Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 296/3061/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 03.04.2023. Зареєстровано: 06.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 07.04.2023.
Дата набрання законної сили: 14.04.2023
Результат оскарження 14.04.2023 Житомирський апеляційний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кс/296/1182/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023060000000015

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 296/3061/23
		1-кс/296/1182/23 
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ 
		 
		 
		 
		03 квітня 2023 року                м.Житомир
		 
		Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , 
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		слідчого ОСОБА_4 ,
		захисника ОСОБА_5 ,
		підозрюваного ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Житомирі клопотання старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ в Житомирській області  ОСОБА_4 , погоджене прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про зміну запобіжного заходу,-
		 
		                                                      В С Т А Н О В И В:
		 
		03.04.2023 року до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира звернувся старший слідчий  в ОВС СВ УСБУ в Житомирській області  ОСОБА_4 з клопотанням, погодженим прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про зміну запобіжного заходу.
		В обґрунтування клопотання зазначає, що слідчим відділом Управління СБ України в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 17.01.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань  за №22023060000000015 за фактом вчинення ОСОБА_6 в умовах воєнного стану державної зради, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.
		Досудовим розслідуванням установлено, що згідно Конституції України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Упродовж 2013 року у зв`язку з демократичними процесами,  які відбувалися на території України, у представників влади РФ та службових осіб з числа керівництва ЗС РФ виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, спрямованих на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України. Мотивами зазначеного умислу стали євроінтеграційний курс розвитку України, підготовка до підписання  Угоди про асоціацію між Україною   та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії  та їхніми державами-членами, які були розцінені представниками влади і ЗС РФ, як безпосередня загроза економічним та геополітичним інтересам РФ, що сприятиме втраті впливу над політичними процесами в Україні та позбавить контролю над її економічною діяльністю, призведе до співпраці 
		 
		 
		України з Організацією Північноатлантичного договору з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації та можливої денонсації угод щодо тимчасового розташування Чорноморського флоту РФ на території України в АР Крим та м. Севастополі.
		Починаючи з 20 лютого 2014 року для реалізації вищезазначеного умислу, з метою блокування та захоплення адміністративних будівель    і ключових об`єктів військової та цивільної інфраструктури для забезпечення військової окупації та подальшої анексії РФ території АР Крим і м. Севастополя, здійснено вторгнення військовим, морським і повітряним транспортом окремих підрозділів ЗС РФ. У подальшому представниками влади РФ вчинено ряд дій, внаслідок чого здійснено окупацію частини території України АР Крим і м. Севастополя та спроба легітимізувати указані дії.
		У подальшому 24 лютого 2022 року розпочато збройну військову агресію Російської Федерації проти України та близько 05 год. 10 хв. Збройними Силами РФ (далі - ЗС РФ), що діяли за наказом керівництва РФ   та ЗС РФ, здійснено запуск крилатих та балістичних ракет по аеродромах, військових штабах, складах, підрозділах Збройних Сил України та інших військових формувань. Після чого, тоді ж, війська РФ сухопутним шляхом вторглися на територію суверенної держави України.
		Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»   від 24.02.22 №64/2022, в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб, який у подальшому було продовжено до 20.05.2023 відповідними Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023 затвердженими Верховною Радою України.
		З огляду на викладене, між державами РФ та Україна з 20 лютого 2014 року триває збройний конфлікт міжнародного характеру.
		Наведені факти розв`язання та ведення РФ агресивної війни проти України, здійснення підривної діяльності, у тому числі, шляхом вторгнення підрозділів ЗС РФ, захоплення державних органів виконавчої влади, установ, підприємств та організацій усіх форм власності, військових частин, широко висвітлювалися більшістю засобів масової інформації України та іноземних держав, і були достовірно відомі громадянину України ОСОБА_6 . 
		При цьому, відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, Закону України    «Про правовий режим воєнного стану», Закону України «Про інформацію», наказу Головнокомандувача Збройних Сил України № 73 від 03.03.2022 щодо заборони розповсюдження інформації, розголошення якої може призвести до обізнаності противника про дії Збройних Сил України, інших складових сил оборони, негативно вплинути на хід виконання завдань за призначенням під час дії правового режиму воєнного стану, затверджено перелік такої інформації, зокрема: описи, зображення та умовні позначки, які ідентифікують або можуть ідентифікувати об`єкти.
		Натомість, перебуваючи на території України, у ОСОБА_6 , достеменно обізнаного про свій конституційно-правовий статус та обов`язки  громадянина України, наявність між державами РФ та Україна з 20 лютого 2014 року збройного конфлікту міжнародного характеру, факт повномасштабного вторгнення ЗС РФ на територію України та окупації окремих територій України ворожою державою, з ідеологічних мотивів, виник злочинний умисле спрямований на вчинення дій на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності та державній безпеці України, шляхом переходу на бік ворога. 
		Реалізуючи свій злочинний умисел, 18.07.2022 громадянин України  ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ідеологічних мотивів, діючи умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, використовуючи власну веб-сторінку (акаунт) соціальної мережі «Вконтакте» під ім`ям « ОСОБА_7 » за URL-адресою в Інтернет мережі: ІНФОРМАЦІЯ_6, у ході спілкування з представником приватної військової компанії (далі - ПВК ) « Вагнер » РФ ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який задля приховування реальних установчих та анкетних даних використовує веб-сторінку (акаунт) соціальної мережі «Вконтакте» під ім`ям « ОСОБА_9 » за URL-адресою в Інтернет мережі: ІНФОРМАЦІЯ_5 добровільно погодився 
		 
