Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 212/1549/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; спори про відшкодування шкоди, заподіяної від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
Надіслано для оприлюднення: 03.04.2023. Зареєстровано: 03.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 04.04.2023.
Дата набрання законної сили: 12.09.2023
Результат оскарження 12.09.2023 Дніпровський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/212/1001/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 212/1549/23 
		2/212/1001/23
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		03 квітня 2023 року м. Кривий Ріг 
		Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого Чайкіна І.Б., за участю: секретаря судового засідання Леонідової К.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Ярошевський Олексій Тарасович до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СУХА БАЛКА» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я,-
		ВСТАНОВИВ:
		Адвокат Ярошевський Олексій Тарасович, який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся з позовом до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СУХА БАЛКА» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я. Мотивуючи свою заяву тим, що з 24.04.1985 року по 24.09.1999 року ОСОБА_1 працювала в шкідливих умовах на підприємстві відповідача на різних посадах, внаслідок чого захворіла на професійне захворювання. 24.09.1999 року вона була звільнений з підприємства відповідача у зв`язку з виходом на пенсію. Висновком ЛТЕК від 27.09.1999 року позивачці первинно встановлено 25 % втрати професійної працездатності у зв`язку з професійним захворюванням - БЕЗСТРОКОВО. Вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, позивачка втратила своє здоров`я, завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що позивачку постійно турбує задишка при незначному фізичному навантаженні, приступи задухи, кашель з виділенням харкотиння, які не дають спокійно відпочивати, втрачене здоров`я не можливо вилікувати, стан здоров`я не поліпшується, що викликає переживання та постійного вживання медикаментів. Зазначає. що порушено нормальні життєві зв`язки позивачки, внаслідок чого неможливо вести повноцінне життя, а захворювання вимагає додаткових зусиль для організації життя. Розмір моральної шкоди позивачка оцінює в сумі 250 000 гривень, яку просив стягнути з відповідача.
		Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07.03.2023 року позовну заяву прийнято до свого провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі доказами.
		Відповідач скористався правом надання відзиву, у якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування зазначив, що позивачем не доведено факту саме завдання йому моральної шкоди та її розмір. Також зазначив, що відповідач не приховував від позивача важкість та небезпечність технологічного процесу, що робота на гірничодобувному підприємстві обумовлена наявністю шкідливих виробничих факторів, усунути ці фактори не можливо, порядок та вимоги щодо роботи в шкідливих умовах регламентовані законодавчо і компенсуються підвищеною оплатою праці, пільговою пенсією, додатковими відпустками, скороченим робочим часом. Зазначають, що підприємство не порушувало технологію виробництва, а тому протиправних дій відносно позивача, які б знаходились в причинному зв`язку настанням шкоди не вчиняло, а тому не може нести відповідальність за ушкодження здоров`я позивача. Акцентували увагу суду, що ймовірною причиною професійного захворювання позивача є незастосування ним у процесі виконання трудових обов`язків засобів захисту, не зважаючи на забезпечення ними у повному обсязі. Позивачем не надано до суду належних доказів, які б підтверджували факт спричинення йому моральної шкоди. Вважають, що сума в яку оцінив позивач свої моральні страждання не відповідає вимогам розумності та справедливості, є необґрунтованою та завищеною.
		Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
		Згідно ст.12ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
		Статтею 89 ЦПК Українивстановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала з 24.04.1985 року по 24.09.1999 року на різних посадах на підприємстві відповідача. 24.09.1999 року звільнена за власним бажанням, по виходу на пенсію за віком на підставі ст.38 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книги позивача(а. с. 6-7).
		Висновком від 27.09.1999 року позивачці первинно визначено ступінь втрати професійної працездатності 25 % без встановлення групи інвалідності - БЕЗСТРОКОВО (а.с. 10)
		Згідно Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 06.09.1999 року встановлено причини виникнення професійного захворювання, а саме робота позивача протягом тривалого часу в умовах впливу шкідливих факторів 14 років 3 місяців. Протягом праці піддавалась впливу шкідливих виробничих факторів, а саме пил до 6.2 мг/м3 при нормі 2мг/м3 на протязі 37 % робочого часу; температура повітря 15,4С при нормі 16-19С на протязі 60% робочого часу (а.с. 8-9).
		За правилами ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами.
		Статтею 264ЦПК України визначено: під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення.
		Частинами першою та другою статті 153Кодексу законівпро працюУкраїни визначено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
		Згідно із частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
		Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками Конституційного Суду України закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (рішення від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012).
		Відповідно достатті 5 Цивільного кодексу Україниакти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.
		Оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з`ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати: якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при такому виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.
		Тобто спори щодо відшкодування шкоди на підставі Закону№ 1105-ХІVповинні вирішуватися на підставі законодавства, яке було чинним на момент виникнення в потерпілого права на її відшкодування. Право на відшкодування шкоди настає з дня встановлення потерпілому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.
		Таким чином, і право на відшкодування моральної шкоди виникає в потерпілого з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.
		Вказаний висновок викладений у правових позиціях Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 210/5258/16-ц (провадження № 14-463цс18) у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 210/2104/16-ц (провадження № 14-597цс18) та у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 210/3177/17 (провадження № 14-288цс19).
