Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/11678/22 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин.
Надіслано для оприлюднення: 04.04.2023. Зареєстровано: 05.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 06.04.2023.
Дата набрання законної сили: 04.04.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		УХВАЛА
		м. Київ
		04.04.2023Справа №  910/11678/22
		Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши заяву першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради 
		до Приватного акціонерного товариства "Київський річковий порт" 
		третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 
		треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у м. Києві, Державний реєстратор Комунального підприємства «Реєстратор» Столярова Едуарда Олеговича та Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент Лтд» 
		про скасування рішень про державну реєстрацію речового права на земельні ділянки та їх державної реєстрації.
		 
		Без повідомлення (виклику) учасників процесу 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Перший заступник керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства «Київський річковий порт» про скасування рішень про державну реєстрацію речового права на земельні ділянки та їх державної реєстрації.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що документація із землеустрою не відповідає вимогам земельного законодавства, чинного на момент її розроблення, у зв`язку з чим не могла бути підставою для державної реєстрації 23.05.2019 земельних ділянок площами 12,2332 га (кадастровий номер 800000000:85:316:0069) та 0,2142 га (кадастровий номер 8000000000:85:316:0072) у Державному земельному кадастрі, оскільки не затверджена Київською міською радою або її уповноваженим органом.
		Також першим заступником керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради подано заяву про забезпечення позову.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 у задоволенні заяви першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради про забезпечення позову відмовлено.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 05.12.2022.
		05.12.2022 представником відповідача подано заяву про застосування строків позовної давності та заяву про залучення третіх осіб.
		У судове засідання 05.12.2022 представники учасників справи з`явились.
		За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 19.12.2022.
		13.12.2022 представником прокуратури подано заперечення на заяву відповідача про застосування строків позовної давності.
		У судове засідання 19.12.2022 представники прокуратури та відповідача з`явились, представник позивача не з`явився.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2022 залучити до участі у справі Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Головне управління Держгеокадастру у м. Києві, Державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстратор» Столярова Едуарда Олеговича та Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент Лтд» в якості третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, підготовче засідання відкладено на 23.01.2023.
		21.12.2022 представником відповідача подано відзив на позовну заяву.
		21.12.2022 представником прокуратури подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
		22.12.2022 представником відповідача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
		05.01.2023 представником третьої особи 1 подано письмові пояснення.
		09.01.2023 представником третьої особи 2 подано письмові пояснення.
		20.01.2023 представником третьої особи 4 подано письмові пояснення.
		20.01.2023 представником прокуратури подано клопотання, заперечення на пояснення, відповідь на відзив та заяву про зміну предмету позову.
		У судове засідання 23.01.2023 представники прокуратури, позивача, відповідача та третьої особи 1 з`явились, інші учасники судового процесу не з`явились.
		За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання до 20.02.2023, яку занесено до протоколу судового засідання.
		24.01.2023 представником відповідача подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
		06.02.2022 представником прокуратури подано письмові пояснення.
		У судове засідання 20.02.2023 представники прокуратури, позивача, відповідача та третьої особи 1 з`явились, інші учасники судового процесу не з`явились.
		За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання до 06.03.2023, яку занесено до протоколу судового засідання.
		У судове засідання 06.03.2023 представники прокуратури, позивача, відповідача та третьої особи 1 з`явились, інші учасники судового процесу не з`явились.
		Згідно з ч. 3 ст. 46 ГПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.
		Дослідивши подану прокурором заяву про зміну предмету позову, суд визнає її такою, що подана з дотриманням приписів чинного процесуального законодавства, зокрема положень ч. 5 ст. 46, ст. 170 ГПК України, тому, суд приймає до розгляду заяву прокурора та визначає предмет позову з її урахуванням.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2023 відкладено підготовче засідання на 03.04.2023, витребувано у Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та у Головного управління Держгеокадастру у м. Києві належним чином засвідчені копії матеріалів, що наявні у Головному управлінні Держгеокадастру у місті Києві, документи, в встановлено строк до 27.03.2023 для надання витребуваних документів.
		15.03.2023 представником відповідача подано відзив на позовну заяву.
		20.03.2023 представником прокуратури подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи.
