Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 203/93/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 30.03.2023. Зареєстровано: 30.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 31.03.2023.
Дата набрання законної сили: 20.03.2024
Номер судового провадження: 1-кп/0203/435/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022040000000576

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 203/93/23
		1-кп/0203/435/2023
		 
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		30 березня 2023 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська
		у складі: головуючого - судді                  ОСОБА_1 ,
		з участю секретаря -                          ОСОБА_2 ,
		прокурора -                                  ОСОБА_3 ,
		представника цивільних позивачів та потерпілої - ОСОБА_4 ,
		потерпілої (цивільного позивача) - ОСОБА_5 ,
		цивільного позивача -                         ОСОБА_6 ,
		представника цивільного відповідача - ОСОБА_7 ,
		захисника -                                  ОСОБА_8 ,
		обвинуваченого -                          ОСОБА_9 ,
		       розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12022040000000576 від 31.10.2022 за обвинуваченням
		        ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, з вищою освітою, студента Харківського національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,
		 
		в с т а н о в и в:
		31 жовтня 2022 року о 10 годині 00 хвилин ОСОБА_10 , керуючи технічно справним автомобілем «ВМW-335І», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить йому на праві власності, рухався у м. Дніпрі по проїзній частині дороги пр. Олександра Поля з боку вул. Титова у напрямку пр. Пушкіна, зі швидкістю не менше 80 км/год.
		Під час руху по вищезазначеній проїзній частині дороги, яка має три смуги для руху в одному напрямку, ОСОБА_10 не діяв таким чином, щоб не піддавати небезпеці життя та здоров`я громадян, та проявляючи кримінальну протиправну недбалість, не врахував дорожню обстановку, в зазначений час, а саме 31 жовтня 2022 року о 10 годині 00 хвилин, рухаючись в третій смузі для руху і наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожніми знаками 5.38.1, 5.38.2 та дорожньою розміткою 1.14.1 («зебра»), по якому рухався пішохід ОСОБА_11 справа наліво по ходу його руху і перед яким зупинився в другій смузі для руху автомобіль «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_12 , не переконався, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, заходів для зменшення швидкості та зупинки керованого ним транспортного засобу не прийняв і на вказаному пішохідному переході, в районі буд. №109, передньою правою частиною керованого ним автомобілю допустив наїзд на пішохода ОСОБА_11 .
		Своїми діями водій ОСОБА_10 порушив вимоги п. п. 1.3, 1.5, 2.3 (б), 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху України.
		п. 1.3 «Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими»;
		п. 1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
		п. 2.3 «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:
		б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відводі казися від керування цим засобом у дорозі»;
		п. 18.1 «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».
		п.18.4 «Якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі погреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».
		Порушення п. 18.1 і п. 18.4 Правил дорожнього руху ОСОБА_13 знаходиться в причинно-наслідковому зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої пішоходу ОСОБА_11 спричинено тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла, які відносяться до категорії тяжких і знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням його смерті.
		Смерть ОСОБА_11 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 о 11 год. 05 хвил. В КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім.. І.І. Мечникова» Дніпропетровської обласної ради на пл.. Соборній, 14 у м. Дніпрі від сумісної тупої травми тіла у вигляді численних переломів кісток тулубу та лівих кінцівок з ушкодженням внутрішніх органів, яка ускладнилась розвитком шоку.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України. Щодо обставин події пояснив суду, що 31 жовтня 2022 року о 10 годині ранку, керуючи своїм автомобілем «ВМW-335І», р.н. НОМЕР_1 , рухався в середній смузі по пр. Олександра Поля в бік пр. Пушкіна зі швидкістю приблизно 50-60 км. на годину. В крайній правій смузі рухався автомобіль та автобус. З лівого боку, по другорядній дорозі, виїжджав якийсь автомобіль. Перед ним приблизно на однаковій швидкості з його автомобілем рухався автомобіль «Toyota Corolla», який почав гальмувати. Подумавши, що автомобіль «Toyota Corolla» має намір пропустити автомобіль, який рухався по другорядній дорозі, він перестроївся до лівого ряду руху автомобілів. Пішохід рухався зліва направо по ходу його руху. Після того як він здійснив випередження автомобіля «Toyota Corolla», він почув удар у правий бік автомобіля та зупинився, після чого одразу вийшов та побачив, що збив пішохода. Він не оцінив належним чином дорожню ситуацію та не побачив пішохода. так як з правого боку від нього стояв автомобіль «Toyota Corolla», та через нього не було видно пішохода. Екстрене гальмування він застосувати не встиг. Він викликав швидку допомогу та поліцію та слідкував за пішоходом, щоб йому ніхто не міг заподіяти інших ушкоджень під час надання першої допомоги. Приїхала поліція, його було затримано. Цивільний позов визнає частково. Він по мірі можливості направляє потерпілій грошові кошти на відшкодування шкоди, та має намір відшкодувати шкоду і в подальшому. 
