Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/42181/19-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 04.04.2023. Зареєстровано: 04.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 05.04.2023.

Номер судового провадження: 2-4749/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 757/42181/19-ц 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		07 жовтня 2020 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого - судді Григоренко І.В.,
		при секретарі судового засідання - Ситику Р.В.,
		за участю: 
		позивача:   ОСОБА_1 ,
		представника відповідача: не з`явився,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити дії, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - відповідач, АТ «Українська залізниця»), в якому просить: зменшити ціну наданої АТ «Українська залізниця» 12.04.2019 послуги перевезення (поїзд № 784 ЛЦ РЕ, вагон № 31 С/2 КЛ П-3) на 70,00 грн. шляхом стягнення з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 70,00 грн.; стягнути з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 за порушення прав споживачів моральну шкоду в сумі 5 000,00 грн.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він був пасажиром поїзду № 784 ЛЦ РЕ, вагон № 31 С/2 КЛ П-3, місце 18, та прямував із м. Києва до м. Ніжин; вагон № 31 С/2 КЛ П-3 знаходився у неналежному та недопустимому для перевезення пасажирів стані; більшу частину маршруту у вагоні не працювали освітлювальні прилади; коли прилади запрацювали, вони забезпечували лише тьмяне та недостатнє для комфортного проїзду освітлення; стінки внутрішньої частини вагону та сидіння були вкриті речовиною чорного кольору, схожою на сажу; з метою фіксування вказаних порушень пасажирами вагону був складений протокол; відповідач порушив ч. 1 ст. 12 Закону України «Про транспорт», п. 100 Статуту залізниць, затвердженого постановою КМУ № 457 від 06.04.1998 року, п. 64 Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом, затвердженого постановою КМУ № 252 від 19.03.1997 року, а також Державні санітарні правила та норми, гігієнічні нормативи, затверджені постановою Першого заступника Головного державного санітарного лікаря України № 15 від 09.02.1999 року; позивач звернувся до відповідача із скаргою б/н від 14.05.2019 року, у якій повідомив про неналежний стан вагону та просив вжити відповідних заходів; листом від 10.06.2019 року № ЦЛ-16-Н-0609 відповідач визнав неналежний стан вагону та зазначив про притягнення винних осіб до відповідальності; проте відповідач не відшкодував позивачу вартість проїзного квитка; згідно із п. 2 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати, зокрема, відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги); отже сплачена позивачем вартість послуги з перевезення (75,32 грн.) підлягає зменшенню на 70,00 грн.; відповідач знехтував встановленим ч. 1 ст. 297 ЦК України правом позивача на повагу до його гідності та честі, не забезпечивши позивачу перевезення в належних умовах; отже на підставі ч. ч. 3, 4 ст. 23, ч. 1 ст. 1167 ЦК України позивач має право на відшкодування завданої йому моральної шкоди.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2019 року справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.08.2019 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «Українська залізниця» про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити дії, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 19.03.2020 року.
		Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2020 року, у зв`язку із неявкою в судове засідання учасників справи та відсутністю відомостей про вручення їм повідомлення про дату, час та місце судового засідання, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 07.07.2020 року. 
		19.06.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у позові в частині стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 5 000,00 грн., оскільки є незрозумілим питання оцінки позивачем моральної шкоди, зважаючи на те, що моральні страждання неможливо «виміряти», так, як це можна зробити з матеріальною шкодою; відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року підлягає з`ясуванню, чим підтверджується факт заподіяння позивачу моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями вони заподіяні позивачеві, з чого позивач виходить, оцінюючи свої страждання в грошовій формі.
		Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.07.2020 року у зв`язку із неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 07.10.2020 року. 
		07.07.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності за наявними в матеріалах справи документами, яке було одержане головуючим суддею після судового засідання.
		В судове засідання 07.10.2020 року з`явився позивач. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлені належним чином. 
		Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		Оскільки учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд справи, а представник відповідача у клопотанні від 07.07.2020 року просив розглядати справу за його відсутності, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача.
		В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з викладених у позовній заяві підстав.
		Вислухавши вступне слово позивача, дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
		Судом встановлено, що 12.04.2019 року ОСОБА_1 був пасажиром поїзду № 784 ЛЦ РЕ, вагон № 31 С/2 КЛ П-3, місце 018, та прямував із м. Києва до м. Ніжин, що підтверджується посадочним документом № 000В3F87-DBE2-57AD-0001. Послугу перевезення ОСОБА_1 надавало АТ «Укрзалізниця». Вартість проїзду становила 75,32 грн.
