Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 725/2042/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 05.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 05.04.2023.
Дата набрання законної сили: 22.03.2023
Номер судового провадження: 61-10902ск22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова                                    
		Іменем України                    
		 
		22 березня 2023 року                                           
		м. Київ
		 
		справа № 725/2042/22
		 
		провадження № 61-10902св22
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Луспеника Д. Д. 
		суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.                 (суддя-доповідач),  
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідачі: Чернівецька обласна прокуратура, Державна казначейська служба України, Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області, Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Соником Василем Васильовичем, на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 06 червня 2022 року у складі судді Федіної А. В. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 28 вересня 2022 року                      у складі колегії суддів: Височанської Н. К., Лисака І. Н., Литвинюк І. М.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1.     Описова частина 
		 
		Короткий зміст позовної заяви
		 
		У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернівецької обласної прокуратури, Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями органів досудового слідства та прокуратури.
		 
		Позовна заява мотивована тим, що на розгляді в Першотравневому районному суді м. Чернівців перебуває кримінальне провадження, внесене  в Єдиний реєстр досудових розслідувань (далі - ЄРДР)                                      № 42021260000000179 від 08 вересня 2021 року, за обвинуваченням                  ОСОБА_2 , яка є його дружиною, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27, частиною першою статті 368-3, частиною третьою статті 15 частиною першою статті 368-3 КК України. 
		У межах досудового розслідування вказаного кримінального провадження щодо нього були проведенні негласні слідчі (розшукові) дії                         (далі - НСРД), а саме зняття інформації з транспортних, телекомунікаційних мереж, аудіо-, відеоконтроль особи, спостереження за особою та установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу, внаслідок чого тимчасово були обмеженні його конституційні права. Натомість, йому не було повідомлено про підозру в рамках вказаного кримінального провадження, щодо нього не були виділені матеріали в окреме провадження та не направлено обвинувальний акт до суду.
		З огляду на зазначене вважав, що вказаними діями органу досудового розслідування протягом більш як 6 місяців незаконно порушувались його конституційні права, що призвело до тяжких емоційних хвилювань.
		 
		Посилався на те, що підстав для проведення НСРД щодо нього відповідно до вимог Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» у органу досудового розслідування не було, внаслідок їх незаконних дій він був вимушений звертатись за правовою допомогою, у зв`язку із чим поніс витрати в розмірі 35 100 грн, які вважав матеріальними збитками.
		 
		Позивач зазначав, що протиправними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури йому було завдано моральної шкоди, яка виразилася                             у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку із протиправною поведінкою щодо нього та членів його сім`ї та приниженні честі та гідності,  а також ділової репутації людини, громадянина, державного службовця. Стан його здоров`я різко погіршився. Він вимушений був звертатися за консультаціями до спеціалістів різного рівня, купувати лікарські препарати, що потребувало великих затрат, як грошових засобів так і часу, а також додаткових життєвих зусиль.
		 
		Після події, які відбувалися з 29 вересня 2021 року, його знайомі та колеги почали уникати його, всіляко виявляли зневагу до його гідності та засуджували, що завдавало йому сильних моральних страждань, оскільки все життя він жив та працював для людей, намагався слідувати законам людяності та справедливості. Деякі колеги та знайомі, використовуючи його становище, навіть зловтішалися над ним, без будь-яких обґрунтувань намагалися принизити його, образити, що призвело до позбавлення його можливостей нормально жити, працювати, вільно, на власний розсуд визначати свою поведінку у сфері свого приватного життя. Він замкнувся      у собі, намагався уникати спілкування з людьми, яких цікавило лише те, коли вже його визнають винним. 
		 
		Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на його користь кошти на відшкодування моральної шкоди в розмірі 500 000 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 35 100 грн та витрати, понесені на сплату судового збору.
		 
		Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівців від 06 червня            2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
		 
		Рішення районного суду мотивовано тим, щоне встановлено наявності підстав для відшкодування позивачу матеріальної та моральної шкоди внаслідок проведених в рамках досудового розслідування кримінального провадження ЄРДР № 42021260000000179 від 08 вересня 2021 року слідчих дій, а саме санкціонованих ухвалою Чернівецького апеляційного суду                  від 21 вересня 2021 року НСРД та ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 вересня 2021 року обшуку.
		 
