Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 675/1015/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; Зґвалтування.
Надіслано для оприлюднення: 04.04.2023. Зареєстровано: 04.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 05.04.2023.
Дата набрання законної сили: 08.05.2023
Номер судового провадження: 1-кп/675/18/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022244000000090

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 675/1015/22
		Провадження № 1-кп/675/18/2023
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		                                                                                             
		"03" квітня 2023 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючої - судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		з секретарем судового засідання ОСОБА_4 , 
		з участю прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 
		малолітньої потерпілої ОСОБА_7 , законного представника потерпілої ОСОБА_8 ,
		педагога ОСОБА_9 , психолога ОСОБА_10 , 
		обвинуваченого ОСОБА_11 , 
		захисника ОСОБА_12 , 
		розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду у м. Ізяславі кримінальне провадження № 12022244000000090, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 січня 2022 року про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 152, ч. 6 ст. 152, ч. 2 ст. 156 КК України, у вчиненні яких обвинувачується 
		ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Сивки Білогірського району Хмельницької області, українець, громадянин України, освіта професійно-технічна, одружений, на утримані має п`ятьох неповнолітніх дітей, не працюючий, житель АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
		в с т а н о в и в :
		ОСОБА_11  вчинив розпусні дії щодо малолітньої донькиОСОБА_7 ; дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним проникненням в тіло своєї малолітньої доньки ОСОБА_7 з використанням геніталій; дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним проникненням в тіло своєї малолітньої доньки ОСОБА_7 з використанням іншого предмета, повторно за таких обставин.
		ОСОБА_11 27 січня 2021 року уклав контракт про проходження громадянами України військової служби в Збройних Силах України терміном на 1 (один) рік.
		Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 18 від 27 січня 2021 року старшого солдата ОСОБА_11 було зараховано до списків особового складу вказаної військової частини, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду старшого навідника гранатометного відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 .
		Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 16 від 26 січня 2022 року старшого навідника протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_11 у зв`язку із закінченням строку контракту звільнено з військової служби в запас із виключенням зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
		Так, в один із днів з 09 по 19 травня 2021 року, точної дати в ході судового розгляду встановити не виявилось можливим, у нічний час доби ОСОБА_11 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, в спальній кімнаті будинку АДРЕСА_1 , розташованому за місцем спільного з малолітньою потерпілою проживання, по АДРЕСА_1 , внаслідок раптово виниклого злочинного умислу, направленого на задоволення своєї статевої пристрасті, порушуючи нормальний психічний та соціальний розвиток своєї донькиОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , чітко усвідомлюючи, що потерпіла являється малолітньою, та користуючись тим, що вона спить, використовуючи безпорадний стан потерпілої, котра внаслідок малолітства не могла чинити активний фізичний опір, підійшов до ліжка, на якому спала ОСОБА_7 , приспустив спідню білизну потерпілої до низу та вчинив розпусні дії по відношенню до малолітньої: торкався своєю рукою її оголених сідниць. Від цього ОСОБА_7  прокинулася та попросила припинити продовжувати вчиняти з нею такі дії.
		Крім того, в один із днів з 28 по 30 серпня 2021 року, точної дати в ході судового розгляду встановити не виявилось можливим, у нічний час доби  ОСОБА_11 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, в кімнаті будинку АДРЕСА_1 , внаслідок раптово виниклого злочинного умислу, направленого на задоволення своєї статевої пристрасті, порушуючи нормальний психічний та соціальний розвиток своєї донькиОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чітко усвідомлюючи, що потерпіла являється малолітньою, та користуючись тим, що вона спить, використовуючи безпорадний стан потерпілої, котра внаслідок малолітства не могла чинити активний фізичний опір, зняв з ОСОБА_7  нижню білизну, оголивши її статеві органи, та вчинив дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним проникненням в тіло потерпілої з використанням пальців своєї лівої руки без добровільної згоди потерпілої.
		Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_11 , утримуючи малолітню доньку у лежачому положенні, оголив свої статеві органи та вступив із нею у статеві зносини природнім способом, тобто вчинив дії пов`язані із вагінальним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_7 із використанням геніталій без добровільної згоди потерпілої.
		Під час вчинення вказаних протиправних дій малолітня потерпіла відчула біль та крикнула, однак ОСОБА_11 , користуючись своєю фізичною перевагою, закрив її рот правою рукою, та, фізично утримуючи малолітню, продовжив вчиняти дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним проникненням в тіло потерпілої з використанням своїх геніталій.
		Під час фізіологічного статевого акту, який тривав близько 2-3 хвилин, ОСОБА_11 побачив, що прокинулася його молодша малолітня донька ОСОБА_13 , котра перебувала у цій же кімнаті та спала на одному ліжку поруч з потерпілою, розуміючи, що в разі продовження вказаних злочинних дій це буде помічено, не бажаючи бути викритим, відпустив малолітню ОСОБА_7 від себе, а сам перемістився з ліжка на підлогу, де продовжував лежати на протязі нетривалого періоду часу.
		Після зазначених дій на тілі малолітньої потерпілої ОСОБА_7 та на пальцях руки ОСОБА_11 були наявні нашарування речовини бурого кольору.
		Також, з 6 по 7 січня 2022 року точної дати в ході судового розгляду встановити не виявилось можливим у нічний час ОСОБА_11 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, в кімнаті будинку АДРЕСА_1 , внаслідок раптово виниклого злочинного умислу, направленого на задоволення своєї статевої пристрасті, порушуючи нормальний психічний та соціальний розвиток своєї донькиОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чітко усвідомлюючи, що потерпіла являється малолітньою, та користуючись тим, що вона спить, використовуючи безпорадний стан ОСОБА_7 , котра внаслідок малолітства не могла чинити активний фізичний опір, зняв з доньки нижню білизну, оголивши її статеві органи, після чого повторно вчинив стосовно потерпілої ОСОБА_7 дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним проникненням в тіло з використанням власних пальців лівої руки без добровільної згоди потерпілої.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 своєї вини у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень не визнав, від дачі показів відмовився на підставі ст. 63 Конституції України.   
		Не зважаючи на те, що ОСОБА_11  своєї винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень не визнав, його вина у скоєному підтверджується зібраними в ході досудового слідства та дослідженими судом у судовому засіданні доказами. 
		Під час проведення слідчого експерименту 22 лютого 2022 року, що підтверджується відповідним протоколом та відеозаписом вказаної слідчої дії, дослідженими в ході судового розгляду, ОСОБА_11 добровільно, послідовно, детально, несуперечливо, без будь-чиїх підказок та примусу розповідав та показував послідовність власних дій із зазначенням приблизних дат, які він вчиняв щодо своєї малолітньої доньки ОСОБА_7 , при цьому сам ОСОБА_11 повідомляв, що вчиняв такі дії після вживання алкогольних напоїв. 
		Згідно з протоколом про результати здійснення негласних слідчих розшукових дій від 21 лютого 2022 року під час проведення негласних (розшукових) слідчих дій аудіо-, відео контролю за місцем тимчасового перебування ОСОБА_11  17 лютого 2022 року, які проводилися на підставі ухвали слідчого судді Хмельницького апеляційного суду № 306 т від 07 лютого 2022 року, одержана інформація, що обвинувачений  ОСОБА_11  дійсно вчиняв зі своєю малолітньою донькою  ОСОБА_7  розпусні дії та ґвалтував її шляхом вагінального проникнення з використанням як геніталій, так і пальців рук. Під час вчинення незаконних дій щодо малолітньої ОСОБА_11  перебував у стані алкогольного сп`яніння. Отримана інформація відповідає інформації, отриманій від  ОСОБА_11  в ході слідчого експерименту. 