		Під час подорожі ОСОБА_1 виявив, що вагон № 31 С/2 КЛ П-3 знаходиться в неналежному стані, а саме: більшу частину маршруту у вагоні не працювали освітлювальні прилади; коли прилади запрацювали, вони забезпечували лише тьмяне та недостатнє для комфортного проїзду освітлення; стінки внутрішньої частини вагону та сидіння були вкриті речовиною чорного кольору, схожою на сажу. Вказаний факт був зафіксований пасажирами вагону в протоколі від 12.04.2019 року, копія якого наявна в матеріалах справи. Зокрема, в протоколі зазначено, що у вагоні № 31 С/2 КЛ П-3 поїзду № 784 ЛЦ РЕ відсутнє світло, на стінках внутрішньої частини вагону наявна речовина чорного кольору, схожа на сажу, на всіх сидіннях вагону наявна речовина чорного кольору, схожа на сажу, що позбавляє пасажирів зайняти свої місця у вагоні поїзду.
		ОСОБА_1 звернувся до АТ «Укрзалізниця» із скаргою б/н від 14.05.2019 року, в якій повідомив про неналежний стан вагону № 31 С/2 КЛ П-3 поїзду № 784 ЛЦ РЕ, а також просив: вжити належних заходів щодо притягнення винних осіб до відповідальності за незабезпечення 12.04.2019 року належної якості вагону № 31 С/2 КЛ П-3 поїзду № 784 ЛЦ РЕ; вжити належних заходів для відновлення порушених неналежною якістю вагону прав осіб, які 12.04.2019 року були пасажирами вагону № 31 С/2 КЛ П-3 поїзду № 784 ЛЦ РЕ, зокрема, шляхом відшкодування всім пасажирам вказаного вагону повної вартості проїзного документа.
		Вказана скарга була надіслана на адресу АТ «Укрзалізниця» поштою, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією опису вкладення у цінний лист та копією фіскального чеку від 14.05.2019.
		У відповідь на вказану скаргу позивач отримав лист (вих. № ЦЛ-16-11-0609 від 10.06.2019), в якому АТ «Укрзалізниця» зазначило, що викладені в скарзі позивача факти стали можливими внаслідок нездійснення належного контролю за якістю підготовки вагонів до відправлення в рейс з боку інструктора поїзних бригад ОСОБА_2 та провідника пасажирських вагонів, який обслуговував вагон № 31 поїзда № 784 Київ-Шостка, ОСОБА_3 ; на адресу профспілкового комітету направлене подання про притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани; провідника пасажирських вагонів ОСОБА_3 звільнено з роботи.
		Надаючи правову оцінку спірним відносинам сторін суд виходить із наступного.
		Відповідно до ст. 910 ЦК України (в редакції станом на час виникнення спірних відносин) за договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов`язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов`язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його провезення.
		Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка та багажної квитанції, форми яких встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів).
		Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 27.12.2006 року № 1196 затверджені Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (надалі - Правила № 1196).
		Згідно із п. 1.1. Правил № 1196 вони поширюються на працівників залізничного транспорту, фізичних та юридичних осіб незалежно від їх форм власності та підпорядкування, які: користуються послугами залізничного транспорту;  здійснюють перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом; обслуговують пасажирів на вокзалах, у пунктах продажу проїзних документів та в поїздах.
		За приписами п. 1.7. Правил № 1196 перевізник - це ПАТ «Укрзалізниця» чи інший суб`єкт господарювання, який здійснює перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти на підставі договору, укладеного з пасажиром (відправником), та несе відповідальність згідно із законодавством; проїзний документ - це документ установленого зразка, що посвідчує право пасажира на проїзд залізничним транспортом та є договором на перевезення, оформляється на відповідному бланку проїзного документа, а також може бути сформований в електронному вигляді. Види проїзних документів: повні, пільгові, дитячі, безплатні (безкоштовні), групові.
		Як зазначалось вище, на підставі проїзного документа № №000В3F87-DBE2-57AD-0001, який фактично є договором перевезення, АТ «Укрзалізниця» надавало позивачу послуги із перевезення залізним транспортом із м. Київ до м. Ніжин. 
		Статтею 12 Закону України «Про транспорт» встановлено, що підприємства транспорту зобов`язані забезпечувати якісне і своєчасне перевезення пасажирів, вантажів, багажу, пошти.
		Відповідно до п. 100 Статуту залізниць, затвердженого постановою КМУ № 457 від 06.04.1998 року, залізниці повинні забезпечувати потреби населення у пасажирських перевезеннях, безпеку користування залізничним транспортом, необхідні зручності, якісне обслуговування пасажирів на вокзалах і в поїздах, своєчасне перевезення і збереження багажу і вантажобагажу.
		Загальні умови обслуговування громадян, які здійснюють поїздки, перевозять багаж чи вантажобагаж у межах України в рухомому складі підприємств залізничного транспорту та у вагонах інших суб`єктів господарювання встановлені Порядком обслуговування громадян залізничним транспортом, затвердженим постановою КМУ № 252 від 19.03.1997 року, п. 64 якого передбачено, що санітарно-гігієнічний та санітарно-технічний стан вагонів пасажирських поїздів, вагонів-ресторанів, вагонів приміських поїздів повинен відповідати вимогам санітарного законодавства.