		Допитана в судовому засідання потерпіла та цивільний позивач ОСОБА_5 пояснила суду, що її чоловік - ОСОБА_11 був дуже гарною людиною, усім допомагав та коли почалася війна в країні почав працювати, допомагати військовим, був волонтером, займався організацією збору на озброєння, приймав активну участь у наближенні перемоги. Чоловік був її опорою, підтримкою. Після операції, кув вона перенесла, він турбувався про неї, дуже допомагав їй, не давав носити важкі сумки. Він був зразковим чоловіком, батьком, дідусем та громадянином. Після втрати чоловіка в неї погіршився стан здоров`я, вона погано стала чути, переживає дуже великий стрес та постійні хвилювання. Вона втратила радість життя та не бачить свого майбутнього. Зазначила, що ОСОБА_10 , будучи неодноразово притягнути за невеликий термін водійського стажу до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, відчував безкарність та висновків не зробив, грубо порушив правила дорожнього руху, оскільки рухався на дуже великій швидкості, тому шансів у її чоловіка вижити не було. Вона вважає, що ОСОБА_14 слід призначити найсуворіше покарання.
		Потерпіла ОСОБА_5 заявила цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, Вважає, що компенсація моральної шкоди повинна складати 3 000 000 грн., з яких вона просить стягнути з АТ «Страхова компанія «АРКС», як зі страховика, з яким у ОСОБА_15 , як власника автомобіля, укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, у відшкодування моральної шкоди 80 400 грн., що становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, як це передбачено ст. 27 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Також просила стягнути з ОСОБА_9 у відшкодування моральної шкоди, як заподіювача шкоди, 2 919 600 грн. В останньому судовому засіданні потерпіла та її представник просили врахувати, що ОСОБА_10 перерахував їй у відшкодування шкоди всього 64 500 грн., та на вказану суму просили зменшити суму стягнення моральної шкоди з ОСОБА_9 .
		Цивільний позивач ОСОБА_6 - брат загиблого, зазначив суду, що брат постійно допомагав усім, був дуже хорошою людиною. Він поніс витрати на поховання брата, та просить стягнути з АТ «Страхова компанія «АРКС», як зі страховика, з яким у ОСОБА_9 , як власника автомобіля, укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, у відшкодування матеріальної шкоди у зв`язку з понесеними витратами на поховання брата 18 010 грн. згідно з наданими документами,хоч фактично витрати були значно вищими.
		Вина ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України у повному обсязі підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:
		-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 31.10.2022 зі схемою та фото таблицею, з якого вбачається, що на проїзній частині по пр. Олександра Поля біля будинку № 109 розташований         пішохідний перехід, перед яким встановлені дорожні знаки 5.38.1, 5.38.2 та наявна дорожня розмітка 1.14.1 («зебра»), на проїзній частині розташований автомобіль «ВМW-335І», реєстр. номер НОМЕР_1 , з механічними ушкодженнями правої передньої частини (т.1 а.п.107-116);
		-висновком судово-автотехнічної експертизи №СЕ-19/104-22/36123-ІТ від 2911.2022, яким встановлено, що робоча гальмівна система та рульове керування автомобіля «BMW - 335I» номерний знак НОМЕР_1 на момент експертного огляду перебували у працездатному стані (т.1 а.п.127-131);
		-висновком судово-медичної експертизи №6372 від 01.12.2022, яким встановлено, що смерть ОСОБА_11 настала від сумісної тупої травми тіла у вигляді численних переломів кісток тулуба та лівих кінцівок з ушкодженням внутрішніх органів, яка ускладнилась розвитком шоку. При експертизі трупа виявлені тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла (синці та садна на тильних поверхнях обох кистей, садна на лівій бічній поверхні тазу в проекції крила клубової кістки, 3 на внутрішній поверхні правої гомілки на всьому протязі та по задньо-зовнішній поверхні в проекції лівої колінної ямки; крововиливи під м`якою мозковою оболонкою, косо-поперечний перелом лівої ключиці у зовнішні третині, численні поперечні переломи ребер з розривом пристінкової плеври -праворуч 2,3 по біля хребтовій лінії; ліворуч 1-7 по лопатковій лінії та 2-10 по середній пахвовій лінії з розповсюдженням на задню; розрив лівого купола діафрагми, лівої нирки та брижі, поперечний перелом лівої лопатки на рівні її ості, поперечний перелом лівої плечової кісти у верхній третині; підшкірний крововилив на задньо-зовнішній поверхні лівої гомілки у верхній третині розповсюдження на підколінну ямку з кишенеподібним відшаруванням шкіряних покривів; поперечний перелом лівої малогомілкової кістки у середній третині), що спричинена прижиттєво, незадовго до настання смерті, від дії тупого твердого предмета (предметів) або при ударі об такий (такі), відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя у момент спричинення (згідно правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995 р. «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» п.2.1) і знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті. Морфологічний характер та локалізація вищенаведених тілесних ушкоджень не характерна для спричинення в наслідок «падіння з висоти власного зросту». При судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа не виявлені: метиловий, етиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аміловий спирти (т.1 а.п.133-135);