		 
		передавати йому, як представнику ворожої держави, інформацію щодо місць розташування на території м. Житомира військових об`єктів, місця дислокацій ЗСУ, яка може використовуватися представниками ЗС РФ та їх інших військових формувань для планування та ведення бойових дій в ході здійснення збройної агресії проти України. Водночас, на пропозицію ОСОБА_8 , з метою конспірації та приховання своєї злочинної діяльності ОСОБА_6 обрав позивний « ОСОБА_10 ».
		Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, на виконання попередніх домовленостей, ОСОБА_6 через телекомунікаційну мережу «Internet», шляхом надсилання текстових повідомлень та графічних зображень     в месенджері «Telegram», який прив`язаний до сім-карти стільникового зв`язку ПраТ «Київстар» № НОМЕР_1 , особисто надавав представнику ПВК «Вагнер» ОСОБА_8 , зокрема 26.09.2022, 12.10.2022 та 20.10.2022 відомості про дислокацію підрозділів військовослужбовців та військової техніки ЗС України, розташування стратегічно важливих військових об`єктів, таким чином будучи громадянином України, в умовах воєнного стану, перейшов на бік ворога шляхом надання допомоги представнику  ворожої держави на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України.
		Враховуючи наявність достатніх доказів, слідчим за погодженням  з прокурором 20.03.2023 громадянину України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, а саме у вчиненні державної зради, тобто у діянні, умисно вчиненим громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України шляхом переходу на бік ворога  в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України. 
		Встановлені слідством обставини, які дають підстави для обґрунтованої підозри про вчинення ОСОБА_6 вказаного вище злочину, підтверджуються зібраними провадженні доказами, а саме: матеріалами отриманими в ході проведення гласних та негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема: протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 24.02.2023  та протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - про результати проведення візуального спостереження від 23.02.2023 в яких зафіксовані факти надання ОСОБА_6 . ОСОБА_8 відомостей щодо місць розташування на території Житомирської області місця дислокації підрозділу ЗСУ та іншу вагому інформацію, отримання якої представниками країни-агресора рф несе шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності й державній безпеці України; протоколами про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 24.02.2023    в яких зафіксовано факт добровільної згоди ОСОБА_6 надавати ОСОБА_8 , інформацію щодо місць розташування на території м. Житомира, військових об`єктів, місця їх дислокацій; протоколом огляду веб-сайту «Миротворець» від 17.03.2023, яким зафіксований факт приналежності ОСОБА_8 до ПВК «Вагнер»; протоколом огляду особистої сторінки ОСОБА_8 в соціальній мережі «Вконтакте» під іменем « ОСОБА_9 » від 17.03.2023, який підтверджує факт перебування ОСОБА_6 в друзях останнього; протоколом огляду особистої сторінки ОСОБА_6 в соціальній мережі «Вконтакте» під іменем « ОСОБА_7 » від 17.03.2023,   який підтверджує факт перебування ОСОБА_8 (під іменем « ОСОБА_9 »)  в друзях останнього; протоколом огляду особистої сторінки ОСОБА_8 в соціальній мережі «Одноклассники» під іменем « ОСОБА_9 » від 17.03.2023, який підтверджує факт перебування ОСОБА_6 в друзях останнього; протоколом огляду особистої сторінки ОСОБА_6 в соціальній мережі «Одноклассники» під іменем « ОСОБА_7 » від 17.03.2023,  який підтверджує факт перебування ОСОБА_8 (під іменем « ОСОБА_9 »)  в друзях останнього; протоколом огляду мережі Інтернет від 17.03.2023, яким зафіксований факт, що ПВК «Вагнер» є військовою організацією РФ; протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_6 від 17.03.2022, який підтверджує факт спілкування ОСОБА_6 та ОСОБА_8 в месенджері «Telegram»; відповідями на запити з в/ч НОМЕР_2 від 03.03.2023 та УСБУ в Житомирській області від 17.03.2023, згідно з якими інформація передана ОСОБА_6 може призвести до негативних наслідків та завдати суттєвої шкоди національній безпеці України у сфері оборони, а також іншими матеріалами кримінального провадження.
		 
