Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 490/2070/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано судом: 04.04.2023. Зареєстровано: 05.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 08.05.2024.
Дата набрання законної сили: 03.04.2023
Номер судового провадження: 1-кс/490/2509/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023232020000094

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		       490/2070/23 29.03.2023
		н\п 1-кс/490/2509/2023
		 
		Центральний районний суд м. Миколаєва 
		Справа № 490/2070/23
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 березня 2023 року                               м. Миколаїв
		 
		Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Херсонської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		До слідчого судді звернувся з клопотанням прокурор Херсонської окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно вилучене під час проведення огляду місця події 15.03.2023 року, в м. Херсон, по вул. Полтавській біля будинку №44/114, а саме на згорток з речовиною невідомого походження схожу на наркотичну.
		На обґрунтування клопотання вказано, що у провадженні СД ВП №2 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області знаходиться кримінальне провадження №12023232020000094 від 16.03.2023 року, внесеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що 15.03.2023 року до ВП №2 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області надійшло повідомлення про те, що під час фільтраційних заходів в м. Херсон по вул. Полтавській біля будинку №44/114 було зупинено громадянина ОСОБА_4 для перевірки документів, у якого було виявлено речовину невідомого походження схожу на наркотичну.
		15.03.2023 року було проведено огляд місця події у ході якого ОСОБА_4 добровільно видав працівникам поліції згорток з речовиною невідомого походження схожу на наркотичну.
		Посилаючись на необхідність збереження речового доказу, у зв`язку із тим, що існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що це майно зберегло на собі сліди злочину, відповідає критеріям ст.98 КПК України, є матеріальним об`єктом, яке зберегло на собі сліди кримінального правопорушення та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, прокурор просить про накладення арешту на вказане майно.
		Прокурор у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі, у якій просив клопотання задовольнити.
		Вивчивши матеріали клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання.
		 
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
		Згідно з п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
		У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
		Ч. 1. ст. 98 КПК України визначає, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		 
		Згідно з матеріалами клопотання, у провадженні СД ВП №2 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області знаходиться кримінальне провадження №12023232020000094 від 16.03.2023 року, внесеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що 15.03.2023 року до ВП №2 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області надійшло повідомлення про те, що під час фільтраційних заходів в м. Херсон по вул. Полтавській біля будинку №44/114 було зупинено громадянина ОСОБА_4 для перевірки документів, у якого було виявлено речовину невідомого походження схожу на наркотичну.
		15.03.2023 року було проведено огляд місця події у ході якого ОСОБА_4 добровільно видав працівникам поліції згорток з речовиною невідомого походження схожу на наркотичну.
		 
		Відповідно ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
		Згідно п. 1 ч. 2, абз. 2 ч 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
		Відповідно до ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
		У клопотанні про накладення арешту на майно прокурор вказав, що в даному випадку вищевказане майно слід вважати речовим доказом по кримінальному провадженню та в подальшому воно може бути використане як доказ. У зв`язку з чим, для запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, прокурор просить накласти арешт на вищевказане майно.
		Однак, прокурором не доведена така мета забезпечення арешту, як збереження речових доказів, для запобігання їх приховування, пошкодження, втрати, знищення, використання або перетворення.
		Обіг наркотичних засобів та психотропних речовин є забороненим, а тому ці речі не мають ознак майна, що перебуває у вільному обігу та не можуть бути повернуті особам, у яких вони вилучені.
		Тобто, у цих речей немає конкретного власника майна, який міг би вчинити дії, для запобігання яких прокурор звернувся з клопотанням про накладення арешту на це майно.
		У зв`язку з наведеним, клопотання прокурора про накладення арешту на майно, є безпідставним та невмотивованим, у звязку із чим задоволенню не підлягає.
		Керуючись ст. ст. 170-173,309 КПК України, слідчий суддя 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		У задоволенні клопотання прокурора Херсонської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в межах кримінального провадження №12023232020000094 - відмовити.
		 
		Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів.
		 
		 
		 
		Слідчий суддя                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...