Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 950/817/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; Зґвалтування.
Надіслано для оприлюднення: 03.04.2023. Зареєстровано: 04.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 05.04.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/551/12/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020200090000115

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 950/817/20
		 
		 
		ВИРОК
		Іменем України
		 
		03 квітня 2023 року Шишацький районний суд Полтавської області в складі 
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		секретарів судових засідань  ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 
		за участю прокурора ОСОБА_6 ,
		 обвинуваченого ОСОБА_7 ,
		 захисників  адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
		 законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_10 ,
		розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду селища Шишаки Полтавської області матеріали кримінального провадження № 1202020009000015 від 31 березня 2020 року по обвинуваченню 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рябушки Лебединського району Сумської області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не одруженого, працюючого комірником в ТОВ «Реван» раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156, ч.4 ст. 152, ч.6 ст. 152 КК України, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		13 травня 2020 року ОСОБА_7  висунуто обвинувачення у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156, ч.4 ст. 152, ч.6 ст. 152 КК України вчинених за наступних обставин: 
		1) в точно невстановлений досудовим розслідуванням час, в середині травня 2016 року у ОСОБА_7 виник протиправний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру з метою задоволення своєї сексуальної пристрасті з малолітньою ОСОБА_11 .
		У зв`язку з цим ОСОБА_7 , реалізуючи свій вищевказаний злочинний умисел, в денний час в середині травня 2016 року перебуваючи в кімнаті будинку по АДРЕСА_2 , підійшов до малолітньої ОСОБА_11 та з метою задоволення своєї статевої пристрасті, шляхом вчинення фізичних розпусних дій, рукою заліз під спідню білизну малолітньої ОСОБА_11 та доторкнувся до її статевих органів. 
		За таких обставин ОСОБА_7 , вчиняючи дії сексуального характеру стосовно малолітньої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою задоволення своєї статевої пристрасті, доторкнувшись рукою до її статевих органів в денний час в середині травня 2016 року, усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді порушення статевої недоторканості потерпілої, та бажав настання таких наслідків, тобто діяв з прямим умислом, і тим самим обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України (в редакції Закону №600-VI від 25.09.2008 який діяв на час скоєння злочину)  розбещення неповнолітніх, тобто вчинення розпусних дій, кваліфікуючою ознакою яких є: «вчинені щодо малолітньої особи, вітчимом». 
		2) Крім того, у ОСОБА_7 , повторно в точно невстановлений досудовим розслідуванням час, на початку серпня 2016 року виник протиправний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру з метою задоволення своєї сексуальної пристрасті з малолітньою ОСОБА_11 .
		У зв`язку з цим ОСОБА_7 , діючи повторно, реалізуючи свій вищевказаний злочинний умисел, в денний час на початку серпня 2016 року перебуваючи в кімнаті будинку по АДРЕСА_2 , підійшов до малолітньої ОСОБА_11 та з метою задоволення своєї статевої пристрасті, шляхом вчинення фізичних розпусних дій, рукою заліз під спідню білизну малолітньої ОСОБА_11 та доторкнувся до її статевих органів. 
		За таких обставин ОСОБА_7 , вчиняючи дії сексуального характеру стосовно малолітньої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою задоволення своєї статевої пристрасті, доторкнувшись рукою до її статевих органів в денний час на початку серпня 2016 року, усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді порушення статевої недоторканості потерпілої, та бажав настання таких наслідків, тобто діяв з прямим умислом, і тим самим обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України (в редакції Закону №600-VI від 25.09.2008 який діяв на час скоєння злочину)  розбещення неповнолітніх, тобто вчинення розпусних дій, кваліфікуючою ознакою яких є : «вчинені щодо малолітньої особи, вітчимом». 
		3) Крім того, у ОСОБА_7 , повторно в точно невстановлений досудовим розслідуванням час, в кінці вересня 2016 року виник протиправний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру з метою задоволення своєї сексуальної пристрасті з малолітньою ОСОБА_11 .
		У зв`язку з цим ОСОБА_7 , діючи повторно, реалізуючи свій вищевказаний злочинний умисел, в денний час в кінці вересня 2016 року перебуваючи в кімнаті будинку по АДРЕСА_2 , підійшов до малолітньої ОСОБА_11 та з метою задоволення своєї статевої пристрасті, шляхом вчинення фізичних розпусних дій, рукою заліз під спідню білизну малолітньої ОСОБА_11 та доторкнувся до її статевих органів. 
		За таких обставин ОСОБА_7 , вчиняючи дії сексуального характеру стосовно малолітньої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою задоволення своєї статевої пристрасті, доторкнувшись рукою до її статевих органів в денний час в кінці вересня 2016 року, усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді порушення статевої недоторканості потерпілої, та бажав настання таких наслідків, тобто діяв з прямим умислом, і тим самим обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України (в редакції Закону №600-VI від 25.09.2008 який діяв на час скоєння злочину)  розбещення неповнолітніх, тобто вчинення розпусних дій, кваліфікуючою ознакою яких є : «вчинені щодо малолітньої особи, вітчимом». 
		4) Крім того, 20.12.2019, близько 15 год. 00 хв., ОСОБА_7 , перебував в кімнаті будинку по АДРЕСА_3 разом із ОСОБА_11 , в якому вони на той час разом проживали, в цей час в нього виник протиправний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із оральним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з використанням геніталій, проти волі та згоди останньої.
		У зв`язку з цим ОСОБА_7 , реалізуючи свій вищевказаний злочинний умисел, та застосовуючи до потерпілої фізичне насильство, оголив свої геніталії та схватив однією рукою малолітню ОСОБА_11 за шию і використовуючи геніталії, орально проник в тіло малолітньої ОСОБА_11 та тим самим вчинив дій сексуального характеру, пов`язані із оральним проникненням в тіло іншої особи. 
		За таких обставин ОСОБА_7 , вчиняючи дії сексуального характеру стосовно малолітньої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто особи, яка не досягла чотирнадцяти років, пов`язаних із оральним проникненням в тіло потерпілої з використанням геніталій близько 15 год. 00 хв. 20.12.2019, усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді порушення статевої недоторканості потерпілої, та бажав настання таких наслідків, тобто діяв з прямим умислом, і тим самим обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України  вчиненні дій сексуального характеру, пов`язаних із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), кваліфікуючою ознакою якого є «вчинене щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди». 
		5) Крім того, 06.01.2020, близько 08 год. 00 хв., ОСОБА_7 , перебував в кімнаті квартири АДРЕСА_4 разом із ОСОБА_11 в якій вони на той час разом проживали, в цей час в нього повторно виник протиправний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із оральним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з використанням геніталій, проти волі та згоди останньої.
		У зв`язку з цим ОСОБА_7 , реалізуючи свій вищевказаний злочинний умисел, та застосовуючи до потерпілої фізичне насильство, оголив свої геніталії та схватив однією рукою малолітню ОСОБА_11 за шию і використовуючи геніталії, орально проник в тіло малолітньої ОСОБА_11 та тим самим вчинив дії сексуального характеру, пов`язані із оральним проникненням в тіло іншої особи. 
		За таких обставин ОСОБА_7 , вчиняючи дії сексуального характеру стосовно малолітньої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто особи, яка не досягла чотирнадцяти років, пов`язаних із оральним проникненням в тіло потерпілої з використанням геніталій близько 08 год. 00 хв. 06.01.2020, усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді порушення статевої недоторканості потерпілої, та бажав настання таких наслідків, тобто діяв з прямим умислом, і тим самим обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України  вчиненні дій сексуального характеру, пов`язаних із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), кваліфікуючою ознакою якого є «вчинене щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди». 
		6) Крім того, 14.01.2020, близько 15 год. 00 хв., ОСОБА_7 , перебував в кімнаті квартири АДРЕСА_4 разом із ОСОБА_11 , в якій вони на той час разом проживали, в цей час в нього повторно виник протиправний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із оральним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з використанням геніталій, проти волі та згоди останньої.
		У зв`язку з цим ОСОБА_7 , реалізуючи свій вищевказаний злочинний умисел, та застосовуючи до потерпілої фізичне насильство, оголив свої геніталії та схватив однією рукою малолітню ОСОБА_11 за шию і використовуючи геніталії, орально проник в тіло малолітньої ОСОБА_11 та тим самим вчинив дій сексуального характеру, пов`язані із оральним проникненням в тіло іншої особи. 
