Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № П/320/538/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 31.03.2023. Зареєстровано: 01.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 03.04.2023.
Дата набрання законної сили: 02.05.2023
Номер судового провадження: П/320/538/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		31 березня 2023 року справа № П/320/538/20
		Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маестро Житлобуд» до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради про визнання протиправними та скасування припису та постанов, визнання протиправними дій. 
		Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Маестро Житлобуд» (далі  позивач, ТОВ «Маестро Житлобуд») з позовом до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради (далі  відповідач), в якому просить суд:
		визнати протиправним та скасувати припис Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради №02-05/09/17-7 про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 24.12.2019;
		визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради №02/05/12/19-27 від 03.01.2020 про накладення штрафу за правопорушення містобудівної діяльності;
		визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради №02/05/12/19-28 від 03.01.2020 про накладення штрафу за правопорушення містобудівної діяльності;
		визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради №02/05/12/19-29 від 03.01.2020 про накладення штрафу за правопорушення містобудівної діяльності.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наведені відомості в акті перевірки, протоколах та оскаржуваному приписі та постановах не відповідають дійсності; позивача було двічі притягнуто до відповідальності одного виду за одне й те ж саме правопорушення; відповідач порушив порядок та межі здійснення позапланової перевірки.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання. Витребувано докази у справі від сторін.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2020 зупинено провадження в адміністративній справі №П/320/538/20 до 23.04.2020.
		23.03.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що кожне із допущених позивачем правопорушень у сфері містобудівної діяльності, містить в собі окремий склад правопорушень, то відповідно позивач несе окремий обов`язок сплати штрафу за кожне вчинене правопорушення. Також, відповідачем зазначено, що Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не покладає обов`язки на органи державного архітектурно-будівельного контролю наведення у направленні для проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю переліку питань, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення перевірки.
		21.04.2020 позивачем до суду надані докази по справі.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.04.2020 поновлено провадження в адміністративній справі №П/320/538/20.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.04.2020 задоволено клопотання представника позивача - адвоката Даниленка Євгенія Михайловича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Вирішено провести підготовче судове засідання, призначене на 23.04.2020 о 12.30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням Системи відеоконференцзв`язку "EasyCon".
		15.05.2020 до суду від позивача надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що акт перевірки не містить відомостей щодо питань, які викладені у зверненні прокуратури. Натомість досліджувались інші питання, які не передбачені вказаним зверненням. Таким чином, на думку позивача, відповідач вийшов за межі дослідження питань, що стали підставою для проведення перевірки, що свідчить про те, що акт перевірки від 24.12.2019 №02-05/12/19-26 незаконний, а оскаржувані рішення протиправні.
		15.05.2020 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог від 13.05.2020.
		Так, у заяві про збільшення позовних вимог від 13.05.2020 позивач просить суд додати до первісної позовної заяви нову вимогу та вважати позовні вимоги викладеними в наступній редакції:
		- визнати протиправними дії Відділу державного архітектурно - будівельного контролю Бориспільської міської ради в особі виконуючого обов`язки начальника цього відділу Ювченка Миколи Миколайовича щодо проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності щодо об`єкту за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вул. Вокзальна, 2, 4, 4а відповідно до наказу №02-05/12/19-05 від 12.12.2019 та направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 12.12.2019 №02-05/12/19-26 та щодо оформлення результатів такої перевірки та винесення за її результатами постанов та приписів;
		- визнати протиправним та скасувати припис Відділу державного архітектурно - будівельного контролю Бориспільської міської ради №02-05/09/17-7 про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 24.12.2019, складений 24 грудня 2019 року;
		- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного архітектурно - будівельного контролю Бориспільської міської ради №02/05/12/19-27 від 03.01.2020 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;
		- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного архітектурно - будівельного контролю Бориспільської міської ради №02/05/12/19-28 від 03.01.2020 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;
		- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного архітектурно - будівельного контролю Бориспільської міської ради №02/05/12/19-29 від 03.01.2020 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.06.2020 прийнято до розгляду заяву представника позивача про збільшення позовних вимог від 13.05.2020. Продовжено строк проведення підготовчого провадження по справі на 30 календарних днів. Зупинено провадження в адміністративній справі №П/320/538/20 у зв`язку з необхідністю надання відповідачу часу для підготовки відзиву на заяву про збільшення позовних вимог - до 14.07.2020.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 поновлено провадження в адміністративній справі №П/320/538/20.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
		У судовому засіданні 26.01.2021 допитано свідка ОСОБА_1 , директора ТОВ «Маестро Житлобуд».
