Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/860/22 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; підряду.
Надіслано для оприлюднення: 03.04.2023. Зареєстровано: 05.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 06.04.2023.
Дата набрання законної сили: 24.03.2023
Номер судового провадження: 21 Д

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 березня 2023 року м. Харків Справа №905/860/22 
		 
		Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Гребенюк Н.В., суддя Россолов В.В.,
		 
		за участю секретаря судового засідання Беккер Т.М.,
		за участю представників у режимі відеоконференції:
		позивача  Лукомська О.М., свідоцтво ДП№5179 від 30.07.2021 року, ордер АЕ№1175005 від 18.01.2023 року; 
		відповідача  Саєнко О.М., свідоцтво №5271 від 28.11.218 року, ордер АН№1100032 від 20.12.2022 року;
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня» (вх.№21Д/1) на рішення Господарського суду Донецької області від 30.11.2022 року у справі №905/860/22,
		за позовом Асоціації підприємств матеріально-технічного забезпечення «Комплект», м.Дніпро,
		до Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня», м.Торецьк, Донецької області,
		про стягнення 809354,24 грн.,- 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Асоціація підприємств матеріально-технічного забезпечення «Комплект» звернулась до Господарського суду Донецької області з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня» про стягнення 809354,24 грн., з яких основний борг 646417,44 грн., 3% річних 17267,00 грн., інфляційні втрати 145669,80 грн.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань зі своєчасної та повної оплати виконаних робіт за договором №356 від 31.07.2020 року про закупівлю робіт, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 646417,44 грн., що стало підставою для нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
		Рішенням Господарського суду Донецької області від 30.11.2022 року у справі №905/860/22 (повний текст складено 30.11.2022 року, суддя Чернова О.В.) позовні вимоги Асоціації підприємств матеріально-технічного забезпечення «Комплект» задоволено.
		Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня» (85200, Донецька обл., місто Торецьк, вулиця Центральна, будинок 55, ідентифікаційний код 01990418) на користь Асоціації підприємств матеріально-технічного забезпечення «Комплект» (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Володимира Великого князя, будинок 18-Б, ідентифікаційний код 20225439) 809354,24 грн., з яких основний борг 646417,44 грн., 3% річних 17267,00 грн., інфляційні втрати 145669,80 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 12140,31 грн.
		Відповідач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення Господарського суду Донецької області від 30.11.2022 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. 
		В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає про розгляд справи за умови необізнаності відповідача  зокрема, відсутності його належного повідомлення про розгляд справи. Звертає увагу на невжиття позивачем заходів, спрямованих на укладення вiдповiдних додаткових угод, які на думку відповідача могли вирішити питання щодо погашення заборгованості. Вказує про неправильне визначення позивачем кола вiдповiдачiв і не вирішення питання про залучення у справу третіх осіб.
		Крім того апелянт зазначає, що у разі неприйняття судом доводів апеляційної скарги та залишення в силі рішення суду першої інстанції в частині стягнення суми основного боргу, він просить зменшення суми 3% річних та інфляційних втрат.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.01.2023 року відкрито апеляційне провадження за скаргою відповідача на рішення Господарського суду Донецької області від 30.11.2022 року у справі №905/860/22. Встановлено строк на протязі якого позивач має право подати до суду відзив на апеляційну скаргу, а також встановлено строк на протязі якого учасники справи мають право подати до суду клопотання, заяви, документи та докази в обґрунтування своєї позиції по справі; справу призначено до розгляду в судове засідання на 31.01.2023 року і роз`яснено шляхи реалізації права учасників справи на участь у судовому засіданні, а також шляхи реалізації права учасників справи на подання документів до суду засобами електронного зв`язку. Витребувано з Господарського суду Донецької області матеріали справи №905/860/22.
		Вказана ухвала суду була направлена на адреси сторін засобами поштового зв`язку та на електронну пошту, які зазначені у документах, що надані до суду.
		16.01.2023 року матеріали справи №905/860/22 надійшли до Східного апеляційного господарського суду.
