Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/16473/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних).
Надіслано для оприлюднення: 31.03.2023. Зареєстровано: 01.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 03.04.2023.
Дата набрання законної сили: 31.03.2023
Номер судового провадження: 5035/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		31 березня 2023 р. Справа № 520/16473/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		Головуючого судді: Перцової Т.С.,
		Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. ,
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2022, головуючий суддя І інстанції: Шляхова О.М., м. Харків, по справі № 520/16473/21
		за позовом  ОСОБА_1 
		до Головного управління ДПС у Харківській області 
		про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
		 
		ВСТАНОВИВ
		 
		Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту  ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту  ГУ ДПС у Харківській області, відповідач, контролюючий орган), в якому просив суд:
		- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (Форма "В4") від 04.08.2021 №00158290717;
		- стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати.
		В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 04.08.2021 №00158290717, прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області, є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки підставою для його прийняття слугував помилковий висновок контролюючого органу про те, що позивач, як фізична особа-підприємець, не мав права на формування податкового кредиту за рахунок сум податку, сплаченого в ціні придбаного транспортного засобу, оскільки останній зареєстрований за позивачем, як фізичною особою, та не використовується в його господарській діяльності. Пояснив, що чинним законодавством України не передбачено можливості реєстрації транспортного засобу на фізичну особу-підприємця (лише на юридичну або фізичну особу). Крім того, використання придбаного позивачем автомобіля у власній господарській діяльності підтверджується наданими до матеріалів справи документами, зокрема, подорожніми листами.
		Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2022 року по справі № 520/16473/21 адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.
		Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00158290717 від 04.08.2021.
		Стягнуто на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
		Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2022 по справі № 520/16473/21, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
		Апеляційна скарга мотивована твердженням про те, що ФОП ОСОБА_1 , включаючи до складу податкового кредиту податку на додану вартість (далі  ПДВ) у сумі 122708,33 грн при придбанні транспортного засобу "Автомобіль Skoda Karoq Style TSI/110 НОМЕР_2 ", не нарахував при цьому податкові зобов`язання при передачі транспортного засобу громадянину ОСОБА_1 , чим допустив порушення п.185.1, ст. 185, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188, пп. «г» п.198.5 ст. 198 ПК України, а саме заниження податкових зобов`язань на загальну суму 122708,33 грн.Висновок суду першої інстанції про те, що вказаний автомобіль придбано позивачем, як фізичною особою-підприємцем, а не фізичною особою вважає помилковим, оскільки відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу саме ОСОБА_1 як фізична особа є власником останнього. Крім того, зауважує, що позивачем не було надано до контролюючого органу доказів використання автомобіля Skoda Karoq Style TSI/110kW 8AQ TMBJC6NU3MB250367 в своїй господарській діяльності, зокрема, подорожніх листів про транспортування/поставку продукції покупцям та від постачальників. Подорожній лист від 05.07.2021, копію якого наданого до заперечень, не може братися до уваги, оскільки складений за формою, затвердженою наказом Держкомстату України від 17.02.1998 № 74, який втратив чинність на підставі наказу Державної служби статистики № 95 від 19.03.2013. 
		З огляду на викладене, проведеною перевіркою відображеного показника у рядку 1.1 декларації «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім ввезення товарів на митну територію України» за квітень 2021 року правомірно встановлено порушення позивачем пп. «а» п. 185.1 ст 185 п. 187.1, ст. 187, п. 188.1 ст. 188, пп. «г» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 122 708,33 грн, внаслідок невключення до складу податкових зобов`язань сум ПДВ при передачі транспортного засобу «Автомобіль Skoda Karoq Style 1,4 TSI/ НОМЕР_3 ».
		Позивач, в надісланому до суду відзиві на апеляційну скаргу, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції  без змін. Вважає доводи апелянта щодо правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 00158290717 від 04.08.2021 необґрунтованими, оскільки, набуття транспортного засобу «автомобіль Skoda Karoq Style 1,4 TSI/ НОМЕР_3 » у власність здійснювалось позивачем саме як фізичною особою-підприємцем, що підтверджується актом приймання-передачі автомобіля від 17.04.2021. Реєстрація вказаного транспортного засобу на позивача, як на фізичну особу зумовлена особливостями законодавства, що регулює дані правовідносини, та, яким, зокрема, не передбачено можливості реєстрації автомобіля за фізичними особами-підприємцями.
