Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 212/1271/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 31.03.2023. Зареєстровано: 31.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 03.04.2023.

Номер судового провадження: 2/212/57/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 212/1271/22 
		2/212/57/23
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		29 березня 2023 року м. Кривий Ріг 
		Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Борис О.Н., секретаря судового засідання Дущак К.О., представника позивача ОСОБА_1  адвоката Скоробогатько В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «АРАГОН» про визнання недійсним договору позики, -
		 
		встановив:
		У лютому 2022 року на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Скоробогатько В.Ю., до товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «АРАГОН» (далі  ТзОВ «ФК «АРАГОН») про визнання недійсним договору позики.
		Позивач вобґрунтування позовнихвимог зазначив,що вперіод часуз 18.06.2021року по19.06.2021року шляхомшахрайських дійневідомими особамиоформлені онлайн-договорипозики (кредитнідоговори)на позивача ОСОБА_1 у ТзОВ«ФК «АРАГОН»,внаслідок перевипускуsim-картиоператора Київстарз номеромтелефону позивача НОМЕР_1 .Про щовін дізнався19.06.2021року відспівробітників ПрАТ«Київстар»,а саме,що йогоsim-картанапередодні булаперевипущена іпритянута дойого паспорту.З липня2021року нателефон позивачапочали надходитиsms-повідомленняпро сплатузаборгованості покредитам тателефонні дзвінкивід відповідачапро заборгованістьза отриманігрошові коштиу позику.У липні2021року позивачзвернувся доорганів поліціїз заявоющодо вчиненнявідносного ньогошахрайських дій.06.08.2021року завказаним фактомбули внесенівідомості доЄРДР за№ 12021046730000477за ч.1ст.190КК України,досудове розслідуваннятриває.Відповідач надавпозивачу документи, згідно з якими, 19.06.2021 року між позивачем та ТзОВ «ФК «АРАГОН» було укладено договір №2104559 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Розмір кредиту становив 3000,00 грн., строк позики  15 днів, договір підписаний з використанням одноразового ідентифікатора UAZ72262. Грошові кошти були перераховані на номер банківської карти НОМЕР_2 без визначення особи, якій вона належить. Позивач стверджує, що вказаний договір з відповідачем не укладав, кошти на умовах позики від відповідача не отримував, оскільки у період оформлення кредиту не мав доступу до своєї sim-карти з номером телефону, повідомлення з одноразовим ідентифікатором не отримував. 
		На підставі викладеного, просить суд визнати недійсним договір № 2104559 від 19.06.2021 року, укладений між позивачем та ТзОВ «ФК «АРАГОН», зобов`язати відповідача скасувати та списати в повному обсязі заборгованість за договором, вилучити з кредитної історії інформацію про оспорюваний договір, яка розміщена на сайті ТОВ «Українське бюро кредитних історій» та стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн. 00 коп. 
		Ухвалою суду від 18 лютого 2022 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. 
		Ухвалами суду від 20 червня 2022 року та 19 липня 2022 року розгляд справи було відкладено за клопотаннями представника позивача.
		Не погодившись із позовом представник відповідача ТзОВ «ФК «АРАГОН» надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив порядок укладення оспорюваного договору з позивачем та нарахування заборгованості за невиконання його умов. Також вказав, що між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору позики № 2104559 від 19.06.2021 року, який був оформлений в електронній формі, з використанням електронного підпису, одноразовим ідентифікатором, що за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису. Відповідач свої зобов`язання за договором виконав, перерахувавши кредитні кошти на рахунок платіжної картки, яку позивач зареєстрував в особистому кабінеті на сайті відповідача. Відповідач позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
		Ухвалою суду від 23 листопада 2022 року задоволено клопотання представника позивача та витребувано з ТзОВ «ФК «АРАГОН» докази у справі.
