Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 195/67/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 28.03.2023. Зареєстровано: 28.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 29.03.2023.
Дата набрання законної сили: 24.04.2023
Номер судового провадження: 2-о/195/27/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 195/67/23
		2-о/195/27/23 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И
		 
		24.03.2023  року                                           с-ще Томаківка Дніпропетровської області
		 
		Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді - Скрипченко Д.М., за участю секретаря судових засідань - Левкович Н.М., заявника - ОСОБА_1 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Томаківка цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ), про встановлення факту спільного проживання, ведення спільного господарства та наявність взаємних прав та обов"язків, заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 (юридична адреса: АДРЕСА_2 ),
		В С Т А Н О В И В :
		Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання, ведення спільного господарства та наявність взаємних прав та обов"язків між нею та її загиблим онуком, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 
		Заявник обґрунтовує заявлені вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 загинув її онук, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , при захисті Батьківщини. 
		З 05 листопада 2003 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на обліку дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
		Заявник у справі, ОСОБА_1 (дівоче прізвище " ОСОБА_1 ") є матір"ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 ), та є батьком загиблого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а отже, заявник у справі є рідною бабусею загиблого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 
		На підставі рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 23.03.2004 року матір загиблого ОСОБА_2 - ОСОБА_5 було позбавлено батьківських прав.
		Рішенням ВК Мирівської сільської ради від 05.11.2003 року №51 заявника у справі було призначено опікуном над її онуком, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв"язку із злісним ухиленням матері від виконання батьківських обов"язків по вихованню дитини, та перебування батька, ОСОБА_4 в місцях позбавлення волі.
		На підставі рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 11.04.2008 року батька загиблого ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , також було позбавлено батьківських прав. 
		Від народження онука, ОСОБА_2 , і до моменту його загибелі, ІНФОРМАЦІЯ_6 , заявник спільно з ним проживали однією родиною, мали спільний бюджет, мали взаємні права та обов"язки, були пов"язані спільним побутом, та вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою за вих.№64 від 05.04.2022 , виданою Службою у справах дітей Виконавчого комітету Мирівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області. 
		Заявник займалась вихованням та розвитком онука ОСОБА_6 від народження, постійно піклувалася про його здоров"я , забезпечувала всім необхідним , виховувала його справжнім громадянином України.
		Після смерті онука, заявник звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_9 Міністерства оборони України із заявою на виплату їй одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум у зв"язку із загибеллю військовослужбовця. Однак, їй було відмовлено у наданні такої допомоги, оскільки за поданими документами неможливо встановити, чи є бабуся загиблого особою, яка перебувала на його утриманні. 
		В зв`язку з цим заявнику запропонували звернутися до суду із заявою для встановлення факту спільного проживання, ведення спільного господарства та наявність взаємних прав та обов"язків між нею та її загиблим онуком.
		В судовому засіданні підтримала заяву в повному обсязі, просила суд її задовольнити.
		Допитані в судовому засіданні в якості свідків: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 , підтвердили суду той факт, що загиблий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно спільно проживали з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яку на підставі рішення Виконавчого комітету Мирівської сільської ради від 05.11.2003 року №51, було призначено опікуном над її онуком, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв"язку із злісним ухиленням матері від виконання батьківських обов"язків по вихованню дитини та перебування батька, ОСОБА_4 в місцях позбавлення волі. Також підтвердили суду той факт, що вони мали взаємні права та обов"язки, вели спільне господарство до моменту його загибелі при захисті Батьківщини, ІНФОРМАЦІЯ_6 , і бабуся загиблого перебувала на його утриманні. 
		Представник ІНФОРМАЦІЯ_9, в судове засідання не з`явився, письмових пояснень суду не надано.
		Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши заявника, свідків, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
		У відповідності до ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення, зокрема суди розглядають справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні. 
		Згідно з приписами ст.ст.16, 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов"язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Право на отримання такої допомоги мають члени сім"ї загиблого (померлого) військовослужбовця, коло яких визначається відповідно до Сімейного кодексу України.
		Відповідно до положень ч.2 та ч.4 статті 3 Сімейного кодексу України, сім"ю, складають особи, які спільно проживають, пов"язані спільним побутом, мають взаємні права й обов"язки. Сім"я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
		Згідно з абзацом п"ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 N5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна "член сім"ї" членами сім"ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв"язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов"язковими умовами для визнання їх членами сім"ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
		Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім"ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім"ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов"язки осіб, які об"єдналися для спільного проживання.
		Конституційний суд України у своєму рішенні від 03.06.1999 у справі №1-8/99 зазначив, що обов"язковою умовою для визнання осіб членами сім"ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто: наявність спільних витрат; спільний бюджет; спільне харчування; купівля майна для спільного користування; участі у витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин.
		Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у Постанові від 31.03.2020 у справі № 205/4245/17 (провадження № 61-17628св19).
		Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Судом встановлено, що заявник у справі, ІНФОРМАЦІЯ_3 загинув її онук, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , при захисті Батьківщини. 
