Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/21997/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин; про невиконання або неналежне виконання зобов’язань.
Надіслано для оприлюднення: 28.03.2023. Зареєстровано: 29.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 30.03.2023.
Дата набрання законної сили: 18.04.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		07.03.2023Справа №  910/21997/21
		За позовом Першого заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради
		до Києво-Святошинської районної ради Київської області
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
		1. Києво-Святошинське виробниче управління житлово-комунального господарства
		2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Ліан"
		3. приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бутько Мар`яна Володимирівна
		4. Бучанська районна рада Київської області
		про витребування земельних ділянок та скасування рішень про державну реєстрацію права власності 
		Суддя Котков О.В.    
		       Секретар судового засідання Горенюк Т.О.
		        
		Представники учасників справи: 
		від прокуратури Колодчина Р.В.;
		від позивача ОСОБА_1 ;
		від третьої особи-2 Романюк І.М.;
		інші учасники справи не з`явилися. 
		 
		В судовому засіданні 07.03.2023 року, відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представників прокуратури, позивача та третьої особи-2, що повне рішення буде складено 28.03.2023 року.
		 
		СУТЬ СПОРУ:
		31 грудня 2021 року до Господарського суду міста Києва від Першого заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради (позивач) надійшла позовна заява № 10.60-41-10651ВИХ-21 від 30.12.2021 року до Києво-Святошинської районної ради Київської області (відповідач), в якій викладені позовні вимоги, щоб у судовому порядку:
		- витребувати від Києво-Святошинської районної ради Київської області на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку площею 0,3449 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:2001) по вул. Львівській, 72 у Святошинському районі м. Києва; 
		- витребувати від Києво-Святошинської районної ради Київської області на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку площею 0,0336 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:0001) по вул. Львівській, 72 у Святошинському районі м. Києва;
		- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 27.05.2021 № 58378743 та здійснену на його підставі державну реєстрацію права власності територіальної громади сіл, селищ, міст в особі Києво-Святошинської районної ради Київської області на земельну ділянку площею 0,0336 га, кадастровий номер 8000000000:75:212:0001, яка знаходиться за адресою: вул. Львівська, 72 у Святошинському районі м. Києва;
		- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 27.05.2021 № 58380509 та здійснену на його підставі державну реєстрацію права власності територіальної громади сіл, селищ, міст в особі Києво-Святошинської районної ради Київської області на земельну ділянку площею 0,3449 га, кадастровий номер 8000000000:15:212:2001, яка знаходиться за адресою: вул. Львівська, 72 у Святошинському районі м. Києва.
		Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Києво-Святошинською районною радою Київської області незаконно зареєстровано право власності на земельні ділянки площею 0,3449 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:2001) та 0,0336 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:0001) по вул. Львівській, 72 у Святошинському районі м. Києва. Спірні земельні ділянки розташовані на території міста Києва та належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, тому право власності на земельні ділянки, право розпорядження ними та право вирішення питання про передачу її у власність або користування Києво-Святошинській районній раді Київської області належить саме Київській міській раді як особі, яка діє у відповідних правовідносинах від імені територіальної громади міста Києва. Недотримання відповідачем вимог земельного законодавства порушує інтереси держави та територіальної громади міста Києва, яка незаконно позбавлена права власності на земельні ділянки. Таким чином, рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав Києво-Святошинської районної ради Київської області на спірні земельні ділянки є незаконними та підлягають скасуванню, а земельні ділянки площею 0,3449 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:2001) та 0,0336 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:0001) по вул. Львівській, 72 у Святошинському районі м. Києва підлягають витребуванню у Києво-Святошинської районної ради Київської області на користь Київської міської ради.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/21997/21, ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.02.2022 року, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Києво-Святошинське виробниче управління житлово-комунального господарства, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Ліан» та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бутько Мар`яну Володимирівну.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2022 року накладено арешт на земельні ділянки площею 0,3449 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:2001) та 0,0336 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:0001) по вул. Львівській, 72 у Святошинському районі м. Києва; заборонено Києво-Святошинській районній раді Київської області та будь-яким іншим особам, якими укладено договори про здійснення підготовчих, вишукувальних, будівельних та інших робіт на спірних земельних ділянках, вчиняти будь-які дії щодо проведення підготовчих, вишукувальних, будівельних та інших робіт з будівництва багатоповерхового житлового комплексу із приміщеннями комерційного призначення, а також заборонити здійснювати будь-які дії із земельними ділянками площею 0,3449 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:2001) та 0,0336 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:0001) по вул. Львівській, 72 у Святошинському районі м. Києва.
