а тому доводи обвинуваченого про їх підкидання працівниками правоохоронних органів до його службового кабінету висновків суду не спростовують.
		180.Додатково, про отримання зазначених коштів обвинуваченим свідчать і подальші розмови, які відбулися після 15.05.2018. 
		181.Так, у зв`язку із тим, що засідання, призначене на 15.05.2018 не відбулося, під час зустрічі 22 травня 2018 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 було обговорено причини затримки продовження розгляду справи, а також плани щодо наступних засідань та рішень, які будуть прийняті на них. Під час зазначеної зустрічі було зафіксовано таку розмову (протокол НС(Р)Д - т.14, а/с 142-146):
		 
		ОСОБА_11 - Слышишь, ты мне вот скажи, а ты от первого транша себе доляху оторвал?
		ОСОБА_12 - Нет! Ты меня закружил так, что я сам запутался. 
		…
		ОСОБА_12 - Послезавтра мы что делаем?
		ОСОБА_11 - А! Мы признаем потерпевшими, вот свидетиля потерпевшими. 
		ОСОБА_12 : - Все.
		ОСОБА_11 - Вот первый вопрос мы закрыли.
		 
		182.Зміст цієї розмови колегія суддів очевидно підтверджує отримання частини неправомірної вигоди, яку ОСОБА_11 позначає як «первый транш» і «первый вопрос мы закрыли», тобто було виконано першу частину домовленості.
		183.Усе вищеописане очевидно свідчить для колегії суддів, що 15.05.2018 суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_11 отримав від ОСОБА_12 неправомірну вигоду у сумі 299 000 гривень та 3500 доларів США, що згідно з Приміткою 1 до ст. 368 КК України є великим розміром.
		 
		2.3. Щодо дій, вчиненням яких обумовлювалось прохання та одержання неправомірної вигоди
		 
		184.Для встановлення ознак об`єктивної сторони інкримінованого обвинуваченому злочину необхідно констатувати, що службова особа просила та/або одержала неправомірну вигоду саме за вчинення чи невчинення таких дій, які вона могла або повинна була виконати саме з використанням наданої їй влади чи службового становища. 
		185.У свою чергу, використання службовою особою влади чи службового становища передбачає використання повноважень та можливостей, якими службова особа наділена у зв`язку із зайняттям нею певної посади або здійсненням певної діяльності. Така особа діє в сфері своєї компетенції, вчиняє дії, які вона в принципі має повноваження вчиняти, перебуваючи на відповідній посаді, а також, коли особа діє, використовуючи авторитет своєї посади, її значущість, впливовість та ті можливості, яких набуває завдяки займаній посаді чи здійснюваній службовій діяльності.
		186.При цьому прохання та одержання неправомірної вигоди має бути прямо обумовлене вчиненням або невчиненням таких дій і має чітко простежуватись цей зв`язок між конкретними діями/бездіяльністю службової особи та проханням та/або одержанням нею неправомірної вигоди.
		187.Як встановлено з матеріалів кримінального провадження, на час вчинення злочину обвинувачений ОСОБА_11 обіймав посаду судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська. (т. 8, а/с 202-216)
		188.До вказаного суду надійшло кримінальне провадження №12016040350003741 із обвинувальним актом щодо ОСОБА_13 , якому було присвоєно номер судової справи № 200/7271/17 і для її розгляду на підставі протоколу автоматичного визначення складу суду було визначено суддю ОСОБА_11 (підтверджується матеріалами відповідно судової справи т. 15, а/с 104-226; т. 16, а/с 1-247; т. 17, а/с 4-22) 
		189.У відповідності до вимог ст. 31 КПК України, суддя ОСОБА_11 здійснював розгляд вказаної судової справи одноособово, здійснюючи правосуддя у відповідному кримінальному провадженні як суд першої інстанції. 
		190.При цьому, відповідно до положень ст. 321 КПК України, як головуючий у вказаній справі, ОСОБА_11 був уповноважений керувати ходом судового засідання, забезпечувати додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовувати судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження та вживати необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку. Також, згідно з положеннями ст. 55 КПК України, він як головуючий суддя мав повноваження визнати особу потерпілою, а у відповідності до положень 369, 368, 374 КПК України - ухвалювати рішення, яким завершується судовий розгляд кримінального провадження по суті (вирок) і призначати обвинуваченому покарання. Тобто усі вказані процесуальні дії та рішення входили до кола повноважень судді ОСОБА_11 як головуючого у відповідній судовій справі. 
		191.Як вбачається зі змісту наведених вище розмов обвинуваченого із свідком ОСОБА_12 та показань останнього, саме використанням ОСОБА_11 вказаних повноважень головуючого судді у зазначеній судовій справі обумовлювалось його прохання надати неправомірну вигоду та її подальше одержання. 
		192.Так, відповідне прохання та одержання неправомірної вигоди було зумовлене ухваленням ОСОБА_11 як головуючим суддею процесуальних рішень на користь ФГ «Дар» у справі № 200/7271/17 по кримінальному провадженню №12016040350003741 за обвинуваченням ОСОБА_13 , а також прискоренням судового розгляду такого провадження. Зі змісту наведених вище розмов вбачається, що ОСОБА_11 запевнив ОСОБА_12 у тому, що за надану йому неправомірну вигоду він ухвалить рішення про визнання ФГ «Дар» потерпілим у зазначеному кримінальному провадженні, підтвердив свої наміри прискорити судовий розгляд даної судової справи та за його результатами ухвалити стосовно ОСОБА_13 обвинувальний вирок з призначенням йому покарання, не пов`язаного з позбавленням волі. 
		193.Тобто прохання та одержання ОСОБА_11 неправомірної вигоди обумовлювалось саме вчиненням ним дій з використанням наданої йому влади та службового становища, якими він був наділений як головуючий суддя для здійснення правосуддя у кримінальному провадженні. 
		194.Крім того, для встановлення ознак об`єктивної сторони вказаного злочину також необхідно з`ясувати, в чиїх інтересах службовою особою мали бути вчинені дії, якими обумовлювалось прохання та/або одержання неправомірної вигоди. За змістом диспозиції ст. 368 КК України такі дії можуть вчинятись як в інтересах особи, яка надає неправомірну вигоду, так і в інтересах третіх осіб. 
		195.Як встановлено судом, вчинення обумовлених наданням неправомірної вигоди дій мало відбуватись в інтересах третіх осіб, а саме - ФГ «Дар», оскільки з огляду на обставини та предмет кримінального провадження, яке розглядалось під головуванням ОСОБА_11 , саме представники ФГ «Дар» були зацікавлені в ухваленні рішення про визнання господарства потерпілим, прискоренні судового розгляду та призначенні обвинуваченому ОСОБА_13 покарання не пов`язаного із позбавленням волі.
		196.Про це також свідчить і зміст наведених вище розмов обвинуваченого та заявника ОСОБА_12 , у яких останній представляв саме інтереси ФГ «Дар» і зі змісту їх домовленостей очевидно, що процесуальні рішення і дії за які необхідно було надати неправомірну вигоду ОСОБА_11 мали прийматись саме на користь ФГ «Дар».
		197.Так, набуття ФГ «Дар» статусу потерпілого у кримінальному провадженні було для них єдиною можливістю брати участь у судовому розгляді, а також впливати на зміст і перебіг такого розгляду шляхом подання доказів, надання пояснень та показань, тощо, оскільки за рішенням ОСОБА_11 представники ФГ «Дар» були позбавлені статусу потерпілих (т. 16, а/с 112-115), а судовий розгляд було переведено в закритий режим, що повністю позбавляло їх можливості захищати свої інтереси у ньому. Крім того, результати цього кримінального провадження могли позначитись на розгляді їх справ ц межах цивільної та господарської юрисдикції. 
		198.Так само представники ФГ «Дар» були зацікавлені в тому, щоб звільнити з-під варти обвинуваченого ОСОБА_13 шляхом зміни йому запобіжного заходу або шляхом призначення йому покарання, не пов`язаного із позбавленням волі. 
		199.Про вказане свідчать, зокрема, такі частини розмови під час зустрічі 02 травня 2018 року (з протоколу за результатами проведення НС(Р)Д - аудіо, відеоконтролю особи від 02 травня 2018 року (т.14, а/с 124-128): 
		…..
		ОСОБА_12 - Что мы делаем физически?
		ОСОБА_11 - С чем?
		ОСОБА_12 - С этим вопросом. С «Даром» физически. Вот, ближайшее, когда там заседание?
		ОСОБА_11 - Вот, наверное, в мае.
		ОСОБА_12 - В середине мая там, да?
		ОСОБА_12 - В середине мая заседание и мы должны. Смотри, у меня просто спрашивает… Говорит… Их поразила твоя фраза, как ты тогда, что это типа для знакомства, для вступления. Говорит: «ОСОБА_12, ну, можно, чтобы это как-то конкретизировали? Что такое вступление? Может, как, вступление - это большая часть? 
		ОСОБА_11 - Нет, нет, вступление как бы в этот самый, вступление в дело. Мы же в процесс, правильно? Чтобы их в дело пустили вообще.
		ОСОБА_12 - Да, вот это, пустили в дело.
		ОСОБА_11 - «Да, за то, чтобы их впустили в дело». 
		…..
		ОСОБА_12 - Они вступили в дело. А с этим пацаном, что мы делаем?
		ОСОБА_11 - Который сидит сейчас?
		ОСОБА_12 - Да.
		ОСОБА_11 - Мы.
		ОСОБА_12 - Как его фамилия там? Как у этого блатного, ОСОБА_13 , да?
		ОСОБА_11 - Вот. Мы делаем что? Мы делаем, мы слушаем на приговор и что.
		ОСОБА_12 - Мы пока не меняем меру?
		ОСОБА_11 - Нет. Не могу я сейчас меру поменять.
		ОСОБА_12 - Не сейчас.
		ОСОБА_11 - Там просто очень быстро дослушаем.
		ОСОБА_12 - А мы просто очень быстро дослушаем.
		ОСОБА_11 - Да, быстро заслушаем, приговор и до свидания.
		…..
		ОСОБА_12 - … Он говорит: «Что означает вот это выражение «вступительная, первая часть, для начала? А что будет потом? Типа, что мы там можем увидеть?
		ОСОБА_11 - Это пусть они скажут вообще, что они хотят…
		ОСОБА_12 - Да ты что?! Нет, ну, что хотят? Они хотят, они хотят. 
		ОСОБА_11 - Они хотят основного - этого чувака на свободу, правильно?.
		ОСОБА_12 - Ну, и.
		ОСОБА_11 - Потому что он, как бы, им грозит, что он их сдаст, как бы и они сядут рядом…
		…..
		ОСОБА_11 - Пункт первый - они хотят попасть в процесс, вот, мы их впускаем. Пункт первый - раз. Пункт второй два, то есть надо, чтобы он потом выскочил, да? Вот пункт два. И все. 
		……
		ОСОБА_12 - (перебивает) Потерпевшими признать мы их?
		ОСОБА_11 - Их мы не можем признать потерпевшими, потому что они.
		ОСОБА_12 - Не их, а предприятие. Это же «Дар».
		ОСОБА_11 - Предприятие да, мы можем сейчас их признать потерпевшими.
		ОСОБА_12 - Это адвокат скажет вам, как писать ходатайство, да, этот?
		ОСОБА_11 - Да, да, он уже написал, подал вот.
		ОСОБА_12 - А он уже подал, да? Ага. Т.е. смотри, мы эти самые, мы пока за то, что озвучено, мы пока их вот это делаем потерпевшими, да?
		ОСОБА_11 - Угу.
		…...
		ОСОБА_12 - … А этот ОСОБА_13 - он просто. Нет, как таковой ОСОБА_13 - ну, у него же нереабилитирующие? Как там нужно по нем? Уточняю просто для людей. Вот его как? На каком этапе мы его?
		ОСОБА_11 - По приговору.
		ОСОБА_12 - По приговору, ну, это по времени?
		ОСОБА_11 - Ну, можем очень ускориться. 
		ОСОБА_12 -Они ж собираются-то идти дальше, потом эти. Ну, для чего им надо быть потерпевшими «Дару», чтобы потом дальше, в ОСОБА_55 суде, оспаривать у него, так?
		ОСОБА_11 -Да.
		ОСОБА_12 - То есть, им обязательно нужно получить санкцию.
		ОСОБА_11 - Да.
		ОСОБА_12 - Чувака мы по приговору, да его? Не меняем меру?
		ОСОБА_11 -  
		ОСОБА_50 - Не меняем ему меру пресечения, да? По  
		ОСОБА_13 ОСОБА_11. - Подумаем, да, не меняем. ОСОБА_13 просто так отпустить нам не получится.
		 
		200.Вказані фрагменти розмов, на переконання колегії суддів, очевидно вказують, що ОСОБА_11 за надану йому неправомірну вигоду мав вчинити дії з використанням наданої йому влади та службового становища саме в інтересах ФГ «Дар». 
		201.Про спрямованість таких дій та рішень ОСОБА_11 саме на задоволення інтересів ФГ «Дар» вказує також і зміст показань свідка ОСОБА_12 , який повідомив, що діючи в інтересах ФГ «Дар» звернувся до ОСОБА_11 , як до головуючого у справі щодо рейдерського захоплення ФГ «Дар» для того, щоб поговорити із ним про обставини та про перспективи справи для товариства, бо йому ситуація із ними видавалась правовим беззаконням. Під час вказаної зустрічі вони обговорювали необхідність визнати ФГ «Дар» потерпілими, дозволити їм брати участь у судових засіданнях і звільнити обвинуваченого ОСОБА_13 з-під варти. ОСОБА_12 пояснив, що звільнення обвинуваченого з-під варти було необхідним для ФГ «Дар», оскільки вони розуміли, що обвинувачений ОСОБА_13 не є справжнім винуватцем рейдерства і його просто використали для переоформлення на нього за підробленими документами ФГ «Дар» для подальшої його перереєстрації на іншу особу - ОСОБА_48 . За словами ОСОБА_12 , у разі звільнення його з-під варти, вони сподівались, що він надасть правдиві показання, співпрацюватиме зі слідством і повідомить, що його просто підставили і розповість про конкретних осіб, які дійсно до цього всього причетні. Таку саму версію подій повідомили також і представники ФГ «Дар» - свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_58 , ОСОБА_19 , які вказали, що вони розуміли, що обвинувачений ОСОБА_13 просто підставна особа, яку використали і не він справжній винуватець у їх ситуації, а тому вони були зацікавлені в тому, щоб ОСОБА_13 надав правдиві показання, щоб притягнути до відповідальності реально винних осіб. Так само і свідок ОСОБА_13 , який був обвинувачений у зазначеній справі, повідомив, що сім`я ОСОБА_19 розуміла, що він не винен, а тому просили суд не продовжувати утримання його під вартою. 
		202.Вказані докази у своїй сукупності підтверджують, що за надану неправомірну вигоду ОСОБА_11 як суддя мав вчинити процесуальні дії та прийняти судові рішення в інтересах третіх осіб, а саме - ФГ «Дар». 
		203.Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що досліджені в ході судового розгляду докази поза розумним сумнівом свідчать про вчинення ОСОБА_11 дій, які становлять собою об`єктивну сторону інкримінованого йому діяння - а саме прохання надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі та одержання неправомірної вигоди у великому розмірі за вчинення в інтересах третіх осіб дій з використанням наданої йому влади та службового становища.
		 
		3)Чи діяв ОСОБА_11 з прямим умислом?
		 
		204.Із суб`єктивної сторони, злочин, передбачений ч. 4 ст. 368 КК України, може бути вчинений лише з прямим умислом. Прямий умисел у злочинах з формальним складом (яким є інкримінований обвинуваченому злочин) характеризується психічним ставленням виключно до діяння. 
		205.Тож, для встановлення прямого умислу на вчинення злочину з формальним складом слід з`ясувати, чи усвідомлює особа суспільно-небезпечний характер свого діяння (інтелектуальна ознака умислу) і чи бажає вчинити таке суспільно-небезпечне діяння (вольова ознака умислу). 
		206.Враховуючи специфіку діяння, яке становить об`єктивну сторону інкримінованого обвинуваченому злочину, суду необхідно встановити, що обвинувачений усвідомлював факт прохання та одержання ним грошових коштів як неправомірної вигоди та бажав діяти саме таким чином. 
		207.Під час судового розгляду колегією суддів було встановлено, що ОСОБА_11 29.03.2018 та 02.05.2018 та 11.05.2018, висловлюючи ОСОБА_12 прохання надати йому грошові кошти в загальному розмірі 30 000 доларів США та 15.05.2018 одержуючи частину з таких коштів, а саме - 15 000 доларів США, цілком усвідомлював, що вони становлять собою неправомірну вигоду за ухвалення ним як суддею судових рішень на користь ФГ «Дар» у справі № 200/7271/17, а також за прискорення судового розгляду такої справи, та бажав діяти саме таким чином.
		208. Такий висновок суду про наявність в обвинуваченого прямого умислу ґрунтується на підставі сукупності досліджених в ході судового розгляду доказів, з яких встановлено, що ОСОБА_11 :
		1)усвідомлюючи, що ОСОБА_12 не був учасником судової справи, однак представляв інтереси ФГ «Дар», неодноразово допускав позапроцесуальне спілкування з ним з приводу обставин кримінального провадження, яке перебувало у нього на розгляді. Зокрема, обвинувачений, обговорював із ним деталі судового розгляду вказаної справи: щодо складу учасників, дат судових засідань, підстави їх відкладення, результати розгляду потенційних клопотань, граничний термін винесення кінцевого рішення у справі. Наявність таких позапроцесуальних відносин судді із особою, яка виступала від імені та в інтересах учасника судової справи є категорично неприпустимим, з огляду на вимоги суддівської етики і законодавства у сфері запобігання корупції, що може породжувати сумніви у можливості судді діяти об`єктивно та неупереджено. 
		Крім наведених вище фрагментів розмов обвинуваченого із ОСОБА_12 , у ході яких очевидно мало місце спілкування з приводу обставин розгляду судової справи за обвинуваченням ОСОБА_13 , колегія суддів відзначає, що і сам обвинувачений у ході його допиту підтвердив суду випадки обговорення кримінального провадження, у якому фігурує ФГ «Дар».
		За рахунок такого позапроцесуального спілкування обвинувачений створив сприятливі умови для прохання та одержання неправомірної вигоди від учасників судової справи. 
		2)детально з`ясовував у ОСОБА_12 та проговорював з ним бажаний для представників ФГ «Дар» результат судової справи та їх мотиви щодо отримання конкретних процесуальних рішень у ній, про що свідчать такі фрази ОСОБА_11 під час розмови від 02.05.2018 (протокол НС(Р)Д - т. 14, а/с 124-128): 
		«Мы же в процес, правильно? Чтобы их в дело пустили вообще?»; «Это пусть они скажут вообще, что они хотят…»; «Они хотят основного - этого чувака на свободу, правильно?»; «Потому что он, как бы, им грозит, что он их сдаст, как бы и они сядут рядом»; «Пункт первый - они хотят попасть в процесс, вот, мы их впускаем. Пункт первый - раз. Пункт второй два, то есть надо, чтобы он потом выскочил, да? Вот пункт два. И все.». 
		При цьому, зі змісту розмови за цей день вбачається, що ОСОБА_11 також було відомо про те, що набуття статусу потерпілого у кримінальному провадженні має значення для судових процесів ФГ «Дар» в господарському судочинстві. 
		Більше того, під час зустрічі 11 травня 2018 року в процесі спілкування обвинувачений повідомив ОСОБА_12 відомості про наявність на розгляді іншої судді Бабушкінського районного суду цивільної справи, яка стосувалась інтересів ФГ «Дар» і вирішення якої без їх втручання може призвести до негативних наслідків для представників господарства. При цьому, ОСОБА_11 натякав на наявність у нього близьких (дружніх) стосунків із вказаною суддею, які дозволяють йому чинити вплив на перебіг розгляду вказаної судової справи, і які він готовий використати на користь ФГ «Дар». 
		Вказане вбачається з таких фрагментів розмови обвинуваченого із ОСОБА_12 (протокол НС(Р)Д - т. 14, а/с 129-135):
		….
		ОСОБА_11 - Я тебе расскажу. Я тебе скажу, еще один момент. Сижу я, никого не трогаю. Ну, ко мне приносят дело о восстановлении гражданского дела, этого гражданского дела, по которому у ОСОБА_34, у ОСОБА_34 (не дог.) …Да, забрали предприятие обратно к этим. Заявление от ОСОБА_34: «Прошу восстановить дело, чтобы подать апелляцию». Т.е. оно ну (не дог.) А если оно заходит в апелляцию, это однозначная отмена, однозначная отмена - обратно к Васе всё уходит. Понял? ...Ну, оно сейчас у моей подружки. 
		Мы выждали, чтобы все разбежались, осталась она одна. Я-то: «гражданское дело». Я гражданское не могу слушать и оно попало туда, куда надо…Они, конечно, могут ничего не делать. Но там, с той стороны, как бы идет процесс.
		       ….
		ОСОБА_11 - Вы перед тем, как принимать окончательное решение, то ты им расскажи, что там немножко пошло движение по гражданскому делу как бы вот. И у вас очень скоро там могут опять отжать.
		….
		ОСОБА_11 - Т.е. там ну, появляются новые вводные. Т.е. ну, как бы ОСОБА_34 сидел, сидел, да помалкивал. Т.е. он долго, целую зиму. А потом что-то зашевелился. 
		….
		ОСОБА_11 - … параллельно имейте в виду, что у вас там уже начинаются проблемы, потому что ОСОБА_34 погнал вперед. Вот. Ну, а потом, ну, к моменту, когда уже мы будем готовы выносить решение окончательное, то мы встретимся, переговорим еще разок 
		....
		ОСОБА_11 - Ситуация такая. Ну, она меняющаяся, да? Т.е., если она вот всю зиму была никакая, вялотекущая, то сейчас она резко начинает меняться ситуация.
		….
		ОСОБА_12 - А чем мы можем помочь по тому потерянному делу? Ну, вот, он спросит меня. Мы не можем его восстановить просто?
		ОСОБА_11 - Нет, ну восстановить его придется в любом случае, но оно может восстанавливаться очень долго, да? Да. Вот. Т.е., я понимаю, что ..., они уже прибежали, притарабанили ей денег, чтоб она восстановила, мы можем попросить, чтоб она не спешила. Ну и всё. Ну тоже может на это полгода….
		 
		Такий підвищений інтерес щодо мотивів та реальних потреб представників ФГ «Дар», а також щодо їх становища в інших судових процесах, на переконання колегії суддів, був викликаний необхідністю для самого обвинуваченого розрахувати розмір неправомірної вигоди, який би відповідав рівню значимості та важливості для ФГ «Дар» його процесуальних рішень у межах кримінального провадження. Про це свідчить також і той факт, що відповідні відомості обвинувачений використав в якості аргументу проти зменшення розміру озвученої ним суми неправомірної вигоди.
		Для колегії суддів очевидно, що така поведінка, манера розмови та зміст аргументації з боку обвинуваченого свідчать про його бажання отримати максимально можливу суму неправомірної вигоди і особисто збагатитись за рахунок судової справи, що перебуває у нього на розгляді. 
		3)особисто обговорював із ОСОБА_12 необхідність надання йому неправомірної вигоди, самостійно визначав її розмір та в подальшому збільшував його, відмовляв у проханні зменшити такий розмір, розподіляв неправомірну вигоду на частини, обумовлював період, в який має надаватись кожна з них, тощо.
		Окремо колегія суддів звертає увагу на те, що свою відмову зменшити суму неправомірної вигоди, обвинувачений обґрунтував, з-поміж іншого, високими доходами представників ФГ «Дар», відомості про які він самостійно з`ясував, про що свідчить, зокрема, такий фрагмент розмови за 11.05.2018 (протокол НС(Р)Д - т. 14, а/с 129-135):
		« ОСОБА_12 - Он мне просто говорит: «У нас еще сколько расходов, - говорит, - по этому…»
		ОСОБА_11 - Ну, их папа два ляма долларов чистой прибыли просто ежегодно ложил в карман. Ежегодно, повторяю, в течении многих лет. Я понимаю, что им там…
		ОСОБА_12 - Тяжело расставаться?
		ОСОБА_11 -Нет, что они, ну что-то, что-то где-то девают, что-то как бы там. Но, у них, в принципе, все хорошо. Т.е., ну, урожай они собрали в прошлом году. Собрали? Собрали. Положили в карман? Положили…». 
		4)самостійно визначав обсяг дій, за вчинення яких буде надаватись неправомірна вигода. Так, усвідомлюючи можливість одержання неправомірної вигоди в значно більшому розмірі і за вчинення більш зручних для нього дій за сприятливіших умов, обвинувачений ініціював зміну обсягу дій, які він повинен буде здійснити за надану йому неправомірну вигоду. За першочерговою домовленістю, суддя ОСОБА_11 висловив прохання надати йому неправомірну вигоду у розмірі 15 тисяч доларів США за винесення двох судових рішень в інтересах ФГ «Дар», а саме - про визнання останнього потерпілим в межах кримінального провадження та про зміну обвинуваченому ОСОБА_13 запобіжного заходу на інший, не пов`язаний із триманням під вартою. В подальшому ОСОБА_11 підтвердив необхідність надання йому 15 тисяч доларів США за ухвалення рішення про визнання ФГ «Дар» потерпілим, однак повідомив про неможливість зміни ОСОБА_13 запобіжного заходу, але вказав, що у разі надання йому ще 15 тисяч доларів США він може здійснити прискорений судовий розгляд та ухвалити відносно ОСОБА_13 вирок з призначенням йому покарання, не пов`язаного із позбавленням волі. 
		Тобто, в ході домовленостей, за ініціативи самого обвинуваченого змінилась сума неправомірної вигоди з великого до особливо великого розміру та обсяг дій, які він мав виконати за її надання.
		Вказані обставини та поведінка обвинуваченого встановлена на підставі доказів, описаних у абзацах 123-125 цього вироку. 
		5)залучив в якості учасника кримінального провадження як представника ФГ «Дар» підконтрольного йому адвоката ОСОБА_16 , участь якого полегшувала процес прийняття рішення про визнання ФГ «Дар» потерпілим на умовах та в порядку визначеному ОСОБА_11 , створювала умови для контролю обвинуваченим дати подання відповідної заяви, координацію дій учасників щодо організації розгляду такої заяви та прийняття відповідного рішення після одержання першої частини неправомірної вигоди та забезпечення подальшої комунікації безпосередньо через такого представника. Вказані обставини залучення та характер відносин із зазначеним адвокатом встановлені на підставі доказів, описаних у абзацах 140-145 цього вироку. 
		6)усвідомлюючи незаконність своїх дій, та будучи в силу свого досвіду обізнаним із тактикою та методикою розслідування корупційних злочинів, бажав унеможливити викриття його злочинної діяльності та відшукання прямих доказів одержання неправомірної вигоди, для чого вжив заходів конспірації, спрямованих на приховування та маскування походження грошових коштів шляхом здійснення їх негайного обміну з валюти долар США на гривню (обставини обміну описано у абзацах 155-173 цього вироку). Крім того, в період вчинення злочину обвинувачений, використовуючи для спілкування з ОСОБА_12 мобільні додатки для обміну повідомленнями, видаляв ті з них, які стосувались обставин вчинення кримінального правопорушення. 
		Зокрема, свідок ОСОБА_12 підтвердив суду, що спілкування з ОСОБА_11 відбувалось за допомогою месенджерів, і вказував, що останній весь час так спілкується, що, на його думку, пов`язано може з якоюсь безпекою для нього, делікатністю розмов, які він проводив. Також ОСОБА_12 повідомив, шо обвинувачений відразу після передачі повідомлень їх знищував, але йому вдалося зробити декілька скріншотів, які є у справі. Вказане підтверджується в т.ч. протоколом огляду від 15.05.2018 (т. 10 а/с. 66-85). 
		Більше того, з метою унеможливлення викриття його злочинної діяльності в ході слідчої дії вчинив спробу переміщення частини неправомірної вигоди, а при виявленні слідчими його дій намагався звинуватити останніх у підкиданні йому таких грошових коштів.
		7)усвідомлюючи, що грошові кошти у сумі 15 000 доларів США надаються йому в якості неправомірної вигоди, не висловив будь-яких заперечень і зауважень проти їх отримання. Так само з боку обвинуваченого не виникало будь-яких питань чи подиву щодо підстав отримання таких коштів чи їх розміру та валюти. Така поведінка і реакції обвинуваченого беззаперечно свідчать що він був повністю обізнаний із сумою та валютою грошових коштів, які будуть передані йому як неправомірна вигода. 
		Зокрема, як вбачається із фрагменту розмови із ОСОБА_12 , яка відбулась в приміщені пункту обміну валют 15.05.2018 (протокол НС(Р)Д - т.14, а/с 136-141), обвинувачений не тільки не заперечив факту отримання першої частини обумовленої неправомірної вигоди у розмірі 15 000 доларів США, але і обговорив деталі одержання другої її частини:
		       …
		ОСОБА_12 - … Смотри, мы 15-ть уже отдали.
		ОСОБА_11 - Угу. 
		ОСОБА_12 - И 15-ть, ну, ты скажешь, когда нужно. Ты же знаешь. 
		ОСОБА_11 - Да.
		ОСОБА_12 - Это примерно будет в июне уже, да? Чтобы я не привязывался. 
		ОСОБА_11 - Я думаю, что да. Сегодня расписал уже. 
		 