		При цьому сама по собі обставина проведення відносно особи НСРД та обшуку без подальшого повідомлення їй про підозру у вчинені будь-якого кримінального правопорушення в рамках досудового розслідування відповідного кримінального провадження не тягне за собою доведеності неправомірності дій органів досудового розслідування, оскільки факт незаконного проведення обшуку та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, в даному випадку НСРД має бути встановлений відповідним судовим рішенням, зокрема обвинувальним вироком в якому судом було б встановлено незаконність відповідних слідчих дій, виправдувальним вироком або ж фактом закриття кримінального провадження з підстав відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
		 
		Суд зазначив, що позивач не довів підстав для застосування статті 1173 ЦК України, а пункт 2 частини другої статті 1167 ЦК України і Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» до цих правовідносин не застосовується.
		 
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції 
		 
		Постановою Чернівецького апеляційного суду від 28 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Соник В. В., залишено без задоволення.
		Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 06 червня                 2022 року залишено без змін.
		 
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що щодо позивача проводились не оперативно-розшукові, а слідчі дії в рамках кримінального провадження № 42021260000000179. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для відшкодування шкоди відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
		 
		Суд апеляційної інстанції зазначив, що для наявності підстав зобов`язання відшкодувати шкоду відповідно до вимог статті 1174 ЦК України потрібна наявність незаконного рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, наявність шкоди, протиправність дій її заподіювача та причинний зв`язок між його діями та шкодою, а тому позивач в цій справі повинен довести належними та допустимими доказами завдання йому шкоди і що дії або бездіяльність відповідача є підставою для відшкодування шкоди                      в розумінні статей 1167, 1174 ЦК України.
		При цьому апеляційний суд посилався на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 25 січня 2021 року у справі № 227/4410/19 (провадження № 61-9407св20), від 22 березня 2021 року у справі                            № 203/1067/19 (провадження № 61-23293св19), від 25 березня 2021 року                 у справі № 227/3052/19 (провадження № 61-22337св19).
		 
		Суд відхилив доводи апеляційної скарги про те, що підставою для відшкодування шкоди є сплив 6-ти місячного строку після проведення оперативно-розшукових заходів та факт того, що після цього строку не було розпочато кримінальне провадження, оскільки щодо позивача проводились не оперативно-розшукові, а слідчі дії у кримінальному провадженні                           № 42021260000000179, у зв`язку із чим до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення частини другої статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду». Крім цього, суд зазначив, що вказані дії розпочались 21 вересня 2021 року та припинились 12 жовтня 2021 року, тобто проводились менше місяця, а позивач не надав доказів на підтвердження незаконності проведення зазначених вище заходів, про бездіяльність органів досудового розслідування, прокуратури і суду.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить рішення Першотравневого районного суду             м. Чернівців від 06 червня 2022 року, постанову Чернівецького апеляційного суду від 28 вересня 2022 року в частині вирішення позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди завданої незаконними рішеннями, діями органів досудового слідства та прокуратури, витрат на правову допомогу скасувати й ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення його позовних вимог.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		 
		Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що, оскільки він є учасником кримінального провадження, а саме особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, відтак він має право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду в рамках кримінального провадження № 42021260000000179 від 08 вересня                    2021 року, на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», який суд не застосував.
		 
		Вважає, що протягом шести місяців після проведення оперативно-розшукових заходів щодо нього не розпочато кримінальне провадження, отже він має всі підстави для відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
		 
		Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, що передбачено пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
		 
		Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
		 
		У січні 2023 року Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області подало відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що судами попередніх інстанцій встановлено та не заперечується представником позивача обставини відсутності судового рішення, яким би було встановлено неправомірність дій органу досудового розслідування під час проведення слідчих дій щодо ОСОБА_1 .
		Зазначене свідчить про необґрунтованість доводів касаційної скарги, що виключає можливість скасування оскаржуваних судових рішень. 
		 
		У січні 2023 року керівник Чернівецької обласної прокуратури подав відзив на касаційну скаргу, у якому зазначив, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, оскільки шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких визначено у частині першій статті 1176 КК України.
		Крім того, сума витрат на правничу допомогу у розмірі 35 100 грн, зважаючи на категорію складності справи, не є співмірною та не відповідає принципу справедливості.
		 