		Заявник у справі, ОСОБА_1 (дівоче прізвище " ОСОБА_1 ") є матір"ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 ), та є батьком загиблого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а отже, заявник у справі є рідною бабусею загиблого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 
		На підставі рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 23.03.2004 року матір загиблого ОСОБА_2 - ОСОБА_5 було позбавлено батьківських прав.
		Рішенням ВК Мирівської сільської ради від 05.11.2003 року №51 заявника у справі було призначено опікуном над її онуком, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв"язку із злісним ухиленням матері від виконання батьківських обов"язків по вихованню дитини та перебування батька, ОСОБА_4 в місцях позбавлення волі.
		На підставі рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 11.04.2008 року батька загиблого ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , також було позбавлено батьківських прав. 
		Від народження онука, ОСОБА_2 , і до моменту його загибелі, ІНФОРМАЦІЯ_6 , заявник спільно з ним проживали однією родиною, мали спільний бюджет, мали взаємні права та обов"язки, були пов"язані спільним побутом, та вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою за вих.№64 від 05.04.2022 , виданою Службою у справах дітей Виконавчого комітету Мирівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області. 
		Заявник займалась вихованням та розвитком онука ОСОБА_6 від народження, постійно піклувалася про його здоров"я , забезпечувала всім необхідним , виховувала його справжнім громадянином України.
		Станом на теперішній час, заявник у справі, як бабуся загиблого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 при захисті Батьківщини не може у встановленому порядку, одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум у зв"язку із загибеллю військовослужбовця.
		Пунктом 2 Постанови №168 установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога , яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених устатті 16-1Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.
		Відповідно до вимог ч.1 статті16-1ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.
		Підпунктом 1 пункту 2 ст.16 цього Закону передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.
		Відповідно до положень п. 6. ст.16 прим. 3 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
		Згідно з ч. 2 статті161 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України«Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
		Відповідно до п.10 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМУ №975 від 25.12.2013 року ( далі Порядок №975) члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган) заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги, витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві. Відповідно до абзацу 9 п.10 Порядку №975 до заяви додається копія свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові).
		Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено гарантії та заходи соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України. Статтею 10 зазначеного Закону визначено коло членів сімей загиблих військовослужбовців та інших осіб. Порядок надання статусу особи, на яку поширюється чинність цього Закону, особам, зазначеним в абзацах п`ятому - восьмому пункту 1 статті 10 цього Закону, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 № 740. При цьому до членів сімей загиблих військовослужбовців та інших осіб, зазначених у цій статті, належать утриманці загиблого, яким у зв`язку з цим виплачується пенсія; батьки та один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні. Таким особам відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 видаються посвідчення з написом «Посвідчення члена сім`ї загиблого».
		Статтею 15 даного Закону передбачено ряд пільг сім`ям загиблих (померлих) ветеранів війни, Захисників і Захисниць України.
		У силу ст. 30 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).
		Згідно з п. д абзацу 4 ст. 30 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», непрацездатними членами сім`ї вважаються: дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює.
		Відповідно до ст. 31 « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
		Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Таким чином, процесуальний закон передбачає умови, за яких у окремому провадженні можуть бути встановлені факти, що мають юридичне значення, зокрема: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них повинні безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення; встановлення факту не пов`язано із вирішенням спору про право.
		За змістом ст.ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
		Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Суд вирішує питання у сукупності, керуючись принципом верховенства права, вважає, що наданих доказів по справі достатньо для задоволення заяви про встановлення факту родинних відносин. Окрім цього, вирішуючи питання щодо оцінки зазначених доказів, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права.
		Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.
		Надані заявником докази суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують юридичний факт, встановлення якого є необхідним для отримання заявником одноразової грошової допомоги у разі смерті військовослужбовця.
		Враховуючи вищевикладене, оцінюючи в сукупності надані суду письмові докази та показання свідків, суд дійшов висновку про те, що заявницею надані належні та допустимі докази на підтвердження факту спільного проживання, ведення спільного господарства та наявність взаємних прав та обов"язків між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та її загиблим онуком, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто, заявниця була членом сім`ї загиблого, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 при захисті Батьківщини, крім того, бабуся загиблого перебувала на його утриманні. 
		За таких обставин, оскільки заявник не має іншої можливості підтвердити факт того, що вона та її онук, який загинув, були членами сім`ї, але встановлення цього факту породжує юридичні наслідки, оскільки, з таким фактом законодавство пов`язує можливість реалізації прав заявника на призначення одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум у зв"язку із загибеллю військовослужбовця, суд приходить до висновку, що вимоги заявника є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,76,80,81,259,263,264,265 ЦПК України, ст.ст.15,16 ЦК України, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постанови №168 КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», Рішенням Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99, суд-
		В И Р І Ш И В :
		Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання, ведення спільного господарства та наявність взаємних прав та обов"язків, заінтересована особа, ІНФОРМАЦІЯ_9 - задовольнити.
		Встановити факт спільного проживання, ведення спільного господарства та наявність взаємних прав та обов"язків між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та її загиблим онуком, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		      
		Суддя:  Д. М. Скрипченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...