		В свою чергу, постановою Першого заступника Головного державного санітарного лікаря України № 15 від 09.02.1999 року затверджені Державні санітарні правила та норми, гігієнічні нормативи (надалі - Санітарні правила), які визначають санітарно-гігієнічні вимоги, обов`язкові для виконання при підготовці пасажирських вагонів, вагонів-ресторанів,  електропоїздів та дизель-поїздів приміського сполучення до рейсу у пунктах  формування  та  зворотнього виїзду, а також на шляху їх прямування (п. 1.1. Санітарних правил).
		Згідно із п. 1.2. Санітарних правил, вони є частиною санітарного законодавства  України і обов`язкові для виконання всіма підприємствами, установами, закладами та організаціями залізничного транспорту, а також іншими юридичними  особами  незалежно від форм власності та громадянства, діяльність яких пов`язана з пасажирськими перевезеннями.
		В процесі підготовки  та  експлуатації  рухомого  складу залізничного  транспорту для пасажирських перевезень його власники зобов`язані  створити  безпечні  і  комфортні  умови   перевезення пасажирів, забезпечити належний санітарно-гігієнічний та санітарно-технічний стан вагонів, здорові умови праці і відпочинку для працівників рухомого складу (п. 1.3. Санітарних правил).
		Відповідно до п. 1.7. Санітарних правил ці правила розповсюджуються на пасажирські залізничні вагони відповідних типів вітчизняного виробництва,  а також на ті, що виготовляються  за  кордоном  та  поступають  для  використання безпосередньо залізничним транспортом України,  або слідують через територію України. Правила розповсюджуються на всі пасажирські вагони, електросекції та дизель-поїзди незалежно від країни їх виробника, а також на вагони, які підлягають капітальному ремонту, реконструкції та розробці нових типів вагонів.
		Пунктами 2.1., 2.2. Санітарних правил встановлено, що вагони пасажирських поїздів,  які відправляються у рейс, повинні бути підготовлені відповідно до «Технологічного процесу огляду, безвідчеплюваного ремонту та екіпіровки пасажирських вагонів» і відповідати вимогам цих правил. 
		В пунктах формування пасажирських поїздів дальнього та місцевого сполучення проводяться повна  підготовка  та  екіпіровка пасажирських вагонів, згідно з техпроцесом, в обсязі та в терміни, затверджені керівництвом підприємства,  яке здійснює цю роботу, та узгоджені з установами державної санітарно-епідеміологічної служби на залізничному транспорті.
		В пунктах зворотнього виїзду пасажирських поїздів проводиться часткова підготовка та екіпіровка пасажирських поїздів.
		Повна підготовка та екіпіровка пасажирських вагонів в пунктах формування включає в себе: зовнішню помивку вагонів із використанням миючих засобів; дезінфекційну обробку вагонів; ремонт внутрішнього устаткування; заміну фільтрів примусової вентиляції; прибирання внутрішніх приміщень вагонів із використанням миючих засобів; постачання вагонів предметами зйомного устаткування та чайної торгівлі; заправлення вагонів питною водою, яка відповідає вимогам державних санітарних правил і норм «Вода  питна. Гігієнічні  вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання» та паливом.
		Часткова підготовка пасажирських вагонів в пунктах зворотнього виїзду включає в себе: зовнішню помивку вагонів із використанням миючих засобів; дезінфекційну обробку туалетів та сміттєвих ящиків; ремонт внутрішнього устаткування; прибирання внутрішніх приміщень вагонів з використанням миючих засобів; заправлення вагонів питною водою,  що  відповідає  вимогам Державних санітарних правил і норм «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання» та паливом. 
		Згідно із п. 2.7 Санітарних правил, прибирання внутрішніх приміщень вагонів повинно проводитися  після  виконання  внутрішніх  ремонтних  робіт  та проведення дезінфекційної обробки. Після дезінсекційної  обробки  вагонів  прибирання  приміщень може починатися не раніше як через  дві години, а після дезінфекційної обробки - через одну годину. Прибирання внутрішніх приміщень вагонів при підготовці до рейсу в пункті екіпіровки чи в пункті обороту проводиться спеціалізованими екіпіровочними бригадами або провідниками поїздних бригад. Вони повинні працювати в спецодязі, мати миючі засоби, ганчір`я, швабри для миття підлоги, гарячу воду. Прибиральний інвентар повинен бути позначений: «для туалету», «для підлоги», «для полиць». Відро «для полиць» застосовується також для миття стін вагонів. Прибиральний інвентар та  ганчір`я  після прибирання  знешкоджуються  3%-ним  розчином  хлораміну  чи 5%-ним розчином лізолу з експозицією в одну годину з подальшим полосканням  і просушуванням,  або іншими хлормісткими препаратами або дезінфікуючими засобами, які дозволені  для  застосування  в рухомому складі згідно встановленого порядку. Для очищення пилу з м`яких меблів повинні застосовуватися пилососи.