		У лютому 2023 року Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області подало відзив на касаційну скаргу, у якому зазначило, що позивач хибно трактує норми права, які регулюють спірні правовідносини, ігноруючи ознаку «незаконності» рішень та дій органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури.
		Оперативно-розшукові заходи, передбачені Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» щодо ОСОБА_1 . Управлінням Служби безпеки України в Чернівецькій області не проводилися.
		З огляду на зазначене, відсутні підстави для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		 
		У листопаді 2022 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
		 
		У січні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 березня 2023 року справу призначено до розгляду.
		 
		Фактичні обставини, встановлені судами
		 
		Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 21 вересня 2021 року                       в рамках досудового розслідування кримінального провадження, внесеного в ЄРДР № 42021260000000179 від 08 вересня 2021 року щодо  ОСОБА_2 , надано дозвіл на проведення НСРД щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді: 
		- зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж ОСОБА_1 , який використовує мобільні номери НОМЕР_1 та НОМЕР_2 мереж стільникового зв`язку вітчизняних операторів, які знаходяться у його користуванні із застосуванням відповідних технічних засобів спостереження, відбору та фіксації змісту інформації, яка передається особою, а також одержання, перетворення і фіксації різних видів сигналів, що передаються каналами зв`язку; 
		- установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу, що використовує ОСОБА_1 , за ідентифікаційними ознаками мобільних номерів НОМЕР_1 та НОМЕР_2 мереж стільникового зв`язку вітчизняних операторів, без розкриття змісту повідомлень, що передаються; - аудіо-, відеоконтролю особи за місцем перебування ОСОБА_1 , шляхом застосування технічних засобів, з метою фіксації його розмов, поведінки, звуків, рухів, дій, які можуть містити відомості, що мають значення для досудового розслідування: 
		- спостереження за особою ОСОБА_1 для пошуку, фіксації і перевірки відомостей про особу та її поведінку або тих, з ким ця особа контактує                    у публічно доступних місцях, з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження (а. с 19-21).
		 
		Про проведення НСРД ОСОБА_1 було направлене відповідне повідомлення (а. с 27).
		 
		Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці                    від 25 вересня 2021 року надано дозвіл на проведення обшуку в житлі за місцем фактичного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в житлі чи іншому володінні за адресою АДРЕСА_1 (а. с 32-34).
		 
		Згідно з протоколом обшуку від 29 вересня 2021 року під час проведення обшуку ОСОБА_1 було пред`явлено ухвалу слідчого судді про проведення обшуку (а. с 35-39).
		 
		У провадженні Першотравневого районного суду м. Чернівців перебуває кримінальне провадження внесене в ЄРДР № 42021260000000179                        від 08 вересня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_2 , яка є дружиною позивача, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених частиною четвертою статті 27, частиною першою статті 368-3, частиною третьою статті 15 частиною першою статті 368-3 КК України.
		 
		Мотивувальна частина 
		 
		Позиція Верховного Суду
		  
		Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
		 
		Відповідно до пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
		 
		Касаційна скарга  ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Соником В. В., задоволенню не підлягає.
		 
		 
		 
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		 
		У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
		 
		Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право                  в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		 
		Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
		 
		За правилами пункту 2 частини другої статті 1167 ЦК України, якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт, то моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.
		 
		Відповідно до частини першої статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями чи дією органу державної влади, відшкодовується державою незалежно від вини цього органу.
		 
		Згідно із частинами першою та другою статті 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.
		 
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок, зокрема, незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття  і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадянина.
		 
		Згідно зі статтею 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках:
		1) постановлення виправдувального вироку суду;
		1-1) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;
		2) закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати;
		4) закриття справи про адміністративне правопорушення.
		Право на відшкодування шкоди, завданої зазначеними у статті 1 цього Закону оперативно-розшуковими заходами, виникає у випадках, передбачених пунктом 1-1 частини першої цієї статті, або за умови, що протягом шести місяців після проведення таких заходів не було розпочате кримінальне провадження за результатами цих заходів. 
		 
		Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин                 з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру (частина п`ята та шоста стаття 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»).
		 
		Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частини перша, друга статті 23 ЦК України).
		 
		У пунктах 5.4, 6.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня                  2018 року у справі № 910/23967/16 (провадження № 12-110цс18) вказано, що у випадку, коли шкода завдається органом державної влади, його посадовою або службовою особою, відшкодовувати таку шкоду зобов`язана держава, яка бере участь у справі через відповідні органи: орган, дії, бездіяльність якого призвели до негативних наслідків, та орган Державної казначейської служби України.
		 
