Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 487/1282/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; Зґвалтування.
Надіслано для оприлюднення: 29.03.2023. Зареєстровано: 29.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 30.03.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/488/155/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021150030000194

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 487/1282/22
		Номер провадження № 1-кп/488/155/23 
		                    У Х В А Л А
		23.03.2023 року
		Корабельний районний суд міста Миколаєва
		в складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 ,
		суддів: ОСОБА_2 ,
		ОСОБА_3 ,
		за участю секретаря ОСОБА_4 ,
		прокурора ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого ОСОБА_6 ,
		захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7 , (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи «EasyCon»);
		законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_8 - ОСОБА_9 ,
		представника малолітньої потерпілої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_10 ,
		розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 156, ч.4 ст.152 КК України,-
		В С Т А Н О В И В:
		 
		    Прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , посилаючись на те, що наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК України, такі як, можливість переховування обвинуваченого від органу досудового розслідування і суду, скоєння нового злочину, незаконного впливу на свідків і потерпілу, не зменшилися.
		   Потерпіла неповнолітня ОСОБА_8 та її представники клопотання прокурора підтримали, вважали, що запобіжний захід відносно обвинуваченого повинен бути виключно у вигляді тримання під вартою. Потерпіла суду також показала, що вона побоюється обвинуваченого, що під час інкримінованих подій Він їй постійно погрожував, у тому числі фізичною розправою, та такі дії обвинуваченого, вона сприймала реально.
		Сторона захисту проти клопотання прокурора заперечувала. Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 , посилаючись на те, що ризики, заявлені прокурором та враховані судом при обранні відносно обвинуваченого запобіжного заходу втратили свою актуальність, звернувся до суду з клопотанням про зміну відносно обвинуваченого запобіжного заходу на домашній арешт.
		Як слідує зі змісту ст. 199 КПК України, суд продовжує строк тримання обвинуваченого під вартою, якщо на момент розгляду клопотання про продовження цього строку ризики, враховані при застосуванні такого запобіжного заходу, не зменшилися. 
		Відповідно до ст.. 177 КПК України метою застосування запобіжних заходів, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігати спробам, крім іншого: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставами застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити вказані дії.
		Судом встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні двох кримінальних правопорушень, один з них особливо тяжкий насильницький злочин, за який передбачено покарання від 10 до 15 років позбавлення волі (ч.4 ст.152 КК України), а також у вчиненні тяжкого злочину, санкція статті якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років (ч. 2 ст. 156 КК України), тобто суд приймає до уваги тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим.
		Інкриміновані злочини вчинено обвинуваченим за обтяжчуючих обставин - відносно малолітньої особи.
		Встановлено також, що обвинувачений не має міцних соціальних зв`язків  бо він не одружений, дітей та родини не має, до затримання офіційно працевлаштований не був, постійного та стабільного джерела прибутку не мав, зареєстрований у Миколаївській області, постійного місця мешкання у м.Миколаєві не має та під час вчинення інкримінованих злочинів до затримання мешкав за місцем мешкання родини потерпілої, у яких орендував житло..
		Таким чином, у суду є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_6 може ухилитися від суду чи вчинити інше кримінальне правопорушення.
		Незважаючи на те, що потерпіла по справі неповнолітня ОСОБА_8 судом допитана, однак враховуючи її думку щодо міри запобіжного заходу, а також її покази щодо чисельних погроз обвинуваченого в її адресу, що на даній стадії кримінального провадження ще не проведено допит свідків, враховуючи також тяжкість висунутого обвинувачення, суд вважає, що існують ризики прийняття ОСОБА_6 заходів впливу на зазначених осіб з метою надання ними показів на свою користь.
		Приймаючи до уваги, що відомості про те, що зазначені ризики припинили своє існування, суду не представлені, очевидних ознак їх зменшення також не вбачається, а також враховуючи, що судове провадження до спливу терміну тримання обвинуваченого під вартою не завершено, використовуючи практику Європейського суду з прав людини щодо виправдання тримання під вартою за наявності справжніх інтересів суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості у данному випадку переважають над принципом поваги до особистої свободи, суд погоджується з доводами прокурора про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою, оскільки інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
		   Стосовно клопотання обвинуваченого та його захисника щодо обрання міри запобіжного заходу у виді домашнього арешту, то вирогідність заявлених ризиків є настільки реальною, що вказаний запобіжний захід є неспроможним запобігти даним ризикам, в тому числі з урахуванням перебування України в умовах воєнного стану.
		   З огляду на наведені прокурором доводи, суд дійшов висновку про доведеність заявлених ризиків та підстав, що вказують на неможливість запобігти даним ризикам з обранням іншого виду запобіжного заходу.
		   Суд дійшов висновку, що клопотання прокурора є обгрунтованим та підлягає задоволенню, в тому числі, і щодо строку, на який сторона обвинувачення просить продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_6 міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
		   На підставі викладеного і керуючись ст. 176-178, 183, 331, КПК України, суд,-
		 
		УХВАЛИВ:
		Клопотання прокурора задовольнити.
		    ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 60 (шістдесяти) діб, а саме до 22.05.2023 року включно.
		   У клопотанні захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити за необгрунтованістю.
		   У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 4-р/2019 року, ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, що не зупиняє її виконання. 
		 
		Головуючий суддя ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...