Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/19408/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту.
Надіслано для оприлюднення: 04.04.2023. Зареєстровано: 05.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 06.04.2023.
Дата набрання законної сили: 05.05.2023
Номер судового провадження: П/520/22668/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		місто Харків 
		 
		04 квітня 2023 р. справа № 520/19408/21 
		Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) осіб справу за позовом Міністерства внутрішніх справ України, Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості,-
		встановив:
		Суб`єкти владних повноважень, Міністерство внутрішніх справ України, Національна академія Національної гвардії України, звернулися до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просили суд стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Дзержинським РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області 06.01.2015, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Національної академії Національної гвардії України (реквізити для сплати: р/р UА068201720313251002201015295, МФО 820172, ДКСУ м. Київ) суму заборгованості з відшкодування фактичних видатків, пов`язаних з його утриманням в Національної академії Національної гвардії України у період з 28.07.2016 по 17.07.2020 у розмірі 104195 (сто чотири тисячі сто дев`яносто п`ять грн.) 00 коп.; 2) стягнення з ОСОБА_1 на користь Національної академії Національної гвардії України витрати на сплату судового збору в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят грн.) 00 коп. 
		В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачі зазначили, що відповідач проходив військову службу в Національній гвардії України протягом строку дії контракту, після навчання у вищому навчальному закладі, з якої позивача звільнено у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, витрат на власне утримання під час навчання у повному обсязі добровільно не відшкодував, а тому обов`язок з примусового відшкодування має бути покладений за рішенням суду.
		Провадження в адміністративній справі відкрито ухвалою суду від 21.12.2021р. у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) осіб.
		Ухвалу суду від 21.12.2021р. направлено відповідачу поштовим відправленням з повідомленням про вручення поштового відправлення на зареєстровану адресу, що міститься в картотеці реєстраційного обліку адресно-довідкового підрозділу ГУДМС України в Харківській області.
		03.02.2022р. поштове відправлення повернуто до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання". 
		15.08.2022 року розміщено оголошення на сайті Харківського окружного адміністративного суду з повідомленням про розгляд адміністративної справи №520/19408/21.
		Листом від 14.02.2023р. Харківський окружний адміністративний суд повторно надіслав відповідачу копію ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі. 
		27.03.2023р. поштове відправлення повернуто до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання". 
		Відповідно до п. 11 ст. 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. 
		Станом на 31.03.2023р. від ОСОБА_1 відзиву на позов до суду не надходило, також не надходило жодних клопотань або заяв по даній справі.
		03.03.2023р. та 15.03.2023р. на ухвалу суду від 18.07.2022р. від Міністерства внутрішніх справ України та Національної академії Національної гвардії України надійшла письмова інформація про те, що з 17.07.2020 року ОСОБА_1 жодних дій щодо сплати заборгованості не вчиняв. Також повідомлено, що у владних суб`єктів відсутні відомості щодо перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону формувань.
		Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок з офіційного з`ясування обставин спору, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, котрі врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
		Установлені судом обставини спору полягають у наступному.
		ОСОБА_1 (далі за текстом  ОСОБА_1 ) проходив військову службу (навчання) курсантів вищих навчальних закладів у Національній академії Національної гвардії України (далі за текстом - Академія) в період з 28.07.2016 року по 17.07.2020 року на посаді курсанта.
		Наказом начальника Національної академії Національної гвардії України від 28.07.2016 року № 163 (по стройовій частині) ОСОБА_1 було зараховано до списків особового складу курсантів Національної академії Національної гвардії України та на всі види забезпечення з 28.07.2016 року та присвоєно первинне військове звання солдат.
		В подальшому, по закінченню навчання в Національній академії Національної гвардії України згідно диплома серія НОМЕР_3 ОСОБА_1 здобув кваліфікацію за ступенем вищої освіти бакалавр, спеціальність «Військове управління (за видами Збройних сил)», освітня програма «Службово-бойове застосування підрозділів НГУ», професійна кваліфікація «Офіцер тактичного рівня».
		Згідно наказу командувача Національної гвардії України від 16.06.2020 року №112 (по особовому складу) у зв`язку із закінченням Національної академії Національної гвардії України відповідачу присвоєно первинне офіцерське військове звання «лейтенант», призначено на посаду командира 2-го взводу оперативного призначення роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 2-го батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , присвоєно особистий номер ( НОМЕР_5 ).
		16.06.2020 року з відповідачем укладено Контракт про проходження громадянами України військової служби у Національній гвардії України на її посадах осіб офіцерського складу строком на 5 (п`ять) років, який набирає чинності з 16.06.2020 року та діє до 16.06.2025 року (далі за текстом  Контракт).