		08.02.2022 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Ліан» надійшло клопотання № 08/02-2-Р від 08.02.2022 року «Про скасування заходів забезпечення позову».
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2022 року зупинено провадження у справі № 910/21997/21 до перегляду Північним апеляційним господарським судом в апеляційному порядку ухвали Господарського суду міста Києва від 10.01.2022 року у справі № 910/21997/21.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2022 року відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду клопотання № 08/02-2-Р від 08.02.2022 року «Про скасування заходів забезпечення позову» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Ліан» до перегляду Північним апеляційним господарським судом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ліан» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.01.2022 року у справі № 910/21997/21 та повернення матеріалів справи до Господарського суду міста Києва.
		Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ліан» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.01.2022 року у справі № 910/21997/21 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.01.2022 року у справі                        № 910/21997/21 - без змін.
		04.07.2022 року матеріали справи були повернуті до Господарського суду міста Києва.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2022 року призначено розгляд клопотання № 08/02-2-Р від 08.02.2022 року «Про скасування заходів забезпечення позову» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Ліан» на 09.08.2022 року.
		В підготовчому засіданні 09.08.2022 року судом було розглянуте та відхилене клопотання третьої особи-2 про витребування доказів, про що судом постановлено протокольну ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання 09.08.2022 року. Відхиляючи клопотання, суд виходив з того, що подані третьою особою-2 клопотання про витребування доказів в порушення приписів ст. 81 Господарського процесуального кодексу України не містять обставин, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати з огляду на підстави заявленого позову.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2022 року відмовлено в задоволенні клопотання № 08/02-2-Р від 08.02.2022 року «Про скасування заходів забезпечення позову» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Ліан» у справі № 910/21997/21.
		16.08.2022 року до Господарського суду міста Києва надійшла ухвала Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 року про витребування матеріали справи             № 910/21997/21.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2022 року зупинено провадження у справі № 910/21997/21 до перегляду Північним апеляційним господарським судом в апеляційному порядку ухвали Господарського суду міста Києва від 09.08.2022 року у справі № 910/21997/21.
		Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2022 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ліан» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.08.2022 року у справі № 910/21997/21 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.08.2022 року у справі                      № 910/21997/21 - без змін.
		03.11.2022 року матеріали справи були повернуті до Господарського суду міста Києва.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2022 року поновлено провадження у справі № 910/21997/21, підготовче засідання призначено на 29.11.2022 року. 
		В підготовчому засіданні 29.11.2022 року судом оголошувалася перерва.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2022 року відмовлено в задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Ліан" про заміну відповідача - Києво-Святошинської районної ради Київської області на правонаступника - Бучанську районну раду Київської області, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Бучанську районну раду Київської області, підготовче засідання відкладено на 22.12.2022 року.
		В підготовчих засіданнях 22.12.2022 року, 24.01.2023 року та 31.01.2023 року судом оголошувалася перерва.
		В підготовчому засіданні 24.01.2023 року судом було розглянуте та відхилене клопотання третьої особи-2 про залучення до участі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Бучанську районну раду Київської області, Фастівську районну раду Київської області та Обухівську районну раду Київської області. В задоволенні вказаного клопотання судом відмовлено з мотивів не доведення заявником, що рішення у даній справі може вплинути на права або обов`язки Бучанської районної ради Київської області, Фастівської районної ради Київської області та Обухівської районної ради Київської області щодо однієї з сторін.
		В підготовчому засіданні 24.01.2023 року судом також було розглянуте та відхилене усне клопотання представника третьої особи-2 про залучення до участі у справі відповідача - Бучанської районної ради Київської області. Відхиляючи наведене клопотання суд виходив з наступного. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.