		Ухвалою суду від 25.01.2023 року задоволено клопотання відповідача  Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня» про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду і ухвалено провести судове засідання 31.01.2023 року в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку «EаsyCon».
		30.01.2023 року від апелянта надійшло клопотання (вх.№1210), в якому просив суд перенести розгляд справи на іншу дату, у зв`язку з його тимчасовою непрацездатністю.
		31.01.2023 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№1254), в якому зазначає, що згоден з рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим та законним, прийнятим при об`єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у зв`язку з чим просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу  без задоволення. Крім того у відзиві викладено позицію щодо необхідності стягнення судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу.
		Ухвалою суду від 31.01.2023 року представники сторін не з`явились, у зв`язку з чим, керуючись приписами ст.ст. 216 та 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на іншу дату, а саме на 20.02.2023 року. 
		Вказана ухвала суду була направлена на адреси сторін засобами поштового зв`язку та на електронну пошту, які зазначені у документах, що надані до суду.
		У судове засідання 20.02.2023 року представник позивача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Разом з тим, представник відповідача оголосив усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання часу для врегулювання спору у позасудовому порядку, оскільки між сторонами наразі йдуть перемови щодо укладення мирової угоди.
		Ухвалою суду від 20.02.2023 року оголошено перерву у розгляді справи №905/860/22 до 02.03.2023 року.
		Вказана ухвала суду була направлена на адреси сторін засобами поштового зв`язку та на електронну пошту, які зазначені у документах, що надані до суду.
		28.02.2023 року від представника відповідача надійшла заява (вх.№2374 ел.3899), в якій просив перенести розгляд справи, посилаючись на те, що має місце проведення реорганізації Міністерства розвитку громад та територій України шляхом об`єднання з Міністерством інфраструктури, та як наслідок зміна структури керівного складу, а отже і затримка здійснення будь-яких платежів з бюджету, у зв`язку з чим встановити та узгодити строки, не виявилось можливим у термін, на який суд оголосив перерву в судовому засіданні.
		У судовому засіданні 02.03.2023 року представник позивача проти клопотання відповідача заперечував та надав пояснення, що мало місце обговорення можливості укладення мирової угоди, проте конкретного проекту немає.
		Ухвалою суду від 02.03.2023 року, враховуючи неявку представника відповідача, колегія суддів дійшла висновку про неможливість закінчення розгляду справи в даному судовому засіданні та з огляду на приписи ст.216 та ст.270 Господарського процесуального кодексу України задовольнила клопотання та відклала розгляд справи на іншу дату в режимі відеоконференції, а саме на 10.03.2023 року на 10:45 год.
		Враховуючи надзвичайні обставини  ракетний обстріл у ніч на 09 березня 2023 року, пошкодження критичної інфраструктури, відключення електропостачання та масштабну повітряну тривогу, призначене на 10 березня 2023 року судове засідання у справі не відбулось.
		З метою реалізації учасниками справи їх процесуальних прав, Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 13.03.2023 року повідомив про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня» на рішення Господарського суду Донецької області від 30.11.2022 року у справі №905/860/22, а саме на 24.03.2023 року на 10:00 год.
		Учасники справи про час та місце судового засідання повідомлялись шляхом направлення на їх поштові адреси та на електронні адреси, що наявні у матеріалах справи (повідомлені учасниками справи шляхом зазначення у документах, які надавались до суду) копій ухвал суду. 
		У судовому засіданні 24.03.2023 року представник відповідача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги і наполягав на її задоволенні. Представник позивача проти позиції апелянта заперечував з підстав викладених у відзиві.
		У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.
		Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення. 
		Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
		За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
		У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язок.
		Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 Господарського кодексу України).
		Згідно ч.7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
		Так, 31.07.2020 року між Комунальним некомерційним підприємством «Центральна міська лікарня» (замовник, відповідач у справі) та Асоціацією підприємств матеріально-технічного забезпечення «Комплект» (підрядник, позивач у справі) укладено договір про закупівлю робіт (договір підряду) №356, відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується відповідно до проектної документації та умов цього договору виконати роботи з «Капітальний ремонт (термомодернізація). Заміна вікон та дверей, утеплення фасадів та покрівлі лікувально-терапевтичного корпусу «Центральної міської лікарні» (п`ятиповерховий). Адреса: Донецька обл., м. Торецьк, вул. Центральна, 55» (коригування)» на об`єкті.