		28.12.2022 року на адресу суду від представника відповідача надійшли пояснення у справі, в яких зазначено, що між ОСОБА_1 та ТзОВ «ФК «АРАГОН» 19.06.2021 року в електронній формі було укладено Договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 2104559. Так, позичальник для отримання електронної позики пройшов обов`язкове анкетування, ідентифікував себе на сайті відповідача в Особистому кабінеті за допомогою Логіна та Паролю входу в Особистий кабінет. Підписання договору позичальником було здійснено за допомогою одноразового ідентифікатора (паролю), який був надісланий смс-повідомленням на номер телефону, зазначений ним в заяві на отримання коштів. Ввівши пароль позичальник підтвердив підписання Електронного договору, після чого сума кредиту у розмірі 3000,00 грн. була перерахована на платіжну картку позичальника, зареєстровану ним в Особистому кабінеті на сайті відповідача. Відповідач не має доступу до повних реквізитів картки, а має лише маску картки. Маска картки позичальника: НОМЕР_2 , банком-емітентом є Акцент Банк. Позичальником умови договору виконано не було. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. 
		15.02.2023 року позивачем було надано до суду пояснення у справі, відповідно до яких, під час здійснення операції з ТзОВ «ФК «АРАГОН» сім-картка позивача з номером телефону була недоступна і використовувалась в іншому мобільному телефоні. Згідно з інформаційних довідок органів поліції, отриманих позивачем, кошти по кредитам, зокрема, кредиту, отриманому на ім`я позивача в ТзОВ «ФК «АРАГОН», були перераховані на один номер банківської картки НОМЕР_2 , оформленої на іншу особу. З листопада 2021 року кримінальне провадження щодо вчинення відносно позивача шахрайських дій було передано у м. Дніпро для об`єднання проваджень. Відомості про рух кримінального провадження у позивача відсутні. Персональні дані позивача були отримані зловмисниками незаконним шляхом. В п. 12 Договору та додатку № 1 зазначено прізвище « ОСОБА_3 », в той час як прізвище позивача « ОСОБА_4 », тобто Договір укладався документально не з позивачем. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити. 
		У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали. Зазначили, що позивач від ТзОВ «ФК «АРАГОН» жодних коштів не отримував, будь-яких договорів з останнім не укладав. Доказів на підтвердження протилежного відповідачем надано не було. Просили задовольнити позов у повному обсязі.
		Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 
		Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
		У відповідності до ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		За змістом ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд зокрема вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати.
		Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко-і відеозаписів, висновків експертів.
		Згідно абз. 10 п. 9 рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
		Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи позивача та його представника, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
		Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «АРАГОН» займається економічною діяльністю, зокрема, надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), фінансовий лізинг, інші види кредитування, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадським формувань. (а.с. 65)
		19 червня 2021 року між ОСОБА_1 та ТзОВ «ФК «АРАГОН» був укладений договір № 2104559 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (далі  Договір), згідно з яким відповідач зобов`язався надати ОСОБА_1 кредит у сумі 3000,00 грн., строком на 15 днів, до 04 липня 2021 року (включно) від дати отримання позичальником кредиту, але не більше 30 днів, шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок платіжної карти позичальника, зареєстрованої позичальником для цієї цілі у Особистому кабінеті на сайті кредитодавця (п.п. 2.1, 3.1, 3.3 Договору). Позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користуванням кредитом в строк, визначений п. 3.1 Договору (п. 3.2 Договору).
		У відповідності до п.11.7 спірного договору, сторони дійшли згоди, що Договір підписується електронним підписом одноразовим ідентифікатором кредитодавця і позичальника. Зразком електронного підпису одноразовим ідентифікатором Позичальника є Логін Особистого кабінету та Пароль входу до Особистого кабінету.
