Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 546/233/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Надіслано для оприлюднення: 31.03.2023. Зареєстровано: 31.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 03.04.2023.
Дата набрання законної сили: 01.05.2023
Номер судового провадження: 1-кп/546/58/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023170440000071

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		єдиний унікальний номер справи 546/233/23
		номер провадження 1-кп/546/58/23
		 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		31 березня 2023 року                                м. Решетилівка
		 
		Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:
		головуючого судді             ОСОБА_1 ,
		за участі
		секретаря судового засідання     ОСОБА_2 ,
		прокурора                 ОСОБА_3 , 
		обвинуваченого            ОСОБА_4 ,
		захисника ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Решетилівка кримінальне провадження № 12023170440000071, відомості про яке внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 20 січня 2023 року, за обвинуваченням 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Остап`є Великобагачанського району Полтавської області, громадянина України, з повною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не депутата, не інваліда, військовозобов`язаного, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, 
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		Згідно зі ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
		Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого ЗУ № 2102-IX від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався Указами Президента України та відповідно до Указу Президента України № 757/2022 від 07.11.2022, затвердженого ЗУ № 2738-IX від 16.11.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
		Указом Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію»,затвердженим Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-IX, оголошено про проведення загальної мобілізації протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом, у тому числі і на території Полтавської області.
		Указами Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 17 травня 2022 року №342/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2264-ІХ, від12серпня 2022 року №574/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2501-IX, та від 7 листопада 2022 року № 758/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2739-ІХ, продовжено строк проведення загальної мобілізації на 90 діб з 25 травня 2022 року, 23 серпня 2022 року, 21 листопада 2022 року відповідно.
		Згідно із ст. 1 Закону України «Про оборону України» № 1932-ХІІ від 06.12.1991, особливий період  період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Таким чином, в Україні діє особливий період.
		Відповідно до вимог ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки).
		ОСОБА_4 , який проходив строкову службу у Збройних силах України, перебуває на обліку в шостому відділі ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до вимог Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» є військовозобов`язаним та підлягає призову за мобілізацією на особливий період. Висновком військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 від 06.12.2022 ОСОБА_4 визнаний придатним до військової служби.
		ОСОБА_4 05.01.2023 о 10:25 год. вручено повістку про його явку 14.01.2023 о 07:30 год до ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_2 , для призову за мобілізацією та відправлення у військову частину у складі команди військової частини НОМЕР_1 , а також попереджено останнього про відповідальність за неявку у вказаний строк, тобто за ухилення від призову за мобілізацією на особливий період.
		Разом з цим, ОСОБА_4 , будучи військовозобов`язаним, завідомо знаючи про висновок військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 про придатність його до військової служби під час загальної мобілізації на особливий період, не маючи підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та/або виключення з військового обліку, будучи обізнаним про його призов за мобілізацією на особливий період та заздалегідь попередженим про необхідність і строк його явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 для відправки до військової частини та відповідальність за ухилення від явки, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та їх караність, бажаючи ухилитися від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, без поважних причин не з`явився на зазначені у повістці дату та час до ІНФОРМАЦІЯ_4 за вказаною у повістці адресою: АДРЕСА_2 , для проходження військової служби за мобілізацією та відправки до військової частини НОМЕР_1 , чим прямо та свідомо ухилився від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст. 336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
		23.02.2023 під час досудового розслідування між прокурором Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12023170440000071 від 20.01.2023, з одного боку, та підозрюваним у даному провадженні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з іншого боку за участі захисника ОСОБА_5 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 153 від 27.07.1993)на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України, було укладено угоду про визнання винуватості.
		Згідно з угодою ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав свою вину та зобов`язався беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, в межах зміненої підозри, повідомленої 22.02.2023, під час розгляду даного кримінального провадження у суді. 
		Сторони дійшли згоди про можливість призначення покарання із урахуванням обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , а саме  щире каяття, підтвердженням чого є його добровільне звернення до прокурора із заявою про визнання своєї вини та прохання укласти угоду про визнання винуватості, та відсутністю обставин, що обтяжують покарання.
		Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 буде призначено покарання за ст. 336 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки із застосуванням ст. 75 КК України.
		Окрім того в угоді зазначено, що підозрюваний розуміє, що наслідком укладення та затвердження даної угоди для нього є: - відмова від здійснення прав, передбачених абзацом першим та четвертим п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, згідно яких ОСОБА_4 має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має право на допит у судовому засіданні свідків обвинувачення, заявлення клопотань, виклик свідків і надання суду своїх доказів; - обмеження права на оскарження вироку суду та його оскарження лише з підстав визначених у п. 1 ч. 4 ст. 394 та п. 1 ч. 3 ст. 424 КПК України. Також підозрюваний ОСОБА_4 розуміє наслідки невиконання угоди, визначені ст. 476 КПК України, а також те, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
