Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 148/1091/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 04.04.2023. Зареєстровано: 04.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 05.04.2023.
Дата набрання законної сили: 28.04.2023
Номер судового провадження: 2/148/58/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа №: 148/1091/22
		Провадження № 2/148/58/23 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		       28 березня 2023 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі: 
		головуючого судді Дамчука О.О.,
		за участю секретаря Носулько К.П.,
		                  представника позивача                                        ОСОБА_1 
		                  представника відповідача                                   Рой В.Л.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тульчин цивільну справу за позовом  ОСОБА_2 до Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів.
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивачка звернулась до суду з позовом про захист прав споживачів посилаючись на те, що вона є споживачем банківських послуг, які надає відповідач. Так 11 травня 2022 року з платіжних карток позивача, виданих відповідачем, було знято грошові кошти у розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень власних коштів з картки для виплат НОМЕР_1 , та 62 000 (шістдесят дві тисячі) гривні кредитного ліміту з картки універсальна НОМЕР_2 , про що їй стало відомо з смс-повідомлень. У момент зняття вказаних коштів вона перебувала в Україні в місті Тульчин, сама кошти зі своєї картки не знімала та не уповноважувала будь-яких осіб вчиняти такі дії. Одразу позивачка звернулась до відповідача із заявою про несанкціоноване списання грошей, блокування та видачу нової картки, подала заяву про незгоду з транзакцією і просила про повернення їй коштів. Також звернулась із заявою до поліції щодо вчинення шахрайській дій із картковим рахунком, за якою відкрито кримінальне провадження 12022025180000057 від 12.05.2022, після чого відповідачем було повернуто лише 6 000 (шість тисяч) гривень на картку для виплат НОМЕР_1 . На картку універсальна НОМЕР_2 повернення коштів не відбулось та 26.06.2022 з рахунку позивача НОМЕР_3 відповідач почав знімати кошти у рахунок погашення обов`язкового платежу у розмірі 2 415,02 грн., тобто відповідач самостійно списує з рахунку позивачки кошти у рахунок погашення кредитного ліміту, який був знятий шахраями. Вважає дії відповідача такими, що порушують її права, як споживача, так як кредитна заборгованість виникла внаслідок списання коштів з її карткового рахунку через шахрайські дії, а отже зняті кошти в рахунок погашення такої заборгованості підлягають поверненню. Вказані обставини змусили позивачку звернутися до суду з даним позовом, у якому просить визнати недійсним договір позики, за яким відповідач встановив позивачу кредитний ліміт у сумі 62000,00 грн на універсальну картку НОМЕР_2 (рахунок НОМЕР_4 ), з якого 11.05.2022 зняті кошти шахрайським шляхом та стягнути з відповідача на користь позивача у розмірі 2415,02 грн (рахунок НОМЕР_5 ) безпідставно списані ним кошти в рахунок погашення заборгованості, яка виникла в результаті шахрайських дій. 
		20.10.2022 від представника позивача, яка діє на підставі довіреності № 149 від 30.06.2022 адвоката Кравець В.А.,  надійшла заява про зміну предмету позову відповідно до якої просить змінити першу частину позовних вимог, яку викласти у наступній редакції: визнати відсутність права вимоги у відповідача, який вважає себе кредитором, коштів у розмірі 62000,00 грн, які 11.05.2022 шахрайськими діями були списані з універсальної картки НОМЕР_2 (рахунок НОМЕР_4 ) належній позивачці і відсутності у останньої кореспондуючого обов`язку особи боржника у складених правовідносинах.
		Позивачка ОСОБА_2 в жодне судове засідання не з`явилась, повідомлялась належним чином про дату, час та місце розгляду справи відповідно до ст. 128 ЦПК України. В телефонному режимі адвокат Кравець В.А повідомила, що позивачка перебуває за кордоном та вона буде представляти інтереси останньої (а.с.61).  
		В судовому засіданні представник позивача за довіреністю № 149 від 30.06.2022 адвокат Кравець В.А. (а.с.17-18) змінені позовні вимоги підтримала та просила задовольнити у повному обсязі. 
