Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/985/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано для оприлюднення: 05.04.2023. Зареєстровано: 06.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 07.04.2023.
Дата набрання законної сили: 04.05.2023
Номер судового провадження: 1-кп/461/345/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022140000000040

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		461/985/23
		1-кп/461/345/23
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		04.04.2023                                                м.Львів 
		 
		Галицький районний суд міста Львова у складі: 
		головуючого судді ОСОБА_1 
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора ОСОБА_3 
		захисника ОСОБА_4 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі спеціального судового провадження в залі суду в місті Львові кримінальне провадження №22022140000000040 від 31.03.2022 року за обвинуваченням: 
		 
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, розлученого, уродженця м. Львова, останнє місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання якого не встановлено, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,
		 
		у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 260 Кримінального кодексу України,-
		ВСТАНОВИВ:
		Верховною Радою УРСР 24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави  України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		Положеннями статей 1 та 2 Основного Закону України  Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Відповідно до частини 1 статті 17, частини 1 статті 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
		Згідно зі статтею 4 Конституції України в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.
		Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
		Частиною 1 статті 65 встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
		Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить Автономна республіка Крим (далі  АР Крим), області, зокрема, Донецька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
		У березні-квітні 2014 року в м. Донецьку та інших населених пунктах Донецької області розпочалася збройна агресія Російської Федерації (далі - російська федерація) шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств російської федерації, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, спрямованої на окупацію Донецької області та порушення територіальної цілісності України.
		11 травня 2014 року в окремих містах та районах Донецької області, всупереч законодавству України, проведено незаконний референдум з питання «Про підтримку акту про державну самостійність Донецької народної республіки», за результатами якого 12.05.2014 проголошено створення незаконного псевдоутворення «Донецька народна республіка» (далі «ДНР»).
		Завданнями незаконно створеної «ДНР» є зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вплив на прийняття рішень, вчинення та не вчинення дій органами державної влади України, шляхом застосування зброї, вчинення вибухів, підпалів та інших дій, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людини, заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків.
		Вказана організація є стійким об`єднанням невизначеного кола осіб, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, а тому, відповідно до абз. 19 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», є терористичною організацією.
		При цьому, на керівників та учасників спеціально створених в структурі «ДНР» незаконних збройних формувань покладається забезпечення стійкості даної терористичної організації шляхом вчинення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів і військовослужбовцями Збройних сил України.
		З квітня 2014 року по теперішній час учасниками терористичної організації «ДНР», з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади і місцевого самоврядування, зокрема щодо визнання легітимності діяльності «ДНР» та влади її керівників, здійснюються захоплення адміністративних будівель і ключових об`єктів інфраструктури на території Донецької області, акти застосування збройної сили проти держави України, чиниться збройний опір правоохоронним органам України та Збройним Силам України у відновленні територіальної цілісності України та забезпеченні правопорядку, вчиняються інші злочини.
		Як наслідок, під контролем терористичної організації «ДНР» опинилась частина території Донецької області, статус якої визначено постановою Верховної Ради України № 254-УІІІ від 17.03.2015 «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» та постановою Верховної Ради України № 252-УІІІ від 17.03.2015 «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування».
		Чисельні злочини, вчинені представниками терористичної організації «ДНР» визначені у зверненнях Верховної Ради України до міжнародних організацій та іноземних держав щодо визнання «ДНР» терористичною організацією. Зокрема, у зверненні до Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, національних парламентів держав-членів ЄЄ, СІЛА, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому Постановою Верховної Ради України від 14.01.2015 за № 106-VІІІ, Постанові Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України» від 22.07.2014 за № 1596-УІІ, Постанові Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян» від 04.02.2015 за № 145-УІП.
		07 квітня 2014 року за поданням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим із Головою Служби безпеки України, на території Донецької і Луганської областей розпочато проведення антитерористичної операції.
		13 квітня 2014 року через посилення сепаратистських виступів та захоплення державних установ на сході України виконувач обов`язків Президента України Указом від 14.04.2014 за № 405/2014 затвердив рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», після чого на території Донецької та Луганської областей розпочато широкомасштабну антитерористичну операцію (далі - АТО) із залученням Збройних Сил України та інших військових формувань.
		Наказом керівника Антитерористичного центру при СБУ № 33/6/9 від 07.10.2014 районами проведення АТО визначено території Донецької та Луганської областей. Для проведення АТО, згідно з вимогами ст. 4 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», залучено військові підрозділи Міністерства оборони України та Міністерства внутрішніх справ України.
		24 лютого 2018 року набрав чинності Закон України від 18.01.2018 № 2268-УІІІ «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», який визначає, що Антитерористична операція на Сході України буде проходити поряд із Операцією об`єднаних сил.
		Поряд з цим, набрали чинності ряд нормативно-правових актів, які регулюють правовідносини, пов`язані із протидією терористичним організаціям на території східних регіонів держави, а саме: Закон України від 15.04.2014 № 1207-УІІ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Закон України від 12.08.2014 № 1632-УІІ «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції», Закон України від 02.09.2014 № 1669-УІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
		Згідно з преамбулою Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» збройна агресія російської федерації розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств російської федерації, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності, а 24 лютого 2022 року переросла в повномасштабне збройне вторгнення на суверенну територію України, російська федерація чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань російської федерації, що складаються з регулярних з`єднань і підрозділів, підпорядкованих міністерству оборони російської федерації, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам російської федерації, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих російською федерацією, а також за допомогою окупаційної адміністрації російської федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні російській федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
		Відповідно до ст. 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-VІП від 18.01.2018, діяльність збройних формувань російської федерації та окупаційної адміністрації російської федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який акт виданий у зв`язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.
		Боротьба з іноземною окупацією, відповідно до пункту 4 статті 1 частини І Додаткового протоколу (Протокол I), від 08.06.1977 до Женевських конвенцій, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів від 12.08.1949, є формою збройного конфлікту.
		Збройна агресія російської федерації на території Донецької області здійснювалася шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств російської федерації, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направленої на окупацію Донецької області та порушення територіальної цілісності України.
		Після проголошення створення незаконного псевдодержавного утворення «ДНР», 20.06.2014 на сесії незаконно створеної Верховної Ради «ДНР» було прийнято Закон №15/04-ВС «Про Збройні сили Донецької народної республіки». Даний Закон визначає призначення, завдання, склад, чисельність, принципи побудови і діяльності, комплектування, дислокацію і керівництво збройними силами «ДНР». 
		Самопроголошеним Головою «ДНР» 12.11.2014 виданий указ № 418, згідно із яким створене незаконне збройне формування так званої ДНР  «Народна міліція», яке складається з 1-ого армійського корпусу «ДНР». Вказане формування дислокується в різних населених пунктах і місцевостях на тимчасово окупованій частині Донецької області та має загальну координацію та кураторів російської федерації.
		До складу «1-ого армійського корпусу Народної міліції ДНР» з 2015 року входить структурний підрозділ  не передбачене законом збройне формування «Окрема артилерійська бригада «Кальміус» з місцем постійної дислокації на тимчасово окупованій території у м. Донецьку та м. Сніжне Донецької області.
		Вказане формування має організовану структуру військового типу, а саме єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність та дисципліну, його учасники озброєні вогнепальною зброєю, вибухівкою, а також мають важке озброєння та військову техніку. В зазначеному формуванні визначено механізм вступу до нього, порядок проходження служби, в кожному структурному підрозділі ставляться завдання щоденної діяльності, що полягає у здійсненні методами військових операцій силової підтримки незаконно створених структур 
		Політичне та військове керівництво російської федерації, діючи всупереч вимогам пунктів 1 та 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам частини 4 статті 2 Статуту Організації Об`єднаних Націй і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV) від 21.12.1965 № 2131 (XX), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та збройний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил російської федерації на територію України.
		19 лютого 2022 року головою «ДНР» підписано указ № 29 «Про проведення загальної мобілізації», та оголошено повну мобілізацію.
		21 лютого 2022 року, з метою створення приводів для ескалації конфлікту і спроби виправдання своєї агресії перед громадянами Російської Федерації та світовою спільнотою, Російською Федерацією визнано «Донецьку народну республіку» та «Луганську народну республіку» незалежними державами.
		22 лютого 2022 року Президент російської федерації (далі  президент російської федерації) направив до Ради Федерації (далі  ради федерації) звернення про використання збройних сил російської федерації за межами російської федерації, яке було задоволено.
		24 лютого 2022 року приблизно о 05 годині президент російської федерації оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України.
		24 лютого 2022 року, на виконання зазначеного вище наказу, військовослужбовці збройних сил російської федерації, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в тимчасово окупованій Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснила збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався Законами України, якими затверджувались Укази Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», та діє на цей час.
		 