		Вказана частина діалогу відповідає попереднім домовленостями обвинуваченого із ОСОБА_12 щодо розподілу неправомірної вигоди на частини по 15 000 доларів США та порядку і періоду її надання, які мали місце під час їх зустрічей 02 та 11 травня 2018 року (фрагменти розмов, наведені у пунктах 124-125 цього вироку). Вказане також підтверджує умисел обвинуваченого на одержання 30 000 доларів США, які як встановлено вище він попросив у ОСОБА_12 в якості неправомірної вигоди. 
		       Більше того, протягом процесу обміну та одержання ОСОБА_11 грошових коштів, що відбувалось 15.05.2018, постійно мало місце обговорення деталей судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_13 та обставини ухвалення рішення про визнання ФГ «Дар» потерпілими, що очевидно свідчить про однакове сприйняття ОСОБА_12 та ОСОБА_11 переданих останньому грошових коштів саме як неправомірної вигоди за вчинення дій та ухвалення процесуальних рішень у межах відповідної судової справи. 
		        Такий висновок суду підтверджується змістом фрагментів розмови, яка відбулась у першій половині дня 15.05.2018 (протокол НС(Р)Д - т.14, а/с 136-141):
		…
		ОСОБА_11 - Ну, смотри, я сегодня расписал 4 или 5 заседаний до июня месяца включительно.
		ОСОБА_12 - По этому, да? Отлично.
		ОСОБА_11 - Сегодня у нас адвокат жулика не придет, написал заявление, типа «отложить там по семейным обстоятельствам». 
		ОСОБА_12 - А без него…Ты не вызывал его, да?
		ОСОБА_11 - Ну, если к нам придет этот потерпевший, то мы его признаем потерпевшим и дадим материалы дела, пусть знакомится, все равно нам. 
		ОСОБА_12 - Ну, конечно, они придут, и твой же придет адвокат, да?
		ОСОБА_11 - Да. 
		ОСОБА_12 - ОСОБА_63 придет же?
		ОСОБА_11 - Вот. 
		ОСОБА_12 - Он же, он в курсе? Ты ему скажешь, да, что можно там или как там?
		…Я ей звоню, этой, ну, пока еще не потерпевшей. Она говорит: «Ой, я так беспокоюсь». Я говорю: «Да, не беспокойтесь Вы, что Вы?». Там у них же свои, между собой, знаешь, они тоже друг друга... там семейка же большая. 
		ОСОБА_11 - Да, да. 
		ОСОБА_12 - Ты же понимаешь, да?
		ОСОБА_11 - так, кто кого?
		ОСОБА_12 - Как ты говоришь? Это хватит. Ну, я же им тоже такой аргумент, как ты, говорю, что хватит плакать. А то вы сейчас начнете. Дайте денег - будем
		плакать вместе.
		ОСОБА_11 - Да, да.
		ОСОБА_12 - Ну, это называю. «Ой, там то, пятое-десятое. Чего, типа, 15-ть?! А ты говорил, что будет всего там». Я говорю: «Слушайте, у вас, вроде, вопрос, вонючий» Вот реально, тем более добавился у вас там вопрос какой-то там. Я так говорю: «Я краем уха слышал, что там что-то такое у вас». «Да?» «Да!» - говорю. «Но это, - говорю, - надо иметь просто в виду, что оно там вот сейчас выплывет у вас». Ну, с восстановлением этого дела, да там, то есть. А, ОСОБА_63 не знает, да, об этом же?!
		ОСОБА_11 - Угу.
		ОСОБА_12 - Ну, он вряд ли же. Ну, они ж узнают об этом, да, очевидно?
		ОСОБА_11 - Конечно. Вообще, должна предупредить.
		ОСОБА_12 - Да, она ж от них.
		ОСОБА_11 - Потому что она же как бы, как бы и дело у нее под жопой лежит. Я так к ней не смотрю, но она же все ведет.
		…
		ОСОБА_12 - ... Слышишь, а что я хотел сказать, это самое. Так ты расписал на это самое и до июня, до отпуска успеваем, да?
		ОСОБА_11 - 4-5 заседаний, должны, по идее.
		       …
		ОСОБА_12 - То есть я ему тогда расскажу, что это самое, что расписано у нас до середины месяца следующего. Если все будут объявляться, чтоб с нашей стороны все являлись - понятное дело. Со стороны этого ОСОБА_48 , тоже я так понимаю
		там будет…
		ОСОБА_11 - Да...
		ОСОБА_12 - А что, у этого свой адвокат, отдельный у этого, да, ну, арестованного?
		ОСОБА_11 - Я так понимаю, что это все-таки их больше.
		ОСОБА_12 - Это их, да? Ну, понятное дело. Ну, я же как бы не связан. Чтоб только являлся, ну, блин, что это за. Если это их человек, чего он не явился?
		ОСОБА_11 - Нет, ну он нормальный.
		ОСОБА_12 - Ну, все равно сегодня - это как бы не существенно сегодня будет, да? Потому что...
		ОСОБА_11 - Да. На самом деле, он. Это первая его неявка, так обычно он все время...».
		 
		       Вказані фрагменти розмов відповідають обставинам судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_13 , оскільки у вказаній справі на 15.05.2018 дійсно було призначене судове засідання, яке не відбулось через неявку захисника обвинуваченого ОСОБА_13 - адвоката ОСОБА_46 , що підтверджується матеріалами відповідної судової справи - заявою про відкладення, розпискою про повідомлення дати та часу судового засідання та журналом судового засідання (т. 7, а/с 206-209). 
		При цьому згадка особи на прізвище « ОСОБА_48 » відповідає прізвищу потерпілого у цій справі ОСОБА_48 , а згадка адвоката на ім`я ОСОБА_63 відповідає імені представника ФГ «Дар» - адвоката ОСОБА_16 (дані щодо учасників судової справи підтверджується матеріалами відповідної судової справи, що містяться у томі 15 та 16). 
		       Так само згадування ситуації із відновленням судової справи співвідноситься із наведеною вище розмовою обвинуваченого та ОСОБА_12 11.05.2018, у ході якої ОСОБА_11 повідомляв про наявність на розгляді іншої судді Бабушкінського районного суду цивільної справи, що також стосувалась інтересів ФГ «Дар». 
		8)на виконання досягнутих домовленостей після одержання першої частини неправомірної вигоди, обвинувачений 24.05.2018 постановив ухвалу про визнання ФГ «Дар» потерпілим у межах кримінального провадження № 12016040350003741 (т. 17, а/с 5-8). 
		Такий факт хоча і не впливає на кваліфікацію дій особи за ч.4 ст. 368 КК України і не охоплюється вказаним складом злочину, однак підтверджує реальність намірів обвинуваченого та його умисел на використання своєї влади та службового становища для одержання неправомірної вигоди. Більше того, встановлення цього факту підтверджує, що між обвинуваченим та ОСОБА_12 дійсно мала місце домовленість, за якої винесенню обумовлених судових рішень передувало одержання ОСОБА_11 відповідної частини неправомірної вигоди, зокрема, за першу частину неправомірної вигоди у сумі 15 000 доларів США обвинувачений мав ухвалити рішення про визнання ФГ «Дар» потерпілим у кримінальному провадженні. 
		Так, для колегії суддів є очевидним, що обвинувачений ухвалив таке рішення саме на виконання попередніх домовленостей і у зв`язку з одержанням за це неправомірної вигоди 15.05.2018. 
		Такий висновок колегія суддів робить в т.ч. виходячи зі змісту розмови, яка відбулась 15.05.2018 між обвинуваченим та ОСОБА_12 після одержання грошових коштів і в ході якої останній розпитував у ОСОБА_11 про причини відкладення судового засідання. За попередніми домовленостями, саме у цьому засіданні мало бути розглянуте відповідне клопотання, чого однак не відбулось в т.ч. через неявку адвоката ОСОБА_16 . У зв`язку з цим, ОСОБА_12 повідомляє ОСОБА_11 про занепокоєння представниці ФГ «Дар», що попередні домовленості про ухвалення відповідного рішення не були дотримані. У відповідь на це, ОСОБА_11 з повним розумінням ситуації обіцяє зателефонувати адвокату ОСОБА_16 і з`ясувати причини його неявки. 
		Так, о 13 год. 52 хв. між обвинуваченим та ОСОБА_12 відбулась така розмова (протокол НС(Р)Д - т. 14, а/с 147-148): 
		…
		ОСОБА_12 - Слышишь, так, а что, там было заседание? Тут что-то …
		Звонит представительница эта «Дара», возмущается. Калюжный что там воду
		мутит этот.
		ОСОБА_11 - … Нет, нет, нет, там этот было, адвоката не было от жулика.
		ОСОБА_12 - От жулика понятно. А вот это мы, приняли, потерпевшему сделали?
		ОСОБА_11 - Нет, тоже не было его. 
		...
		ОСОБА_12 - Так, а чего ОСОБА_16 нет, я вот не могу понять?
		ОСОБА_11 - Ну, я сегодня выясню, где он, что. 
		ОСОБА_12 - А когда там заседание следующее? Ты что, там такой крик стоит от этой тетки, она меня…
		ОСОБА_11 - Вот сейчас я наберу его…
		ОСОБА_12 - «Вы меня обманули!» - она кричит по телефону.
		ОСОБА_11 - Через недельку.
		ОСОБА_12 - Через недельку, да, ты назначил … Слышить, она там кричит мне по телефону: «Вы меня обманули, я вам поверила!». Ты понял? Давай . Что там
		Калюжный мутит воду?
		ОСОБА_11 - Ta-а. Хорошо, я сегодня, уточню. Я тебя наберу сегодня.
		ОСОБА_12 - Давай, набери меня. Давай-давай.
		 
		За декілька хвилин після цієї розмови обвинувачений надіслав ОСОБА_12 текстове повідомлення, у якому пояснив, що адвокат ОСОБА_16 не з`явився в судове засідання оскільки представники ФГ «Дар» вчасно не здійснили оплату його послуг за договором про надання правової допомоги і повідомив ОСОБА_12 про дати наступних судових засідань у відповідному кримінальному провадженні (протокол огляду від 15.05.2018 - т.10, а/с 66-85). 
		При цьому, надіслана у вказаній переписці наступна дата судового засідання - 24.05.2018, відповідає даті судового засідання, на якому було розглянуте та задоволене клопотання про визнання ФГ «Дар» потерпілим, що підтверджується матеріалами відповідної судової справи, а саме - журналом судового засідання від 24.05.2018 (т. 17, а/с 5-8). 
		Крім того, напередодні ухвалення вказаного рішення, а саме - 22.05.2018, між ОСОБА_12 та обвинуваченим відбулась розмова, у ході якої останній підтвердив намір ухвалити рішення про визнання ФГ «Дар» потерпілим на наступному судовому засіданні, яке було призначене на 24.05.2018, тим самим виконати першу частину домовленостей. 
		Зокрема, суд звертає увагу на такий фрагмент зазначеної розмови (протокол НС(Р)Д - т.14, а/с 142-146):
		« ОСОБА_12 - …послезавтра мы что делаем?
		ОСОБА_11 - что-что?
		ОСОБА_12 - Послезавтра мы что делаем?
		ОСОБА_11 - А! Мы признаем потерпевшими, вот свидетеля потерпевшим. 
		ОСОБА_12 - Все. 
		ОСОБА_11 - Вот, первый вопрос мы закрыли». 
		Вказані обставини також підтвердив свідок ОСОБА_12 під час його допиту 21.07.2021, повідомивши хронологію подій та зміст спілкування із обвинуваченим, який повністю відповідає наведеним протоколам слідчих дій та матеріалам кримінального провадження. 
		9)у порушення вимог ст. 2 Кодексу суддівської етики, ст. 22 та 24 ЗУ «Про запобігання корупції» та ст. 48 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», обвинувачений охоче, вбачаючи для себе фінансові переваги, висловив прохання та одержав грошові кошти як неправомірну вигоди за використання наданих йому повноважень. При цьому, будь-яких заходів спрямованих на відмову від неправомірної вигоди і повідомлення про цей факт уповноважених осіб він не здійснив. Так, в матеріалах справи містяться відповіді Національного агентства з питань запобігання корупції, ГУНП в Дніпропетровській області, Прокуратури Дніпропетровської області, Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області та Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, за даними яких в період з 21.03.2018 по 29.05.2018 обвинувачений із будь-якими заявами про пропозиції чи надання йому неправомірної вигоди не звертався та не повідомляв (т. 15, а/с 60-76). 
		У цьому контексті колегія суддів бере до уваги показання самого обвинуваченого, за версією якого, протягом грудня 2017 - березня 2018 року ОСОБА_12 неодноразово висловлював йому пропозицію неправомірної вигоди за ухвалення рішень в інтересах ФГ «Дар», у чому обвинувачений нібито постійно відмовляв, однак будь-яких заходів, передбачених законодавством про запобігання корупції, не вчиняв. 
		209.За таких обставин, з урахуванням досліджених судом доказів, колегія суддів вважає, що поведінка, манера розмов, характер спілкування та дії обвинуваченого вказують на його свідоме бажання збагатитись за рахунок судової справи, що перебуває у нього на розгляді.
		210.Підсумовуючи, колегія суддів приходить до висновку, що встановлені обставини однозначно свідчать про повне усвідомлення ОСОБА_11 суспільно-небезпечного характеру своїх дій та бажання їх вчинити. 
		211.За таких обставин, суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_11 діяв з прямим умислом, а тому в його діях наявні ознаки суб`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
		212.При цьому, доводи сторони захисту про відсутність в діях ОСОБА_11 ознак суб`єктивної сторони через провокацію та інсценування вчинення злочину суд відхиляє з мотивів, викладених у абзацах 258-294 та 308-317 Розділу VIII цього вироку. 
		 
		4)Чи відповідає об`єкт посягання ознакам безпосереднього об`єкту інкримінованого обвинуваченому злочину?
		 
		213.Безпосереднім об`єктом злочину, передбаченого ст. 368 КК України, - є відносини, які забезпечують реалізацію публічними службовими особами владних повноважень та використання їх службового становища і пов`язаних із ними можливостей на засадах непідкупності та неупередженості. Такі відносини очевидно порушуються у випадку, коли службова особа, діючи з метою власного збагачення, використовує своє становище (владу) не в інтересах служби, а в приватних інтересах осіб, які оплачують таку її поведінку. 
		214.За обставинами цього кримінального провадження ОСОБА_11 прохав та одержав неправомірну вигоду за реалізацію повноважень судді у кримінальному провадженні в інтересах третіх осіб. 
		215.У цьому контексті слід вказати, що за змістом ст. 48 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» суддя має особливий правовий статус, який зобов`язує самостійно та незалежно від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання здійснювати правосуддя та приймати рішення виключно на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. 
		216.Той факт, що процес розгляду кримінальної справи та ухвалення конкретних судових рішень обвинувачений пов`язував з наданням йому неправомірної вигоди несе загрозу існуючій правовій системі і підриває довіру громадян до правосуддя, очевидно завдає істотної шкоди авторитету судової влади, оскільки формує сприйняття суду як осередку корупції, дискредитує репутацію інших суддів та підриває впевненість громадян у їх можливості діяти неупереджено та непідкупно. 
		217.За таких обставин, суд приходить до висновку, що вчинені обвинуваченим дії спричиняють шкоду відносинам з приводу неупередженого виконання функцій представника влади, що відповідає ознакам безпосереднього об`єкту злочину, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України. 
		218.Таким чином, надавши на кожне з вказаних вище питань ствердну відповідь, суд приходить до висновку про наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_11 усіх ознак складу інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. 
		 
		VII.Мотиви неврахування окремих доказів
		 
		1.Мотиви визнання доказів неналежними
		 
		219.Відповідно до ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. 
		220.З огляду на це, будь-які матеріали мають подаватись до суду з обґрунтуванням їх належності, тобто таким чином, щоб суд міг встановити, яка саме інформація має доказове значення і на підтвердження яких саме обставин подано відповідний доказ і яким чином ці обставини стосуються предмета доказування. 
		221.Водночас, частина наданих стороною обвинувачення матеріалів жодним чином не стосуються обставин, що входять до предмета доказування у даній справі, зокрема:
		-мобільний телефон Sony Xperia LT28h s/n НОМЕР_5 ;
		-протокол обшуку автомобіля Mazda-3 від 26.05.2018 із додатками;
		-аркуші паперу А4 з печатками Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська;
		-протокол огляду двох карт пам`яті Verbatim MicroSD 16GB від 13.06.2018; 
		-висновок експерта від 03.07.2018 №8-1/1768;
		-висновок експерта від 03.08.2018 №8-1/1938;
		 
		222.Так, прокурор під час судового розгляду не зміг пояснити, на підтвердження чи спростування яких саме обставин ним подаються вказані вище докази, таких відомостей не встановлено також судом при самостійному їх дослідженні.
		223.Так само неналежними суд визначає і частину доказів сторони захисту (розміщені у т. 23, а/с 159-234; т. 24, а/с 1-219; т. 27, а/с 107-114) а саме:
		-Лист ГВБКОЗ УСБУ у Дніпропетровській області від 15.09.2015;
		-Лист ГУБКОЗ СБУ від 26.02.2016;
		-Лист ГУБКОЗ СБУ від 24.07.2017;
		-Лист начальника УСБУ в Дніпропетровській області від 03.07.2020;
		-Лист голови Запорізького апеляційного суду від 09.07.2020;
		-Лист начальника УСБУ в Дніпропетровській області від 26.03.2021;
		-????Лист Новоолександрівського сільського голови від 06.03.2018;
		-Ухвала ВРП від 20.11.2018 року відносно прокурора ОСОБА_66 ;
		-Лист голови Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 09.08.2018;
		-Заява СБУ до Голови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30.05.2018;
		-Лист СБУ від 03.08.2018;
		-Листи ОСОБА_11 до старшого слідчого СВ УСБУ у Дніпропетровській області;
		-Лист-відповідь від старшого слідчого СВ УСБУ у Дніпропетровській області від 15.08.2018;
		-Постанова про закриття кримінального провадження від 31.07.2018;
		-Листи директора НАБУ від 28.02.2019, від 22.01.2021, від 23.02.2020, від 26.04.2020;
		-Листи Офісу Генерального прокурора від 18.11.2020, від 02.09.2020, від 09.11.2020, від 02.12.2020, від 22.02.2021;
		-Судова повістка ОСОБА_11 Солом`янського районного суду м. Києва;
		-Поштові квитанція про відправлення від 30.08.2018 з описом;
		-Повідомлення ОСОБА_7 від 30.08.2018;
		-????Заяви до Солом`янського районного суду м. Києва від 30.08.2018;
		-????????Заяви начальнику Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області від 11.09.2018;
		-Лист начальника Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 11.09.2018;
		-Справи Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області щодо нагляду за додержанням домашнього арешту;
		-Лист ГСУ СБУ від 15.01.2020;
		-Лист НПУ від 20.11.2019;
		-Листи НАБУ від 21.11.2019, від 09.07.2021, від 20.08.2021, від 30.08.2021;
		-Розписка ОСОБА_11 від 31.08.2018;
		-Супровідний лист ОСОБА_7 від 04.09.2018;
		-Клопотання ОСОБА_11 прокурору ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження від 30.08.2018;
		-Роздруківка сайту НАБУ про завершення досудового розслідування та складення обвинувального акту 31.08.2018;
		-Наказ Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська №14 від 15.03.2018;
		-Картка учасника іспиту;
		-Правила складання іспиту;
		-Посвідчення про відрядження від 15.03.2018;
		-Лист СБУ від 21.11.2019;
		-Довідка про рух справи №203/4276/13-ц;
		-Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13.10.2016 року про стягнення з ТОВ «Реалті Груп» та ОСОБА_67 еквіваленту 200 000 доларів США;
		-Ухвала Дніпровського апеляційного суду від 09.10.2018;
		-Лист управління Державної охорони України від 20.04.2021;
		-Листи начальника УСБУ в Дніпропетровській області від 13.08.2021, від 16.08.2021, від 30.08.2021, від 09.07.2021;
		-Листи САП ОГП від 25.08.2021, 02.08.2021, 02.09.2021; 
		-Лист начальника Територіального управління служби судової охорони у Дніпропетровській області від 08.04.2022 року;
		-Лист Національного агентства з питань запобігання корупції від 06.09.2021;
		-Лист Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. проф. М.С. Бокаріуса від 12.02.2021;
		-Вирок Дніпропетровського обласного суду про засудження ОСОБА_12 . 
		 
		224.На переконання колегії суддів, вказані матеріали є неналежними, оскільки не містять відомостей, які б підтверджували чи спростовували будь-які обставини, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, тобто не мають будь-якого логічного зв`язку із обставинами, що становлять предмет доказування, а тому суд не приймає їх в якості доказів. 
		225.З цих же підстав суд відхиляє в якості доказів і показання частини свідків, допитаних за клопотанням сторін кримінального провадження. 
		226.Так, під час допиту у судовому засіданні від 20.10.2021 свідок сторони обвинувачення ОСОБА_69 , яка на період досліджуваних обставин працювала керівником апарату Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, не повідомила суду жодних обставин, які стосуються предмету доказування у цьому провадженні, натомість, зазначила, що їй особисто не відома інформація про прохання чи одержання суддею ОСОБА_11 неправомірної вигоди, та про обставини розгляду ним судової справи за обвинуваченням ОСОБА_13 .
		227.Так само, допитані в судовому засіданні від 12.11.2021 свідки сторони обвинувачення ОСОБА_70 та ОСОБА_71 , які на період досліджуваних обставин працювали прибиральницями Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, а також свідок ОСОБА_72 , який працював сторожем, не змогли повідомити будь-яких обставин, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, натомість, їх показання стосувались виключно порядку виконання ними своїх обов`язків по прибиранню та охороні приміщення суду. 
		228.Також і свідок сторони захисту ОСОБА_73 , допитаний у судовому засіданні від 27.04.2022, не повідомив суду жодних відомостей, які б спростовували чи підтверджували важливі для даної справи обставини, а його показання стосувались лише факту знайомства з ОСОБА_12 та опису їх професійних відносин. Також і представники сторони захисту не змогли пояснити суду значення показань вказаного свідка і не навели суду обґрунтування важливості для цього кримінального провадження повідомлених ним обставин. 
		 
		2.Мотиви визнання доказів недопустимими
		 
		229.За змістом статей 86-87 КПК України, ключовою умовою визнання доказів недопустимими є встановлення факту їх отримання внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. При цьому, зібрані таким шляхом докази не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень і на них не може посилатись суд при ухваленні судового рішення, оскільки це порушує право особи на справедливий судовий розгляд.
		230.Перевірка доказів на їх допустимість є однією з найважливіших гарантій забезпечення прав і свобод людини в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі. З огляду на це, суд має детально аналізувати надані сторонами докази на предмет їх допустимості. 
		231.У ході судового розгляду цього кримінального провадження стороною захисту було подано ряд доказів, які містять в собі правову оцінку процесуальних дій та рішень проведених і прийнятих у цьому кримінальному провадженні, а саме: 
		1)Лист ВРУ від 31.08.2021 щодо роз`яснення питань дії нормативно-правового акту у часі. Вказаний лист наданий у відповідь на запит сторони захисту, у якому обвинувачений просив роз`яснити йому, чи відносились посади начальника (керівника) Головного підрозділу детективів, начальника (керівника) відділу детективів НАБУ до процесуальної посади керівника органу досудового розслідування в значенні п. 8 ч. 1 ст. 3 КПК України до моменту внесення змін ЗУ №187-ІХ від 04.10.2019 (т. 24, а/с 44). 
		2)Правовий висновок Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса Національної академії правових наук України від 03.04.2019, за змістом якого здійснено правове тлумачення змісту положень п. 8 ч. 1 ст. 3 КПК України (в редакції станом на 04.04.2018) в контексті наявності у керівника відділу детективів НАБУ повноважень керівника органу досудового розслідування (т.8, а/с 79-90). 
		3)Висновок експерта №21-2780 за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи від 30.06.2021, за змістом якого, експертом здійснено аналіз доручення детектива НАБУ ОСОБА_74 від 25.04.2018 в контексті змісту наданого ним доручення (т. 27, а/с 29-32). 
		232.Оцінивши вказані документи, колегія суддів вважає, що вони за своїм змістом зводяться до тлумачення норм права та змісту процесуального рішення, а тому не виконують завдань і не спрямовані на досягнення мети процесу доказування у кримінальному провадженні та порушують встановлену ч. 1 ст. 242 КПК України заборону на проведення експертиз для з`ясування питань права. Тлумачення положень чинного законодавства чи змісту процесуального рішення слідчого з метою оцінки правомірності його процесуальних рішень у кримінальному провадженні не може відбуватись на підставі висновку експерта чи спеціаліста, натомість таким повноваженням наділений виключно суд, який на підставі повного і всебічного дослідження сукупності наданих йому доказів та керуючись положеннями чинного законодавства, вирішує питання про допустимість чи недопустимість доказів зібраних на підставі таких рішень. 
		233.За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про недопустимість вказаних вище документів як доказів. 
		234.Також колегія суддів визнає недопустимим надану стороною захисту копію листа прикордонної служби від 22.10.2020 щодо перетинів ОСОБА_12 державного кордону, скерованого на адресу СУ ТУ ДБР у м. Полтава (т. 24, 130), враховуючи, що адресатом таких відомостей є не обвинувачений, а останній не надає будь-яких матеріалів щодо способу та порядку їх отримання. Зважаючи на те, що відображені у вказаній копії листа відомості становлять охоронювану законом таємницю, а суд позбавлений можливості перевірити правомірність отримання обвинуваченим та джерело походження таких відомостей, використання такого документу в якості доказу є неможливим з огляду на положення ст. 86 КПК України. 
		 