		16.03.2021 відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що обов`язковість дотримання положення про те, що під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю) передбачена частиною першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». При цьому в переліку посилань, що передбачені абзацом 2 пункту 1 Порядку №553, які обов`язково мають бути дотримані під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутнє посилання на частину першу статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
		17.03.2021 позивачем до суду подані пояснення, в яких зазначено, що, на думку позивача, відповідач неправильно вважає, що положення Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не поширюються на сферу здійснення заходів контролю органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) або застосовується до нього лише в певній частині.
		Суд на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 26.03.2021 перейшов до подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 закрито провадження в адміністративній справі №320/538/20 в частині вимог про визнання протиправними дій Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради в особі виконуючого обов`язки начальника цього відділу Ювченка Миколи Миколайовича щодо проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності щодо об`єкту за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Вокзальна, 2, 4, 4а відповідно до наказу №02-05/12/19-05 від 12.12.2019 та направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 12.12.2019 №02-05/12/19-26 та щодо оформлення результатів такої перевірки та винесення за її результатами постанов та приписів.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
		в с т а н о в и в:
		Прокуратура Київської області листом від 20.11.2019 №05/09/1-467вих-19 (т.1, а.с.171-176) звернулась до Бориспільської міської ради, в якому зазначила, що відповідному виконавчому органу з питань державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради необхідно вирішити питання про проведення позапланової перевірки дотриманням вимог містобудівного законодавства при виконанні будівельних робіт щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Вокзальна, 2, 4, 4-А, під час та за результатами якої вирішити питання про наявність підстав та доцільності для анулювання дозволу на виконання будівельних робіт № КС 112181871314, виданого відділом державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради 06.07.2018, а також вирішити питання про наявність підстав та доцільності для зупинення будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Вокзальна, 2, 4, 4-А.
		На підставі Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №533, положення про Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради, затвердженого рішенням Бориспільської міської ради від 21.11.2016 №1296-18-VІІІ, відповідачем прийнято наказ від 12.12.2019 №02-05/12/19-24, яким наказано в.о. начальнику Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради Ювченку М.М., в період з 12.12.2019 по 24.12.2019, провести позапланову перевірку дотримання вимог чинного законодавства об`єктів за адресою: Київської обл., м. Бориспіль, вул. Вокзальна, 2, 4, 4-А (т.1, а.с.168).
		Відповідачем видано направлення від 12.12.2019 №02-05/12/19-26 для здійснення позапланової перевірки по будівництву багатоквартирного житлового будинку за адресою: 08304, Київської обл., м. Бориспіль, вул. Вокзальна, 2, 4, 4-А щодо дотримання суб`єктом містобудування ТОВ «Сіті Стар Груп» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу відділу ДАБК Бориспільської міської ради від 12.12.2019 №02-05/12/19-24 та письмового звернення прокуратури Київської області (т.1, а.с.169).
		Також, відповідачем видано направлення від 12.12.2019 №02-05/12/19-27 для здійснення позапланової перевірки по будівництву багатоквартирного житлового будинку за адресою: 08304, Київської обл., м. Бориспіль, вул. Вокзальна, 2, 4, 4-А щодо дотримання суб`єктом містобудування ТОВ «Маестро Житлобуд» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу відділу ДАБК Бориспільської міської ради від 12.12.2019 №02-05/12/19-24 та письмового звернення прокуратури Київської області (т.1, а.с. 170).
		За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності відповідачем складено акт від 24.12.2019 №02-05/12/19-26 (далі також  акт перевірки) (т.1, а.с.178-188).
		У вказаному акті перевірки встановлено наступні порушення:
		Особа, що здійснює технічний нагляд, не проводить перевірку відповідності виконаних будівельно-монтажних робіт, конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання проектним рішенням, вимогам стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов та інших нормативних документів, про що свідчить відсутність записів у журналі (порушено абзац третій підпункту 1 пункту 5 ПКМУ № 903 - Порядок технічного нагляду).
		У загальному журналі робіт зазначено адреса об`єкта будівництва вул. Вокзальна, 2 в м. Бориспіль, що не відповідає фактичній адресі 08301, Київська область, м. Бориспіль, вул. Вокзальна, 2, 4, 4а, відсутній підпис особи, що здійснює технічний нагляд, відсутня відмітка про фактичну дату початку будівельних робіт, відсутній підпис керівника будівельної організації, що затвердила проект, відсутній запис щодо субпідрядних та перелік робіт, що ними виконуються, відсутня інформація субпідрядних організацій щодо розроблення проектної документації, Акти на закриття прихованих робіт не заносяться в журнал (занесено 2), не заносяться відомості результатів операційного контролю якості будівельних робіт, відсутній перелік спеціальних (загальних) журналів робіт (порушено пункт 4.8. ДБН А.3.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва»).
