Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 405/2098/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 04.04.2023. Зареєстровано: 04.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 05.04.2023.
Дата набрання законної сили: 19.04.2023
Номер судового провадження: 1-кс/405/1077/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022120000000314

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 405/2098/23
		провадження № 1-кс/405/1077/23 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30.03.2023 м. Кропивницький
		                                                
		Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:
		слідчого судді                  ОСОБА_1 ,
		при секретарі судового засідання          ОСОБА_2 ,
		з участю прокурора                         ОСОБА_3 ,
		захисника                  ОСОБА_4 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого-криміналіста слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_5 , яке погоджене начальником відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, інваліда 3-ї групи, уродженця м. Козятин Вінницької області, пенсіонера, який зареєстрований та проживав до затримання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22022120000000314 від 08.12.2022, - 
		ВСТАНОВИВ: 
		 
		30.03.2023 до Ленінського районного суду м. Кіровограда надійшло клопотання старшого слідчого - криміналіста слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_5 , яке погоджене начальником відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_7 строком на 60 днів без визначення розміру застави.
		В обґрунтування клопотання слідчий зазначила, що слідчим відділом УСБУ в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22022120000000314 від 08.12.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
		29.03.2023 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній, а також інформаційній безпеці України: наданні іноземній державі, іноземній організації та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи в період збройного конфлікту, в умовах військового стану, усвідомлюючи характер своїх злочинних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки таких дій та бажаючи їх настання, у невстановлений досудовим розслідуванням час, з ідеологічних та корисливих мотивів, вирішив надати представникам іноземної держави агресора - російської федерації допомогу в проведенні підривної діяльності проти України.
		Так, досудовими розслідуванням встановлено, що 18.10.2022  ОСОБА_7  отримав на свій номер аккаунту  НОМЕР_1  в Інтернет-месенджері «Telegram» повідомлення від абонента з номером НОМЕР_2 , який підписався як « ОСОБА_8 », з пропозицією за винагороду співпрацювати ОСОБА_7  з представниками рф. 
		В подальшому, починаючи з 20.10.2022 ОСОБА_7 почав надсилати в Інтернет-месенджері «Telegram» абоненту з номером НОМЕР_2 , який підписався як « ОСОБА_8 » координати конкретних місць дислокації військової техніки, об`єкти критичної інфраструктури на території м. Кропивницький та Кропивницького району. 
		Зокрема, 22.10.2022, о з 19 год 07 хв., ОСОБА_7 надіслав абоненту з номером НОМЕР_2 , який підписався як « ОСОБА_8 » в Інтернет-месенджері «Telegram» відео на якому відзнято залізничний вокзал Знам`янської дирекції залізничних перевезень, а також всі розташовані будівлі в його оточенні з повідомленням в якому зазначив, дані про її охорону.
		Крім цього, 26.10.2022, о 18 год 45 хв., ОСОБА_7 надіслав абоненту з номером НОМЕР_2 , який підписався як « ОСОБА_8 » в Інтернет-месенджері «Telegram» відеофайл, на якому відзнято казарми, в яких розміщені військовослужбовці ЗСУ, на території Олександрівського району. Того ж дня, ОСОБА_7 відправив 2 відеофайли абонента з номером НОМЕР_2 , який підписався як « ОСОБА_8 », на якому відзнято залізничну станцію АДРЕСА_1 , а також військову техніку, яка розташована поблизу залізниці.
		30.10.2022, о 16 год. 49 хв., ОСОБА_7 надіслав абоненту з номером НОМЕР_2 , який підписався як « ОСОБА_8 » в Інтернет-месенджері «Telegram» 2 відеофайли, на яких відзняті шляхи проходу на територію в/ч НОМЕР_3 Кіровоградської області.
		Продовжуючи свою злочинну діяльність, 21.03.2023, о 17 год. 13 хв., ОСОБА_7 надіслав абоненту з номером НОМЕР_2 , який підписався як « ОСОБА_8 » в Інтернет-месенджері «Telegram» відеофайл на якому відзнято переміщення військової техніки ЗСУ в сторону м. Знам`янки.
		27.03.2023 в Інтернет-месенджері «Telegram» ОСОБА_7 отримав від абонента з номером  НОМЕР_2 , який підписався як « ОСОБА_8 », завдання здійснити огляд та фіксацію будівель Льотної академії Національного авіаційного університету та прилеглого аеропорту.
