Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/3294/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; скасування арешту майна.
Надіслано для оприлюднення: 29.03.2023. Зареєстровано: 29.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 30.03.2023.
Дата набрання законної сили: 22.03.2023
Номер судового провадження: 1-кс/461/986/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42021140000000181

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 461/3294/22 
		Провадження № 1-кс/461/986/23 
		 
		       УХВАЛА 
		       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22.03.2023 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар ОСОБА_2 , за участю захисника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна, - 
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		ОСОБА_5 звернувся до суду із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 14.08.2018 року, в межах кримінального провадження 42021140000000181 від 07.09.2021. 
		В обгрунтування заявленого клопотання вказує на те, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 12.07.2022 року накладено арешт на майно, вилучене за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, грошові кошти у іноземній валюті: 105232 доларів США та 12700 євро. Вказує на те, що ці кошти належать ОСОБА_5 , з яких 52 000 доларів США він позичив у ОСОБА_7 02.02.2022 року під заставу власного автомобіля Audi А8 чорного кольору, 2013 р.в. VIN НОМЕР_1 , д.н.з: НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 Євро у ОСОБА_7 взяла в борг мати ОСОБА_5 - ОСОБА_8 під заставу її автомобіля NISSAN моделі QASHQAI, 2018 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 , номер шассі НОМЕР_5 . Вищезазначені грошові кошти одержувалися ними в борг для розвитку власного бізнесу - розширення асортименту товарів за рахунок придбання партії нових моделей одягу. Крім того, 08.04.2019 року ОСОБА_5 продав квартиру АДРЕСА_2 за 776 330 грн., що еквівалентно 29 000 доларів США. Через збройну агресію Росії проти України у травні 2022 ОСОБА_5 з членами сім`ї був вимушений залишити місто Харків та переїхати до міста Києва. З собою вони забрали усі заощадження, у тому числі кошти, що були одержані в борг для розвитку бізнесу. В місті Києві вони вимушені були орендувати різні квартири. Через те, що до орендованих квартир в час їх відсутності могли потрапити як їх власники, так і попередні орендарі, які могли виготовити дублікати ключів, на початку червня 2022 року ОСОБА_5 звернувся до брата своєї дружини ОСОБА_9 - ОСОБА_6 з проханням, щоб у його квартирі зберігалися накопичення, сформовані за рахунок позичених грошей у ОСОБА_7 , на суму 52 000 доларів США та 15 600 Євро, а саме від реалізації квартири - 29 000 доларів США, та інших заощаджень, одержаних під час підприємницької діяльності, а також інші речі, оскільки в квартирі постійно перебувала дружина ОСОБА_6 та його дитина. Загальна сума переданих ОСОБА_5 на зберігання ОСОБА_6 коштів становила 105232 доларів США та 12700 Євро, які було вилучено під час обшуку та в подальшому на них накладено арешт. Відтак, просить клопотання задоволити та скасувати арешт на вказані грошові кошти.
		В судовому засіданні ОСОБА_5 та його адвокат ОСОБА_10 клопотання підтримали; вважають, що арештоване майно не було ні знаряддям, ні предметом злочину, відтак, перебування грошей під арештом не пов`язано із інтересами кримінального провадження. Про ці обставини ними повідомлялось при розгляді клопотання про накладення арешту, але до уваги прийнято не було і з цього приводу органом досудового розслідування ОСОБА_5 , його дружина не допитувались. В який спосіб ОСОБА_11 користувався цими грошима йому не відомо; кошти були передані на відповідальне зберігання під письмову розписку.
		Прокурор ОСОБА_12 в судовому засіданні клопотання заперечив, зазначив, що вилучені під час обшуку в квартирі підозрюваного ОСОБА_6 грошові кошти мають значення для розслідування вказаного кримінального провадження, як речові докази. Серед вилучених під час обшуку грошей, було виявлено купюри в сумі 6 600 доларів США, які були предметом неправомірної вигоди. Прокурор вважає, що доводи заявника є непереконливими, спрямовані на штучне створення обставин для зняття арешту із грошових коштів. Окрім того, зазначає, що арешт на вилучену у ОСОБА_6 суму накладався також із метою конфіскації майна, яка може бути застосована у разі притягнення останнього до кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 27 ч. ч.3 ст.368 КК України. 
		 
		Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали клопотання, приходжу до наступного висновку. 
		Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
		Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
		Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
		Частиною 2 цієї статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. 
		Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
		У відповідності до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.        
		Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
		Згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону. А отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
		Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
		Як свідчить практика Європейського суду з прав людини, найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.
		Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Відповідно до ст.64-2 КПК України, третьою особою щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична чи юридична особа.
		Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині що стосуються арешту майна.
		Судом встановлено, що в провадженні слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області знаходяться матеріали кримінального провадження № 42021140000000181 від 07.09.2021, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368, ст. 332 КК України. 
		Під час досудового розслідування кримінального провадження, на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 12.07.2022 року, в межах кримінального провадження № 42021140000000181 від 07.09.2021, накладено арешт на майно, вилучене за місцем фактичного проживання підозрюваного ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема на грошові купюри у іноземній валюті в сумі : 105 232 доларів США та 12 700 євро. 
		Як зазначається в ухвалі слідчого судді від 12.07.2022 про накладення арешту на майно, підставою накладення арешту було те, що вилучені речі та документи мають значення для кримінального провадження в якості речових доказів.. 
		ОСОБА_5 , власник грошових коштів в іноземній валюті - в сумі 105 232 доларів США та 12 700 євро звернувся із клопотання про скасування їх арешту, оскільки такі належать йому на законних підстав, покликаючись на наступні встановлені та перевірені судом обставини.
		Встановлено, що 02.02.2022 року ОСОБА_5 позичив у ОСОБА_7 52 000 доларів США. що підтверджується договором позики. Із означеного договору вбачається, що позичальник, в забезпечення своєчасного виконання зобов`язання , що випливає з договору, зобов`язується передати позикодавцю в заставу належний йому транспортний засіб автомобіль Audi А8 чорного кольору, 2013 р.в. VIN НОМЕР_1 , д.н.з: НОМЕР_2 .
		Крім того, 02.02.2022 року мати ОСОБА_5 - ОСОБА_8 також взяла в борг 15 600 Євро у ОСОБА_7 під заставу свого автомобіля NISSAN моделі QASHQAI, 2018 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 , номер шасі НОМЕР_5 , що підтверджується договором позики, долученого до матеріалів справи.
		ОСОБА_8 в цей же день 02.02.2022 на підставі договору позики , передала у власність ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 21 000 доларів США та 12 700 євро.
		Факт отримання грошей заявником у ОСОБА_7 у розмірі 52 000 доларів США підтверджується письмовою розпискою ОСОБА_5 від 02.02.2022.
		Факт отримання грошей в сумі 15 600 євро підтверджується також письмовою розпискою ОСОБА_8 від 02.02.2022.
		Строк повернення коштів за укладеними правочинами було визначено в один рік.
		Дані договори позики , укладені у простій письмовій формі, відповідають вимогам ст.ст.202-208 ЦК України, є чинними і зобов`язання по поверненню грошових коштів підлягають виконанню . 
		З пояснень ОСОБА_5 вбачається, що вищезазначені грошові кошти одержувалися ним в борг для розвитку власного бізнесу - роздрібної торгівлі. 
		Здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_5 підтверджуються приєднаними до справи доказами: випискою з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; податковою декларацією платника єдиного податку, довідкою про нараховані суми доходу, від яких власні заощадження отримані від господарської діяльності, як ФОП складали 10 700 доларів США. 