		Об`єкт: «Капітальний ремонт (термомодернізація). Заміна вікон та дверей, утеплення фасадів та покрівлі лікувально-терапевтичного корпусу «Центральної міської лікарні» (п`ятиповерховий). Адреса: Донецька обл., м. Торецьк, вул. Центральна, 55» (коригування). Місце розташування Об`єкта: Донецька обл., м. Торецьк, вул. Центральна, 55, 85200 (п.1.2. Договору).
		Згідно з п. 1.4. договору останній набирає чинності з моменту отримання резолюції Європейського інвестиційного банку (тут і далі - ЄІБ) «без заперечень». У разі ненадання ЄІБ резолюції «без заперечень» договірні відносини вважаються такими, що не розпочинались. Жодна зі сторін не несе відповідальності за резолюцію ЄІБ.
		Пунктами 2.1-2.2. договору встановлено, що підрядник розпочне виконання робіт після набрання чинності цього договору за наявності «без заперечень» ЄІБ та необхідних довільних документів. Початок та закінчення робіт визначається календарним графіком виконання робіт, який є невід`ємною частиною договору (додаток №2).
		Договірна ціна складає: а) сума без ПДВ: 24898322,06 грн; б) ПДВ у сумі 4979664,41 грн; разом:29887986,47 грн. Договірна ціна є додатком (додаток №1) до цього договору. Договірна ціна є твердою (п.3.1. договору).
		Відповідно до пп. 4.2.2 п.4.2. договору замовник зобов`язаний прийняти від підрядника в установленому порядку виконані роботи та оплатити їх у разі прийняття.
		Згідно з п.п.9.1, 9.6. договору замовник за актом передає підряднику об`єкт та всю супроводжувальну документацію протягом 2 (двох) робочих днів з дня набрання чинності договору. Підрядник у порядку, визначеному нормативними документами та договором, веде і передає замовнику після завершення робіт документи про виконання договору. Підрядник зобов`язаний протягом 2 (двох) робочих днів після завершення виконання робіт звільнити об`єкт та прилеглу до нього територію від сміття, будівельних машин та механізмів, тимчасових спору та приміщень.
		Приписами пункту 12.1. договору передбачено, що оплата за підряд відбувається шляхом авансу і поточних платежів. Проміжні розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником в межах не більше як 95 відсотків їх загальної вартості за договірною ціною на підставі підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт (форми  Кб-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми  КБ-2), та/або підписаних актів приймання-передачі обладнання і рахунку на оплату. Акти приймання виконаних будівельних робіт (форми  КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми  КБ2), акти приймання-передачі обладнання підписуються замовником за наявності у нього всіх необхідних виконавчих документів. Підрядник надає разом із формами КБ-2в, КБ-3 (у 4-х примірниках) замовнику до 25 числа поточного місяця на паперових і магнітних носіях документи, що підтверджують виконання робіт, всю необхідну виконавчу документацію (сертифікати на застосовані матеріали, паспорти на конструкції та обладнання, акти на приховані роботи, документи, що підтверджують фактичні витрати на відрядження та ін.), відомість ресурсів, яка підписана головним бухгалтером або керівником підприємства та підтверджена печаткою, а також реєстр накладних застосованих матеріалів і устаткування із зазначенням вартості, завірений підписом керівника і печаткою.
		Акти приймання виконаних робіт приймаються замовником по мірі виконання робіт (пп.12.1.1 п.12.1. договору).
		Строки оплати рахунку (кількість днів з моменту отримання замовником якісно оформлених документів згідно з переліком)  45 (сорок п`ять) календарних днів (пп.12.1.2 п.12.1. договору).
		Згідно з п. 12.5. договору кінцеві розрахунки між замовником та підрядником у розмірі 5 відсотків від договірної ціни здійснюються у термін до 45 (сорока п`яти) календарних днів після реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації.