		За висновком судово-психіатричного експерта № 76 від 30 березня 2022 року ОСОБА_11 на період вчинення інкримінованих йому діянь психічним захворюванням не страждав, в стані тимчасового розладу душевної діяльності не знаходився, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; на момент огляду будь-яким психічним захворюванням не страждає, може усвідомлювати свої дії та керувати ними; застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує. Вказаним висновком встановлено, що в ОСОБА_11 не діагностовано яскраво виражених індивідуально-психологічних особливостей, які могли вплинути на його поведінку під час скоєння інкримінованих йому діянь, а також на характер вчинюваних дій; ОСОБА_11 , з урахуванням його емоційного стану, індивідуально-психологічних особливостей, рівня розумового розвитку, спроможний правильно сприймати обставини, що мають значення у кримінальному провадженні, а також надавати про них відповідні показання. 
		Вказані обставини надають можливість зробити висновок, що інформація, надана ОСОБА_11 в ході слідчого експерименту та під час проведення негласних (розшукових) слідчих дій аудіо-, відео контролю відповідає дійсності. 
		З показів малолітньої потерпілої ОСОБА_7 , допитаної із дотриманням вимог ст. 354 КПК України за участю законного представника та психолога, вбачається, що з нею «щось трапилось», таке, чого вона не могла розповісти матері, що її образило, від чого потерпіла плакала. Про те, що з нею трапилось ОСОБА_7 розповіла своїй подрузі ОСОБА_14 . Після цього потерпіла з подругою пішла до шкільного психолога, з яким спілкувалась віч-на-віч та розповіла все, як було, і пішла до кімнати. В подальшому її возили до лікарні, вона з матір`ю ходила до гінеколога. ОСОБА_7 зазначала, що покази давала вільно і нікому не хотіла завдати шкоди. 
		В подальшому у судовому засіданні неповнолітня потерпіла відмовилась від дачі показів згідно ст. 63 Конституції України.
		Ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області № 688/291/22 від 07 квітня 2022 року задоволено клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи СВ Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області про допит малолітньої потерпілої ОСОБА_7 під час досудового розслідування в судовому засіданні.
		Допит малолітньої потерпілої ОСОБА_7 під час досудового розслідування проведений у судовому засіданні 07 квітня 2022 року та був досліджений в ході судового розгляду. Під час допиту малолітня повідомляла про чотири факти насильства з боку ОСОБА_11 , давала послідовні покази про насильницькі дії щодо неї з боку ОСОБА_11 . Покази, надані малолітньою потерпілою ОСОБА_7 під час досудового розслідування в судовому засіданні узгоджуються з іншими доказами, дослідженими в ході судового розгляду. 
		Так, в ході судового розгляду в якості свідка була допитана із дотриманням вимог ст. 354 КПК України за участю педагога неповнолітня ОСОБА_14 , котра підтвердила покази потерпілої ОСОБА_7 , суду показала, що з ОСОБА_7 познайомилась, коли приїхала у Плужненську гімназію Хмельницької обласної ради 31 серпня 2021 року, вони потоваришували, проводили разом час, жили в одній кімнаті. Свідок повідомила, що в січні в неділю у ОСОБА_7 болів живіт і вона розповіла, що, можливо, вагітна, тому що її зґвалтував рідний батько. Свідок показала, що потерпілій було дуже тяжко розповідати, вона сильно плакала. Свідок вказала, що ОСОБА_7 розповідала, що все відбувалося вдома, вночі, коли батько приїздив з військової служби, він приходив до потерпілої і домагався її. Свідок показала, що ОСОБА_7 розповідала про чотири таких випадки. Свідок підтвердила, що відвела ОСОБА_7 до шкільного психолога.