		22.03.2023 представником прокуратури подано відповідь на відзив.
		23.03.2023 від Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшли витребувані ухвалою суду від 06.03.2023 документи.
		31.03.2023 представником відповідача подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
		31.03.2023 представником відповідача подано клопотання про призначення судової експертизи.
		У судове засідання 03.04.2023 представники прокуратури, позивача, відповідача та третьої особи 1 з`явились, інші учасники судового процесу не з`явились.
		За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання до 17.04.2023, яку занесено до протоколу судового засідання.
		31.03.2023 представником прокуратури подано заяву про забезпечення позову.
		Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вказаної заяви, з огляду на наступне.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. 
		Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (ч. 2 ст. 136 ГПК України).
		Положеннями частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.
		У заяві про забезпечення позову прокурор просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме: 
		- заборонити Приватному акціонерному товариству «Київський річковий порт» та будь-яким іншим особам, з якими укладено Договори про здійснення підготовчих, вишукувальних та будівельних робіт на земельній ділянці площею 12,2332 га (кадастровий номер 8000000000:85:36:0069) на вул. Набережно-Хрещатицькій у Подільському районі міста Києва, вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних та вишукувальних робіт з реконструкції майнового комплексу під багатофункціональний комплекс на вказаній земельній ділянці, а також заборонити здійснювати будь-які дії з нею;
		- заборонити Приватному акціонерному товариству «Київський річковий порт» та будь-яким іншим особам, з якими укладено Договори про здійснення підготовчих, вишукувальних та будівельних робіт на земельній ділянці площею 0,2142 га (кадастровий номер 8000000000:85:36:0072) на вул. Набережно-Хрещатицькій у Подільському районі міста Києва, вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних та вишукувальних робіт з реконструкції майнового комплексу під багатофункціональний комплекс на вказаній земельній ділянці, а також заборонити здійснювати будь-які дії з нею;
		- накласти арешт на земельні ділянки площею 12,2332 га (кадастровий номер 8000000000:85:316:0069, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:1840416080000) та площею 0,2142 га (кадастровий номер 8000000000:85:316:0072, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1840460280000) на вул. Набережно-Хрещатицькій у Подільському районі міста Києва.
		Дослідивши матеріали заяви та документи надані заявником в обґрунтування заяви, суд зазначає наступне. 
		Заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених ст. 136 ГПК України, а саме:
		- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;
		- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
		Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. 
		При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
		У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
		Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
		Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
		Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
		Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
		Так, з огляду на вищевикладені норми процесуального законодавства метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є, зокрема, уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
		Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
		Слід зазначити, що гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
		Так, першим заступником керівника Київської міської прокуратури заявлено вимоги про: 
		- скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 29.05.2019 індексний номер 47099909, та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації прав комунальної власності на земельну ділянку площею 12,2332 га (кадастровий номер 8000000000:85:316:0069) по вул. Набережно-Хрещатицька у м. Києві за територіальною громадою в особі Київської міської ради (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044, ідентифікаційний код: 22883141) припинивши вказане право; 
		- скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 29.05.2019 індексний номер 47101037, та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації прав комунальної власності на земельну ділянку площею 0,2142 га (кадастровий номер 8000000000:85:316:0073) по вул. Набережно-Хрещатицька у м. Києві за територіальною громадою в особі Київської міської ради (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044, ідентифікаційний код: 22883141) припинивши вказане право; 
		- скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 29.05.2019 індексний номер 47099909, та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на  нерухоме майно державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою 12,2332 га (кадастровий номер 8000000000:85:316:0069) по вул. Набережно-Хрещатицька у м. Києві за Приватним акціонерним товариством «Київський річковий порт» (вул. Верхній Вал, 70, м. Київ, 04071, ідентифікаційний код: 03150071), припинивши вказане право;
		- скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 29.05.2019 індексний номер 47101037, та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою 0,2142 га (кадастровий номер 8000000000:85:316:0072) по вул. Набережно-Хрещатицька у м. Києві за Приватним акціонерним товариством «Київський річковий порт» (вул. Верхній Вал, 70, м. Київ, 04071, ідентифікаційний код: 03150071), припинивши вказане право;
		- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 8000000000:85:316:0069 площею 12,2332 га на вул. Набережно-Хрещатицька у Подільському районі міста Києва та закрити щодо неї Поземельну книгу;
		- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 8000000000:85:316:0072 площею 0,2142 га на вул. Набережно-Хрещатицька у Подільському районі міста Києва та закрити щодо неї Поземельну книгу;
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що документація із землеустрою не відповідає вимогам земельного законодавства, чинного на момент її розроблення, у зв`язку з чим не могла бути підставою для державної реєстрації 23.05.2019 земельних ділянок площами 12,2332 га (кадастровий номер 800000000:85:316:0069) та 0,2142 га (кадастровий номер 8000000000:85:316:0072) у Державному земельному кадастрі, оскільки не затверджена Київською міською радою або її уповноваженим органом.
		Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, прокурор зазначає, що підставою для державної реєстрації за ПрАТ «Київський річковий порт» права постійного користування вказаними земельними ділянками послугував державний акт на право користування землею, серія та номер 51, виданий 25.04.1963 Виконавчим комітетом Київської міської ради депутатів трудящих, зі змісту якого не можливо встановити підстави набуття Київським річковим портом права постійного користування земельними ділянками, зазначеними в акті, а також ідентифікувати відображені в акті земельні ділянки із земельними ділянками з кадастровими номерами 8000000000:85:316:0069 та 8000000000:85:316:0072, технічна документація із землеустрою що встановлення яких в натурі (на місцевості), в порушення вимог п. 14 ст. 186 Земельного кодексу України та п. 4 рішення Київської міської ради «Про затвердження Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києва» № 241/2463 від 20.04.2017 не затверджена Київською міською радою або її уповноваженим органом в особі Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київською міською радою (КМДА), а також, в порушення вимог ст. 20 Земельного кодексу України, в редакції, чинній на дату їх державної реєстрації, без рішення Київської міської ради, як власника даних земельних ділянок, віднесені до земель житлової та громадської забудови, а також безпідставно визначено їх цільове призначення 03.10 Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отримання прибутку, та крім того, технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж зазначених земельних ділянок в натурі (на місцевості), згідно з абз. «а» ч. 2 ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та ч. 8 ст. 79-1 Земельного кодексу України в редакції, чинній  на дату прийняття державним кадастровим реєстратором рішення про державну реєстрацію вказаних земельних ділянок, не відносилась до переліку документації із землеустрою, на підставі якої до Державного земельного кадастру могли вноситись відомості про цільове призначення земельних ділянок щодо їх категорій, а отже державна реєстрація земельних ділянок в Державному земельному кадастрі та державна реєстрації речових прав на них в Державному реєстрі речових прав на них в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснені з порушенням вимог земельного законодавства.
		Як зазначає прокурор, на момент звернення Київської міської прокуратури до суду у листопаді 2022 року, із загальнодоступних джерел масової інформації було відомо, що метою відновлення меж зазначених земельних ділянок, є не експлуатація та обслуговування існуючих будівель і споруд річкового порту, а здійснення нового будівництва, а саме житлового комплексу «Новий Поділ», що підтверджується інформацією, розміщеною на сайтах новобудов України.
		Прокурор зазначає, що з сайту https://new-podil.kiev.ua/documentation/ в розділі документи розміщено, зокрема експертний звіт ТОВ «Укрекспертбудпроект» відповідно до якого, проект реконструкції майнового комплексу під багатофункціональний комплекс (І черга будівництва) на вул. Набережно-Хрещатицькій у Подільському районі міста Києва передбачається будівництво 6 пускових комплексів висотністю 6, 7 та 8 поверхів, в яких планується розмістити 98 житлових апартаментів загальною площею 9 716,91 кв.м., офісні приміщення загальною площею 27 632 кв.м. та паркінг загальною площею 8 870,74 кв.м.
		Станом на листопад 2022 року, як зазначає прокурор, розміщена на вказаному веб-сайті інформація свідчила про те, що на частині зазначених земельних ділянок розпочато проведення підготовчих будівельних робіт: вирито котлован, проводяться роботи з влаштування фундаменту та забудовники та інвестори будівництва компанії «Perfect Group», «SAGA Development» та «Riverside Development» активно здійснюють продаж житлових апартаментів та офісних приміщень житлового комплексу «Новий Поділ», який будується на земельних ділянок, що є предметом спору.