		Водночас встановлені обставини, свідчать про існування ризиків,  що громадянин ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може продовжувати свою злочинну навмисну діяльність на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України, зокрема надавати представникам збройних сил рф інформацію щодо розташування на території Житомирської області підрозділів ЗСУ, об`єктів військової інфраструктури та інших стратегічно важливих об`єктів, а також перешкоджати кримінальному провадженню шляхом переховування від органів досудового розслідування та суду, знищення, приховування чи спотворювання речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
		За цих обставин ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 21.03.2023 у справі № 296/2491/23 ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 20.05.2023 та визначено заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів   для працездатних осіб, що становить 214 720 грн.
		Разом з цим, на ОСОБА_6 у разі внесення застави, слідчим суддею покладено обов`язки, які він зобов`язаний виконувати, а саме не відлучатися за межі Житомирської області без дозволу слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження 
		№ 22023060000000015 від 17.01.2023, прокурора чи суду;  прибувати за кожною вимогою до суду та органу досудового слідства; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання; здати до органу досудового розслідування на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд  з України і в`їзд в Україну в умовах воєнного стану та на період мобілізації.
		Також ОСОБА_6 попереджено, що у разі невиконання покладених на нього обов`язків після внесення застави до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а застава звернута в дохід держави.
		Наступного дня, тобто 22.03.2023 за ОСОБА_6 було внесено заставу у розмірі 214 720 грн., у зв`язку з чим його звільнено з під варти,   та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
		У подальшому 01.04.2023 ОСОБА_6 , будучи підозрюваним у рамках кримінального провадження № 22023060000000015 від 17.01.2023, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави з покладенням вищеперерахованих обов`язків, намагався незаконно, за відсутності документів, перетнути державний кордон України в населеному пункті Майдан Копищанський Коростенського району Житомирської області, де був затриманий співробітниками Державної прикордонної служби України, якими задокументовано та зафіксовано зазначені обставини. 
		Враховуючи вказані обставини, у слідства є достатні підстави стверджувати, що ОСОБА_6 , намагаючись незаконно покинути територію України, вчиняє дії спрямовані на переховування від органів досудового слідства та суду, уникнення кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину, вчиняючи нові правопорушення.
		Таким чином, ОСОБА_6 після внесення застави порушив покладені на нього слідчим суддею обов`язки, у зв`язку з чим наявні достатні підстави для застосування до ОСОБА_6 більш жорсткого запобіжного заходу,  а саме тримання під вартою без визначення розміру застави, та звернення внесеної застави в дохід держави.  
		Зазначені обставини свідчать про існування ризиків, передбачених   п. п.1, 2, 4, 5 ст. 177 КПК України, а саме  що громадянин ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може продовжувати свою злочинну навмисну діяльність на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України, зокрема надавати представникам збройних сил РФ інформацію щодо розташування на території Житомирської області підрозділів ЗСУ, об`єктів військової інфраструктури  та інших стратегічно важливих об`єктів, а також перешкоджати кримінальному провадженню шляхом переховування від органів досудового розслідування та суду, знищення, приховування чи спотворювання     речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
		Враховуючи викладене, є достатні підстави вважати, що зазначеним ризикам неможливо запобігти шляхом застосування до ОСОБА_6 більш м`яких запобіжних заходів, окрім як у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
		Також  зазначає, що вимогами ч.8, 9, 10 ст.182 КПК України передбачено, що у разі якщо підозрюваний, порушив покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави  та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
		При цьому, питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. 
		У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу  з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
		За наведених обставин, визначення більшого розміру застави, а незастосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави є недопустимим, оскільки надає змогу підозрюваному ОСОБА_6 продовжити вищевказану злочинну діяльність, спрямовану на завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України, приховувати та/або знищувати сліди такої діяльності, а також переховуватись від органів досудового розслідування, суду. 
		Враховуючи вищевикладене слідчий просить клопотання задовольнити.
		 
		Згідно ч.4 ст.107 КПК України під час розгляду клопотання здійснювалось фіксування судового процесу технічними засобами.
		 