		Представник відповідача за довіреністю № 7608-К-О, Рой В.Л. (а.с.42-43) в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, оскільки вважає, що позивачка самостійно в мережі «Інтернет» ввела інформацію щодо своєї картки та здійснила оплату он-лайн послуг. Зазначає, що остання дійсно зверталась із заявкою на повернення коштів, але дану заявку було оформлено лише з приводу 6000,00 грн, які в подальшому і були повернуті позивачці платіжною системою. З приводу повернення 62000,00 грн позивачка до відповідача не зверталась. Вказує, що позивачка продовжує користуватись рахунком універсальної картки, тобто кредитними коштами, кредитний ліміт поповнює, у зв`язку з чим кредитна заборгованість станом на 19.02.2023 складає 17161,48 грн.  
		Вислухавши представників сторін, дослідивши наявні у справі матеріали та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
		Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).
		Відповідно до положень частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках (частина 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).
		Приписами частини 1 статті 77 вказаного нормативно правового документа визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
		Частина 2 статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Аналогічні приписи передбачені частиною 3 статті 12 та частиною 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього кодексу.
		Частиною 2 статті 77 та частиною 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. 
		Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (стаття 3 ЦПК України).
		Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Судом встановлено, що ОСОБА_2 є споживачем банківських послуг, що надає відповідач, зазначені обставини підтверджуються анкетою клієнта, виписками з карток, фото матеріалами (а.с.121-126) та визнаються сторонами. Як зазначено в Заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, згідно зі статтею 634 Цивільного кодексу України, споживач підписанням цієї Заяви приєднується до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», Умов та Правил надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua /terms, в редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви, які разом становлять Договір банківського рахунка, приймає всі права та обов`язки, встановлені в цьому Договорі та зобов`язується їх належним чином виконувати.
		На виконання даного договору ОСОБА_2 було відкрито картковий рахунок НОМЕР_1 ("Картка для виплат") та картковий рахунок НОМЕР_2 ("Картка "Універсальна" з встановленим кредитним лімітом).
		11.05.2022 р. за допомогою системи Internet Banking Приват24 з карткового рахунку НОМЕР_1 ("Картка для виплат") було проведено оплату послуг в мережі Internet на суму 6000,00 грн за рахунок власних коштів позивача, та з карткового рахунку НОМЕР_2 ("Картка "Універсальна" з встановленим кредитним лімітом) оплату послуг в мережі Internet на суму 62000,00 грн за рахунок кредитного ліміту.
		Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Відповідно до статті 1048 ЦК України розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
		На підставі частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
		Відповідно до статті 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
		Статтею 1073 ЦК України передбачено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлення відповідальності суб`єктів переказу, а також визначення загального порядку здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами встановлено Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
		Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка.
		Згідно із пунктом 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.
		Пунктами 1.15, 1.23, 1.24, 1.32 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначені умови, за яких рух коштів вважається неналежним (неправомірним) переказом, а саме: ініціатором такого переказу має бути особа, яка не є платником, тобто якій не належить рахунок, з якого ініціюється платіж (неналежний платник), а кошти мають бути списані з рахунку неналежного платника помилково або неправомірно та зараховані на рахунок неналежного отримувача, тобто особи, яка не має законних підстав на одержання переказу.
		Ініціювання переказу коштів може здійснюватися шляхом використання держателем електронного платіжного засобу (статті 21 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).
		Пунктами 14.14, 14.15 статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено, що банк, зокрема, зобов`язаний у спосіб, передбачений договором, повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу; реєструвати та протягом строку, передбаченого законодавством для зберігання електронних документів, зберігати інформацію, що підтверджує факт інформування банком користувача та користувачем банка. У разі невиконання банком обов`язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу ризик збитків від здійснення таких операцій несе банк.
		При цьому обов`язок банку щодо повідомлення користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу користувача є виконаним у разі інформування банком користувача про кожну здійснену операцію відповідно до контактної інформації, наданої користувачем.
		Згідно з пунктом 1.14 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ.
		Відповідно до пункту 3, 12 розділу ІІ Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705 (далі - Положення), електронний платіжний засіб, за допомогою якого можна ініціювати переказ з рахунку користувача, має дозволяти ідентифікувати користувача.
		Електронний платіжний засіб може існувати в будь-якій формі, на будь-якому носії, що дає змогу зберігати інформацію, необхідну для ініціювання електронного переказу.
		Відповідно до пунктів 1, 2, 5 - 7, 9, 10 розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» Положення користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це законного права або повноважень.
		Використання електронного платіжного засобу за довіреністю не допускається. Користувач зобов`язаний надійно зберігати та не передавати іншим особам електронний платіжний засіб, ПІН та інші засоби, які дають змогу користуватися ним.
		Користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.
		Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором.