		Крім того, встановлено, що 08.04.2019 року ОСОБА_5 продав квартиру АДРЕСА_2 за 776 330 грн., що еквівалентно 29 000 доларів США, та підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 08.04.2019, який посвідчений нотаріусом ОСОБА_13 .
		Як пояснив, ОСОБА_5 за кошти від продажу квартири мав намір придбати нерухоме майно в м.Харкові у спосіб дольової участі у його будівництві.
		Внаслідок збройної агресії росії проти України, постійні ракетні обстріли та бомбардування міста, ОСОБА_5 з членами сім`ї у травні 2022 був вимушений залишити м. Харків та переїхати до м.Києва. З собою забрали лише необхідні речі, документи і усі заощадження; у тому числі, позичені та власні кошти. У м.Києві ОСОБА_5 та члени його сім`ї орендувати різні квартири, що підтверджується копіями договорів оренди, які містяться у матеріалах справи. Всі заощадження з метою їх надійного збереження були передані на зберігання ОСОБА_6 - рідному брату дружини під письмову розписку. Цей крок був обумовлений тим, що житло ОСОБА_6 було під сигналізацією і дружина ОСОБА_6 з малою дитиною постійно перебувала вдома, і гроші та цінності були в безпечному місці, на відміну, від квартир, які знімав він і де були великі ризики проникнення до житла сторонніх осіб ( попередніх орендарів, власників, тощо) в часі відсутності ОСОБА_5 . Вони з дружиною працювали і протягом дня не бували вдома.
		Суд приймає до уваги доводи ОСОБА_5 , оскільки вони об`єктивно відображають обставини справи, які підтверджуються наданими і дослідженими судом доказами.
		Орган досудового слідства не спростував фактів, викладених заявником.
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_14 , будучи попередженою про кримінальну відповідальність за дачу суду завідомо неправдивих показань та під присягою , ствердила, що вони з чоловіком, проживаючи в м.Харкові, працювали, займались підприємницькою діяльністю, відтак , мали певні заощадження , а також в лютому 2022 позичили у ОСОБА_15 гроші на розвиток бізнесу-придбання товару. Однак, через війну змушені були переїхати до Києва, де орендували різне житло. Вона попросила свого брата ОСОБА_6 , щоб той взяв на зберігання їхні гроші, останній на це погодився. В травні 2022 ОСОБА_5 віддав всі їхні заощадження брату. Вона знає, що ОСОБА_6 користувався цими грошима, але чи знав про це чоловік точно сказати не може.
		В судовому засіданні ОСОБА_6 підтвердив, що 20.05.2022 взяв на зберігання від ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 112 тис. доларів і 12 700 євро. , які зберігав в підсобному приміщенні квартири. Про отримання коштів написав письмову розписку ( копія приєднана до справи) . З відому ОСОБА_5 інколи користувався цими грошима, тобто, брав для своїх потреб, а потім повертав назад. Він займався підприємницькою діяльністю і надавав юридичний супровід в оформленні різного роду документів. На початку липня 2022 він отримав від ОСОБА_16 за свої послуги 9500 доларів США, поклав до грошей ОСОБА_5 , які брав напередодні. Серед отриманих коштів були купюри , помічені органом досудового розслідування. Він також пояснив, що своїх заощаджень його сім`я немала, так як ні в нього, ні в дружини не було постійної роботи і вони жили на тимчасові заробітки, з яких оплачували оренду квартири. 
		ОСОБА_6 є підозрюваним у кримінальному провадженні, однак, його свідчення дані в даному судовому засіданні не спростовані. Суд не має підстав вважати такі неправдивими та не брати їх до уваги.
		Свідок ОСОБА_17 пояснив суду, що є представником у всіх справах ОСОБА_7 , який зараз мобілізований в ЗСУ; ствердив, що особисто на початку лютого 2022 був присутній при передачі коштів ОСОБА_7 - ОСОБА_5 і ОСОБА_8 , з якими було укладено договори позики на різні суми в іноземній валюті під заставу транспортних засобів. Останні також написали письмові розписки про одержання коштів.
		Умовами договорів було передбачено повернення позичальниками коштів не пізніше 02.02.2023 згідно встановлених термінів погашення. Однак, в силу об`єктивних обставин, зокрема, війни та накладення арешту на грошові суми в межах кримінального провадження, позика повернена лише частково. ОСОБА_7 отримав від ОСОБА_5 в погашення боргу 4 000 доларів США; від ОСОБА_8 -1200 Євро ( розписки приєднані до матеріалів справи).
		На даний час ним, в інтересах ОСОБА_7 , скеровано письмові вимоги до ОСОБА_5 та ОСОБА_8 про повернення боргу та готуються позови до суду.
