Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/4719/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 30.03.2023. Зареєстровано: 31.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 03.04.2023.
Дата набрання законної сили: 01.05.2023
Номер судового провадження: 1-кп/522/1632/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023231080000611

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		30.03.2023 
		Справа № 522/4719/23
		                            Провадження № 1-кп/522/1632/23
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30 березня 2023 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
		   головуючого - судді     ОСОБА_1 ,
		   при секретарі -         ОСОБА_2 ,
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт, який надійшов з угодою про визнання винуватості, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023231080000611 від 07.03.2023, відносно:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки Липецької області м. Лебедянь Російської Федерації, не працюючої, має на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
		обвинуваченої у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України, 
		   за участю сторін кримінального провадження:
		   прокурора             ОСОБА_4 , 
		   захисника             ОСОБА_5 ,
		   обвинуваченої         ОСОБА_3 , -
		   
		ВСТАНОВИВ:
		Згідно з Конституцією України Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (далі  РФ) 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі  Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
		Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави  України. Згідно з указаним документом територія України є неподільною та недоторканною.
		Незалежність України визнали держави світу, серед яких і РФ.
		Статтями 1, 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Згідно зі статтею 5 Конституції України носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
		Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
		Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території.
		22 лютого 2022 року президент РФ направив до Ради Федерації звернення про використання ЗС РФ за межами РФ, яке було задоволено.
		24 лютого 2022 року президент РФ публічно оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України.
		24.02.2022 військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії із застосуванням зброї незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, Донецькій та Луганській областях та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення для держави і у такий спосіб здійснили тимчасову окупацію частини території України.
		З метою протидії збройній агресії у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який продовжується у визначеному законом порядку.
		З 24.02.2022 по цей час більшу частину території Херсонської області захоплено військовослужбовцями ЗС РФ і вона знаходиться під тимчасовою окупацією держави-агресора, що визначено Переліком територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75.
		Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована РФ територія України (тимчасово окупована територія)  це частини території України, в межах яких збройні формування РФ та окупаційна адміністрація РФ встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування РФ встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації РФ.
		Статтею 73 Конституції України, визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України.
		15 липня 2022 року Центральною виборчою комісією України прийнято Постанову № 82 від «Про неприпустимість організації підготовки та проведення на тимчасово окупованих територіях України псевдореферендумів» відповідно до якої проведення будь-яких виборів та референдумів в умовах воєнного стану прямо заборонено частиною першою статті 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану". Аналогічні заборони встановлено також Виборчим кодексом України та Законом України "Про всеукраїнський референдум".
		Згідно із ст. 1 Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 26.01.2021, всеукраїнський референдум є формою безпосередньої демократії в Україні, способом здійснення влади безпосередньо Українським народом, що полягає у прийнятті (затвердженні) громадянами України рішень шляхом голосування у випадках і порядку, встановлених Конституцією України та цим Законом.
		Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 26.01.2021, всеукраїнський референдум щодо зміни території України - це форма прийняття громадянами України, які мають право голосу, рішення щодо затвердження прийнятого Верховною Радою України закону про ратифікацію міжнародного договору про зміну території України. Призначення всеукраїнського референдуму щодо зміни території України здійснюється постановою Верховної Ради України.
		Згідно із ч.1 ст. 20 Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 26.01.2021, у разі введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях призначення (проголошення) та проведення всеукраїнського референдуму забороняється.
		Достовірно знаючи про вищевказані обставини, які є загальновідомим фактом невстановленими особами (в тому числі громадянами України) з метою підтримання тимчасової окупації Херсонської області та легітимізування перебування військових рф на території України, організовано проведення незаконного референдуму на території с. Благодатне, с. Клапая та с. Киселівка, Херсонського району Херсонської області.
		З метою проведення незаконного референдуму невстановлена слідством особа запропонувала місцевій мешканці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняти участь у проведенні зазначеного незаконного референдуму та за добровільною згодою останньої, залучила її до роботи виборчої комісії.
		На громадянку України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладались функції із здійснення у визначені дні  з 23 по 27 вересня 2022 року подворового обходу жителів с. Благодатне, с. Клапая та с. Киселівка Херсонського району Херсонської області, та надання їм бюлетенів для голосування у зазначеному незаконному референдумі. 
		Так, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 23 по 27 вересня 2022 року, перебуваючи на тимчасово окупованій території Херсонської області, діючи із прямим умислом, усвідомлюючи свою протиправну діяльність та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, з порушенням всіх положень Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 26 січня 2021 року №1135-ІХ, провела активну участь у проведенні референдуму на тимчасово окупованій території, зокрема у супроводі озброєних військових рф здійснила подворовий обхід жителів с. Благодатне, с. Клапая та с. Киселівка Херсонського району Херсонської області з метою їх залучення до голосування щодо входження Херсонської області у склад РФ. 
