Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/18924/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; внутрішньо переміщених осіб.
Надіслано для оприлюднення: 31.03.2023. Зареєстровано: 01.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 03.04.2023.

Номер судового провадження: 640/18924/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		30 березня 2023 року м. Київ№ 640/18924/22
		Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у місті Києві у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
		УСТАНОВИВ:
		До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 (далі по тексту також позивач, ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) з позовом до Управління соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (далі по тексту також відповідач, ЄДРПОУ: 37445416, адреса: 04209, м. Київ, вул. Озерна, 18-А), в якому просить суд:
		- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, оформлене розпорядженням від 04 травня 2022 року №15-22/1565 щодо відмови в призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 ;
		- зобов`язати відповідача призначити та виплатити допомогу на проживання внутрішньо переміщеної особи позивачці з березня 2022 року, визначену Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року №332.
		В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що має право на отримання допомоги як внутрішньо переміщена особа, оскільки до 24 лютого 2022 року обліковувалась за фактичним місцем проживання у м. Києві, включеного до відповідного переліку територій, на яких ведуться бойові дії. На думку позивача, така позиція відповідача є протиправною та порушує її право на отримання допомоги на проживання як внутрішньо переміщеній особі, що змусило її звернутися до суду.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2022 року задоволено клопотання позивачки про звільнення від сплати судового збору; відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
		На виконання положень пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали справи №640/21856/22 до Київського окружного адміністративного суду.
		За результатом автоматизованого розподілу, справу №640/18924/22 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року прийнято до провадження адміністративну справу №640/18924/22 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
		Відповідач правом на надання відзиву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення на електронну адресу копії ухвали про відкриття провадження у цій справі, підписану кваліфікованим електронним підписом головуючого судді, що підтверджується звітом про доставку від 06 лютого 2023 року.
		Відтак останнім днем на подання відзиву на позовну заяву було 21 лютого 2023 року.
		Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
		Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
		Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
		З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
		ОСОБА_1 є громадянкою України відповідно до наявної в матеріалах справи копії паспорт НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ; відповідно до довідки від 11 червня 2018 року №9173 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи зареєстрованим місцем проживання позивачки є м. Луганськ, фактичним місцем проживання є м. Київ.
		Розпорядженням Управління соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 04 травня 2022 року №15-22/1566 позивачці відмовлено в наданні допомоги на проживання згідно Порядку №332, оскільки допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 року у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Тобто, якщо внутрішньо переміщена особа, яка була облікована до 24 лютого 2022 року у регіоні, що включений до переліку, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року №204, та не отримувала допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №505 (в тому числі, якій було припинено виплату такої допомоги), може отримувати допомогу лише у разі нового переміщення, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
		Вважаючи дії відповідача щодо відмови у призначенні допомоги як внутрішньо переміщеній особі протиправними, позивачка звернулася до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Статтею 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
		До 20 березня 2022 року механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначався Порядком надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (далі по тексту  Порядок №505).
		Пунктом 2 Порядку №505 визначено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.
		Згідно із пунктом 5 Порядку №505 для призначення грошової допомоги уповноважений представник сім`ї за умови пред`явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а для іноземців та осіб без громадянства - документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, подає складену в довільній формі письмову заяву про надання грошової допомоги та документи, визначені цим пунктом. Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім`ї подає заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред`являє довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім`ї. Таку заяву на наступний шестимісячний строк може бути подано з дати його початку або не раніше ніж за 15 днів до закінчення поточного шестимісячного строку.
		Пунктом 7 Порядку № 505 передбачено, що якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім`ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.
		Як зазначено позивачем у позовній заяві та не спростовано відповідачем під час судового розгляду справи, з моменту перебування позивача на обліку, як внутрішньо переміщеної особи, у тому числі і станом на 24 лютого 2022 року, вона не отримувала державної допомоги у вигляді щомісячної адресної допомоги для внутрішньо переміщених осіб для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, згідно з Порядком №505.
		20 березня 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», якою затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі по тексту  Порядок №332).
		Відповідно до пункту 1 Порядку №332 цей Порядок визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - допомога).
