Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 714/1522/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Розбій.
Надіслано для оприлюднення: 04.04.2023. Зареєстровано: 04.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 05.04.2023.
Дата набрання законної сили: 04.04.2023
Номер судового провадження: 11-кп/822/141/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022262020002833

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		 
		4 квітня 2023 року                                                  м. Чернівці
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
		 
		судді - доповідача ОСОБА_1 
		суддів ОСОБА_2 
		ОСОБА_3 
		при секретарі судового засідання ОСОБА_4 
		та сторін судового провадження: 
		прокурора                                          ОСОБА_5         
		захисника ОСОБА_6 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР №12022262020002833 від 15.09.2022 року відносно: 
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , не одруженого, громадянина України, з середньою освітою, румуна за національністю, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, офіційно не працюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого, - 
		У С Т А Н О В И Л А:
		 
		Короткий зміст апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції.
		 
		Захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу на вирок Герцаївського районного суду м. Чернівці від 03 лютого 2023 року.
		Цим вироком,  ОСОБА_7 , - визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України та призначено йому покарання у виді 8 (вісім) років позбавлення волі, з конфіскацією майна окрім житла.
		 
		ЄУНСС №714/1522/22 Головуючий в І інстанції: ОСОБА_8 
		Провадження №11-кп/822/141/23 Суддя - доповідач: ОСОБА_1 
		Категорія: ч.4 ст. 187 КК України
		Строк відбування покарання обрахований з дня затримання, а саме з 15.09.2022 року. 
		Міру запобіжного заходу залишено - утримання під вартою до вступу вироку в закону силу.
		Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави судові витрати за проведення судової дактилоскопічної та трасологічної експертизи в сумі 2454 грн. 14 коп..
		Вирішено питання речових доказів.
		 
		Доводи апеляційних вимог.
		 
		Захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 у своїй апеляційній скарзі вважає оскаржуваний вирок ухваленим з порушенням вимог ч.1 ст. 370 КПК України.
		З даним вироком суду не погоджується, вважає його надто суворим та таким, що не відповідає нормам чинного законодавства, неправильності застосування судом 1-ї інстанції норм кримінального законодавства, щодо особи яка скоїла даний злочин.
		Звертає увагу, що ОСОБА_7 під час досудового слідства та судового розгляду по суті справи, свою вину у вчинені інкримінованому йому злочину визнав повністю, щиросердечно розкаявся у тому, що він накоїв та активно сприяв розкриттю даного злочину, добровільно частково відшкодував завдану шкоду, відсутність претензій із боку потерпілої.
		Згідно ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_7 є: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину; часткове добровільне відшкодування завданих збитків; постійне місце проживання, відсутність претензій з боку потерпілої.
		У зв`язку з чим, на підставі принципів індивідуалізації, гуманізації та справедливості покарання, наявності кількох пом`якшуючих обставин, вважає, що ОСОБА_7 можливо призначити основне покарання, нижче від найнижчої санкції, або перейти до іншого більш м`якого виду основного покарання не зазначеного в санкції статті за цей злочин, відповідно до ст. 69 КК України.
		 
		Обставини, встановлені судом першої інстанції.
		 