		ТОВ «Маестро Житлобуд», що виконує функції генерального підрядника, не влаштовані пішохідні захисні козирки, які прилягають до місць проходу людей за межами будівельного майданчика, що зазначені у проекті організації будівництва п. 6.2.1. передбачено, що огорожі, які прилягають до місць проходу людей за межами будівельного майданчику, повинні мати висоту не менше ніж 2,0 м і бути обладнані суцільним захисним козирком із несучою здатністю витримувати снігове навантаження (порушено пункти 4.3, 7.13. ДБН А.3.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва», п. 6.2.1, п. 6.2.2, п. 6.2.5 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці та промислова безпека»).
		ТОВ «Маестро Житлобуд», що виконує функції генерального підрядника, будівельні роботи виконують з відхиленням від розробленого та затвердженого проекту виконання робіт (ПВР), оскільки змінено розташування обладнання та механізмів на будівельному майданчику, не влаштовано пожежний щит, що передбачено ПОБ (Проект організації будівництва), на будівельному майданчику розташовано тимчасову споруду, що не відповідає буд генплану, проводиться складування арматури та встановлено станок для рубки арматури з відхиленням від ПОБ (порушено ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 4.5. ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва», пункт 7.3 ДБН А.3-1-5-2016 «Організація будівельного виробництва»).
		За результатами перевірки відповідачем винесено припис від 24.12.2019 №02-05/12/19-26 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким від позивача вимагається у термін до 24.01.2020 усунути виявлені порушення відповідно до чинного законодавства (т.1, а.с.188-189).
		Також 24.12.2019 відповідачем винесено припис №02-05/09/17-7 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, яким від позивача вимагається зупинення будівельних робіт з 03.01.2020 до усунення виявлених порушень відповідно до чинного законодавства (т.1, а.с.190-191).
		Крім того, 27.12.2019 відповідачем складено три протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності призначено на 03.01.2020 об 11:00 год. (т.1, а.с.192-197).
		За результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем винесено:
		постановою від 03.01.2020 №02-05/12/19-27 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за порушення позивачем абзацу 3 пункту 4.8 ДБН А.3.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва», ТОВ «Маестро Житлобуд» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини третьої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 37836,00 грн. (т.1, а.с.198-199);
		постановою від 03.01.2020 №02-05/12/19-28 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за порушення позивачем статті 9 закону України «Про архітектурно діяльність» пункту 4.5 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва», пункту 7.3 ДБН А.3.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва», ТОВ «Маестро Житлобуд» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини третьої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 94590,00 грн. (т.1, а.с.200-201);
		постановою від 03.01.2020 №02-05/12/19-29 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за порушення позивачем пункту 6.2.1 «Охорона праці та промислова безпека у будівництві» пункту 4.6 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва», пункту 7.3 ДБН А.3.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва», ТОВ «Маестро Житлобуд» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини третьої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 94590,00 грн. (т.1, а.с.202-203).
		Вважаючи протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки, спірні припис та постанови, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вказує на наступне.
		Правові та організаційні основи містобудівної діяльності врегульовано Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (тут і далі  в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
		Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі по тексту - Порядок).
		Відповідно до пункту 7 Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. 
		Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. 
		Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п`яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні. 
		Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
		Таким чином, однією із підстав для проведення позапланової перевірки визначено звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
		Аналогічні підстави для проведення позапланової перевірки визначені у Законі України Про регулювання містобудівної діяльності.
		Відповідно до пунктів 13, 14 Порядку суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки. 
		Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. 
		Пунктами 15-17 Порядку встановлено, що форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном. 
		За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. 
		У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
		У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком. 
		Відповідно до пункту 21 Порядку якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.
		У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. 
		У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
		Зміст наведених норм свідчить, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Перевірка проводиться у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або його представника.
		Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №810/3517/17, від 22.10.2018 у справі №153/876/17, від 10.07.2019 у справі №521/17659/17.
		Із системного аналізу наведених правових норм можна дійти висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та (або) зупинення підготовчих та будівельних робіт. Перевірка проводиться у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або його представника. При цьому, підставами для проведення позапланової перевірки є, серед іншого, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
		Матеріали справи підтверджують, що підставою для проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «Маестро Житлобуд» слугувала вимога Прокуратури Київської області щодо проведення перевірки будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: Київської обл., м. Бориспіль, вул. Вокзальна, 2, 4, 4-А, під час та за результатами якої прокуратура вимагала вирішити питання про наявність підстав та доцільності для анулювання дозволу на виконання будівельних робіт № КС 112181871314, виданого відділом державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради 06.07.2018, а також питання про наявність підстав та доцільності для зупинення будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: Київської обл., м. Бориспіль, вул. Вокзальна, 2, 4, 4-А.
		Так, відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
		Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
		Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
		Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
		Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
		Аналогічні підстави для проведення позапланової перевірки визначені і Порядком № 553 у пункті 7.