		У розділі 12 спірного договору «Адреси, реквізити та підписи сторін» вказано особисті дані позичальника, а саме місце проживання, номер телефону, серія та номер паспорту, РНОКПП. (а.с . 30-32, 68-72, 137-141)
		До Договору долучено Додаток № 1 «Графік платежів», який є невід`ємною частиною Договору (п. 11.4.4 Договору). (а.с. 71,73, 142)
		Договір №2104559від 19.06.2021був підписанийсторонами звикористанням електронногопідпису,зокрема,позивачем ОСОБА_1 із застосуваннямелектронного підписуодноразовим ідентифікаторомUA272262від 19.06.2021року. (а.с. 32,72,141)
		Відповідачем також надано screenshot історії статусів заявок позичальника коштів та screenshot повідомлення про введення одноразового ідентифікатора від 19.06.2021 року (роздруківку) для підписання Договору. (а.с. 34,74,76,144,145,146)
		Також, відповідачем була надана копія анкети позичальника з особистими даними, що належать ОСОБА_1 , яка заповнюється для отримання кредиту на сайті відповідача. Анкета скріплена підписом позичальника (аналогом власноручного (електронного) підпису, відтворений шляхом використання позичальником свого логіна та пароля). (а.с. 75, 143)
		19.06.2021 року близько 03:37 год. на сайті CREDIT-PRO.COM.UA через платіжний сервіс «Platon» була проведена успішна транзакція, а саме видача кредиту по договору № 2104559 на суму 3000,00 грн., номер карти НОМЕР_2 , банк-емітент AKTSENT BANK, номер транзакції 32406-30724-06233, що підтверджується копією Інформаційної довідки оператора послуг платіжної інфраструктури ТОВ «Платежі Онлайн» за вих. № 45/02 від 07.02.2022 року. (а.с. 35,78)
		Згідно з копією талону-повідомлення єдиного обліку № 19629, 30.07.2021 року Відділенням поліції № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області зареєстровано заяву ОСОБА_1 про кримінальне правопорушення відносно нього, а саме про надходження позивачу 30.07.2021 року смс-повідомлень та дзвінків щодо взятого кредиту. (а.с. 9) Позивачем було подано заяву до Криворізької північної прокуратури про внесення відомостей про кримінальне правопорушення за заявою від 30.07.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань. (а.с. 15)
		06.08.2021 року ПД ВП № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області за заявою позивача було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021046730000477 про вчинення відносно позивача кримінального правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 190 КК України. (а.с. 10)
		На адресу ТзОВ ФК «АРАГОН» позивачем було направлено заяву від 16.08.2021 року про негайне зупинення нарахування відсотків за вказаним онлайн кредитом та вимогою про надання копій первинних документів стосовно оформленого кредиту, а також повідомлення джерела отримання персональних даних позивача. (а.с. 24-25)
		Листом від 22.10.2021 року за вих. № 22/10.21-7 відповідач надав позивачу інформацію щодо укладеного 19.06.2021 року між ОСОБА_1 та ТзОВ «ФК «АРАГОН» електронного Договору про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 2104559 на суму 3000,00 грн., строком на 15 днів, до 04.07.2021 року (включно), шляхом акцептування позичальником умов кредиту та надходження суми кредиту на платіжну картку позичальника. Надано розрахунок заборгованості за вказаним Договором, яка станом на 22.10.2021 року становить 7098,00 грн. (а.с. 28-29)
		В додатках до позову міститься роздруківка з сайту ТОВ «Українське бюро кредитних історій» з відомостями кредитної історії позивача станом на 05.01.2022 року. Так, ТзОВ «ФК «АРАГОН» відповідно до кредитного договору від 19.06.2021 року надав ОСОБА_1 кредит у сумі 3000,00 грн., термін кредиту  до 04.07.2021 року, номер кредитного договору, за яким надана інформація: 219469. (а.с. 16)
		Також, відповідачем було долучено до матеріалів справи копію листа до ВП № 3 КРУП ГУП в Дніпропетровській області за вих. № 03/09.21 від 03.09.2021 р. та копію листа ОСОБА_1 за вих. № 22/10.21-7 від 22.10.2021 р., які містять розрахунок заборгованості за оспорюваним договором. (а.с. 148-151, 152-155)
		Окрім того, відповідачем було долучено до матеріалів справи копію листа за вих. № 07-5/02.22 від 07.02.2022 р., який адресовано представнику позивача  адвокату Скоробогатько В.Ю., в якому, зокрема, зазначено, що 19.01.2022 року між ТОВ «ФК «АРАГОН» та ТОВ «ВВС-ФАКТОРИНГ» укладений Договір про надання фінансових послуг факторингу № 19/01.2022, за яким ТОВ «ФК «АРАГОН» передало, а ТОВ «ВВС-ФАКТОРИНГ» прийняло усі права вимоги за грошовими зобов`язаннями, зокрема, щодо Договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 2104559 від 19.06.2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «АРАГОН». У зв`язку з чим новим кредитором ОСОБА_1 є ТОВ «ВВС-ФАКТОРИНГ». Будь-яких претензій фінансового та майнового характеру ТОВ «ФК «АРАГОН» до ОСОБА_1 не має. (а.с. 157-158)
		Відповідно до ст. 6, ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).