		15 вересня 2022 року близько о 02 год. 00 хв. громадянин ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи в стані алкогольного сп`яніння, маючи умисел на вчинення насильницьких дій для заволодіння грошовими коштами та майном, прийшов до домогосподарства ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканки с. Хряцька, Чернівецького району Чернівецької області. Усвідомлюючи характер своїх неправомірних дій, переслідуючи корисливий мотив, шляхом розбиття вікна, проник до будинку останньої. Перебуваючи в середині будинку, ОСОБА_7 реалізовуючи свій злочинний умисел щодо заволодіння грошовими коштами, скоїв напад на ОСОБА_9 , в ході якого застосував до неї фізичне насильство небезпечне для життя, а саме: схопив руками за шию ззаду та почав душити, повалив потерпілу на підлогу, сів на неї зверху та хусткою здавлював її шию, при цьому вимагаючи видати йому грошові кошти. 
		Внаслідок вказаного нападу ОСОБА_7 спричинив ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді синців в правій параорбітальній ділянці на нижній повіці; на чолі у верхній та середній третинах на лінії змикання з волосяною частиною голови; на шиї справа в середній третині; на грудній клітці в між ключичній ділянці; крововиливів в білкові оболонки обох очей по всій поверхні, забійної рани в лівій скроневій ділянці, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров`я, відповідно до висновку експерта №643 від 15 вересня 2022 року. В подальшому ОСОБА_7 заволодів грошовими коштами в сумі 24000 гри., належними ОСОБА_9 після чого з місця події зник та викраденим розпорядився на власний розсуд.
		Таким чином, своїми умисними злочинними діями ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 187 КК України, а саме розбій, за кваліфікуючими ознаками поєднаний із проникненням у житло, вчинений в умовах воєнного стану.
		 
		Позиції учасників апеляційного провадження в судових дебатах.
		 
		Захисник ОСОБА_6 підтримав свою апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_7 та наполягав на її задоволенні з підстав зазначених в ній. Просив змінити вирок суду першої інстанції, застосувати до його підзахисного ОСОБА_7 ст. 69 КК України та призначити основне покарання нижче від найнижчої санкції, або перейти до іншого більш м`якого виду основного покарання не зазначеного в санкції статті за цей злочин.
		Прокурор просив вирок районного суду залишити без змін, а доводи наведені стороною захисту без задоволення, вважаючи їх безпідставними і такими, що не спростовують висновків суду в частині призначеного покарання обвинуваченому ОСОБА_7 .. 
		 
		Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких апеляційний суд виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким керується. 
		 
		Встановивши суть вироку та з`ясувавши вимоги апеляційної скарги сторони захисту, з`ясувавши думку учасників кримінального провадження щодо заявлених апеляційних вимог, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного.
		Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. 
		З вироку вбачається, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 було розглянуто у відповідності з вимогами ч.3 ст. 349 КПК України, а тому вирок в частині правильності кваліфікації дій обвинуваченого, доведеності його вини та повноти зібраних та досліджених доказів щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, апеляційним судом не перевіряється, відповідно до загальної засади змагальності процесу та положень ч.1 ст. 404 КПК України.
		 
		 
		 