		Відповідно до п. 2.17 Санітарних правил підготовлений до рейсу поїзд за дві години до подачі на посадку приймається постійно діючою комісією в складі представників підприємств,  які виконують підготовку та екіпіровку вагонів, та установ державної санітарно-епідеміологічної служби на залізничному транспорті.  Вагони повинні  бути  в  робочому  стані (опалюватися,  заправлені  водою,  підключені до електромережі, з розігрітими кип`ятильниками). Всі дефекти, виявлені при перевірці, негайно  усуваються і результати перевірки заносяться до рейсового журналу пасажирського поїзду.
		Вагони, які мають незадовільний санітарний стан або з неусуненими недоліками, включати в пасажирський поїзд забороняється.
		В порушення наведених норм законодавства вагон № 31 С/2 КЛ П-3 поїзду № 784 ЛЦ РЕ, який 12.04.2019 прямував сполученням м. Київ - м. Ніжин знаходився в незадовільному санітарному стані, а саме: більшу частину маршруту у вагоні не працювали освітлювальні прилади; коли прилади запрацювали, вони забезпечували лише тьмяне та недостатнє для комфортного проїзду освітлення; стінки внутрішньої частини вагону та сидіння були вкриті речовиною чорного кольору, схожою на сажу.
		Вказаний факт не заперечується відповідачем ані у листі (вих. № ЦЛ-16-11-0609 від  10.06.2019 року), надісланому на адресу позивача, ані у відзиві на позовну заяву.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на належну якість продукції та обслуговування.
		Як зазначено в п. 2 Постанови Пленуму ВСУ від 12.04.1996 року № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» оскільки Закон України «Про захист прав споживачів» не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із договорів перевезення громадян та їх вантажу.
		У п. 2 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» законодавцем встановлено, що у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги).
		З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги про зменшення ціни наданої АТ «Українська залізниця» 12.04.2019 року послуги перевезення (поїзд № 784 ЛЦ РЕ, вагон № 31 С/2 КЛ П-3) на 70,00 грн. шляхом стягнення з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 70,00 грн. є обґрунтованими та базуються на приписах законодавства.
		Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами;  висновками експертів; показаннями свідків.
		Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Належних, достатніх та допустимих доказів, в розумінні ст. ст. 76, 77, 78 ЦПК України, на підтвердження надання послуг належної якості відповідач не надав. 
		Отже позовні вимоги в частині зменшення ціни наданої АТ «Українська залізниця» 12.04.2019 року послуги перевезення (поїзд № 784 ЛЦ РЕ, вагон № 31 С/2 КЛ П-3) на 70,00 грн. шляхом стягнення з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 70,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		Щодо позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн., суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості (п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).
		Як зазначалось вище, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України).
		Проте, вимагаючи відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 000,00 грн., позивач не зазначає з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди.
		Розглядаючи позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, суд виходить з того, що, по-перше, відповідач фактично визнав факт неналежного стану вагону № 31 С/2 КЛ П-3, своєчасно надав відповідь на скаргу позивача, вибачився за спричинені незручності та притягнув винних осіб до відповідальності. По-друге, подорож позивача в некомфортних умовах тривала лише 2 години (час відправлення - 20:58, час прибуття - 22:56).
		Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Враховуючи всі обставини в сукупності, суд вважає розумним та справедливим частково задовольнити позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, а саме, в розмірі 500,00 грн. 
		Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
		Керуючись ст. ст. 23, 910 Цивільного кодексу України, ст. 12 Закону України «Про транспорт», ст. ст. 4, 10 Закону України «Про захист прав споживачів», Порядком обслуговування громадян залізничним транспортом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 252 від 19.03.1997 року, Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 року, Державними санітарними правилами та нормами, гігієнічними нормативами, затвердженими постановою Першого заступника Головного державного санітарного лікаря України № 15 від 09.02.1999 року, ст. ст. 12, 13, 76-81, 258, 259, 263-265, 273, 274-279, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.
		Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 70 (сімдесят) грн.. 00 коп., зменшивши ціну наданої послуги перевезення.
		В іншій частині позову - відмовити. 
		Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 500,00 грн. у відшкодування моральної шкоди.
		Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
		Відповідач: Акціонерне товариство «Українська залізниця», адреса: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, ЄДРПОУ 40075815.
		Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Повне судове рішення складено та підписано 26.10.2020 року.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                      І.В. Григоренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...