		Відповідні положення кореспондуються з частиною четвертою статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», згідно з якою орган державного архітектурно-будівельного контролю у своїй діяльності взаємодіє з органами виконавчої влади, що здійснюють контроль за дотриманням природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог, вимог у сфері охорони праці, енергозбереження та інших вимог, передбачених законом, а також з органами державної статистики, Національної поліції, прокуратури та іншими правоохоронними і контролюючими органами.
		Висновки щодо застосування зазначених норм права у правовідносинах, подібних до тих, які виникли у справі, що розглядається, вже викладались Верховним Судом, зокрема, у постанові від 26.02.2020 у справі №826/7847/17, де колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, провівши аналіз положень пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, констатувала, що вимога правоохоронних органів про проведення перевірки є достатньою самостійною правовою підставою для здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю з питань перевірки суб`єкта містобудування на предмет виконання ним законодавства у сфері містобудівної діяльності. Однак, контролюючий орган, здійснюючи позаплановий захід з питань перевірки суб`єкта містобудування на вимогу правоохоронних органів, має дотримуватися порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
		У постанові від 28.01.2020 у справі №820/6909/16 Верховний Суд визнав достатньою підставою для призначення і проведення позапланової перевірки наявність листа слідчого відповідного органу Національної поліції України, який здійснював досудове розслідування у кримінальній справі, незважаючи на те, що таке звернення не було оформлене у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом.
		При цьому, згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №826/7847/17, законодавець не встановлює критеріїв щодо змісту такої вимоги.
		Крім того, у постанові Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №804/6791/17, згідно з фактичними обставинами якої органом державного архітектурно-будівельного контролю також була проведена позапланова перевірка на підставі, передбаченій пунктом 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а саме - вимоги правоохоронних органів про проведення перевірки, колегія суддів дійшла висновку, що органи архітектурно-будівельного контролю не наділені повноваженнями щодо дослідження та аналізу обґрунтованості вимоги правоохоронного органу про проведення перевірки.
		З матеріалів справи вбачається, що головною підставою для задоволення позовних вимог, позивач зазначає те, що під час перевірки досліджувались інші питання, які не передбачені зверненням прокуратури, тобто, на думку позивача, відповідач вийшов за межі дослідження питань, що стали підставою для проведення перевірки.
		З приводу вказаного, суд зазначає наступне.
		Матеріалами справи підтверджено, що в направленні від 12.12.2019 №02-05/12/19-27 відповідачем зазначено: для здійснення позапланової перевірки ТОВ «Маестро Житлобуд» по будівництву багатоквартирного житлового будинку за адресою: 08304, Київської обл., м. Бориспіль, вул. Вокзальна, 2, 4, 4- щодо дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. В акті перевірки зазначено перелік питань щодо проведення перевірки: право на виконання підготовчих та будівельних робіт; розроблення проектної документації; експертиза; організація будівництва; процес будівництва. Акт перевірки підписаний директором ТОВ «Маестро Житлобуд» без зауважень та заперечень.
		Разом з тим, відповідно до абзацу 2 пункту 1 Порядку №553 під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб`єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об`єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 Прикінцеві положення Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
		Так, відповідно до пункту 11 Порядку №553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема: у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.
		З огляду на зміст викладених норм, суд вважає безпідставними посилання позивача на те, що у разі надходження вимоги прокуратури про проведення позапланової перевірки дотриманням вимог містобудівного законодавства при виконанні будівельних робіт, предметом проведення позапланової перевірки повинні бути саме ті питання, які порушені у відповідній вимозі, адже достатньо самого факту звернення правоохоронних органів з вимогою про проведення перевірки. В подальшому, у випадку, якщо під час проведення перевірки, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю виявляють відповідні порушення вимог законодавства, то це є підставою для видачі обов`язкового для виконання припису.
		Верховий Суд у постанові від 13.05.2021 у справі №1340/4659/18 сформував позицію з приводу того, що під час проведення перевірки за дотриманням суб`єктом містобудівної діяльності вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності контролюючий орган не обмежений питаннями, порушеними у зверненні фізичної особи, яке стало підставою для проведення перевірки.
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв в межах наданих йому повноважень законодавством.
		Щодо посилань позивача на порушення відповідачем приписів частини третьої статті 6 Закону України «Про основні заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», варто зазначити наступне.
		Згідно із частиною третьою статті 6 Закону України «Про основні заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
		Частиною четвертою статті 2 Закону України «Про основні заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» обумовлено, що заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
		При цьому, приписами частини п`ятої вказаної статті визначено, що зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
		Отже, з огляду на викладене, не підлягали застосуванню приписи частини третьої статті 6 Закону України «Про основні заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» про те, що суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), оскільки порядок проведення перевірки та підстави для їх проведення, в тому числі пред`явлення службового посвідчення та надання копії направлення на проведення перевірки врегульовано нормами пункту 7 Порядку №553.
