Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 738/5/22 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 05.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 05.04.2023.
Дата набрання законної сили: 04.04.2023
Номер судового провадження: 51-1412ск23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020270170000430

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		04 квітня 2023 року
		м. Київ
		справа № 738/5/22
		провадження № 51-1412 ск 23
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого             ОСОБА_1 ,
		суддів                        ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Менського районного суду Чернігівської області від 01 серпня 2022 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 30 листопада 2022 року, 
		встановив:
		Вироком  Менського районного суду Чернігівської області від 01 серпня 2022 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки без позбавлення права керування транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановлено йому іспитовий строк тривалістю 2  роки.
		Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 30 листопада 2022 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, апеляційну скаргу прокурора задоволено. Ухвалено вважати ОСОБА_4 засудженим за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки без позбавлення права керування транспортними засобами. На підставі ст. ст. 75, 104 КК України               ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановлено йому іспитовий строк тривалістю 2 роки.
		В решті вирок районного суду залишено без зміни.
		Засуджений звернувся із касаційною скаргою, в якій порушує питання про перегляд рішень суду першої та  апеляційної інстанцій щодо нього.
		Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2023 року касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам ст. 427 КПК України, оскільки наведене обґрунтування вимог засудженим було викладено без урахування вимог ст. 433 КПК України, яка визначає межі перегляду судом касаційної інстанції, та положень  ч. 1 ст. 438 КПК України. У поданій скарзі засуджений посилався на неправильне застосування судами закону України про кримінальну відповідальність, проте належним чином не обгрунтовував, в чому саме полягали, на його думку, порушення, допущені судами першої та апеляційної інстанцій норм ст. 413 КПК України, як вони вплинули на законність й обґрунтованість постановлених судами судових рішень, і чому ці порушення слід відносити до підстав для скасування касаційним судом вироку районного суду та ухвали апеляційного суду згідно з ч. 1        ст. 438 КПКУкраїни. При цьому засуджений, окрім іншого, вказував на однобічність та неповноту судового розгляду, невідповідність висновків, викладених у рішеннях суду першої та апеляційної інстанцій, фактичним обставинам кримінального провадження, доказам у кримінальному провадженні просив дати іншу оцінку, ніж її дали суди, що у розумінні ст. 433 КПК України, не може бути предметом касаційного розгляду. Також у поданій касаційній скарзі засуджений не конкретизував, яких саме порушень допустився суд апеляційної інстанції та які доводи його апеляційної скарги цей суд належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив.
		Також засудженому було роз`яснено, що у разі неусунення в установлений строк недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, така скарга повертається особі, яка її подала.
		Копія ухвали була надіслана засудженому та отримана ним, відповідно до розписки,   11 березня 2023 року.
		На адресу Верховного суду від засудженого надійшла нова касаційна скарга, датована 25 березня 2023 року, у якій він просить переглянути судові рішення  щодо нього.
		Проте, як убачається зі змісту нової касаційної скарги, вимог ст. 427 КПК України засудженим у повному обсязі не дотримано, вказані в ухвалі недоліки не усунуто. 
		У касаційній скарзі засуджений знову, окрім іншого, вказує на невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, фактичним обставинам кримінального провадження, не погоджується із оцінкою доказів, наявних у матеріалах провадження, надає їм власну оцінку, ніж її дали суди першої та апеляційної інстанцій, що у розумінні ст. 433 КПК України не може бути предметом касаційного розгляду.
		При цьому у касаційній скарзі засуджений так і не зазначає на конкретні порушення закону, з урахуванням положень ст. 438 КПК України, які були б допущені судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні судових рішень та які б були підставами для їх скасування, та не конкретизує, у чому саме ці порушення полягали, як вони вплинули на законність й обґрунтованість постановлених судами рішень.
		Крім того, засуджений знову не вказує, в чому саме незаконність ухвали апеляційного суду, яких саме порушень допустився цей судта які доводи його апеляційної скарги суд належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив.
		Таким чином, засудженим не усунуто в установлений строк недоліки касаційної скарги, залишеної без руху. 
		Оскільки в установлений строк засудженим не усунуто недоліків касаційної скарги, яку залишено без руху, то його скарга підлягає поверненню.
		Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
		Відповідно до вимог ч. 4 ст. 429 КПК України залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження, шляхом подання нової касаційної скарги.
		Водночас Суд роз`яснює, що для складання та подання касаційної скарги засуджений може скористатись правовою допомогою. У разі недостатності коштів засуджений може скористатися безоплатною правовою допомогою, звернувшись до відповідного регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, в порядку п. 7 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» № 3460-VI від              02 червня 2011 року.
		Враховуючи викладене та керуючись ч. 3 ст. 429 КПК України, Суд
		постановив:
		Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Менського районного суду Чернігівської області від 01 серпня 2022 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 30 листопада 2022 року, з усіма доданими до неї матеріалами, повернути особі, яка її подала.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1                                               ОСОБА_2                                        ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...