		Приймання-передача закінчених робіт буде здійснюватися відповідно до вимог договору, Загальних умов та інших нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об`єктів в експлуатацію (п.13.1. договору).
		Згідно з п.18.1. договору останній вважається укладеним після підписання сторонами і набирає чинності з моменту отримання резолюції ЄІБ «без заперечень» і діє до 31.03.2021 року, а в частині виконання зобов`язань сторін  до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.
		Відповідно до п. 19.4. договору додатками є (невід`ємна частина цього договору): №1 Договірна ціна, №2 Календарний графік виконання робіт, №3 План фінансування виконаних робіт, №4 Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва, №5 Пакт про згоду щодо професійної чесності.
		Договір та додатки до нього підписані уповноваженими представниками сторін, та скріплені печатками підприємств.
		Сторонами укладалися додаткові угоди №2 від 16.12.2020 року, №2/1 від 27.01.2020 року до договору, за змістом яких дійшли згоди викласти в новій редакції календарний графік виконання робіт (додаток №2) та план фінансування виконання робіт (додаток №3).
		Додатковою угодою №2/1 від 27.01.2020 року продовжено строк дії договору до 30.10.2021 року.
		01.06.2021 року сторони підписали додаткову угоду №4 до договору, за змістом якої у зв`язку із затвердженням плану фінансування на 2021 рік проекту «Надзвичайна кредитна програма для відновлення України» сторони домовилися внести зміни та викласти п.18.1. договору в такій редакції: «Цей договір вважається укладеним після підписання сторонами і набирає чинності з моменту отримання резолюції ЄІБ «без заперечень» і діє до 31.10.2021 року, а в частині виконання зобов`язань підрядника  в межах затвердженого планом фінансування на 2021 рік проекту «Надзвичайна кредитна програма для відновлення України». За взаємною згодою, сторони можуть продовжити дію договору на 2022 рік з коригуванням ціни, зазначеної в договорі». Викладено у новій редакції календарний графік виконання робіт (додаток №2 до договору) та план фінансування виконання робіт (додаток №3 до договору).
		18.10.2021 року сторони підписали додаткову угоду №6, якою продовжено строк дії договору до 31.12.2021 року.
		Відповідно до додаткової угоди №7 від 26.11.2021 року сторони виклали у новій редакції план фінансування виконання робіт (додаток №3 до договору).
		У матеріалах справи міститься Гарантія Акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк» №BGV/UA/03-2-04010 від 14.04.2021 року та зміни №1 до гарантії від 20.10.2021 року.
		18.10.2021 року сторони підписали без зауважень акт №10 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за жовтень 2021 року на загальну вартість 646417,44 грн., довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3).
		Позивач виписав відповідачу рахунок на оплату №213 від 18.10.2021 року на суму 646417,44 грн. з ПДВ.
		Матеріали справи містять підписаний сторонами акт звірки взаємних розрахунків за період 2021 року, за яким у КНП «Центральна міська лікарня» станом на 31.12.2021 року наявна заборгованість на користь Асоціації підприємств матеріально-технічного забезпечення «Комплект» у розмірі 646417,44 грн.
		Позивач звертався на адресу відповідача листами №356/74 від 29.12.2021 року, №356/2 від 06.01.2022 року щодо оплати виконаних робіт.
		Наказом Міністерства розвитку громад та територій України №30 від 07.02.2022 року внесено зміни до Переліку проектів, що фінансуються за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України (1 Пул) та Переліку проектів, що фінансуються за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України (2а, 3 та 4 Пули). 
		За вказаним переліком обсяг субвенції на 2022 рік на капітальний ремонт Лікувально-терапевтичного корпусу Центральної міської лікарні (вул. Центральна, 55, м.Торецьк) всього виділено 703245,00 грн.
		В матеріалах справи міститься лист Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області вих.№159/02-1-16 від 02.06.2022 року, спрямований Департаменту впровадження пріоритетних проектів регіонального розвитку Міністерства розвитку громад та територій України, за змістом якого просять розглянути можливість щодо сплати Асоціації підприємств матеріально-технічного забезпечення «Комплект» заборгованості у розмірі 646417,44 грн.