		Таким чином, на підставі наданих доказів слідчий суддя вважає обґрунтованим і доведеним факт наявності у ОСОБА_5 грошових коштів в сумі 105 232 доларів США та 12 700 Євро, законності їх набуття та факт передачі на зберігання ОСОБА_6 під письмову розписку.
		Прокурор заперечуючи ці обставини, жодним чином їх не спростував, не перевірив наведені факти та докази ОСОБА_5 щодо походження грошей, не допитав останнього з приводу його доводів, не провів будь-яких інших слідчих дій щодо встановлення правової природи вказаних коштів, незважаючи на те, що органу досудового слідства про це відомо було з липня 2022 року.
		Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 не є підозрюваним у цьому кримінальному провадженні і під час розгляду клопотання про скасування арешту встановлено, що останній не має жодного відношення до обставин кримінального правопорушення.
		Відповідно до ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об єкти, які були знаряддям вчиненого кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, втому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		 
		Судом встановлено, що під час обшуку від 01.07.2022, проведеного у квартирі, в якій проживає ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено грошові купюри в іноземній валюті - 105 232 долари США та 12 700 Євро. Серед цих коштів шляхом порівняння номіналів їх серій та номерів з номіналами банкнот, серіями та номерами зазначеними в протоколі огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 01.07.2022, було знайдено співпадіння, зокрема 66 купюр номіналами по 100 доларів США загальною сумою 6 600 доларів США з наступними серіями та номерами: HB58I34306G, НВ57510100М, HF58087892E, KL81451163B, НВ37913401Н, DB26013160A, АВ81280711Q, КК18367432С, DF51373588A, KB65707528N, HB03883823G, КВ612909621, АНЗ1370177А, АВ47181214І, HF16145939D, КВ92574981Н, НВ45456630М, КВ54833716Е, НС47151055В, HF08242124D, AG15851328B. АВ32075986Р, КК20603362С, КВ58302352І, HL33793120D, НВ89052684Р, АЕ15896037А, FG61228246A, HJ75246618A, KF76346300C, КА50839980А, HB66144406G, KB 1684722IF, DB64144558A, НС33652182В, HB42394167R. КВ51677246В, KF16211949А, CB23185422D, KJ62114054A, HL76362043G, KJ06368140A, КК55966343С, НК97632812В, HG70892909A, СК16417629А, FB67132659C, ICL87142908C, НЕ23364663А, НВ75194380М, КВ69498789В. КА15139125А, НС35673139В, FIF72450865A, KB90849497Q, НН82716467А, АВ83053007І, HD21633332A, AL66164668B, НВ72734341Р, НВ72734337Р, DF41172819В, HB53446207D, FB13971769D, HL06944892G, КВ44124042L.
		Таким чином, під час розгляду клопотання встановлено, що серед грошових коштів, що належать ОСОБА_5 , які він передав на зберігання ОСОБА_6 , знаходились також грошові купюри в сумі 6600 доларів США, які зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення і можуть бути використані, як доказ у кримінальному провадженні, відтак, є речовими доказами в розумінні ст.98 КПК України і підстав для скасування з них арешту суд не вбачає.
		Решта коштів в сумі 98 632 доларів США та 12700 Євро, які належать  ОСОБА_5  не є знаряддям вчиненого кримінального правопорушення, не містять слідів чи інших відомостей, які можуть бути використані, як докази у кримінальному провадженні. 
		Станом на час розгляду клопотання органом досудового розслідування не надано належних і допустимих доказів того, що вилучені під час обшуку за місцем проживання підозрюваного грошові кошти в сумі 98 632 доларів США та 12 700 євро одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є доходами від такого, призначались ( використовувались) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення,були предметом кримінального правопорушення, тощо. Відтак, означені грошові кошти не можуть бути предметом спеціальної конфіскації ( ст.96-2 КК України) і підлягають поверненню його законному володільцю.
		Арешт майна також допускається з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально правового характеру щодо юридичної особи, відповідно до п.3 ч.2 ст.170 КПК України.
		Відповідно до ст. 59 КК України, конфіскація майна - це додаткове кримінальне покарання, яке полягає у примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке належить засудженому на праві власності.
		 