		За таких обставин ОСОБА_7 , вчиняючи дії сексуального характеру стосовно малолітньої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто особи, яка не досягла чотирнадцяти років, пов`язаних із оральним проникненням в тіло потерпілої з використанням геніталій близько 15 год. 00 хв. 14.01.2020, усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді порушення статевої недоторканості потерпілої, та бажав настання таких наслідків, тобто діяв з прямим умислом, і тим самим обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України  вчиненні дій сексуального характеру, пов`язаних із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), кваліфікуючою ознакою якого є «вчинене щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди». 
		7) Крім того, 20.01.2020, близько 08 год. 00 хв., ОСОБА_7 , перебував в кімнаті квартири АДРЕСА_4 разом із ОСОБА_11 , в якій вони на той час разом проживали, в цей час в нього повторно виник протиправний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із оральним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з використанням геніталій, проти волі та згоди останньої.
		У зв`язку з цим ОСОБА_7 , реалізуючи свій вищевказаний злочинний умисел, та застосовуючи до потерпілої фізичне насильство, оголив свої геніталії та схватив однією рукою малолітню ОСОБА_11 за шию і використовуючи геніталії, орально проник в тіло малолітньої ОСОБА_11 та тим самим вчинив дій сексуального характеру, пов`язані із оральним проникненням в тіло іншої особи. 
		За таких обставин ОСОБА_7 , вчиняючи дії сексуального характеру стосовно малолітньої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто особи, яка не досягла чотирнадцяти років, пов`язаних із оральним проникненням в тіло потерпілої з використанням геніталій близько 08 год. 00 хв. 20.01.2020, усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді порушення статевої недоторканості потерпілої, та бажав настання таких наслідків, тобто діяв з прямим умислом, і тим самим обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України  вчиненні дій сексуального характеру, пов`язаних із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), кваліфікуючою ознакою якого є «вчинене щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди». 
		8) Крім того, 30.01.2020, близько 13 год. 00 хв., ОСОБА_7 , перебував в кімнаті квартири АДРЕСА_4 разом із ОСОБА_11 , в якій вони на той час разом проживали, в цей час в нього повторно виник протиправний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із оральним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з використанням геніталій, проти волі та згоди останньої.
		У зв`язку з цим ОСОБА_7 , реалізуючи свій вищевказаний злочинний умисел, та застосовуючи до потерпілої фізичне насильство, оголив свої геніталії та схватив однією рукою малолітню ОСОБА_11 за шию і використовуючи геніталії, орально проник в тіло малолітньої ОСОБА_11 та тим самим вчинив дій сексуального характеру, пов`язані із оральним проникненням в тіло іншої особи. 
		За таких обставин ОСОБА_7 , повторно вчиняючи дії сексуального характеру стосовно малолітньої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто особи, яка не досягла чотирнадцяти років, пов`язаних із оральним проникненням в тіло потерпілої з використанням геніталій близько 13 год. 00 хв. 30.01.2020, усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді порушення статевої недоторканості потерпілої, та бажав настання таких наслідків, тобто діяв з прямим умислом, і тим самим обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 152 КК України  вчиненні дій сексуального характеру, пов`язаних із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), кваліфікуючими ознаками якого є «вчинене щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди» та «вчинені повторно». 
		9) Крім того, 04.02.2020, близько 17 год. 00 хв., ОСОБА_7 , перебував в кімнаті квартири АДРЕСА_4 разом із ОСОБА_11 , в якій вони на той час разом проживали, в цей час в нього повторно виник протиправний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із оральним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з використанням геніталій, проти волі та згоди останньої.
		У зв`язку з цим ОСОБА_7 , реалізуючи свій вищевказаний злочинний умисел, та застосовуючи до потерпілої фізичне насильство, оголив свої геніталії та схватив однією рукою малолітню ОСОБА_11 за шию і використовуючи геніталії, орально проник в тіло малолітньої ОСОБА_11 та тим самим вчинив дій сексуального характеру, пов`язані із оральним проникненням в тіло іншої особи. 
		За таких обставин ОСОБА_7 , повторно вчиняючи дії сексуального характеру стосовно малолітньої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто особи, яка не досягла чотирнадцяти років, пов`язаних із оральним проникненням в тіло потерпілої з використанням геніталій близько 17 год. 00 хв. 04.02.2020, усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді порушення статевої недоторканості потерпілої, та бажав настання таких наслідків, тобто діяв з прямим умислом, і тим самим обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 152 КК України  вчиненні дій сексуального характеру, пов`язаних із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), кваліфікуючими ознаками якого є «вчинене щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди» та «вчинені повторно». 
		10) Крім того, 12.02.2020, близько 10 год. 00 хв., ОСОБА_7 , перебував в кімнаті будинку на АДРЕСА_5 разом із ОСОБА_11 в якому вони на той час разом проживали, в цей час в нього повторно виник протиправний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із оральним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з використанням геніталій, проти волі та згоди останньої.
		У зв`язку з цим ОСОБА_7 , реалізуючи свій вищевказаний злочинний умисел, та застосовуючи до потерпілої фізичне насильство, оголив свої геніталії та схватив однією рукою малолітню ОСОБА_11 за шию і використовуючи геніталії, орально проник в тіло малолітньої ОСОБА_11 та тим самим вчинив дій сексуального характеру, пов`язані із оральним проникненням в тіло іншої особи. 
		За таких обставин ОСОБА_7 , повторно вчиняючи дії сексуального характеру стосовно малолітньої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто особи, яка не досягла чотирнадцяти років, пов`язаних із оральним проникненням в тіло потерпілої з використанням геніталій близько 10 год. 00 хв. 12.02.2020, усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді порушення статевої недоторканості потерпілої, та бажав настання таких наслідків, тобто діяв з прямим умислом, і тим самим обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 152 КК України  вчиненні дій сексуального характеру, пов`язаних із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), кваліфікуючими ознаками якого є «вчинене щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди» та «вчинені повторно». 
		11) Крім того, 18.02.2020, близько 08 год. 00 хв., ОСОБА_7 , перебував в кімнаті будинку на АДРЕСА_5 разом із ОСОБА_11 , в якому вони на той час разом проживали, в цей час в нього повторно виник протиправний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із оральним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з використанням геніталій, проти волі та згоди останньої.
		У зв`язку з цим ОСОБА_7 , реалізуючи свій вищевказаний злочинний умисел, та застосовуючи до потерпілої фізичне насильство, оголив свої геніталії та схватив однією рукою малолітню ОСОБА_11 за шию і використовуючи геніталії, орально проник в тіло малолітньої ОСОБА_11 та тим самим вчинив дій сексуального характеру, пов`язані із оральним проникненням в тіло іншої особи. 
		За таких обставин ОСОБА_7 , повторно вчиняючи дії сексуального характеру стосовно малолітньої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто особи, яка не досягла чотирнадцяти років, пов`язаних із оральним проникненням в тіло потерпілої з використанням геніталій близько 08 год. 00 хв. 18.02.2020, усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді порушення статевої недоторканості потерпілої, та бажав настання таких наслідків, тобто діяв з прямим умислом, і тим самим обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 152 КК України  вчиненні дій сексуального характеру, пов`язаних із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), кваліфікуючими ознаками якого є «вчинене щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди» та «вчинені повторно». 
		12) Крім того, 24.02.2020, близько 08 год. 00 хв., ОСОБА_7 , перебував в кімнаті будинку на АДРЕСА_5 разом із ОСОБА_11 , в якому вони на той час разом проживали, в цей час в нього повторно виник протиправний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із оральним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з використанням геніталій, проти волі та згоди останньої.
		У зв`язку з цим ОСОБА_7 , реалізуючи свій вищевказаний злочинний умисел, та застосовуючи до потерпілої фізичне насильство, оголив свої геніталії та схватив однією рукою малолітню ОСОБА_11 за шию і використовуючи геніталії, орально проник в тіло малолітньої ОСОБА_11 та тим самим вчинив дій сексуального характеру, пов`язані із оральним проникненням в тіло іншої особи. 
		За таких обставин ОСОБА_7 , повторно вчиняючи дії сексуального характеру стосовно малолітньої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто особи, яка не досягла чотирнадцяти років, пов`язаних із оральним проникненням в тіло потерпілої з використанням геніталій близько 08 год. 00 хв. 24.02.2020, усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді порушення статевої недоторканості потерпілої, та бажав настання таких наслідків, тобто діяв з прямим умислом, і тим самим обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 152 КК України  вчиненні дій сексуального характеру, пов`язаних із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), кваліфікуючими ознаками якого є «вчинене щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди» та «вчинені повторно». 