		Допитана в ході судового розгляду в якості свідкаОСОБА_15 суду показала, що працювала психологом в Плужненській гімназії Хмельницької обласної ради і напередодні проводила зайняття з видів насильства. В неділю 23 січня 2022 року до свідка прийшли неповнолітні  ОСОБА_14 та ОСОБА_7 . Свідок повідомила, що ОСОБА_7 сильно плакала і не могла сама говорити, тому з дозволу потерпілої про те, що ОСОБА_7 постраждала від насильства з боку рідного батька, розповіла  ОСОБА_14 . Надалі свідок проводила бесіду з ОСОБА_7 віч-на-віч, задавала багато питань і потерпіла детально розповіла про чотири випадки вчиненого насильства. Інформація, яку повідомила під час допиту свідок ОСОБА_15 відповідає тій інформації, яку повідомив ОСОБА_11 під час проведення слідчого експерименту та під час проведення негласних (розшукових) слідчих дій аудіо-, відео контролю. Крім того, свідок зауважила, що спочатку у малолітньої була позиція, щоб покарати кривдника, однак в подальшому емоційний стан потерпілої став погіршуватися. Свідок вказувала, що матір неповнолітній доньці не повірила, не підтримала, не вчиняла дій для захисту інтересів неповнолітньої.
		За висновком судово-медичної експертизи № 31 від 27 січня-02 лютого 2022 року у малолітньої ОСОБА_7  на момент проведення судово-медичної експертизи 27 січня 2022 року будь-якихтілесних ушкоджень не виявлено. Виявлено порушення цілісності дівочої перетинки у вигляді глибокої виїмки дівочої перетинки, яка розташована на 11-ту годину по відношенню до умовного циферблата годинника, може бути наслідком її «давнього» розриву, який утворився не менше, ніж за два-три тижні до судово-медичної експертизи неповнолітньої  ОСОБА_7 .   
		Згідно довідок № 36 та № 699, виданих Комунальним некомерційним підприємством «Ізяславська міська багатопрофільна лікарня» 28 січня 2022 року, ОСОБА_7 на диспансерному обліку в психоневрологічному та наркологічному кабінеті не знаходиться, за інформацією Комунального некомерційного підприємства «Ізяславська міська багатопрофільна лікарня» № 103 від 02 лютого 2022 року ОСОБА_7  у період з травня 2021 року по 26 січня 2022 року за медичною допомогою у підпорядковані лікувально-профілактичні заклади не зверталась, на стаціонарному лікуванні не перебувала.  
		Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 81 від 31 березня 2022 року малолітня потерпіла ОСОБА_7 психічним захворюванням не страждає. Потерпіла ОСОБА_7 за своїм психічним станом, враховуючи її неповнолітній вік, недостатність знань, не повною мірою могла розуміти характер та значення скоюваних відносно неї протиправних дій з боку підозрюваного  ОСОБА_11 . На момент огляду агресивності та жорстокості, суїцидальних тенденцій не діагностовано. Враховуючи психологічний стан, індивідуальні, вікові особливості та рівень інтелектуального розвитку малолітньої потерпілої  ОСОБА_7  та конкретні умови, в яких відбулися події, вона не могла в повній мірі, адекватно сприймати діяння, які були з нею вчинені зі сторони підозрюваного  ОСОБА_11 .Враховуючи психологічний стан, індивідуальні, вікові особливості та рівень інтелектуального розвитку малолітньої потерпілої  ОСОБА_7 , вона спроможна вірно описати зовнішній зміст подій, які відбувалися з нею за участю підозрюваного ОСОБА_11 . Малолітня потерпіла  ОСОБА_7  ознак підвищеного навіювання не має, ознак підвищеної схильності до фантазування не має.     
		Суд зауважує, що під час проведення судового слідства протягом 14-26 грудня 2022 року за клопотанням суду було проведене психологічне дослідження неповнолітньої потерпілої ОСОБА_7 , згідно якого неповнолітня перебуває у стані підвищеної тривожності, незахищеності, напруження, нестабільності, відчуває емоційний дискомфорт та зниження стійкості, внутрішню тривогу, пов`язану з минулим, невротичні реакції, у тому числі суїцидальні асоціації; дитина не почуває себе у безпеці, продукує почуття провини, проявляє пасивність, покірність, готовність до самопожертви - усе це створює негативний психоемоційний стан. Наявність та виразність психотравмуючої події спричинила істотний вплив на весь хід психічного розвитку неповнолітньої ОСОБА_7 та здатна серйозно порушити соціальну адаптацію дитини, глибоко деформувати її психіку. 