		В свою чергу, відповідно до інформації розміщеної на сайті станом на кінець березня 2023 року, у першому та другому будинках активно набрано каркаси та здійснюється прийомка бетону по захваткам, а у будинку № 3 вже завершено роботи у котловані та розпочато здавлювання випробувальних паль, при цьому, згідно з матеріалами фото фіксації, розміщеними на сайті, на спірній земельній ділянці побудовано 3-х поверхову будівлю.
		Таким чином, прокурор зазначає, що вбачається активна забудова спірних земельних ділянок та продаж майнових прав фізичним особам на квартири в означеному комплексі.
		Враховуючи наведене, прокурор зазначає, що матеріалами заяви підтверджується вчинення ПрАТ «Київський річковий порт» активних дій, спрямованих на забудову земельних ділянок площами 12,2332 га (кадастровий номер 8000000000:85:316:0069) та 0,2142 га (кадастровий номер 8000000000:85:316:0072) на вул. Набережн-Хрещатицькій у Подільському районі міста Києва, що у випадку задоволення позову нівелює мету звернення з ним, адже зумовить необхідність з метою відновлення порушених прав, на захист яких звернувся прокурор, ініціювати знесення розпочатого будівництва, та, можливо, скасування державної реєстрації права власності на новозбудоване майно, що потребуватиме значних як фінансових, так і правових витрат, покладення яких на державу буде неправомірним, а можливо і непомірним тягарем.
		Отже, забудова спірних земельних ділянок може унеможливити повернення їх державі в тому стані, в якому вони були до здійснення реєстрації за відповідачем права постійного користування ними. 
		Також, прокурор зазначає, що забудова земельних ділянок багатофункціональним офісно-житловим комплексом призведе до фактичної зміни категорії земельних ділянок із земель промисловості на землі житлової та громадської забудови, всупереч положенням ст. 20 Земельного кодексу України.
		Крім того, прокурор зазначає, що згідно з витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28.05.20019 № НВ-0003217372019, НВ-0003217382019 частина земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:85:316:0069 площею 4,8325 га перебуває в прибережній захисній смузі вздовж річок, навколо водойм та на островах, в якій згідно зі ст. 61 Земельного кодексу України та ст. 89 Водного кодексу України, забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), а також обидві земельні ділянки розташовані в санітарно-захисній зоні навколо об`єкта, в межах якого, відповідно до ст. 114 Земельного кодексу України забороняється будівництво житлових об`єктів, об`єктів соціальної інфраструктури та інших об`єктів, пов`язаних з постійним перебуванням людей.
		Прокурор також зазначає, що рішенням Київської міської ради «Про створення умов для будівництва Подільського шостого переходу і Вокзально-Воскресенської лінії метрополітену» № 254/355 від 20.05.1999 накладено мораторій на використання під забудову, приватизацію та довгострокову оренду зарезервованих територій до остаточного вирішення питання будівництва Подільського мостового переходу, а отже оскільки зазначені земельні ділянки розташовані в безпосередній близькості до будівництва Подільсько-Воскресенського мостового переходу, яке ведеться на суміжних земельних ділянках, забудова даних ділянок багатоквартирними житловими будинками може негативно вплинути на завершення будівництва вказаного стратегічного для столиці об`єкта транспортної інфраструктури.
		Судом враховано, що статтею 136 ГПК України передбачено можливість забезпечення позову не лише у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду, а також у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
		Тобто, за замістом частини 2 статті 136 ГПК України у вирішенні питання щодо забезпечення позову слід також враховувати за захистом якого порушеного чи оспорюваного права або інтересу звертається позивач, не обмежуючись лише неможливістю виконання рішення суду та позовними вимогами.
		Так, в немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. 
		Аналогічну правову позицію викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 25.02.2019 у справі №924/790/18, від 13.05.2019 у справі № 911/1551/18, від 11.10.2019 у справі №910/4762/19, від 21.02.2020 у справі № 910/9498/19, від 30.09.2020.
		Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. 