		Санкція статті 368 КК України, у вчиненні якої підозрюється ОСОБА_6 , передбачає конфіскацію майна, однак, належних та достовірних доказів, що власником спірних грошових коштів є саме вказана особа не надано.
		Сам лише факт, що такі кошти знаходились в квартирі ОСОБА_6 , не свідчить про належність їх підозрюваному та автоматичного не надають їм статусу речових доказів, за умови, що законним їх володільцем є ОСОБА_5 .
		 
		Ухвалою слідчого судді від 12.07.2022 арешт на майно, в т.ч. і зазначених грошових коштів накладався виключно з метою забезпечення збереження речових доказів,а не з метою спеціальної конфіскації чи конфіскації майна як виду покарання.
		 
		Орган досудового оглянув вказані грошові кошти, та мав можливість і повинен був провести необхідні слідчі дії та встановити достовірно чи дійсно на них збереглися сліди або інші відомості, які можуть бути використанні як доказ у кримінальному провадженні, та, відповідно, за наявності, вилучити такі сліди або інші відомості. 
		Відтак, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси ОСОБА_5 оскільки досудовим слідством не доведено необхідність подальшого утримання зазначених у клопотанні грошових коштів під арештом, а також не зазначено, які додаткові відомості вони можуть містити на собі.
		 
		Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор, відповідно до п. 2, 3 ч.3 не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у право власності, про який йдеться в клопотанні, або може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звертався із клопотанням.
		Зважаючи на доводи, викладені у клопотанні, керуючись принципами диспозитивності та змагальності сторін, слідчий суддя приходить до висновку, що в застосуванні такого засобу забезпечення кримінального провадження як арешт майна на грошові кошти, які належать ОСОБА_5 , потреба відпала. Суд вважає, що на даний час потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у право власності та подальше застосування заходів забезпечення кримінального провадження суперечить вимогам ч.3 ст.132 КПК України.
		Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що накладення обтяження на грошові кошти, які належать ОСОБА_5 , за винятком грошових коштів у сумі 6600 доларів США, які як об`єктивно доведено є речовими доказами у справі, слід скасувати; таке скасування не перешкоджає розгляду кримінального провадження по суті та виконанню судового рішення в майбутньому, а тому клопотання підлягає до часткового задоволення.
		 
		Керуючись ст.ст. 93,131, 132, 167, 170, 171 КПК України, слідчий суддя, -
		       
		у х в а л и в :
		 
		клопотання задовольнити частково.
		 
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 12.07.2022 року, на грошові купюри у іноземній валюті - 98 632 доларів США та 12700 євро, які були вилучені за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 та повернути власнику ОСОБА_5 . 
		 
		У скасуванні арешту з 66 купюр номіналами по 100 доларів США загальною сумою 6 600 доларів США з наступними серіями та номерами: HB58I34306G, НВ57510100М, HF58087892E, KL81451163B, НВ37913401Н, DB26013160A, АВ81280711Q, КК18367432С, DF51373588A, KB65707528N, HB03883823G, КВ612909621, АНЗ1370177А, АВ47181214І, HF16145939D, КВ92574981Н, НВ45456630М, КВ54833716Е, НС47151055В, HF08242124D, AG15851328B. АВ32075986Р, КК20603362С, КВ58302352І, HL33793120D, НВ89052684Р, АЕ15896037А, FG61228246A, HJ75246618A, KF76346300C, КА50839980А, HB66144406G, KB 1684722IF, DB64144558A, НС33652182В, HB42394167R. КВ51677246В, KF16211949А, CB23185422D, KJ62114054A, HL76362043G, KJ06368140A, КК55966343С, НК97632812В, HG70892909A, СК16417629А, FB67132659C, ICL87142908C, НЕ23364663А, НВ75194380М, КВ69498789В. КА15139125А, НС35673139В, FIF72450865A, KB90849497Q, НН82716467А, АВ83053007І, HD21633332A, AL66164668B, НВ72734341Р, НВ72734337Р, DF41172819В, HB53446207D, FB13971769D, HL06944892G, КВ44124042L, які є речовими доказами у кримінальному провадженні - відмовити.
		 
		Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
		       
		 
		Слідчий суддя                                                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...