Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 150/34/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:; інших фактів, з них:..
Надіслано для оприлюднення: 30.03.2023. Зареєстровано: 30.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 31.03.2023.
Дата набрання законної сили: 02.05.2023
Номер судового провадження: 2-о/150/10/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		"30" березня 2023 р.
		Єдиний унікальний номер судової справи: 150/34/23
		Номер провадження: 2-о/150/10/23
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 березня 2023 року                                                                  с. Мазурівка
		 
		Чернівецький районний суд Вінницької області в складі: 
		головуючого судді Суперсона С.П.
		за участі секретаря Дудки А.Ю.
		представника заявника ОСОБА_1 
		заявника ОСОБА_2 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_2 про встановлення факту проживання та перебування фізичної особи на утриманні, заінтересована особа Могилів-Подільський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки,-
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про встановлення факту спільного проживання та перебування фізичної особи на утриманні, заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказана заява мотивована тим, що 15 липня 2003 року його дочка ОСОБА_3 (дошлюбнепрізвище ОСОБА_3) одружилася з ОСОБА_4 . З часу їхнього одруження заявник проживав разом з покійним та перебував на його утриманні, основним і постійним джерелом засобів до його існування була саме допомога з боку ОСОБА_4 . 
		Однак, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 поблизу села Олександрівка Херсонського району Херсонської області, отримавши ушкодження у вигляді тупої травми тіла внаслідок вибуху, під час виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з військовими діями та захистом Батьківщини, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть № 4661 від 26 листопада 2022 року, сповіщенням сім`ї Могилів-Подільським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки від 17 листопада 2022 року № 1460 та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 08 грудня 2022 року виконавчим комітетом Чернівецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області. Таким чином, встановлення факту проживання та перебування заявника на утриманні загиблого необхідне йому для реалізації права на отримання матеріальних виплат та гарантій, передбачених Законами України «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» у зв`язку з смертю військовослужбовця. У зв`язку з цим, ОСОБА_2 вимушений був звернутися до суду, оскільки інших способів встановлення цих фактів не існує. 
		В судовому засіданні заявник підтримав подану заяву та просив суд її задоволити. Також показав, що в трудовій книжці зятя містяться не усі записи про його роботу, так як здебільшого його зять працював не офіційно, зокрема займався ремонтами житлових будинків. В смт. Чернівці ремонтував будівлі лікарні, пожежної. З 2017 року зять перебував на заробітках в місті Київ та його дохід становив орієнтовно 28-29 тисяч гривень на місяць. Тому уся сім`я проживала саме на кошти, які заробляв загиблий. Ним сплачувалися комунальні платежі, придбавалися продукти харчування, ліки для заявника, за кошти ОСОБА_4 проводився ремонт в будинку тощо. Тим паче, якщо порівняти дохід ОСОБА_4 та розмір пенсії заявника, зрозуміло, що на свою пенсію заявник невзмозі прожити та лікуватися. Коли ОСОБА_2 потрібно було провести операцію, усі витрати на себе взяв його зять ОСОБА_4 .
		Представник заявника - адвокат Семко В.М., в судовому засіданні зазначив, що заявник та його зять проживали однією сімєю, вели спільний побут, несли спільні витрати. Щодо перебування на повному утриманні загиблого доказів немає, але додані до заяви докази, на переконання адвоката, підтверджують, що заявник ддійсно отримував допомогу від загиблого, адже пенсія заявника на багато менша, навіть в порівнянні з розміром заробітної плати загиблого, яку він отримував офіційно. Втім, крім офіційної заробітної плати ОСОБА_4 мав ще не офіційний заробіток, який сягав 28 000,00 гривень на місяць. Таким чином, дійсно своїми доходами загиблий давав основну частину коштів для існування заявника та його лікування. 
		Представником заінтересованої особи подано до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, зазначивши, що з приводу вирішення спору він покладається на думку суду.