		3.Мотиви визнання доказів недостовірними
		 
		Щодо скрін-шотів листування, розміщених в обліковому записі ОСОБА_11 на сервісі iCloud
		235.На стадії доповнень судового розгляду обвинувачений повідомив, що після відновлення доступу до свого облікового запису на сервісі iCloud він виявив особисто зроблені ним у 2018 році скрін-шоти листування із ОСОБА_12 , зміст якого безумовно підтверджує його версію подій щодо примушування до вчинення злочину, провокації та інсценування вчинення злочину і підкидання грошових коштів у його службовий кабінет. 
		236.Так, на підтвердження наявності таких скрін-шотів та їх достовірності обвинувачений надав Звіт за результатами проведення фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет Дочірнього підприємства «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» від 02.09.2021 року №327/2021-3B із додатками (т. 27, а/с 34-90). 
		237.За змістом вказаного звіту, на замовлення обвинуваченого, спеціалісти вказаного підприємства здійснили вхід до облікового запису ОСОБА_11 у сервісі iCloud та дослідили розділ із фото-зображеннями, збереженими за такі дати: 17 лютого, 01 березня, 22 березня, 28 березня, 01 травня, 02 травня та 30 жовтня 2018 року. 
		238.На вказаних фото містяться нібито скрін-шоти листування, яке відбувалось у зазначені дати за допомогою додатків для миттєвого обміну повідомленнями, між ОСОБА_11 та абонентом « ОСОБА_75 » (під таким ім`ям в телефонній книзі обвинуваченого був записаний ОСОБА_12 ). 
		239.Дослідивши вказаний звіт, за участю представника зазначеного дочірнього підприємства ОСОБА_76 , а також спеціаліста кримінальної лабораторії НАБУ ОСОБА_77 , та заслухавши пояснення обвинуваченого, колегія суддів вважає, що такий звіт ґрунтується на фото-зображеннях, які є недостовірними, а тому не може бути прийнятий судом на підтвердження чи спростування будь-яких обставин у цьому кримінальному провадженні. 
		240.Оцінюючи достовірність вказаних скріншотів колегією суддів враховано:
		1)особу, яка володіє такими відомостями, з позиції її здатності давати правдиві та об`єктивні відомості;
		Так, зазначені скріншоти створені та нібито виявлені самим лише обвинуваченим, тобто особою, яка очевидно не є безсторонньою та об`єктивною, оскільки зацікавлена у власному виправданні будь-якими засобами. У цьому контексті колегія суддів бере до уваги, що відсутні будь-які відомості з незалежних від обвинуваченого джерел, які б прямо чи непрямо підтверджували факт існування такого листування у зазначені дати або ж обставини його виявлення обвинуваченим за описаних ним умов. Важливим також є і той факт, що про наявність такого листування обвинувачений повідомив лише в ході свого допиту 30.09.2022, а підтверджуючі документи подав лише на стадії доповнення судового розгляду 26.10.2022, хоча таке листування нібито датується 2018 роком, про його наявність обвинувачений дізнався у жовтні 2018 року, а поданий ним звіт створений 02.09.2021. 
		2)характер й умови виявлення скріншотів;
		Під час свого допиту 30.09.2022 обвинувачений, наводячи власну версію подій на її підтвердження послався на виявлені ним скріншоти листування із ОСОБА_12 .
		Так, обвинувачений вказав, що у ході спілкування із ОСОБА_12 в період з лютого по квітень 2018 року він робив скрін-шоти їх листування, в якому останній передавав обвинуваченому погрози від сім`ї ОСОБА_19 , інформацію щодо підготовки мітингів під його будівлею, та в якому міститься інформація про наявність боргових відносин між ними. Обвинувачений зазначив, що, як виявилось в подальшому, налаштування його телефону iPhone, яким він користувався в той період, були такими, що усі зроблені на такий телефон фотографії, в т.ч. знімки екрану, автоматично вивантажувались у хмарне сховище на сервісі iCloud, а тому кожного разу, коли він робив такі скріншоти, вони автоматично відправлялись в iCloud і там зберігались. При цьому, обвинувачений стверджує, що оскільки вказаний телефон був вилучений і утримувався слідчими, доступу до таких файлів він не мав, однак у жовтні 2018 року, придбавши новий телефон iPhone та відновивши доступ до свого облікового запису в iCloud, виявив, що новий телефон з хмарного сховища вивантажив усі файли зі старого телефону і серед них також виявлено і вказані скріншоти листування із ОСОБА_12 . Як вказав обвинувачений, виявлення цих фото стало для нього приємною несподіванкою, оскільки б інакше він ніколи б не зміг підтвердити правдивість своїх показань. 
		Водночас, відповідаючи на запитання суду про обставини виявлення скріншоту переписки, яка відбулась 30.10.2018 і в якій ОСОБА_12 нібито зізнався в інсценуванні вчинення злочину, обвинувачений повідомив, що робив такий скріншот на телефон Самсунг, але він так само автоматично зберігся в сховищі iCloud .
		На переконання колегії суддів, обставини виявлення такого листування, які ґрунтуються виключно на поясненнях самого обвинуваченого, є суперечливими, оскільки обвинувачений вказує, що у жовтні 2018 року придбав новий телефон iPhone, однак переписку за 30.10.2018 робив на телефон Samsung. При цьому, вказує, що такий телефон Samsung автоматично вивантажив скріншот цієї переписки до сервісу iCloud. Вказані твердження сприймаються судом критично, враховуючи що автоматична синхронізація даних з хмарним сховищем iCloud (автоматичне вивантаження файлів) можлива лише з пристроями на операційній системі iOS, водночас, мобільні пристрої Samsung використовують операційну систему Android, що унеможливлює автоматичне вивантаження з них файлів у сервіс iCloud за допомогою штатних засобів вказаної операційної системи.
		Більше того, колегія суддів зазначає, що під час первісного дослідження в судовому засіданні від 13.01.2021 телефону iPhone 7, яким користувався ОСОБА_11 під час нібито створення зазначених скріншотів за період лютого-травня 2018 року, судом не було виявлено відповідних фото-зображень, а сторона захисту не просила продемонструвати такі файли або ж засвідчити факт їх відсутності, і взагалі не звертала уваги суду на це. 
		Крім того, у ході допиту свідка ОСОБА_12 , який нібито виступає співрозмовником у такому листуванні, останній про такі переписки суду не повідомляв, а сторона захисту не намагалась з`ясувати в нього відповідні обставини. 
		Загалом для колегії суддів видається сумнівними дії обвинуваченого, який виявивши таке листування ще у жовтні 2018 року, не використовував такі відомості для підтвердження своєї власної версії подій протягом усього судового розгляду, не посилався на їх існування під час надання пояснень суду в ході дослідження доказів, не порушував перед судом питання про проведення експертизи, яка б підтвердила факти видалення таких фотозображень з телефону iPhone 7. 
		3)аналіз змісту і властивостей фотозображень та результат їх співставлення з іншими доказами 
		Під час дослідження зазначеного Звіту спеціаліст ОСОБА_78 пояснив суду, що сервіс iCloud відображає відомості про «дату» та «час» завантажених на нього фотографій, які відповідають «даті» та «часу», виставлених у налаштуваннях телефону, якими робилися ці фотографі (скріншоти) та який прив`язаний до сервісу iCloud. Враховуючи вказане, спеціаліст зауважив, що у випадку, коли на момент створення скріншотів в налаштуваннях телефону було встановлено дату і час, відмінні від реальних, то у властивостях відповідного фалу відображатиметься саме така змінена інформація про дату і час. 
		При цьому, спеціаліст повідомив, що усунути сумніви щодо можливої зміни таких відомостей про дату і час можливо шляхом співставлення назв файлів наявних у мобільному телефоні та на сервісі iCloud. За поясненнями спеціаліста, особливістю формування назв фото-зображень в галереї телефону iPhone є те, що кожному створеному файлу послідовно присвоюється порядковий номер, а тому назва кожного наступного зображення відрізняється від попереднього порядковим номером із різницею в 1. Саме тому співставлення назв фотозображень з телефону iPhone та назв фотофайлів на сервісі iCloud дозволить усунути або підтвердити сумнів щодо реальної дати створення останніх. 
		Для усунення таких сумнівів в ході судового засідання від 14.11.2022 судом було оглянуто назви файлів з телефону iPhone 7 (A1778, серійний номер: НОМЕР_6 ) та здійснено вхід в обліковий запис ОСОБА_11 в сервісі iCloud, на якому містились зазначені ним скріншоти. Під час безпосереднього співставлення назв фотозображень з телефону та хмарного сервісу, було встановлено, що назви (їх порядкові номери), суттєво відрізнялись між собою, порушували логічну послідовність від меншого порядкового номеру (фото за більш ранню дату) до більшого порядкового номеру (фото за більш пізню дату). При цьому порядковий номер у назвах фотозображень із сервісу iCloud був значно більший ніж порядкові номери назв фото, які містяться в телефоні Apple iPhone 7 і датуються тим періодом, в який нібито робились скріншоти, розташовані на хмарному сервісі. 
		Такі розбіжності породжують у колегії суддів обґрунтовані сумніви щодо реальної дати і часу створення таких скріншотів та їх достовірності загалом, а обвинувачений не зміг пояснити чим зумовлені такі розбіжності.
		Крім того, для колегії суддів є переконливими доводи прокурора, який зауважив на зміст піктограм на таких скріншотах. 
		Так, на арк. 14 додатку 2 Звіту міститься скріншот переписки за «02.05.2018» і містить піктограми вже наявних у телефоні ОСОБА_11 станом на 8 год. 51 хв. 12 сек. 02.05.2018 інших 6 скріншотів, які начебто були виготовлені цього ж дня, але пізніше на декілька секунд: 1) 8 год. 51 хв. 26 сек.; 2) 8 год. 51 хв. 31 сек.; 3) 8 год. 51 хв. 36 сек.; 4) 8 год. 51 хв. 41 сек.; 5) 8 год. 51 хв. 46 сек.; 6) 8 год. 51 хв. 51 сек. При цьому цей же скріншот за 02.05.2018 не містить піктограм 12 скріншотів переписок за 17.02.2018 (2 шт.), 01.03.2018 (3 шт.), 22.03.2018 (2 шт.), 28.03.2018 (3 шт.) та 01.05.2018 (2 шт.).
		Крім того, прокурор обґрунтовано звернув увагу на те, що на арк. 14 додатку 2 Звіту та арк. 15 додатку 2 Звіту містяться скріншоти переписки за «02.05.2018», створені начебто з різницею у часі усього в 14 секунд: 1) «8 год. 51 хв. 12 сек.» та 2) «8 год. 51 хв. 26 сек.». При цьому, на момент виготовлення вказаних нібито послідовно зроблених скріншотів за 14 секунд стан заряду акумулятора змінився на 11%, що викликає обґрунтовані сумніви у дійсному часі їх створення. 
		Також сумніви у достовірності вказаних скріншотів породжує і той факт, що на арк. 12 додатку 2 Звіту та арк. 13 додатку 2 Звіту містяться скріншоти переписки за «01.05.2018», який, за відомостями сервісу iCloud зроблений «01.05.2018, 11 год. 10 хв. 30 сек.» та «01.05.2018, 11 год. 11 хв. 03 сек.», однак сам текст переписки вказує на те, що вона відбулась 01 травня, однак у пізніший період часу - з 17 год. 58 хв. до 18 год. 12 хв. 
		241.Проаналізувавши вказані обставини, для колегії суддів очевидним є ознаки маніпуляцій з датою і часом створення відповідних скріншотів, які вказують на недостовірність їх змісту. 
		242.Враховуючи викладені вище відомості про джерело, характер і умови виявлення, а також зміст скріншотів, колегія суддів визнає їх недостовірними, а тому відхиляє похідні від них матеріали, надані обвинуваченим, а саме:
		- звіт за результатами проведення фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет Дочірнього підприємства «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» від 02.09.2021 року №327/2021-3B із додатками (т.27, а/с 34-90);
		-звіту за результатами проведення фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет Дочірнього підприємства «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» від 10.11.2021 року №446/2021-3B (т.27, а/с 98-104);
		-висновок експерта №21-5626 за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи від 29.10.2021, яким здійснено текстуальний аналіз змісту зафіксованого на таких скріншотах листування (т. 27, а/с 94-96). 
		 
		Щодо відповіді Голови ФГ «Дар» ОСОБА_48 від 15.04.2019 
		243.Так, стороною захисту на спростування обставин працевлаштування ОСОБА_12 на посаду помічника директора ФГ «Дар» було подано письмову відповідь Голови ФГ «Дар» ОСОБА_48 від 15.04.2019, у якій останній зазначив, що 21.03.2018 керівництвом ФГ «Дар» не видавався наказ №4/2018 «Про прийняття на роботу» ОСОБА_12 (т. 24, а/с 5) . 
		244.Колегія суддів критично ставиться до змісту вказаного листа, враховуючи, що він виданий особою, яка не обіймала посаду директора вказаного господарства станом на дату видання зазначеного наказу і не мала відповідно повноважень на його видачу. Більше того, саме обставини перереєстрації на ОСОБА_48 ФГ «Дар» були предметом судового розгляду у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_13 , під головуванням судді ОСОБА_11 і в межах якого останній одержав неправомірну вигоду. 
		245.У зв`язку з цим, вказаний доказ колегія суддів визнає недостовірним. 
		 
		Щодо показань свідків сторони захисту
		246.Покзання свідка ОСОБА_17 , наданих у судовому засіданні від 01.06.2022, колегія суддів вважає недостовірними, як такі, що були надані близькою особою обвинуваченого, яка, крім того, є професійно (кар`єрно) та фінансово залежною від нього. 
		247.У першу чергу, колегія суддів враховує, що обвинувачений здійснював утримання свідка ОСОБА_17 та її дітей протягом тривалого часу, що може свідчити про близький характер їх стосунків. Так, у матеріалах кримінального провадження містяться відомості, надані стороною захисту при розгляді запобіжного заходу відносно ОСОБА_11 , відповідно до яких на утриманні ОСОБА_11 перебували діти ОСОБА_17 , а на банківський рахунок останньої від обвинуваченого надходили неодноразові та регулярні транзакції, в т.ч. в період досліджуваних судом обставин, що підтверджується роздруківкою з банківського рахунку ОСОБА_17 . Крім того, в клопотанні про долучення документів, які характеризують особу підозрюваного, вказується, що на утриманні ОСОБА_11 перебуває також малолітня дитина віком 9 місяців, яка проживає разом з ним та її матір`ю - ОСОБА_17 (т. 9, а/с 28-31). Вказане, на переконання суду, очевидно підтверджує наявність між ними близьких відносин сімейного характеру, незважаючи на те, що сама свідок ОСОБА_17 відмовилась надавати суду пояснення з цього приводу, посилаючись на положення ст. 63 Конституції України. 
		248.При цьому, на думку колегії суддів, такий характер стосунків між ними триває до цього часу, про що свідчить той факт, що комунікація із судом обвинуваченим велась в т.ч. з електронної пошти з іменем користувача « ОСОБА_79 » (назва поштової скриньки -  ІНФОРМАЦІЯ_3 ) (наприклад, т. 7, а/с 186, т. 11, а/с 44, т. 18, а/с 2; т. 23, а/с 93;), а письмовий текст судових дебатів сторони захисту був направлений на адресу суду нею особисто (т. 30, а/с 175). 
		249.Колегія суддів не може не взяти до уваги і той факт, що встановлені судом обставини одержання ОСОБА_11 неправомірної вигоди вказують на те, що обвинувачений використав її допомогу для переміщення її автомобілем частини одержаної неправомірної вигоди від ОСОБА_12 15 травня 2018 року (абзаци 170-174 цього вироку). 
		250.Крім того, ОСОБА_17 в ході її допиту зазначила, що протягом дуже тривалого часу була підлеглою обвинуваченого - спершу секретарем судового засідання, а в подальшому помічником судді ОСОБА_11 , їх пов`язують тривалі професійні стосунки, вона відчуває вдячність за його внесок в її професійне становлення, що на думку суду, свідчить про те, що обвинувачений є для неї авторитетом, а між ними склались тісні довірливі стосунки за час спільної роботи. 
		251.З огляду на усе викладене, суд має обґрунтовані підстави для сумнівів у достовірності показань свідка внаслідок її зацікавленості у виправданні обвинуваченого через близький характер їх стосунків та її залежність від нього, а тому відхиляє їх як недостовірні. 
		252.Так само недостовірними суд вважає показання свідка ОСОБА_16 , враховуючи, що вони надані особою, яка здійснювала функції захисника ОСОБА_11 у цьому ж кримінальному провадженні (т. 26, а/с 146-149). Крім того, не вдаючись до оцінки правомірності дій свідка ОСОБА_16 , колегія суддів констатує, що встановлені судом обставини вказують на те, що обвинувачений залучав ОСОБА_16 до реалізації свого злочинного наміру по одержанню від ФГ «Дар» неправомірної вигоди (абзаци 140-145 цього вироку).
		253.За таких обставин, колегія суддів вважає, що свідок ОСОБА_16 не здатний надавати суду правдиві відомості внаслідок своєї зацікавленості в результатах цього кримінального провадження, а тому визнає його показання недостовірними. 
		 
		VIII.Мотиви суду щодо позиції сторони захисту
		 
		1.Щодо власної версії подій обвинуваченого
		 
		254.Враховуючи, що у кримінальному провадженні для визнання особи винною застосовується стандарт доведення «поза розумним сумнівом», колегії суддів, з урахуванням версії сторони захисту, слід встановити, чи дійсно відсутнє будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом судового розгляду, ніж те, що мало місце вчинення інкримінованого злочину і що у його вчиненні винен саме ОСОБА_11 .
		255.Так, протягом всього судового розгляду обвинувачений ОСОБА_11 повністю заперечував наведене в обвинувальному акті трактування подій, стверджуючи, що будь-якого протиправного характеру вони не носили та інкримінований злочин він не вчиняв. 
		256.При цьому, обвинувачений представив суду своє бачення і сприйняття подій, що є предметом судового розгляду, яке зводиться до такого:
		1) представники УСБУ у Дніпропетровській області, залучивши до своїх дій його близького друга ОСОБА_12 , діючи на замовлення та в інтересах представників ФГ «Дар» - сім`ї ОСОБА_19 , неодноразово намагались схилити обвинуваченого до прийняття ним як суддею вигідних для вказаної сім`ї судових рішень у кримінальній справі щодо протиправного заволодіння майном вказаного господарства. Водночас, через відмову ОСОБА_11 від неодноразових пропозицій неправомірної вигоди та від будь-якої співпраці з представниками УСБУ у Дніпропетровській області, останні спочатку вдались до погроз фізичною розправою та спроб знищення майна, а в подальшому намагались спровокувати обвинуваченого до корупційного злочину, примушуючи його попросити, погодитись на одержання чи одержати неправомірну вигоду, для подальшого його кримінального переслідування за хабарництво. Вказані дії, на переконання обвинуваченого, являють собою «формальну процесуальну» провокацію злочину, яку останній так називає через те, що вона не вдалась. 
		2) зафіксовані домовленості про передачу обвинуваченому грошових коштів від ОСОБА_12 насправді стосувались повернення боргу, а не одержання неправомірної вигоди, а описані стороною обвинувачення події 15 травня 2018 року не відповідають дійсності;
		3) співробітники правоохоронних органів з метою помсти інсценували вчинення обвинуваченим корупційного злочину - одержання неправомірної вигоди, використавши вказані обставини повернення боргу та підкинувши в його службовий кабінет заздалегідь ідентифіковані грошові кошти. 
		257.Оцінюючи зазначену версію подій, колегія суддів виходить з таких міркувань.
		 
		1.1.Щодо спроб примусу до вчинення корупційного злочину та провокації
		258.Так, колегією суддів встановлено, що з червня 2017 року по лютий 2018 року розгляд суддею ОСОБА_11 судової справи № 200/7271/17, дійсно супроводжувався наявністю конфлікту обвинуваченого з прибічниками представників ФГ «Дар» - сім`ї ОСОБА_19 , які влаштовуючи мітинги та акції під приміщенням суду та приватним будинком обвинуваченого, вимагали прийняття ним конкретних рішень у справі за обвинуваченням ОСОБА_13 , що свідчило про їх спроби втручання у діяльність судді. У зв`язку з цим, обвинувачений вживав передбачені законом заходи для реагування на таку поведінку зазначених осіб, зокрема, повідомляв органи суддівського самоврядування та правоохоронні органи (т. 23, а/с. 185-186, 188-210; т.24, а/с 249). 
		259.Про наявність такого конфлікту та складнощів при розгляді зазначеної судової справи повідомили суду також свідки ОСОБА_80 та ОСОБА_36 , які були працівницями офісу судді ОСОБА_11 , підтвердивши дані про часті зриви судових засідань по вказаній судовій справі у зв`язку з діями активістів і мітингувальників. 
		260.Водночас, колегія суддів відзначає, що усі зазначені події відбувались до початку обставин розслідуваного злочину, а саме - до описаної вище зустрічі 29 березня 2018 року із ОСОБА_12 . Після такої зустрічі будь-яких конфліктних ситуацій чи втручання у діяльність ОСОБА_11 як судді по зазначеній судовій справі не відбувалось, сам обвинувачений будь-яких заходів реагування не вживав, хоча стверджує, що і в період з березня по травень 2018 року на його адресу надходили погрози вбивством, а також неодноразові пропозиції надання неправомірної вигоди. Так, зокрема, свідок ОСОБА_81 , який на період вказаних подій обіймав посаду Голови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, зазначив суду, що обвинувачений не повідомляв його ані про пропозиції неправомірної вигоди, ані про будь-які погрози від учасників кримінального провадження. Так само в матеріалах справи містяться відповіді Національного агентства з питань запобігання корупції, ГУНП в Дніпропетровській області, Прокуратури Дніпропетровської області, Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області та Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, за даними яких в період з 21.03.2018 по 29.05.2018 обвинувачений із будь-якими заявами про пропозиції йому неправомірної вигоди не звертався та не повідомляв (т. 15, а/с 60-76). 
		261.Колегія суддів вважає, що під час цієї зустрічі ОСОБА_11 , скориставшись близьким знайомством із представником сім`ї ОСОБА_82 (їх товариські стосунки підтверджуються в т.ч. показаннями свідків ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_80 ), наявністю зазначеного вище конфлікту та несприятливими для останніх обставинами судового розгляду кримінального провадження (закритий судовий розгляд, відсутність представників сім`ї Дарадуд в складі його учасників), висловив прохання надати йому неправомірну вигоду за усунення таких перешкод та прийняття ряду судових рішень на їх користь. На переконання суду, за рахунок досягнення домовленості про надання ОСОБА_11 неправомірної вигоди, відповідний конфлікт був вичерпаний і в подальшому будь-якого тиску, погроз чи примусу на обвинуваченого не вчинялось, а доводи останнього про протилежне не знайшли свого підтвердження. 
		262.У цьому контексті, колегія суддів відхиляє показання свідка сторони захисту ОСОБА_83 (надані у судовому засіданні від 11.05.2022), який повідомив, що у квітні 2018 року під час телефонної розмови з ОСОБА_12 , останній в ультимативній формі просив здійснити вплив на суддю ОСОБА_11 щодо кримінального провадження, яке перебувало на його розгляді і стосувалось якихось фермерів. Повідомлені свідком факти будь-яким чином не підтверджуються, а в сукупності з відсутністю будь-яких повідомлень про такі факти правоохоронним органам чи органам суддівського самоврядування, сприймаються колегією суддів як недостовірні. 
		263.Більше того, зі змісту подальших зустрічей та спілкування ОСОБА_12 із обвинуваченим очевидно вбачається, що останній діяв добровільно (без жодних згадок чи натяків про погрози, тиск чи вплив на нього), ініціативно, самостійно координував дії представників ФГ «Дар» у судовому процесі, вільно обговорював обумовлені наданням неправомірної вигоди варіанти судових рішень та процесуальних дій, а також наполягав на визначеному ним розмірі та порядку передачі неправомірної вигоди. Крім того, обвинувачений фактично формулював для ОСОБА_12 вимоги, які він мав передати представникам ФГ «Дар», про що свідчить така частина їх розмови за 11.05.2018:
		….
		ОСОБА_12 , пока, т.е., как мне озвучить, скажи, вот эту часть вторую вопроса? С переходом на вот эту вот новую. Вот как это красиво? 
		ОСОБА_11 - Ну, вот так и скажи, т.е., ну момент первый, вот это, что … ну, первый этап выполняем, ну и мы погнали быстро, быстро к окончанию. Вот. И параллельно имейте в виду, что у вас там уже начинаются проблемы, потому что ОСОБА_34 погнал вперед. Вот. Ну, а потом, ну, к моменту, когда уже мы будем готовы выносить решение окончательное, то мы встретимся, поговорим еще разок… Ситуация такая. Ну, она меняющаяся, да? Т.е. если она вот всю зиму была никакая, вялотекущая, то сейчас она резко начинает меняться ситуация. 
		….
		 
		Більше того, обвинувачений самостійно ініціював зміну обсягу дій, які він повинен буде здійснити за надану йому неправомірну вигоду (повідомив, що не може змінити ОСОБА_13 запобіжний захід, натомість здійснить прискорений судовий розгляд та ухвалить вирок із призначенням йому покарання, не пов`язаного із позбавленням волі), про що свідчить зміст розмови за 02.05.2018 (протокол НС(Р)Д - т. 14, а/с 124-128):
		……
		ОСОБА_12 - Мы пока не меняем меру?
		ОСОБА_11 - Нет. Не могу я сейчас меру поменять.
		ОСОБА_12 - Не сейчас.
		ОСОБА_11 - Там просто очень быстро дослушаем.
		ОСОБА_12 - А мы просто очень быстро дослушаем.
		ОСОБА_11 - Да, быстро заслушаем, приговор и до свидания.
		…..
		ОСОБА_11 - Пункт первый - они хотят попасть в процесс, вот, мы их впускаем. Пункт первый - раз. Пункт второй два, то есть надо, чтобы он потом выскочил, да? Вот пункт два. И все. 
		…...
		ОСОБА_12 - … А этот ОСОБА_13 - он просто. Нет, как таковой ОСОБА_13 - ну, у него же нереабилитирующие? Как там нужно по нем? Уточняю просто для людей. Вот его как? На каком этапе мы его?
		ОСОБА_11 - По приговору.
		ОСОБА_12 - По приговору, ну, это по времени?
		ОСОБА_11 - Ну, можем очень ускориться.
		 