		Сукупність вказаних доказів дає можливість суду зробити висновок, що покази малолітньої потерпілої ОСОБА_7 відповідають дійсності, вона дає послідовні пояснення з урахуванням її віку та психологічного стану.
		Допитана в ході судового розгляду в якості свідка ОСОБА_16 суду показала, що вона працює лікарем в Плужненській гімназії Хмельницької обласної ради. Свідок розповіла, що з середини січня ОСОБА_7  скаржилася на болі внизу живота, а в кінці січня 2022 року після наради шкільний психолог повідомила про ситуацію, яка склалася: що зі слів дитини ОСОБА_7  рідний батько вступав з нею у статеві зносини. Про таку ситуацію був повідомлений директор навчального закладу та було прийняте рішення провести обстеження неповнолітньої у лікувальному закладі. Свідок стверджувала, що 25 січня 2022 року розмовляла з неповнолітньою і та розповідала про домагання з боку батька, при цьому плакала. Свідок категорично заперечила наявність сильнодіючих препаратів, які можуть приспати дитину, та факт надання таких препаратів неповнолітнім. 
		Свідок  ОСОБА_17 , котра являється дружиною обвинуваченого, відмовилась від дачі показів на підставі ст. 63 Конституції України.
		В ході судового розгляду сторона обвинувачення відмовилась від допиту свідка  ОСОБА_18 . Судом була прийнята відмова сторони обвинувачення від допиту вказаного свідка.  
		Покази свідка ОСОБА_16 про повідомлення директора навчального закладу підтверджується рапортом інспектора-чергового СРПП ВПД № 2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області від 26 січня 2022 року, згідно якого повідомлення про розбещення неповнолітньої було отримане по телефону 26 січня 2022 року саме від директора Плужненської гімназії Хмельницької обласної ради. 
		Під час проведення огляду місця події, яким являється домогосподарство АДРЕСА_1 , здійсненого 26 січня 2022 року, 1/5 частина якого належить матері неповнолітньої потерпілої ОСОБА_17 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виявлений та вилучений халат червоного кольору. Вилучений халат червоного кольору постановою про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речового доказу від 26 січня 2022 року визнаний речовим доказом, який зберігається в камері зберігання речових доказів Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області. 
		Згідно висновку експерта № 180 від 09 березня 2022 року кров ОСОБА_7 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0. 
		Згідно висновку експерта № 181 від 09 березня 2022 року кров  ОСОБА_11  відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0.  
		Постановою від 25 квітня 2022 року зразок крові підозрюваного ОСОБА_11 визнаний речовим доказом та переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області. 
		Відповідно до ст. ст. 84, 85 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		Згідно ч. 1 ст. 290 КПК України визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
		Частина 1 ст. 86 КПК України визначає, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Підстави визнання доказів недопустимими викладені у ст. ст. 87, 88, 88-1 КПК України, однак у даному випадку підстави, наведені у зазначених статтях, відсутні. Відтак суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для визнання наведених вище доказів недопустимими. 
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 95 КПК України показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.
		Згідно положень ч. 3 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.
		Враховуючи положення ч. 3 ст. 95 КПК України та зважаючи на безпосередність дослідження показань, речей і документів як загальну засаду кримінального провадження, визначену у ст. ст. 7, 23 КПК України суд не визнає доказами відеозапис слідчої дії - додатковий допит потерпілої ОСОБА_7 від 28 січня 2022 року, який міститься на флеш-носії; протокол допиту малолітнього (неповнолітнього) свідка ОСОБА_13 від 17 червня 2022 року; відеозапис допиту малолітнього свідка ОСОБА_13 від 17 червня 2022 року, який міститься DVD-R диску.
		Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 87 КПК України недопустимими є також докази, що були отримані з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.
		Відтак, на підставі п. 1 ч. 3 ст. 87 КПК України відеозапис допиту свідка ОСОБА_11 від 29 січня 2022 року, який міститься на DVD-R диску; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_11 від 22 лютого 2022 року; відеозапис допиту підозрюваного ОСОБА_11 від 22 лютого 2022 року суд визнає недопустимими доказами. 