		Отже, виходячи з положень ч. 1 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що правом на подання клопотання про залучення співвідповідача процесуальний закон наділяє виключно позивача, тоді як клопотання про залучення співвідповіда - Бучанської районної ради Київської області подане представником третьої особи-2. 
		В підготовчому засіданні 31.01.2023 року судом було розглянуте та відхилене клопотання третьої особи-2 про закриття провадження у справі, про що судом постановлено протокольну ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання 31.01.2023 року. Відхиляючи наведене клопотання, суд виходив з того, що у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
		Дослідивши наведені третьою особою-2 підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмету спору, суд дійшов висновку, що як на час пред`явлення позову так на час подання клопотання існував та існує предмет спору у справі № 910/21997/21.
		Також судом в підготовчому засіданні 31.01.2023 року було розглянуте та відхилене клопотання третьої особи-2 про залишення позову без розгляду з підстав його необгрунтованості в аспекті ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, про що судом постановлено протокольну ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання 31.01.2023 року. 
		Судом в підготовчому засіданні 07.02.2023 року було розглянуте та відхилене клопотання про зупинення провадження у справі, про що судом постановлено протокольну ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання 07.02.2023 року. Відхиляючи наведене клопотання, суд виходив з того, що у відповідності до п. 5 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
		Дослідивши підстави поданого третьою особою-2 клопотання, суд дійшов висновку про його необґрунтованість на підставі приписів ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, а саме з мотивів не доведення заявником факту об`єктивної неможливості розгляду справи № 910/21997/21 до вирішення справи № 640/22350/21 та про неможливість встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду в даному господарському спорі.
		Крім того, судом в підготовчому засіданні 07.02.2023 року було розглянуте та відхилене клопотання про роз`яснення судового рішення з підстав його необгрунтованості в аспекті ст. 245 Господарського процесуального кодексу України, про що судом постановлено протокольну ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання 07.02.2023 року. 
		За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.
		Так, в підготовчому засіданні 07.02.2023 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/21997/21 до судового розгляду по суті на 07.02.2023 року.
		В судовому засіданні 07.03.2023 року представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити позов. Представник третьої особи-2 проти позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в позові у повному обсязі. 
		Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача та третьої особи-2, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Рішеннями Виконкому Київської міської ради депутатів трудящих від 10.11.1953 року № 2152, від 25.09.1956 року № 1437, від 09.09.1969 року № 1570, від 07.06.1971 року № 869 земельні ділянки по вул. Львівській, 72 відведено в користування міської друкарні Києво-Святошинського району під будівництво друкарні. Загальна площа ділянки відповідно до плану від 29.06.1971 року становила 4224 кв.м. 
		Відповідно до листів від 16.09.2021 року № 0570202/2-25403 та від 24.11.2021 року           № 0570202/2-31462 Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за даними Міського земельного кадастру земельна ділянка (обліковий код 75:212:0001) площею 3604,23 га на вул. Львівській, 72 у Святошинському районі м. Києва обліковується за міською друкарнею Києво-Святошинського району. На земельній ділянці знаходиться майновий комплекс типографії загальною площею 1957,3 кв.м, який перебуває на праві господарського відання у Києво-Святошинського виробничого управління житлово-комунального господарства. 
		Судом встановлено, що 18.11.2020 року між Києво-Святошинською районною радою Київської області, Києво-Святошинським виробничим управлінням житлово-комунального господарства та ТОВ "Компанія Ліан" укладено Інвестиційний договір на будівництво та передачу частини функцій замовника № 1 на будівництво багатоповерхового житлового комплексу із приміщеннями комерційного призначення на земельній ділянці по вул. Львівській, 72 у м. Києві.
		Відповідно до п. 2.3. Інвестиційного договору Києво-Святошинська районна рада Київської області та Києво-Святошинське виробниче управління житлово-комунального господарства здійснює інвестування шляхом передачі ТОВ "Компанія Ліан" функції замовника будівництва, зокрема: оформлення у встановленому законом порядку прав на земельну ділянку за власником майнового комплексу типографії, надання дозволу на знесення у встановленому законом порядку існуючої будівлі по вул. Львівській, 72 у                м. Києві, укладення та виконання договору про пайову участь Києво-Святошинської районної ради Київської області та Києво-Святошинського виробничого управління житлово-комунального господарства у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, розробка проектної документації, укладення договорів на здійснення технічного та авторського нагляду, а також договору генерального підряду, а також надання будівельного майданчику (земельної ділянки за адресою: вул. Львівська, 72 у м. Києві) для будівництва об`єкту та виконання інших умов Інвестиційного договору.