		13) Крім того, 29.02.2020, близько 14 год. 00 хв., ОСОБА_7 , перебував в кімнаті будинку на АДРЕСА_5 разом із ОСОБА_11 , в якому вони на той час разом проживали, в цей час в нього повторно виник протиправний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із оральним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з використанням геніталій, проти волі та згоди останньої.
		У зв`язку з цим ОСОБА_7 , реалізуючи свій вищевказаний злочинний умисел, та застосовуючи до потерпілої фізичне насильство, оголив свої геніталії та схватив однією рукою малолітню ОСОБА_11 за шию і використовуючи геніталії, орально проник в тіло малолітньої ОСОБА_11 та тим самим вчинив дій сексуального характеру, пов`язані із оральним проникненням в тіло іншої особи. 
		За таких обставин ОСОБА_7 , повторно вчиняючи дії сексуального характеру стосовно малолітньої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто особи, яка не досягла чотирнадцяти років, пов`язаних із оральним проникненням в тіло потерпілої з використанням геніталій близько 14 год. 00 хв. 29.02.2020, усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді порушення статевої недоторканості потерпілої, та бажав настання таких наслідків, тобто діяв з прямим умислом, і тим самим обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 152 КК України  вчиненні дій сексуального характеру, пов`язаних із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), кваліфікуючими ознаками якого є «вчинене щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди» та «вчинені повторно». 
		14) Крім того, 07.03.2020, близько 09 год. 00 хв., ОСОБА_7 , перебував в кімнаті будинку на АДРЕСА_5 разом із ОСОБА_11 , в якому вони на той час разом проживали, в цей час в нього повторно виник протиправний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із оральним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з використанням геніталій, проти волі та згоди останньої.
		У зв`язку з цим ОСОБА_7 , реалізуючи свій вищевказаний злочинний умисел, та застосовуючи до потерпілої фізичне насильство, оголив свої геніталії та схватив однією рукою малолітню ОСОБА_11 за шию і використовуючи геніталії, орально проник в тіло малолітньої ОСОБА_11 та тим самим вчинив дій сексуального характеру, пов`язані із оральним проникненням в тіло іншої особи. 
		За таких обставин ОСОБА_7 , повторно вчиняючи дії сексуального характеру стосовно малолітньої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто особи, яка не досягла чотирнадцяти років, пов`язаних із оральним проникненням в тіло потерпілої з використанням геніталій близько 09 год. 00 хв. 07.03.2020, усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді порушення статевої недоторканості потерпілої, та бажав настання таких наслідків, тобто діяв з прямим умислом, і тим самим обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 152 КК України  вчиненні дій сексуального характеру, пов`язаних із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), кваліфікуючими ознаками якого є «вчинене щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди» та «вчинені повторно». 
		15) Крім того, 14.03.2020, близько 10 год. 00 хв., ОСОБА_7 , перебував в кімнаті будинку на АДРЕСА_5 разом із ОСОБА_11 , в якому вони на той час разом проживали, в цей час в нього повторно виник протиправний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із оральним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з використанням геніталій, проти волі та згоди останньої.
		У зв`язку з цим ОСОБА_7 , реалізуючи свій вищевказаний злочинний умисел, та застосовуючи до потерпілої фізичне насильство, оголив свої геніталії та схватив однією рукою малолітню ОСОБА_11 за шию і використовуючи геніталії, орально проник в тіло малолітньої ОСОБА_11 та тим самим вчинив дій сексуального характеру, пов`язані із оральним проникненням в тіло іншої особи. 
		За таких обставин ОСОБА_7 , повторно вчиняючи дії сексуального характеру стосовно малолітньої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто особи, яка не досягла чотирнадцяти років, пов`язаних із оральним проникненням в тіло потерпілої з використанням геніталій близько 10 год. 00 хв. 14.03.2020, усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді порушення статевої недоторканості потерпілої, та бажав настання таких наслідків, тобто діяв з прямим умислом, і тим самим обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 152 КК України  вчиненні дій сексуального характеру, пов`язаних із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), кваліфікуючими ознаками якого є «вчинене щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди» та «вчинені повторно». 
		16) Крім того, 20.03.2020, близько 13 год. 00 хв., ОСОБА_7 , перебував в кімнаті будинку на АДРЕСА_5 разом із ОСОБА_11 , в якому вони на той час разом проживали, в цей час в нього повторно виник протиправний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із оральним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з використанням геніталій, проти волі та згоди останньої.
		У зв`язку з цим ОСОБА_7 , реалізуючи свій вищевказаний злочинний умисел, та застосовуючи до потерпілої фізичне насильство, оголив свої геніталії та схватив однією рукою малолітню ОСОБА_11 за шию і використовуючи геніталії, орально проник в тіло малолітньої ОСОБА_11 та тим самим вчинив дій сексуального характеру, пов`язані із оральним проникненням в тіло іншої особи. 
		За таких обставин ОСОБА_7 , повторно вчиняючи дії сексуального характеру стосовно малолітньої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто особи, яка не досягла чотирнадцяти років, пов`язаних із оральним проникненням в тіло потерпілої з використанням геніталій близько 13 год. 00 хв. 20.03.2020, усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді порушення статевої недоторканості потерпілої, та бажав настання таких наслідків, тобто діяв з прямим умислом, і тим самим обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 152 КК України  вчиненні дій сексуального характеру, пов`язаних із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), кваліфікуючими ознаками якого є «вчинене щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди» та «вчинені повторно». 
		Будучи допитаним в судовому засіданні ОСОБА_7 свою вину у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень категорично заперечив та пояснив, що не вчиняв відносно малолітньої падчерки ОСОБА_11 жодних дій сексуального характеру. 
		Пояснив, що прожив з ОСОБА_10 однією сім`єю близько 9 років та має з нею двох спільних дітей ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Однак батьком дітей у свідоцтвах про їх народження він не записаний. Мались декілька періодів коли він не проживав разом з ОСОБА_14 та дітьми, а остання проживала з іншими чоловіками. 
		Зазначив, що в сексуальному плані не мав особливих проблем з ОСОБА_14 , однак були випадки подружньої зради з її боку. 
		На момент початку їх спільного проживання доньці ОСОБА_14 від першого шлюбу Лінді було близько 7 місяців. У віці 5 років ОСОБА_15 дізналась, що обвинувачений не є її батьком. Лінда не в повній мірі сприймала ОСОБА_7 в якості батька, могла ухилитись від виконання його завдань або зауважень. Натомість авторитетом для неї була матір, яка мала на неї значний вплив та постійно нагадувала ОСОБА_7 , що він не є батьком вказаної дитини, а отже й не повинен розповсюджувати на неї суворий батьківський вплив. 
		Вказав, що мались випадку коли ОСОБА_15 казала неправду в побутових випадках, а також приховувала від батьків певні обставини, наприклад факти своїх запізнень до школи. Він не бачив щоб ОСОБА_15 вела якісь записи чи щоденник. 
		Вважає, що ОСОБА_15 не мала особистих підстав його обмовляти, а зробила це виключно за вказівкою матері. При цьому вказав, що за показаннями ОСОБА_15 випадок сексуального насильства відносно неї мав місці коли ОСОБА_14 народжувала сина ОСОБА_13 , однак це не відповідає дійсності, оскільки він приймав участь у пологах та близько 3 днів весь час знаходився в пологовому разом з дружиною. 
		Під час спільного проживання він та ОСОБА_14 працювали. При цьому графіки їх роботи мали певні відмінності. Дійсно були випадки коли він залишався на певний час з дітьми, в тому числі ОСОБА_15 , вдома. 
		В 2020 році відносини між ним та ОСОБА_14 значно погіршились, а в двадцятих числах березня між ними виник конфлікт з приводу того, що він не хотів переїжджати сім`єю в Донецьку область до родичів ОСОБА_14 . Остання на цю відмову відповіла, що в такому разі він взагалі не побачить дітей в подальшому, втому числі й через те, що не є їх батьком. 
		Вважає, що звернувшись до поліції із відповідною заявою про вчинення ним сексуального насильства відносно ОСОБА_15 , дружина обмовила його та виконала свою погрозу про те, що він ніколи не побачиться з дітьми. 