		Невизнання ОСОБА_11  своєї винуватості у вчинених кримінальних правопорушеннях суд розцінює як спосіб його захисту від пред`явленого обвинувачення.
		Захисна версія  ОСОБА_11  щодо того, що під час перебування у Плужненській гімназії Хмельницької обласної ради невстановлені особи навмисне присипляли малолітню ОСОБА_7 невстановленими медичними препаратами та вчиняли незаконні дії, пов`язані з вагінальним проникненням у тіло потерпілої, судом відхиляються, оскільки такі версії не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 94 КПК України жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		Згідно ч. 1 ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		У п. 53 рішення Європейського суду у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20 вересня 2012 року зазначено, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.
		Пунктом 86 рішення Європейського суду у справі «Вєренцов проти України» від 11 квітня 2013 року зазначено, що враховується також якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність.
		Приймаючи до уваги сукупність досліджених в ході судового розгляду доказів, які є належними та допустимими, стороною захисту не оскаржувались та не спростовувались, оцінивши всі досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до переконливого висновку, що вина ОСОБА_11 у вчиненні розпусних дій щодо малолітньої особи, вчинених членом сім`ї; у зґвалтуванні, тобто у вчиненні дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, вчинені щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах та яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди; у зґвалтуванні, тобто вчиненні дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним, проникненням в тіло іншої особи з використанням іншого предмета, вчинене щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах та яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, повторно, доведена. Дії ОСОБА_11 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 156, ч. 4 ст. 152, ч. 6 ст. 152 КК України.
		Підходячи до призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_11 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. 
		Обставин, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
		Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_11 , є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
		Суд враховує особу обвинуваченого, який під час досудового розслідування вину визнавав повністю, у скоєному розкаювався, під час судового розгляду своєї вини не визнав, у скоєному не розкаявся, раніше засудженим не був, вчинені обвинуваченим кримінальні правопорушення є тяжкими та особливо тяжкими.
		Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, а також, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, має бути відповідним до вчиненого, тобто необхідним та достатнім для виправлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, а також для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень обвинуваченим та іншими особами, суд знаходить, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе в ізоляції від суспільства при поміщенні його до кримінально-виконавчої установи закритого типу, що також відповідатиме меті покарання. 
		Крім того суд зважає на надзвичайний ступінь небезпеки вчиненого злочину, який визначається сукупністю всіх зібраних у кримінальному провадженні даних, що стосуються вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання. На таку надзвичайну небезпеку вказують численність, у тому числі повторність вчинених злочинів; сукупність кримінальних правопорушень, яка складається з тяжкого та особливо тяжких злочинів; наявність одної обтяжуючої покарання обставини; відсутність пом`якшуючих покарання обставин; дані про особу обвинуваченого, який за місцем служби та за місцем проживання характеризується позитивно, є суспільно-небезпечною особою, оскільки посягнув на статеву свободу та статеву недоторканість малолітньої потерпілої, з якою перебував у родинних стосунках, своїми діями принизив честь і гідність потерпілої, спричинив їй моральну травму. При цьому суд враховує, що ОСОБА_11 злочини скоїв вперше, проходив службу за контрактом у Збройних силах України, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, ОСОБА_11 та ОСОБА_17 являються багатодітним подружжям. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що саме покарання у виді п`ятнадцяти років позбавлення волі відповідає вимогам справедливості, відображає співмірність і кару, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, перебуває у справедливому співвідношенні з тяжкістю та обставинами скоєного і особою обвинуваченого, а також буде гарантувати безпеку для суспільства. 
		При визначенні строку покарання суд приймає до уваги кількість вчинених кримінальних правопорушень, обставини та спосіб їх вчинення, тому при визначенні покарання за сукупністю злочинів, суд вважає за необхідне застосувати правила ч. 1 ст. 70 КК України та обрати поглинення менш суворого покарання більш суворим.
