Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 953/1716/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
Надіслано для оприлюднення: 05.04.2023. Зареєстровано: 06.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 07.04.2023.
Дата набрання законної сили: 19.06.2023
Номер судового провадження: 1-кп/953/747/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023221130000087

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа№ 953/1716/23 
		н/п 1-кп/953/747/23 
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		    
		"05" квітня 2023 р. м. Харків
		Київський районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря  ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судового засідання Київського районного суду м. Харкова обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідувань за № 12023221130000087 від 07.01.2023 за обвинуваченням :
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з базовою середньою освітою, проживаючого у цивільному шлюбі, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий, в тому числі 08.05.2019 Київським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України до позбавленні волі строком на 6 років з конфіскацією майна, звільнений по відбуттю покарання; 02.09.2022 відносно нього направлено обвинувальний акт до Октябрського районного суду м. Полтави за ч. 2 ст. 307 КК України,
		у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора  ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_3 ,
		захисника  ОСОБА_5 ,
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в порушення Постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 р., «Положення про дозвільну систему», затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992р. та «Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення і використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, а також боєприпасів до зброї і вибухових речовин», затверджену Наказом Міністерства Внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 р., якими заборонено знаходження у власності громадян вогнепальної зброї, боєприпасів і вибухових речовин, без відповідного дозволу, діючи умисно, не маючи відповідного дозволу, вчинив кримінальне правопорушення проти громадської безпеки за наступних обставин.
		Так, ОСОБА_3 , точного часу встановити не вдалось можливим, однак не пізніше жовтня 2022 року, маючи прямий умисел, спрямований на незаконне придбання бойових припасів, незаконно, безпідставно отримав від невстановленої в ході досудового розслідування особи боєприпаси, а саме: бойові патрони у кількості 120 штук калібру 5,45x39 АК, тим самим придбавши їх. Після чого почав їх зберігати за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
		Злочинну діяльність ОСОБА_3 було припинено працівниками Національної поліції, які 07.01.2023 в період з 10.54 до 11.36 год., в ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова, за адресою: АДРЕСА_2 , виявили та вилучили у нього патрони у кількості 120 штук, які згідно висновку судово- балістичної експертизи №СЕ-19/121-23/474-БЛ від 12.01.2023 є бойовими проміжними патронами калібру 5,45x39 АК, виготовленими промисловим способом, призначеними для стрільби зі зброї системи Калашникова, а також з іншої нарізної вогнепальної зброї відповідного калібру та типорозміру патронника (автомати, кулемети тощо).
		Носіння та зберігання ОСОБА_3 , без додержання вимог Постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 р., «Положення про дозвільну систему», затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992р. та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів затвердженої Наказом Міністерства Внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 р. є незаконним.
		Суд вважає вказане обвинувачення доведеним та кваліфікує дії обвинуваченого  ОСОБА_3 ,за ст.263ч.1КК України, тобто придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу вчинення, про які зазначено в обвинувальному акті, з приводу пред`явленого йому обвинувачення пояснив, що він не пізніше жовтня 2022 року придбав бойові припаси у особи, яка проходила біля підїзду його будинку, а саме: бойові патрони у кількості 120 штук калібру 5,45x39 АК, запаковані у коробку, після чого почав їх зберігати за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 . до 07.01.2023, які були ним видані слідчому в ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова, за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_2 , розкаюється у скоєному, просить суворо не карати, призначити покарання не пов"язане з триманням під вартою, оскільки сам має захворювання, потребує лікування, а також у нього є двоє малолітніх дітей, яких необхідно утримувати і виховувати. На даний час у зв"язку з відсутністю у нього паспорту не має можливості зареєструвати відомості про те, що він є їх батьком.
		Враховуючи те, що обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, за згодою учасників судового провадження суд, в силу ч.3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням постанови про визнання речовими доказами та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого, а також матеріалів цивільного позову. При цьому суд роз`яснив наслідки, передбачені ч.3 ст. 349 КПК України, переконався у добровільності позицій та правильному розумінні учасниками судового провадження наслідків відмови від дослідження інших доказів, що позбавляє їх права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		При цьому розгляд провадження провадився відносно обвинуваченого в межах пред`явленого йому обвинувачення. Таким чином, дослідивши зібрані у справі докази в їхній сукупності, суд доходить висновку, що вина підсудного ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого злочину повністю доведена.
		При призначенні покарання, відповідно до ст. ст. 65-67 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, данні про особу обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. 
		Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка здійснила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує суспільну небезпеку скоєного діяння та особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив злочин, який відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким, за місцем проживання характеризується посередньо, щиросердно дієво розкаявся у скоєному, своїми правдивими і послідовними показаннями сприяв встановленню істини у справі, на диспансерному обліку у лікаря психіатра, нарколога не перебуває, визнав розмір заявленого цивільного позову.
		Обставинами, що пом`якшують покарання підсудного, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, його правдиві і послідовні покази, які сприяли встановленню істини у кримінальному проваджені.
		Обставини, що обтяжують покарання, не встановлено.
		Відомостей щодо незадовільного стану здоровя ОСОБА_3 суду не надано.
		Призначаючи покарання ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який є тяжким злочином, правдиві і послідовні показання, які сприяли встановленню обставин у кримінальному провадженні та те, що ОСОБА_3 на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, офіційно не працевлаштований, має не зняту та непогашену судимість, 02.09.2022 року до Октябрського районного суду м. Полтави, відносно нього направлено обвинувальний акт за ч. 2 ст. 307 КК України. 
		Відповідно до ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Виходячи із вказаних вимог закону, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		На підставі п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», визнаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форми вини, мотиву, мети, способу, стадії вчинення, і т.ін.). Досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
		Крім того, відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 р., особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
		З урахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого, суд вважає, що необхідним і достатнім для обвинуваченого ОСОБА_3 покаранням, яке сприятиме його виправленню і запобігатиме вчиненню ним нових злочинів, є покарання в межах санкції ст. 263 ч. 1 КК України у виді позбавлення волі і саме в такому випадку буде досягнута передбачена ч. 2 ст. 50 КК України мета покарання у виді виправлення особи та попередження скоєння нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами. При цьому суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для застосування до призначеного покарання положень ст.ст. 75, 76 КК України, а також ст.69 КК України, які б давали суду можливість звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбуття покарання із випробуванням або застосувати більш м`яке покарання.
		На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. Так, у розумінні ЄСПЛ, покарання повинне встановити новий додатковий обов`язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтири для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.
		Призначене покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		Приписами ч. 2 ст. 124 КПК також установлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний у виді тримання під вартою.
		Долю речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 100, 124, 368, 370, 371, 373-374 КПК України, суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченому ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
		Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 09 лютого 2023 року.
		На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 09 лютого 2023 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави (ГУК у Харківській обл/МТГ Харків/24060300, UA048999980313050115000020649, ЄДРПОУ 37874947, код доходів 24060300, МФО 899998 витрати за проведення судово балістичної експертизи згідно висновку №СЕ-19/121-23/474-БЛ від 12.01.2023 в розмірі 755 (сімсот п`ятьдесят п`ять) гривень 12 копійок.
		Речові докази у кримінальному провадженні:
		Бойові патрони у кількості 120 штук калібру 5,45x39 АК, які після проведення судово балістичної експертизи №СЕ-19/121-23/474-БЛ від 12.01.2023 упаковано у сейф-пакет Експертної служби № 3266329, переданий на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів ХРУП № 1 ГУНП в Харківській оласті згідно квитанції № 4742  знищити;
		Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційної інстанції.
		Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		Суддя                        ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...