		Аналогічний правовий висновок викладений у постанові №6-605цс16 від 25.05.2016, в якій, зокрема, Верховний Суд України вказав, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
		У постанові Верховного Суду України №6-2552цс16 від 18.01.2017 зазначається, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення. 
		В свою чергу, наявними в матеріалах справи документами підтверджується існування реальної можливості продовження відповідачем вчинення дій, спрямованих на забудову спірних земельних ділянок, що у випадку задоволення позову нівелює мету звернення з ним, адже зумовить необхідність з метою відновлення порушених прав, на захист яких подано даний позов, ініціювати знесення розпочатого будівництва, що потребуватиме значних як фінансових, так і правових витрат, покладання яких на територіальну громаду чи державу буде неправомірним, а можливо і непомірним тягарем.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 910/3499/19.
		Оцінивши наведені першим заступником керівника Київської міської прокуратури обґрунтування та представлені заявником документи, з огляду на наявні у ПрАТ «Київський річковий порт» провомочності володіння, користування та розпорядження земельними ділянками, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких перший заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до суду. 
		Зважаючи на наведені обставини, враховуючи наведені у позові мотивування щодо не встановлення підстав набуття права користування відповідачем земельними ділянками, відсутність технічної документації із землеустрою, віднесення означених земельних ділянок без рішення власника до земель житлової та громадської забудови, з огляду на можливість забудови спірних земельних ділянок та її використання з порушенням встановлених законодавством обмежень, суд вважає обґрунтованими доводи заявника про те, що виправданим, адекватним та співмірним заходом забезпечення позову буде заборона Приватному акціонерному товариству «Київський річковий порт» та будь-яким іншим особам, з якими укладено Договори про здійснення підготовчих, вишукувальних та будівельних робіт на земельних ділянках площею 12,2332 га (кадастровий номер 8000000000:85:36:0069) та площею 0,2142 га (кадастровий номер 8000000000:85:36:0072) на вул. Набережно-Хрещатицькій у Подільському районі міста Києва, вчинення будь-яких дії щодо проведення будівельних та вишукувальних робіт з реконструкції майнового комплексу під багатофункціональний комплекс на вказаних земельних ділянках, та накладення арешту на земельні ділянки площею 12,2332 га (кадастровий номер 8000000000:85:316:0069, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:1840416080000) та площею 0,2142 га (кадастровий номер 8000000000:85:316:0072, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1840460280000) на вул. Набережно-Хрещатицькій у Подільському районі міста Києва.
		При цьому, суд звертає увагу на те, що вимога прокурора про заборону здійснювати будь-які дії із вказаними земельними ділянками є абстрактною, адже є незрозумілим які саме інші (окрім вже заборонених) маються на увазі можливі дії в розрізі спірних правовідносин, заборона яких є необхідною для забезпечення можливості ефективного захисту та поновлення порушених інтересів за поданим позов, а тому задоволенню не підлягає. 
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 910/3499/19.
		Таким чином, способи забезпечення позову, які просить заявник, відповідає заходам забезпечення позову, встановленим у ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, предмету позову, принципам розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, не порушують права та законні інтереси осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		При цьому, накладення на даній стадії арешту на спірне земельні ділянки та заборона вчинення дій щодо забудови таких земельних ділянок будуть спрямовані на забезпечення ефективного захисту прав позивача в обраний ним спосіб, який у випадку задоволення судом його вимог матиме змогу відновити свої права шляхом скасування відповідного запису про таке майно в Реєстрі, можливість чого, за відсутності відповідного арешту, може бути нівельовано подальшою забудовою спірних земельних ділянок.
		До того ж, зведення, реєстрація та подальше відчуження збудованого на спірних земельних ділянках майна при задоволенні даного позову та ініціювання у зв`язку з цим питання законності такого майна може призвести до завдання майнових збитків відповідним набувачам, а тому відповідні заходи забезпечення позову будуть направлені в тому числі на попередження можливого порушення прав осіб, що наразі не є учасниками спірних правовідносин.
		За таких обставин, суд дійшов висновку, що обрані прокурором  заходи забезпечення позову  спрямовані на запобігання виникненню можливих перешкод для виконання рішення суду у разі задоволення позову, у той час як невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі у разі задоволення позову.