		Після його затримання, в кабінеті слідчого він побачив графіки своєї роботи та роботи ОСОБА_14 в яких вже були помічені відмінності між ними у певні години та час. Під тиском з боку працівників поліції про можливість застосування до нього фізичного (в тому числі сексуального) насильства він був вимушений оговорити себе та зізнатись у вчинені статевих злочинів відносно ОСОБА_15 у вказані періоди. Наразі від даних показань він відмовляється. 
		Під час досудового розслідування його показання шляхом проведення одночасного допиту декількох осіб або шляхом проведення з ним слідчого експерименту не перевірялись. 
		Законний представник малолітньої потерпілої ОСОБА_10 пояснила суду, що з ОСОБА_7 прожила близько 9 років. Відносини у них були майже ідеальні, вони обидва працювали. Обвинувачений проявив себе як гарний батько та чоловік. Вони мали двох спільних дітей, яких обвинувачений любив більше, а нерідну йому Лінду недолюблював. 
		При цьому у ОСОБА_10 були нормальні статеві стосунки з чоловіком, зокрема вона його не обмежувала ні в чому в сексуальному плані щодо себе. Однак були випадки коли по тижню-два він не проявляв до неї сексуального потягу та вона навіть підозрювала його у зраді, оскільки одного разу бачила нього на штанах в районі паху біли плями біологічного походження.
		Вважає, що ОСОБА_7 зловживав спиртними напоями, зокрема міг вжити спиртне на роботі, не вийти на роботу після вживання великої кількості спиртного напередодні. 
		26 березня 2020 року донька ОСОБА_16 розповіла про наявність у них з «папою» секрету про який повинен розказати він особисто. На її запитання ОСОБА_7 розповів, що перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння приставав до Лінди та цілував їй інтимні органи. Вказаний випадок був один раз.
		Однак ОСОБА_15 сказала, що таки випадки були не один раз та продовжувалось на протязі 3-х років. Вітчим неодноразово домагався ОСОБА_15 , коли її мати була на роботі та намагався це робити в спальні. Зокрема намагався ввести свій статевий член до її заднього проходу, заставляв брати член до роту та навіть інколи кінчав їй у рота. При цьому він примушував її робити це підвищуючи голос та висловлюючись нецензурною лайкою. 
		26 березня 2020 вона забрала дітей та на три дні з ними переїхала до свекрові (матері обвинуваченого), оскільки в ці дні працювала. Потім вони тимчасово переїхали до її племінниці в присутності якої ОСОБА_15 розповіла про обставини насильства відносно неї з боку ОСОБА_7 .. 
		За порадою племінниці 30 чи 31 березня 2020 року вона разом з ОСОБА_15 прийшли до поліції та вона подала відповідну заяву відносно ОСОБА_7 . Після цього жінка слідчий в присутності психолога та матері провела допит ОСОБА_15 . Під час допиту ОСОБА_15 відповідала на питання слідчого своєю дитячою мовою матері на вухо, та, в свою чергу, озвучувала відповіді, а слідчий вносила до протоколу відомості юридично-діловою мовою, без зміну їх змісту. Наприклад донька казала пісюн, а слідчий писав статевий орган. 
		При цьому ОСОБА_15 повідомила їй, що вела щоденник в який записала дати всіх насильницьких дій відносно неї з боку ОСОБА_7 . Перед допитом донька виписала всі дати на окремий аркуш, а щоденних в подальшому знищила. При допиті записами донька не користувалась, а скоріш за все запам`ятала всі дати, що були у щоденнику.
		Щоденник чи аркуш паперу з відповідними датами слідчому вони не показували, про них не розповідали, а отже слідчим вони не вилучались.
		Донька в школі навчалась добре, мала довірчі стосунки з матір`ю та розповідала їй про обставини свого життя. Однак, про обставини сексуального насильства ОСОБА_15 ні їй, ні подругам не розповідала. При цьому вказала на відсутність випадків коли б Лінда казала їй неправду. Лінда неодноразова залишалась доглядати за молодшими дітьми, в зв`язку чим не відвідувала школу. При цьому ОСОБА_15 не любила коли вдома залишався вітчим та коли він був в стані сп`яніння. 
		Відповідаючи на запитання учасників справи та головуючого ОСОБА_10 не змогла належно пояснити чому отримавши від доньки інформацію про сексуальні дії з боку ОСОБА_7 , вона не повідомила про вказаний факт поліцію відразу, а звернулась до неї лише через декілька днів. 
		Зокрема вона вказала, що побоювалась, що довідавшись про вказану подію соціальні служби можуть відібрати у неї дітей, однак разом з тим вказала, що претензій з боку служб у справах дітей до їх родини до цього ніколи було. Чому вона дійшла такого висновку обґрунтувати не змогла. Вказала, що аналогічні факти сексуального насильства у відношенні малолітніх дівчат раніше мали місце в класі Лінди і у матерів цих дівчат соціальні служби намагались відібрати дітей. Разом з тим вона повідомила суд, що про дані факти вона дізналась вже пізніше після свого звернення до поліції, а отже суд вважає, що вказані обставини жодним чином не могли вплинути на її рішення почекати зі зверненням до поліції декілька днів. 
		Крім того вона вказала суду, що своєчасно не звернулась до поліції, оскільки переживала за ОСОБА_7 , який міг накласти на себе руки коли з`ясується правда. Дані доводи суд вважає також недостатньо переконливими 
		Також несвоєчасність свого звернення до поліції вона обґрунтувала тим, що три дні після 26 березня 2020 вона була занята на роботі та в цей час паралельно займалась пошуком житла для того щоб переїхати з дітьми від ОСОБА_7 . 
		Заявлений в інтересах доньки цивільний позов ОСОБА_10 підтримала в повному обсязі з зазначених у ньому підстав. Вказала, що батьки обвинуваченого замість виплати грошових коштів за цивільним позовом пропонували їй будинок в с. Рябушки Лебединського району в якому вона наразі проживає разом з донькою, але вона не погодилась на даний варіант, оскілки бажає в майбутньому проживати в місті. 
		Допитана судом в присутності законного представника, представника та психолога малолітня потерпіла ОСОБА_11 пояснила суду, що вона разом з братом ОСОБА_13 , сестрою ОСОБА_12 , матір`ю та співмешканцем матері (вітчимом) ОСОБА_7 декілька років проживали однією сім`єю за різними адресами на території м. Лебедин та його району.
		Під час проживання в с. Рябушки Лебединського району, коли матір знаходилась у лікарні та народжувала ОСОБА_13 (народився 14.11.2016, т.2 а.с.161) вітчим ОСОБА_7 приставав до неї, зокрема вказав їй піти до спальні та лягти в ліжко де запропонував «гратися», вказавши, що це буде їх секрет. Після цього запропонував, щоб вона взяла до рота його статевий орган. Зняв штани та рухав своїх статевим органом у її роті близько 30 хв. Вона не розуміла, що відбувається. Коли повернулась матір, вона не розповідала їй про даний випадок, оскільки вітчим просив не розповідати про це та казав, що це буде їх секретом. Також в цей день він гладив її по інтимним місцям. З її слів це був перший такий випадок, раніше ніяких аналогічних дій вітчим відносно неї не вчиняв. 
		Також пояснила суду, що мав місце достатньо тривалий період (декілька місяців) коли мати посварилась з ОСОБА_7 та вони проживали окремо. В цей час мати зустрічалось з чоловіком на ім`я « ОСОБА_17 ». Потім вона знов повернулась до ОСОБА_7 та вони через деякий час переїхали проживати в АДРЕСА_3 . Разом з ними за цією адресою також проживала власниця даного житла, також їх часто навідували племінниця матері зі своїм чоловіком.
		Коли вони проживали сім`єю за адресою АДРЕСА_3 , мати ходила на роботу та лишала дітей на вітчима. Останній пропонував Лінді знову робити вищеназвані нею речі, а коли вона відмовлялась то нецензурно кричав на неї, одного разу він дав їй подзатильника за відмову. Декілька разів коли вона залишалась з вітчимом на одинці від змушував її брати свій статевий орган до роту, через це вона навіть інколи запізнювалась на уроки. 
		Коли вони переїхали проживати на вул. Волі в м. Лебедин вітчим ліг з Ліндою поряд на дивані, вкрив їх одіялом, зняв штани та почав засовувати свій статевий орган їй в попу. Коли вона через біль відмовилась він нецензурно на неї накричав. 