		-висновком судово-медичної експертизи №6372/4066-Е від 16.12.2022, яким встановлено, що при експертизі трупа ОСОБА_11 виявлені тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла (синці та садна на тильних поверхнях обох кистей, садна на лівій бічній поверхні тазу в проекції крила клубової кістки, 3 на внутрішній поверхні правої гомілки на всьому протязі та по задньо-зовнішній поверхні в проекції лівої підколінної ямки; крововиливи під м`якою мозковою оболонкою, косо-поперечний перелом лівої ключиці у зовнішній третині, численні поперечні переломи ребер з розривом пристінкової плеври - праворуч 2,3 по біляхребтовій лінії; ліворуч 1-7 по лопатковій лінії та 2-10 по середній пахвовій лінії з розповсюдженням на задню; розрив лівого купола діафрагми, лівої нирки та брижі, поперечний перелом лівої лопатки на рівні її ості, поперечний перелом лівої плечової кістки у верхній третині; підшкірний крововилив на задньо-зовнішній поверхні лівої гомілки у верхній третині з розповсюдженням на підколінну ямку з кишенеподібним відшаруванням шкіряних покривів; поперечний перелом лівої малогомілкової кістки у середній третині), що спричинена прижиттєво, незадовго до настання смерті, від дії тупого твердого предмета (предметів) або при ударі об такий (такі) (не виключено за умов ДТП вказаних в обставинах), відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя у момент спричинення (згідно правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р. «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» п. 2.1) і знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті. Згідно даних медичної документації (медична карта №Е13857 стаціонарного хворого КП «ДОКЛМ» ДОР») смерть ОСОБА_11 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 об 11:05 год. Смерть його настала від сумісної тупої травми тіла у вигляді численних переломів кісток тулуба та лівих кінцівок з ушкодженням внутрішніх органів, яка ускладнилась розвитком шоку. Морфологічний характер та локалізація тілесних ушкоджень виявлених на тілі потерпілого характерні для спричинення при перебуванні у вертикальному положенні і первинному контакті з транспортним засобом лівою бічною (задньо-бічною) поверхнею тіла. Морфологічний характер та локалізація тілесних ушкоджень виявлених на тілі потерпілого не виключають того, що в момент первинного контакту з транспортним засобом потерпілий перебував у русі. Морфологічних ознак захворювань, на які міг хворіти потерпілий при житті, при експертизі не виявлено (т.1 а.п.133-139);
		-показаннями свідка ОСОБА_12 , який пояснив в судовому засіданні, що восени вранці в понеділок, дату точно не пам`ятає, він рухався на автомобілі «Toyota Corolla» у середній смузі руху по пр. Олександра Поля. На пішохідному переході він пропустив пішохода - чоловіка, який вільно переходив дорогу справа наліво, та почав рух далі, коли пішохід пройшов його смугу, однак побачив, як цей пішохід перелетів через автомобіль, та побачив осип з автомобіля. Його збив автомобіль BMW під керуванням раніше незнайомого ОСОБА_9 , який рухався по лівій смузі зі швидкістю близько 80 км/год. та випередив його автомобіль. Автомобіль BMW зупинився метрів за 80 від місця ДТП. Він з дружиною підійшов до потерпілого для надання допомоги, була викликана швидка допомога. ОСОБА_10 також підійшов до потерпілого. В ході досудового слідства з його - свідка - участю проводився слідчий експеримент, дані якого він підтверджує;
		-протоколом проведення слідчого експерименту від 15.12.2022 року з додатком у вигляді схеми та фототаблиці, яким встановлено, що свідок ОСОБА_12 в присутності слідчого та понятих вказав на механізм скоєння дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 31 жовтня 2022 року за адресою: пр. О. Поля в районі буд.109 в м. Дніпрі. При цьому для встановлення більш точної швидкості автомобіля BMW, який здійснив наїзд на пішохода, в ході слідчого експерименту були здійснені експериментальні заїзди на автомобілі статиста для визначення швидкості автомобіля за показаннями свідка ОСОБА_12 , та при експериментальному заїзді автомобіля зі швидкістю 80 км/год. свідок ОСОБА_12 підтвердив, що не менш ніж з такою швидкістю по сусідній смузі рухався автомобіль BMW та випередив його, після чого сталася ДТП (т.1, а.п.140-146);
		-висновком експерта ДНЕКЦ дослідження обставин та механізму дорожньо-транспортних пригод №СЕ-19/104-22/40039-ІТ від 21.12.2022, яким встановлено, що у дані дорожній обстановці водій автомобіля «ВМW-335І» ОСОБА_10 повинен був діяти згідно вимог п.п.18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху. Технічна можливість уникнути даної ДТП для водія «ВМW-335І» ОСОБА_10 , при заданому механізмові ДТП, визначалась виконанням ним вимог п.п.18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху, для чого в нього не було перешкод технічного характеру, які не дозволили б йому їх виконати. У даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «ВМW-335І» ОСОБА_10 при заданому механізмі події, не відповідали вимогам п.п.18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з даною дорожньо-транспортною пригодою (т.1 а.п.148-150).