		264.Така поведінка обвинуваченого за відсутності зафіксованих у період домовленостей про передачу неправомірної вигоди та в процесі її одержання будь-яких погроз, тиску чи примусу повністю спростовують доводи обвинуваченого, що представники правоохоронних органів за участю ОСОБА_12 намагались примусити вчинити корупційний злочин, для подальшого його кримінального переслідування. З відеозаписів відповідних зустрічей обвинуваченого із ОСОБА_12 від 02, 11, 15 та 22 травня 2018 року не вбачається будь-яких ознак того, що ОСОБА_11 діяв з острахом чи під будь-яким тиском обговорював деталі судового розгляду зазначеної справи, або ж відчував хвилювання чи побоювання за своє життя. Зміст та характер такого спілкування не свідчать про будь-яку примусовість дій обвинуваченого чи про його залежність (зокрема, у силу фізичного чи психічного примусу) від представників ФГ «Дар», в т.ч. від ОСОБА_12 чи від співробітників УСБУ в Дніпропетровській області, які б позбавляли його можливості вільно керувати своїми діями.
		265.До того ж і сам обвинувачений на підтвердження таких доводів не навів жодного фрагменту розмов чи поведінки ОСОБА_12 , яка б свідчила про наявність погроз чи примусу з боку останнього, а долучені ним скрін-шоти листувань, в яких нібито зафіксовано такі погрози і примус, визнані судом недостовірними. 
		266.Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними і надуманими доводи обвинуваченого про примушування його до вчинення корупційного злочину, яке обвинувачений називає «формальною процесуальною провокацією». 
		267.Разом з тим, обвинувачений, не бажаючи визнавати, що об`єктивна сторона злочину відбулась, не заявляє про провокацію щодо нього в її класичному розумінні. 
		268.Однак, колегія суддів відзначає, що обов`язок суду ретельно перевірити факт наявності провокації з боку державних органів чи їх агентів виникає незалежно від того, чи порушує це питання сторона захисту, оскільки від висновків про те, чи допустимою була поведінка представників держави при збиранні доказів, залежить можливість їх використання під час судового розгляду і справедливість такого розгляду в цілому. 
		269.Так, у загальному розумінні, провокація має місце, коли відповідні агенти -співробітники сил правопорядку або особи, що діють за їхніми інструкціями, - не обмежуються лише розслідуванням злочинної діяльності у переважно пасивній манері, а здійснюють такий вплив на особу, що спонукає її до вчинення злочину, який інакше не був би вчинений, з метою уможливити викриття злочину, отримання доказів і пред`явлення обвинувачення (Ramanauskas v. Lithuania, §55) [2].
		270.При визначенні того, чи обмежилися співробітники правоохоронних органів переважно пасивним встановленням обставин вчинення злочину, ЄСПЛ розглядає два фактори: 1) наявність підстав для проведення відповідних заходів та 2) роль співробітників правоохоронних органів у вчиненні злочину. 
		271.Належними підставами здійснення відповідних оперативних заходів є конкретні, об`єктивно встановлені та достатні фактичні дані, що вказують на можливе вчинення особою злочину або готування до його вчинення. Зокрема, представники правоохоронного органу повинні продемонструвати, що до початку таких заходів вони володіли конкретними, об`єктивними та перевіреними доказами, які свідчать про початкові кроки обвинуваченого для вчинення дій, які становлять злочин, а також те, що якісь злочинні дії було вже скоєно на момент їх втручання. При цьому, будь-яка попередня інформація про наявний злочинний намір має давати можливість її перевірити, і органи влади мають бути здатні у будь-який час довести, що вони мали достатні підстави для проведення негласної операції (Bannikova v. Russia, §40; Vanyan v. Russia, §49, Khudobin v. Russia, §134) [3].
		272.Що стосується ролі співробітників правоохоронних органів у вчиненні злочину, то суд має з`ясувати, чи не здійснювали вони тиску на обвинуваченого для вчинення ним злочину за рахунок таких засобів, як прийняття на себе ініціативи в контактах із заявником, наполегливого спонукання, обіцянок фінансової вигоди або звернення до почуття жалю. Завдання суду у таких ситуаціях встановити ступінь втручання агентів держави і з`ясувати, чи був би злочин вчинений без такого втручання. У цьому контексті важливим є момент початку здійснення відповідних оперативних заходів, щоб визначити, чи «приєдналися» представники держави до злочину, який особа вже почала здійснювати без будь-якої участі з їхнього боку, або ж вони вийшли за рамки надання можливості скоїти правопорушення та схиляли особу до його вчинення. 
		273.Застосовуючи вказані критерії та правила до обставин даного кримінального провадження, суд приходить до висновку про відсутність провокації з боку сторони обвинувачення при проведенні відносно обвинуваченого ОСОБА_11 негласних слідчих розшукових дій, виходячи з таких міркувань. 
		274.Для належної оцінки доводів про провокацію суд в першу чергу має визначити, в який саме момент до злочинної діяльності приєднались представники правоохоронного органу. Це дасть змогу і перевірити наявність підстав для здійснення відповідних оперативних заходів і встановити роль представників держави при їх проведенні. 
		275.Так, судом встановлено, що свідок ОСОБА_12 у цьому кримінальному провадженні виконував роль таємного агента, який діяв за інструкціями працівників правоохоронного органу під час проведення такого негласного заходу, як контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту. Саме шляхом залучення цієї особи в якості таємного агента, правоохоронний орган намагався викрити ОСОБА_11 у вчиненні злочину, а тому момент його залучення до кримінального провадження є ключовим.
		276.За версією сторони обвинувачення, ОСОБА_12 був залучений до провадження лише 04 квітня 2018 року - одразу після того, як він самостійно і добровільно 03 квітня 2018 року звернувся до правоохоронного органу із заявою про вчинення обвинуваченим ОСОБА_11 корупційного злочину та надав свою письмову згоду про його залучення до проведення слідчих дій. 
		277.За версією ж сторони захисту, після неодноразових відмов обвинуваченого співпрацювати з представниками ФГ «Дар» та безуспішних спроб примусити його ухвалити вигідні для останніх рішення, співробітники СБУ у березні 2018 року залучили до своїх дій ОСОБА_12 , фіктивно влаштувавши його на посаду помічника директора ФГ «Дар» з юридичних питань. 
		278.При цьому, обвинувачений наголошує, що залучення саме ОСОБА_12 було обумовлено тим, що між ними були дружні відносини, постійне спілкування та контакти, що дозволяло використати довірливий характер їх стосунків для провокації через нього ОСОБА_11 до вчинення корупційного злочину.
		279.Як встановлено колегією суддів, ОСОБА_12 почав співпрацювати із представниками правоохоронного органу не раніше 03 квітня 2018 року, оскільки саме в цей день він звернувся із заявою про вчинення обвинуваченим корупційного злочину, повідомивши про готовність надавати допомогу у документуванні факту вчинення корупційного злочину. Наступного дня - 04 квітня 2018 року, постановою детектива ОСОБА_12 було залучено до проведення слідчих дій у цьому кримінальному провадженні на підставі письмової згоди останнього, наданої у цей самий день (т. 8, а/с 186-197; т.20, а/с 50-54). 
		280.Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_12 співпрацював з працівниками правоохоронного органу до вказаної дати не підтверджуються жодними доказами, а надані обвинуваченим на підтвердження такої співпраці скріншоти листувань визнані судом недостовірними. 
		281.При цьому, будь-яких даних, що ОСОБА_12 перебував під тиском правоохоронних органів чи був якимось чином від них залежним, що змушувало б його вдатись до такої співпраці або ж, що він брав участь в аналогічних слідчих діях в інших кримінальних провадженнях, раніше був таємним агентом правоохоронців, немає. Будь-яких відомостей про наявність спілкування чи зустрічей ОСОБА_12 із представниками УСБУ у Дніпропетровській області до 03 квітня 2018 року у розпорядженні суду відсутні, а стороною захисту не вживались будь-які заходи для підтвердження таких своїх доводів. 
		282.Так само судом не встановлено будь-яких відомостей, які б могли свідчити про наявність у ОСОБА_12 на момент досліджуваних судом подій, будь-якого прихованого мотиву, керуючись яким він розпочав би співпрацю із співробітниками СБУ для подальшого кримінального переслідування ОСОБА_11 .
		283.Для колегії суддів є переконливими наведені свідком ОСОБА_12 причини та мотиви звернення із заявою до правоохоронних органів, які він пояснив своїм особистим обуренням від бажання ОСОБА_11 нажитися на учасниках цієї кримінальної справи, особливо враховуючи скрутні обставини, у яких вони опинились.
		284.Будь-яких інших відомостей, що могли б вказувати на залучення до співробітництва ОСОБА_12 раніше подання ним заяви про вчинення злочину, суд не встановив. 
		285.Таким чином, суд приходить до висновку, що заявник почав співпрацювати з представниками правоохоронних органів не раніше дня звернення із заявою про вчинення злочину від 03 квітня 2018 року, тобто вже після зустрічі із ОСОБА_11 від 29 березня 2018 року, на якій останній висловив йому прохання надати неправомірну вигоду.
		286.Вирішуючи питання про наявність підстав для початку проведення контролю за вчиненням злочину у вигляді спеціального слідчого експерименту за участю ОСОБА_12 , суд виходить з того, що на момент його початку в розпорядженні правоохоронного органу знаходилась заява приватної особи про вчинення щодо неї особливо тяжкого корупційного злочину, а також матеріали негласних слідчих дій, зокрема фіксація зустрічей за 02 та 11 травня 2018 року, в ході яких було підтверджено прохання та намір одержання неправомірної вигоди та узгоджено дії та рішення, якими вона обумовлювалася. За озвученою домовленістю, прийняттю обвинуваченим рішення про визнання ФГ «Дар» потерпілим мала передувати передача частини неправомірної вигоди, при цьому наступне судове засідання по вказаній справі було призначене на 15 травня 2018 року, а тому у слідства були вагомі підстави вважати, що в ході зустрічі у цей день відбудеться одержання неправомірної вигоди ОСОБА_11 . З огляду на це, у правоохоронного органу на момент початку контролю за вчиненням злочину було достатньо конкретних та об`єктивно встановлених відомостей про можливе вчинення злочину обвинуваченим, а отже і для початку такої таємної операції. 
		287.Більше того, колегія суддів зауважує, що про наявність вагомих підстав для початку негласних слідчих дій за участю ОСОБА_12 та проведення вказаної таємної операції свідчить і той факт, що вже станом на 03 квітня 2018 року в розпорядженні слідства була заява ОСОБА_12 із відомостями про висловлення йому обвинуваченим прохання надати неправомірну вигоду, які вже свідчили про ознаки об`єктивної сторони розслідуваного злочину.
		288.У зв`язку з цим, для колегії суддів очевидно, що злочинна діяльність обвинуваченого розпочалася ще до приєднання правоохоронних органів.
		289.Що стосується характеру дій залученої стороною обвинувачення особи, то суд констатує, що вона діяла переважно в пасивній формі, не здійснюючи впливу та наполегливого спонукання, які б викликали в особи намір на вчинення злочину.
		290.Натомість, такий намір у обвинуваченого виник очевидно не внаслідок дій чи висловлювань ОСОБА_12 . Зокрема, під час зустрічей із ОСОБА_12 , обвинувачений особисто наголошував на необхідності надання йому неправомірної вигоди, самостійно визначав її розмір та в подальшому збільшував його, відмовляв у проханні зменшити такий розмір, розподіляв неправомірну вигоду на частини, обумовлював період, в який має надаватись кожна з них, тощо. Також обвинувачений добровільно, ініціативно, самостійно координував дії представників ФГ «Дар» у судовому процесі, вільно обговорював обумовлені наданням неправомірної вигоди варіанти судових рішень та процесуальних дій. 
		291.Загалом зміст вказаних зустрічей та розмов беззаперечно свідчать, що саме обвинувачений повністю контролював та керував злочинною діяльністю, визначаючи хід та перебіг кожного етапу її реалізації.
		292.Більше того, колегія суддів повторно наголошує на зафіксованому випадку використання ОСОБА_11 інформації про інші судові справи відносно ФГ «Дар» для обґрунтування відмови у зменшенні розміру неправомірної вигоди.
		293.Усе викладене свідчить про особисте бажання обвинуваченого збагатитись за рахунок судової справи, що перебуває у нього на розгляді, яке виникло не в результаті дій, поведінки чи висловлювань ОСОБА_12 . 
		294.Таким чином, судом встановлено, що залучений правоохоронним органом ОСОБА_12 не вчиняв жодних активних дій з метою викликати в обвинуваченого намір на вчинення злочину. Натомість, правоохоронці приєднались в той момент, коли такий намір уже сформувався і обвинувачений вже розпочав виконувати об`єктивну сторону інкримінованого йому злочину. Пасивний характер дій ОСОБА_12 і в той же час ініціативна поведінка обвинуваченого свідчать про те, що такий злочин був би вчинений і без втручання представників правоохоронного органу, а тому суд констатує відсутність провокації. 
		 
		1.2.Щодо походження та призначення грошових коштів 
		295.Щодо версії обвинуваченого про боргову природу грошових коштів, стосовно яких велись розмови з ОСОБА_12 та які передавались від останнього, колегія суддів зазначає таке. 
		296.У першу чергу, суд відзначає, що будь-якими наявними в матеріалах справи доказами не підтверджуються описані ОСОБА_11 обставини зустрічі із ОСОБА_12 у середині лютого 2018 року, у ході якої нібито мало місце прохання та надання грошових коштів у сумі 40 тисяч гривень у борг для ОСОБА_12 . Так само у розпорядженні суду відсутні будь-які дані про описану обвинуваченим зустріч 14 травня 2018 року, у ході якої нібито мало місце повернення частини боргу і домовленість про передачу решти суми боргу наступного дня - 15 травня 2018 року. 
		297.Більше того, за весь час досудового розслідування та судового розгляду, сторона захисту жодним чином не намагалась зібрати об`єктивні відомості, які хоча б непрямо вказували або ж на наявність таких зустрічей у зазначених ним проміжках часу та місцях, або ж про надання грошей у борг та їх повернення і не порушувала перед судом питання про сприяння в отриманні таких відомостей. Так само і під час допиту свідка ОСОБА_12 , який будучи приведеним до присяги, міг би підтвердити або спростувати наявність між ними боргових зобов`язань, сторона захисту навіть не намагалась з`ясувати у нього відповідні обставини. Більше того, особливо сумнівною виглядає версія обвинуваченого про боргову природу таких грошових коштів, враховуючи що вона була озвучена стороною захисту лише під час надання ним вільних показань у ході його допиту 30 вересня 2022 року. 
		298.Так само в ході усіх зустрічей та зафіксованих між ОСОБА_12 та ОСОБА_11 розмов, в яких йшлась мова про грошові кошти, жодного разу не згадувалась ані сума у 40 тисяч гривень, ані факт наявності боргових зобов`язань та необхідності їх повернення. Більше того, з поведінки, реакцій та висловлювань співрозмовників не вбачається, що такі грошові кошти розцінювались ними як борг. Натомість, як встановлено колегією, такі грошові кошти очевидно були предметом неправомірної вигоди і саме так сприймались обома співрозмовниками. При цьому, за наявних у суду матеріалів, будь-яке інше пояснення природи таких грошових коштів, крім як неправомірної вигоди, виключається. 
		299.Також обвинувачений навів суду власний перебіг подій, які відбувались 15 травня 2018 року, стверджуючи, що у цей день він не здійснював ніякого приховування та переміщення предмету неправомірної вигоди, натомість, у присутності обвинуваченого та ОСОБА_17 мала місце передача ОСОБА_12 частини боргу особі на ім`я ОСОБА_30 , який є довіреною особою місцевого кримінального авторитету «Німця». 
		300.Оцінюючи переконливість вказаної версії подій, колегія суддів відзначає, що вона заснована виключно на показаннях свідка ОСОБА_17 , які визнані судом недостовірними, та показаннях самого обвинуваченого, які повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. 
		301.Так, у першу чергу, колегія суддів зауважує, що 15 травня 2018 року зустріч ОСОБА_12 із обвинуваченим відбулась в автомобілі останнього, керуючи яким саме він визначав маршрут руху та зупинки на шляху слідування. Саме за ініціативою обвинуваченого вони приїхали до пункту обміну валют, у якому здійснено обмін частини неправомірної вигоди з доларів США на гривню, про що, зокрема, свідчить такий фрагмент розмови з автомобіля (протокол НС(Р)Д - т. 14, а/с 136-141):
		«…
		ОСОБА_12 - Ты паркануться хочешь?
		ОСОБА_11 - Да, мне гривна нужна, change сделать.»
		 
		302.Крім того, зі змісту спілкування у вказаному обмінному пункті очевидно вбачається призначення грошових коштів саме ОСОБА_11 , про що свідчать фрази останнього після того, як касир повідомила про наявні ліміти на обмін валюти, повернувши частину грошей:
		«…
		ОСОБА_11 - сейчас заедем в другое место… У меня же стройка, материалы, не материалов, а уже техники полно.
		ОСОБА_12 - ну да.
		ОСОБА_11 - нужно.
		ОСОБА_12 - … Смотри, мы 15-ть уже отдали.
		ОСОБА_11 - Угу. 
		ОСОБА_12 - И 15-ть, ну, ты скажешь, когда нужно. Ты же знаешь. 
		ОСОБА_11 - Да.
		ОСОБА_12 - Это примерно будет в июне уже, да? Чтобы я не привязывался. 
		ОСОБА_11 - Я думаю, что да. Сегодня расписал уже.».
		 
		303.Також у процесі обміну грошових коштів обвинувачений особисто тримав пакет, у який ОСОБА_12 складав отримані від касира гроші, і вийшов з цим пакетом із пункту обміну валют і поклав його на заднє сидіння власного авто. При цьому, відеозаписом із пункту обміну валют спростовуються доводи обвинуваченого, що він тримав цей пакет виключно за проханням ОСОБА_12 і тільки через те, що в останнього нібито спадали штани (т. 10, а/с 58-59). 
		304.Також повністю спростовуються і доводи обвинуваченого про те, що зазначені грошові кошти під час зупинки ОСОБА_12 передав якомусь чоловіку на ім`я ОСОБА_30 . Так, зустріч ОСОБА_11 із ОСОБА_12 за 15 травня 2018 року повністю фіксувалась безперервним відеозаписом на натільну камеру розміщену на ОСОБА_12 , з якого вбачається, що сівши до автомобіля ОСОБА_11 після відвідування обмінного пункту та рухаючись з ним по його маршруту, ОСОБА_12 жодного разу не залишав салон автомобіля до моменту закінчення цієї зустрічі. Також під час зупинки автомобіля до вікна біля пасажирського сидіння ніхто не нахилявся і не розмовляв із ОСОБА_12 , двері пасажирського сидіння не відкривались і не закривались. Разом з тим, під час такої зупинки автомобіля, яка тривала не більше 30 секунд, саме ОСОБА_11 , вставши з водійського сидіння вийшов з автомобіля, забрав із заднього сидіння пакет з неправомірною вигодою, в який вказав ОСОБА_12 докинути залишок необміняних грошових коштів, що останній і зробив. При цьому, обвинувачений забравши усі гроші, повернувся вже без них. 
		305.Дослідивши фрагмент відеозапису, на якому зафіксована зазначена зупинка, колегія суддів встановила, що обвинувачений не передавав з заднього сидіння пакет з грошовими коштами ОСОБА_12 і останній не передавав його будь-якій особі. 
		306.При цьому, з відеозапису їх діалогу під час такої зупинки вбачається, що для ОСОБА_12 вона була незапланована і неочікувана, про що свідчать такі його фрази до ОСОБА_11 :
		…
		ОСОБА_12 - «…эти остановки, незапланированные остановки
		ОСОБА_12 - я здесь сижу?.
		 
		307.За таких обставин, версія обвинуваченого щодо подій 15 травня 2018 року не знайшла свого підтвердження. 
		 
		1.3.Щодо інсценування вчинення злочину
		308.За версією обвинуваченого, співробітники правоохоронних органів інсценували вчинення ним корупційного злочину - одержання неправомірної вигоди, видавши обставини повернення боргу за передачу неправомірної вигоди та підкинувши в його службовий кабінет заздалегідь ідентифіковані грошові кошти. 
		309.Як було встановлено вище, доводи обвинуваченого про те, що передача йому грошових коштів була обумовлена поверненням боргу, не знайшли свого підтвердження, а тому не впливають на оцінку дій представників правоохоронних органів як інсценування. 
		310.Що стосується обставин відшукання та виявлення 24 травня 2018 року у службовому кабінеті обвинуваченого частини заздалегідь ідентифікованих грошових коштів, то версія захисту щодо їх підкидання не має будь-якого значення для висновків суду про одержання обвинуваченим такої неправомірної вигоди під час його зустрічі 15 травня 2018 року з ОСОБА_12 .
		311.Крім того, що така версія подій не знайшла свого підтвердження у ході дослідження судом матеріалів цієї справи. 
		312.Так, у ході судового розгляду обвинувачений наполягав на тому, що грошові кошти, виявлені у його службовому кабінеті, йому не належали і були підкинуті співробітниками УСБУ у Дніпропетровській області, однак наводить декілька різних версій щодо їх підкидання.
		313.Так, початково обвинувачений зазначав, що такі грошові кошти були підкинуті йому працівниками УСБУ безпосередньо під час проведення обшуку 24.05.2018; пізніше він стверджував, що останні підкинули їх напередодні проведення такого обшуку, несанкціоновано проникнувши у його кабінет та зламавши його двері. 
		314.В подальшому, обвинувачений попросив допитати свідка ОСОБА_39 , яка на час досліджуваних подій була суддею Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, і повідомила суду, що 24.05.2018 (у день проведення обшуку) о 4 ранку спрацювала сигналізація, встановлена у її службовому кабінеті. А потім послався на показання свідка ОСОБА_88 , яка в ході її допиту вказала, що в обідню перерву у цей день вона бачила як знайомі їй співробітники СБУ, скориставшись відсутністю ОСОБА_11 та працівниць його офісу на робочому місці, зайшли до кабінету судді. Зазначені обставини сторона захисту пов`язує із своєю версією подій про те, що у вказаний день співробітники СБУ підкинули йому в кабінету заздалегідь ідентифіковані грошові кошти.
		315. Водночас, колегія суддів, дослідивши обставини віднайдення вказаних грошових коштів під час обшуку службового кабінету обвинуваченого, не вбачає обставин, які б дійсно вказували на факт їх підкидання обвинуваченому і не встановила ознак будь-яких неправомірних дій з боку працівників правоохоронних органів, які проводили відповідну слідчу дію. 
		316.Більше того, колегія суддів зауважує, що переконливість наведених обвинуваченим версій ймовірного підкидання грошових коштів суттєво послаблюється, враховуючи, що вони не тільки спростовуються матеріалами кримінального провадження, але й носять взаємовиключний характер та суперечать одна одній. 
		317.У зв`язку з вказаним, колегія суддів відхиляє показання свідків ОСОБА_39 (надані у судовому засіданні від 28.09.2022) та ОСОБА_88 (надані у судовому засіданні від 21.09.2022), якими сторона захисту обґрунтовує свою версію щодо підкидання грошових коштів у кабінет судді ОСОБА_11 , оскільки вказаних вище висновків суду вони не спростовують. Більше того, повідомлені ними факти не підтверджуються жодними об`єктивними відомостями. 
		 
		1.4.Висновки суду щодо альтернативних версій сторони захисту
		318.Враховуючи викладене, за результатами дослідження та аналізу висунутих стороною захисту версій подій, які є предметом судового розгляду, суд доходить висновку, що такі версії не знайшли свого підтвердження. 
		319.Більше того, колегія суддів наголошує, що жодна з таких версій висновків суду про наявність в діях обвинуваченого складу інкримінованого йому злочину не спростовує і значення для правової оцінки його дій не має. 
		320.Так, версія про наявність у обвинуваченого боргових відносин із ОСОБА_12 не виключає одночасне вчинення ним злочину та жодним чином не спростовує змісту дослідженого судом спілкування із ОСОБА_12 та обставин їх зустрічей, з яких очевидно вбачаються факти прохання та одержання неправомірної вигоди, чому суд надав детальну оцінку у пунктах 2.1. та 2.2. Розділу VI цього вироку. 
		321.Так само і версія обвинуваченого про передачу через ОСОБА_12 погроз вбивством чи пошкодження майна та схиляння до вчинення злочину, не може заперечувати злочинний характер його дій по проханню та одержанню неправомірної вигоди суддею, особливо, з урахуванням того, що статус судді покладав на нього ряд обов`язків щодо протидії подібним проявам неправомірного впливу та надавав йому додаткові гарантії для захисту від такого впливу. 
		322.Також наведена версія про підкидання в його службовий кабінет частини заздалегідь ідентифікованих грошових коштів будь-яким чином не стосується обставин прохання та одержання неправомірної вигоди, якими суд обґрунтував свої висновки про злочинний характер дій обвинуваченого, а тому не спростовує останніх.
		323.За таких обставин, надані на підтвердження висунутих версій докази (в т.ч. скріншоти листування), навіть за умови їх достовірності, не містять відомостей, які б викликали обґрунтований сумнів у тому, що інкримінований злочин був вчинений і у його вчиненні винен саме обвинувачений. 
		 
		2.Щодо справжності записів, зафіксованих за результатами проведення НС(Р)Д
		 
		324.Протягом усього судового розгляду обвинувачений вказував, що прокурором не доведено справжність матеріалів НС(Р)Д, а тому під час його допиту відмовився будь-яким чином коментувати їх зміст.
		325. Колегія суддів вказані доводи відхиляє, оскільки сумніви в достовірності інформації мають бути об`єктивними та аргументованими, з огляду на обставини конкретного кримінального провадження, а твердження щодо можливого здійснення технічного втручання і редагування аудіо-, відеозаписів, недостовірності відображеної на них інформації, мають спиратися на об`єктивні дані безпосереднього сприйняття таких фактів чи переконливо підтверджуватися іншими доказами у справі або обґрунтовуватися відповідними технічними висновками спеціалістів на засадах змагальності в кримінальному процесі (правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 27.10.2021 у справі №712/2374/18) [4]. 
		326.Крім того, стороною захисту не наведено й судом не було виявлено під час дослідження відповідних записів і їх співставлення з іншими доказами будь-яких об`єктивних даних про конкретні факти, які б могли вказувати на невідповідність звуку і відео, зафіксованих на аудіо- та відеофайлах, створених у ході реалізації НС(Р)Д, їх редагування чи монтування, невідповідність змісту розмови, зафіксованої в ході проведення НС(Р)Д на носіях інформації та відображеної у протоколах відеоконтролю і аудіоконтролю, із її змістом, з`ясованим завдяки отриманим показанням свідків.
		327.Більше того, стверджуючи про наявність сумнівів у справжності записів НС(Р)Д, сторона захисту не тільки не навела, в чому конкретно (в частині якої розмови чи зустрічі) зафіксовані розмови не відповідають дійсності або є фальсифікованими, але й сама посилалась на частини з них для обґрунтування власних версій подій. 
		328.За таких обставин відповідні доводи захисту суд відхиляє як безпідставні. 
		 