		Втрата професійної працездатності позивача, що стало підставою для звернення до суду із позовом про відшкодування моральної шкоди, встановлена первинно Висновком ЛТЕК від 27.09.1999 року, тобто мала місце до 01 січня 2004 року, до набрання чинностіЦивільного кодексу України, суд приходить до висновку, що до правовідносин сторін мають застосовуватися положенняЦивільний кодексУкраїнської РСР1963року та Правила відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров`я пов`язаним з виконанням ним трудових обов`язків, затвердженіПостановою КМУ №472 від 23.06.1993 року, якими позивач обґрунтовував заявлені вимоги.
		У відповідності до положень п.11 цих Правил моральна шкода відшкодовується за заявою потерпілого про характер моральної втрати чи висновком медичних органів у вигляді одноразової грошової виплати або в іншій матеріальній формі, розмір якої визначається в кожному конкретному випадку на підставі: домовленості сторін (власника, профспілкового органу і потерпілого або уповноваженої ним особи); рішення комісії по трудових спорах; рішення суду. Розмір відшкодування моральної шкоди не може перевищувати двохсот мінімальних розмірів заробітної плати незалежно від інших будь-яких виплат.
		За правиламист. 440-1 ЦК Української РСР(у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди. Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків, але не менше п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.
		Таким чином, згідно зі ст. 440-1 ЦК Української РСР, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, було встановлено обмеження мінімального розміру відшкодування моральної шкоди не менше п`яти мінімальних розмірів заробітної плати та максимального розміру відшкодування моральної шкоди, що не може перевищувати двохсот мінімальних розмірів заробітної плати (п. 11 Правил).
		Приписами ст. 3 Закону України "Про оплату праці"встановлено: мінімальна заробітна плата це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).
		Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
		Вищезазначені вимоги закону у поєднанні зі статтями3і8 Конституції Українидають підстави для висновку про те, що у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи, та враховувати засади розумності, виваженості й справедливості.
		Статтею 8Закону України«Про Державнийбюджет Українина 2023рік» визначено: мінімальна заробітна плата у місячному розмірі станом на час розгляду справи становить 6700 грн., тобто мінімальний розмір відшкодування моральної шкоди, який відповідає 100% стійкої втрати працездатності, дорівнює 33 500,00 грн., а максимальний 1 340 000 грн.
		За змістом ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або у інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)» з наступними змінами, факт заподіяння моральної шкоди пов`язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.
		Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
		Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.
		Суд відхиляє заперечення відповідача в тій частині, що позивач при прийнятті на роботу був попереджений про шкідливі умови праці, а також недоведеність факту завдання моральної шкоди, оскільки судом встановлено наявність у позивача професійного захворювання, що об`єктивно призвело до моральних страждань.
		Доводи представника відповідача щодо відсутності доказів вини відповідача суд також не приймає до уваги, оскільки судом встановлені обґрунтовані правові підстави для покладення обов`язку з відшкодування моральної шкоди роботодавцем своєму працівнику, що отримав професійне захворювання.
		Звертається увага, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам факт порушення права (справи «Войтенко проти України», «Науменко проти України»).
		Обговорюючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з меж позовних вимог та доводів позовної заяви, тяжкості наслідків, які настали в здоров`ї позивача, незворотності змін його здоров`я, розміру втрати працездатності, відсутності наявності динаміки покращення стану позивача, постійний характер страждань, виходячи із засад розумності та справедливості, з урахуванням ступеню втрати професійної працездатності 25% - БЕЗСТРОКОВО без встановлення групи інвалідності, період роботи у відповідача на протязі багатьох років в умовах впливу шкідливих факторів, тому суд вважає необхідним визначити розмір компенсації у сумі 73 700 грн., що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.
		Вищезазначене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини в своїх рішеннях («Шевченко проти України», «Харук та інші проти України», «Скордіно проти Італії») та Практичною інструкцією по зверненню в ЄСПЛ від 28 березня 2007 року, затвердженою Головою ЄСПЛ на підставі ст. 32 Регламенту ЄСПЛ, посилається на те, що в справах про присудження морального відшкодування, суд має визначити розмір моральної шкоди з огляду на розміри присудження компенсації у подібних справах та об`єктивної оцінки психотравматичної ситуації.
		Позивача згідно п. 2 ч.1 ст.5Закону України«Про судовийзбір» звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
		Відповідно до ч. 6 ст.141ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Пунктом 3 частини 2 статті 141ЦПК України передбачено, що у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		З огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково, враховуючи приписи статті 141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору на користь держави у сумі 1073,60 гривень.
		Керуючись ст.ст.153,237-1 КЗпП України, Законом України« Про охорону праці», ст. ст.4,5,76-81,89,133,141,258-259,263-265,354 ЦПК Українисуд,-
		УХВАЛИВ:
		Позовні вимоги ОСОБА_1 вінтересах якоїдіє адвокатЯрошевський ОлексійТарасович доПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГОТОВАРИСТВА «СУХАБАЛКА» провідшкодування моральноїшкоди узв`язку зушкодженням здоров`я - задовольнити частково.
		Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СУХА БАЛКА» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 73700 (сімдесят три тисячі сімсот) гривень 00 копійок, без утримання податку з доходу фізичних осіб.
		Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА « СУХА БАЛКА» на користь держави судовий збір в розмірі 1073,60 гривень.
		В задоволені іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СУХА БАЛКА» - відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до ДНІПРОВСЬКОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
		Відповідач: ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СУХА БАЛКА», місцезнаходження: місто Кривий Ріг, вул. Конституційна, 5, код ЄДРПОУ:00191329 
		Повний текст рішення складено та підписано без проголошення 03 квітня 2023 року.
		 
		 
		 
		       
		 
		        Суддя:     І. Б. Чайкін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...