		Доводи сторони захисту щодо недоведення тої обставини, що ОСОБА_10 рухався на автомобілі зі швидкістю не менш як 80 км/год., спростовано вищенаведеним протоколом проведення слідчого експерименту від 15.12.2022, в ході якого проводились експериментальні заміри швидкості автомобіля ВМW з урахуванням показань свідка ОСОБА_12 , та враховано, що після ДТП вказаний автомобіль зупинився на відстані 81 м.
		Оцінюючи всі надані по справі докази, суд вважає, що вина ОСОБА_9 в скоєні інкримінованого кримінального правопорушення доведена у повному обсязі пред`явленого обвинувачення, він вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
		Вивченням даних про особу  ОСОБА_9  встановлено, що він на обліку лікаря нарколога та психіатра не перебуває. Раніше не судимий. Є студентом, за місцем навчання характеризується позитивно.  ОСОБА_10 притягувався до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху за ч.ч.1,2 ст.122 КУпАП у вересні 2021 та вересні 2022 року.
		Згідно з листом-подякою БО МФ «Добро на Амурі» від 20.02.2023 він займався благодійною волонтерською діяльністю, за що також має подяку Благодійної організації Благодійного фонду «Опікун».
		Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_9 , є його щире каяття, добровільне часткове відшкодування шкоди потерпілій.
		Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
		При призначенні покарання суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини. В справі «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. 
		Призначаючи покарання, суд виходить з положень ст.ст. 65 КК України, приймає до уваги тяжкість скоєного кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, вищенаведені обставини, а також дані про особу ОСОБА_9 , та приходить до висновку, що його виправлення неможливе без реального відбування покарання у виді позбавлення волі, та йому слід призначити основне покарання у виді згідно з санкцією ст. 286 ч.2 КК України, а також додаткове - у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
		Щодо цивільних позовів суд зазначає таке.
		В обґрунтування вимог про відшкодування моральної шкоди потерпіла послалась на те, що дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої загинув її чоловік, з яким вона перебувала у шлюбі з 1990 року, є найстрашнішою подією в її житті, оскільки вона зазнала втрати найріднішої для неї людини, та цей тягар їй доведеться постійно нести по життю. Внаслідок загибелі свого чоловіка вона й досі переживає глибоке нервове потрясіння, нестримний душевний біль та страждання, тривалість яких неможливо визначити і обмежити, оскільки це залишиться із нею на все її подальше життя. До теперішнього часу її не покидає страшне почуття тривоги й хвилювання через те що їй довелось пережити, у неї суттєво порушено нормальні життєві умови, погіршилися стосунки із оточуючими, обмежено коло спілкування, зокрема, через наявну нервозність та зриви, а також через пережитий емоційний стрес, який супроводжувався почуттям розгубленості, тривоги та безпомічності. Тяжкість вимушених змін у звичному житті викликає ще більший відчай, безпорадність та безнадійність, що в свою чергу також створює певний ряд негативних наслідків, які в тому числі впливають на погіршення стану її здоров`я.