		Відповідно до пунктів 1, 8 Контракту відповідач, ознайомившись із законами та іншими нормативно-правовими актами України, які регулюють порядок проходження військової служби, добровільно бере на себе зобов`язання: проходити військову службу в Національній гвардії України протягом строку дії Контракту, а в разі настання особливого періоду - і понад встановлений строк Контракту відповідно до вимог, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 23 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»; знати та сумлінно виконувати службові обов`язки за посадами, які займатиме протягом строку Контракту, а також особливі обов`язки, визначені Статутами Збройних Сил України; добровільно відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі у разі звільнення з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
		В подальшому, наказом начальника Національної академії Національної гвардії України від 16.06.2020 року № 120 (по стройовій частині) відповідача було відраховано з навчання та зараховано у розпорядження начальника Академії з 16.06.2020 року, виключено зі списків особового складу Академії та всіх видів забезпечення з 17.07.2020 року та надано щорічну основну відпустку за 2020 рік перед направленням до місця проходження військової служб тривалістю 30 календарних днів з 17.06.2020 року по 17.07.2020 року.
		Наказом командира військової частини НОМЕР_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 20.07.2020 № 139 (по стройовій частині) ОСОБА_1 було зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення.
		За твердженням позивачів, за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_6 Національної гвардії України лейтенант ОСОБА_1 через особисту недисциплінованість низькі морально-ділові якості, безвідповідальне ставлення до військової служби зарекомендував себе негативно, має ряд стягнень, про що засвідчено в службовій картці.
		Окрім того, постановою Вишгородського районного суду Київської області від 02.04.2021 року №363/1403/21 визнано винним лейтенанта ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП та призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двісті п`ятнадцять неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3.655,00 грн. 
		Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 20.05.2021 року по справі №363/2015/21 визнано винним лейтенанта ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП та призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3.655,00 грн.
		21.05.2021 року на засіданні атестаційної комісії військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України розглянуто та схвалено питання звільнення лейтенанта ОСОБА_1 у запас Збройних Сил України відповідно до підпункту «ж» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем).
		Наказом командувача Національної гвардії України від 09.07.2021 року № 128 (по особовому складу) з відповідачем припинено контракт та звільнено з військової служби відповідно до підпункту «ж» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у запас Збройних Сил України у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, без права носіння військової форми одягу.
		Наказом командира військової частини НОМЕР_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.07.2021 року № 147 (по стройовій частині) ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з подальшим направленням для взяття на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		Доказів утрати юридичної сили згаданими наказами з будь-якої причини матеріали справи не містять.
		Згідно із зведеним розрахунком фактичних видатків державного бюджету, сума витрат, які підлягають відшкодуванню лейтенантом ОСОБА_1 за період з 28.07.2016 року по 17.07.2020 року становить 104.195,00 коп., у тому числі: грошове забезпечення  54.853,96 грн.; предмети, матеріали, обладнання та інвентар  20.922,54 грн.; медикаменти та перев`язувальні матеріали - 348,50 грн.; продукти харчування  21.537,71 грн.; оплата теплопостачання  3.688,22 грн.; оплата водопостачання та водовідведення  1.166,33 грн.; оплата електроенергії  1.672,30 грн.; оплата природного газу - 5,44 грн.
		Доказів здійснення неправильних розрахунків показника понесених видатків на утримання матеріали справи не містять.
		На адресу відповідача за вих. № 84/1-1753 від 24.09.2021 року направлено претензію про стягнення суми витрат, пов`язаних з утриманням у закладі вищої освіти.
		Стверджуючи про наявність підстав для покладання обов`язку з відшкодування витрат у примусовому порядку за рішенням суду, позивачі звернулися до суду з даним позовом.
		Вирішуючи спір, суд зважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.
		Частиною 2 ст.19 Конституції України проголошено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Суспільні відносини з приводу проходження громадянами України військової служби, у тому числі і під час навчання у вищих військових навчальних закладах, врегульовані Законом України Про військовий обов`язок і військову службу (далі - Закон №2232-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
		Відповідно до ч. 6 ст. 2 Закону №2232-XII до видів військової служби належить, зокрема, військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів).
		Згідно з п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 24 Закону №2232-XII, початком проходження військової служби вважається день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу-для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов`язаних.
		Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
		Частиною 1 ст. 25 Закону №2232-XII визначено, що підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад`юнктів і докторантів.
		Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону №2232-XII курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
		Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 (далі  Порядок № 964).
		Порядок №964 визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів е, є, ж, и, і частини шостої статті 26 Закону N 2232-XII витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі (п. 1).
		Відповідно до п. 2 Порядку № 964, витрати відшкодовуються Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управлінню державної охорони, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбі.
		Відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв (п. 3).
		Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.
		За приписами п. 4 Порядку № 964, розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.
		На виконання п. 3 Порядку № 964 був виданий спільний наказ Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534, яким затверджений Порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (далі  Порядок розрахунку витрат), яким врегульовано механізм відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у тому числі у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання).