		Згідно з п. 4.2.10. Інвестиційного договору Києво-Святошинська районна рада Київської області та Києво-Святошинське виробниче управління житлово-комунального господарства зобов`язуються оформити у встановленому законом порядку права на земельну ділянку, не передавати права на земельну ділянку та проведення будівельних робіт будь-яким третім особам, не вчиняти жодних дій щодо обтяження зазначеної земельної ділянки будь-якими зобов`язаннями, окрім тих, які передбачені цим договором.
		На підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель для експлуатації та обслуговування майнового комплексу типографїї на вул. Львівській, 72 у Святошинському районі м. Києва, виготовленої у 2021 році на замовлення Києво-Святошинського виробничого управління житлово- комунального господарства, із земельної ділянки площею 3604,23 кв.м (обліковий код 75:212:0001) сформовано земельні ділянки площею 0,3449 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:2001, код КВЦПЗ В-02.10 - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури) та площею 0,0336 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:0001, код КВЦПЗ Л-12.04 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства).
		Згідно виданої Києво-Святошинським виробничим управлінням житлово-комунального господарства довіреності та заяви ТОВ "Компанія Ліан" про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності), право власності на земельні ділянки площею 0,3449 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:2001) та 0,0336 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:0001) по вул. Львівській, 72 у Святошинському районі м. Києва зареєструвало за Києво-Святошинською районною радою Київської області.
		На твердження прокурора, реєстрація речових прав на земельні ділянки на вул. Львівській, 72, у Святошинському районі м. Києва площею 0,3449 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:2001) та площею 0,0336 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:0001) за Києво-Святошинською районною радою Київської області здійснена з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки спірні земельні ділянки розташовані на території міста Києва та належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва в силу ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України через їх територіальне розташування в межах цього населеного пункту, тому право власності на земельні ділянки, а відповідно і право розпорядження ними належить саме Київській міській раді як особі, яка діє у відповідних правовідносинах від імені територіальної громади міста Києва, тоді як Київською міською радою рішення про передачу (надання) у власність (користування) зазначених земельних ділянок не приймалося.
		Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
		Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Згідно з частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
		Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
		Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
		Частинами 1, 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
		Відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
		Згідно з ч. 4 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, поданого власником (учасником, акціонером) цієї юридичної особи в її інтересах, а також позову прокурора в інтересах держави.
		Водночас, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
		У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
		Виходячи з аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.
		Так, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 з`ясовуючи поняття "інтереси держави" визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.
		Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).
		Разом з тим, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").
		Отже, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
		Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
		Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
		Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові 26 травня 2020 року у справі                         № 912/2385/18 зазначила, що вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.
		Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
		Підставою звернення Першого заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради з даним позовом до суду у позовній заяві вказано неправомірне вибуття з власності територіальної громади           м. Києва спірних земельних ділянок площею 0,3449 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:2001) та 0,0336 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:0001) по                 вул. Львівській, 72 у Святошинському районі м. Києва.
		Київською міською радою, як органом місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду міста Києва, та здійснює правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, не забезпечено збереження спірних земельних ділянок та не вжито достатніх заходів, в тому числі представницького характеру, щодо запобігання вибуття земельних ділянок з комунальної власності, а також не вжито заходів щодо витребування таких ділянок з володіння і повернення їх у власність територіальної громади.
		В зв`язку з чим, листом № 10.60-41-10619ВИХ-21 від 30.12.2021 року Шевченківська окружна прокуратура міста Києва повідомила Київську міську раду про підготовку позовної заяви в інтересах держави в особі Київської міської ради до Києво-Святошинської районної ради Київської області про витребування земельних ділянок та скасування рішення державного реєстратора про право власності. 
		Сам факт не звернення до суду міської ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельних ділянок, у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів територіальної громади та звернення до суду з даним позовом.