		Вказує на безпідставність твердження відповідача про відсутність доказів використання позивачем автомобіля Skoda Karoq Style 1,4 TSI/ НОМЕР_3 у власній господарській діяльності, оскільки вказаний транспортний засіб відповідно до акту інвентаризації основних засобів та обладнання від 18.06.2021 обліковується у ФОП ОСОБА_1 в якості основного засобу. У свою чергу наданими позивачем подорожніми листами службового легкового автомобіля Skoda Karoq НОМЕР_4 № 2/5 від 02.05.2021, № 3/5 від 08.05.2021, № 4/5 від 23.05.2021, № 9/5 від 05.07.2021 підтверджується його використання у власній господарській діяльності. Водночас, самим відповідачем в описовій частині акту перевірки вказано: «транспортний засіб  автомобіль Skoda Karoq Style 1,4 TSI/ НОМЕР_3 використовується в підприємницькій діяльності ФОП ОСОБА_1 .
		З урахуванням викладеного, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 13.03.2018 у справі № 819/710/17, від 08.08.2018 у справі № 813/4630/13-а, від 27.02.2020 у справі № 807/2235/15, вказує, що висновок контролюючого органу про безпідставність формування позивачем податкового кредиту не ґрунтується на нормах чинного законодавства.
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
		Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
		Судом першої інстанції встановлено, що 18.06.2021 згідно наказу № 4528-П від 17.06.2021 Головним управлінням ДПС у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (податковий номер: НОМЕР_1 ) за період з 18.06.2021 по 25.06.2021 з питань правомірності визначення суми від`ємного значення з податку на додану вартість відповідно до податкової декларації з ПДВ за квітень 2021 року (від 17.05.2021 № 9128920500) в розмірі 156 711,00 грн, сформованої за рахунок періоду виникнення від`ємного значення - листопад 2020 року, березень-квітень 2021 року.
		За результатами перевірки Головного управління ДПС у Харківській області складено акт № 11460/20-40-07-17-08/ НОМЕР_1 від 05.07.2021 (а.с. 12-21), в якому зазначено наступне: при декларуванні за квітень 2021 року у Декларації від`ємного значення з ПДВ, встановлено порушення ФО-П ОСОБА_1 п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188, п.198.5 ст.198 ПК України, у зв`язку з завищенням від`ємного значення з ПДВ на 122 708,33 грн.
		Також у вказаному акті ГУ ДПС у Харківській області зазначено, що проведеною перевіркою відображеного показника у рядку 1.1 Декларації за квітень 2021 року встановлено заниження показника на суму 122 708,33 грн, що виникло внаслідок невключения до складу податкових зобов`язань сум ПДВ при передачі транспортного засобу"Автомобіль Skoda Karoq Style TSI/ НОМЕР_3 " від ФОП ОСОБА_1 громадянину ОСОБА_1 , що призвело до порушення вимог пп. «а» п.185.1 ст. 185 ПК України. Під час проведення перевірки встановлено, що вказаний транспортний засіб, який використовується в господарській діяльності позивача, зареєстрований на ім`я ОСОБА_1 , тобто на фізичну особу (громадянина), а не платника податків-фізичну особу, а відтак фактично здійснено передачу зазначеного майна від платника податків-фізичної особи у приватну власність фізичної особи.
		На підставі складеного Акту перевірки, 04.08.2021 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №00158290717 (Форма «В4»), яким зменшено розмір від`ємного значення суми з податку на додану вартість у розмірі 122 708,00 грн (а.с. 22).
		Позивач, не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з цим позовом про визнання його протиправним та скасування.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 04.08.2021 № 00158290717, оскільки позивачем було правомірно набуте право власності на автомобіль Skoda Karoq Style 1.4 ESI/110 НОМЕР_5 та доведено факт використання останнього в оподатковуваних операціях, пов`язаних з господарською діяльністю щодо укладення договорів поставки. Отже, ФОП ОСОБА_1 правомірно визначено суму від`ємного значення з податку на додану вартість відповідно до податкової декларації з ПДВ за квітень 2021 року в розмірі 156 711,00 грн.
