Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/2368/15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 28.03.2023. Зареєстровано: 29.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 29.03.2023.
Дата набрання законної сили: 23.03.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 березня 2023 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  905/2368/15 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: 
		Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
		розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
		на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.01.2023 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 16.11.2022 
		за скаргою Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"
		на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі 
		за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Снабтрейдкомпані"
		про стягнення 64 288 285, 11 дол США та 1 711 285, 94 грн,
		1. Короткий зміст позовних вимог та судових рішень у справі
		1.1. Рішенням Господарського суду Донецької області від 12.09.2018 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ПАТ "Промінвестбанк") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Снабтрейдкомпані" (далі - ТОВ "Снабтрейдкомпані") про стягнення 64 288 285, 11 доларів США та 1 711 285, 94 грн, в тому числі заборгованість за кредитом в розмірі 60 000 000, 00 доларів США, заборгованість по процентам в розмірі 4 232 555, 53 доларів США, 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 55 729, 58 доларів США, пеня за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 1 711 285, 94 грн задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Снабтрейдкомпані" на користь ПАТ "Промінвестбанк" заборгованість за кредитом в розмірі 60 000 000, 00 доларів США, заборгованість по процентам в розмірі 4 232 555, 53 доларів США, 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 55 729, 58 доларів США, а також судовий збір в сумі 182 700, 00 грн. У задоволенні позовних вимог ПАТ "Промінвестбанк" до ТОВ "Снабтрейдкомпані" про стягнення пені за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 1   711 285, 94 грн відмовлено.
		22.12.2018 на виконання вищевказаного рішення було видано відповідний наказ.
		Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Промінвестбанк" направило на адресу Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву про примусове виконання рішення від 25.08.2022 № 09-1-7/534 з оригіналом наказу Господарського суду Донецької області від 22.12.2018 № 905/2368/15. 
		Однак 15.09.2022 на адресу скаржника надійшло повідомлення Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 07.09.2022 про повернення стягувачу без прийняття до виконання наказу Господарського суду Донецької області. 
		У повідомленні зазначено, що виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби відповідно до пункту 9 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження". У повідомленні наявні посилання на військовий стан, пункт 102 розділу XIII "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якого забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, а також прилеглих до неї територій. Боржник за виконавчим документом зареєстрований в м. Донецьк, яке перебуває в тимчасовій окупації згідно з Переліком територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.04.2022 за № 453/37789.
		1.2. 26.09.2022 від ПАТ "Промінвестбанк" надійшла скарга від 26.09.2022 № 09-1-7/697 про визнання неправомірним повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 07.09.2022 державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича у № АСВП: 69796497; скасування повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 07.09.2022 державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Яковенка В. А. у № АСВП: 69796497; зобов`язання державного виконавця Яковенка В. А. або іншу посадову особу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у № АСВП: 69796497 усунення порушення/поновлення порушеного права, а саме відкриття виконавчого провадження на підставі заяви про примусове виконання рішення від 25.08.2022 № 09-1-7/534 на виконання наказу від 22.12.2018 на примусове виконання рішення Господарського суду Донецької області у справі № 905/2368/15.
		Скарга обґрунтована тим, що державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В. А. неправомірно повернув позивачу виконавчий документ без прийняття до виконання з посиланням на те, що місцезнаходженням боржника є Донецька міська громада, територія якої є тимчасово окупованою, внаслідок чого вчинення виконавчих дій є неможливим.
		1.3. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 16.11.2022 у справі №   924/2368/15, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.01.2023, скаргу задоволено частково. Визнано неправомірним повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 07.09.2022 державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Яковенко В. А. у № АСВП: 69796497, зобов`язано посадових осіб Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до компетенції яких належить винесення постанови про відкриття виконавчого провадження відкрити виконавче провадження щодо примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 22.12.2018 у справі № 905/2368/15, після отримання від ПАТ "Промінвестбанк" оригіналу наказу відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження". У задоволенні іншої частини скарги відмовлено. 