		Допитаний в судовому засідані свідок ОСОБА_5 - староста Борівського старостинського округу Чернівецької територіальної громади Могилів - Подільського району Вінницької області, показав, що ОСОБА_2 являється тестем загиблого ОСОБА_4 . З часу одруження дочки заявника із ОСОБА_4 , а саме з 22 листопада 2011 року і до дня смерті останнього проживав разом із зятем на одному погосподарському номері в АДРЕСА_1 . 
		При видачі довідки старостинського округу щодо періоду перебування заявника на утриманні зятя, за основу ним була взята дата виходу заявника на пенсію. ОСОБА_5 не був присутнім при жодній покупці ОСОБА_4 речей, продуктів харчування та наданні останнім коштів для оплати вартості комунальних послуг. Йому відомо, що ОСОБА_4 будував пам`ятники в с. Борівка Могилів - Подільського району Вінницької області та каплицю за кошти спонсорів, однак, йому невідомо чи йому виплачувались кошти за виконану роботу, та їхній розмір. Від односельчан свідок чув, що ОСОБА_4 працював з раку до ночі, робив євроремонти в селі та поза його межами, заробляючи чималі гроші. Враховуючи те, що загиблий не був помічений в пияцтві, на думку свідка, усі зароблені ним кошти приносилися в сім`ю. При цьому, свідок зазначив, що не може стверджувати про те, що заявник перебував на утриманні зятя ОСОБА_4 і основним та постійним джерелом засобів для його існування була допомога, яку надавав останній.
		Свідок ОСОБА_6 - сусідка ОСОБА_2 , в судовому засіданні показала, що проживає по сусідству із заявницею протягом 17 останніх років. Зазначила, що ОСОБА_4 робив ремонти в будинках односельчан, зокрема і в будинку свідка, за що остання платила йому грошові кошти. 
		Суд, заслухавши доводи заявниці та її представника, покази допитаних судом свідків, дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності та співставленні, встановив наступні обставини.
		Так, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , заявник ОСОБА_2 та ОСОБА_7 являються батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 , дочка заявника ОСОБА_8 15 липня 2003 року уклала шлюб з ОСОБА_4 , взявши прізвище чоловіка " ОСОБА_9 ".
		Як стверджує заявник, він з дружиною проживав в одному будинку з дочкою та її зятем, вели з зятем спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, спільні витрати на купівлю майна спільного користування, сплачували комунальні платежі, були пов`язані спільним побутом.
		Однак, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 поблизу села Олександрівка Херсонського району Херсонської області, отримавши ушкодження у вигляді тупої травми тіла внаслідок вибуху, під час виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з військовими діями та захистом Батьківщини, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть № 4661 від 26 листопада 2022 року, сповіщенням сім`ї Могилів-Подільським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки від 17 листопада 2022 року № 1460 та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 08 грудня 2022 року виконавчим комітетом Чернівецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області. 
		На даний час ОСОБА_2 хоче встановити факт проживання однієї сім`єю з загиблим зятем для реалізації права на отримання матеріальних виплат та гарантій, передбачених Законами України «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» та постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 у зв`язку з смертю військовослужбовця.
		Вирішуючи заявлену ОСОБА_2 вимогу про встановлення факту спільного проживання із загиблим зятем суд виходить з наступного.
		Відповідно до ч. 2 ст. З СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом. мають взаємні права та обов`язки.
		Тобто, виходячи з аналізу вказаної норми Сімейного кодексу України, сім`єю є соціальна група, яка складається з людей, які зазвичай перебувають у шлюбі, їхніх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв`язками з подружжям, кровних родичів, і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей.
		Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 р. за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї») визначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
		Згідно з вимогами ч. 4 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.
		Заявником ОСОБА_2 не було надано суду жодного доказу ведення спільного господарства з зятем ОСОБА_4 , наявності з ним спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонту тощо. Допитані судом свідки підтвердили лише той факт, що заявник та його зять проживали по одному господарському номері.
		Відтак, жоден з наданих суду доказів не підтвердив вимогу заявника щодо їхнього спільного проживання з зятем однією сім`єю, а тому за вказаною вимогою слід відмовити.
		Вирішуючи вимогу ОСОБА_2 щодо встановлення факту перебування на утримані зятя суд виходить з наступного.