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених ст. 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
		Відповідно до пункту1.1 статті 1 Податкового кодексу України(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту -ПК України) цей кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
		Згідно з пунктом44.1 статті 44 ПК Українидля цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
		Розділом V ПК Україниврегульовані питання, пов`язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.
		Відповідно до пункту185.1 статті 185 ПК Україниоб`єктом оподаткування є постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно достатті 186цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.
		Згідно з пунктом187.1 статті 187 ПК Українидатою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
		а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
		б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
		За приписами пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно допідпунктів 213.1.9і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
		При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії. 
		До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.
		До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
		У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.
		Відповідно до пункту198.1 статті 198 ПК Україниправо на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
		Пунктом 198.2 статті 198 ПК Українивизначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
		- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
		- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
		Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК Україниподатковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
		Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
		На виконання підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно допункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбаченихпунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу). 
		Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладнихподатковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу(пункт 198.6 статті 198 ПК України).
		У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цьогоКодексу(абзац другий п.198.6 ст. 198 ПК України).
		Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
		Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). (пункт 201.7 статті 201 ПК України).
		Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК Українипри здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
		Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
		При цьому законодавцем презюмується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.
		Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум ПДВ до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності та документальне підтвердження факту понесення витрат на їх придбання.
		Для юридичних осіб чи фізичних осіб - підприємців, які є платниками ПДВ, норми ПК України не передбачають будь-яких відмінностей при визначенні сум ПДВ, що підлягають включенню до податкового кредиту такого платника податку та бюджетному відшкодуванню.
		Отже, право на податковий кредит у фізичної особи - підприємця, зареєстрованого платником ПДВ, по операції з придбання транспортних засобів, інших основних засобів виникає у разі, якщо такі транспортні засоби придбаваються для використання у межах господарської діяльності в оподатковуваних операціях, та за наявності належного документального підтвердження такого придбання. При цьому в подальшому таке використання повинне підтверджуватися документально.
		Якщо товари/необоротні активи починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 ПК України), фізична особа - підприємець зобов`язаний нарахувати зобов`язання за такими активами.
		Судом першої інстанції встановлено та підтверджено вусуді апеляційної інстанції, що фактичною підставою для висновків ГУ ДПС у Харківській області про порушення позивачем пункту185.1 статті 185, пункту187.1 статті 187, пункту188.1 статті 188, пункту198.5 статті 198 Податкового кодексу України (завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду на 122798,33 грн у зв`язку з заниженням податкового зобов`язання з ПДВ), викладених в акті перевірки №11460/20-40-07-17-08/2499000119 від 05.07.2021, слугувало твердження податкового органу про невикористання ФОП ОСОБА_1 придбаного ним транспортного засобу «автомобіль Skoda Karoq Style 1.4 ESI/110 НОМЕР_5 » у власній господарській діяльності, що підтверджується, на переконання контролюючого органу, свідоцтвом про реєстрацію вказаного автомобіля, де власником останнього зазначено ОСОБА_1 як фізичну особу, а не як фізичну особу-підприємця.
		Колегія суддів вважає такі висновки відповідача необґрунтованими та такими, що не є підставою для зменшення позивачеві від`ємного значення податку на додану вартість, з огляду на таке. 
		Так, як вбачається з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 28.07.1992 ОСОБА_1 зареєстровано як фізичну особу-підприємця (а.с. 25).
		З 01.07.2016 позивач зареєстрований платником податку на додану вартість, про що отримав Витяг №2020094500032 про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с. 27).
		Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07.09.2020 основним видом економічної діяльності ФОП ОСОБА_1 є виробництво спіднього одягу (а.с. 28-32).
		15.04.2021 між ТОВ «АВТОМОБІЛЬНИЙ ДОМ «СОЛЛІ-ПЛЮС» (продавець) та ФОП ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу №СШ00013538 (а.с. 33-36), за умовами якого продавець зобов`язується в порядку та на умовах визначених цим договором передати у власність покупця транспортний засіб  автомобіль Skoda Karoq Style 1.4 TSI 110kW 8AG (п. 1.1 договору). Ціна автомобіля складає 736250,00 грн, в тому числі ПДВ - 122708,33 грн (п. 2.1 договору).