		Коли вони проживали по АДРЕСА_5 вітчим знову вчиняв аналогічні дії. За весь час було більше 10 таких фактів. При цьому, коли мати ходила на базар батько чіплявся до Лінди приблизно в обідній час, коли мати ходила на роботу на 7 ранку, то батько чіплявся до Лінди в ранковий час до того, як піти на роботу. Через це вона декілька разів запізнювалась на перший урок в школі. 
		Останній такий випадок сексуального насилля з боку вітчима мав місце приблизно в двадцятих числах березня 2020 року, приблизно за 2 днів до того як вона все розповіла матері.
		Десь 26 березня 2020 року вона ввечері розповіла матері, що в них з «татом» є маленький секрет про який повинен розповісти саме він. На запитання матері, вітчим сказав, що був лише єдиний випадок коли він лише приставав до Лінди по п`яні. 
		На наступний день мати забрала дітей та на декілька днів переїхала з ними до матері ОСОБА_7 . Пізніше, поспілкувавшись між собою ОСОБА_15 розповіла матері всю правду та вони вирішили звернутись до поліції. 
		В поліції її допитувала жінка слідчий в присутності матері. Лінда називала речі які відбувались своєю мовою, а слідчий записувала за нею у протокол. 
		Лінда вказала, що вела щоденник в якій записувала всі обставини названих нею подій. Перед тим як йти до поліції, вона виписала всі дати та обставини на аркуш паперу, яким користувалась при допиті. Однак слідчому даний аркуш не показувала та для огляду не надавала. Також пояснила, що цей щоденник вона нікому з дорослих не показувала та невдовзі після допиту в поліції викинула його. 
		При цьому не змогла пояснити, чому не взяла на допит сам щоденник, посилаючись на те, що нібито там зберігались її секрети. Також не змогла пояснити, що саме спонукало її саме перед зверненням до поліції виписати на аркуш паперу дати вчинення відносно неї дій сексуального характеру з боку ОСОБА_7 . 
		Вказала, що події які трапились з нею були для неї нервовим потрясінням. На даний час психологічного стресу вона не відчуває 
		ОСОБА_18 силу віку малолітньої потерпілої, як на час розгляду справи, так і на час досліджуваних судом подій, спливу значного періоду часу з моменту даних подій надані суду малолітньою ОСОБА_11 показання суд оцінює в сукупності зі показаннями, зафіксованим в протоколі її допиту від 31.03.2020, а також результатами судово-психіатричної експертизи відносно неї. 
		Допитана судом свідок ОСОБА_19 пояснила суду, що з 2 по 4 клас була класним керівником Галицької Лінди. Останню вона характеризує, як добру, спокійну та відповідальну дівчину. Вважає, що ОСОБА_15 не схильна до фантазування чи обмовлення інших осіб. 
		Про обставини події між ОСОБА_7 та ОСОБА_11 довідалась з повідомлення поліції, а в подальшому від матері ОСОБА_15 . Була присутня під час допиту слідчим та вважає, що потерпіла надавала правдиві свідчення. 
		Лінда мала багато другів в класі, про негаразди в сім`ї вона не розповідала. Помічала що ОСОБА_15 не дуже хотіла повертись додому зі шкоди та пояснювала, що якщо її мати на роботі, то Лінді прийдеться готувати їсти та прибирати. Також свідок знає, що на Лінду часто покладали обов`язки догляду за молодшими дітьми. 
		На сексуальні теми свідок з нею не спілкувалась. Після Нового (2020) року навчання відбувалось дистанційно. Якихось змін в поведінці Лінди вона не помічала. 
		Допитана свідок ОСОБА_20 пояснила, що є керівником Лебединського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 1. В квітні 2020 року від органу поліції вона довідалась про подію, а саме сексуальне насильство над дитиною - ОСОБА_11 . Участі в слідчих діях вона не приймала. Працівники поліції просили направити до них класного керівника Лінди та психолого для проведення слідчих дій. 
		Лінду охарактеризувала як спокійну, врівноважену, доброзичливу дитину. Негативних проявів поведінки за нею не спостерігалось. Дівчинку спочатку до школи водив «вітчим», а потім вона приходила сама. Зі слів класного керівника дитина спізнювалась на уроки. Також вона помічала, що дитина останнім часом не хотіла йти додому зі школи після закінчення занять. 
		ОСОБА_7 свідок знала давно, оскільки він був учнем ПТУ в якому вона викладала. Нічого поганого про останнього вона сказати не може. 
		Свідок ОСОБА_21 пояснив суду що разом працював з ОСОБА_7 в продуктовому магазині «Посад». Свідок працював вантажником, а ОСОБА_7  комірником. Разом попрацювали близько 8 місяців. Відносини між ними були нормальними робочими. Вадима він охарактеризував позитивно. Комірник працював з 09 години ранку та працював близько 12 годин. 
		Жінка ОСОБА_22 також працювала в даному магазинці продавцем. Її графік роботи не співпадав з графіком чоловіка. Так, на роботу вона приходила на 07 год. ранку. 
		Свідок ОСОБА_23 пояснила, що працювала керуючою магазину «Пасад» ТОВ «Реван». В даному магазин станом на 2020 рік працювали ОСОБА_24 комірником та ОСОБА_25  подавцем. ОСОБА_26 працював з 07-00 год. до 19-00 год. або з 09-00 год. до 21-00 год. Це залежало від необхідності прийняття машини з товарам з м. Харкова. ОСОБА_14 працювала з 07-00 год. до 17-00 год. 
		З їх родиною вона близьких стосунків не підтримувала, знала, що у них в родині 3 дітей.
		ОСОБА_7 вона охарактеризувала по роботі в цілому задовільно. Ніяких сексуальних відхилень в його поведінці вона не помічала. 
		Від охорони вона довідалась, що ОСОБА_27 затримали на робочому місці. В подальшому вона дізналась за який саме злочин його затримала. 
		Крім вищевказаних показань малолітньої потерпілої та свідків стороною обвинувачення на підтвердження вини ОСОБА_7  суду надано наступні письмові докази, які досліджені та оцінені судом в сукупності з іншими доказами:
		- Протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 31.03.2020 (11-05 год.) від ОСОБА_10 в якій вона просить притягнути до кримінальної відповідальності її співмешканця ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який займався розбещенням її малолітньої доньки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.2 а.с 130).
		- Протокол огляду місця події від 31.03.2020 з додатками у вигляді фототаблиць. Під час даної слідчої дії оглянуто домогосподарство по АДРЕСА_5 , зокрема обстановка в середині будівлі. З місця події вилучено: з приміщення кухні - чоловічі спортивні штани темного кольору, чоловіча спортивна кофта чорного кольору, з дитячої кімнати - дитяча в`язана кофтинка бордового кольору, дитячі махрові штани в смужку, чоловіча футболка сірого кольору з комірцем, зі спальної кімнати - двоспальна підковдра салатового кольору із зображенням квітів, двоспальне простирадло салатового кольору із зображенням квітів (т.2 а.с. 133-151).
		- Копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 щодо ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками якої вказані: ОСОБА_28 та ОСОБА_10 (т.2 а.с. 159).
		- Копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 щодо ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками якої вказані: ОСОБА_30 та ОСОБА_10 (т.2 а.с. 160).
		- Копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 щодо ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками якого вказані: ОСОБА_30 та ОСОБА_10 (т.2 а.с. 161).
		- Матеріали, які характеризують ОСОБА_10 згідно яких вона не перебуває на обліку лікаря нарколога та психіатра, позитивно характеризується по місцю роботи в ТОВ «РЕВАН» та по місцю проживання (т.2 а.с. 167-170). 
		- Матеріали, які характеризують малолітню потерпілу ОСОБА_11 згідно яких вона не перебуває на обліку лікаря нарколога та психіатра, позитивно характеризується по місцю проживання та навчання. Зокрема згідно шкільної характеристики Лебединської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 ОСОБА_11 характеризується, як дисциплінована, старанна та чемна учениця. Підтримує товариські стосунки з однокласниками, час від часу сором`язлива, є спокійною та позитивною. Відхилень в поведінці не спостерігалось (т.2 а.с 171-177).
		- Протокол отримання зразків крові та слини для проведення експертизи від підозрюваного ОСОБА_7 від 03.04.2020 (т.2 а.с. 178-180).