		Причиною виникнення спору є порушення права власності територіальної громади міста Києва на земельні ділянки площею 0,3449 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:2001) та 0,0336 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:2001) по              вул. Львівській, 72 у Святошинському районі міста Києва. 
		Правовідносини з розпорядження, набуття та припинення права користування землями комунальної власності врегульовані зокрема Земельним кодексом України.
		Частиною 1 статті 80 Земельного кодексу України перебачено, що суб`єктами права власності на землю, зокрема є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.
		За змістом частин 1, 2 статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
		У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
		Межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій (ч. 1 ст. 173 ЗК України).
		Згідно з інформацією Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24.11.2021 року існуючі (фактичні) межі міста Києва встановлено на підставі Указів Президії Верховної Ради Української РСР від 30.08.1971 року «Про включення села Микільська Борщагівка Київської області в смугу міста Києва», від 20.01.1975 року № 3437-VIII «Про включення в межі міста Києва житлового масиву, збудованого на території Київської області», від 04.04.1978 року           № 3225-ІХ «Про розширення межі міста Києва», від 05.03.1982 року № 3185-Х «Про зміну меж міста Києва і Київської області», від 26.08.1988 року № 6486-ХІ «Про розширення меж міста Києва» та від 02.10.1989 року № 8199-ХІ «Про включення смт. Осокорки в межі міста Києва».
		На виконання вказаних рішень про встановлення меж міста Києва у 1989- 1990 роках Українським державним інститутом інженерно-геодезичних вишукувань та їх зйомок «Укр ДІІГіс» проведено роботи щодо встановлення межі міста Києва в натурі (на місцевості), закріплено межовими знаками встановленого зразка поворотні точки межі міста та виготовлений «Каталог координат та висот знаків міської межі на листах карти масштаба 1:10 000 м. Києва Шифр: У-02-1523 «Д» Дог. № 47 от 11.05.1989 года» в системі координат МСК-85.
		З 1989 року межі міста Києва не змінювались.
		Відповідно до частини 1 статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
		Частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
		Відповідно до частини 8 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
		За правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 року у справі № 910/6317/18, розташування земельної ділянки на території відповідного міста свідчить про те, що така земельна ділянка перебуває у комунальній власності територіальної громади міста в силу закону через її територіальне розташування в межах населеного пункту, а тому право власності на таку земельну ділянку та право розпорядження нею шляхом прийняття відповідного рішення належить органу місцевого самоврядування, який діє у відповідних правовідносинах від імені територіальної громади міста, - міській раді. Тобто, право власності територіальної громади виникає на відповідні землі комунальної власності в силу їх територіального розташування в межах населеного пункту.
		Відповідно до частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		Згідно зі ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
		За приписами ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
		Частиною 2 ст. 152 Земельного кодексу України визначено, що власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.
		Відповідно до ч. 1 ст. 153 Земельного кодексу України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
		Згідно відомостей Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 04.11.2021 року                    № 282820865 вбачається, що на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 27.05.2021 року № 58378743 та № 58380509 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бутько Мар`яною Володимирівною проведено державну реєстрацію права власності територіальної громади сіл, селищ, міст в особі Києво-Святошинської районної ради Київської області на земельні ділянки площею 0,3449 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:2001) та 0,0336 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:0001) по вул. Львівській, 72 у Святошинському районі м. Києва.
		Як вбачається з листа Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 24.11.2021 року № 0570202/2-31462 до департаменту будь-які звернення (клопотання) від Києво-Святошинської ради Київської області чи інших осіб, які представляють інтереси Києво-Святошинської ради Київської області, про передачу в комунальну власність чи в постійне користування спірних земельних ділянок, а також про зміну їх цільового призначення не надходили. Київською міською радою рішення про передачу (надання) у власність (користування) спірних земельних ділянок не приймалося.
		Таким чином, як вбачається з представлених суду доказів, Київською міською радою не приймалося рішення про відчуження земельних ділянок площею 0,3449 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:2001) та 0,0336 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:0001) по вул. Львівській, 72 у Святошинському районі м. Києва.