		3.Щодо недостовірності показань свідків сторони обвинувачення
		 
		329.Захист у своїх клопотаннях неодноразово вказував, що свідки сторони обвинувачення надали суду недостовірні та суперечливі показання, наводячи різного роду розбіжності, посилаючись в т.ч. на протоколи їх допиту на стадії досудового розслідування.
		330.У першу чергу, колегія суддів відхиляє посилання на розбіжності між показаннями свідків під час судового розгляду та на досудовому розслідуванні, враховуючи вимоги засади безпосередності та законодавчу заборону на використання позасудових свідчень. 
		331.З приводу розбіжностей у показаннях свідків наданих під час їх безпосереднього допиту судом, про які вказує сторона захисту, то колегія суддів зазначає, що допити таких свідків здійснювався з приводу подій, які відбувались понад чотири роки тому, а тому наявність певних розбіжностей, щодо незначних деталей, яких допустились свідки, пояснюється об`єктивними особливостями пам`яті людини та її сприйняття тих чи інших життєвих подій. 
		332.Загалом, наведені захистом розбіжності чи суперечності не вказують на недостовірність показань свідків щодо основних фактів та обставин, які мають значення для цього кримінального провадження та не свідчать про наявність підстав для визнання їх недостовірними. 
		333.В контексті достовірності показань свідка ОСОБА_12 колегія суддів відзначає, що його показання стосовно основних фактів та обставин, узгоджуються з обставинами, які зафіксовані у протоколах НС(Р)Д та інших слідчих/процесуальних дій. Зокрема, вони відображають факти та зміст зустрічей, під час яких відбувалось обговорення шляхів ухвалення бажаних для ФГ «Дар» рішень у кримінальній справі та обставини передачі неправомірної вигоди ОСОБА_11 за їх ухвалення. Також такі показання узгоджуються з фактичними даними, які зафіксовані у протоколі огляду обмінного пункту від 15.05.2018 та у протоколі обшуку від 24.05.2018 і стосуються обставин передачі та виявлення частини неправомірної вигоди.
		334.При цьому, судом не встановлено будь-яких відомостей, які б вказували на нечесність таких свідків, або ж свідчили про наявність у них особистого мотиву обмовити обвинуваченого.
		335.За таких обставин, у суду немає будь-яких підстав не довіряти показанням вказаних свідків чи сумніватись у їх правдивості. 
		 
		4.Щодо недопустимості доказів
		 
		336.У ході судового розгляду цього кримінального провадження стороною захисту неодноразово заявлялись клопотання про визнання доказів сторони обвинувачення недопустимими з різних підстав. При цьому, частина доводів про недопустимість стосувалась усіх доказів сторони обвинувачення, а тому колегія суддів вважає за необхідне надати їм оцінку в першу чергу. 
		337.Так, на думку сторони захисту, існують загальні підстави для визнання усіх доказів сторони обвинувачення недопустимими, оскільки:
		1)досудове розслідування здійснювалось органом, створеним у неконституційний спосіб, що у свою чергу порушує конституційні права і свободи обвинуваченого;
		2)порушено порядок здійснення повідомлення про підозру обвинуваченому, який є спеціальним суб`єктом;
		3)досудове розслідування здійснювалось неуповноваженими особами внаслідок визначення групи слідчих особою, яка не мала повноважень керівника органу досудового розслідування;
		4)відомості до ЄРДР про вчинення злочину були внесені з порушенням належної правової процедури;
		5)Європейський суд з прав людини встановив наявність проблеми порушення п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у цьому кримінальному провадженні.
		 
		338.Також сторона захисту вказувала на недопустимість усіх доказів внаслідок провокаційних дій правоохоронних органів, оцінку чому колегія суддів надала у абзацах 269-294 цього вироку, визнавши відсутніми ознаки провокації, а тому повторно не розглядатиме відповідні доводи у контексті недопустимості доказів.
		 
		4.1.Щодо загальних підстав визнання усіх доказів недопустимими
		 
		Щодо здійснення досудового розслідування органом, створеним у неконституційний спосіб та порушення конституційних прав і свобод обвинуваченого
		339.Сторона захисту зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 16 вересня 2020 року у справі №1-19/2020/345/20 щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про національне антикорупційне бюро України» було визнано неконституційним положення закону щодо створення НАБУ Президентом України (положення ч. 2 ст. 1 Закону України «Про НАБУ»).
		340.Враховуючи, що НАБУ було створене Указом Президента України №217/2015 від 16 квітня 2015 року «Про утворення Національного антикорупційного бюро України», то на переконання сторони захисту, вказаним рішенням КСУ було констатовано, що НАБУ створено у неконституційний спосіб та є неконституційним органом.
		341.При цьому, у мотивувальній частині вказаного Рішення КСУ зазначено: «…приписи Закону … призводять до послаблення конституційних гарантій забезпечення прав і свобод людини і громадянина, а також до негативного впливу на стабільність конституційного ладу», з чого представники захисту роблять висновок, що докази зібрані органом, створеним Президентом України у порушення Конституції України, є недопустимими.
		342.Оцінюючи зазначені доводи, колегія суддів звертає увагу на те, що предметом розгляду конституційного провадження у справі № 1-19/2020(345/20) було з`ясування обсягу конституційних повноважень Президента України та парламенту щодо призначення посадових осіб, однак не порушувалося питання незаконності існування НАБУ чи відсутності повноважень у його Директора. 
		343.За результатами розгляду було констатовано порушення балансу в системі функціонування державної влади (системи стримувань і противаг), у зв`язку із наділенням Президента України повноваженням утворювати НАБУ.
		344.Із вказаних мотивів, Конституційний Суд наголосив на необхідності усунення можливої конкуренції між повноваженнями суб`єктів виконавчої влади. У зв`язку з цим, Конституційний суд України визнав неконституційним положення ч.2 ст. 1 Закону України «Про НАБУ», яке передбачало, що Національне бюро утворюється Президентом України відповідно до цього та інших законів України. При цьому будь-яких висновків чи тверджень, що визнання такої норми неконституційної тягне за собою визнання неконституційним органом НАБУ, вказане рішення не містить.
		345.При цьому, колегія суддів відзначає, що сторона захисту також посилається на невідповідність Указу Президента України №217/2015 від 16 квітня 2015 року «Про утворення Національного антикорупційного бюро України» Конституції України. 
		346.Зазначений Указ був предметом окремого конституційного розгляду у справі №1-9/2020(197/20), за результатом якого було винесено Рішення від 28 серпня 2020 року про його неконституційність [5]. В той же час пунктом 3 резолютивної частини вказаного рішення встановлено, що воно не поширюється на правовідносини, які виникли внаслідок здійснення посадових обов`язків особою, призначеною Указом Президента України «Про призначення А. Ситника Директором Національного антикорупційного бюро України» від 16.04.2015 № 218/2015. 
		347.З огляду на це, колегія суддів відзначає, що визнання неконституційним Указу Президента України, яким призначено директора НАБУ, не впливає на чинність рішень останнього про призначення на посаду працівників НАБУ, в тому числі, детективів, які проводили досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні.
		348.Таким чином, колегія суддів визнає безпідставними доводи сторони захисту про проведення досудового розслідування неконституційним органом і порушення у зв`язку з цим конституційних прав і свобод обвинуваченого. 
		 
		Щодо порушення порядку здійснення повідомлення про підозру спеціальному суб`єкту
		349.Що стосується доводів сторони захисту про порушення вимог кримінального процесуального законодавства під час повідомлення ОСОБА_11 про підозру та, як наслідок, ненабуття ним статусу підозрюваного, то колегія суддів зазначає таке.
		350.Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 481 КПК України (у редакції, чинній на момент складання повідомлення про підозру у цьому проваджені) письмове повідомлення про підозру судді здійснюється Генеральним прокурором або його заступником. Схожа норма закріплена в ч. 4 ст. 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою судді може бути повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення лише Генеральним прокурором або його заступником.
		351.Особливий порядок здійснення повідомлення про підозру суддям саме Генеральним прокурором або його заступником, які обіймають керівні адміністративні посади в органі прокуратури найвищого рівня, є однією з гарантій захисту суддів від протиправного впливу та втручання будь-яких суб`єктів у їхню професійну діяльність зі здійснення правосуддя в державі. Ця гарантія покликана також захищати суддів від дій, спрямованих на безпідставну дискредитацію та підрив авторитету судової влади в суспільстві загалом.
		352.Правова природа таких гарантій полягає в тому, що вони не можуть розглядатися як особисті привілеї судді, а навпаки, мають публічно-правове призначення та служать засобом захисту від необґрунтованого притягнення до кримінальної відповідальності, політичної репресії, примусового усунення від виконання своїх посадових та професійних обов`язків.
		353.Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2019 року (справа № 536/2475/14-к, провадження № 13-34 кс 19) виклала правову позицію, згідно з якою гарантія незалежності суддів забезпечується тим, що виключно Генеральний прокурор або його заступник перевіряють підстави для повідомлення про підозру судді, складають та підписують її текст, а також можуть повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру. Письмове повідомлення про підозру судді, яке передбачає погодження і подальше підписання такого процесуального документа, може здійснюватися лише Генеральним прокурором або його заступником. Це повноваження Генерального прокурора або його заступника є винятковим і не може бути передоручене іншим особам. Генеральний прокурор або його заступник реалізують повноваження щодо письмового повідомлення про підозру судді незалежно від того, чи здійснюють вони процесуальне керівництво у конкретному кримінальному провадженні. Генеральний прокурор або його заступник можуть доручити вручення прийнятого (складеного) та підписаного ними повідомлення про підозру судді суб`єкту, уповноваженому здійснювати процесуальні дії в конкретному кримінальному провадженні. Вручення повідомлення про підозру судді уповноваженим суб`єктом за умови, що таке рішення було прийняте (складене) та підписане саме Генеральним прокурором або його заступником, не порушує гарантії суддівської незалежності [6].
		354.Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 29.05.2018 заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_89 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України (т.2, а.с.130-138).
		355.На восьмому аркуші тексту повідомлення про підозру міститься текст доручення від заступника Генерального прокурора прокурору ОСОБА_7 вручити вказаний процесуальний документ ОСОБА_11 . При цьому, прокурор ОСОБА_7 входив до складу групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні, що підтверджується текстом відповідної постанови (т.1, а.с.56-57), тобто суб`єктом, уповноваженим здійснювати процесуальні дії в цьому конкретному кримінальному провадженні.
		356.Саме прокурор ОСОБА_7 , якому було надано відповідне доручення і який був уповноваженим прокурором у цьому кримінальному провадженні, 29 травня 2018 року вручив письмовий текст такого повідомлення про підозру обвинуваченому та пам`ятку про його права та обов`язки, роз`яснивши їх зміст. 
		357.Таким чином, суд приходить до висновку, що суддівських гарантій у даному випадку не було порушено, оскільки повідомлення про підозру ОСОБА_11 було складено, підписано та у подальшому вручено належними суб`єктами та у відповідності до положень КПК України.
		 
		Щодо проведення досудового розслідування неуповноваженими особами
		358.Під час судового розгляду сторона захисту неодноразово наголошувала, що усе досудове розслідування здійснювалось неуповноваженими на те особами, оскільки рішення про визначення слідчої групи та старшого слідчої групи від 04.04.2018 (т.8, а/с 150) прийняте неуповноваженою на те особою. 
		359.Так, на думку обвинуваченого, відповідна постанова є незаконною з огляду на те, що керівник відділу детективів, який прийняв відповідне рішення, не є керівником органу досудового розслідування в розумінні п. 8 ч. 1 ст. 3 КПК України (у редакції, яка діяла на момент винесення відповідної постанови), а отже не має повноважень на визначення слідчої групи та старшого слідчої групи. Також обвинувачений зазначає, що на момент прийняття такого рішення відділ детективів не входив до переліку органів досудового розслідування, визначеного п. 1 ч. 2 ст. 39 КПК України, а отже особа, яка очолює відповідний відділ не є керівником органу досудового розслідування.
		360.На підтвердження своїх доводів обвинувачений надав ряд документів, які підтверджують, що детектив ОСОБА_90 , який прийняв відповідне рішення, не був керівником підрозділу, що, на думку обвинуваченого, очевидно свідчить про відсутність в нього повноважень керівника органу досудового розслідування визначати групу слідчих у кримінальному провадженні. 
		361.Оцінюючи вказані доводи сторони захисту, суд виходить з таких міркувань. 
		362.Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 39 КПК України, визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, уповноважений виключно керівник органу досудового розслідування. 
		363.Разом з тим, перелік органів досудового розслідування визначено у п. 1 ч. 2 ст. 38 КПК України, яка в редакції чинній на момент винесення постанови, передбачала, що органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є, зокрема, підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.
		364.В свою чергу, відповідно до положень п. 8 ч. 1 ст. 3 КПК України (у редакції, яка діяла на момент винесення відповідної постанови), керівником органу досудового розслідування - є, зокрема, начальник підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України та його заступники, які діють у межах своїх повноважень;
		365.Таким чином, для перевірки наявності у керівника Четвертого відділу детективів Першого підрозділу Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_91 повноважень на визначення слідчої групи та старшого слідчої групи у даному кримінальному провадженні, суду необхідно встановити, чи був Четвертий відділ детективів Першого підрозділу Головного підрозділу детективів НАБУ органом досудового розслідування, та, відповідно, чи була особа, яка очолює такий відділ керівником органу досудового розслідування, на момент винесення відповідної постанови.
		366.Враховуючи організаційну структуру Національного антикорупційного бюро, а саме той факт, що відділ детективів є самостійним структурним підрозділом Національного антикорупційного бюро України, до складу якого входять детективи, суд доходить до висновку, що останній слід вважати підрозділом детективів, в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 38 КПК України, а отже і органом досудового розслідування, уповноваженим на здійснення дізнання та досудового слідства. Так само, керівник відповідного відділу детективів є керівником самостійного структурного підрозділу Національного антикорупційного бюро України, до складу якого входять детективи, а отже у розмінні п. 8 ч. 1 ст. 3 КПК України (у редакції, яка діяла на момент винесення відповідної постанови), є керівником органу досудового розслідування, уповноваженим на визначення слідчої групи та старшого слідчої групи у кримінальному провадженні. 
		367.Суд критично відноситься до зауважень обвинуваченого з приводу того, що відповідні структурні підрозділи мають назву «відділ детективів», а тому не можуть вважатись «підрозділом детективів» в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 38 КПК, п. 8 ч. 1 ст. 3 КПК України (у редакції, яка діяла на момент винесення відповідної постанови). Судова колегія вважає такий підхід проявом зайвого формалізму, який не враховує дійсну волю законодавця та цілі, які він переслідував, наділяючи відповідні структурні підрозділи новоствореного правоохоронного органу повноваженнями на здійснення досудового розслідування. 
		368.Термін «підрозділ детективів», що використовується у зазначених нормах КПК України, введений до них на позначення окремих структурних одиниць Національного антикорупційного бюро України, до складу яких входять детективи, уповноважені на здійснення досудового розслідування і не визначає конкретні назви таких одиниць.
		369.Тобто, законодавець не встановлював переліку структурних підрозділів детективів, керівники яких за посадою вважались керівниками органу досудового розслідування і не обмежував перелік керівників підрозділів детективів виключно посадами керівника чи заступника керівника Головного підрозділу детективів як про це зазначає сторона захисту. 
		370.Будь-які внутрішні організаційні зміни в структурі правоохоронного органу, зокрема зміни в назвах окремих структурних одиниць, не можуть впливати на обсяг повноважень, визначених КПК України, а тому термін «підрозділ детективів» не підлягає звуженому тлумаченню, якого надає йому сторона захисту.
		371.При цьому колегія суддів відзначає, що відомості про детективів, які здійснюють досудове розслідування, були внесені до ЄРДР (т. 8, а/с 146-147), зазначеними детективами під процесуальним керівництвом прокурорів проводились процесуальні та слідчі дії, складались відповідні процесуальні документи, що свідчить про те, що розслідування проводилось уповноваженими особами та за відповідним рішенням керівника. 
		372.З цих підстав суд відхиляє доводи сторони захисту про те, що розслідування у справі здійснювалося неуповноваженими особами, а, відповідно, й щодо недопустимості доказів, отриманих під час досудового розслідування такими особами.
		 
		Щодо порушення порядку внесення відомостей до ЄРДР
		373.Сторона захисту стверджує, що в порушення ч.1 ст.214 КПК України, співробітники УСБУ в Дніпропетровській області самостійно не внесли до ЄРДР відомості про вчинення злочину одразу після отримання 03 квітня 2018 року від ОСОБА_12 заяви про вчинення злочину та не розпочали досудове розслідування за нею. Натомість, представник УСБУ в Дніпропетровській області не виконавши приписи ч. 1 ст. 214 КПК України, супровідним листом від 03 квітня 2018 року направив письмові пояснення ОСОБА_12 та долучені до нього копії матеріалів до САП ГПУ, не долучивши ані оригіналу, ані копії самої заяви про вчинення злочину. У свою чергу, прокурор 04 квітня 2018 року за відсутності оригіналу чи копії заяви ОСОБА_12 про вчинення злочину, в порушення ч. 1 ст. 214 КПК України, незаконно вніс до ЄРДР відповідні відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України. Обвинувачений наголошує, що оригінал заяви ОСОБА_12 був скерований прокурору лише 11.04.2018, тобто через сім днів після внесення прокурором викладених у ній відомостей до ЄРДР. 
		374.За таких обставин, обвинувачений вважає, що прокурор ОСОБА_7 незаконно та безпідставно вніс до ЄРДР відомості про вчинення злочину, а тому з самого початку було порушено належну правову процедуру, що потягло за собою порушення права обвинуваченого на справедливий судовий розгляд. 
		375.У зв`язку з цим, сторона захисту вважає, що одержання фактичних даних у цьому кримінальному провадженні з самого початку відбулось у неналежному процесуальному порядку, а тому всі докази у ньому мають бути визнані недопустимими. 
		376.Надаючи оцінку вказаним твердженням сторони захисту, колегія суддів виходить з такого. 
		377.Як встановлено колегією суддів, вказане кримінальне провадження було розпочате 04 квітня 2018 року на підставі матеріалів, отриманих від УСБУ в Дніпропетровській області. Так, із супровідного листа від 03.04.2018 №55/3-3376 із додатками вбачається, що т.в.о. начальника УСБУ у Дніпропетровській області направляє на адресу САП ГПУ документальні матеріали щодо можливої протиправної діяльності судді одного з районних судів Дніпропетровської області, а саме: інформування про виявлення ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України у діях судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_11 , копію заяви ОСОБА_12 від 03.04.2018 та копію його пояснень від 03.04.2018 із долученим до них наказом ФГ «Дар» №4/2018 від 21.03.2018 про прийняття ОСОБА_12 на роботу (т. 8, а/с 187-194). 
		378.Вказаний лист із додатками був отриманий САП ГПУ 04 квітня 2018 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції та відповідна резолюція заступника керівника САП ГПУ ОСОБА_92 . 
		379.Враховуючи вказані обставини, колегія суддів вважає правомірними дії прокурора ОСОБА_7 щодо внесення з дотриманням 24-годинного строку, а саме 04 квітня 2018 року, відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення із зазначенням як джерела отримання таких відомостей саме матеріалів правоохоронних та контролюючих державних органів, оскільки останні містили вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. 
		380.При цьому, той факт, що відповідні відомості були внесені не працівниками УСБУ у Дніпропетровській області, до яких із заявою звернувся ОСОБА_12 , не свідчить про будь-яке порушення з боку прокурора, оскільки ст. 214 КПК України надає йому таке право і не обмежує коло уповноважених на це суб`єктів виключно тими особами, які безпосередньо виявили відомості про злочин. 
		381.На законність дій прокурора так само не впливає той факт, що оригінал заяви про вчинення злочину був скерований пізніше дати внесення відомостей до ЄРДР, оскільки КПК України не висуває подібних вимог щодо оформлення матеріалів, які можуть бути підставою для початку досудового розслідування. Натомість лише вимагає перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого прийняти рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР, що і було здійснено у цьому кримінальному провадженні. 
		382.У зв`язку з викладеним, колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту про незаконність та безпідставність внесення прокурором відомостей до ЄРДР і як наслідок недопустимість усіх доказів у цьому кримінальному провадженні. 
		 
		Щодо констатації ЄСПЛ порушення права на справедливий судовий розгляд у цьому кримінальному провадженні 
		383. Як вказує обвинувачений, в ході судового розгляду 19 березня 2020 року ним було подано скаргу до Європейського суду з прав людини щодо допущених, на його думку, порушень під час досудового розслідування цього кримінального провадження. 
		384.Обвинувачений стверджує, що 07 травня 2020 року ЄСПЛ розглянув його скаргу і своїм рішенням встановив, що в судочинстві виникли проблеми, передбачені параграфом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а тому через констатоване істотне порушення прав людини усі докази у цьому кримінальному провадженні слід визнати недопустимими. 
		385.Колегія суддів вказані доводи відхиляє як абсолютно безпідставні і надумані, враховуючи, що подана обвинуваченим скарга рішенням від 07 травня 2020 року була визнана неприйнятною і будь-яких висновків по суті такої скарги і порушених у ній питань Європейський суд з прав людини не робив (т. 8, а/с 121-123). 
		386.Обвинувачений своїми доводами про протилежне намагається викривити реальний зміст та значення рішень ЄСПЛ щодо прийнятності скарг, безпідставно надаючи їм преюдиціального значення для цілей цього кримінального провадження, якого вони очевидно не мають з огляду на їх специфіку і коло вирішуваних ними питань. 
		 
		4.2.Щодо підстав для визнання окремих доказів недопустимими
		 
		Щодо відсутності підстав для проникнення та огляду приміщення пункту обміну валют 
		387.У своєму клопотанні та під час дослідження доказів сторона захисту зазначала, що результати проведення огляду пункту обміну валют від 15.05.2018 є недопустимими доказами, оскільки ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення огляду чи обшуку вказаного приміщення немає, а згода володільців на їх проведення не є добровільною з огляду на зміст їх зауважень до відповідного протоколу. 
		388.Вирішуючи питання про допустимість результатів вказаної слідчої дії, колегія суддів виходить з такого. 
		389.Проникнення до володіння особи з метою вчинення будь-яких дій є втручанням у право, захищене статтею 30 Конституції України та низкою міжнародних договорів, включаючи статтю 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Хоча це право і не є абсолютним, але будь-яке втручання в таке право має бути виправданим.
		390.Перш за все, таке втручання має ґрунтуватися на законі, який повинен тлумачитися і застосовуватися таким чином, щоб сутність цього фундаментального права особи не була порушена.
		391.Так, КПК України дійсно передбачає можливість проникнення до житла чи іншого володіння особи на підставі добровільної згоди його володільця. 
		392.Водночас, Верховний Суд неодноразово зазначав, що при оцінці того, чи надала особа, що володіє житлом чи іншим володінням, добровільну згоду на проникнення і здійснення слідчих дій у такому володінні, суд має виходити із сукупності всіх обставин, що супроводжували цю слідчу дію, враховуючи, але не обмежуючись наявністю письмового підтвердження такої згоди.
		393.Для того, щоб особа мала можливість прийняти інформоване рішення, чи надати доступ до свого володіння, вона має володіти інформацією, яка дозволяє їй врахувати свої права та інтереси й, можливо, інтереси інших осіб, які можуть бути порушені допуском органів правопорядку до володіння (правова позиція висловлена у Постанові ККС ВС від 19 січня 2021року у справі № 584/27/18) [7].
		394.Застосовуючи вказані правила до обставин цього кримінального провадження, колегія суддів приходить до таких висновків.
		395.Як встановлено колегією суддів, у цьому кримінальному провадженні перед початком проведення огляду володільці пункту обміну валют - ОСОБА_93 та ОСОБА_94 , дійсно надали свою письмову згоду на проникнення до нього з метою проведення у ньому огляду. При цьому, така письмова згода була надана останніми у присутності адвокатів ОСОБА_95 та ОСОБА_96 . Крім того, як вбачається з відеозапису відповідної слідчої дії, на ньому зафіксовано повторне надання володільцем - ОСОБА_93 такої згоди в усному порядку на початку проведення огляду (т. 9, а/с 97-111). 
		396.Наявність письмової згоди, у якій стверджується про добровільність надання дозволу на проникнення до приміщення з метою проведення саме слідчої дії - огляду, особисте підтвердження такої згоди в усному порядку та забезпеченість відповідних осіб правовою допомогою професійних адвокатів, свідчить про те, що такі особи були достатньою поінформовані для прийняття усвідомленого рішення щодо дозволу на проникнення до їх володіння. 
		397.За таких обставин, колегія суддів вважає, що у слідства були достатні передбачені законом підстави для проникнення до відповідного володіння особи для здійснення його огляду в порядку ст. 237 КПК України. 
		398.При цьому, виникнення у таких осіб заперечень щодо порядку проведення слідчої дії і зауважень щодо реалізації слідчими повноважень по вилученню виявленого майна вже після фактичного проведення такої слідчої дії не нівелює правомірності початкового проникнення до відповідного приміщення та не спростовує наявності для цього передбачених законом підстав. 
		399.На переконання колегії суддів, дії слідчих, які на початку, отримавши ясну і добровільну згоду від володільців приміщення, правомірно проникли до нього і провели у ньому огляд, не можуть визнаватись незаконними внаслідок подальшого вираження незгоди, викликаної незадоволенням діями детективів щодо вилучення виявленого майна. 
		400.З огляду на це, колегія суддів, відхиляє доводи обвинуваченого про відсутність законних підстав для проведення огляду приміщення пункту обміну валют і як наслідок про недопустимість результатів такої слідчої дії. 
		 