		27.04.2022 року позивач направив на адресу відповідача лист з вимогою повідомити про строк здійснення погашення заборгованості у сумі 646417,44 грн. У відповідь на вказаний лист відповідач повідомив, що питання оплати кредиторської заборгованості буде розглянути після отримання офіційної відповіді від Міністерства розвитку громад та територій України.
		Посилаючись на порушення відповідачем зобов`язання зі своєчасної оплати виконаних робіт, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача 809354,24 грн., з яких основний борг  646417,44 грн., 3% річних  17267,00 грн., інфляційні втрати  145669,80 грн.
		Дослідивши договір, з якого виникли цивільні права та обов`язки сторін, то укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором будівельного підряду, правове регулювання якого визначено приписами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України.
		Відповідно до ч. 2 ст. 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду.
		Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
		За приписами ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
		Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.
		Відповідно до ч. 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
		Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору №356 від 31.07.2020 року сторони підписали акт №10 від 18.10.2021 року приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за жовтень 2021 року на загальну вартість 646417,44 грн., довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3).
		Акт з боку відповідача підписаний без зауважень чи заперечень щодо якості та об`ємів робіт.
		Позивач виписав відповідачу рахунок на оплату №213 від 18.10.2021 року на суму 646417,44 грн. з ПДВ.
		Відповідно до ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
		Сторони визначили у пп.12.1.2 п.12.1. договору, що строки оплати рахунку (кількість днів з моменту отримання замовником якісно оформлених документів згідно з переліком)  45 (сорок п`ять) календарних днів.
		Таким чином, кінцевий строк виконаних будівельних робіт за жовтень 2021 року за актом №10 від 18.10.2021 року є таким, що настав 02.12.2021 року включно.
		Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Положення статті 525 Цивільного кодексу України визначають, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
		Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.ст. 611, 612 Цивільного кодексу України).
		Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що матеріалами справи підтверджено факт невиконання відповідачем прийнятого на себе зобов`язання по сплаті у належні строки та розмірі за договором №356 від 31.07.2020 року. Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, що позовні вимоги про стягнення 646417,44 грн. заборгованості є обґрунтованими, підлягають задоволенню, а вказана сума стягненню з відповідача на користь позивача.
		Щодо тверджень скаржника, викладених у апеляційній скарзі про невірне визначення відповідача у справі, то колегія суддів ставиться до них критично.
		Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України  «Диспозитивність господарського судочинства», суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
		Частиною 1 ст.45 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач. При цьому суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів.
		Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
		Належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом. Тобто, відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у справі для відповіді за пред`явленими вимогами.
		Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога Асоціації підприємств матеріально-технічного забезпечення «Комплект» до Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня» про стягнення заборгованості за виконані роботи за договором підряду, стороною якого виступає останній та на якого за умовами договору було покладено обов`язок вчинити дії по оплаті.
		Та обставина, що кошти сплачуються в межах наданих відповідачу субвенцій, не свідчить про перекладення обов`язку по оплаті на іншу особу та не є свідченням помилковості визначення відповідача у справі. До того ж позивачем доведено, а матеріали справи свідчать, що відповідачу відповідні субвенції надавались двічі.
		Відхиляє колегія суддів і посилання апелянта на невжиття позивачем заходів, спрямованих на укладення вiдповiдних додаткових угод, які на думку відповідача могли вирішити питання щодо погашення заборгованості, оскільки за ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору. Тобто не укладення додаткової угоди не може інкримінуватися як винне діяння та бути підставою наразі для звільнення від покладеного на сторону обов`язку по сплаті коштів за виконанні роботи за договором, який був укладений.
		Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
		На підставі вищевказаної норми Закону позивачем зроблений розрахунок та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 17267,00 грн. та інфляційних втрат у розмірі 145669,80 грн.
		Суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, перевіривши розрахунок позивача заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних, з урахуванням норм чинного законодавства України і наявних між сторонами правовідносин (строків оплат і розміру заборгованості), дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про задоволення позовних вимог і стягнення з відповідача на користь позивача 145669,80 грн. інфляційних втрат та 17267,00 грн. 3% річних.