		29.03.2023, ОСОБА_7 , о 10 год. 45 хв., на виконання злочинного завдання представника іноземної організації держави агресора, який ідентифікований як громадянин рф ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно та усвідомлюючи наслідки своїх злочинних дій, та бажаючи їх настання, маючи на меті надання допомоги іноземній державі в підривній діяльності проти України - а саме збиранню та передачі даних щодо місцезнаходження об`єкта критичної інфраструктури в м. Кропивницький Кіровоградської області, прибув до місця його розташування з метою виготовлення відео та знімків території Льотної академії Національного авіаційного університету та прилеглого аеропорту, після чого був затриманий співробітниками СБУ. 
		Викладені вище обставини та вина ОСОБА_7 у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, обґрунтовується сукупністю зібраних в ході досудового розслідування даного кримінального провадження доказів, у тому числі:
		1.Повідомленням про виявлення кримінального правопорушення;
		2.Протоколом затримання ОСОБА_7 від 29.03.2023;
		3.Розсекреченими протоколами НСРД;
		4.Повідомленням про підозру ОСОБА_7 від 29.03.2023;
		29.03.2023 о 10 год. 45 хв. ОСОБА_7 фактично затримано як підозрюваного в порядку п. 1 ч.1 ст.208 КПК України, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України. 
		Підставою для обрання відповідного запобіжного заходу є обґрунтована підозра у вчиненні злочину та наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, про наявність яких свідчить наступне.
		Так, ОСОБА_7 підозрюється у діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: наданні іноземній державі, іноземній організації та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який Законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 15 років до довічного позбавлення волі. 
		Крім цього, ОСОБА_7 вчиняв вказане кримінальне правопорушення у прихований спосіб, конспіративно, з метою уникнення можливого викриття правоохоронними органами. При цьому, ОСОБА_7 на виконання завдання, поставленого представником іноземної організації, передавав представникам рф відомості щодо конкретних місць дислокації військової техніки, об`єкти критичної інфраструктури на території м. Кропивницький та Кропивницького району. Крім цього, ОСОБА_7 може перешкоджати здійсненню досудового розслідування у даному кримінальному провадженні та продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення.
		На даний час проведений не увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій та не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування. Разом з тим, у ході досудового розслідування не допитано усіх осіб, яким відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, а тому викладені обставини в достатній мірі дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 вчинить спроби незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.
		Крім того, ОСОБА_7 має можливість вчинювати інші подібні кримінальні правопорушення, а так само інші кримінальні правопорушення, у тому числі сховати або спотворити докази у кримінальному провадженні.
		Викладені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що підозрюваний, стосовно якого внесене дане клопотання, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати провадженню іншим чином; тобто про наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
		При цьому враховується, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов`язання не може бути застосовано в зв`язку з тим, що це найбільш м`який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину та наслідкам, які були завдані вчиненням злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ст.194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.
		Крім того, обирати запобіжні заходи відносно підозрюваного у вигляді застави та домашнього арешту недоцільно, оскільки вони в цілому не зможуть гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження - забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
		Просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
		Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити, посилаючись на обґрунтованість підозри, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, що зазначені у клопотанні, та неможливість їх запобігання шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.
		Підозрюваний ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, пояснив, що він не робив половини того, що зазначено у клопотанні; він співпрацює зі слідством, не буде переховуватись. Просив звільнити його з під варти.
		 
