Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/6351/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:.
Надіслано судом: 03.04.2023. Зареєстровано: 04.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 05.04.2023.

Номер судового провадження: 2/753/2137/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
		справа № 755/6351/21
		провадження № 2/753/2137/23
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		03 березня 2023 рокуДарницький районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді Сирбул О.Ф.,
		за участю секретаря: Херенкової К.К.
		представника позивача:                 Козиренко С.П. 
		представника відповідача: ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Міністерства юстиції України до ОСОБА_3 про захист ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації,-
		ВСТАНОВИВ:
		У квітні 2021 року до суду звернулося Міністерство юстиції України (далі по тексту - позивач, Мін`юст) до ОСОБА_3 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_3 ) з позовом про захист ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації в якому просить визнати недостовірною та такою, що порушує право Міністерства юстиції України на недоторканність ділової репутації, інформацію, оприлюднену ІНФОРМАЦІЯ_2 на прес-конференції на тему «ІНФОРМАЦІЯ_3» за участю ОСОБА_3 і розміщеній за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 на 11:07, 12:30, 13:42, 22:55, 27:00 хвилинах хронометражу, а саме:
		- «у тезі ОСОБА_3 , який зазначив, що за часів теперішнього складу Дисциплінарної комісії було проведено 29 засідань Дисциплінарної комісії та розглянуто 286 подань про притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності. Майже всі подання були сформовані на підставі скарг боржників по виконавчим провадженням. З 286 подань було задоволено 68»;
		- «у тезі ОСОБА_3 , який зазначив, що для порівняння, попереднім складом Дисциплінарної комісії за 2 роки проведено 19 засідань Дисциплінарної комісії, діяльність 3 приватних виконавців зупинена і декількох - припинена»;
		- «у тезі ОСОБА_3 , який зазначив, що динаміка розвитку драконівської дисциплінарної практики Міністерства юстиції України зросла у 12 разів. Вказав на безпідставність притягнень приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності та вказав, що за два останні тижні відбулося припинення приватних виконавців, в тому числі приватного виконавиці ОСОБА_7, по фіктивній скарзі, якої не існує»;
		- «у тезі ОСОБА_3 , який зазначив, що Міністерство юстиції України, виносячи покарання у вигляді припинення діяльності знало про те, що ця скарга є фіктивна, ніхто з такою скаргою не звертався, про що сам суб`єкт звернення публічно заявив та документально зазначив. Однак Міністерство юстиції України у складі Дисциплінарної комісії, незважаючи на цей факт, довело цю справу до кінця і припинило діяльність приватного виконавця ОСОБА_7 на завідомо підробній скарзі начебто сторони виконавчого провадження»;
		- «у тезі ОСОБА_3 , який, під час трансляції відео, на якому ІНФОРМАЦІЯ_4 заступник голови Дисциплінарної комісії ОСОБА_5 повідомляє рішення прийняте за результатом розгляду подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності, зазначив, що за результатами розгляду даного подання діяльність приватного виконавця ОСОБА_7 припинена»;
		- «у тезі ОСОБА_3 , який зазначив, що посадові особи Міністерства юстиції України займаються підробленням документів».
		Також, позивач вказує, що відповідачем порушено право позивача на недоторканість ділової репутації, оприлюднення недостовірної інформації щодо діяльності Мін`юсту, шкодить його діловій репутації, а саме створює негативні враження про позивача у невизначеного кола осіб. Відповідчем допущено оприлюднення недостовірних, неправдивих відомостей, які підлягаютю спростуванню у визначений позивачем спосіб. 
		Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 23.04.2021 цивільну справу за позовною заявою Міністерства юстиції України до ОСОБА_3 про захист ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації передано на розгляд до Дарницького районного суду м. Києва.
		Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 01.07.2021 прийнято до розгляду та відкрито провадження, призначено підготовче судове засідання за загальними правилами загального провадження.
		Ухвалою суду від 24.11.2021 клопотання представника позивача про призначення лінгвістичної експертизи залишено без задоволення.
		Ухвалою суду від 24.11.2021 клопотання представника позивача про призначення судової експертизи телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів залишено без задоволення.
		Ухвалою суду від 24.11.2021, яку внесено до протоколу судового засідання, долучено письмові пояснення представника відповідача до матеріалів справи. В своїх пояснення посилався на те, що теза ОСОБА_3 на прес-конференції на 11 хв. 19 сек. була озвучена для порівняння, про це свідчить пряма мова: - «Для порівняння попереднім складом Дисциплінарної комісії за 2 роки було проведено 19 засідань і діяльність 3 приватних виконаців було зупинено».
		Відтак, порівнюючи стастичні дані двох складів Дисциплінарних комісій Міністерста юстиції України ОСОБА_3 зазаначає, що прийшов до власного висновку, який озвучив на 11 хв. 48 сек.: - «Тобто, ми бачимо динаміку розвитку «драконівської» дисциплінарної практики Міністерства юстиції, яка зросла аж у 12 разів». Для такого висковку ОСОБА_3 керувався статистичними даними, які містилися на сайті Міністерства юстиції України, втім не виключено, що офіційні цифри, які знаходилися в розпорядника інформації могли мати деякі розбіжності. 