		Щодо твердження позивача про те, що перевірка діяльності саме ТОВ «Маестро Житлобуд» не охоплювалась направленням від 12.12.2019 №02-05/12/19-26, а тому ТОВ «Маестро Житлобуд» було притягнуто до відповідальності за результатами здійснення позапланової перевірки ТОВ «Сіті Стар Груп», суд зазначає наступне.
		Так, перевірка діяльності ТОВ «Маестро Житлобуд» не охоплювалась направленням від 12.12.2019 №02-05/12/19-26, оскільки вказане направлення було видано щодо ТОВ «Сіті Стар Груп», в той час як направлення від 12.12.2019 №02-05/12/19-27 було винесено для здійснення позапланової перевірки щодо дотримання суб`єктом містобудування ТОВ «Маестро Житлобуд».
		Матеріалами справи підтверджено, що копію направлення для проведення позапланового заходу від 12.12.2019 №02-05/12/19-27 одержав директор ТОВ «Маестро Житлобуд» (т.1, а.с. 170).
		Щодо тверджень позивача про те, що відповідачем не було розміщено на своєму сайті інформації про проведення позапланової перевірки в день її початку, суд зазначає наступне.
		Пунктом 12 Порядку №533 передбачено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, зокрема, надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку, зокрема за допомогою електронного кабінету або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку; розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку.
		Під час розгляду справи представник відповідача не надав докази розміщення на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформації про проведення позапланової перевірки позивача в день її початку.
		За змістом статті 10 закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема: вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; суб`єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом.
		Отже, передумовою виникнення у суб`єкта господарювання обов`язку допустити службових осіб відповідача для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю є, зокрема, одержання суб`єктом господарювання повідомлення про здійснення позапланового заходу.
		Верховий Суд у постанові від 13.12.2021 у справі №160/9483/19 сформував позицію з приводу того, що законодавством не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкової передумови її проведення. Однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач у межах підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення.
		Особливою умовою перевірки є обов`язкове повідомлення та обізнаність суб`єкта містобудування про проведення державного архітектурно-будівельного контролю.
		Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 14.11.2019 у справі №822/680/16 та постанові від 05.08.2020 у справі №679/1336/16-а.
		Суд вважає, що розміщення на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку є одним із способів повідомлення суб`єкта господарювання про позаплановий захід. 
		Оскільки, матеріалами справи підтверджено повідомлення позивача про проведення позапланової перевірки до її початку (вручення направлення директору ТОВ «Маестро Житлобуд»), суд вважає, що відповідачем дотримано вимогу щодо повідомлення позивача про проведення позапланової перевірки, а нерозміщення на офіційному веб-сайті Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради інформації про проведення позапланової перевірки об`єкту будівництва до початку позапланової перевірки не може бути самостійною підставою для визнання наслідків такої перевірки протиправними.
		Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		У ході судового розгляду справи, судом допитано у якості свідка ОСОБА_1 , директора ТОВ «Маестро Житлобуд», який у судовому засіданні 26.01.2021 повідомив, що він був присутній під час перевірки, яка відбувалась у 2019 році, до перевірки були допущені посадові особи контролюючого органу, перевіряючим надано всі документи, а саме договори генпідряду, проектні документи, всі дозволи, які на той час були, перевірки тривала близько двох годин. Свідок не пам`ятає, які питання були зазначені у направленні. Свідок повідомив, що об`єкт оглядали разом із інспектором. Також, свідок повідомив про те, що під час перевірки про виявлені порушення не було розмови, та те, що йому не було зрозуміло, що порушення були виявлені. Також, повідомив, що перед перевіркою субпідрядник привіз матеріали та обладнання, вони поставили станок для рубки арматури не в тому місці, де він має бути. Свідок повідомив, що акт перевірки він отримав, заперечення не подавали, строк на усунення недоліків був наданий, був отриманий припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт. Також, повідомив про те, що недоліки були усунуті, після усунення порушень будівництво було відновлено, позапланова перевірка була створена для перевірки одного питання, а перевіряли інше.
		Суд зазначає, що процес оцінки доказів та фактичних даних, які містяться в матеріалах справи та у показаннях свідка в їх сукупності, включає їх допустимість для прийняття достовірних висновків у справі.
		Крім того, показання свідків повинні оцінюватись в сукупності з іншими доказами у справі та не можуть бути прийнятті судом як єдиний доказ, оскільки є додатковим засобом доказування на рівні з письмовими, речовими, електронними доказами.
		За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач при призначенні та проведенні перевірки діяв на підставі, в межах та в спосіб наданих йому повноважень Законом.