		       Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, зазначила, що підозра ґрунтується на припущеннях, ризики не обґрунтовані, до підозрюваного може бути застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. 
		Заслухавши прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання, якими обґрунтовується необхідність застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
		Як вбачається з досліджених судом матеріалів клопотання, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні діяння, умисно вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, а саме, наданні іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
		29.03.2023 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
		За практикою Європейського суду з прав людини розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у статті 5 (підпункт «с» пункту 1) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Також ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
		Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, відповідно обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
		Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
		Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
		Надані слідчим докази, а саме: повідомлення про виявлення кримінального правопорушенні від 07.12.2022; протокол про проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 23.03.2023; протокол про проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 28.03.2023; протокол затримання ОСОБА_7 від 29.03.2023; протокол огляду місця події від 28.03.2023, свідчать про обґрунтованість пред`явленої  ОСОБА_7  підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
		Оскільки на даному етапі кримінального провадження на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив про причетність  ОСОБА_7 до вчинення злочину, в якому він підозрюється, а пред`явлена підозра, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.
		Твердження сторони захисту про відсутність у даному кримінальному провадженні доказів про вчинення   ОСОБА_7 кримінального правопорушення, у вчиненні якого йому повідомлення про підозру, не заслуговують на увагу, оскільки, на переконання слідчого судді, обґрунтованість підозри доведена доданими до клопотання матеріалами, з яких вбачається, що об`єктивний неупереджений спостерігач міг би зробити висновок про можливе вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення.
		Слідчий суддя також вважає, що прокурором та слідчим обґрунтовано наведений перелік ризиків, що передбачений п.п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до особливо тяжкого злочину, оскільки за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічного позбавлення волі, а тому, ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку може бути визнаним як менш небезпечним, ніж покарання та процедура його відбування. Такий висновок слідчого судді узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
		Крім того, слідчий суддя враховує те, що у підозрюваного відсутні стійки соціальні зв`язки,  ОСОБА_7 має сталі зв`язки з представниками іноземної держави агресора - рф, тому, може їх використати для виїзду за кордон або на тимчасово окуповані території України, таким чином може переховуватись від органів досудового розслідування, та враховуючи, що на всій території України введено військовий стан, вказаний ризик не є уявним.
		Має під собою підґрунтя й зазначений прокурором та слідчим ризик того, що підозрюваний ОСОБА_7 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки перебуваючи на свободі, ОСОБА_7 , маючи можливість вільного пересування та контактів, може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, документів, які мають істотне значення для встановлення об`єктивних обставин кримінального правопорушення, про які невідоме органу досудового розслідування.
		Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.177 КПК України, підозрюваний ОСОБА_7 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме укривати від слідства дійсні обставини вчинення кримінального правопорушення та обставини, необхідні для встановлення істини у кримінальному провадженні, в тому числі, інформацію щодо часу, місця та обставин подій, які та мають значення, оскільки підозрюваний вказує на інші обставини вчинення злочину, ніж ті, які підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
		Також слідчий суддя вважає доведеним ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, оскільки, як встановлено у судовому засіданні, підозрюваний ОСОБА_7 з жовтня 2022 вчиняв вказане кримінальне правопорушення у прихований спосіб, конспіративно, з метою уникнення можливого викриття правоохоронними органами. При цьому, ОСОБА_7 , на виконання завдання, поставленого представником іноземної організації, передавав представникам рф відомості щодо конкретних місць дислокації військової техніки, об`єкти критичної інфраструктури на території м. Кропивницький та Кропивницького району, ці відомості характеризують особу підозрюваного ОСОБА_7 , як схильного до співпраці з представниками рф, та доводять ризик продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється.
		Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголошено на тому, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
		Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов`язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості підозри та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.
		Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
		ОСОБА_7  підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі, раніше не судимий, а тому, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, до нього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		При застосуванні до ОСОБА_7 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує також обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме те, що  ОСОБА_7  не одружений, неповнолітніх чи малолітніх дітей чи інших утриманців не має, є пенсіонером, характеристики з місця проживання не надано, що не свідчить про його міцні соціальні зв`язки в місці його постійного проживання, раніше не судимий, наявні вагомі докази про вчинення ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, у вчиненні якого він підозрюється.
		Таким чином, враховуючи ту обставину, що сторонами кримінального провадження не надані докази, які б свідчили про достатність застосування до ОСОБА_7  більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання зазначеним вище ризикам, суд дійшов висновку, що до  ОСОБА_7  необхідно застосувати винятковий запобіжний захід - тримання під вартою, оскільки обмеження його права на свободу, в даному випадку, є виправданим та необхідним через неможливість в жодний інший спосіб забезпечити його належну процесуальну поведінку під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
		Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
		Абзацем 3 ч. 4 ст. 183 КПК України встановлено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
		Враховуючи те, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб, а у подальшому, Указами Президента України у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України строк дії воєнного стану в Україні продовжувався, останній раз воєнний стан та загальна мобілізація в Україні продовжені строком на 90 діб - до 20 травня 2023 року; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні  ОСОБА_7  злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний  ОСОБА_7  може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_7  особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, слідчий суддя не визначає розмір застави. 
		На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 40, 131, 132, 176-178, 182-184, 194, 196 - 197, 309, 395 КПК України, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Клопотання старшого слідчого-криміналіста слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області  ОСОБА_5 , яке погоджене начальником відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Кіровоградської обласної прокуратури  ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до  ОСОБА_7  - задовольнити.
		Застосувати до  ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 10 год. 45 хв. 29.03.2023 по 27.05.2023 включно, в межах строку досудового розслідування.
		Вручити копію цієї ухвали прокурору, підозрюваному, захиснику негайно після її оголошення.
		Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. 
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
		 
		 
		 
		 
		 
		Слідчий суддя                                                                ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...