		Рішення судів аргументовані тим, що пункт 102 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні; положення" Закону України "Про виконавче провадження" забороняє відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), при цьому не встановлює заборон щодо відкриття виконавчих проваджень та примусового виконання рішень відносно боржників, які лише мають реєстрацію місцезнаходження на цих територіях.  Місцезнаходженням Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України є місто Київ, яке станом на 07.09.2022 та на теперішній час не належить до територій проведення воєнних (бойових) дій, не перебуває у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
		Враховуючи, що виконавчі дії проводяться зокрема за місцезнаходженням майна боржника, а заходами примусового виконання рішень, в тому числі, є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, які можуть знаходитись на території територіальних громад, що розташовані не в районі проведення воєнних (бойових) дій або не на території, яка перебуває в оточенні (блокуванні), помилковою є позиція виконавчої служби про заборону відкриття виконавчого провадження та вжиття заходів примусового виконання рішення від 12.09.2018 у справі № 905/2368/15. 
		Оскільки у державного виконавця були відсутні передбачені Законом України "Про виконавче провадження" підстави для повернення без прийняття до виконання виконавчого документа - наказу Господарського суду Донецької області від 22.12.2018 у справі № 905/2368/15, останній зобов`язаний вчинити передбачені цим Законом дії з виконання судового рішення, тому місцевий господарський суд дійшов висновку про зобов`язання державного виконавця вчинити такі дії для поновлення прав стягувача, порушених внаслідок неправомірних дій державного виконавця.
		2. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		2.1. Не погоджуючись із ухвалою Господарського суду Донецької області від 16.11.2022 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.01.2023 у справі № 924/2368/15, Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України просить скасувати оскаржені судові рішення в частині задоволених вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарга ПАТ "Промінвестбанк". 
		Скаржник стверджує про відсутність висновку Верховного Суду стосовно застосування положень пункту 102 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження". Помилковими є твердження судів про те, що приписи зазначеного пункту не встановлюють заборон щодо відкриття виконавчих проваджень та примусового виконання рішень відносно боржників, які мають реєстрацію місцезнаходження на цих територіях суперечить статті 28 Закону України "Про виконавче провадження". Відкриття виконавчого провадження у відношенні боржника, місцезнаходження якого є тимчасово окупована територія фактично унеможливлює доведення державним виконавцем до відома такого боржника постанови про відкриття виконавчого провадження та інших документів виконавчого провадження та робить неможливим подальше дотримання порядку і процедури проведення заходів примусового виконання рішень суду визначених положеннями Законом України "Про виконавче провадження" і Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5. 
		Судами не враховано, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на інше майно, яке належить боржнику, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Однак, місцем знаходження боржника - є місто Донецьк, тобто адміністративно-територіальною одиницею, яка тимчасово окупована внаслідок/ військової агресії Російської Федерації, а тому вжиття заходів примусового виконання рішення- державним виконавцем на цій території є об`єктивно неможливим.
		3.1. Позиція Верховного Суду 
		3.2. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		3.3. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
		3.4. Згідно зі статтею 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
		Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені       Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		За змістом частини першої статті 14, частини першої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" учасниками виконавчого провадження є, зокрема, виконавець, сторони (стягувач і боржник), представники сторін.
		Частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
		Частинами першою статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. 
		Згідно з пунктом 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України  від 02.04.2012 № 512/5 та зареєстрованої від 02.04.2012 за № 489/20802 органом державної виконавчої служби є, зокрема, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень. Пунктом 4 цієї Інструкції передбачено, що Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими зокрема сума зобов`язання становить п`ятдесят та більше мільйонів гривень чи еквівалентну суму в іноземній валюті.
		Як установлено судами, змістом виконавчого документа у справі № 905/2368/15 підтверджено, що примусовому виконанню підлягає стягнення коштів в іноземній валюті, гривневий еквівалент яких складає понад п`ятдесят мільйонів гривень.