		Приймаючи до уваги висловлену у судових дебатах позицію прокурора, а також тяжкість покарання, даних про особу обвинуваченого ОСОБА_11 та обставини, за яких вчинені злочини, зокрема те, що ОСОБА_11 вчинив дії сексуального характеру щодо особи, з якою перебуває у сімейних відносинах, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, суд вбачає наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
		Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. 
		 Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам ОСОБА_11 переховуватися від суду, запобігти вчиненню нових кримінальних правопорушень та забезпечення виконання вироку. 
		 З огляду на викладене, суд дійшов переконливого висновку, що ОСОБА_11 слід обрати запобіжний захід тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків, а також запобігти спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, внаслідок чого не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.
		Відповідно до вимог п. 4 ч. 9 ст. 100 КПК України майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, підлягає знищенню або передається заінтересованим особам.  
		Відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
		Таким чином суд приходить до висновку, що слід скасувати арешт, накладений на халат червоного кольору, оскільки вказана річ підлягає поверненню власниці.
		Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		16 січня 2020 року набрав чинності Закон України від 19 грудня 2019 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, та посилення відповідальності за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи».
		Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, та посилення відповідальності за злочини, вчинені проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи», Кримінальний виконавчий кодекс України доповнено ст. 6-1 та запроваджено в дію Єдиний реєстр осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.
		За вимогами ч. 1 ст. 6-1 КВК України єдиний реєстр осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи (далі - реєстр), - автоматизована електронна база даних, створена для забезпечення збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку, узагальнення даних про осіб, які вчинили злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, у тому числі осіб, судимість яких за такі злочини знята або погашена в установленому законом порядку. Відповідно до ч.4 ст. 6-1 КВК України до реєстру вносяться відомості щодо прізвища, імені, по батькові засудженого, дати народження, місця проживання чи перебування, кримінального правопорушення, за який його було засуджено, виду кримінального покарання, який до нього був застосований, інформацію про фактично відбуте ним покарання, а також про порушення правил адміністративного нагляду.
		Згідно ч. 5 ст. 6-1 КВК України, інформація про особу вноситься до реєстру на підставі обвинувального вироку суду, який набрав законної сили. У разі якщо особа вчинила кримінальне правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи до створення реєстру, інформація про таку особу вноситься до реєстру на підставі ухвали суду за місцем проживання такої особи або місцем відбування нею покарання за клопотанням прокурора.
		Враховуючи викладене, суд вважає, що інформація щодо ОСОБА_11 підлягає внесенню до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, після набрання вироком законної сили. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд
		У Х В А Л И В :
		ОСОБА_11 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 6 ст. 152, ч. 2 ст. 156 КК України, призначивши йому покарання:
		- за ч. 2 ст. 156 КК України - 5 (п`ять) років позбавлення волі; 
		- ч. 4 ст. 152 КК України - 10 (десять) років позбавлення волі;
		- за ч. 6 ст. 152 КК України - 15 (п`ятнадцять) років позбавлення волі.
		Згідно з ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_11 у призначити покарання у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі.
		Запобіжний захід ОСОБА_11 у до набрання вироком законної сили залишити попередній - у виді тримання під вартою.
		Строк відбування покарання рахувати ОСОБА_11 у з моменту затримання - з 21 лютого 2022 року.
		Після набрання вироком законної сили скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області № 688/291/22 від 28 січня 2022 року на халат червоного кольору, який вилучений 26 січня 2022 року під час огляду місця події, а саме домоволодіння по АДРЕСА_1 .
		Речові докази по справі:
		-        халат червоного кольору, який перебуває на зберіганні у камері зберігання речових доказів Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, - повернути ОСОБА_7 , жительці АДРЕСА_1 ;
		- зразок крові підозрюваного, який перебуває на зберіганні у камері зберігання речових доказів Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, - знищити.
		Стягнути з ОСОБА_11 а на користь держави 1104 (одну тисячу сто чотири) грн 56 коп судових витрат за проведення судової біологічної експертизи.
		Інформацію стосовно ОСОБА_11 а включити до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, після набрання вироком законної сили.
		Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		 
		Головуюча: ОСОБА_1 
		Судді: ОСОБА_2 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...