		Прокурор та слідчий у судовому засіданні клопотання підтримали та просили його задовольнити. Прокурор також пояснив, що підозрюваний, перебуваючи в прикордонній смузі без документів, називав несправжні анкетні дані. У частині клопотання щодо надання дозволу на затримання з метою приводу відмовився у зв`язку з явкою підозрюваного у судове засідання.
		 
		Підозрюваний у судовому засіданні пояснив, що мав намір обманути дружину та побути деякий час у друга, щоб дружина виїхала в Ізраїль.
		 
		Захисник у судовому засіданні просить врахувати поважний вік підозрюваного та його пояснення про відсутність наміру покинути територію України.
		 
		Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
		 
		Встановлено, що слідчим відділом Управління СБ України в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 17.01.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань  за №22023060000000015 за фактом вчинення ОСОБА_6 в умовах воєнного стану державної зради, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.
		20.03.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.
		21.03.2023 ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира до підозрюваного ОСОБА_6   застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком  до 20.05.2023 та визначено заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів  для працездатних осіб, що становить 214 720 грн.
		22.03.2023 за ОСОБА_6 було внесено заставу у розмірі 214 720 грн, у зв`язку з чим його звільнено з під варти.
		01.04.2023 ОСОБА_6 намагався за відсутності документів перетнути державний кордон України у населеному пункті Майдан Копищанський Коростенського району Житомирської області,  про що співробітниками Державної прикордонної служби України складено протоколи про адміністративні правопорушення. 
		 
		Згідно  ч.1, 2 ст.200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
		У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які: 1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; 2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
		Відповідно до вимог ст.2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
		Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра" у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст.5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).
		Стандарт, встановлений статтею 5 § 1(с) Конвенції, не передбачає, що поліція повинна мати достатні докази для пред`явлення обвинувачення на момент арешту (O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 36).
		Факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для обґрунтування засудження чи навіть пред`явлення обвинувачення; це досягається на наступній стадії кримінального розслідування (Murray v. the United Kingdom, of 28 October 1994, § 55; K.-F. v.Germany of 27 November 1997, § 57; Erdagoz v. Turkey, of 22 October 1997, § 51).
		Слідчий суддя враховує, що на підозрюваного згідно ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 21.03.2023 року було покладено обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, однак, вони були порушені останнім, зокрема, підозрюваного  було затримано співробітниками Державної прикордонної служби України, що у сукупності з фактичними обставинами злочину, у вчиненні якого він підозрюється, свідчить про те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин 
		 
		 
		кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення та/або продовжити свою злочинну діяльність. 
		Вищенаведені обставини свідчать про наявність достатніх підстав для зміни підозрюваному раніше обраного запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Застосовуючи такий вид запобіжного заходу слідчий суддя виходить з того, що інші більш м`які запобіжні заходи не дадуть можливості в повній мірі запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1, 2, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а також забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного з огляду на ступінь тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення.
		При цьому, відповідно до п.3 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
		З урахуванням фактичних обставин справи, даних, які характеризують особу підозрюваного, вимог кримінального процесуального законодавства України та практики Європейського суду з прав людини, а також з метою забезпечення його належної процесуальної поведінки, слідчий суддя вважає за необхідне не визначати розмір застави при постановленні ухвали про зміну підозрюваному запобіжного заходу, оскільки до нього вже обирався такий запобіжний захід та був порушений ним.
		Що ж стосується питання звернення застави в дохід держави, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.
		Згідно  ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
		Відповідно до ч.8 ст.182 КПК України у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
		Згідно  ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 21.03.2023 року було покладено на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, зокрема, не відлучатися за межі Житомирської області без дозволу слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження 
		№ 22023060000000015 від 17.01.2023, прокурора чи суду.
		Враховуючи, що у судовому засіданні встановлено факт порушення підозрюваним обов`язків, покладених на нього ухвалою слідчого судді, а саме перебування у прикордонній смузі без документів, що посвідчують особу, слідчий суддя вважає за необхідне грошові кошти у сумі 214 720 грн, внесені у якості застави,  звернути в дохід держави.
		 
		Керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 184, 194, 200, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
		                                                            
		                                                    П О С Т А Н О В И В :
		 
		Клопотання старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ в Житомирській області  ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу задовольнити.
		 
		Змінити ОСОБА_6 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, запобіжний захід у вигляді застави на 
		 
		 
		запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
		 
		Заставу у розмірі 214 710 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот десять) гривень, внесену за підозрюваного ОСОБА_6 на виконання ухвали Корольовського районного суду м. Житомира від 21.03.2023, звернути в дохід держави.
		 
		Встановити строк дії ухвали в межах строку досудового розслідування, тобто до 20 травня 2023 року включно.
		 
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. 
		 
		       Слідчий суддя                                                                                ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...