		При цьому, суд враховує позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 917/273/20, де зазначено, що оскільки відповідач-2 здійснює, зокрема, і після подання позову прокурором, продаж майнових прав фізичним особам на квартири в запланованому житловому будинку, здійснення вказаної діяльності в подальшому може ускладнити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів територіальної громади, від імені якої звернувся з позовом прокурор, що полягає в поверненні земельної ділянки комунальної власності територіальній громаді, права власника від імені якої здійснює відповідач-1, і вказані обставини є достатніми для висновку про те, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову ускладнить відновлення порушених прав територіальної громади в разі задоволення позову, зокрема з урахуванням того, що очікувано виникають побоювання, що повно захистити інтереси територіальної громади в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду буде неможливо.
		Також, суд враховує, що вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірні земельні ділянки та заборона забудови означених земельних ділянок жодним чином не обмежить права та законні інтереси ані відповідачів, ані третіх осіб, адже такі заходи не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті, мають тимчасовий характер та не позбавляють останніх конституційних прав на підприємницьку діяльність, отримання доходів, а також не перешкоджають займатись господарською діяльністю як такою взагалі, в той час, як їх вжиття забезпечить збереження балансу інтересів сторін та узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.
		Наведені висновки суду відповідають позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, в постановах від 26.01.2021 у справі № 916/3200/17(916/2146/20) та від 17.09.2021 у справі № 910/3324/21.
		Суд враховує, що одним із завдань господарського судочинства у відповідності до вимог статті 2 Господарського процесуального кодексу України є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів юридичних осіб. 
		Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
		Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
		Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
		У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
		У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) 119961 ECHR 54)    Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
		Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).
		Ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
		Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
		Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
		З огляду на викладене вище, у даному випадку, за висновками суду, застосування обраного заявником заходу забезпечення позову направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту, забезпечення ефективного вирішення існуючого спору та реального виконання рішення суду.
		Наведене підтверджує наявність обґрунтованих підстав для вжиття заходів до забезпечення позову. 
		Водночас суд зазначає, що за змістом норм Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.  
		У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд   оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.  
		За таких обставин, суд частково задовольняє заяву першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради про вжиття заходів забезпечення позову.
		Згідно із приписами ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.  
		Керуючись ст. 136, 137, 138, 140, 232, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд  міста Києва
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		1. Заяву першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.
		2. До набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва справі №910/11678/22:
		- заборонити Приватному акціонерному товариству «Київський річковий порт» та будь-яким іншим особам, з якими укладено Договори про здійснення підготовчих, вишукувальних та будівельних робіт на земельній ділянці площею 12,2332 га (кадастровий номер 8000000000:85:36:0069) на вул. Набережно-Хрещатицькій у Подільському районі міста Києва, вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних та вишукувальних робіт з реконструкції майнового комплексу під багатофункціональний комплекс на вказаній земельній ділянці;
		- заборонити Приватному акціонерному товариству «Київський річковий порт» та будь-яким іншим особам, з якими укладено Договори про здійснення підготовчих, вишукувальних та будівельних робіт на земельній ділянці площею 0,2142 га (кадастровий номер 8000000000:85:36:0072) на вул. Набережно-Хрещатицькій у Подільському районі міста Києва, вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних та вишукувальних робіт з реконструкції майнового комплексу під багатофункціональний комплекс на вказаній земельній ділянці;
		- накласти арешт на земельні ділянки площею 12,2332 га (кадастровий номер 8000000000:85:316:0069, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:1840416080000) та площею 0,2142 га (кадастровий номер 8000000000:85:316:0072, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1840460280000) на вул. Набережно-Хрещатицькій у Подільському районі міста Києва.
		3. В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.
		 
		Стягувач: Київська міська прокуратура (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 45/9; ідентифікаційний код: 02910019). 
		 
		Боржник: Приватне акціонерне товариство «Київський річковий порт» (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 70; ідентифікаційний код: 03150071)
		 
		Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" дана ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень.
		 
		Строк пред`явлення вказаної ухвали до виконання - до 04.04.2026. 
		 
		Ухвала набирає законної сили 04.04.2023 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.  
		 
		          Суддя                                                                                                     О.А.Грєхова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...