		Під час проведення незаконного референдуму ОСОБА_3 активно пропонувала мешканцям с. Благодатне, с. Клапая та с. Киселівка Херсонського району Херсонської області, проголосувати шляхом поставлення відповідних відміток у бюлетені, надавала бюлетені особам, які виявили бажання проголосувати, вела облік громадян по списку, які приймали участь у референдумі та голосували під час його проведення. 
		Внаслідок таких незаконних та неправомірних дій ОСОБА_3 стало можливим визнання російською федерацією незаконного референдуму як таким, що відбувся, та як наслідок визнання за його результатами незаконного приєднання територій Херсонської області до складу РФ.
		Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 111-1 КК України - колабораційна діяльність, а саме участь громадянина України у проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочині), передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України. 
		Суд вважає, що дії обвинуваченої ОСОБА_3 кваліфіковано вірно.
		Згідно угоди про визнання винуватості від 10.03.2023, укладену між прокурором у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023231080000611 від 07.03.2023 Олешківської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_6 , з одного боку, та між обвинуваченою ОСОБА_3 з іншого боку, остання під час досудового розслідування повністю визнала свою винуватість у зазначеному діянні і зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення у судовому провадженні. 
		Враховуючи визнання своєї вини під час досудового та судового розслідування вищевказаного кримінального правопорушення, щирого каяття, сторони прийшли до згоди призначити покарання ОСОБА_3 за ч.5 ст. 111-1 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади і місцевого самоврядування та займатися діяльністю, які пов`язані із виборчим процесом та процесом референдуму, строком на 10 років, з конфіскацією 1/3 частини особистого майна обвинуваченої.
		В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5ст.111-1 ККУкраїни, визнала повністю та підтвердила, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Крім того, обвинувачена ОСОБА_3 зазначила, що вона розуміє надані їй законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягала на її затвердженні. 
		   Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні просив суд затвердити угоду про визнання винуватості від 10.03.2023, укладену між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_3 .
		Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні також просила суд затвердити угоду про визнання винуватості від 10.03.2023. 
		   Суд, вивчивши надані матеріали, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника приходить до наступного.
		Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості. Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
		Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
		Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є тяжким злочином. 
		При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_3 цілком розуміє права, визначені п. п. 1 - 4 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , згідно ст. 66 КК України є повне визнання своєї вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. 
		Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3  судом не встановлені. 
		За таких обставин суд вважає, що до обвинуваченої ОСОБА_3 , при усіх зазначених обставинах, можливо застосувати покарання, передбачене санкцією ч.5 ст. 111-1 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади і місцевого самоврядування та займатися діяльністю, які пов`язані із виборчим процесом та процесом референдуму, строком на 10 років, з конфіскацією 1/3 частини особистого майна обвинуваченої.
		Виходячи із вищевикладеного, дослідивши угоду про визнання винуватості та переконавшись, що укладена угода є добровільним волевиявленням обвинуваченої, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, з`ясувавши у обвинуваченої, чи цілком вона розуміє наслідки затвердження угоди, роз`яснивши обвинуваченій її право на справедливий судовий розгляд, встановивши правильне розуміння обвинуваченою змісту та наслідків затвердження угоди, а також перевіривши її відповідність вимогам кримінального процесуального законодавства, заслухавши доводи учасників підготовчого судового засідання та роз`яснивши їм обмеження права щодо оскарження вироку, передбачені ст. 473 КПК України, суд вважає,що угодапро визнаннявинуватості від10.03.2023,укладена між прокурором у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023231080000611 від 07.03.2023 Олешківської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_6 , зодного боку,та міжобвинуваченою ОСОБА_3 з іншогобоку,відповідають вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, у зв`язку із чим суд вважає, що угода підлягає затвердженню.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 314, 373, 374, 394, 468, 473, 474, 475 КПК України, суд  
		УХВАЛИВ:
		Угоду про визнання винуватості від 10.03.2023, укладену між прокурором у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023231080000611 від 07.03.2023 Олешківської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_6 , з одного боку, та між обвинуваченою ОСОБА_3 з іншого боку - затвердити.
		ОСОБА_3  визнати винноюу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченогоч.5 ст. 111-1 КК України та призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади і місцевого самоврядування та займатися діяльністю, які пов`язані із виборчим процесом та процесом референдуму, строком на 10 (десять) років, з конфіскацією 1/3 частини особистого майна обвинуваченої    
		Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу - залишити без змін.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з 08.02.2023, тобто з моменту її затримання.
		Речові докази  повернути власнику.
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України шляхом подачі через Приморський районний суд м. Одеси в Одеський апеляційний суд, апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, прокурору, захиснику.
		 
		 
		 
		Суддя:                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...