		Враховуючи зазначене та вищенаведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що спірні земельні ділянки вибули із власності Київської міської ради всупереч волі останньої та з порушенням норм законодавства, а Київська міська рада є власником спірних земельних ділянок та наділена правомочностями щодо володіння, користування та розпорядження цими об`єктами права комунальної власності від імені та в інтересах територіальної громади міста Києва.
		З огляду на те, що спірні земельні ділянки вибули з володіння Київської міської ради поза її волею, суд вважає підставною позовну вимогу про витребування від Києво-Святошинської районної ради Київської області на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради спірних земельних ділянок площею 0,3449 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:2001) та 0,0336 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:0001) по вул. Львівській, 72 у Святошинському районі м. Києва, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
		Щодо позовних вимог про скасування рішень про державну реєстрацію права власності суд зазначає таке.
		Як вже зазначалося судом вище, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 27.05.2021 року № 58378743 та від 27.05.2021 року            № 58380509 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бутько Мар`яною Володимирівною проведено державну реєстрацію права власності територіальної громади сіл, селищ, міст в особі Києво-Святошинської районної ради Київської області на земельні ділянки площею 0,3449 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:2001) та 0,0336 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:0001) по вул. Львівській, 72 у Святошинському районі м. Києва.
		Відповідно до ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
		Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
		Отже, за змістом вказаної норми виконанню підлягають виключно судові рішення:           1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
		Тобто законодавець передбачив, що ухвалення судових рішень, пов`язаних з питаннями державної реєстрації, обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав (аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 08.09.2021 року у справі           № 914/1578/19, від 03.09.2020 року у справі № 914/1201/19, від 20.08.2020 року у справі              № 916/2464/19).
		Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що в даному випадку порушене право та інтерес позивача підлягає захисту шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 27.05.2021 року № 58378743 та від 27.05.2021 року № 58380509 про реєстрацію права власності територіальної громади сіл, селищ, міст в особі Києво-Святошинської районної ради Київської області на земельні ділянки площею 0,3449 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:2001) та 0,0336 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:0001) по вул. Львівській, 72 у Святошинському районі м. Києва.
		Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		Судові витрати Київської міської прокуратури по сплаті судового збору в сумі 43   513,77 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
		Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
		 
		ВИРІШИВ:
		1. Позов задовольнити повністю. 
		2. Витребувати від Києво-Святошинської районної ради Київської області (ідентифікаційний код 04054748, адреса: 03170, м. Київ, вул. Янтарна, 12) на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради (ідентифікаційний код 22883141, адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36) земельну ділянку площею 0,3449 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:2001) по вул. Львівській, 72 у Святошинському районі м. Києва.
		3. Витребувати від Києво-Святошинської районної ради Київської області (ідентифікаційний код 04054748, адреса: 03170, м. Київ, вул. Янтарна, 12) на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради (ідентифікаційний код 22883141, адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36) земельну ділянку площею 0,0336 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:0001) по вул. Львівській, 72 у Святошинському районі м. Києва.
		4. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 27.05.2021 № 58378743 та здійснену на його підставі державну реєстрацію права власності територіальної громади сіл, селищ, міст в особі Києво-Святошинської районної ради Київської області на земельну ділянку площею 0,0336 га, кадастровий номер 8000000000:75:212:0001, яка знаходиться за адресою: вул. Львівська, 72 у Святошинському районі м. Києва.
		5. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 27.05.2021 № 58380509 та здійснену на його підставі державну реєстрацію права власності територіальної громади сіл, селищ, міст в особі Києво-Святошинської районної ради Київської області на земельну ділянку площею 0,3449 га, кадастровий номер 8000000000:15:212:2001, яка знаходиться за адресою: вул. Львівська, 72 у Святошинському районі м. Києва.
		6. Стягнути з Києво-Святошинської районної ради Київської області (ідентифікаційний код 04054748, адреса: 03170, м. Київ, вул. Янтарна, 12) на користь Київської міської прокуратури (ідентифікаційний код 02910019, адреса: 03150, м. Київ,             вул. Предславинська, 45/9) судовий збір - 43  513,77 грн. (сорок три тисячі п`ятсот тринадцять гривень 77 копійок).
		7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повне рішення складено 28.03.2023р.
		 
		 
		 Суддя                                                        О.В. Котков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...