		Щодо суті виявлених під час перевірки порушень вимог законодавства, які стали підставою для видачі оспорюваних у цій справі припису та постанов, суд зазначає наступне.
		Відповідачем в акті перевірки встановлено, що позивачем порушено пункт 4.8 ДБН А.3-1-5-2016 «Організація будівельного виробництва».
		Відповідно до підпункту «а» пункту 4.8 ДБН А.З-1-5-2016 «Організація будівельного виробництва» за результатами виконаних будівельних робіт має бути оформлена виконавча документація. Перелік необхідної виконавчої документації, визначений відповідно до вимог нормативних документів щодо виконання відповідного виду робіт на конкретному об`єкті будівництва, має бути наведений у ПВР.
		До виконавчої документації належать, зокрема, загальний журнал робіт (додаток А).
		Відповідачем встановлено, що у загальному журналі робіт зазначено адреса об`єкта будівництва: вул. Вокзальна, 2 в м. Бориспіль, що не відповідає фактичній адресі: 08301, Київська область, м. Бориспіль, вул. Вокзальна, 2, 4, 4а, відсутній підпис особи, що здійснює технічний нагляд, відсутня відмітка про фактичну дату початку будівельних робіт, відсутній підпис керівника будівельної організації, що затвердила проект, відсутній запис щодо субпідрядних та перелік робіт, що ними виконуються, відсутня інформація субпідрядних організацій щодо розроблення проектної документації, Акти на закриття прихованих робіт не заносяться в журнал (занесено 2), не заносяться відомості результатів операційного контролю якості будівельних робіт, відсутній перелік спеціальних (загальних) журналів робіт.
		На підтвердження вказаного відповідачем надано завірені належним чином фотокопії матеріалів, наданих під час перевірки (т.1, а.с.221-228).
		Позивачем до позовної заяви надано завірені належним чином фотокопії загального журналу робіт, в якому зазначено адресу об`єкта будівництва: вул. Вокзальна, 2, 4, 4а, м. Бориспіль, міститься підпис особи, що здійснює технічний нагляд, є відмітка про фактичну дату початку будівельних робіт, є підпис керівника будівельної організації, що затвердила проект, є запис щодо субпідрядних та перелік робіт, що ними виконуються, міститься інформація субпідрядних організацій щодо розроблення проектної документації, до нього внесено всі Акти на закриття прихованих робіт, є відомості результатів операційного контролю якості будівельних робіт, наявний перелік спеціальних (загальних) журналів робіт.
		Суд зазначає, що надані докази позивачем підтверджують приведення загального журналу робіт у відповідність до вимог законодавства, вже після закінчення позапланового заходу, оскільки представником позивача, який був присутній під час перевірки, підписано акт перевірки без зауважень та заперечень (т.1, а.с.186-187).
		Разом з тим, із наданих фотокопій матеріалів, наданих позивачем під час перевірки, чітко вбачається в загальному журналі виправлення адреси з «вул. Вокзальна, 2 в м. Бориспіль» на «вул. Вокзальна, 2, 4, 4а, м. Бориспіль».
		За таких обставин, позивачем не спростовано відсутність вказаного порушення під час проведення позапланової перевірки відповідачем.
		За вказане вище порушення передбачено відповідальність відповідно до пункту 6 частини третьої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
		Щодо порушення позивачем пунктів 4.3, 7.13 ДБН А.З-1-5-2016 «Організація будівельного виробництва», пункту 6.2.1., пункту 6.2.2., пункту 6.2.5 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці та промислова безпека», суд зазначає наступне.
		Відповідно до пункту 4.3 ДБН А.З-1-5-2016 «Організація будівельного виробництва» для забезпечення комплексної безпеки будівництва заходи з організації будівельного виробництва мають передбачати, зокрема:
		а) дотримання під час підготовки і виконання будівельних робіт вимог з охорони праці та усіх видів промислової безпеки відповідно до ДБН А.3.2-2;
		в) дотримання безпечних умов експлуатації об`єктів прилеглої забудови відповідно до ДБН В.1.2-12;
		с) дотримання умов дорожнього руху на прилеглих до об`єкта ділянках вулично-дорожньої мережі.
		Пунктом 7.13 ДБН А.З-1-5-2016 «Організація будівельного виробництва» передбачено, що при виконанні будівельних робіт має бути забезпечено дотримання вимог з комплексної безпеки будівництва, в тому числі для об`єктів прилеглої забудови та навколишнього середовища (4.3).
		Відповідно до пунктів 6.2.1, 6.2.2, 6.2.5 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці та промислова безпека» будівельні майданчики та виробничі дільниці повинні бути огороджені згідно з ГОСТ 23407.