		- Протокол отримання зразків крові та слини для проведення експертизи від потерпілої ОСОБА_11 від 08.04.2020 (т.2 а.с. 181-183).
		- Висновок судово-медичної експертизи № 53 від 06 квітня 2020 року згідно якої у малолітньої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з урахуванням обставин випадку, даних медичної документації, огляду лікаря-гінеколога тілесних ушкоджень, в том числі в ділянці статевих органів не виявлено. 
		З огляду на відсутність тілесних ушкоджень (відсутності порушень дівочої перетинки) можна зробити висновок, що вчинення з нею насильницьких статевих зносин природнім способом не було. 
		Судово-медичних даних, що вказували б про вчинення з малолітньою ОСОБА_11 насильницьких статевих зносин неприроднім способом, не мається на момент огляду (т.2 а.с. 187).
		- Висновок судово-психіатричної експертизи № 19 від 21.04.2020 згідно якого ОСОБА_11 з урахуванням рівня її інтелектуально-мнестичного розвитку могла правильно сприймати зовнішню (фактичну сторону обставин досліджуваних подій, які мають значення у справі та може давати про них відповідні покази (без розуміння їх внутрішнього змісту, їх морально-етичних, соціальних та правових наслідків). З урахуванням недостатнього розвитку логічної довготривалої пам`яті та інтелектуальних здібностей не може відтворити точну хронологію та послідовність подій. 
		ОСОБА_11 з урахуванням рівня її інтелектальноно-мнестичного, емоційновольового та особистістного розвитку не могла розуміти характер та значення скоюваних з нею дій. А отже, і можливість до активної протидії в даній ситуації була обмежена. Тому ОСОБА_11 не могла здійснювати активний, повноцінний опір, а діяла в межах ресурсів власної особистості (намагання відмовитися, уникнути контактів).
		У ОСОБА_11 не виявлено підвищеної схильності до фантазування (т.2 а.с. 194-205).
		Незважаючи на висновки експертизи про відсутність у ОСОБА_11 підвищеної схильності до фантазування, а також на показання педагога ОСОБА_19 про те, що повідомлені під час допиту інтимі речі ОСОБА_15 сама придумати не могла, суд вважає, що це безумовно не свідчить про те, що вказаного «досвіду» малолітня потерпіла набула саме з обвинуваченим, а не, наприклад, з відеофільмів, соціальних мереж чи розмов з іншими дітьми чи дорослими. 
		- Висновок судово-психіатричної експертизи № 10 від 13.04.2020 згідно якого ОСОБА_7  на момент вчинення злочинів та на даний час будь-якими психічними захворюваннями не страждав та не страждає, не виявляв ознак якого-небудь тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, міг та може усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т.2 а.с.235). 
		- Висновок судово-медичної імунологічної експертизи № 313 від 13.04.2020 згідно якої кров ОСОБА_7 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В та супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВО. Він відноситься до категорії невидільників (se), що встановлено дослідженням зразка його слини (т.2 а.с. 217-219). 
		- Висновок судово-медичної імунологічної експертизи № 312 від 13.04.2020 згідно якої кров ОСОБА_11  належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В а супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВО. Вона є видільником (Se) властивих їй групових антигенів А та Н, що встановлено дослідженням зразка її слини (т.2 а.с. 221-223). 
		- Висновок судово-медичної імунологічної експертизи № 314 від 07 травня 2020 року згідно якого в об`єктах №№ 1-11 наданого на дослідження дитячого джемпера (в постанові слідчого дитяча кофта), що належить потерпілій ОСОБА_11 , сперматозоїди не знайдено (т.2 а.с.225-226).
		- Висновок судово-медичної імунологічної експертизи № 315 від 07 травня 2020 року згідно якого в об`єктах №№ 1-13 наданих на дослідження дитячих штанах, що належать потерпілій ОСОБА_11 сперматозоїди не знайдено (т.2 а.с.228-229);
		- Висновок судово-медичної імунологічної експертизи № 317 від 06 травня 2020 року згідно якого в об`єкті № 1 на фуфайці (футболці), що належить ОСОБА_7 та надана на дослідження сперматозоїди не знайдено, знайдено слину. В об`єктах №№ 2-5 на цій фуфайці (футболці) сперматозоїди не знайдено, присутності слини не встановлено (т.2 а.с. 231-232). 
		- Висновок судово-медичної імунологічної експертизи № 318 від 08 травня 2020 року згідно якого в об`єктах №№ 1,8 на спортивних штанах, які належать ОСОБА_7 сперматозоїди не знайдено, встановлено слину (т.2 а.с. 234-236). 
		- Висновок судово-медичної імунологічної експертизи № 316 від 07 травня 2020 року згідно якого в об`єктах №№ 3,4,6 на светрі (в постанові слідчого спортивна кофта) підозрюваного ОСОБА_7 , який був вилучений під час огляду місці події 31.03.2020 в будинку по АДРЕСА_5 сперматозоїди не знайдено, знайдено слину. В об`єктах №№ 1, 2, 5, 7-11 на цьому ж светрі сперматозоїдів не знайдено, присутність слини не встановлено (т.2 а.с. 238-240). 
		- Висновок судово-медичної імунологічної експертизи № 319 від 08 травня 2020 року згідно якого на об`єктах №№ 1,2 на підодіяльнику, вилученому в ході огляду місця події знайдено слину, яка може походити від особи (осіб) з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В та супутнім антигеном Н, у тому числі і від потерпілої ОСОБА_11 (т.2 а.с.242-244). 
		- Висновок судово-медичної імунологічної експертизи № 320 від 08 травня 2020 року згідно якого на об`єктах №№ 1,2 на простирадлі (слідчим вказано як «простиня»), знайдено слину, яка може походити від особи (осіб) з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В та супутнім антигеном Н, у тому числі і від потерпілої ОСОБА_11 (т.2 а.с.246-248). 
		Згідно з ч.2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
		Відповідно до п.п. 1-2 ч.1 ст. 91 КПК України поміж іншого у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:
		- подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
		- винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
		Згідно з ч.2 вказаної статті доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
		Частиною 1 ст. 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
		Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом (ч.2 ст. 93 КПК України). 
		Оцінивши надані стороною обвинувачення докази, в тому числі показання обвинуваченого, потерплої та свідків, суд приходить до висновку про відсутність належних та достатніх доказів, які б підтверджували факти вчинення інкримінованих обвинуваченому 16 епізодів кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості і причетність обвинуваченого до їх вчинення.
		При цьому суд вважає, що фактично в основу висунутого ОСОБА_7  обвинувачення у вчиненні ним 16 кримінальних правопорушень сексуального характеру відносно малолітньої ОСОБА_11 були покладені його первинні показання на стадії досудового розслідування від яких він відмовився в судому засіданні, заявивши про те, що вони були надані ним під моральним тиском з боку працівників поліції.
		Про вказане окрім показань самого обвинуваченого в суді свідчать дані реєстру матеріалів досудового розслідування, рапорти слідчого та витяги з ЄРДР та постанови по об`єднання матеріалів кримінального провадження з яких вбачається, що саме в день допиту підозрюваного ОСОБА_7 08.04.2020 були зареєстровані кримінальні провадження № 12020200090000125 та 12020200090000126, які в подальшому об`єднані з первинним кримінальним провадженням, а дії підозрюваного кваліфіковані за ч.2 ст. 156, ч. 2 ст. 152, ч.6 ст. 152 КК України (т.2 а.с. 109-133). 
		При цьому попри вимоги принципів законності та публічності кримінального процесу, а також обов`язку доказування винуватості особи поза розумним сумнівом, надані ОСОБА_7 на стадії досудового розслідування показання не були перевірені слідчим та прокурором за допомогою інших слідчих дій, зокрема експертних досліджень, слідчих експериментів з підозрюваним (на той час), малолітньою потерпілою та свідком ОСОБА_10 , проведенням додаткових та одночасних допитів вказаних учасників (крім виключення передбаченого абз. 4 ч.9 ст. 224 КПК) з огляду на суттєві розбіжності в показанням обвинуваченого з одного боку та потерпілої і свідка ОСОБА_10 з іншого боку. 
		Суд вважає, що досудове розслідування у кримінальному проваджені проведено вкрай поверхово, однобоко та швидкоплинно в наслідок чого через непроведення необхідного комплексу слідчих дій не досягнуті його завдання та не усунуті явні протиріччя між висунутим обвинуваченням і показаннями малолітньої потерпілої, як безпосереднім учасником описаних в обвинуваченні подій. 