		Пунктом 2 Порядку №332 передбачено, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, а також території адміністративно-територіальних одиниць, де проводяться бойові дії та що визначені в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 204.
		Згідно з пунктом 3 Порядку №332 допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 р. включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень.
		Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням.
		Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30 квітня 2022 року включно, надається починаючи з березня 2022 року.
		Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 1 березня 2022 року отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (Офіційний вісник України, 2014 р., № 80, ст. 2271). Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється.
		Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 року у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
		Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави вважати, що допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 року у регіонах, що включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку (тимчасово окуповані Російською Федерацією території України, а також території адміністративно-територіальних одиниць, де проводяться бойові дії та що визначені в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 204).
		З матеріалів справи слідує, що позивачка до 24 лютого 2022 року обліковувалася за фактичним місцем проживання/перебування: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою від 11 червня 2018 року №9173 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
		Відповідно до додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року №204-р «Перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», на яке міститься посилання в пункті 2 Порядку № 332: Волинська область; Дніпропетровська область; Донецька область; Житомирська область; Запорізька область; Київська область; м. Київ; Луганська область; Миколаївська область; Одеська область; Сумська область; Харківська область; Херсонська область; Чернігівська область входили до відповідного переліку.
		Зазначене свідчить про те, що ОСОБА_1 станом на 24 лютого 2022 року обліковувалася на території, що включена до відповідного переліку територій, на яких ведуться бойові дії.
		Зі змісту оскаржуваного розпорядження вбачається, що підставою відмови у призначенні та нарахуванні позивачці допомоги на проживання, як внутрішньо переміщеній особі фактично слугувало те, що в період з 24 лютого 2022 року вона повторно не переміщалась у Порядку №509 з міста Києва.
		Водночас, як підтверджено матеріалами справи, позивачка є внутрішньо переміщеною особою з міста Луганськ, та знаходиться на обліку в Управлінні соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, як внутрішньо переміщена особа з 11 червня 2015 року.
		У той же час, суд вказує, що положеннями Порядку №332 не передбачено такої підстави для відмови у призначені допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, як відсутність нового (повторного) переміщення.
		Чинними нормами права, а саме положеннями пункту 3 Порядку №332 передбачено заборону лише на призначення та надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 року у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку.
		З огляду на викладене, з урахуванням перебування позивачки станом на 24 лютого 2022 року на обліку, як внутрішньо переміщеної особи у регіоні, що включений до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку №332, суд дійшов висновку про наявність у неї права на призначення та нарахування з 01 березня 2022 року допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі відповідно до Порядку №332.
		У зв`язку з цим, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування розпорядження від 04 травня 2022 року №15-22/1565 як таких, що підтверджені документально та нормативно.
		Щодо вимог позивача про зобов`язання відповідача призначити та виплатити допомогу на проживання внутрішньо переміщеної особи позивачці відповідно до Порядку № 332, починаючи з березня 2022 року, суд зазначає наступне.
		Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
		Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
		Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
		Водночас, згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
		З урахуванням тієї обставини, що прийняття відповідачем оскаржуваного розпорядження не ґрунтується на дискреційних повноваженнях, суд вважає, що порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації здійснити призначення, нарахування та виплату позивачці допомоги на проживання відповідно до пункту 3 Порядку № 332, починаючи з березня 2022 року.
		Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Згідно із частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Відповідачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження існування законних підстав для відмови у призначенні позивачці допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі, з урахуванням чого позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
		Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Оскільки позивачку звільнено від сплати судового збору ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2022 року, підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.
		Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		ВИРІШИВ:
		Адміністративний позов задовольнити повністю.
		Визнати протиправним та скасувати розпорядження Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації від 04 травня 2022 року № 15-22/1565 про відмову у наданні допомоги на проживання ОСОБА_1 .
		Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації призначити та виплатити ОСОБА_1 допомоги на проживання відповідно до пункту3 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332, починаючи з березня 2022 року.
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
		Повний текст рішення складено та підписано 30.03.2023.
		 
		Суддя Панченко Н.Д.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...