		За положеннями ч. 1 ст.638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		За приписами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
		Загальні правила щодо форми договору визначеност. 639 ЦК України: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
		Частинами 1,2 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). 
		Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч. 1 ст.1047 ЦК України).
		Статтею 599 ЦК України визначено, щозобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов`язання (ст. 525, ч. 2 ст. 615 ЦК України). 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 викладено правовий висновок, застосований також у постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 607/11746/17, про презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована. З урахуванням принципів цивільного права, зокрема добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) мають тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності.
		У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
		Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону, електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
		За положеннями п. п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір;
		У ст.11Закону передбаченопорядок укладенняелектронного договору.Електронний договірукладається шляхомпропозиції йогоукласти (оферти)однією стороноюта їїприйняття (акцепту)другою стороною.  Електроннийдоговір вважаєтьсяукладеним змоменту одержанняособою,яка направилапропозицію укластитакий договір,відповіді проприйняття цієїпропозиції впорядку,визначеному частиноюшостою цієїстатті.  (ч. 3 ст. 11 Закону)
		У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. (ч. 8 ст. 11 Закону) 
		Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. (ст. 12 Закону)
		Пунктом 12 ст. 11 Закону передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимст.12цього Закону, є оригіналом такого документа. 
		Таким чином, генерація і надсилання одноразового ідентифікатора, використаного для підписання оспорюваного Договору проведено вищезазначеним методом.
		Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 22.11.2021 у справі № 234/7719/20 (провадження № 61-154св21), підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18).
		Згідно із постановою Верховного Суду від 28.04.2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-20329св19), не є порушенням норм процесуального права недослідження судом оригіналу електронних доказів за наявності в матеріалах справи паперових копії цих доказів за відсутності обґрунтованих сумнів у їх відповідності оригіналу.
		Так, з матеріалів справи вбачається, що договір № 2104559 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, укладений 19.06.2021 року між ОСОБА_1 та ТзОВ «ФК «АРАГОН», містить інформацію про його підписання електронним цифровим підписом обома сторонами Договору, зокрема акцептований позичальником ОСОБА_1 шляхом його підписання за допомогою одноразового ідентифікатора UA272262. (а.с . 32, 72, 141). 
		Виходячи з положень п. 11.4.7 Договору, ОСОБА_1 був ознайомлений з умовами договору, який відповідає його намірам. Сторони досягли згоди з усіх істотних умов Договору, які є ОСОБА_1 повністю зрозумілими. Також, згідно Розділу 7 Договору, підписання ОСОБА_1 вказаного Договору свідчить про те, що він, зокрема, чітко усвідомлює всі умови цього Договору та не перебуває під впливом помилки чи обману, його волевиявлення є вільним та відповідає його внутрішній волі. (а.с. 71)
		Так, волевиявлення ОСОБА_1 підтверджено вчиненням фактичних дій, спрямованих на ознайомлення з умовами договору, веденням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором для підписання електронного договору та внесенням особистих даних позивача, вказаних в анкеті: РНОКПП, електронна пошта, фактична адреса проживання, адреса реєстрації, зайнятість, посада, сфера діяльності, час роботи та найменування роботодавця, рівень доходу, серія та номер паспорту, орган, що видав паспорт та дата видачі паспорту. (а.с. 75,143) Також, у розділі спірного договору 12 «Адреси, реквізити та підписи сторін» вказані особисті дані позивача, які перебувають у його розпорядженні. 
		Оспорюваний договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, підписаний позивачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора. Без входу позивача на сайт відповідача за допомогою логіна Особистого кабінету і пароля Особистого кабінету, без отримання позивачем від відповідача смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором, без введення позивачем цього одноразового ідентифікатора у відповідному вікні на сайті відповідача, кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. 
		Суд звертає увагу, що в роздруківці з сайту ТОВ «Українське бюро кредитних історій» зазначена інформація щодо кредитного договору від 19.06.2021 року, згідно якого ТзОВ «ФК «АРАГОН» було надано ОСОБА_1 кредит у сумі 3000,00 грн., терміном до 04.07.2021 року, однак вказаний інший номер договору, за яким надана інформація, а саме: 219469 (а.с. 16), що не узгоджується з номером оспорюваного договору. 