		Так, з реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що досудове розслідування з моменту внесення відомостей до ЄРДР до моменту затвердження обвинувального акту та вручення його стороні захисту тривало 44 дні, з 31.03.2020 по 13.05.2020. На думку суду цей строк є вкрай замалим для проведення належного та повноцінного розслідування 16 латентних кримінальних правопорушень сексуального характеру, вчинених протягом періоду, що складає майже 4 роки у різних місцях та у різний спосіб. 
		Проаналізувавши показання малолітньої потерпілої ОСОБА_11 , надані нею в суді судом встановлено, що вони є повністю ідентичними показанням, які були надані нею при допиті слідчим 31.03.2020 (т. 1 а.с. 155-157). 
		При цьому потерпіла, як під час допиту в суді, так і під час допиту на досудовому розслідування змогла послатись лише на два терміни вчинення відносно неї сексуального насильства з боку ОСОБА_7 , а саме на перший та останній епізоди та вказала, що інші випадки, яких було не менше 10, мали місце в проміжку між ними, без конкретизування місця, дати та часу їх вчинення. 
		Так, потерпіла вказала, що перший випадок сексуального насильства відносно неї з боку ОСОБА_7 шляхом орального проникнення його статевого члена до її рота мав місце коли матір народжувала брата ОСОБА_13 та через це була декілька днів відсутня вдома. При цьому потерпіла з впевненістю стверджувала, що даний випадок був першим та до цього жодних дій сексуального характеру ОСОБА_7 щодо неї не здійснював.
		Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_32 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , а отже описувані потерпілою події повинні були мати місце в середині листопада 2016 року. 
		Разом з тим, ОСОБА_7 обвинувачується у вчинені трьох епізодів розбещення малолітньої ОСОБА_11 , що мали місце в травні, в серпні та у вересні 2016 року, що прямо суперечить показанням потерпілої ОСОБА_11 наданим нею, як в суді, так і на стадії досудового розслідування, як щодо початку сексуального насильства відносно неї з боку обвинуваченого  середина листопада 2016 року, так і щодо його конкретних обставин. 
		Так, при допитах на досудовому розслідуванні та в суді потерпіла вказувала, що перший випадок сексуальних дій щодо неї з боку ОСОБА_7 відразу мав насильницький характер у вигляді орального проникнення статевого члена обвинуваченого в її тіло, а ОСОБА_7 в свою чергу чомусь обвинувачується у вчиненні відносно неї в 2016 році лише трьох епізодів розбещення. 
		Незважаючи на явні суттєві розбіжності між показаннями малолітньої потерпілої та обставинами кримінального правопорушення, викладеними в обвинувальному акті, вони слідчим шляхом усунуті не були, зокрема не були проведені повторні чи додаткові допити потерпілої, слідчі експерименти з нею, її показання не підкріплені або спростовані іншими доказами. 
		Суд критично відноситься до наданих в судовому засіданні показань потерпілої малолітньої ОСОБА_11 та її матері ОСОБА_10 про те, що ОСОБА_15 вела щоденник в який поміж іншого записувала всі факти вчинення відносно неї насильницьких дій з боку вітчима, а перед допитом в поліції випасала всі дати вказаних подій на аркуш паперу, завчила їх та розповіла слідчому на допиті. При цьому сам щоденник та вищевказаний аркуш паперу в подальшому вона знищила (з незрозумілих суду причин) та про їх існування слідчому не повідомляла. 
		Разом з тим, при досліджені протоколу допиту неповнолітньої потерпілої від 31.03.2020 судом встановлено, що в її показаннях відсутні посилання на конкретні дати та час більшості інкримінованих ОСОБА_7 епізодів, крім початку та закінчення вчинення вказаних дій з боку вітчима (початок - народження брата ОСОБА_13 , закінчення - двадцяти числа березня 2020 року), а показання надані нею в цілому в загальних рисах без дотримання хронології подій. Таким чином, версія потерпілої сторони про використання ОСОБА_15 під час її допиту слідчим даних із її щоденника суперечить змісту відповідного протокол допиту в якому такі данні попросту не відображені. 
		При цьому про те, що ОСОБА_15 вела щоденник не вказали, а ні обвинувачений, а ні свідки з числа педагогічних працівників її навчального закладу. Про його існування під час досудового розслідування, а ні ОСОБА_15 , а ні її мати не повідомляли органи досудового розслідування. Також про ведення щоденника ОСОБА_15 не повідомляла і експертів при проведенні відносно неї судово-психіатричної експертизи. Разом з тим з дослідницької частини експертного висновку встановлено, що експертами були налагоджені з неї довірливі стосунки та ОСОБА_15 досить охоче розповідала їм про обставини свого життя. 
		Враховуючи вищевикладене, суд вважає, версію неповнолітньої потерпілої та їх матері про існування щоденника із записами щодо насильницьких дій з боку ОСОБА_7 надуманою та також, що виникла вже на стадії судового розгляду з метою надання більшої достовірності показанням потерпілої в суді.
		Суттєвим на думку суд є й той факт, що під час допиту слідчим останній записував показання малолітньої потерпілої зі слів її матері, до того ж не дослівно мовою самої потерпілої, а викладав їх юридично-діловою мовою, вживаючи юридичні та медичні поняття, які дитина не могла знати в силу свого віку та стану розвитку, що не виключає спотворення первинного змісту даних показань в частині певних обставин, значимих для подальшого розслідування подій. 
		Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що показання малолітньої ОСОБА_11 щодо обставин інкримінованих ОСОБА_7 подій не можна вважати повністю достовірним та достатнім доказом винуватості ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні, а отже вони невідмінно повинні бути підкріплені іншими доказами. 
		Разом з тим стороною обвинувачення в розпорядження суду таких доказів надано не було.
		Так, показання свідка ОСОБА_10 щодо обставин вчинення злочинів сексуального характеру з боку ОСОБА_7 по відношенню до її доньки ОСОБА_11 отримані нею зі слів останньої, а отже мають виключно похідний характер. При цьому сама ОСОБА_10 переважно позитивно відзивалась про колишнього співмешканця та вказала, що не помічала за ним сексуального потягу до Лінди. Так само не помічала вона й змін в поведінці самої Лінди. 
		Допитані судом класний керівник та директор навчального закладу в якому навчалась потерпла, а також колеги по роботі ОСОБА_7 та ОСОБА_10  також не повідомили суду жодної інформації, яка б викривала ОСОБА_7 у вчиненні протиправних дій відносно падчерки чи наявності у нього певних сексуальних розладів. 
		При цьому суд звертає увагу на те, що при судово-медичній експертизі потерпілої ОСОБА_11 (висновок № 53 від 06 квітня 2020 року) відсутні ознаки вчинення з нею статевих зносин природнім чи неприроднім способом. 
		При проведенні судово-медичних імунологічних експертиз на одязі потерпілої ОСОБА_11 , в якому вона згідно своїх показань перебувала під час останнього сексуального контакту з ОСОБА_33 (дитячі джемпер та штани) сперматозоїдів не знайдено (висновки № 314 та 315 від 07.05.2020). 
		Так, при проведенні судових імунологічних експертиз на футболці, спортивних штанах та спортивній кофті обвинуваченого ОСОБА_7 дійсно було виявлено слину, однак її походження від певної особи експертним шляхом не перевірено. 
		Незважаючи на те, що у постановах про призначення даних експертиз слідчий вказував на необхідність максимально зберегти об`єкт для подальшого ДНК дослідження  такі експертизи не були призначені та проведені на стадії досудового розслідування. Їх проведення не ініціювалось стороною обвинувачення перед судом й на стадії судового розгляду. 
		Під час проведення судово-медичних імунологічних експертиз підодіяльника та простирадла (в постанові слідчого простиня), які були вилучені під час огляду місці події 31.03.2020 в будинку по АДРЕСА_5 було виявлено слину, яка може походити від особи (осіб) з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В та супутнім антигеном Н, у тому числі і від потерпілої ОСОБА_11 . 
		Разом з тим жодним шляхом не перевірялась (не виключалась) можливість походження даної слини від співмешканки ОСОБА_7  ОСОБА_10 (матері потерпілої) з якою останній підтримував сексуальні стосунки та спав в одному ліжку. Так, з матеріалів справи не вбачається, що під час досудового розслідування взагалі отримувались зразки крові та іншої біологічної речовини від ОСОБА_10 . 