		На підставі вказаного договору продавцем ТОВ «АВТОМОБІЛЬНИЙ ДОМ «СОЛЛІ-ПЛЮС» складено видаткову накладну № 1939 від 17.04.2021 (а.с. 37).
		Відповідно до акту приймання-передачі автомобіля від 17.04.2021 (Додаток №3 до договору купівлі-продажу) (а.с. 38) ТОВ «АВТОМОБІЛЬНИЙ ДОМ «СОЛЛІ-ПЛЮС» (продавець) передав, а ФОП ОСОБА_1 (покупець) прийняв автомобіль Skoda Karoq Style 1. 4 TSI 110kW 8AG, 2021 року виготовлення.
		Отже, набуття транспортного засобу у власність здійснювалась ОСОБА_1 саме як фізичною-особою підприємцем.
		Постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 07.09.1998затверджено Порядок державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок (далі - Порядок 1388).
		Цим Порядком встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.
		Відповідно до пункту 6 Порядку № 1388 транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в сервісних центрах МВС. Транспортні засоби, що належать фізичним особам-підприємцям, реєструються за ними, як за фізичними особами.
		Отже, транспортні засоби, що належать фізичним особам - підприємцям, реєструютьсяза ними як за фізичними особами.
		Так, у відповідності до приписів вказаного Порядку № 1388, позивачем отримано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_6 , в якому власником автомобіля Skoda Karoq Style, державний номерний знак НОМЕР_4 , зазначено ОСОБА_1 як фізичну особу (а.с. 39).
		Сплачений ФОП ОСОБА_1 , у зв`язку з придбанням зазначеного транспортного засобу податок на додану вартість у розмірі 122 708,33 грн був включений платником до складу податкового кредиту, що розрахований за результатами квітня 2021 року.
		На підтвердження використання позивачем в господарській діяльності придбаного транспортного засобу, останнім надано до матеріалів справи, зокрема, копію договору поставки № 1707ДТ від 13.09.2016 року, укладеного між ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» (покупець) та ФОП ОСОБА_1 (постачальник), за умовами якого постачальник зобов`язується поставляти покупцеві товар у встановлені строки, а покупець зобов`язується приймати такий товар і сплачувати його вартість (п. 1.1 договору). Пунктом 4.7 вказаного договору передбачено, що поставка та/або повернення товару здійснюються силами та за рахунок постачальника (а.с. 40-45).
		Відповідно до пункту 1.1 копії договору реалізації № 1/05 від 05.06.2017, укладеного між ФОП ОСОБА_1 (постачальник) та ТОВ «Айліс» (покупець), яка міститься в матеріалах справи, постачальник надає товар під реалізацію покупцю, а покупець приймає товар під реалізацію через власну торгівельну мережу, на умовах визначених договором. Постачальник зобов`язується поставляти окремими партіями та передавати у власність покупцю товари, а покупець зобов`язаний приймати та оплачувати їх. Пунктом 5.2 вказаного договору встановлено, що доставка товару здійснюється за рахунок постачальника (а.с. 46-51).
		Крім того, позивачем надано до матеріалів справи копії подорожніх листів службового легкового автомобіля Skoda Karoq НОМЕР_4 № 2/5 від 02.05.2021, № 3/5 від 08.05.2021, № 4/5 від 23.05.2021, № 9/5 від 05.07.2021, в яких зазначено, що водій ОСОБА_1 здійснював на вказаному транспортному засобі поїздки, зокрема, до м. Суми (Епіцентр) з метою інвентаризації товарної продукції, що постачалась; перевезення по селищу міського типу (Слобожанське) з Нової Пошти до ТОВ «Геліус ЛТД»; отримував з пункту Нової Пошти в смт. Слобожанське відправлення (одяг, фурнітура) (а.с. 52-54).
		Наведені обставини в сукупності свідчать про використання позивачем автомобіля Skoda Karoq, державний номерний знак НОМЕР_4 , у власній господарській діяльності.