		ОСОБА_1 на підставі положень Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» просив суд стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України на його користь кошти на відшкодування моральної шкоди в розмірі 3 560 000 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 35 100 грн.
		 
		Районний суд, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки проведення щодо особи НСРД та обшуку без подальшого повідомлення їй про підозру у вчинені будь-якого кримінального правопорушення в рамках досудового розслідування відповідного кримінального провадження не тягне за собою доведеності неправомірності дій органів досудового розслідування, так як факт незаконного проведення обшуку та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, в даному випадку НСРД має бути встановлений відповідним судовим рішенням, зокрема обвинувальним вироком в якому судом було б встановлено незаконність відповідних слідчих дій, виправдувальним вироком або ж фактом закриття кримінального провадження з підстав відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
		 
		Зазначені висновки судів попередніх інстанцій є правильними, відповідають нормам матеріального права, відтак оскаржувані судові рішення скасуванню не підлягають.
		 
		Судами встановлено, що 21 вересня 2021 року на підставі ухвали Чернівецького апеляційного суду в рамках досудового розслідування кримінального провадження внесеного в ЄРДР № 42021260000000179                від 08 вересня 2021 року надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_1 , які були припинені 12 жовтня              2021 року на підставі частини п`ятої статті 249 КПК України.
		 
		Крім того, 29 вересня 2021 року на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 вересня 2021 року                      в житлі за місцем фактичного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було проведено обшук.
		 
		Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що щодо позивача не проводилися оперативно-розшукові заходи,             а дії, на які він посилається, проводилися в рамках кримінального провадження № 42021260000000179 та є слідчими діями. З огляду на зазначене доводи ОСОБА_1 про те, що підставою для відшкодування шкоди є сплив 6-ти місячного строку після проведення оперативно-розшукових заходів та факт того, що після цього строку не було розпочато кримінальне провадження, також є безпідставними.
		 
		Оскільки підстави для відшкодування шкоди, визначені у пункті 2 частини першої статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», позивачем не надано судового рішення, визначеного              у зазначеній статті, відтак він не набув права на відшкодування шкоди              в порядку Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
		 
		Відсутність у матеріалах справи доказів незаконності проведення слідчих дій щодо ОСОБА_1 виключає можливість задоволення позову про відшкодування шкоди. При цьому наявність у матеріалах справи ухвали Чернівецького апеляційного суду від 21 вересня 2021 року про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно              ОСОБА_1 та ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду                   м. Чернівці від 25 вересня 2021 року про надання дозволу на проведення обшуку в житлі за місцем фактичного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 свідчить про санкціонованість проведення зазначених слідчих дій в рамках кримінального провадження, внесеного в ЄРДР № 42021260000000179.
		 
		З огляду на зазначене, висновки судів попередніх інстанцій відповідають нормам матеріального та процесуального права, а оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням положень статей 263-265 ЦПК України, відтак, скасуванню не підлягають.
		 
		Посилання заявника на положення Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» як підставу для відшкодування моральної шкоди не заслуговують на увагу, оскільки дії, які проводилися щодо позивача, регулювалися положеннями статей 41, 246, 263 КПК України та здійснювалися в межах кримінального провадження щодо ОСОБА_2 . Відтак зазначені дії були слідчими діями, а не оперативно-розшуковими заходами, проведення яких регулюється Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність». 
		 
		Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи й зводяться до переоцінки судом доказів, що на підставі вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
		 
		Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначає у касаційній скарзі заявник.
		 
		Оскільки доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, висновків судів не спростовують, на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень не впливають, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення,              а оскаржувані судові рішення без змін.
		 
		Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Щодо судових витрат
		 
		Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема з резолютивної частини із зазначенням у ній розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		 
		З огляду на те, що касаційна скарга залишається без задоволення, розподіл судових витрат не здійснюється.
		 
		Керуючись статтями 400, 402, 409,410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його  представником - адвокатом Соником Василем Васильовичем, залишити без задоволення.
		 
		Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 06 червня                2022 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 28 вересня 2022 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий   Судді:Д. Д. Луспеник   І. А. Воробйова     Б. І. Гулько     Г. В. Коломієць     Р. А. Лідовець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...