		Згідно зі ст. 38 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
		Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання. Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 23 квітня 2020 року по справі № 686/8440/16-й.
		Конституційний Суд України в рішенні від 03 червня 1999 року у справі № 1-8/99 (№ 5-рп/99) роз`яснив, що під членом сім`ї військовослужбовця треба розуміти особу, пов`язану кровними (родинними) зв`язками або шлюбними відносинами; постійним проживанням з військовослужбовцем, веденням з ним спільного господарства. До кола членів сім`ї військовослужбовця належать його (її) дружина (чоловік), їх діти і батьки. Діти є членами сім`ї незалежно від того, чи є це діти будь-кого з подружжя, спільні або усиновлені, народжені у шлюбі або позашлюбні. Членами сім`ї військовослужбовця можуть бути визнані й інші особи за умов постійного проживання разом з суб`єктом права на пільги і ведення з ним спільного господарства, тобто не лише його (її) близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід, баба), але й інші родичі або особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (неповнорідні брати, сестри; зять, невістка; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки та інші). Членом сім`ї, що перебуває на утриманні військовослужбовця є та з визначених у пункті 1 цього Рішення особа, що перебуває на повному утриманні військовослужбовця або одержує від нього допомогу, яка є для неї постійним і основним джерелом засобів до існування.
		Крім того Конституційний суд України у своєму рішенні зазначив, що обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат; спільний бюджет: спільне харчування; купівля майна для спільного користування; участі у витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин.
		Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 31 березня 2020 року у справі № 205/4245/17 (провадження № 61-17628св19).
		Згідно п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», передбачено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
		Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у виді витрат на утримання житла, його ремонті, сплату комунальних платежів, купівлі продуктів харчування, речей першої необхідності тощо. Тому, отримання заявником інших виплат не можуть бути перешкодою для визнання факту перебування його на утриманні.
		Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги необхідно з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
		Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 592/17552/18, від 22 жовтня 2020 року у справі № 210/343/19, від 22 травня 2019 року у справі № 520/6518/17, від 27 червня 2018 року у справі № 210/2422/16-ц.
		Так, судом було досліджено довідку, видану Борівським старостинським округом Чернівецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області 12 січня 2023 року за № 82, ОСОБА_4 утримував ОСОБА_2 з 22 листопада 2011 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 (день смерті ОСОБА_4 ), ОСОБА_7 , з 15 липня 2003 року , дружину ОСОБА_3 , з 15 липня 2003 року та дочку ОСОБА_10 з 10 травня 2004 року по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Оцінюючи вказану довідку суд зауважує на тому, що в судовому засіданні було допитано в якості свідка старосту Борівського старостинського округу, яким видавалася зазначена вище довідка, та в ході допиту останній не зміг пояснити суду на підставі яких достовірних даних ним було вказано інформацію щодо перебування заявника та інших членів сім`ї на утриманні загиблого зятя. Як зазначив в ході допиту староста ОСОБА_5 , він односельчан він чув, що ОСОБА_4 багато працює та тримує чималий неофіційний дохід, тому враховуючи, що загиблий не зловживав алкогольними напоями, на його думку, кошти мали приноситися в сім`ю.
		Таким чином, у суду виникають обгрунтовані сумніви в достовірності доводів, що містяться в зазначеній довідці.
		Обгрунтовуючи свої вимоги про перебування на утриманні, ОСОБА_2 також посилається на те, він є непрацюючим пенсіонером, дохід якого складає лише пенсія, якої недостатньо для прожиття, а тим паче для придбання ліків, на підтвердження чого в судовому засіданні надано довідки про доходи № 0338353713372310 від 10 березня 2023 року та № 2007943039008012 від 01 березня 2023 року, видані Шаргородським об`єднаним управлінням ПФУ в Вінницькій області та Головним управлінням ПФУ в Вінницькій області. При цьому ОСОБА_2 стверджує, що дохід зятя був значно вищий за отримувану ним пенсію, адже він був офіційно працевлаштований, а також неофіційно займався євроремонтами, за що також отримував чималі кошти, розмір яких на місяць становив орієнтовно 28 000,00 грн., тому заявник фактично знаходився на утриманні зятя.