		Таким чином, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що стягувач правомірно звернувся із заявою про примусове виконання рішення від 25.08.2022 №   09-1-7/534 з оригіналом наказу Господарського суду Донецької області від 22.12.2018 № 905/2368/15 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ.
		У той же час, підставою повернення стягувачу без прийняття до виконання вказаного наказу став пункт 9 частини четвертої статті 4 у взаємозв`язку із пунктом 102 розділу XIII "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про виконавче провадження".
		Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем.
		Згідно з пунктом 102 розділу XIII "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про виконавче провадження" забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, а також прилеглих до неї територій.
		За змістом статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.
		Відповідно до частини другої статті 36 Закону України "Про виконавче провадження" розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.
		Місцезнаходженням Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України є місто Київ, яке, як зазначили суди, станом на момент прийняття рішення щодо повернення без прийняття до виконання наказу у справі № 905/2368/15 не належало до територій проведення воєнних (бойових) дій, не перебувало у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
		Колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо помилковості позиції виконавчої служби про заборону відкриття виконавчого провадження та вжиття заходів примусового виконання рішення від 12.09.2018 у справі № 905/2368/15 внаслідок реєстрації боржника на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). 
		Верховний Суд зауважує, що у спірному випадку, повертаючи стягувачу без прийняття до виконання наказ Господарського суду Донецької області від 22.12.2018 №   905/2368/15, Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України передчасно вдався до аналізу дій, які можуть здійснюватися після відкриття виконавчого провадження, не взяв до уваги фактичні обставини звернення із таким наказом та помилково послався на приписи пункту 9 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" без належного обґрунтування у контексті спірних правовідносин. 
		Колегія суддів погоджується із аргументами апеляційного господарського суду, зокрема і стосовно того, що доводи державного виконавця зводяться до імовірних подальших виконавчих дій, які повинні відбуватись після відкриття виконавчого провадження і можуть мати значення після вчинення виконавчих дій з арешту коштів боржника, не виявлення коштів та майна боржника, на які можливо звернути стягнення тощо.
		У свою чергу, аргументи наведені у касаційній скарзі стосовно того, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на інше майно, яке належить боржнику, а таке майно може буде за місцем знаходження боржника (м. Донецьк), також можуть бути предметом оцінки вже внаслідок відкриття виконавчого провадження.
		Колегія суддів зауважує, що у межах пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Донецької області від 22.12.2018 №   905/2368/15, Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для повернення без виконання наказу з посиланням на положення пункту 9 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", не навів мотивів які б підтверджували, що виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, а послання на пункт 102 розділу XIII "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про виконавче провадження" без урахування обставин місця відкриття такого провадження є необґрунтованим.
		3.5. Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень суди попередніх інстанцій правильно надали оцінку обставинам помилкового повернення без виконання наказу Господарського суду Донецької області від 22.12.2018 №   905/2368/15, а доводи скаржника про допущені судами попередніх інстанцій порушення не підтвердилися, а тому Верховний Суд вважає, що ухвалу Господарського суду Донецької області від 16.11.2022 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.01.2023 у справі № 905/2368/15 у відповідній частині необхідно залишити без змін. 
		4.   Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд
		4.1.   За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		4.2. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		4.3. З урахуванням встановлених статтею 300 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів у відповідній частині - без змін.
		5. Розподіл судових витрат
		5.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України необхідно покласти на скаржника.
		Ураховуючи наведене та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення. 
		Ухвалу Господарського суду Донецької області від 16.11.2022 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.01.2023 у справі № 905/2368/15 в частині задоволених вимог залишити без змін. 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. 
		 
		Головуючий                                                                                Н. О. Волковицька
		 
		 
		Судді                                                                                          С. К. Могил 
		 
		 
		                                                                                          О. В. Случ

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...