Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 943/273/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі.
Надіслано для оприлюднення: 31.03.2023. Зареєстровано: 01.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 04.04.2023.
Дата набрання законної сили: 01.05.2023
Номер судового провадження: 1-кп/943/84/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023141210000033

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Єдиний унікальний номер №943/273/23 
		Провадження №1-кп/943/84/2023 
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		31 березня 2023 року 
		 
		Буський районний суд Львівської області в складі:
		головуючого-судді: ОСОБА_1 
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 
		за участю прокурора ОСОБА_3 ,
		за участю обвинуваченої ОСОБА_4 та її захисника - ОСОБА_5 ,
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Буську кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023141210000033 про обвинувачення 
		 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Полтва Буського району Львівської області, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , фізичної особи - підприємця, раніше не судимої, - 
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,-
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		23 січня 2023 року о 15:25 годині старшим дільничним офіцером поліції сектору превенції відділення поліції №2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_7 під час перебування у с. Полтва Золочівського району та виконання своїх службових обов`язків, що полягали у патрулюванні території обслуговування з метою вивчення та аналізу оперативної обстановки на закріпленій за ним поліцейській дільниці, а також в безпосередньому виявленні та припиненні особисто виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень, застосовуючи передбачені законодавством права і повноваження, керуючись при цьому ст. 23 ЗУ «Про Національну поліцію» виявлено, що мешканка вищевказаного села ОСОБА_6 , будучи ФОП « ОСОБА_6 » та маючи у своїй власності продуктовий магазин, що за адресою: АДРЕСА_2 , здійснювала реалізацію тютюнових виробів без відповідної ліцензії на право зайняття даним видом господарської діяльності. Своїми діями ОСОБА_6 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП. 24.01.2023 року близько 11 годин 15 хвилин у відділення поліції №2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області прибула ОСОБА_6 , яка зайшла у кабінет № 5, де перебували працівники поліції, а саме: старший дільничий офіцер поліції сектору превенції відділення поліції № 2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_7 , що був одягнутий у форменний одяг та дільничий офіцер поліції сектору превенції відділення поліції №2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_8 . В подальшому ОСОБА_6 , знаходячись у приміщенні кабінету № 5 ВП № 2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області, що розташоване за адресою: м. Буськ, вул. Київська,3, Золочівського району Львівської області, усвідомлюючи, що її буде притягнуто до адміністративної відповідальності, а працівники поліції є службовими особами, уповноваженими на складання протоколів про адміністративні правопорушення та скерування адміністративних матеріалів до суду для розгляду по суті, діючи з прямим умислом, маючи на меті уникнути адміністративної відповідальності, незважаючи на попередження поліцейського ОСОБА_7 про кримінальну відповідальність за надання неправомірної вигоди службовій особі, запропонувала старшому дільничому офіцеру поліції сектору превенції відділення поліції № 2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_7 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 6000 гривень, які в подальшому поклала під папку на робочому столі ОСОБА_7 за невчинення відносно неї працівником поліції, який згідно вимог ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є працівником правоохоронного органу, дій з використанням наданого службового становища, а саме: не складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП, після чого вказані злочинні дії ОСОБА_6 були припинені працівниками ВП № 2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області.
		Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у пропозиції службовій особі надати їй неправомірну вигоду та надання такої вигоди за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду дій з використанням наданого їй службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
		16 лютого 2023 року між прокурором Буського відділу Золочівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та підозрюваною ОСОБА_6 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості, згідно з якою прокурор та підозрювана ОСОБА_6 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваної за ч. 1 ст. 369 КК України, підозрювана зобов`язалася під час судового розгляду у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_6 повинна понести за вчинення даного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень із спеціальною конфіскацією грошей, що були предметом неправомірної вигоди та на які накладено арешт в сумі 6000 грн. на користь держави.
		Вказаною угодою передбачені наслідки її укладення та затвердження, встановлені статтею 473 КПК України, а також наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України.
		Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просила цю угоду затвердити та призначити обвинуваченій узгоджену в угоді вид і розмір покарання та інші передбачені угодою заходи.
		В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 , покликаючись на повне визнання нею своєї вини, добровільність укладення нею такої угоди, а також її згоду на призначення покарання за ч. 1 ст. 369 КК України та просила затвердити вказану угоду про визнання винуватості.
		Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просить вказану угоду між його підзахисною і прокурором затвердити, оскільки вона відповідає вимогам закону та укладена добровільно за його участю.
		Розглядаючи в порядку ст. 314 ч. 3 п. 1 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена, зокрема, угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Згідно п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо, серед іншого: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам (абзац 2 п. 3 ч. 4 ст. 469 КПК України).
		Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України, яке згідно приписів статті 12 КК України є нетяжким злочином.
		Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався у тому, що укладення угоди сторонами кримінального провадження є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_6 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, цілком розуміє свої права, визначені ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 ч. 2 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
		Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
		Ураховуючи вищенаведене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором Буського відділу Золочівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_6 , її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, а відтак суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для затвердження цієї угоди, призначивши обвинуваченій узгоджену сторонами кримінального провадження вид і розмір кримінального покарання та інші заходи, передбачені вказаною угодою.
		Разом із тим, суд погоджується, що призначене покарання є достатнім із врахуванням особи обвинуваченої, яка раніше не судима, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. 
		Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_6 суд вважає, що таким є: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до вимог статті 67 КК України судом не встановлено.
		Процесуальні витрати у провадженні відсутні, цивільний позов не заявлено.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Золочівського районного суду Львівської області від 25.01.2023 року, слід скасувати, що відповідає положенню ч. 4 ст. 174 КПК України, у зв`язку з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд.
		Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України, якою передбачено, що питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
		Згідно з ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення, за який передбачено основне покарання у виді позбавлення волі. Спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду (ч. 2 ст. 96-1 КК України).
		Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо майно є предметом кримінального правопорушення.
		Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 100, 124, 174, 314, 373, 374, 472, 474, 475, 476 КПК України, суд,- 
		у х в а л и в :
		 
		Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 16 лютого 2023 року між прокурором Буського відділу Золочівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та обвинуваченою ОСОБА_6 .
		ОСОБА_6 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень із спеціальною конфіскацією грошей, що були предметом неправомірної вигоди та на які накладено арешт в сумі 6000 грн. на користь держави, що в розумінні п. 3 ч.1 ст. 96-2 КК України є предметом злочину, який у відповідності до приписів ст. 96-1 КК України підпадає під спеціальну конфіскацію.
		Роз`яснити, що відповідно до ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості, прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Золочівського районного суду Львівської області від 25.01.2023 року, - скасувати. 
		Речові докази: грошові купюри в сумі 6000 грн., номіналом по 500 грн. із серійними номерами ВД5602060, ЄБ4311745, ЄГ4949037, ЄИ6284585, ГА2392685, ЄЖ1825015, БА3455916, ГА5415191, EE3541660, ЄЄ9277225, ВЄ4746084, АН4039993, які опечатані в паперовий конверт з паперовою біркою з мастичною печаткою «для пакетів», підписами понятих та слідчого, що зберігаються в Західному ГРУ АТ КБ «Приватбанк» - конфіскувати в дохід держави.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. 
		Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...