		При цьому варто зауважити, що самим відповідачем безпосередньо в акті перевірки (абзац 4 пункту 3.1 розділу ІІІ (Описова частина) (а.с. 15)) вказано: «В ході перевірки встановлено, що транспортний засіб автомобіль Skoda Karoq Style 1,4 TSI/ НОМЕР_7 , який використовується в підприємницькій діяльності, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі МВС, про що видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на ім`я ОСОБА_1 і присвоєно державний номерний знак НОМЕР_4 », що також підтверджує наведений вище висновок суду апеляційної інстанції.
		Щодо посилання відповідача на неприйнятність поданого позивачем до контролюючого органу подорожнього листа від 05.07.2021, з огляду на складання його за формою, затвердженою наказом Держкомстату України від 17.02.1998 № 74, який втратив чинність, колегія суддів зазначає наступне.
		Так, відповідно до листа Державної фіскальної служби України від 02.11.2015 №23178/6/99-99-19-02-02-15 (розміщеного на офіційному сайті Державної податкової служби України за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-64993.html) оскільки законодавством України не визначено форму бланка подорожнього листа легкового автомобіля, то платник податку може використовувати зручну для обліку форму первинного документа, затверджену наказом про облікову політику підприємства, за умови наявності всіх ознак первинного документа, відомостей у ньому про господарську операцію та підтвердження її здійснення.
		Враховуючи, що надані позивачем подорожні листи містять всі ознаки первинного документа, встановлені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: назву документа, дату складання, назву підприємства від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції (дані про рух автомобіля, загальний пробіг, витрати пального), посади осіб та особисті підписи відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення, відсутність встановленої законодавством форми подорожнього листа легкового автомобіля, не є підставою для неприйнятності поданого ФОП ОСОБА_1 подорожнього листа від 05.07.2021.
		Висновки контролюючого органу про безпідставність формування позивачем податкового кредиту з огляду на реєстрацію зазначеного автомобіля за позивачем, як за фізичною особою не ґрунтуються на нормах чинного законодавства з огляду на те, що особливих умов для формування податкового кредиту та визначення дати виникнення права на податковий кредит для фізичних осіб - суб`єктів господарювання, зареєстрованих платниками ПДВ,Податковим кодексом Українине передбачено, а тому здійснена реєстрація транспортних засобів на фізичну особу, а не на суб`єкта підприємницької діяльності жодним чином не впливає на право позивача на податковий кредит, оскільки реєстрація права власності на фізичну особу не може розглядатися як підстава для неможливості укладення договорів фізичною особою - підприємцем у межах її підприємницької діяльності, яка відповідно до ч. 2ст. 128 Господарського кодексу Українивідповідає всім майном, що належить їй на праві приватної власності, за своїми обов`язками в сфері підприємництва, та ідентифікаційний - номер якої як платника податків та інших обов`язкових платежів належить фізичній особі - громадянину. 
		Тобто, незважаючи на те, що п. 6 Порядку № 1388 передбачає реєстрацію, зокрема, прав власності на автотранспортні засоби тільки на юридичних і фізичних осіб, останні в угодах щодо таких об`єктів можуть виступати як фізичні особи-підприємці, а тому хибними є доводи контролюючого органу, що факт реєстрації автомобіля на фізичну особу, а не на фізичну особу підприємця, позбавляє останнього права на формування податкового кредиту за реально здійсненою господарською операцією з придбання такого транспортного засобу.
		Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 27.02.2020 у справі № 807/2235/15.
		З огляду на встановлені обставини у цій справі та досліджені докази, колегія суддів вважає правомірним віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість при здійсненні господарської операції з купівлі транспортного засобу  автомобіля Skoda Karoq Style 1.4 TSI/110, придбаного для використання у власній господарській діяльності позивача, а висновки про порушення позивачем вимог п п.185.1, ст. 185, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188, пп. г п.198.5 ст. 198 ПК України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту на суму ПДВ 122708,33 грн, що зумовило зменшення від`ємного значення ПДВ у сумі 122708,33 грн такими, що не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
		Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 04.08.2021 №00158290717, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, без дотримання вимог ч.2 ст.2 КАС України, отже, наявні підстави для його скасування.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права.
		Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.
		Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2022 по справі № 520/16473/21 - залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
		 
		Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді   В.Б. Русанова   С.П. Жигилій

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...