		Щодо позапроцесуального порядку отримання флеш-носія з пункту обміну валют ТОВ «ФК «Партнер»
		401.Сторона захисту просить визнати недопустимим протокол огляду від 06.08.2018 флеш-носія, отриманого від ФК «Партнер», у зв`язку із тим, що порушено порядок отримання вказаного флеш-носія. 
		402.Так, на переконання сторони захисту, отримання інформації, що міститься на такому носії мало здійснюватися на підставі ухвали слідчого судді, тобто шляхом отримання тимчасового доступу до речей та документів у порядку ст. 159 КПК України.
		403.Натомість, вказану інформацію отримано за письмовим запитом детектива, у матеріалах кримінального провадження відсутній відповідний судовий дозвіл на вилучення такої інформації, що свідчить про недопустимість такого доказу.
		404.Колегія суддів не погоджується із вказаними доводами, з огляду на таке.
		405.Одним із способів збирання доказів стороною обвинувачення є витребування від особи речей та документів, що регламентується ч.2 ст. 93 КПК України. Зазначений спосіб передбачає спрощений порядок отримання запитуваних речей та документів, оскільки за добровільної згоди власника/володільця надання таких речей та документів, забезпечить швидке отримання доказів.
		406. Отримання речей та документів у порядку, передбаченому Главою 15 КПК України, здійснюється у випадках, якщо запитувані відомості містять охоронювану законом таємницю або ж у випадку, коли такі відомості не можуть бути отримані внаслідок наявності певних перешкод для цього (відсутність добровільної згоди).
		407.У випадку ж наявності такої добровільної згоди використання такого заходу забезпечення як тимчасовий доступ до речей та документів не потребується, оскільки доступ ніким не обмежується. Тож, відсутність ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні особи і які особа надала добровільно, жодним чином не може зумовити їх недопустимість як доказів (вказане узгоджується із правовою позицією ККС ВС висловленою у постанові від 20 жовтня 2022 року у справі № 565/1354/19)[8].
		408.Як встановлено із матеріалів кримінального провадження, 16.05.2018 детектив НАБУ ОСОБА_97 звернувся із відповідною вимогою до ТОВ «ФК» Партнер» про витребування копії відеозаписів камер спостереження у приміщенні ВП №5 ТОВ «ФК» Партнер», яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. С. Єфремова, буд., 1 , оф., 1 за період з 10 год. 00 хв. 10 год. 20 хв. 15.05.2018 року (т. 10, а/с 56-57).
		409.На виконання вказаної вимоги без будь-яких заперечень ТОВ «ФК» Партнер» 16.05.2018 надав на флеш-носії запитувані відомості, а саме - відеозаписи із камер спостереження із запитуваного детективом місця та за вказаний період часу (т.10, а/с 58-59). 
		410.Таким чином, на переконання колегії суддів, органом досудового розслідування дотримано порядок отримання відповідного доказу, зокрема здійснено його у відповідності до положень ч.2 ст. 93 КПК України, а тому відсутні підстави для визнання недопустимим протоколу подальшого огляду такого флеш-носія. 
		 
		Щодо порядку залучення ОСОБА_12 до проведення НС(Р)Д 
		411.Сторона захисту у своїх клопотаннях та в ході дослідження протоколів НС(Р)Д неодноразово зазначала про порушення порядку залучення ОСОБА_12 до проведення НС(Р)Д, у зв`язку з чим просила визнати усі протоколи за результатами їх проведення недопустимими доказами.
		412.Так, обвинувачений вказував, що в матеріалах кримінального провадження є виключно рішення про залучення ОСОБА_12 до проведення контролю за вчиненням злочину від 14.05.2018, а тому його участь у інших НС(Р)Д є незаконною. 
		413.На переконання захисту, оперативні працівники не мали права самостійно залучати ОСОБА_12 до участі в проведенні аудіо-, відеоконтролю особи від 02, 11, 15, 22 травня 2018 року, оскільки на момент їх проведення було відсутнє рішення слідчого або прокурора про його залучення до участі в НС(Р)Д, а самостійно та за власною ініціативою приймати такі рішення оперативні працівники неуповноважені. 
		414.При цьому, після того, як в ході судового розгляду прокурором було долучено відповідну постанову слідчого про залучення ОСОБА_12 від 04.04.2018 до слідчих дій та письмову згоду останнього на таке залучення, сторона захисту все одно наполягала на своїх доводах, стверджуючи, що вказані документи є недопустимими і сфальсифікованими, оскільки:
		-стосуються залучення лише до слідчих розшукових дій, а не до негласних слідчих розшукових дій;
		-складені набагато раніше дати прийняття рішень про проведення яких-небудь негласних слідчих (розшукових) дій у цьому кримінальному провадженні;
		-не відкривались стороні захисту під час виконання вимог ст. 290 КПК України;
		-винесені заднім числом, фактично сфальсифіковані, оскільки на них немає жодних грифів секретності. 
		 
		415.Оцінюючи вказані доводи сторони захисту, колегія суддів виходить з таких міркувань. 
		416.Так, у судовому засіданні від 07 липня 2021 року під час судового розгляду та дослідження доказів сторони обвинувачення, прокурор на спростовування позиції сторони захисту щодо недопустимості усіх результатів НС(Р)Д через відсутність рішення слідчого чи прокурора про залучення ОСОБА_12 до їх проведення, долучив ряд документів (т. 20, а/с 50-54), а саме:
		-постанову детектива від 04.04.2018, якою ОСОБА_12 було залучено до участі у проведенні слідчих дій у цьому кримінальному провадженні;
		-письмову згоду ОСОБА_12 від 04.04.2018 на його залучення до проведення слідчих дій у цьому кримінальному провадженні;
		-протокол попередження про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування та роз`яснення прав особи, залученої до проведення слідчих дій від 04.04.2018. 
		 
		417.Із вказаних документів колегією суддів встановлено, що у відповідності до законодавчих положень, уповноважена особа залучила ОСОБА_12 до участі у слідчих діях, а тому проведення за його участю в т.ч. негласних слідчих (розшукових) дій було правомірним. При цьому, негласні слідчі (розшукові) дії є різновидом слідчих дій, які однак мають таємний (негласний) характер, а тому доводи обвинуваченого про те, що вказані документи не стосувались проведення НС(Р)Д суд відхиляє. 
		418.Складання таких документів до прийняття рішення про проведення конкретних НС(Р)Д не зумовлює їх незаконність і не свідчить про будь-які порушення, оскільки КПК України не передбачає необхідності прийняття окремих рішень про проведення кожної НС(Р)Д (наявності дозвільних документів на їх проведення є достатнім). При цьому, з боку органу досудового розслідування цілком передбачувано було залучити свідка ОСОБА_12 до їх проведення, враховуючи специфіку розслідування корупційних злочинів, яке завжди супроводжуються проведенням саме негласних слідчих розшукових дій. Кримінальний процесуальний закон не забороняє стороні обвинувачення отримувати згоду особи її на залучення до участі в НСРД в день, що передує даті прийняття рішення про проведення контролю за вчиненням злочину чи ухвалення слідчим суддею рішення про дозвіл на проведення НСРД (аналогічна правова позиція висловлена у постанові ККС ВС від 24 грудня 2022 року у справі №754/10882/17) [9].
		419.Щодо недопустимості вказаних документів як доказів через невчасне їх відкриття стороні захисту, колегія суддів відзначає, що за змістом ст. 84, 99 КПК України, документи про залучення особи до проведення слідчих дій не є самостійним доказом у кримінальному провадженні, оскільки не містять будь-яких відомостей, які можуть бути використані для встановлення обставин, що підлягають доказуванню. Такі документи є лише процесуальною підставою для отримання доказів за участю певної особи, а тому їх невідкриття в порядку ст. 290 КПК України не може автоматично призводити до визнання недопустимими зібраних у такий спосіб доказів. 
		420.Натомість, відповідні процесуальні документи мають досліджуватись судом з метою надання оцінки правових підстав для проведення відповідних слідчих дій і вирішення питання про допустимість в якості доказів їх результатів. З огляду на це та з метою забезпечення принципу змагальності, відповідні документи мають бути відкриті стороні захисту не пізніше ніж під час судового розгляду для того, щоб остання мала достатні можливості і час у змагальному процесі довести перед судом аргументи щодо допустимості відомостей, отриманих на підставі таких документів (вказане узгоджується із позицією ВП ВС, викладеною у постанові від 16 жовтня 2019 року по справі 640/6847/15-к) [10]. 
		421.Як вказує Верховний Суд у своїй постанові від 11.05.2021 у справі № 737/838/16-к, на відміну від доказів, що стосуються предмета доказування, обсяг яких сторона обвинувачення має можливість визначити наперед, виходячи з вимог статті 91 КПК та характеру обвинувачення, характер і обсяг доказів, які стосуються обставин, що не стосуються предмета доказування, але можуть мати значення, наприклад, для з`ясування допустимості чи достовірності наданих сторонами доказів, практично неможливо визначити наперед. У змагальному процесі жодна зі сторін не може достеменно передбачити наперед весь хід судового процесу і обсяг доказів, який їй знадобиться для обстоювання своєї позиції. Враховуючи, що сторони вільні у використанні своїх процесуальних прав і самостійно обирають стратегію і тактику ведення справи (статті 22 та 26 КПК), у тому числі тактику спростування доказів, наданих протилежною стороною, обсяг доказів, які можуть бути надані на спростування чи, навпаки, на підтвердження допустимості чи достовірності доказів, не може бути визначено заздалегідь, оскільки залежить від динаміки кримінального провадження, яка визначається головним чином діями сторін у процесі. 
		422.Таким чином, сторона, у володінні якої знаходяться докази, які обґрунтовують допустимість інших наданих доказів, приймає рішення про необхідність їх надання суду лише у випадку, якщо допустимість цих доказів обґрунтовано поставлена під сумнів на тих чи інших підставах. У такому разі у сторони, яка надала спірний доказ, виникає обов`язок довести його допустимість (частина 2 статті 92 КПК), надавши інші докази, і, відповідно, як умова надання доказу - обов`язок відкрити їх іншій стороні. У той же час суд, що розглядає справу, має забезпечити стороні можливість підготувати свою позицію щодо наданого доказу, який не був відкритий стороні на більш ранніх стадіях провадження [11].
		423.У зв`язку з викладеним, колегія суддів вважає правомірним відкриття відповідних документів і надання їх суду лише під час судового розгляду, а не під час виконання вимог ст. 290 КПК України, оскільки вони не мають відношення до предмету доказування, а подавались на спростування доводів сторони захисту про недопустимість протоколів НС(Р)Д, озвучених вже під час судового розгляду цього кримінального провадження.
		424.Крім того, суд враховує, що у ході виконання вимог ст. 290 КПК України стороні захисту відкривались протоколи НС(Р)Д, з яких їм стало відомо про участь ОСОБА_12 у їх проведенні, однак ані обвинувачений, ані його захисник будь-яких клопотань чи зауважень щодо обсягу відкритих їм матеріалів не заявляли, в т.ч. і щодо відсутності документів, якими він був залучений до таких слідчих дій. Вказане свідчить про те, що сторона захисту на той момент не вважала цей документ таким, що має істотне значення для виправдання обвинуваченого чи для правової позиції захисту в цілому.
		425.Також суд бере до уваги, що з моменту відкриття прокурором відповідних документів і до закінчення судового розгляду сторона захисту мала достатні можливості і час (більше ніж півтора роки) у змагальному процесі довести перед судом аргументи щодо недопустимості відомостей, отриманих в результаті проведення НС(Р)Д, в сукупності з оцінкою правових підстав для їх проведення за участю саме ОСОБА_12 . 
		426.При цьому, вказану можливість сторона захисту безперешкодно реалізувала в ході дослідження судом матеріалів НС(Р)Д, про що свідчать неодноразові звернення із клопотаннями про визнання їх недопустимими в якості доказів, зокрема, і з підстав порушення порядку залучення до їх проведення ОСОБА_12 . 
		427.Отже, під час судового розгляду цього кримінального провадження не було порушено балансу інтересів сторін кримінального провадження, вони нарівно використовували надані їм процесуальні права на збирання та подання до суду доказів та у зв`язку з цим мали достатньо часу для обстоювання своїх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Відкриття стороні захисту вказаних матеріалів було здійснено з дотриманням вимог ч. 11 ст. 290 КПК України, а відтак немає підстав для визнання недопустимими протоколів, складених на підставі зазначених документів.
		428.Що стосується доводів обвинуваченого про підробку та фальсифікацію таких документів в частині їх складання «заднім числом», то вони ґрунтуються виключно на його суб`єктивних припущеннях, є надуманими та будь-якими конкретними і об`єктивними відомостями не підтверджуються. Самі лише суб`єктивні припущення сторони захисту за відсутності будь-яких об`єктивних відомостей щодо підробки дати документів не можуть бути підставою для визнання таких документів сфальсифікованими. Особливого значення вказане твердження набуває за умови, що ОСОБА_12 , підписи якого містяться на таких документах, у ході його допиту в судовому засіданні підтвердив факт їх підписання у вказану дату. 
		429.Крім того, у своїх клопотаннях сторона захисту неодноразово зазначала про неможливість залучення ОСОБА_12 до проведення будь-яких НС(Р)Д через відсутність у нього допуску до державної таємниці та про недопустимість у зв`язку з цим результатів таких проведених за його участю НС(Р)Д. 
		430.Вказані доводи, на переконання суду є безпідставними, оскільки чинне законодавство не містить вимог щодо залучення до участі в проведенні НСРД лише осіб, які мають право доступу до державної таємниці. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» на таких осіб покладається тільки обов`язок зберігати таємницю, що стала їм відома у зв`язку з проведенням такої діяльності. До того ж, в процесуальних документах з відомостями про НСРД, які підлягали засекреченню (постанови, ухвали, протоколи), не міститься підписів свідка ОСОБА_12 щодо ознайомлення з цими матеріалами (аналогічна позиція відображена у постановах ККС ВС від 05 серпня 2020 року у справі № 700/361/17 та від 24 вересня 2020 року у справі № 738/689/19) [12].
		431.За таких обставин, колегією суддів не встановлено порушень порядку залучення ОСОБА_12 до участі у проведенні НС(Р)Д, які б зумовлювали недопустимість їх результатів в якості доказів. 
		 
		Щодо проведення аудіо-, відеоконтролю за участю ОСОБА_12 до початку проведення контролю за вчиненням злочину
		432.Сторона захисту вважає порушенням вимог КПК України дії оперативних працівників, які до винесення постанови про контроль за вчиненням злочину встановили на свідка ОСОБА_12 аудіо-, відеозаписуючу техніку і направили пропонувати неправомірну вигоди та вчиняти будь-які дії, які б спонукали обвинуваченого до вчинення злочину, тобто фактично розпочали проведення контролю за вчинення злочину. 
		433.Вказані доводи суд відхиляє як безпідставні, оскільки ч. 6 ст. 246 КПК України передбачає можливість залучення інших осіб до проведення будь-яких негласних слідчих (розшукових) дій, при цьому вказана стаття не містить будь-яких обмежень щодо можливості залучення таких осіб до проведення аудіо-, відеоконтролю особи, шляхом забезпечення таких осіб засобами аудіо-, відеозапису. 
		434.Колегія суддів не погоджується з доводами обвинуваченого про те, що залучення ОСОБА_12 до проведення 02 та 11 травня 2018 року аудіо-, відеоконтролю особи вже свідчило про початок контролю за вчиненням злочину до винесення відповідної постанови прокурора, оскільки зі змісту протоколів не вбачається будь-яких ознак проведення у цей період операції з контрольованого вчинення корупційного діяння у вигляді спеціального слідчого експерименту. 
		435.Так, відповідно до пункту 1.12.4. Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, спеціальний слідчий експеримент полягає у створенні слідчим та оперативним підрозділом відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою перевірки дійсних намірів певної особи, у діях якої вбачаються ознаки тяжкого чи особливо тяжкого злочину, спостереження за її поведінкою та прийняттям нею рішень щодо вчинення злочину. 
		436.При цьому, відповідно до практики Верховного суду, фактичним початком слідчого експерименту слід вважати дії зі створення штучної обстановки, незалежно від дій особи, щодо якої проводиться такий експеримент (правова позиція висловлена у постанові ККС ВС від 12 травня 2021 року у справі № 750/10362/17) [13]. 
		437.У свою чергу, здійснюваний за участю ОСОБА_12 аудіо-, відеоконтроль особи 02 та 11 травня 2018 року вказаним ознакам не відповідає, оскільки у цей період здійснювалась виключно фіксація розмов ОСОБА_11 щодо обставин судового розгляду ним кримінальної справи відносно ОСОБА_13 , за прийняття рішень в межах якої він попередньо просив надати йому неправомірну вигоду. Під час проведення вказаної НС(Р)Д не відбувалось створення будь-яких умов чи елементів штучної обстановки для реалізації особою своєї злочинної діяльності, що могло б свідчити про фактичний початок спеціального слідчого експерименту (т. 14, а/с 124-135). 
		438.За таких обставин, доводи обвинуваченого у цій частині колегія суддів також відхиляє. 
		 
		Щодо відсутності ухвали на проведення НС(Р)Д
		439.Сторона захисту вказувала на невідкриття їй ухвали про дозвіл на проведення негласних слідчих дій, а саме ухвали слідчого судді Апеляційного суду Київської області про надання дозволу на проведення негласних слідчих дій від 23 квітня 2018 року, яку доручено виконати оперативному підрозділу УСБУ у Дніпропетровській області.
		440.Так, обвинувачений зазначив, що йому було відкрито ухвалу слідчого судді Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_98 від 23.04.2018 року про надання дозволу на проведення негласних слідчих дій, які за дорученням заступника керівника САП ОСОБА_92 було доручено провести детективу ОСОБА_100 .
		441. В той же час, у матеріалах кримінального провадження міститься доручення детектива ОСОБА_74 на ім`я начальника Управління СБ України у Дніпропетровській області ОСОБА_101 щодо виконання ухвали слідчого судді Апеляційного суду Київської області від 23.04.2018 №01-8658т/НСД та проведення зазначених у ній НСРД, а також повернення ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_98 від 23.04.2018 року.
		442. Однак, всупереч цьому дорученню, співробітник УСБУ у Дніпропетровській області ОСОБА_25 без відповідного доручення розпочав негласні слідчі дії з посиланням на ухвалу слідчого судді Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_98 від 23.04.2018 року та яку зазначав у протоколах за результатами проведення НСРД.
		443.За таких обставин, сторона захисту вважає, що у даному кримінальному провадженні було винесено дві ухвали про надання дозволу на проведення НСРД, в т.ч. і ухвала слідчого судді Апеляційного суду Київської області від 23.04.2018 року. Однак, документів, що стали підставою для проведення вказаних негласних слідчих дій (відповідної ухвали, клопотання, матеріалів засекречення та розсекречення) не було долучено до матеріалів кримінального провадження та не відкрито стороні захисту у порядку ст. 290 КПК України. 
		444.У зв`язку із цим обвинувачений та його захисник вважають, що всі протоколи за результатами негласних слідчих дій у цьому кримінальному провадженні є недопустимими.
		445.Колегія суддів відхиляє зазначені доводи сторони захисту, з огляду на таке. 
		446.Досліджуючи матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що усі негласні слідчі (розшукові) дії відносно ОСОБА_11 , проведення яких допускається лише за рішенням суду, здійснено на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_98 від 23 квітня 2018 року №01-8658т/НСД. (т.14, а/с. 117-119).
		447.24.04.2018 за дорученням заступника керівника САП ОСОБА_92 № 20/3-850т виконання зазначеної ухвали покладено на детектива НАБУ ОСОБА_100 (т. 14. а/с 120-121). 
		448.Проведення негласних слідчих (розшукових) дій за вказаною ухвалою від 25.04.2018 детективом ОСОБА_74 було доручено оперативним працівникам СБ України у Дніпропетровській області. При цьому, у змісті вказаного доручення було зазначено, що у кримінальному провадженні № 42018000000000814 від 04.04.2018 було надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій ухвалою слідчого судді Апеляційного суду міста Києва від 23.04.2018 №01-8658т/НСД. У прохальній частині вказаного доручення, з урахуванням відомостей про таку ухвалу було доручено виконати ухвалу слідчого судді Апеляційного суду Київської області від 23.04.2018 №01-8658т/НСД та провести вказані у ній НСРД (т. 14, а/с 122-123).
		449.На переконання колегії суддів, доручення виконати ухвалу слідчого судді Апеляційного суду Київської області, а не ухвали слідчого судді Апеляційного суду міста Києва є опискою, яка допущена детективом ОСОБА_74 . 
		450.Такий висновок ґрунтується на тому, що дата (23 квітня 2018), реєстраційний номер ухвали (№01-8658т/НСД), яку доручено виконувати, повністю відповідають реквізитам ухвали слідчого судді Апеляційного суду міста Києва (т.14, а/с. 117-119). 
		451.Більше того, у всьому змісті вказаного доручення, окрім першого абзацу прохальної частини, зазначається про ухвалу слідчого судді Апеляційного суду м. Києва та абзацом 3 прохальної частини визначено повернути таку ухвалу до НАБУ.
		452.Також колегія суддів відзначає, що відповідно до п.3.4. Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, передбачено, що до доручення слідчого, прокурора додається ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії чи постанова слідчого, прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії.
		453.На виконання вказаних вимог, до доручення детектива ОСОБА_74 від 25.04.2018 було додано саме ухвалу слідчого судді Апеляційного суду м. Києва від 23.04.2018 №01-8658т/НСД.
		454.За таких обставин, колегія суддів вважає, що допущена описка у дорученні детектива ОСОБА_74 є помилкою та не викликає жодних сумнівів у тому, яку ухвалу доручено виконувати працівникам оперативного підрозділу СБ України у Дніпропетровській області. 
		455.В усіх протоколах про результати негласних слідчих (розшукових дій) було зазначено, що вони проведені на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_98 від 23.04.2018, що також свідчить про існування лише однієї ухвали про дозвіл на проведення негласних слідчих дій у цьому кримінальному провадженні, яка була відркита стороні захисту і на підставі якої проведено усі НС(Р)Д у цьому провадженні (т. 14, а/с 124-149, 190-203).
		456.Інших відомостей, окрім наявної описки, які б натомість свідчили про існування зазначеної обвинуваченим ухвали не надано, а тому суд вважає безпідставними та надуманими доводи обвинуваченого про недопустимість протоколів негласних слідчих дій, у зв`язку із невідкриттям процесуальних документів, на підставі яких вони проведені. 
		 
		Щодо недопустимості результатів негласних слідчих (розшукових) дій через їх передоручення оперативному підрозділу УСБУ в Дніпропетровській області
		457.Обвинувачений та його захисник вважають, що протоколи результатів негласних слідчих дій є недопустимими доказами, оскільки такі слідчі дії були проведені в порушення порядку КПК України через передоручення їх здійснення оперативним підрозділом УСБУ В Дніпропетровській області. 
		458.Як вказує обвинувачений, проведення негласних слідчих дій було доручено проводити виключно детективу ОСОБА_100 , що підтверджується дорученням заступника керівника САП ОСОБА_92 від 24.04.2018.
		459.Водночас, наступного дня детектив ОСОБА_74 доручив проведення цих негласних дій оперативним працівникам Управління СБ України у Дніпропетровській області. 
		460.Такі дії, на переконання захисту, є порушенням, яке тягне за собою визнання недопустимими усіх результатів НСРД, оскільки: 
		- доручення прокурора ОСОБА_92 та детектива ОСОБА_74 не винесено у формі постанови;
		- проведення відповідних НСРД, зазначених в ухвалі від 23.04.2018 було доручено виключно детективу НАБУ ОСОБА_100 , який в силу положень ст.41 КПК України також є оперативним працівником;
		- детектив ОСОБА_74 , без письмового доручення детектива ОСОБА_100 та погодження з керівником органу досудового розслідування, передоручив керівнику іншого оперативного підрозділу (УСБУ в Дніпропетровській області) проведення негласних слідчих дій, дозвіл на проведення яких надано іншою ухвалою.
		461.Таким чином, обвинувачений вважає, що оперативні працівники Управління УСБУ у Дніпропетровській області не мали належного доручення на виконання ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва від 23.04.2018, тобто не були уповноваженими проводити на її підставі негласні слідчі дії, а тому усі протоколи НСРД за їх результатами мають бути визнаними недопустимими.
		462.Колегія суддів вважає вказані твердження обвинуваченого необґрунтованими та такими, що не відповідають обставинам цієї справи.
		463.Зауваження обвинуваченого щодо оформлення відповідного доручення прокурора не у формі постанови не відповідають положенням закону, оскільки чинне законодавство не висуває вимоги оформлювати таке рішення саме у формі постанови. 
		464.Так, положеннями п.1.7 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, передбачено, що суб`єкти, уповноважені на проведення негласних слідчих (розшукових) дій проводять їх на підставі письмового доручення слідчого, прокурора. При цьому, пунктом 1.9. вказаної інструкції передбачено перелік процесуальних документів, на підставі яких проводяться негласні слідчі дії, серед яких, доручення.
		465.Таким чином, доручення є окремим процесуальним документом, який виноситься прокурором чи слідчим, та на підставі якого оперативними працівниками можуть проводитися негласні слідчі дії.
		466.Щодо доводів обвинуваченого про те, що проведення НСРД доручалося виключно детективу ОСОБА_100 , то суд вважає, що це є викривленим трактуванням відповідного доручення прокурора від 24.04.2018 (т. 14. а/с 120-121).
		467.На переконання колегії суддів, вказане доручення не передбачає надання вказівки проводити НСРД виключно ОСОБА_100 , а лише було адресовано на ім`я останнього. Суд відзначає, що досудове розслідування здійснюється групою детективів, до якої у кримінальному провадженні №42018000000000814 від 04.04.2018 входив в т.ч. детектив ОСОБА_100 , який був старшим групи детективів. (т. 8, а/с 150-151). Відповідно до п.1.ч.2 ст. 39 КПК України до повноважень старшого групи належить керувати діями інших слідчих. Тому, на переконання суду, цілком логічним видається вказівка у відповідному дорученні саме старшого групи детективів, однак таке зазначення не обмежує коло виконавців такого доручення виключно ним.
		468.Доводи сторони захисту щодо передоручення проведення таких НСРД, яке відбулося у цій справі, колегія суддів також відхиляє, виходячи з таких міркувань. 
		469.Положеннями ч. 4 ст. 40 КПК України передбачено обов`язковість для слідчого доручень та вказівок прокурора. На виконання вказаного обов`язку детективами слідчої групи у кримінальному провадженні №42018000000000814 від 04.04.2018 мало бути забезпечено здійснення доручення прокурора від 23.04.2018 щодо виконання ухвали від 23.04.2018, при цьому порядок, зокрема виконання його детективами НАБУ як оперативними працівниками, не конкретизувався.
		470.У цьому контексті колегія суддів відзначає, що законодавство України, зокрема положення ст. 10 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» та ст.ст. 3, 38, 41 КПК України, дійсно наділяє детективів НАБУ повноваженнями як слідчого, так і працівника оперативного підрозділу.
		471.Водночас, у ході проведення досудового розслідування детективи, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності та у реалізації своїх повноважень. 
		472.Так, детективом ОСОБА_74 було реалізовано свої повноваження як слідчого слідчої групи у кримінальному провадженні №42018000000000814 від 04.04.2018 та у відповідності до п.3 ч.2 ст. 40 КПК України ним доручено проведення НСРД оперативним працівникам УСБУ в Дніпропетровській області. При цьому, таке доручення надано та надіслано керівнику УСБУ в Дніпропетровській області, що цілком узгоджується із положеннями п. 3.3 Інструкції.
		473.Тобто вказане доручення було реалізацією повноважень слідчого, а не передоручення оперативним працівником іншому оперативному підрозділу проведення негласних слідчих дій, як зазначає обвинувачений. Доводи обвинуваченого щодо винесення такого доручення лише за письмовим дорученням ОСОБА_100 чи за письмовим погодженням керівника органу досудового розслідування не грунтуються на чинному законодавстві.
		474.За таких обставин, колегія суддів вважає, що доручення детектива ОСОБА_74 від 24.04.2018 винесено ним правомірно, а тому відсутні підстави для визнання недопустимими протоколів НСРД, проведених на виконання такого доручення. 
		 