		До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
		Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.
		Емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором.
		Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.
		Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Банк зобов`язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача, що стосуються використання електронного платіжного засобу або незавершеного переказу, ініційованого з його допомогою, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченого Законом України «Про звернення громадян». Строки встановлення емітентом правомірності переказу та повернення на рахунок користувача попередньо списаного неналежного переказу визначені пунктом 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
		Аналіз вказаних положень актів цивільного законодавства дає підстави для висновку, що при здійсненні операцій з використанням електронних платіжних засобів відповідальність за безпеку здійснення переказу коштів покладається як на платника, так і на емітента (банк чи іншу установу), які зобов`язані вжити всіх заходів по нерозголошенню третім особам інформації, що дає змогу виконувати платіжні операції від імені платника з використанням електронного платіжного засобу.
		Банк зобов`язаний інформувати користувача про всі операції з використанням платіжного засобу, а платник зобов`язаний повідомляти банк про всі оспорюванні ним операції, здійснені з використанням електронного платіжного засобу.
		Крім того, у випадку повідомлення користувачем банку про платіжні операції, які він не використовував, банк зобов`язаний вжити заходів щодо збереження залишку коштів користувача та провести ретельне розслідування таких фактів і повідомити користувача про його наслідки.
		При цьому на платника покладається відповідальність за здійснення несанкціонованих ним платежів за умови доведеності, що його дії чи бездіяльність призвели до втрати або незаконного використання платіжного засобу чи інформації, які дають можливість ініціювати платіжні операції.
		Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН- коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.
		Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17 червня 2021 року у справі № 759/4025/19, від 03 жовтня 2022 року у справі № 387/746/18.
		Враховуючи наведене, можна стверджувати, що для визначення особи, яка несе відповідальність за здійснення платіжних операцій та їх наслідки, визначальними обставинами є:
		факт та час повідомлення користувача про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які він не виконував, оскільки до моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк;
		факт відсутності доказів сприяння користувачем втраті, використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Із протоколу допиту потерпілого від 12.05.2022 (а.с.94 зворот) встановлено, що 11.05.2022 ОСОБА_2 перебуваючи у мережі Internet вирішила зареєструватись на отримання матеріальної допомоги, як переміщеній особі. Від ОСОБА_3 остання отримала адресу посилання, за яким перейшла та ввела запрошувану інформацію, яка складалась з даних платіжної картки. Після введення даних платіжної картки активізувалось вікно «Приват24» з запитом на активізацію. А саме номер телефону і пароль від додатку «Приват24». Вказані дані позивачкою були введені, після чого останній зателефонували з номера НОМЕР_6 де бот з «Приват24» запитав чи підтверджує остання авторизацію у вказаному додатку на яку остання погодилась натиснувши цифру «1», чим підтвердила авторизацію. Приблизно через годину, а саме близько 18:00 з карток останньої були списані кошти в загальній сумі 68 000,00 грн. 
		Із змісту роздруківки повідомлень відповідача про наявність заявок на повернення списаних з рахунку позивачки коштів в сумі 6000,00 грн (а.с.12-13) та листа відповідача про проведення перевірки за зазначеними заявками (а.с.8) вбачається, що за рахунком позивачки був здійснений переказ коштів. При здійсненні переказу були коректно введені номер картки позивачки, термін її дії та CVV2 код, після чого транзакція була підтверджена 3Dsecure, який був надісланий на мобільний телефон останньої.
		При цьому, матеріали справи не містять доказів повідомлення АТ КБ "ПРИВАТБАНК" ОСОБА_2 що платіжні операції, проведені 11.05.2022 р. з використанням карткового рахунку НОМЕР_2 ("Картка "Універсальна" з встановленим кредитним лімітом) оплату послуг в мережі Internet на суму 62000,00 грн за рахунок кредитного ліміту виконані не нею, а іншою особою.
		В той же час, з тексту позовної заяви вбачається, що таке повідомлення нібито було здійснене вже після надходження від банку інформації про списання коштів з рахунку.
		Відповідно до ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами
		Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Невід`ємною частиною договору банківського обслуговування є Умови і правила надання банківських послуг (далі - Умови), розміщені на офіційному сайті https://privatbank.ua/terms/ у мережі Internet.
		Відповідно до п. 2.1.4.5.1 Умов до обов`язків клієнта належить: не передавати Картки, ПІНи, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам, не використовувати Картки або нанесені на них дані в цілях, не передбачених цим Договором, або що суперечать чинному законодавству.
