Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 487/1593/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Шахрайство.
Надіслано для оприлюднення: 05.04.2023. Зареєстровано: 05.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 06.04.2023.
Дата набрання законної сили: 08.05.2023
Номер судового провадження: 1-кп/487/569/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023152030000436

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		       Справа № 487/1593/23 
		       Провадження № 1-кп/487/569/23
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05.04.2023 року Заводський районний суд м. Миколаєва в складі:
		головуючого судді: ОСОБА_1 
		секретаря: ОСОБА_2 
		за участі прокурора: ОСОБА_3 
		обвинуваченого: ОСОБА_4 
		захисника: ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Миколаєві кримінальне провадження, внесеному до ЄРДР № 12023152030000436 від 03.03.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, із середньо - технічною освітою, офіційно не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, суд,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_4 у невстановлений під час досудового розслідування дату, час та місці, попередньо домовився із невстановленою в ході досудового розслідування особою (матеріали відносно якої виділено в окреме провадження) про спільне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом її обману, використовуючи її похилий вік.
		Реалізуючи спільний злочинний корисливий умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, 03.03.2023, приблизно о 13 годині 00 хвилин, невстановлена особа, діючи згідно із заздалегідь розробленим спільно з ОСОБА_4 планом, здійснила дзвінок на домашній номер телефону НОМЕР_1 , а в подальшому на мобільний номер НОМЕР_2 , які належать потерпілій ОСОБА_6 .
		В ході розмови, невстановлена особа, (матеріали відносно якої виділено в окреме провадження) діючи згідно узгодженого спільного плану з ОСОБА_4 , ввівши потерпілу в оману, видаючи себе за лікаря, повідомила останній, що її онука ОСОБА_8 потрапила в дорожньо-транспортну пригоду, в зв`язку з чим перебуває в лікарні та на її лікування необхідні грошові кошти. Усвідомлюючи, що потерпіла ОСОБА_6 введена в оману та згодна передати грошові кошти, на проведення лікування онуки, невідома особа в телефонному режимі, повідомила потерпілій про вигаданих працівників медичного закладу на ім`я яких необхідно написати заяви про передачу грошових коштів, згоду на проведення необхідних операцій, дозвіл на перетин кордону онукою ОСОБА_8 , диктувала текст заяв та повідомила потерпілій, що найближчим часом до неї за місцем її проживання за грошовими коштами прийде інша особа, тобто ОСОБА_4 .
		Таким чином, невстановлена особа, (матеріали відносно якої виділено в окреме провадження) утримувала потерпілу ОСОБА_6 на постійному контролі шляхом довготривалої телефонної розмови аж до моменту передачі грошових коштів, з метою недопущення здійснення перевірки останньою інформації стосовно дійсного перебування онуки ОСОБА_8 в лікарні.
		В подальшому, цього ж дня, приблизно о 14:30 годині, згідно розробленого та узгодженого з невстановленою особою спільного плану, до місця проживання потерпілої ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , прибув ОСОБА_4 , який представившись лікарем, знаходячись у приміщенні вищевказаної квартири, отримав від ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 40 тисяч гривень та 2000 доларів США, які остання, добровільно передала для лікування її онуки.
		Після цього, ОСОБА_4 , утримуючи грошові кошти при собі, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, спричинили потерпілій ОСОБА_6 матеріальний збиток на загальну суму 116000 гривень.
		Допитаний у судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_4 підтвердив всі обставини скоєння кримінального правопорушення, свою вину в скоєному визнав повністю. У вчиненому щиро кається та визнає вину.
		Крім того, обвинувачений заявив про те, що він з доказами, добутими органами досудового слідства в підтвердження його провини згоден, їх не оспорює і просить суд в судовому засіданні їх не досліджувати.
		Потерпіла сторона в судове засідання не з`явилась, до суду надана заява, в якій просить провадження розглядати за її відсутності, щодо призначення міри покарання покладаються на розсуд суду. З урахуванням положень ст.325 КПК України, суд вважає можливим з`ясування всіх обставин справи під час судового розгляду проводити без потерпілої.
		Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349, ст.351 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі, окрім допиту обвинуваченого, дослідження доказів, щодо речових доказів та матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.
		Таким чином, аналізуючи наведене, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю.  Дії обвинуваченого, суд вважає за необхідне кваліфікувати за  ч. 2 ст. 190 КК України, а саме як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
		При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує вимоги пунктів 1 та 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», а також характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який за місцем проживання та навчання характеризується позитивно, не працює, на обліку у лікаря нарколога та психолога не перебуває, раніше не судимий. До обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття. Обставини, що обтяжують покарання судом не вбачаються та в обвинувальному акті не встановлені. 
		Враховуючи вищевикладені обставини, принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі у розмірі, визначеному санкцією ч.2 ст.190 КК України.
		Водночас, вирішуючи питання про необхідність реального відбування обвинуваченим покарання у виді позбавлення волі за вчинений злочин, судом враховується, що статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
		При цьому суд також враховує правову позицію Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловлену Постанові від 28.05.2020 року (справа №753/13972/17; провадження № 51-986км20), згідно якої Верховний суд зазначив, що законодавцем саме суду надано дискреційні повноваження щодо визначення виду та міри покарання за вчинення того чи іншого злочину.
		Таким чином, враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, усвідомлення останнім протиправності своєї злочинної поведінки, щире каяття, відсутність шкоди, дані про особу винного, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства, тому в силу ст.75 КК України останнього можливо звільнити від відбування покарання з випробуванням.
		Саме таке покарання суд вважає справедливим, пропорційним, необхідним і достатнім для виправлення винного та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень і, в даному випадку мета застосування кримінального покарання буде досягнута.
		В силу положень ч. 1 ст. 76 КК України, суд звільняючи ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, покладає на нього обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
		Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту слід залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
		Також у разі реального відбуття покарання в строк відбуття покарання необхідно зарахувати строк перебування під вартою з моменту затримання 03.03.2023 року і по день прийняття слідчим суддею ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту 06.03.2023 року.
		Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
		Цивільний позов по справі не заявлено.
		Керуючись ст.ст.349, 368, 370, 615 КПК України, суд    
		 
		УХВАЛИВ:
		      
		ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.190 КК України, і призначити покарання у виді позбавлення волі строком 1 (один) рік.
		На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі із випробуванням, встановивши іспитовий строк на 1 (один) рік.
		На підставі п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_4 обов`язки:
		1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
		Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту залишити без змін до набрання вироком законної сили.
		При реальному відбутті покарання зарахувати у термін відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 03.03.2023 року і по 06.03.2023 року.
		Речові докази по справі, а саме: чорнові записи (розписки) на 3 арк. та квитанція про обмін валюти на 1 арк. - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
		Речові докази по справі, а саме: мобільний телефон «Sigma» та грошові кошти в сумі 116000 гривень - вважати повернутим за належністю потерпілій ОСОБА_6 .
		Речові докази по справі, а саме: мобільний телефон «HUAWEI Y6 2019» модель MRD-LX1, чоловіча сумка в клітинку, наручний годинник, гаманець чорного кольору, зарядний пристрій, ланцюжок з камінцями та грошові кошти в сумі 1877,50 гривень - повернути за належністю засудженому ОСОБА_4 .
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України,  до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно вручити сторонам.  
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...