		Згідно з п. 2.1 Порядку розрахунку витрат, відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат на: грошове забезпечення, продовольче забезпечення, речове забезпечення, медичне забезпечення та оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв. Витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання. Щомісячне грошове забезпечення визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування. Витратами на речове забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта речовим майном згідно з нормами забезпечення та лазне-пральними послугами. Витратами на медичне забезпечення є витрати, пов`язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях. Витрати на перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад визначаються виходячи з фактичних витрат, пов`язаних з оплатою транспортних послуг (вартість квитків, зборів та платежів, постільної білизни тощо). До спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія. Розрахунок здійснюється виходячи з середнього обсягу споживання на одного курсанта за добу: тепла та гарячої води - 0,0134 ГКал.; води та водовідведення - 0,2074 куб.м; електроенергії - 2,56 кВт/г. При проведенні розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для бюджетних установ і діють у місцевості, в якій розташований ВНЗ, у відповідному навчальному році.
		Судом встановлено, що утримання відповідача в Національної академії Національної гвардії України здійснювалось, шляхом здійснення грошового забезпечення, продовольчого забезпечення, речового забезпечення, медичного забезпечення, а також оплати комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
		У власноручно підписаному відповідачем Контракті вказувалося на обов`язок відповідача відшкодувати, витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, у разі звільнення з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу. 
		Отже, ОСОБА_1 обізнаний про наявність у нього обов`язку відшкодувати, витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, у разі звільнення з військової служби.
		Відповідно до п. 2.3. Порядку розрахунку витрат, у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ.
		За відомостями наявного в матеріалах справи розрахунку, заявлена до стягнення сума складається з: грошове забезпечення  54.853,96 грн.; предмети, матеріали, обладнання та інвентар  20.922,54 грн.; медикаменти та перев`язувальні матеріали - 348,50 грн.; продукти харчування  21.537,71 грн.; оплата теплопостачання  3.688,22 грн.; оплата водопостачання та водовідведення  1.166,33 грн.; оплата електроенергії  1.672,30 грн.; оплата природного газу - 5,44 грн.
		Розрахунки відповідачем не оскаржені.
		Заходів направлених на добровільне відшкодування витрат на утримання в вищому навчальному закладі, відповідачем на час розгляду даної справи не вчинялось.
		Таких доказів матеріали справи не містять.
		Відповідно п. 2.1.1 Порядку розрахунку витрат, витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.
		Згідно з п. 2.1.2 Порядку розрахунку витрат, витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування, які провадяться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником продовольчої служби.
		Відповідно до п. 2.1.4. Порядку розрахунку витрат, витратами на медичне забезпечення є витрати, пов`язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях.
		Згідно з п. 2.1.6. Порядку розрахунку витрат, до спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.
		Системний аналіз вищевказаних норм законодавства, яке регулює спірні правовідносини, свідчить, що на курсантів вищого навчального закладу в разі дострокового розірвання контракту лежить обов`язок відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у закладі, в якому він проходив військову службу (навчання).
		Під час розгляду справи встановлено, що Контракт з відповідачем достроково розірвано на підставі наказу командувача Національної гвардії України від 09.07.2021 року № 128 та звільнено з військової служби відповідно до підпункту «ж» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у запас у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, що зумовлює відшкодування відповідачем витрат, пов`язаних з його утриманням в Національній академії Національної гвардії України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Суд зазначає, що надані позивачами зведені розрахунки витрат на утримання відповідача відповідають Порядку № 964 та Порядку розрахунку витрат.
		Відповідачем не надано доказів про відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням у навчальному закладі в повному обсязі як і не надано доказів того, що наказ командувача Національної гвардії України від 09.07.2021 року № 128 відкликаний позивачем або скасований в судовому порядку.
		З огляду на те, що відповідач будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, проте, станом на 06.10.2021 року (день подання позову), так і на час розгляду даної справи, необхідну суму коштів не сплатив, це свідчить про відсутність жодних дій, спрямованих на добровільне відшкодування витрат відповідачем. 
		Згідно з пунктами 7-8 Порядку № 964, у разі відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати, стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
		Відповідач на час розгляду справи зазначену вище суму коштів не відшкодував.
		Розмір нарахованих позивачем сум по витратах, пов`язаних з його утриманням у закладі вищої освіти, у розмірі 104.195,00 грн., відповідачем не оскаржені.
		З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що вимоги позивачів щодо стягнення з відповідача суми заборгованості з відшкодування фактичних видатків, пов`язаних з його утриманням в Національної академії Національної гвардії України, у розмірі 104.195,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
		Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України Про судовий збір. 
		Так, відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
		Отже, стягнення сплаченого судового збору з відповідача не здійснюється. 
		А доказів понесення суб`єктом владних повноважень витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз до суду не надано.
		Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		вирішив:
		Позов  задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Національної академії Національної гвардії України (реквізити для сплати: р/р UА068201720313251002201015295, МФО 820172, ДКСУ м. Київ) суму у розмірі 104.195 (сто чотири тисячі сто дев`яносто п`ять грн.) 00 коп. на відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням в Національної академії Національної гвардії України у період з 28.07.2016 року по 17.07.2020 року.
		Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.
		 
		СуддяО.В. Старосєльцева

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...