		Конструкція захисних огорож повинна задовольняти таким вимогам:
		- огорожі, що прилягають до місць проходу людей за межами будівельного майданчика, повинні мати висоту не менше ніж 2,0 м і бути обладнані суцільним захисним козирком із несучою здатністю витримувати снігове навантаження, а також навантаження від падіння дрібних пред метів; ці огорожі повинні бути без прорізів, крім воріт і хвірток, які охороняються протягом робочого часу і замикаються після закінчення робіт.
		Робочі місця і проходи до них, розташовані на висоті більше ніж 1,3 м і на відстані менше ніж 2,0 м від межі перепаду по висоті, повинні бути огороджені захисними огорожами, конструкції яких визначаються в ПВР.
		Огорожі слід доставити на об`єкт будівництва до початку виконання робіт та негайно уста новити після утворення зазначеного перепаду по висоті, а демонтувати безпосередньо перед улаштуванням проектних огороджувальних конструкцій.
		Якщо неможливо установити огорожу, у випадках, визначених у ПВР, для виконання певних видів робіт (наприклад, верхолазні, монтаж конструкцій, обладнання, опалубки; мурування стін тощо) відповідно до ПВР їх необхідно виконувати із застосуванням запобіжних поясів, страху вальних канатів.
		Місця кріплення запобіжних канатів повинні бути визначені у ПВР.
		Відповідальність за наявність і своєчасність установлення огорож у місцях загального корис тування несе генпідрядник, за його відсутності - субпідрядник (підрядник).
		Генпідрядник разом із субпідрядником (підрядником) несуть відповідальність за наявність огорож на дільниці субпідрядника (підрядника), якщо інше не визначено договором між ними.
		Виконання робіт без додержання вимог цього пункту не допускається.
		Входи до будівель (споруд), що споруджуються, на період будівництва слід захистити зверху суцільним козирком шириною не менше ширини входу до будинку (споруди) і довжиною - відповідно до розміру небезпечної зони, що визначається згідно з додатком Е.
		Козирки необхідно зберігати до вводу будинку в експлуатацію. Кут, що виникає між козирком та розташованою вище стіною, повинен бути 70° - 75°. За довжини козирка понад 2 м допускається встановлювати під зазначеним кутом тільки частину козирка безпосередньо над входом під козирок.
		Відповідачем в акті перевірки встановлено, що ТОВ «Маестро Житлобуд», що виконує функції генерального підрядника: не влаштовано пішохідні захисні козирки, які прилягають до місць проходу людей за межами будівельного майданчика, що зазначені у проекті організації будівництва п. 6.2.1. передбачено, що огорожі, які прилягають до місць проходу людей за межами будівельного майданчику, повинні мати висоту не менше ніж 2,0 м і бути обладнані суцільним захисним козирком із несучою здатністю витримувати снігове навантаження.
		На підтвердження вказаного відповідачем надано матеріали фотофіксації, додані до акту перевірки (т.1, а.с.210-220).
		Позивачем у позовній заяві зазначено, що на об`єкті будівництва були влаштовані пішохідні захисні козирки, які прилягають до місць проходу людей за межами будівельного майданчика, що зазначені у проекті організації будівництва.
		На підтвердження вказаного позивачем до позовної заяви додано фотокопії об`єкту будівництва (т.1, а.с.50-53).
		Дослідивши матеріали справи, суд погоджується із твердженням відповідача, що надані позивачем фотокопії об`єкту будівництва лише підтверджують виконання позивачем робіт з усунення недоліків вказаного вище порушення вже після закінчення позапланової перевірки, оскільки позивачем надано до суду копію загального журналу робіт, з якого вбачається, що позивачем 02-03.01.2020 внесено відомості про виконання робіт по монтажу захисного козирка буд. майданчик зі сторони вул. Дімітрова, в той час як перевірка проведена в період з 12.12.2019 по 24.12.2019 (т.1, а.с.74-75).
		За таких обставин, позивачем не спростовано відсутність вказаного порушення під час проведення позапланової перевірки відповідачем.
		За вказане вище порушення передбачено відповідальність відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
		Щодо порушення позивачем статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», пункту 4.5 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва», пункт 7.3. ДБН А.3-1-5-2016 «Організація будівельного виробництва», суд зазначає наступне.
		Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
		Відповідно до пункту 11 частини першої статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об`єктів будівництва.
		Пунктом 4.5 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» передбачено, що на кожному об`єкті будівництва організація будівельних робіт має здійснюватись на підставі розробленої ПТД (проектно-технологічна документація) - документація, яка містить рішення з організації і технології будівництва об`єкта, пункт 3.2.10 ДБН А.3.1-5:2016).