		Щодо пукту 3 позовної заяви ОСОБА_3 зазаначає, що оцінці ситуації, яка виникла у зв`язку з притягненням до відповідльності ОСОБА_7 стосуються два наступні його судження, які просить спростувати позивач на 22 хв. 55 сек. та 27 хв. 00 сек. прес-конференції.
		На переконання позивача, вказані твердження є надуманими, не підтерджені доказами і такими, що підривають авторитет органу державної влади. Втім, така кваліфікація заснована на неправильному тлумаченні законодавства та неповному розумінні свободи слова в демократичному суспільстві.
		Свідченням правильності такого висновку слугують рішення Дарницького районного суду міста Києва від 10.06.2021 та постанова Київського апеляційного суду від 29.09.2021 у справі № 755/6250/21 за позовом Міністерства юстиції України до ОСОБА_3 про захист ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації.
		Предметом спору у справі 755/6250/21 були вимоги позивача щодо спростування ОСОБА_3 висловленої ним в блозі «ІНФОРМАЦІЯ_5» оцінки ситуації, що мала місце з приватним виконавцем ОСОБА_7.
		Надаючи оцінку обставинам справи, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, зазначив, що: Суд не вбачає підстав для спростування інформації, оскільки ОСОБА_3 висловлено особисту позицію щодо обставин пов`язаних навколо розгляду звернень в цілому і як приклад наведено доводи, які не містять персональних даних ані представників позивача, ані суб`єктів звернень, обставини, які зазначені в абзаці 6 щодо органів державної влади повинно бути встановлено в межах компетенції представників державного органу, оскільки відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому позовні имоги є недоведеними...Щодо інших доводів позовної заяви, слід зазначити, що згідно ст. 47-1 Закону України „Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
		Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» згідно з яким оціночними судженнями за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Зазаначив, що поширена ним інформація під час прес-конференції не носить характеру завідомо неправдивих відомостей та є оціночним судженням, а тому не підлягає спростуванню.
		Ухвалою суду від 24.11.2021 закрито підготовче засідання та призачено справу до судового розляду по суті.
		Ухвалою суду від 19.07.2022, яку внесено до протоколу судового засідання, долучено додаткові письмові пояснення представника позивача до матеріалів справи. В своїх пояснення посилався на те, що висловлювання ОСОБА_3 під час прес-конференції на тему «ІНФОРМАЦІЯ_3» ІНФОРМАЦІЯ_2 є фактичними твердженнями, містять посилання на обставини як такі, що реально існували, проте правдивість такої інформації не підтверджена, така інформація принижує честь, гідність та ділову репутацію Мін`юсту, а тому права Мін`юсту підлягають захисту шляхом спростування недостовірної інформації.
		Ухвалою суду від 07.02.2023, яку внесено до протоколу судового засідання, у задоволенні клопотання представника позивача про долучення доказів відмовлено.
		Ухвалою суду від 07.02.2023 у задоволенні клопотання представника позивача про призначення лінгвістичної експертизи відмовлено.
		Ухвалою суду від 07.02.2023 у задоволені клопотання представника позивача про призначення судової експертизи телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів відмовлено.
		Ухвалою суду від 07.02.2023 у задоволені клопотання представника позивача про зупинення розгляду справи відмовлено.
		Ухвалою суду від 03.03.2023 долучено до матеріалів справи тези виступу в судових дебатах представника відповідача.
		У судовому засіданні 03.03.2023 представник позивача просив позов задовольнити та стягнути з відповідача судові витрати.
		У судовому засіданні 03.03.2023 представник відповідача просила відмовити в задоволенні позову.
		Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, з наступних підстав.
		Згідно із ст. 302 ЦК України, фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію. Збирання, зберігання, використання і поширення інформації про особисте життя фізичної особи без її згоди не допускаються, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Фізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності. Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо), не зобов`язана перевіряти її достовірність та не несе відповідальності в разі її спростування. Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел, зобов`язана робити посилання на таке джерело.
		Згідно із ст. 34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
		Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Відповідно до абз. 5 п. 15 Постанови недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
		Згідно з ч. 2 ст. 30 зазначеного Закону оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.