		Представник цивільного відповідача - АТ «СК «АРКС» - адвокат ОСОБА_7 у відзиві на позов заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити обом цивільним позивачам у позовах. В обґрунтування заперечень послався на те, що тому обов`язок щодо прийняття рішення стосовно здійснення виплати або відмови у виплаті страхового відшкодування виникає у АТ «СК «АРКС» лише після наданих йому визначених у ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» документів, однак, всупереч вимог чинного законодавства, запитуваних страховиком документів, необхідних та передбачених для підтвердження наявності підстав для отримання страхового відшкодування у зв`язку із смертю ОСОБА_11 надано так і не було, а тому в АТ "СК "АРКС" відсутній обов`язок щодо прийняття рішення по суті події та відповідно здійснювати виплату страхового відшкодування, а заявлене вимоги є передчасними, надуманими та безпідставними.
		Крім того, надана цивільним позивачем ОСОБА_6 накладна № 3 від 01.11.2022 р., видана ФОП ОСОБА_16 , не є розрахунковим документом в розумінні Закону, а тому не може слугувати підтвердженням понесення витрат на поховання в розмірі 18010,00 грн.
		Невиконання потерпілими своїх обов`язків, визначених цим Законом, в частині обов`язковості надання документів на підтвердження права на отримання страхового відшкодування шкоди є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.
		Крім того, зазначає, що вина водія забезпеченого транспортного засобу марки «BMW 3-SERIES», р.н. НОМЕР_3 , в скоєнні зазначеної ДТП станом на сьогоднішній день не доведена, а тому його цивільна відповідальність та обов`язок страховика щодо виплати страхового відшкодування не настали.
		Представник цивільних позивачів ОСОБА_4 надав суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що заперечення цивільного відповідача АТ «СК «АРКС» є необґрунтованими, цивільні позивачі не зверталися до АТ «СК «АРКС» в досудовому порядку, однак вони мають беззаперечне право звернутися із цим позовом до страховика без попереднього направлення заяви про страхове відшкодування в рамках розгляду кримінального провадження, оскільки його зобов`язання витікають із положень Закону ««Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Вказане підтверджується правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у справі №465/4621/16-к в постанові від 19.06.2019 року та у справі №147/66/17 в постанові від 14.12.2021 року, постанові колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.03.2018 року у справі № 910/426/17.
		Крім того, зазначив, що допитаний в судовому засіданні ОСОБА_6 пояснив, що фактично розмір сум, сплачених за поховання його брата, є значно більшим, проте єдиним документом, який він має на руках є саме накладна №3 від 01.11.2022 року, видана ФОП ОСОБА_16 . Факт понесення зазначених витрат підтверджений показами ОСОБА_6 , які він надав безпосередньо суду в судовому засіданні перебуваючи під присягою, та не спростовується будь-якими іншими доказами.
		Також зазначив, що станом на час розгляду справи обвинувачений ОСОБА_10 компенсував потерпілій ОСОБА_5 грошові кошти в загальному розмірі 265 000 грн., та проси врахувати це. Цивільному позивачу ОСОБА_6 жодних коштів обвинуваченим компенсовано не було.
		Представник цивільного відповідача - АТ «СК «АРКС» ОСОБА_7 , який дав пояснення в судовому засіданні в режимі відеоконференції, просив відмовити в позові, посилаючись на викладені у вищезазначеному відзиві на позов обставини.
		При вирішенні цивільних позовів суд виходить з такого.
		Згідно ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушення або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом  несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями  підозрюваного, обвинуваченого.
		Згідно з вимогами ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.
		Відповідно до ч.1 ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі.
		Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовано спеціальним нормативно-правовим актом - Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
		Так, метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності ст. 3 Закону України № 1961-IV від 01.07.2004 року «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст.5).
		Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.
		Статтею 1168 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживають з нею однією сім`єю.
		Відповідно до ст. 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
		У відповідності до вимог п. 27.3 ст. 27 Закону страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи. Загальний розмір такого страхового відшкодування цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку. 
		Велика Палата Верховного Суду у справі №465/4621/16-к в постанові від 19.06.2019 року, у справі №147/66/17 в постанові від 14.12.2021 року зазначила що положення частини 1 статті 128 КПК України щодо можливості пред`явлення цивільного позову у кримінальному провадженні, зокрема, до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за завдану шкоду, треба розуміти як можливість пред`явлення зазначеного позову до будь -якої особи (фізичної або юридичної), яка за законом виконує обов`язок з відшкодування шкоди, завданої підозрюваним (обвинуваченим чи неосудною особою.
		В зазначених вище постановах Велика Палата Верховного Суду зазначає, що визначений Законом порядок звернення потерпілого до страхової компанії із заявою про здійснення страхового відшкодування є не досудовим порядком урегулювання спору, визначеним як обов`язковий в розумінні статті 124 Конституції України, а позасудовою процедурою здійснення страхового відшкодування, яка загалом не виключає право особи безпосередньо звернутися до суду з позовом про стягнення відповідного відшкодування. 