		У апеляційній скарзі, у мотивувальний частині апелянт просить суд зменшити розмір стягуваних річних та інфляційних втрат, посилаючись на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18.03.2020 року у справі №902/417/18, а також на норми ст. 551 Цивільного кодексу України і ст. 233 Господарського кодексу України. Скаржник вказує, що він позбавлений можливості здійснити оплату за оскаржуваним рішенням суду в частині оплати 3% річних в розмірі 17267,00 грн. та інфляційних втрат в розмірі 145669,80 грн. Апелянт зазначає, що залишення апеляційним судом розміру стягнутих сум за прострочення виконання зобов`язання фактично зупинить роботу єдиної в громаді лікарської установи надання вторинної медичної допомоги, що в умовах ведення війни, не припустимо.
		Колегія суддів апеляційної інстанції відзначає, що інфляційне нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а отже відповідні суми не підлягають зменшенню за приписами ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України.
		Разом з тим, з огляду на мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі №902/417/18 дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання. 
		Проте підстав для зменшення інфляційних нарахувань немає, адже законодавство цього не передбачає і Верховний Суд у зазначеній вище постанові не вказує про можливість зменшення інфляційних втрат.
		Таким чином, відповідачем не доведено та не обґрунтовано наявність правових підстав для зменшення інфляційних втрат і відмови в позові у відповідній частині.
		Щодо стягнення 3% річних, то слід відзначити, що за загальним правилом право суду зменшити заявлені до стягнення суми пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення суми, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, значності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
		Наразі, з огляду на причини неналежного виконання відповідачем зобов`язання щодо несвоєчасної оплати і його ступінь вини, те, що заборгованість вiдповiдача виникла ще до початку оголошення війни на території України та ведення активних бойових дій, а також враховуючи що відповідні кошти щодо субвенцій, з якими пов`язується проведення оплати, двічі були надані відповідачу, проте не проведені  колегія суддів не вбачає підстав для зменшення заявлених до стягнення 3% річних.
		Щодо тверджень скаржника про розгляд справи за умови його необізнаності, зокрема, відсутності належного повідомлення про розгляд справи, колегія суддів вказує наступне.
		Як свідчать матеріали справи, ухвалою Господарського суду Донецької області від 02.11.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву. Про винесення ухвали від 02.11.2022 року здійснено публікацію оголошення на офіційному сайті судової влади.
		У матеріалах справи також міститься інформація про направлення відповідачу телефонограми 03.11.2022 року, яка була отримана представником. 
		Крім того, всі ухвали суду у даній справі оприлюднені на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень, доступ до якого є загальнодоступним та необмеженим.
		Матеріалами справи підтверджується, що господарським судом вжито усіх передбачених законом заходів з метою своєчасного повідомлення, зокрема, відповідача про розгляд справи. Вказане спростовує посилання скаржника, що в нього не було можливості належним чином захистити свої права, оскільки захист прав пов`язаний не тільки з діями суду, а й з суб`єктивною поведінкою сторони. Обізнаність про дану справу перш за все пов`язана з суб`єктивною поведінкою сторони і наразі не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення. 
		Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. 
		Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Колегія суддів зазначає, що апелянтом всупереч приписів ст. 73 та ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не доведено факту, а також не надано належних та допустимих доказів у підтвердження належного виконання умов договору №356 від 31.07.2020 року щодо своєчасного розрахунку у встановленому порядку та розмірі.
		Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв`язку з чим апеляційна скарга Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня» не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення Господарського суду Донецької області від 30.11.2022 року у справі №905/860/22, яке відповідає вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України, має бути залишене без змін.
		Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, то судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
		Керуючись статтями 13, 73, 74, 77, 86, 129, 240, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня» залишити без задоволення.
		Рішення Господарського суду Донецької області від 30.11.2022 року у справі №905/860/22 залишити без змін.
		 
		Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Повний текст складено 03.04.2023 року.
		 
		 
		Головуючий суддя В.С. Хачатрян
		 
		 
		Суддя Н.В. Гребенюк 
		 
		 
		Суддя В.В. Россолов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...