		Наслідком укладення та затвердження даної угоди для прокурора є обмеження права на оскарження вироку суду. У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
		У підготовче судове засідання з`явилися прокурор, обвинувачений та захисник.
		Прокурор у підготовчому судовому засіданні підтримала угоду та просила її затвердити, зазначила, що угоду укладено з дотримання норм КПК України, підстави для відмови у затвердження угоди відсутні, речові докази та процесуальні витрати у справі відсутні.
		Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні пояснив, що беззастережно визнає себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, в обсязі зміненої підозри, повідомленої йому 22.02.2023. Підтверджує всі обставини скоєного в обсязі, визначеному у підозрі та в обвинувальному акті. Погоджується на призначення узгодженого покарання згідно умов угоди про визнання винуватості між ним та прокурором від 23 лютого 2023 року. Підтвердив добровільність позиції щодо укладення угоди та просив її затвердити. Зазначив, що свідомо ухилився від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, жодних поважних причин для ухилення не існує, так само відсутні підстави для визначення йому відстрочки від призову або зняття з військового обліку.
		Захисник ОСОБА_5 підтримав угоду та просив її затвердити, підтвердивши добровільність позиції щодо її укладення та зазначив, що угода відповідає вимогам КПК України, перешкоди в її затвердженні відсутні.
		Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши надані прокурором докази, розглянувши питання про затвердження угоди про визнання винуватості, прийшов до наступних висновків.
		Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Відповідно до ч. ч. 2, 4, 5 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
		Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо, зокрема кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
		Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень внаслідок яких шкода завдана правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
		Укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
		Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим, відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України віднесено донетяжких злочинів.Органами досудового розслідування його дії за ст. 336 КК України кваліфіковано вірно.
		Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 добровільно, беззастережно, без примусу та тиску в повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України в обсязі обставин встановлених досудовим розслідуванням та пред`явленого обвинувачення. При цьому сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за ст. 336 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки із застосуванням ст. 75 КК України.
		Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
		Судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані у разі затвердження угоди судом. Обвинуваченому роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України. Обвинувачений та прокурор цілком розуміють обмеження права на оскарження вироку у разі затвердження судом угоди про визнання винуватості.
		Суд переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосуванням насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. 
		При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України згідно з ч. 7 ст. 474 КПК України, суд, враховує, що умови Угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам цього Кодексу, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість невиконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.
		Суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України віднесено до нетяжких злочинів. Дані про особу обвинуваченого, зокрема те, що ОСОБА_4 раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працює, за медичною допомогою до лікарів нарколога, фтизіатра та психіатра не звертався, за місцем проживання характеризується позитивно.
		Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття. Обставин, які обтяжують покарання для обвинуваченого, судом не встановлено.
		Судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, узгоджена між сторонами міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України, та розміру покарання, який встановлений Кримінальним Кодексом України.
		Згідно з ч. 5 ст.65ККУкраїни у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
		З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження вказаної угоди про визнання винуватості із призначенням обвинуваченому узгодженої в угоді міри покарання.
		Умовами укладеної угоди узгоджено звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
		Відповідно до частин 2, 3, 4 статті 75 КК України, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		У випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років. 
		Обов`язки, які покладає суд на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначені статтею 76 КК України. 
		Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, суд приходить до висновку про необхідність встановлення іспитового строку на один рік, застосувавши положення ст. 75 КК України із покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 частини 1, пунктом 2 частини 2 статті 76 КК України.
		Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирався, підстав для його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає. Відповідних клопотань стороною обвинувачення не заявлено.
		Цивільний позов не заявлений. Процесуальні витрати у справі відсутні.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 76 КК України, ст. ст. 314, 373-376, 394-395, 468,469, 472-475, 532, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд 
		 
		у х в а л и в :
		 
		Затвердити угоду про визнання винуватості, яка була укладена 23 лютого 2023 року між прокурором Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_4 з іншого боку, за участі захисника ОСОБА_5 .
		 
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336ККУкраїни та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання за ст. 336 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
		 
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
		Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: 
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; 
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		 
		Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
		 
		Роз`яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку лише з підстав, визначених у ч. 4 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Решетилівський районний суд Полтавської області.
		Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вступна та резолютивна частини вироку проголошені судом на підставі ч. 15 ст. 615 КПК України.
		Копію повного тексту вироку негайно вручити учасникам кримінального провадження.
		 
		 
		 
		Суддя                       ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...