		Крім того сама малолітня потерпіла повідомила, що неодноразово спала та лежала в ліжку батьків в тому числі разом з матір`ю та вітчимом, а тому навіть наявність на вказаній постільній білизні її слини ще не свідчить про те, що походження цієї слини має певний сексуальний характер. 
		При цьому слідчим питання щодо можливого походження слини на постільній білизни від самого ОСОБА_7 , експерту не ставилось, а отже ним й не розглядалось (т.2 а.с. 241, 245). 
		Факти того, що ОСОБА_7 в силу розбіжностей графіку його роботи з графіком роботи співмешканки на деякий час вранці залишався разом з Ліндою, а також факти запізнень Лінди на зайняття та її небажання час від часу йти додому після занять у школі не викривають ОСОБА_7 у вчинені статевих злочинів, а є лише джерелом припущень для органу обвинувачення. 
		Разом з тим, як сама малолітня потерпіла ОСОБА_11 , так і свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 повідомляли суд, що на Лінду покладалось значне коло домашніх побутових обов`язків, в тому числі обов`язки догляду за меншими дітьми, через, що вона могла запізнитись до школи або взагалі не піти до неї, а також не мала особливого бажання повертатись додому після занять. 
		Поміж оцінки наданих стороною обвинувачення доказів, суд вважає необхідним надати належну правову оцінку обставинам затримання ОСОБА_7 31.03.2020 (т.4 а.с.13).
		Частинами 1-2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
		У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом.
		Частиною 5 ст. 12 КПК України передбачено, що затримання особи, взяття її під варту або обмеження в праві на вільне пересування в інший спосіб під час кримінального провадження, здійснене за відсутності підстав або з порушенням порядку, передбаченого цим Кодексом, тягне за собою відповідальність, установлену законом.
		Відповідно до ч.2 ст. 176 КПК тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
		Частиною 1 ст. 208 КПК України визначено вичерпний перелік випадків за наявності яких уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі.
		На момент затримання ОСОБА_7 31.03.2020 до вказаного переліку належали наступні випадки:
		1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;
		2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин;
		3) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України.
		З матеріалів кримінального провадження вбачається, що інкриміновані ОСОБА_7 кримінальні правопорушення не віднесені до підслідності Національного антикорупційного бюро України. Його затримання здійснено 31.03.2020 тобто через 5 днів після того, як з показань малолітньої потерпілої ОСОБА_11 було вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення щодо неї (26.03.2020). Отже у даному випадку ОСОБА_7 не був застигнутий чи виявлений під час вчинення злочину або замаху на його вчинення, а також безпосередньо після вчинення злочину. 
		За таких обставин, суд вважає, що для затримання ОСОБА_7 через декілька днів після ймовірного вчинення ним статевого злочину не було жодних передбачених ст. 208 КПК України підстав.
		Про це свідчать й дії та процесуальне рішення слідчого, який не знайшовши передбачених ст. 208 КПК України підстав для затримання ОСОБА_7 , у протоколі його затримання за підозрою у вчиненні злочину від 31.03.2020 в якості підстави затримання послався не на норму національного законодавства - КПК України, а на п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист людини і основоположних свобод, за яким передбачається законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення, або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
		На думку суду посилання слідчим виключно на вищевказане положення Європейської Конвенції при прийнятті рішення про затримання ОСОБА_7 , тобто при обмеженні його конституційних прав, без зазначення передбачених КПК України підстав для цього, є грубим порушенням, як самої ст. 5 Європейської конвенції, якою визначено, що позбавлення свободи відбувається відповідно до процедури встановленої законом, так і положень ст. 29 Конституції України та ст.ст. 12,176, 208 КПК України якими прямо передбачено, що затримання повинно відбуватись виключно з підстав та у порядку визначеному КПК України. 
		Підсумовуючи викладене, суд вважає затримання ОСОБА_7 за підозрою у вчинені злочину 31.03.2020 таким, що не ґрунтується на вимогах закону. 
		На думку суду затримання ОСОБА_7 слідчими органами без наявності для того законних підстав та процесуальної необхідності свідчить саме на користь доводів обвинуваченого по те, що зізнавальні показання щодо вчинення ним 16 злочинів сексуального характеру були надані ним під тиском працівників поліції відразу після затримання. 
		На користь доводів обвинуваченого про те, що його було обмовлено за ініціативою його співмешканки ОСОБА_10 на думку суду може яскраво свідчити поведінка самої ОСОБА_10 , яка дізнавшись (з її сів) 26 березня 2020 року про вчинення її співмешканцем протиправних дій сексуального характеру відносно її доньки, як мати та громадянин, не вжила невідкладних заходів для повідомлення про вказаний факт органів національної поліції та служб у справах дітей та збереження слідів ймовірного злочину, а декілька днів дочікувалась сприятливих обстави та з відповідною заявою звернулась до поліції лише 31 березня 2020 року, обґрунтувавши це перебуванням на роботі та пошуками іншого житла. 
		На думку суду ці побутові складності є явно не співмірними з обов`язком матері дитини здійснити її захист від можливого сексуального насильства, негайно звернувшись із заявою (письмовою, усною чи телефонною) до правоохоронних органів за для належного фіксування та збереження слідів ймовірного кримінального правопорушення та недопущення продовження протиправної поведінки щодо дитини з боку її кривдника. 
		Те, що через 5 днів (31.03.2020) після дати вчинення останнього епізоду ймовірного злочину (26.03.2020) працівниками поліції безперешкодно було вилучено одяг потерпілої, одяг підозрюваного та постільна білизна без будь-яких ознак знищення або приховування на них можливих біологічних слідів ймовірних статевих злочинів (замочування у воді, прання, використання хімічних речових) також свідчить на користь версії ОСОБА_7 про його невинуватість, оскільки останній, маючи цілком достатньо часу, не вдавався до жодних дій щодо знищення/приховування можливих речових доказів, чи наявних на них слідів. 
		Крім цього, суд також звертає увагу на те, що ОСОБА_7 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Доказів того, що він перебуває на відповідних оперативно-профілактичних обліках правоохоронних органів, як особа схильна/причетна до вчинення кримінальних або адміністративних правопорушень, в тому числі на сексуальному ґрунті, суду не надавалось (т.3 а.с. 33-46). 
		Відповідно до частини 2 статті 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване кримінальне правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у його вчиненні.
		Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
		Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
		Крім того, законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.
		Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли винуватість обвинуваченого доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій обов`язок, передбачений статтею 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		Врахувавши все вищевикладене, проаналізувавши та оцінивши наявні в його розпорядженні докази, суд приходить до висновку про недоведеність поза розумним сумнівом вчинення ОСОБА_7 жодного з 16-ти інкримінованих йому епізодів кримінальних правопорушень, а тому останній підлягає виправданню на підставі п.1 ч.1 ст. 373 КПК України.
		В зв`язку з повним виправдання обвинуваченого він підлягає звільненню з під варти на підставі ст. 377 КПК України 
		Зважаючи на виправдання обвинуваченого всі судові витрати у кримінальному упровадженні суд відносить на рахунок держави, а цивільний позов потерпілої про стягнення моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням залишає без розгляду.
		Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України, а саме вважає необхідним знищити речові докази, які не мають цінності, інші речі повернути особам, у яких їх було вилучено. 
		З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_7 - визнати невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156, ч. 4 ст. 152, ч. 6 ст. 152 КК України та виправдати через недоведеність вчинення кримінальних правопорушень в яких він обвинувачується. 
		ОСОБА_7 звільнити з під варти негайно. 
		Роз`яснити ОСОБА_7 право на поновлення в його правах, обмежених під час кримінального провадження у порядок та спосіб, визначений Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові, незаконними діями органів, що здійснюють оперативно  розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
		Цивільний позов адвоката ОСОБА_34 в інтересах малолітньої ОСОБА_11 до ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням  залишити без розгляду.
		Спортивні штани темного кольору, спортивну кофту чорного кольору, чоловічу футболку сірого кольору повернути ОСОБА_7 .
		Дитячу в`язану кофту бордового кольору, дитячі махрові штани в смужку, підодіяльник салатового кольору, простирадло салатового кольору  повернути ОСОБА_10 . 
		Зразки біологічних речовин  знищити. 
		Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Шишацький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.
		Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
		 
		Головуючий суддя ОСОБА_1 
		 
		Судді: ОСОБА_2 
		 
		 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...