		Отже, колегія суддів, перевіривши в межах апеляційної скарги матеріали даного кримінального провадження, вважає, що суд першої інстанції під час судового розгляду в повній мірі дотримався вищевказаних вимог кримінального процесуального Закону.
		Твердження захисника ОСОБА_6 щодо наявності ряду пом`якшуючих обставин у обвинуваченого ОСОБА_7 , які давали суду можливість та законні підстави призначити останньому менш суворе покарання, а ніж передбачено в санкції ч.4 ст. 187 КК України, є безпідставними й жодним чином не підтвердженими, а також не спростовують висновків суду в цій частині.
		Як убачається з оскаржуваного вироку, ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за ч.4 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна, крім житла.
		На думку колегії суддів, призначене ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, є спів мірним протиправному діянню і не може вважатися суворим.
		Слід зазначити, що пом`якшуючі обставини чи їх сукупність мають бути в причинному зв`язку з цілями та/або мотивами злочину, роллю, яку виконувала особа визнана винуватою у вчиненні злочину, її поведінкою під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватця. 
		Перевіряючи вирок суду першої інстанції в частині призначеного ОСОБА_7 покарання, колегією суддів встановлено, що при призначенні покарання обвинуваченому, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, та передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна. 
		Також судом взято до уваги й особу обвинуваченого ОСОБА_7 , який має постійне місце проживання, за яким характеризується негативно, не одружений, ніде офіційно не працевлаштований, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, проте в силу статті 89 КК України вважається таким, що раніше не судимий.
		Крім того, судом першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_7 до обставин, що пом`якшують покарання враховано щире каяття останнього, повне визнання своєї вини та активне сприяння у розкритті злочину.
		Також судом встановлено обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , відповідно до ст. 67 КК України, а саме вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку та вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
		Отже, на думку колегії суддів, зваживши всі ці обставини, суд належним чином прийшов до висновку про призначення ОСОБА_7 мінімального виду покарання, передбаченого санкцією ч.4 ст. 187 КК України, а саме у вигляді реального позбавлення волі. 
		Що стосується акценту сторони захисту у своїй апеляційній скарзі в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 щодо таких пом`якшуючих обставин, як часткове добровільне відшкодування завданих збитків; постійне місце проживання та відсутність претензій з боку потерпілої, то вони не заслуговують на увагу суду.
		Оскільки, така обставина, як постійне місце проживання відноситься до характеризуючих даних особи обвинуваченого та немає нічого спільного з пом`якшуючими обставинами, які враховуються при призначенні покарання. 
		Такі обставини, як часткове добровільне відшкодування завданих збитків та відсутність претензій з боку потерпілої, також не можуть бути взяті судом до уваги, так як апелянт не доводить їх належними та допустимими доказами, не обґрунтовує, чому саме ці обставини є такими, що можуть слугувати при призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 менш суворого покарання, тобто нижчого від найнижчої межі або іншого більш м`якого виду основного покарання не зазначеного в санкції статті за вчинений останнім злочин.
		При цьому суд зауважує, що часткове добровільне відшкодування завданих збитків потерпілій ОСОБА_9 , тобто обставина, яку сторона захисту вважає пом`якшуючою покарання, відбулося завдяки правоохоронним органам, а не з власної ініціативи обвинуваченого ОСОБА_7 , окрім цього останній заволодів коштами в сумі 24000 грн., а повернуто потерпілій лише 8774 грн..
		Більше того, визнання тієї чи іншої обставини пом`якшуючою, яка не зазначена в ч.1 ст. 66 КК України, є правом суду, а не обов`язком.
		Окрім того, для врахування тих чи інших пом`якшуючих обставин судом при призначенні покарання, обвинувачений та його адвокат повинні належним чином обґрунтувати і довести, яким є зв`язок цих обставин із вчиненим кримінальним правопорушенням, і чому вони істотно знижують його тяжкість.
		Варто уваги й те, що ОСОБА_7 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення, саме в період запровадженого в країні воєнного стану, згідно указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 р.. 
		За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що твердження сторони захисту в скарзі про призначення ОСОБА_7 більш м`якого покарання або перейти до іншого більш м`якого виду основного покарання не зазначеного в санкції статті за цей злочин вчинений останнім, не можуть бути враховані колегією суддів.
		Дискреційні повноваження суду визнаються і ЄСПЛ, який у п.77 рішення в справі «Довженко проти України» від 12 квітня 2012 року зазначив про необхідність визначення законності, обсягу, способів та меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи з відповідності таких повноважень суду, принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду.
		Отже, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржений вирок районного суду в частині призначеного ОСОБА_7 покарання, відповідає вимогам статей 50, 65 КК України, а визначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років, забезпечить виконання завдань кримінального судочинства та слугуватиме цілям його застосування, встановленим ст. 2 КПК України.
		Більш конкретних та змістовних доводів, які б вказували на суворість призначеного покарання, в судовому засіданні апеляційної інстанції стороною захисту не заявлено, як і не обґрунтовано належним чином своїх доводів в апеляційній скарзі.
		 
		Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419, 424 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, - 
		 
		У Х В А Л И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а вирок Герцаївського районного суду Чернівецької області від 03 лютого 2023 року відносно  ОСОБА_7 , обвинуваченого за ч.4 ст. 187 КК України - без змін. 
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення проте може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного суд протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженим у том ж порядку і строк з дня отримання ухвали суду. 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя-доповідач: ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Судді: ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...