		Обов`язок відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, у тому числі, якщо йдеться про вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК України, обумовлений не порушенням певного договірного зобов`язання, а фактом спричинення шкоди майну, здоров`ю та життю людини.
		Право особи у випадку завдання шкоди кримінальним правопорушенням, передбаченим ст. 286 КК України, порушене саме фактом заподіяння такої шкоди, а тому особа вправі самостійно обирати способи відшкодування такої шкоди. Це також узгоджується зі статтями 15, 16 ЦК України.
		Так, у постанові КЦС від 21 серпня 2018 року у справі № 227/3573/16-ц касаційний суд висловився про необхідність стягнення страхового відшкодування, не зважаючи на те, що позивач не звертався до страховика із заявою про відшкодування шкоди і за таким відшкодуванням звернувся безпосередньо до суду в межах необхідного строку.
		У постанові колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 березня 2018 року у справі № 910/426/17 суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій і зазначив таке: «потерпіла особа не зобов`язана звертатися до особи, у якої застраховано цивільно-правову відповідальність заподіювача шкоди. Таке право, враховуючи висновок, викладений у рішенні Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002, може бути реалізоване безпосередньо шляхом подання відповідного позову до суду. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами в залежність від використання суб`єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту».
		При цьому суд зауважує, що Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 20.06.2018 року за провадженням № 308/3162/15-ц висловлено правову позицію, що відмова у здійсненні страхових виплат за відсутності ознак вини у пошкодженні іншого транспортного засобу, і як наслідку відсутності цивільно-правової відповідальності як підстави для здійснення страхової виплати, - не ґрунтується на жодній із передбачених статтею 37 Закону №1961-IV підстав, не враховує оформлення учасниками спільного повідомлення про ДТП і її фактичні обставини.
		У даному ж випадку, наявний факт достеменного встановлення вини особи - вина ОСОБА_9 у ДТП визнана судом, і вказане беззаперечно породжує обов`язок відшкодування завданої потерпілій особі шкоди, як і встановлено, що ДТП є страховим випадком, що покладає на страховика обов`язок здійснити відшкодування завданої внаслідок ДТП за участі забезпеченого автомобіля третій особі (потерпілій) шкоди.
		Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») /Постанова ВС від 04.07.2018 року; 14-176 цс 18/.
		Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «ВМW-3-SERIES», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у відповідності до діючого полісу обов`язкового страхування № 210928915, строк дії з 08.09.20222 по 07.09.2023 включно, застрахована в АТ «СК «АРКС».
		За вказаним страховим полісом страхова сума за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілого складає 320 000 грн. на одного потерпілого, за шкоду, заподіяну майну - 160 000 грн.
		Таким чином, цивільний позов може бути пред`явлено в межах кримінального провадження також до АТ «СК «АРКС», як до цивільного відповідача, оскільки його зобов`язання витікають із положень Закону ««Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». 
		Заперечення представника відповідача АТ «Страхова компанія «АРКС» є необґрунтованими з огляду на таке.
		Статтею 23 ЦК України установлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї та близьких родичів.
		Зокрема, згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені ст.1167 Цивільного кодексу України і полягають у її відшкодуванні особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім завдання шкоди ушкодженням здоров`я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, яка відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала.
		Суд виходить з природно-правового уявлення про право людини на відшкодування моральної шкоди. Це виявляється, головним чином, у посиланні на міркування справедливості як головного мотиву присудження відповідної компенсації, а крім того - у самій формі констатації факту заподіяння немайнових втрат та особливостей їх індивідуального вияву, оскільки судове рішення постає як практичне втілення принципу розумності, результат об`єктивної, всебічно зваженої оцінки обставин справи у їх сукупності.
		Усвідомлення взаємозв`язку відшкодування моральної шкоди з правом на доступ до ефективного засобу юридичного захисту вочевидь має спиратися на загальне переконання у спроможності юрисдикційного органу сформувати обґрунтоване уявлення щодо наявності та специфіки втілення моральної шкоди, що зазвичай виникає за подібних життєвих обставин.
		У цьому контексті суд враховує визнання Європейським судом з прав людини(далі ЄСПЛ) існування спростовної презумпції завдання моральної шкоди у разі порушення окремих прав і свобод людини.
		Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 28.05.1985 р. у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі», зазначається, що, «з огляду на її природу, стверджувана моральна шкода не завжди може бути предметом чіткого доведення. Проте, розумно припустити, що особи, які…зіткнулися з проблемами...можуть зазнати страждань і тривоги». Звідси випливає, що фактичною основою для висновку про наявність негативних наслідків у немайновій сфері потерпілої особи у більшості ситуацій може бути як таке розумне припущення про природність їх виникнення за подібних обставин.
		Таким чином, особою, яка має право на відшкодування шкоди в зв`язку зі смертю ОСОБА_11 внаслідок ДТП є його дружина, яка визнана у кримінальному провадженню потерпілою особою та яка пред`явила цивільний позов.
		Аналізуючи наведене, суд приходить до висновку, що   ОСОБА_5  внаслідок протиправних дій обвинуваченого, що призвели до смерті її чоловіка, з яким вона тривалий час перебувала у шлюбі, завдано моральної шкоди, яка полягає у перенесених через невідворотність цієї втрати душевних стражданнях, нервового стресу, що призводить до психологічної травми. Завдана потерпілій моральна шкода безпосередньо пов`язана із загибеллю чоловіка, коли життя є найбільш суттєвим благом для людини.
		Вирішуючи питання, що пов`язані з розміром відшкодування моральної шкоди, яка відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб, суд  керується принципами умовної рівності втраченого блага і того, яке може бути надбане за конкретну суму грошей; поміркованості - відповідності вимогам здорового глузду і розважливості; розумності - об`єктивного відображення дійсності, розсудливого, врівноваженого мислення; справедливості - неупередженого ставлення до всіх учасників спору. Принципи розумності і справедливості виявляються в тому, що більш глибоким моральним стражданням відповідає більший розмір відшкодування.
		Аналізуючи суть самого порушення прав потерпілої ОСОБА_5 , виходячи зі  справедливих й розумних критеріїв належного розміру відповідальності у вигляді відшкодування моральної шкоди, суд визначає розмір відшкодування завданої їй моральної шкоди у 1 000 000 гривень, що є достатнім для компенсації немайнових втрат, які в інший, не грошовий спосіб, поновити неможливо, та реальним з точки зору виконання судового рішення як складової права на справедливий суд та однієї з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
		Дорожньо-транспортна пригода сталася 31.10.2022 року.
		Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» мінімальна заробітна плата з 1 жовтня 2022 року та станом на час страхового випадку - 31 жовтня 2022 року складала 6 700 грн. 00 коп.
		Таким чином, розмір страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, відповідно до п. 27.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» становить 80 400 грн. 00 коп. (12х 6 700).
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги потерпілої ОСОБА_5 , яка є дружиною померлого внаслідок ДТП ОСОБА_11 пред`явлені до АТ «Страхова компанія «АРКС» про стягнення на її користь 80 400 грн. 00 коп. моральної шкоди, підлягають задоволенню.
		Судом встановлено, що відповідно до наданих квитанцій ОСОБА_10 у відшкодування завданої моральної шкоди добровільно перерахував потерпілій ОСОБА_5 грошові кошти: 
		- за квитанцією №59В9-5Н9Х-Н3Х9-8КРЕ від 05.01.2023 р.- 20 000 грн.; 
		- за квитанцією №622Х-8Н4К-5260-1В2А від 25.0.2023 р.- 5 000 грн.; 
		- за квитанцією №МА97-Х40Т-МОНР-4С7Т від 02.02.2023 р.- 7 000 грн.; 
		- за квитанцією №46МР-9984-ОК10-9Р9Н від 10.02.2023 р.- 5 000 грн.; 
		- за квитанцією №РОСН-5115-38КВ-49РС від 15.02.2023р.- 5 000 грн.;
		- за квитанцією №616Т-22М8-0-АКН-81ВК від 20.02.2023 -5 000 грн.;
		- за квитанцією №2Х8А-9767-КА79-ВЕС3 від 26.02.2023- 5 000 грн.;
		- за квитанцією №НТ51-МВРК-2К07-8ЕРК від 1.03.2023 - 5 000 грн.;
		- за квитанцією №68МА-2С6Т-В2Т8-ЕК4В від 11.03.2023- 7 000 грн.;
		- за квитанцією №86М2-Х440-3АВХ-Х04М від 23.03.2023- 5 000 грн.;
		- за квитанцією №ТСА5-А2Н7-ЕМКТ-7СТК від 27.03.2023 - 5 000 грн.;
		- за квитанцією №60 від 20.03.2023- 191 000 грн.
		Таким чином, всього перераховано 265 000 грн.