		Щодо відсутності повної фіксації судового засідання по розгляду клопотання про проведення обшуку 
		475.Сторона захисту, посилаючись на п. 4 ч. 3 ст. 87 КПК України, стверджує про недопустимість протоколу обшуку службового кабінету ОСОБА_11 від 24.05.2018 та похідних від нього доказів (протоколів огляду вилученого у ході його проведення майна), оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про повну фіксацію судового засідання по розгляду клопотання про дозвіл на проведення обшуку.
		476.Вказані доводи колегія суддів відхиляє як безпідставні, оскільки в розпорядженні колегії суддів наявний технічний запис судового засідання у справі №760/12637/18 (провадження 1-кс/6837/18), на якому зафіксовано розгляд суддею Солом`янського районного суду м. Києва за участю детектива клопотання заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_111 про надання дозволу на проведення обшуку у службовому кабінеті судді ОСОБА_11 , поданого у межах цього кримінального провадження (т. 15, а/с 50-52). 
		477.Таким чином, колегія суддів встановила, що розгляд слідчим суддею клопотання про проведення обшуку супроводжувався повною фіксацією судового засідання, а тому немає підстав для визнання недопустимими доказами результатів такого обшуку та похідних від нього доказів. 
		478.Той факт, що на технічному записі відсутня фіксація проголошення письмового тексту ухвали не свідчить про будь-яке порушення з боку слідчого судді чи про не набрання такою ухвалою законної сили, оскільки, відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів не здійснюється у випадку неприбуття усіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні. 
		479.У цьому контексті колегія суддів відзначає, що голослівно стверджуючи про не проголошення слідчим суддею повного тексту ухвали про дозвіл на проведення обшуку, захист не надав суду доказів своїх доводів, маючи при цьому достатньо часу та можливостей отримати відомості журналу судового засідання, а у разі неможливості отримати такі дані самостійно - заявити суду клопотання про витребування відповідної інформації. 
		480.За таких обставин, у колегії суддів відсутні будь-які підстави для висновків про не набрання чинності ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку і відповідно про недопустимість зібраних на її підставі доказів та похідних від них. 
		 
		Щодо огляду листування без дозволу слідчого судді на проведення НС(Р)Д
		481.У своїх клопотаннях та в ході дослідження доказів сторона захисту неодноразово просила суд визнати недопустимими протоколи огляду листування, наявного на мобільних телефонах вилучених у ході проведення обшуків. На переконання сторони захисту, такий огляд передбачав втручання у приватне спілкування, яке могло відбуватись виключно на підставі ухвали слідчого судді суду апеляційної інстанції про дозвіл на проведення НС(Р)Д - зняття інформації з електронних інформаційних систем, а таких ухвал прокурором не надано. 
		482.Колегія суддів відповідні доводи захисту відхиляє, оскільки проведення огляду наявного на вилучених під час обшуку технічних пристроях особистого листування осіб, яке відбулось у минулому і яке не має підстав проводити в умовах таємності та негласності, не є видом негласних слідчих (розшукових) дій і не потребує попереднього отримання дозволу слідчого судді у порядку, передбаченому Главою 21 КПК України для здійснення зняття інформації з електронних інформаційних систем.
		483.Так, втручання у приватне спілкування в нетаємний спосіб, яким є огляд виявлених під час обшуку або вилучених в результаті такого обшуку, регламентується іншими нормами КПК України, аніж статті 258 та 264 КПК, на які посилається сторона захисту.
		484.На переконання колегії суддів, ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку з метою відшукання та вилучення речей, у тому числі електронних носіїв інформації, які містять інформацію, що має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, є не тільки дозволом на проникнення у житло чи інше володіння особи, але одночасно може бути і дозволом на втручання в приватне спілкування осіб, оскільки електронні носії інформації можуть містити також інформацію, дотичну до обставин кримінального провадження, іншу інформацію, неналежну до предмету доказування, в тому числі особистого характеру, яка також може бути пов`язана із обставинами кримінального провадження, що розслідується. Надання дозволу слідчим суддею, судом на відшукання та вилучення електронних інформаційних систем чи їх частин презюмує необхідність ознайомлення слідчого з їх змістом для визначення належності чи неналежності такої інформації до обставин кримінального провадження. 
		485.У зв`язку з цим, колегія суддів вважає, що надаючи дозвіл на вилучення технічних пристроїв, слідчий суддя здійснює також і судовий контроль за втручанням у особисте листування, оскільки дозвіл на вилучення технічних пристроїв надається з метою отримання доступу до їх вмісту та їх огляду. 
		486.Протоколи огляду речей та документів, які захист просить визнати недопустимими, були складені за результатами огляду мобільних телефонів, що були вилучені в ході ряду обшуків, кожен з яких був санкціонований ухвалами слідчих суддів, якими прямо надано дозвіл на їх вилучення.
		487.Отже, втручання у приватне спілкування в цьому випадку відбувалось (1) на підставі судового рішення; (2) для встановлення обставин тяжкого корупційного злочину, що свідчить про дотримання під час цього кримінального провадження гарантії таємниці спілкування, передбаченої ч. 2 ст. 14 КПК України.
		488.Що стосується доводів про недопустимість результатів огляду мобільного телефону ОСОБА_12 (протокол від 15.05.2018), то колегія суддів зауважує, що згідно з положеннями ч. 2 ст. 265 КПК України (в редакції, що діяла на момент проведення огляду), здобуття відомостей з електронних інформаційних систем, доступ до яких не обмежується їх власником, не потребує дозволу слідчого судді. Як встановлено колегією суддів, свідок ОСОБА_12 добровільно видав свій мобільний телефон для огляду і такий огляд проводився за його участю (т. 10, а/с 66-85), а тому для здобуття з нього відомостей слідству не потребувалось отримувати ухвалу слідчого судді про дозвіл на проведення НС(Р)Д у виді зняття інформації з електронних інформаційних систем. 
		489.У зв`язку з викладеним, судом не встановлено підстав для визнання відповідних доказів недопустимими з вказаної стороною захисту підстави. 
		 
		Щодо складання протоколу про результати контролю за вчиненням злочину за відсутності сторони захисту
		490.На переконання сторони захисту, протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 18.06.2018 також складений з порушенням вимог КПК України. Зокрема, всупереч вимог ч. 4 ст. 271 КПК України, він був складений не у день фактичного закінчення контролю за вчиненням злочину і не у присутності особи, щодо якої він проводився. 
		491.Судом встановлено, що протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 18 червня 2018 року було складено на 24-ий день після проведення вказаної негласної слідчої дії і вже у м. Києві у приміщенні службового кабінету НАБУ за відсутності ОСОБА_11 , (т.14, а/с №209-211).
		492.Згідно з ч. 4 ст. 271 КПК України, про результати контролю за вчиненням злочину складається протокол, до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії. Якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол у присутності такої особи. 
		493.Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, безпосередньо після винесення обвинуваченим судового рішення, яким обумовлювалось попереднє одержання неправомірної вигоди, проведено обшук його службового кабінету.
		494.При цьому, вказані дії здійснювались у присутності понятих та сторони захисту із застосуванням технічних засобів фіксації. Таким чином, в даному випадку контроль за вчиненням злочину фактично закінчився відкритим фіксуванням, а тому складання протоколу про результати проведення вказаного НСРД мало б здійснюватися у присутності обвинуваченого.
		495.Водночас, складання такого протоколу потребувало значного часу у зв`язку з великим обсягом інформації, яку необхідно було опрацювати для його оформлення (фіксація усіх подій, зустрічей та розмов за період з 14 по 25 травня 2018 року), а тому в органу досудового розслідування об`єктивно була відсутня можливість скласти його у присутності сторони захисту безпосередньо у день проведення обшуку. 
		496.З цих підстав колегія суддів вважає виправданим складання вказаного протоколу пізніше фактичного завершення НСРД, оскільки це жодним чином не вплинуло на повноту та правомірність досудового розслідування. 
		497.При цьому, в даному випадку неможливо стверджувати про порушення права ОСОБА_11 на захист, оскільки відкриту фіксацію, передбачену ч. 4 ст. 271 КПК України, фактично було забезпечено шляхом складання в присутності обвинуваченого протоколу обшуку, в ході чого стороні захисту надавалась можливість вказати свої заперечення та зауваження стосовно проведених відносно ОСОБА_11 процесуальних та слідчих дій. Водночас, жодних зауважень з приводу порядку фіксації контролю за вчиненням злочину ані обвинуваченим, ані його захисником висловлено не було. 
		498.За таких обставин, складання протоколу не в день фактичного завершення НСРД і за відсутності обвинуваченого не є порушенням права на захист, а тому відсутні підстави для визнання результатів такого НСРД недопустимими доказами (аналогічну позицію висловлено також і в постанові ККС ВС від 24 березня 2021 року у справі 520/2989/16-к) [14]. 
		 
		Щодо інших зауважень стосовно допустимості доказів
		499.Щодо доводів обвинуваченого про недопустимість ряду доказів через невизнання їх речовими доказами відповідною постановою прокурора, то колегія суддів вважає, що такі зауваження не можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими, оскільки відсутність відповідного рішення не нівелює їх доказового значення. Так само, колегія суддів відзначає, що арешт майна є одним із заходів забезпечення збереження речових доказів, а тому не накладення арешту на них не тягне за собою наслідків у вигляді визнання їх недопустимими, як про це просить обвинувачений (аналогічна позиція висловлена у постанову ККС ВС від 27.09.2022 у справі № 233/5393/20) [15].
		500.Безпідставними також є доводи сторони захисту про недопустимість результатів обшуків внаслідок заборони здійснення паралельної відеофіксації присутнім на них адвокатам, оскільки згідно з положеннями абз. 3 ч.1 ст. 107 КПК України, право безперешкодної відеофіксації проведення обшуку надається тільки стороні захисту (підозрюваному та його захиснику). Натомість, на час проведення обшуків у цьому кримінальному провадженні, ОСОБА_11 та його адвокати відповідного статусу не мали, а тому доводи про наявність у них права на таку фіксацію є безпідставними. 
		501.Також в ході безпосереднього дослідження відеозаписів обшуків не знайшли свого підтвердження доводи обвинуваченого щодо не допуску адвокатів на місце їх проведення та щодо складання протоколів особою, яка їх безпосередньо не проводила. 
		502.Крім того, суд відхиляє твердження про невнесення до протоколів обшуків відомостей про всіх присутніх осіб, оскільки КПК України вимагає зазначення лише тих, які брали безпосередню участь у проведенні обшуку. Загалом, присутність під час обшуку інших осіб, окрім тих, які зазначені у протоколі відповідної слідчої дії не зумовлює само по собі недопустимість зібраних під час такого обшуку доказів, оскільки ця слідча дія проводилася під керівництвом того суб`єкта, якому на це було надано дозвіл. З відеозапису проведення обшуків вбачається, що саме детективи, які мали дозвіл на проведення обшуків приймали рішення про обшук тієї чи іншої частини приміщення, безпосередньо здійснювали вилучення доказів, керували ходом цієї слідчої дії. Такі висновки суду відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 11.01.2022 справа № 942/1889/19 [16]. 
		503.Суд відхиляє доводи сторони захисту про те, що у протоколах обшуків не зазначено послідовність всіх дій, проведених під час обшуків, оскільки зі змісту таких протоколів вбачається, що детективи з достатньою ретельністю виклали відповідну інформацію. Окрім того, додатками до протоколів обшуків є носії інформації з відеозаписами слідчих дій, на яких зафіксовано увесь їх перебіг.
		504.Доводи обвинуваченого про недопустимість протоколу за результатами проведення контролю за вчиненням злочину від 18.06.2018 внаслідок його складання детективом ОСОБА_100 , який не брав участі в проведенні такої слідчої дії, колегія суддів відхиляє. Так, з постанови прокурора про проведення вказаної НСР)Д від 14.05.2018 встановлено, що її проведення було доручено детективам НАБУ, зокрема, і детективу ОСОБА_100 , який має повноваження старшого слідчого групи слідчих у цьому кримінальному провадженні (т. 14, а/с 204-206). Враховуючи специфіку проведення такої НС(Р)Д як контроль за вчиненням злочину та беручи до уваги, що група слідчих у конкретному провадженні діє як єдина процесуальна особа, складання детективом протоколу негласної слідчої (розшукової) дії, яку проводив інший детектив цієї ж групи, не свідчить про будь-яке порушення з його боку і не породжує будь-яких сумнівів у достовірності відображених ним відомостей. При цьому, колегією суддів не встановлено будь-яких ознак спотворення детективом ОСОБА_100 фактів об`єктивної дійсності, які б не узгоджувались з результатами інших НС(Р)Д (аудіо?, відеоконтроль, візуальне спостереження за особою, ЗІТТМ) чи показаннями свідка. 
		505.Щодо порушення строку на складання протоколів за результатами НС(Р)Д та строку їх передачі прокурору, то таке порушення, на переконання суду, не є істотним, а тому не може зумовлювати визнання відповідних протоколів недопустимими доказами. Так, допущене органом досудового розслідування порушення визначеного кримінальним процесуальним законом строку хоча і порушує форму кримінального процесу, однак може негативно впливати лише на оперативність досудового розслідування і своєчасність прийняття рішень прокурором, і не має істотного впливу на права підозрюваного, зокрема й право на захист. При цьому, сторона захисту не була обмежена у можливості висловити свої зауваження з приводу цієї НСРД та врахувати її результати під час підготовки лінії захисту, а тому несвоєчасне складання протоколу чи повідомлення прокурора про результати НСРД не містить ознак істотного порушення, а тому і не зумовлює визнання відповідних доказів недопустимими (аналогічна позиція викладена у постановах ККС ВС у справах №487/5684/19 та №712/2374/18) [17].
		506.Також суд відхиляє твердження сторони захисту про недотримання негласного порядку проведення огляду та ідентифікації грошових коштів, що використовувались в ході спеціального слідчого експерименту, оскільки КПК України не висуває будь-яких особливих вимог до проведення та оформлення таких дій, а здійснений огляд відповідав вимогам положенням ст. 237 КПК України, яка регулює порядок проведення такої слідчої дії. 
		507.Доводи захисту щодо відсутності в матеріалах кримінального провадження відомостей щодо визначення начальником УСБУ в Дніпропетровській області ОСОБА_101 конкретних працівників СБУ в Дніпропетровській області, які виконуватимуть доручення слідчого на проведення НС(Р)Д , не свідчить про будь-яке порушення, оскільки жоден НПА не визначає форми та способу визначення керівником оперативного підрозділу конкретних виконавців доручених НС(Р)Д, і не покладає на сторону обвинувачення обов`язку надавати такі відомості. Більше того, заявляючи про відсутність таких відомостей, сторона захисту жодного разу на стадії досудового розслідування не звернулась до прокурора чи слідчого із клопотанням про витребування відповідної інформації, так само і на стадії судового розгляду не порушувала таке питання перед судом і не наводила передбачених законом підстав та виключних обставин, які б виправдовували необхідність отримання таких відомостей. 
		508.Також, суд вважає необґрунтованими посилання сторони захисту на неналежне упакування додатків до протоколів за результатами проведення НС(Р)Д, як на підставу для визнання недопустимими доказами фактичних даних, які містяться на аудіо-, відеозаписах, здобутих за допомогою застосування технічних засобів під час їх проведення. 
		509.Суд зазначає, що пакування відповідних додатків до протоколів проведення НС(Р)Д забезпечило надійне їх збереження, а зазначені у протоколах НС(Р)Д технічні дані носіїв інформації та їх номери дають суду достатні відомості для ідентифікації відповідних додатків. Також, зміст розмов, що зафіксований на аудіо-, відеозаписах у цих носіях інформації відповідає змісту розмов, зафіксованим у протоколі щодо проведення НС(Р)Д. Відсутність підписів детективів, оперативних працівників та інших учасників на пакуванні цих додатків у жодному разі не впливає на достовірність відомостей.
		510.За таких обставин, суд не має підстав для сумнівів у приналежності відповідних додатків до конкретних протоколів НС(Р)Д та не вбачає підстав для визнання їх недопустимими доказами.
		511.Твердження обвинуваченого про недопустимість результатів аудіоконтролю особи від 16.05.2018 через нібито відсутність у КПК України такого виду НС(Р)Д колегія суддів відхиляє, оскільки ст. 260 КПК України передбачає такий різновид втручання в приватне спілкування як аудіо-, відеоконтроль, який полягає у фіксації в т.ч., звуків, розмов особи, зокрема, і засобами звукозапису. При цьому, паралельна відеофіксація таких звуків чи розмов не є обов`язковою. На таке тлумачення очевидно вказує наявність в назві такої слідчої дії розділового знаку - коми, яка розмежовує можливі способи контролю особи - за допомогою відео- та/або аудіозапису. 
		512.Доводи сторони захисту про недопустимість протоколів НС(Р)Д з тих підстав, що у них не вказано відомостей про використану під час їх проведення спецтехніку, зокрема характеристику, назви та серійні номери спеціальних технічних засобів, а також співробітників, які встановлювали та знімали таке обладнання, не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону, оскільки, по-перше, КПК України не вимагає зазначення таких відомостей, а по-друге, відомості про методи проведення НСРД та засоби, які для цього використовувались, є інформацією з обмеженим доступом і не підлягає розголошенню.
		513.Згідно ч. 1 ст. 246 КПК України відомості про факт та методи проведення НСРД не підлягають розголошенню. Таке обмеження на розкриття у кримінальному провадженні відповідних відомостей обумовлено віднесенням їх до державної таємниці.
		514.Так, Зводом відомостей, що становлять державну таємницю встановлено, що до державної таємниці належать, зокрема, відомості про номенклатуру, фактичну наявність спеціальних технічних засобів чи спеціальної техніки - устаткування, апаратури, приладів, пристрів, програмного забезпечення, препаратів та інших виробів, призначених (спеціально розроблених, виготовлених, запрограмованих або пристосованих) для негласного отримання інформації, що розкривають найменування, принцип дії чи експлуатаційні характеристики технічних засобів розвідки, спеціальних технічних засобів чи спеціальної техніки, призначених для здійснення та забезпечення оперативно-розшукової, контррозвідувальної чи розвідувальної діяльності, володіння якими дає змогу зацікавленій стороні впливати на її результати, що створює загрозу національним інтересам і безпеці.
		515.Таким чином, відомості про спеціальні технічні засоби, призначені для негласного отримання інформації, є державною таємницею й стосуються не тільки цього кримінального провадження, а тому їх розголошення без належних і обґрунтованих підстав загрожує національним інтересам та безпеці. Натомість стороною захисту будь-яким чином не обґрунтовано необхідність відкриття відомостей про ідентифікуючі ознаки спеціальних технічних засобів, призначених для негласного отримання інформації. 
		516.Так само статті 104, 105, 107, 252, 266, 271 КПК України не містять вимог щодо зазначення у протоколах технічних характеристик обладнання і працівників оперативного підрозділу, які встановлювали на особу заявника та знімали з нього спеціальне обладнання, а також відомостей про маршрут заявника до місця події, а тому посилання на ці обставини як на підставу для визнання відповідних доказів недопустимими є необґрунтованим.
		517.Натомість, статтею 266 КПК України передбачено особливості щодо складення та змісту протоколів за результатами проведення НСРД із застосуванням технічних засобів. Так, дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів, у разі необхідності, здійснюється за участю спеціаліста. Слідчий вивчає зміст інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів, про що складається протокол. При виявленні відомостей, що мають значення для досудового розслідування і судового розгляду, в протоколі відтворюється відповідна частина інформації, після чого прокурор вживає заходів для збереження отриманої інформації.
		518.У цьому провадженні здійснювались, зокрема, аудіо- та відеоконтроль особи, в результаті чого були отримані відповідні електронні файли. За результатами вивчення цих файлів стороною обвинувачення було складено відповідні протоколи, зміст яких відповідає згаданим вище вимогам КПК України. Щодо протоколу за результатами контролю за вчиненням злочину, то в ньому також відображені фактичні дані щодо ходу процесуальних дій, які мають значення для кримінального провадження, та надають можливість зрозуміти перебіг їх проведення. Відомості, які на думку захисту, мають міститись у протоколі, зокрема, щодо маршруту пересування заявника, назви та виробника записуючих пристроїв, не впливають на факт одержання неправомірної вигоди, кваліфікацію дій обвинуваченого та на достовірність здобутих фактичних даних. Яке значення мають відомості, наведені стороною захисту та як вони можуть вплинути на обставини, що підлягають доказуванню у цьому провадженні, сторона захисту не пояснила.
		519.За таких обставин, відсутність у відповідних протоколах відомостей, про які вказує сторона захисту, узгоджується із положеннями чинного законодавства і не зумовлює визнання результатів такої НСРД недопустимими доказами (аналогічна позиція викладена у постановах ККС ВС від 20 травня 2020 року у справі №585/1899/17 та від 07 жовтня 2020 року у справі № 725/1199/19) [18].
		520.Не є переконливим також і посилання на незаконність походження грошових коштів, шо використовувались при проведенні контролю за вчиненням злочину, як на істотне порушення вимог процесуального закону. По-перше, джерело походження грошових коштів, що використовуються при проведенні НСРД, законодавчо не визначено, по-друге, не спричиняє істотного порушення прав обвинуваченого, а по-третє, саме по собі не впливає на результати відповідної слідчої дії. До того ж, належність чи неналежність відповідних грошових коштів органу досудового розслідування не входить до обсягу обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні відповідно до ст. 91 КПК України. 
		521.Таким чином, доводи захисту щодо відсутності відомостей про номер кримінального провадження на касовому ордері про видачу грошових коштів не можуть бути підставою для визнання відповідних доказів недопустимими. 
		522.Інші зауваження сторони захисту носять формалістичний характер і не мають значення для перевірки результатів слідчих дій та не ставлять під сумнів законність їх проведення. Крім того, стороною захисту не обґрунтовано, яким чином окремі формальні недоліки призводять до істотного порушення прав та свобод людини, а тому, з огляду на положення ст. 87 КПК України, вони не можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими.
		523. Такі зауваження, на переконання колегії суддів, не потребують детального аналізу та не мають будь-якого вирішального значення для ухвалення остаточного рішення у цій справі. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ положення пункту 1 статті 6 Конвенції хоча і зобов`язують суди обґрунтовувати свої рішення, однак не вимагають детальної відповіді на кожен з аргументів сторін. Згідно з позицією ЄСПЛ, з рішення має бути чітко зрозуміло, що головні проблеми, порушені у цій справі, були розглянуті і що конкретні та ясні відповіді були надані на аргументи, які є вирішальними для результату розгляду справи. При цьому, міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (правові позиції, викладені у рішеннях у справах «Boldea v. Romania», § 30; «Moreira Ferreira v. Portugal (№ 2)», § 84; «S.C. IMH Suceava S.R.L. v. Romania», § 40); «Ruiz Torija v. Spain», § 29; «Серявін та інші проти України», § 58) [19].
		524.У цьому провадженні колегія суддів оцінила та надала вичерпні відповіді на усі вагомі аргументи сторони захисту, а інші їх доводи не спростовують висновків суду.
		 
		5.Щодо скарг сторони захисту, поданих на підготовчому судовому засіданні в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України
		 
		525.17.02.2020 і 19.02.2020 обвинувачений ОСОБА_11 подав суду велику кількість письмових скарг на процесуальні рішення, дії та бездіяльність співробітників оперативних підрозділів, детективів та прокурорів під час досудового розслідування, які були долучені судом до матеріалів кримінального провадження. 
		526.У вказаних скаргах обвинувачений просив визнати незаконними чи протиправними рішення/дії/бездіяльність представників сторони обвинувачення і скасувати відповідні рішення. 
		527.Разом з тим, при винесенні вироку колегія суддів не уповноважена визнавати незаконними чи протиправними будь-які рішення/дії чи бездіяльність представників сторони обвинувачення і скасовувати відповідні рішення, однак зобов`язана надати оцінку тим з них, які впливають на оцінку допустимості/достовірності зібраних ними доказів, що і було здійснено судом у Розділі VІІІ цього вироку. 
		528.Натомість, судом не здійснювалась перевірка та оцінка тих скарг, вирішення яких не впливає на висновки суду щодо допустимості чи достовірності зібраних стороною обвинувачення доказів. 
		529.Інші вимоги поданих скарг задоволенню не підлягають з огляду на повноваження суду, передбачені ст. 368 КПК України та коло питань, які підлягають вирішенню при винесенні вироку. 
		 
		IX.Висновок суду щодо винуватості ОСОБА_11 . Формулювання обвинувачення визнане судом доведеним.
		 
		530.Керуючись стандартом доведення «поза розумним сумнівом», ґрунтуючись виключно на належних, допустимих та достовірних доказах, суд приходить до висновку про те, що вони у своїй сукупності та взаємозв`язку є достатніми для безсумнівного висновку про винуватість ОСОБА_11 в інкримінованому йому злочині.
		531.Відповідними доказами доведено кожну з обов`язкових ознак складу інкримінованого обвинуваченому злочину, що докладно обґрунтовано у абзацах 101-218 цього вироку.
		532. Проаналізувавши та оцінивши зібрані у кримінальному провадженні докази, колегія суддів визнає поза розумним сумнівом доведеним формулювання обвинувачення, яке пред`явлене ОСОБА_11 . 
		533.Так, суд визнає обвинуваченого винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме у тому, що він, будучи суддею Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська, діючи з прямим умислом, у ході зустрічей 29 березня, 02 травня та 11 травня 2018 року висловив громадянину ОСОБА_12 прохання надати йому неправомірну вигоду в особливо великому розмірі - 30 000 доларів США, а 15 травня 2018 року одержав частину такої неправомірної вигоди у великому розмірі, а саме - 299 000 гривень та 3500 доларів США, за вчинення ним дій в інтересах ФГ «Дар» з використанням наданої йому влади та службового становища, а саме - за ухвалення ним як суддею рішення на користь ФГ «Дар» про визнання їх потерпілими у судовій справі № 200/7271/17, а також за прискорення судового розгляду такої справи і винесення вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_13 з призначенням останньому покарання не пов`язаного із позбавленням волі. 
		 