		Окрім того, твердження позивача про те, що його персональними та ідентифікаційними даними заволоділи треті особи не підтверджено жодним належним та допустимим доказом. Посилання позивача на відомості у кримінальному провадженні щодо можливих шахрайських дій відносно позивача, отримані ним, зокрема, в інформаційних довідках в органах поліції, не знайшли свого документального підтвердження. Сам по собі факт внесення в ЄРДР відомостей за заявою позивача про заволодіння коштами шахрайським способом не є беззаперечним доказом доведеності вчинення відносно позивача шахрайських дій щодо укладення оспорюваного договору та не може слугувати підставою для визнання вказаного договору недійсним. 
		Позивачем ОСОБА_1 не було доведено, що він не укладав шляхом підписання за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора оспорюваного договору № 2104559 від 19.06.2021 року та що його паспортом, реєстраційним номером платника податків та іншими персональними даними заволоділи треті особи, не надав доказів, що документально підтверджують протиправні дії будь-яких осіб при укладанні цього договору, в тому числі шахрайських дій третіх осіб щодо використання персональних даних позивача, а також доказів того, що розрахунковий рахунок, на який було перераховано кошти, позивачу не належить, а також не підтвердив, що він не отримував від ТзОВ «ФК «АРАГОН» грошових коштів за вказаним договором та що оспорюваний Договір не відповідав його внутрішній волі.
		Доказів протилежного матеріали справи не містять, позивачем таких доказів не надано, хоча в силу положень статей 12, 81 ЦПК України це є його процесуальним обов`язком.
		Вищенаведене узгоджується з правовим висновком, сформованим у постановах Верховного Суду від 23 березня 2020 року № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 12 січня 2021 року № 524/5556/19.
		Водночас, судом було встановлено, що 19.01.2022 року між ТзОВ «ФК «АРАГОН» та ТзОВ «ВВС-ФАКТОРИНГ» було укладено Договір про надання фінансових послуг факторингу № 19/01.2022, за яким ТзОВ «ФК «АРАГОН» передало, а ТзОВ «ВВС-ФАКТОРИНГ» прийняло усі права вимоги за грошовими зобов`язаннями, зокрема, щодо оспорюваного Договору № 2104559 від 19.06.2021 року, укладеного між позивачем та ТзОВ «ФК «АРАГОН». У зв`язку з чим новим кредитором ОСОБА_1 є ТзОВ «ВВС-ФАКТОРИНГ». Будь-яких претензій фінансового та майнового характеру відповідач до ОСОБА_1 не має. Вказане підтверджується копією листа, адресованого відповідачем представнику позивача  адвокату Скоробогатько В.Ю. (а.с. 157-158) 
		Суд зазначає, що у відповідності до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Згідно з положеннями ст. 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач. Належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин.
		Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права.
		Відтак, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати по пред`явленому позову при наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
		На позивачеві лежить обов`язок довести, що саме йому належить оспорюване право, а вказаний ним відповідач зобов`язаний виконати покладений на нього законом або договором обов`язок. Обов`язок та право визначати відповідачів, до яких пред`являється позов, покладається на позивача. З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.
		У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК України, статтею 51 ЦПК України. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
		Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача. Вирішення даного спору належним чином без участі у справі належного відповідача було б прямим порушенням прав особи, яка не залучена до участі у справі у якості відповідача, і до якої мав би бути пред`явлений даний позов.
		Враховуючи вищенаведене, суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог, оцінивши кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а в сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає що позов задоволенню не підлягає у зв`язку з необґрунтованістю та недоведеністю позовних вимог до вказаного відповідача. 
		Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», ст.ст. 6, 16, 204, 205, 638, 639, 1046 ЦК України, 12, 13, 76, 81, 141, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -
		 
		вирішив:
		Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «АРАГОН» про визнання недійсним договору позики залишити без задоволення. 
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. 
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
		Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРАГОН», ЄДРПОУ 42014911, адреса: 03057, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 1, прим. 1028/3.
		Повний текст рішення суду складений та підписаний 31 березня 2023 року.
		 
		 
		 
		Суддя:                    О.  Н.  Борис

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...