		Відповідно до п. 2.1.4.12.9 Умов клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на Картці даних, до моменту звернення Клієнта в Банк та блокування Картки і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки Картки в Стоп-лист Платіжною системою. 
		Положеннями п. 2.1.4.12.5 Умов також встановлено, що клієнт несе повну відповідальність за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, в разі, якщо його дії або бездіяльність призвели до втрати Картки, розголошенню ПІНа або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію.
		За таких обставин в силу наведених вище норм, що регулюють спірні правовідносини, ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а не банк, оскільки спірні платіжні операції були здійснені в будь-якому випадку до повідомлення про те, що позивачка їх не робила.
		Також, як зазначено в позовній заяві, ОСОБА_2 у період спірного списання грошових коштів реєструвалася у системі «Приват24» шляхом введення на відповідному сайті логіну та паролю для доступу в систему інтернет-банкінгу.
		При цьому жодних доказів того, що оплату послуг в мережі Internet на суму 62000,00 грн за рахунок кредитного ліміту здійснено не позивачем, а іншими особами, що спростовується дослідженими в ході судового розгляду показами позивачки наданими під час досудового розслідування кримінального провадження № 12022025180000057 від 12.05.2022 (а.с.94), оскільки здійсненню цих операцій передувала реєстрація позивачки у системі «Приват24».
		Водночас, в силу положень частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Зокрема доказування факту повідомлення банку про здійснення платіжних операцій, які виконані не нею, а також факту, що вона не виконувала ці операції, покладається на позивача, який стверджує наявність таких обставин.
		Таким чином судом встановлено, що загальними положеннями Умов і правил передбачено, що у разі втрати клієнтом фінансового номеру телефону, при підозрі доступу третіх осіб до фінансового номеру телефону та інших неправомірних таких осіб клієнт зобов`язаний негайно повідомити про це банк у будь-якому з доступних каналів: 3700, чат-онлайн, відділення банку. На підставі звернення клієнта про зазначений факт бак вчиняє відповідні дії задля захисту рахунків клієнта. Отже, Умовами і правилами визначений порядок повідомлення клієнтом банку для блокування рахунку у разі несанкціонованого доступу до рахунків клієнта.
		Встановлення точного часу повідомлення банку клієнтом (користувачем) про втрату фінансового номеру телефону, при підозрі доступу третіх осіб до фінансового номеру телефону та інших неправомірних дій таких осіб, має вирішальне значення при визначені того, за проведення яких операцій несе відповідальність клієнт, оскільки до моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
		Як встановлено в судовому засіданні проведення транзакцій було вчинено 11.05.2023 в період часу з 17:25 по 17:30 години, однак звернення позивачки із заявою задля блокування рахунку у разі несанкціонованого доступу до рахунків клієнта відбулось 12.05.2023 вже після проведення операції перерахування, а тому у відповідача відсутні законні підстави для повернення переказаних коштів. Також суд зауважує, що в такому випадку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, що узгоджується з правовою позицією викладеною Верховним Судом у постанові від 18.01.2023 у справі № 686/17744/21.
		Згідно положень ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, суд вважає, що посилання позивачки про безпідставність списання коштів з належного позивачці рахунку, у рахунок погашення кредитної заборгованості за період з 01.05.2022 по 01.03.2023 без розпорядження власника цього рахунку, позивачкою не доведені, оскільки згідно виписки за картковим рахунком позивачки (а.с.220-221) вбачається, що остання здійснює погашення кредитної заборгованості та спірна заборгованість станом на 01.03.2023 року складає 17161,48 грн.
		Аналізуючи викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, суд дійшов висновку про існування правових підстав для відмови в задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю.
		Враховуючи викладене, позовні вимоги є безпідставними та недоведеними, а обраний позивачем спосіб захисту не відповідає змісту спірних правовідносин та є неефективним способом захисту, оскільки не відновлює порушене право і жодним чином не нівелює негативні наслідки порушення права позивача, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
		Керуючись ст. ст. 2, 10, 12, 76, 81, 89, 141, 263, 273 ЦПК України, суд, 
		 
		У Х В А Л И В: 
		 
		В задоволенні позову ОСОБА_2 до Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів, відмовити.
		 
		Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Апеляційного суду Вінницької області
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		 
		Повний текст судового рішення складено  03 квітня 2023 року.
		 
		 
		 
		       Суддя О.О.Дамчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...