		Судом встановлено, що на відеохостингу «YouTube» ІНФОРМАЦІЯ_2 о 14.00 годині оприлюднена пресс-конференція на тему «ІНФОРМАЦІЯ_3» за участю заступника голови Асоціації приватню виконавців України ОСОБА_3, яка розміщена за посиланнях ІНФОРМАЦІЯ_6. Поширена наступна інформація:
		-«теза ОСОБА_3 , який зазначив, що за часів теперішнього складу Дисциплінарної комісії було проведено 29 засідань Дисциплінарної комісії та розглянуто 286 подань про притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності. Майже всі подання були сформовані на підставі скарг боржників по виконавчим провадженням. З 286 подань було задоволено 68»;
		-«теза ОСОБА_3 , який зазначив, що для порівняння, попереднім складом Дисциплінарної комісії за 2 роки проведено 19 засідань Дисциплінарної комісії, діяльність 3 приватних виконавців зупинена і декількох - припинена»;
		-«теза ОСОБА_3 , який зазначив, що динаміка розвитку дарконівської дисциплінарної практики Міністерства юстиції України зросла у 12 разів. Вказав на безпідставність притягнень приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності та вказав, що за два останні тижні відбулося припинення приватних виконавців, в тому числі приватного виконавця ОСОБА_7, по фіктивній скарзі, якої не існує»;
		-«теза ОСОБА_3 , який зазначив, що Міністерство юстиції України, виносячи покарання у вигляді припинення діяльності знаю про те, що ця скарга є фіктивна, ніхто з такою скаргою не звертався, про що сам суб 'єкт звернення публічно заявив та документально зазначив. Однак Міністерство юстиції України у складі Дисциплінарної комісії, незвалсаючи на цей факт, довело цю справу до кінця і припинило діяльність приватного виконавця ОСОБА_7 на завідомо підробній скарзі начебто сторони виконавчого провадження»;
		-«теза ОСОБА_3 , який, під час трансляції відео, на якому ІНФОРМАЦІЯ_4 заступник голови Дисциплінарної комісії ОСОБА_5 повідомляє рішення, прийняте за результатом розгляду подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності, зазначив, що за результатами розгляду даного подання діяльність приватного виконавця ОСОБА_7 припинена»;
		-«теза ОСОБА_3 , який зазначив, що посадові особи Міністерства юстиції України займаються підробленням документів». 
		Представник позивача вказує, що відповідач повинен спростувати інформацію, викладену розміщення на відеохостингу «YouTube» оприлюднену ІНФОРМАЦІЯ_2 на прес-конференції «ІНФОРМАЦІЯ_3» на 11:07. 12:30, 13:42, 22:55, 27:00 хвилинах хронометражу, оскільки він порушив права на ділову репутацію державного органу.
		Разом з тим, дослідивши докази, додані до позовної заяви суд не вбачає підстав для спростування інформації, оскільки ОСОБА_3 висловлено особисту позицію щодо обставин пов`язаних навколо розгляду звернень в цілому і як приклад наведено доводи, які не містять персональних даних ані представників позивача, ані суб`єктів звернень, обставини, які зазначені відповідчем щодо органів державної влади повинно бути встановлено в межах компетенції представників державного органу, оскільки відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому позовні вимоги є недоведеними.
		Відтак, відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.
		Зважаючи на викладені обставини, інформація, викладена відповідачем не підлягає спростуванню, оскільки не містить юридичного складу правопорушення, подана відповідачем відповідно до ст. 34 Конституції України.
		Щодо інших доводів позовної заяви, слід зазначити, що згідно ст. 47-1 Закону України 
		«Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Так, фундаментальними принципами Європейського Суду згідно з його практикою щодо ст. 10 Конвенції є те, що свобода вираження поглядів складає одну з важливіших підвалин демократичного суспільства. За дотримання умов п.2 ст. 10 вона застосовується не тільки до «інформації» чи «ідей», які сприймаються сприятливо, чи розглядаються як необразливі чи байдуже, але й такі, які ображують шокують чи турбують (рішення у справі «Хейдісайд про Сполученого Королівства» від 07.12.1976).
		Конституційний суд України в рішенні № 2-рп/2012 від 20.01.2012 зазначив: «Особливу увагу потрібно звернути на те, що Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, а перебування певних осіб на посадах, пов`язаних зі здійсненням функції держави передбачає не тільки захист прав цих осбі, а й додаткові правові обтяження, тобто обіймаючи певні посади вони погоджуються «виставляти» себе на публічне політичне обговорювання та підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції».
		Так, позиція щодо того, що стату позивача як особи публічного права (публічної фігури) має на увазі під собою, що межі критики такої особи чи органу є ширшими, ніж щодо особи приватної висвітлена у постановах КЦС ВС у справі № 752/21313/15-ц від 21 березня 2018 року, у справі № 373/1994/17 від 04 листопада 2020 року.
		 У разі якщо позивач є публічною особою, то суд, розглядаючи і вирішуючи справу про захист його гідності, честі чи ділової репутації, повинен враховувати положення Декларації Комітету Міністрів Ради Європи про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року (далі - Декларація), а також рекомендації, що містяться у Резолюції № 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність особистого життя (далі - Резолюція).
		 У Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).
		Згідно 7941/ed_2019_10_31/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7941" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що поширена ОСОБА_3 під час прес-конференції інформація, спростування якої просить Міністерство юстиції України, не носить характеру завідомом неправдивих відомостей та є оціночним судженням, а тому не підлягає спростуванню.
		Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які досліджені в судовому засіданні, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
		Враховуючи, що суд дійшов до висновків, щодо відмови у задоволенні позовних вимог, то з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, відшкодування судового збору, у разі відмови у позові не підлягають.
		Керуючись ст.ст. 4, 12-13, 78-81, 133, 137, 258, 259, 264, 265, 268, 280-281, 284, 289, 352-355 ЦПК України, суд, -
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		У задоволені позову Міністерства юстиції України до ОСОБА_3 про захист ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації - відмовити.
		Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...