		X.Призначення покарання
		 
		534.Визнавши особу винною у вчиненні інкримінованого злочину, суду необхідно вирішити питання про те, яка міра покарання має бути призначена обвинуваченому і чи повинен він його відбувати.
		535.Вирішуючи вказані питання, суд виходить із того, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів.
		536.При цьому, обираючи конкретний вид та міру покарання за злочин, у вчиненні якого його визнано винним, суд враховує загальні засади призначення покарання, а саме: 
		-        межі, встановлені санкцією ч. 4 ст. 368 КК України,
		-        цілі, систему покарань (ст. ст. 50, 51 КК), підстави, порядок, межі та особливості застосування окремих його видів (ст. ст. 53-64 КК), а також керується нормами, які регулюють інші питання, що пов`язані з призначенням покарання та здатні вплинути на вибір судом певного його виду і міри (ст. ст. 52, 67-72);
		-        ступінь тяжкості вчиненого, особу винного та обставини, що пом`якшують та/або обтяжують покарання.
		537.Суд поза розумним сумнівом дійшов висновку про винуватість ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України, санкція якої передбачає основне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років, та обов`язкові додаткові покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та конфіскацію майна.
		538.Визначаючи, яке покарання слід призначити обвинуваченому за скоєний ним злочин, колегія суддів враховує:
		-вік обвинуваченого, який станом на десь винесення вироку становить 46 років (т. 3, а/с 137);
		-відсутність обставин, які пом`якшують та/або обтяжують покарання обвинуваченому; 
		-відсутність судимості (т.9, а/с 5);
		-характеристику голови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_81 щодо судді ОСОБА_11 від 16.07.2018, відповідно до якої останній позитивно характеризувався з професійної точки зору, однак має особисті якості, які не повинен мати суддя. Так за інформацією голови суду, ОСОБА_11 практично самоусунувся від участі у житті колективу, суддівського самоврядування, оскільки починаючи з лютого 2018 року не з`являвся на жодні збори суддів, чи оперативні наради. Також у характеристиці були відзначені такі особисті якості ОСОБА_11 , як амбітність, нещирість, лукавість, а також зверхність при спілкуванні з учасниками судових процесів та з колегами. Голова суду відзначив факти зловживання правом на відвід та наявність скарг, поданих на нього до Вищої ради правосуддя та відсутність авторитету серед працівників суду (т. 9, а/с 11-13);
		-характеристику ОСОБА_11 від 20.08.2015, надану в.о. голови Бабушкінського районного суду ОСОБА_115 яка характеризує лише з позитивного боку його професійні якості юриста (т. 17, а/с 70);
		-відомості стосовно професійного навчання та підвищення кваліфікації суддею ОСОБА_11 в Національній школі суддів України, та проходження ним перевірки у відповідності із Законом України «Про очищення влади» (т. 17, а/с 17-29, 71-73, 81-92);
		-відомості про стан здоров`я обвинуваченого, який на обліку у лікаря-психіатра не перебував, згідно з медичним висновком за 25.05.2018 має діагнози ХОЗЛ ІІ гр.Б стадії неповної ремісії ЛН І-ІІ (легенева недостатність), йому прооперовано ліву легеню у 2005 році, у зв`язку із бульозною хворобою легені; дифузний кардіосклероз, недостатність мітрального клапана серця, артрит лівого колінного суглоба (т.9, а.с. 9, 30, 35-56);
		-відсутність відомостей, що захворювання обвинуваченого є несумісними із можливістю відбування покарання, зокрема, у виді позбавлення волі;
		-відомості про сімейний стан обвинуваченого, який за наявними в матеріалах справи відомостями є неодруженим, має двох дітей 2002 та 2008 років народження (т. 9, а/с 31-33), будь-яких інших додаткових відомостей про склад сім`ї чи перебування осіб на його утриманні не надав і не просив врахувати будь-які з них при призначенні покарання;
		-відомості про його звільнення з посади судді на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 09 квітня 2019 року у зв`язку з вчиненням істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді (відомості сайту ВРП про його звільнення - https://hcj.gov.ua/doc/doc/9144). 
		 
		539.Окрім вказаних відомостей про особисте та професійне життя обвинуваченого, колегія суддів звертає особливу увагу на характер та обставини вчинення скоєного ним злочину. 
		540.Так, характер дій та рішень, якими обумовлювалось одержання неправомірної вигоди обвинуваченим, стосувались основоположних права значної кількості осіб: обвинуваченого ОСОБА_13 , який перебував під вартою, - щодо його права на свободу та швидкий судовий розгляд, а представників ФГ «Дар» - щодо їх права власності. 
		541.Більше того, обвинувачений намагався використати умови судового розгляду або ж відомі йому обставини скрутного становища учасників кримінального провадження з метою схиляння їх до надання неправомірної вигоди у більшому розмірі, що свідчить про особливий цинізм, аморальність та викривлені підходи до здійснення ним правосуддя.
		542.Такі дії судді свідчать не тільки про умисне нехтування вимогами антикорупційного законодавства та правилами суддівської етики, але й очевидно підривають віру громадян у можливість суддів неупереджено та незалежно від будь-якого незаконного впливу здійснювати правосуддя на основі свого внутрішнього переконання, керуючись при цьому виключно Конституцією і законами України. У цьому контексті суд звертає особливу увагу на те, що довіра до судової системи, а також до її авторитету в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів займає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві, а тому на державу покладається особливий обов`язок належним чином, в т.ч. засобами кримінального впливу, реагувати на дії осіб, які цю довіру підривають.
		543.Враховуючи викладене, та беручи до уваги суспільну небезпечність корисливих корупційних злочинів, а також особливу цінність суспільних відносин, які були поставлені обвинуваченим під загрозу та яким була завдана шкода внаслідок вчинення ним злочину, колегія суддів вважає, що виправлення ОСОБА_11 та попередження вчинення ним нових злочинів можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, шляхом призначення йому основного покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років. 
		544.З урахуванням того, що обвинувачений вчинив злочин використовуючи владу та повноваження, якими наділяються судді, фактично перетворивши здійснення правосуддя на торгівлю судовими рішеннями, колегія суддів вважає за необхідне позбавити його права обіймати посаду судді строком на 3 роки, а також конфіскувати усе належне йому на праві власності майно. 
		545.Таке покарання, на думку суду, буде справедливим, необхідним і достатнім, зможе забезпечити досягнення передбаченої законом мети, справити достатній виправний вплив на обвинуваченого та стримати його від можливого вчинення нових кримінальних правопорушень в майбутньому. Крім того, таке покарання сприятиме встановленню справедливості, рівності перед законом, забезпеченню добропорядності та відповідальності серед осіб, які займають посади у органах судової влади.
		546.При цьому, судом не встановлено передбачених законом підстав для звільнення обвинуваченого від покарання чи від його відбування, а тому призначене йому судом покарання обвинувачений має відбувати реально.
		 
		XI.Вирішення інших питань
		 
		1.Рішення щодо арештованого майна
		 
		547.Відповідно до ч. 3 ст. 174 КПК України, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, суд вирішує питання щодо арештованого майна. 
		548.З метою забезпечення покарання у виді конфіскації майна, у цьому кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 05.06.2018 (справа № 760/14033/18, провадження №1-кс/760/7533/18) (т. 15, а/с 24-26) на майно обвинуваченого ОСОБА_11 було накладено арешт, а саме - на:
		-        автомобіль Mazda 3, д.н.з. НОМЕР_7 ; 
		-        будинок за адресою: АДРЕСА_4 ;
		-        1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
		549.Враховуючи, що судом вирішено застосувати до обвинуваченого покарання у виді конфіскації всього належного йому майна, застосований з метою забезпечення такого виду покарання арешт слід залишити в силі для забезпечення виконання покарання у виді конфіскації майна.
		550.Також у межах цього кримінального провадження ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 18.06.2018 (справа № 760/15656/18, провадження №1-кс-8280/18) (т. 15, а/с 55-59) накладено арешт на майно, яке вилучене в ході проведення слідчих дій (огляду та обшуку). Частина такого майна належить органу досудового розслідування та ТОВ «ФК «Партнер», а саме - заздалегідь ідентифіковані грошові кошти у сумі 14900 доларів США, які підлягають поверненню Національному антикорупційному бюро України та ТОВ ФК «Партнер», а тому накладений на них арешт підлягає скасуванню.
		551.Водночас, враховуючи, що інша частина вилученого майна, а саме - 100 доларів США, 65 тисяч 100 гривень, належить обвинуваченому і підлягатиме конфіскації, тому в цій частині ухвала про арешт скасуванню не підлягає. 
		 
		2.Рішення щодо долі документів та речових доказів
		 
		552.При ухваленні вироку, керуючись положеннями ч. 9 ст. 100 КПК України, суд має вирішити питання про долю документів та речових доказів, які були надані сторонами і долучені до матеріалів судової справи. 
		553.Документи, передані суду сторонами кримінального провадження, колегія суддів вирішує залишити в матеріалах кримінального провадження.
		554.Після набрання вироком законної сили речові докази у кримінальному провадженні, а саме: 
		-6 (шість) квитанцій про здійснення обмінних операцій, вилучених в ході проведення огляду від 15.05.2018 приміщення обмінного пункту №5 ТОВ «ФК «Партнер» - залишити при матеріалах кримінального провадження;
		-Ноутбук Asus X540S, маркування: НОМЕР_8 - конфіскувати в дохід держави на виконання покарання у виді конфіскації майна;
		-Мобільний телефон Sony Xperia LT28h, серійний номер: НОМЕР_5 - конфіскувати в дохід держави на виконання покарання у виді конфіскації майна;
		-Мобільний телефон Apple iPhone A1778, серійний номер: НОМЕР_6 - конфіскувати в дохід держави на виконання покарання у виді конфіскації майна;
		-грошові кошти - 100 доларів США, 65 тисяч 100 гривень, вилучені в ході обшуку від 24-25.05.2018 службового кабінету №210 Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська - конфіскувати в дохід держави на виконання покарання у виді конфіскації майна; 
		-заздалегідь ідентифіковані грошові кошти 3400 доларів США, вилучені в ході обшуку від 24-25.05.2018 службового кабінету №210 Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська - повернути органу досудового розслідування - Національному антикорупційному бюро України; 
		-мобільний телефон Apple iPhone A1778, серійний номер: НОМЕР_9 , вилучений у ході проведення обшуку від 24.05.2018 за адресою: АДРЕСА_5 - повернути особі, у якої він був вилучений - ОСОБА_17 ;
		 
		555.Що стосується долі двох ключів до автомобіля Mazda, на яких знаходяться дві металеві бірки з гравіюванням «11207» та «11376», які вилучені в ході проведення обшуку від 25.05.2018 за адресою: АДРЕСА_2 , то колегія суддів встановила, що такі ключі не визнані речовим доказом у цьому кримінальному провадженні, не були арештовані та на їх вилучення не давався дозвіл слідчого судді ухвалою про проведення обшуку, а тому їх утримання є безпідставним. У зв`язку з цим, суд вирішує повернути їх особі, у якої вони були вилучені - ОСОБА_11 . 
		556.Також, колегія суддів зауважує, що в ході судового розгляду представники ТОВ «ФК «Партнер» порушували перед судом питання про повернення їм грошових коштів у сумі 11500 доларів США, вилучених в ході проведення огляду від 15.05.2018 приміщення обмінного пункту №5 ТОВ «ФК «Партнер» за адресою: М. Дніпро, вул. Сергія Єфремова, 1, оф. №1. 
		557.Як встановлено судом, вказані грошові кошти належали органу досудового розслідування, який на виконання контролю за вчиненням злочину передав їх обвинуваченому через залучену ними особу - ОСОБА_12 , а ОСОБА_11 в ході валютно-обмінної операції відчужив їх на користь ТОВ «ФК «Партнер». 
		558.Вирішуючи питання про долю таких грошових коштів, колегія суддів виходить з положень п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України, за змістом якої гроші, що були предметом кримінального правопорушення конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю). Враховуючи, що відсутні будь-які відомості про те, що вказане товариство знало чи могло знати про їх незаконне використання, та є добросовісним набувачем таких грошових коштів (що не оспорюється сторонами провадження), то воно не може та не повинне відповідати своїм майном у зв`язку із порушеннями інших осіб. Ситуація, за якої добросовісний набувач втрачає такий статус всупереч приписам статті 388 ЦК України, а, відтак, втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар. 
		559.У зв`язку з цим, колегія суддів вирішує повернути вказані грошові кошти ТОВ «ФК «Партнер». 
		 
		3.Рішення щодо розподілу процесуальних витрат
		 
		560.Відповідно до положень ст. 124 та ст. 368 КПК України, при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження суд повинен вирішити, на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі. Враховуючи ухвалення обвинувального вироку, у відповідності до положень ч. 2 ст. 124 КПК України, суд вирішує стягнути з обвинуваченого витрати на залучення експертів, а саме: 
		-2860 (дві тисячі вісімсот шістдесят) гривень за витрати на проведення експертизи, за результатами якої складено висновок експерта від 03.07.2018 №8-1/1768 (т. 18, а/с 87);
		-1430 (одна тисяча чотириста тридцять) гривень за витрати на проведення експертизи, за результатами якої складено висновок експерта від 03.08.2018 №8-1/1938 (т.18, а/с 127);
		-5720 (п`ять тисяч сімсот двадцять) гривень за витрати на проведення судово-почеркознавчої експертизи, за результатами якої складено висновок експерта від 08.08.2018 № 79 (т. 18, а/с 63). 
		 
		4.Рішення щодо запобіжного заходу
		 
		561.За змістом статей 369, 374 КПК України у разі визнання особи винуватою, у мотивувальній та резолютивній частинах вироку зазначається рішення щодо заходів забезпечення, в т.ч. запобіжних заходів до набрання вироком законної сили, та мотиви його ухвалення.
		562.Колегією суддів встановлено, що станом на день винесення цього вироку до обвинуваченого не застосовано будь-якого запобіжного заходу. 
		563.Водночас, прокурор під час судових дебатів клопотав про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою з метою запобігання ризику його переховування від правосуддя, посилаючись на те, що обвинувачений раніше переховувався від сторони обвинувачення, не надавав достовірну інформацію про адресу свого місця проживання, не має міцних соціальних зв`язків і заради власної вигоди може знехтувати інститутом сім`ї. 
		564.Вирішуючи питання щодо необхідності застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили та виду такого заходу, колегія суддів виходить з таких міркувань.
		565.Обвинувачений цим вироком визнається винуватим у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, за який законом передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк. При цьому, судом вирішено призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк наближений до максимальної межі санкції - 11 років, із застосуванням обов`язкових додаткових покарань, в т.ч., конфіскацією всього належного йому майна. 
		566.Засудження обвинуваченого до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий корупційний злочин та ймовірність його реального застосування у найближчій перспективі робить ризик переховування обвинуваченого достатньо високим. 
		567.При цьому, про ризик такого переховування свідчать також відомості щодо поведінки обвинуваченого протягом досудового розслідування та судового розгляду, зокрема:
		-оголошення його в розшук у зв`язку з переховуванням від слідства в останні дні строку досудового розслідування з метою створення штучних підстав для закриття кримінального провадження;
		-створення та подання суду недостовірних відомостей з метою їх використання як штучних доказів своєї невинуватості;
		-неповідомлення протягом усього судового розгляду про місце свого фактичного проживання.
		568.Також суд бере до уваги характер та обставини вчинення злочину, зокрема, зафіксовані факти конспірації, а також маскування у листуваннях, спілкуванні та у домовленостях щодо передачі неправомірної вигоди, а також цілей запланованих зустрічей, що вказує на високий рівень підготовки та конспіративності його дій та підтверджує схильність і здатність приховувати та маскувати свої протиправні дії всіма доступними силами та засобами. 
		569.Додатково суд враховує наявність відомостей про тісні професійні та соціальні зв`язки з працівниками державних та правоохоронних органів на час вчинення злочину, які можуть бути використані ним з метою переховування чи уникнення контролю у пунктах пропуску через державний кордон при спробі виїзду за межі України.
		570.Суд також зауважує, що обвинувачений не повідомляв суду дійсні відомості про свій сімейний стан, наразі не працює, дані про наявність будь-яких стримуючих від втечі фактори відсутні. 
		571.Наведені вище обставини є передумовами та можливістю для втечі обвинуваченого з метою ухилення від призначеного покарання та переховування від суду, а тому єдиним запобіжним заходом, який нівелює можливість реалізації вказаного ризику, є тримання під вартою. Саме такий запобіжний захід забезпечить можливість належного виконання вироку, яким обвинуваченому призначено покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк. 
		572.У зв`язку з цим, колегія суддів вважає за необхідне до набрання вироком законної сили застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою та негайно взяти його під варту. 
		 
		5.Щодо застосування спеціальної конфіскації
		 
		573.Колегія суддів встановила, що обвинувачений шляхом здійснення валютно-обмінної операції перетворив частину одержаної неправомірної вигоди в сумі 11 500 доларів США на інше майно - 299 000 гривень, які однак не були віднайдені органом досудового розслідування, внаслідок вжиття обвинуваченим заходів по їх переміщенню та переховуванню. 
		574.У зв`язку з тим, що таке майно фактично є перетвореним предметом неправомірної вигоди і одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у відповідності до положень ч.1 та ч.2 ст. 96-2 КК України, суд вирішує застосувати до обвинуваченого спеціальну конфіскацію грошової суми, яка відповідає вартості такого майна. Враховуючи, що згідно з положеннями ч. 2 ст. 4 КК України, кримінально-правові наслідки злочину (в т.ч. інші заходи кримінально-правового характеру, до яких належить спеціальна конфіскація) визначаються на час його вчинення, колегія суддів, вважає, що з обвинуваченого слід стягнути 299 000 (двісті дев`яносто дев`ять тисяч) гривень. 
		 
		6.Повідомлення про ухвалення вироку
		 
		575.Відповідно до вимог ст. 483 КПК України, суд вважає за необхідне повідомити Президента України та Вищу раду правосуддя про ухвалення обвинувального вироку стосовно колишнього судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_11 (звільнений за рішенням ВРП від 09 квітня 2019 року), а також відповідні органи адвокатського самоврядування, оскільки відповідно до відомостей Єдиного реєстру адвокатів України, обвинувачений має право на здійснення адвокатської діяльності на підставі Свідоцтва №1013 від 14.06.2001, виданого Дніпропетровською обласною КДКА.
		 
		7.Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
		8.Підстави для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру відсутні.
		9.Підстави для виплати винагороди викривачу відсутні.
		 
		На підставі викладеного та керуючись статтями 100, 124, 170-174, 368, 373-376, 483 КПК України, суд,
		УХВАЛИВ:
		 
		1. ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України (в редакції Закону № 889-VIII від 10 грудня 2015 року) та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 11 років з позбавленням права обіймати посаду судді строком на 3 (три) роки та з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна. 
		2.До моменту набрання вироком законної сили застосувати до ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 
		3.З метою забезпечення виконання вироку негайно взяти обвинуваченого ОСОБА_11 під варту. 
		4.Строк відбування покарання у виді позбавлення волі рахувати з моменту фактичного затримання після набрання вироком законної сили. У строк покарання зарахувати строк фактичного тримання під вартою до набрання вироком законної сили. 
		5.Строк додаткового покарання у виді позбавлення ОСОБА_11 права обіймати посаду судді обчислювати з моменту відбуття основного покарання у виді позбавлення волі.
		6.Стягнути з ОСОБА_11 299 000 (двісті дев`яносто дев`ять тисяч) гривень в дохід держави в порядку застосування спеціальної конфіскації. 
		7.Стягнути з ОСОБА_11 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів, а саме: 
		-2860 (дві тисячі вісімсот шістдесят) гривень за витрати на проведення експертизи, за результатами якої складено висновок експерта від 03.07.2018 №8-1/1768;
		-1430 (одна тисяча чотириста тридцять) гривень за витрати на проведення експертизи, за результатами якої складено висновок експерта від 03.08.2018 №8-1/1938;
		-5720 (п`ять тисяч сімсот двадцять) гривень за витрати на проведення судово-почеркознавчої експертизи, за результатами якої складено висновок експерта від 08.08.2018 № 79. 
		8.Арешт майна обвинуваченого, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 05.06.2018 (справа № 760/14033/18, провадження №1-кс/760/7533/18) - залишити в силі для забезпечення виконання покарання у виді конфіскації майна.
		9.Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 18.06.2018 (справа № 760/15656/18, провадження №1-кс-8280/18) скасувати в частині заздалегідь ідентифікованих грошових коштів у сумі 14 900 доларів США. В іншій частині - арешт залишити в силі для забезпечення виконання покарання у виді конфіскації майна.
		10.Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: 
		-6 (шість) квитанцій про здійснення обмінних операцій, вилучених в ході проведення огляду від 15.05.2018 приміщення обмінного пункту №5 ТОВ «ФК «Партнер» - залишити при матеріалах кримінального провадження;
		-Ноутбук Asus X540S, маркування: НОМЕР_8 - конфіскувати в дохід держави на виконання покарання у виді конфіскації майна;
		-Мобільний телефон Sony Xperia LT28h, серійний номер: НОМЕР_5 - конфіскувати в дохід держави на виконання покарання у виді конфіскації майна;
		-Мобільний телефон Apple iPhone A1778, серійний номер: НОМЕР_6 - конфіскувати в дохід держави на виконання покарання у виді конфіскації майна;
		-грошові кошти - 100 доларів США з серійним номером KB76610443L та 65 тисяч 100 гривень, вилучені в ході обшуку від 24-25.05.2018 службового кабінету №210 Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська - конфіскувати в дохід держави на виконання покарання у виді конфіскації майна; 
		-заздалегідь ідентифіковані грошові кошти 3400 доларів США, вилучені в ході обшуку від 24-25.05.2018 службового кабінету №210 Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з серійними номерами: FG18413599B, HB96830511H, FJ48892282A, DB15912246A, FJ15377283A, DF16628822A, KB28245554E, HF57604318E, FF54921579C, HF93912325E, CB93035327B, KJ45769933A, HG95115112B, KL27654470A, HF29312983F, KB83748580B, KB75782224F, KL97332000A, KB98098227G, HB40907568G, KВ40145197C, KF25709402A, KA20799504A, KE51300602A, KL41631543B, KI11612587A, KG25954686B, KB58144979K, HB29430218C, HL37384718G, HF48137958E, HG95115113B, KB30426061L, HF77306407D - повернути органу досудового розслідування - Національному антикорупційному бюро України; 
		-два ключі до автомобіля Mazda, на яких знаходяться дві металеві бірки з гравіюванням "11207" та "11376" - повернути особі, у якої вони були вилучені - ОСОБА_11 ;
		-мобільний телефон Apple iPhone A1778, серійний номер: НОМЕР_9 , вилучений у ході проведення обшуку від 24.05.2018 за адресою: АДРЕСА_5 - повернути особі, у якої його було вилучено - ОСОБА_17 ;
		-грошові кошти у сумі 11500 доларів США, вилучені в ході проведення огляду від 15.05.2018 приміщення обмінного пункту №5 ТОВ «ФК «Партнер» за адресою: М. Дніпро, вул. Сергія Єфремова, 1, оф. №1 - повернути ТОВ «ФК «Партнер» (код ЄДРПОУ - 39013677).
		11.Документи, передані суду сторонами кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження.
		12.Про ухвалення вироку відносно ОСОБА_11 повідомити Президента України, Вищу раду правосуддя, Раду адвокатів Дніпропетровської області та Дніпропетровську обласну КДКА.
		13.Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, направити копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення. 
		14.Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
		15.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		16.Роз`яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку, ознайомитись із журналом судового засідання та подати до нього письмові зауваження. 
		17.Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, а також заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції. 
		Головуючий:                                                                 ОСОБА_1 
		 
		Судді:                                                                         ОСОБА_2 
		 
		ОСОБА_3         
		 
		[1] Постанова ККС ВС від 15 квітня 2021 року у справі № 751/2824/20 (провадження № 51-5910км20) - http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/96377379 та Постанова ККС ВС від 23 лютого 2021 року у справі № 742/642/18 (провадження № 51-5459км19) -https://reyestr.court.gov.ua/Review/95278123;
		 
		[2] Рішення ЄСПЛ - «Ramanauskas v. Lithuania», (Application no. 74420/01), §49, §51, §53, §55, 5 February 2008 - http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-84935;
		 
		[3] Рішення ЄСПЛ - «Bannikova v. Russia» (Application no. 18757/06), §35, §40, 4 November 2010 - http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-101589; Vanyan v. Russia, (Application no. 53203/99), §49, 15 December 2005, http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-71673; Khudobin v. Russia, (Application no. 59696/00), §134, 15 December 2005 - http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-77692; 
		 
		[4] Постанова ККС ВС від 27 жовтня 2021 року у справі № 712/2374/18 (провадження № 51-2166км21 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/100734861; 
		 
		[5] Рішення КСУ у справі №1-9/2020(197/20) від 28 серпня 2020 року https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v009p710-20#Text; 
		 
		[6] Постанова Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року 
		у справі № 536/2475/14-к (провадження № 13-34 кс 19) - https://reyestr.court.gov.ua/Review/86365236;
		 
		[7] Постанова ККС ВС від 19 січня 2021 року у справі № 584/27/18 (провадження № 51-3097км20) - https://reyestr.court.gov.ua/Review/94452942;
		 
		[8] Постанова ККС ВС від 20 жовтня 2022 року у справі № 565/1354/19 (провадження № 51-443км20) - https://reyestr.court.gov.ua/Review/106988921;
		 
		[9] Постанова ККС ВС від 24 грудня 2022 року у справі №754/10882/17 (провадження № 51-1223 км 22) - https://reyestr.court.gov.ua/Review/107938586;
		 
		[10] Постанова ВП ВС від 16 жовтня 2019 року у справі 640/6847/15-к (провадження № 13-43кс19) - https://reyestr.court.gov.ua/Review/85174578; 
		 
		[11] Постанова ККС ВС від 11.05.2021 у справі № 737/838/16-к (провадження № 51-1383 км 19) - https://reyestr.court.gov.ua/Review/97175076; 
		 
		[12] Постанова ККС ВС від 05 серпня 2020 року у справі № 700/361/17 (провадження № 51-1840км20) - https://reyestr.court.gov.ua/Review/90906016 та Постанова ККС ВС від 24 вересня 2020 року у справі № 738/689/19 (провадження № 51-1621км20) - https://reyestr.court.gov.ua/Review/91855146; 
		 
		[13] Постанова ККС ВС від 12 травня 2021 року у справі № 750/10362/17 (провадження № 51-5319 км 20) - https://reyestr.court.gov.ua/Review/96933490; 
		 
		[14] Постанова ККС ВС від 24 березня 2021 року у справі 520/2989/16-к (провадження № 51-2708км20) - https://reyestr.court.gov.ua/Review/95907523; 
		 
		[15]        Постанова ККС ВС від 27.09.2022 у справі № 233/5393/20 (провадження № 51- 5495 км 21) - https://reyestr.court.gov.ua/Review/106517271;
		 
		[16] Постанова Верховного Суду від 11.01.2022 у справі № 942/1889/19 (провадження № 51-3806км21) - https://reyestr.court.gov.ua/Review/102561714; 
		 
		[17] Постанова ККС ВС від 22 жовтня 2021 року у справі № 487/5684/19 (провадження № 51-1569 км 21) - https://reyestr.court.gov.ua/Review/100644236 та Постанова ККС ВС у справі № 712/2374/18 (провадження № 51-2166км21) https://reyestr.court.gov.ua/Review/100734861; 
		 
		[18] Постанова ККС ВС від 20 травня 2020 року у справі №585/1899/17 (провадження № 51-4099км19) - https://reyestr.court.gov.ua/Review/85712182 та Постанова ККС ВС від 07 жовтня 2020 року у справі № 725/1199/19 (провадження № 51-5720км19) - https://reyestr.court.gov.ua/Review/92173671; 
		 
		[19] Рішення ЄСПЛ - «Boldea v. Romania», (Application no. 19997/02), § 30, 15 February 2007 - http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-79497; «Moreira Ferreira v. Portugal (№ 2)», (Application no. 19867/12), § 84, 11 July 2017 - http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-175646; «S.C. IMH Suceava S.R.L. v. Romania», (Application no. 24935/04), § 40, 29 October 2013 - http://hudoc.echr.coe.int/fre?i=001-128064; «Ruiz Torija v. Spain», (Application no. 303-A), § 29, 09 December 1994 - http://hudoc.echr.coe.int/fre?i=001-57909; «Серявін та інші проти України», (Заява № 4909/04), § 58, 10 лютого 2010 року - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_672#Text;

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...