		Крім цього, на підтвердження заявлених вимог ОСОБА_2 надав суду копію трудової книжки ОСОБА_4 , відповідно до записів якої слідує, що останній 06.11.2009 прийнятий на роботу в СТОВ «Росія» згідно договору різноробочим, звільнений із роботи 02.12.2009.
		15.02.2010 розпочато виплату допомоги по безробіттю, а 16.07.2010 припинено виплату по безробіттю.
		06.01.2011 ОСОБА_4 прийнятий на роботу в СТОВ «Росія» згідно строкового трудового договору, а 28.01.2011 звільнений з роботи. 
		06.12.2016 розпочато виплату допомоги по безробіттю, а 06.09.2017 припинено виплату по безробіттю.
		18.09.2018 ОСОБА_4 прийнятий в СТОВ «Росія» підсобним робітником, а звільнений з роботи 03.10.2018.
		16.10.2018 ОСОБА_4 прийнято на посаду опалювача шкільних приміщень (0,5 ставки) по Борівській ЗОШ І-ІІ ступенів, а звільнено з посади опалювача 15.04.2019.
		30.05.2019 розпочато виплату допомоги по безробіттю, а 01.10.2019 припинено виплату по безробіттю. 
		02.10.2019 ОСОБА_4 прийнято на посаду робітника по обслуговуванню шкільних приміщень, а 30.09.2020 звільнено з роботи.
		27.10.2020 розпочато виплату по безробіттю, припинено виплату 22.03.2021.
		Відомості про подальше працевлаштування ОСОБА_4 в трудовій книжці відсутні.
		Вище наведені записи, що містяться в трудовій книжці ОСОБА_4 , свідчать про короткотривалий проміжок часу його працевлаштування.
		Оцінивши докази щодо сум виплаченої пенсії заявнику та записи в трудовій книжці ОСОБА_4 слід зауважити на тому, що в період з 22 березня 2021 року останній не був працевлаштований (доказів зворотнього суду надано не було) та не отримував заробітну плату, в той же час як ОСОБА_2 мав дохід у вигляді пенсії. Також записи в трудовій книжці вказують, що загиблий неодноразово звертався до центру зайнятості з метою отримання допомоги по безробіттю.
		Крім цього, як свідчать матеріали справи, загиблий мав на утриманні дружину, яка являється інвалідом ІІ групи та дочку, тому з врахуванням розміру доходу ОСОБА_4 та неодноразовим отриманням ним допомоги по безробіттю та в сукупності вищенаведеними міркуваннями, є сумнівною можливість останнього утримувати ще й тестя. Тай сама заява про встановлення факту, додані до неї документи не вказують на те, яким чином надавалася така допомога, за умови її надання, як то систематична грошова допомога у виді витрат на утримання житла, його ремонті, сплату комунальних платежів, купівлі продуктів харчування, речей першої необхідності тощо. 
		Щодо доводів заявника про отримання його зятем неофіційного доходу, за рахунок якого власне вони усі жили, суд зауважує, що отримання заробітної плати "у конвертах" позбавляє громадян гарантованої державою соціальної захищеності, право на отримання якої мають лише громадяни, які отримували офіційно нараховану заробітну плату, з якої спалчено податки, збори та єдиний соціальний внесок.
		Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до частини першої-третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Згідно із статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
		Враховуючи вищевикладені обставини та письмові докази, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду не доведено факту спільного проживання заявника із загиблим зятем та перебування ОСОБА_2 на утриманні ОСОБА_4 , а тому в задоволенні заяви слід відмовити в повному обсязі. 
		Керуючись ст.ст. 10, 258, 259, 263,265, 273, 319, 354 ЦПК України, суд,-
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		В задоволенні заяви ОСОБА_2 про встановлення факту проживання та перебування фізичної особи на утриманні, заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
		       Рішення може бути оскаржено на протязі тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
		Повний текст судового рішення виготовлено у відповідності до ч. 6 ст. 259 ЦПК України.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                         С.П. СУПЕРСОН

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...