		За встановлених обставин, враховуючи те, що суд визначив розмір відшкодування завданої потерплій ОСОБА_5 моральної шкоди у 1 000 000 гривень, з ОСОБА_9 підлягають стягненню 654 600 грн. в рахунок остаточної компенсації моральної шкоди, тобто з урахуванням 265 000 грн., вже сплачених обвинуваченим добровільно потерпілій, та 80 400 грн., які підлягають стягненню з АТ «СК «АРКС» в силу п. 27.3 ст. 27 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»: 
		(1 000 000 - 265 000 - 80 400 =654 600).
		Щодо цивільного позову ОСОБА_6 про стягнення витрат на поховання у розмірі 18 010 грн. суд виходить з наступного.
		У відповідності до вимог п. 27.4 ст. 27 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
		Факт понесення ОСОБА_6 витрат на поховання у розмірі 18 010 грн., підтверджений накладною №3 від 11.11.2022 ФО-П  ОСОБА_16 . 
		Вказаний доказ є належним, допустимим, достовірним та достатнім для висновку про те, що ОСОБА_6 поніс витрати на поховання у вказаному розмірі, та вказаний доказ цивільним відповідачем АТ «СК «АРКС» не спростовано.
		ОСОБА_17 зазнав матеріальних збитків внаслідок неправомірних дій ОСОБА_9 , позовні вимоги ОСОБА_6 про стягнення витрат на поховання знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню в повному обсязі.
		Відповідно до ст.124 ч.2 КПК України судові витрати на проведення судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/104-22/36123-ІТ від 29.11.2022, в розмірі 943,90 гривень та на проведення судової експертизи дослідження механізму та обставин ДТП №СЕ-19/104-22/40039-ІТ від 21.12.2022, в розмірі 1510,24 гривень, а всього 2454 грн.14 коп. , підлягають стягненню з ОСОБА_9 на користь держави.
		       Згідно з протоколом затримання ОСОБА_9 було затримано 31.10.2022, ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02.11.2022 йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, 28.12.2022 строк дії запобіжного заходу продовжено з визначенням застави в сумі 104 000 гривень 00 копійок, яка була внесена на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Дніпропетровській області ОСОБА_18 , та 30.12. 2022 він був звільнений з-під варти.
		       Згідно з ч. 4 ст. 202 КПК України, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. До набрання вироком законної сили обвинуваченому ОСОБА_14 слід залишити запобіжний захід у вигляді застави.
		Відповідно до ч.4 т. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
		Оскільки судом частково задоволено цивільний позов, підстави для скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Індустріального районного суд м. Дніпропетровська від 02.11.2022 на автомобіль «BMW 335I», р.н. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_14 , відсутні.
		Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 615 КПК України, суд -
		у х в а л и в:
		ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
		Зарахувати ОСОБА_14 у строк відбування покарання тримання його під вартою згідно протоколу затримання та ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02.11.2022 з 31 жовтня 2022 року до 30 грудня 2022 року включно.
		Запобіжний захід ОСОБА_14 у вигляді застави в розмірі 104 000 грн. до набрання вироку законної сили залишити без змін 
		Цивільний позов, заявлений ОСОБА_6 до АТ «СК «АРКС» про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 18 010 грн. 00 коп., задовольнити у повному обсязі.
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на користь ОСОБА_6 у відшкодування матеріальної шкоди 18 010 грн. 00 коп. (вісімнадцять тисяч десять гривень 00 копійок).
		Цивільний позов, заявлений ОСОБА_5 до АТ «СК АРКС» про стягнення моральної шкоди з у розмірі 80 400,00 грн., задовольнити у повному обсязі. 
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на користь ОСОБА_5 у відшкодування моральної шкоди 80 400,00 грн. (вісімдесят тисяч чотириста гривень 00 копійок),
		Цивільний позов, заявлений ОСОБА_5 до ОСОБА_9 про стягнення моральної шкоди у розмірі 2 919 600 грн. задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_5 у відшкодування моральної шкоди сумі 654 600 грн. (шістсот п`ятдесят чотири  гривні шістсот гривень 00 копійок). В іншій частині цивільного позову ОСОБА_5 відмовити.        
		Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави в рахунок відшкодування процесуальних витрати 2 454 грн.14 коп. (дві тисячі чотириста п`ятдесят чотири грн. 14 коп.).
		Автомобіль «BMW 335I», р.н. НОМЕР_1 , належний ОСОБА_14 , на який накладено арешт ухвалою слідчого судді Індустріального районного суд м. Дніпропетровська від 02.11.2022, залишити на зберіганні згідно актом прийома-передачі від 31.10.2022 на спеціальному майданчику ГУНП в Дніпропетровській області.
		На вирок можуть подані апеляційні скарги до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.
		Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.
		 
		 
		 
		 
		 
		       Суддя                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...