		Відповідно до пункту 3.2.11 ДБН А.3.1-5:2016 проект організації будівництва (ПОБ) -вид проектно-технологічної документації у складі проекту, яка містить рішення з організації будівництва об`єкта в цілому та, за необхідності, черги, пускового комплексу, відокремленої частини, частини об`єкта будівництва, підготовчих робіт.
		Пунктом 3.2.13 ДБН А.3.1-5:2016 встановлено, що проект виконання робіт (ПВР) - вид проектно-технологічної документації, яка розробляється на основі робочої документації та проекту організації будівництва і визначає та деталізує технологію, організацію та умови виконання будівельних робіт.
		Відповідно до пункту 4.1 ДБН А.3.1-5:2016 організація будівельного виробництва полягає у спрямуванні організаційних, технічних, технологічних рішень та інших заходів на реалізацію проектних рішень щодо будівництва об`єкта з дотриманням вимог законодавства та нормативних документів і забезпеченням під час будівництва пожежної безпеки, зокрема, пожежної безпеки.
		Пунктом 7.3 ДБН А.3.1-5:2016 передбачено, що будівельний майданчик має утримуватись відповідно до рішень з організації будівництва, прийнятих у ПТД, вимог з охорони праці і промислової безпеки відповідно до ДБН А.3.2-2, Правил пожежної безпеки в Україні (НАПБ А.01.001).
		В акті перевірки відповідачем встановлено, що ТОВ «Маестро Житлобуд», що виконує функції генерального підрядника, будівельні роботи виконують з відхиленням від розробленого та затвердженого проекту виконання робіт (ПВР), оскільки змінено розташування обладнання та механізмів на будівельному майданчику, не влаштовано пожежний щит, що передбачено ПОБ, на будівельному майданчику розташовано тимчасову споруду, що не відповідає буд генплану, проводиться складування арматури та встановлено станок для рубки арматури з відхиленням від ПОБ.
		На підтвердження вказаного відповідачем надано матеріали фотофіксації, зроблені під час перевірки (т.1, а.с.204-216).
		Позивачем у позовній заяві щодо вказаного порушення зазначено, що ТОВ «Маестро Житлобуд» виконувало будівельні роботи у повній відповідності до затвердженого проекту виконання робіт: обладнання та механізмів на будівельному майданчику, в тому числі станок для рубки арматури були розміщені у повній відповідальності до ПОБ.
		На підтвердження вказаного позивачем до позовної заяви додано фотографії об`єкту будівництва (т.1, а.с.54).
		Водночас, з матеріалів справи вбачається, а саме з графічних матеріалів «Будгенплан на зведення надземної частини», що на схемі будгенплану на зведення надземної частини (т.2, а.с.33) не відображено наявність тимчасових споруд (відділ продаж) та станок для рубки арматури.
		Також, свідок у судовому засіданні повідомив про те, що під час перевірки станок для рубки арматури стояв не в належному для нього місці.
		Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. 
		Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Згідно з частинною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відтак, покладений на відповідача - суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності оспорюваного рішення (дій, бездіяльності) не звільняє позивача від обов`язку доведення обставин, на яких ґрунтуються його вимоги.
		Разом з тим, суд звертає увагу, що позивач не навів аргументів і не надав жодних доказів, що він виконував будівельні роботи у повній відповідності до затвердженого проекту виконання робіт: обладнання та механізмів на будівельному майданчику, в тому числі станок для рубки арматури були розміщені у повній відповідності до Проекту організації будівництва.
		За таких обставин, позивачем не спростовано відсутність вказаного порушення під час проведення позапланової перевірки відповідачем.
		За вказане вище порушення передбачено відповідальність відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
		Суд не приймає до уваги тверджень позивача про те, що позивача було двічі притягнуто до відповідальності одного виду за одне й те ж саме порушення, оскільки відповідно до частини 12 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» у разі вчинення суб`єктами містобудування двох або більше правопорушень штрафи накладають за кожне вчинене правопорушення окремо.
		Також, суд не приймає до уваги тверджень позивача про те, оскаржувані постанови не відповідають критерію чіткості рішення суб`єкта владних повноважень, оскільки зазначення у вказаних постановах «Товариство з обмеженою відповідальністю «Маестро Житлобуд» директор Фісун Костянтин Валерійович» замість «Товариство з обмеженою відповідальністю «Маестро Житлобуд» не впливає на зміст і зрозумілість для виконання таких постанов та не може бути самостійною підставою для їх скасування.
		Відповідно до положень частин першої та другої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані припис та постанови прийняті відповідачем в межах наданих йому повноважень та відповідно до чинного законодавства, а отже позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
		Підстави для відшкодування судових витрат у справі відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
		Керуючись статтями 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		в и р і ш и в:
		У задоволенні адміністративного позову відмовити.
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
		Повний текст рішення суду складено 31.03.2023.
		 
		 
		Суддя Кушнова А.О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...