		ОСОБА_5 будучи громадянином України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у період збройного конфлікту, перебуваючи на тимчасово окупованій території в м. Донецьк та беручи з 2015 року участь у діяльності незаконного збройного формування терористичної організації «ДНР» на посаді рядового розрахунку БМ-21 «Град» реактивного артилерійського дивізіону окремої бригади « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (в/ч НОМЕР_1 ) 1-го армійського корпусу народної міліції «ДНР», на підставі наказів керівництва терористичної організації «ДНР», яке діяло за вказівками та за підтримки підрозділів збройних сил та інших силових відомств російської федерації, а з 24.02.2022  безпосередньо наказів військового командування збройних сил російської федерації у межах загального плану захоплення території України у складі збройних сил російської федерації, маючи на меті завдати шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України, починаючи з 2015 року виконував бойові завдання, пов`язані із військовим захопленням території України. 
		У такий спосіб ОСОБА_5 , ігноруючи свій громадянський обов`язок, передбачений Конституцією України, щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, діючи добровільно з усвідомленням негативних наслідків своїх дій та на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, у період збройного конфлікту, перебуваючи на тимчасово окупованій території в м. Донецьк, у 2015 року перейшов на бік ворога у період збройного конфлікту, чим вчинив державну зраду.
		 
		Також, ОСОБА_5 , будучи громадянином України, достовірно знаючи з розповсюджених повідомлень у засобах масової інформації та мережі Інтернет про проведення на території Донецької області України антитерористичної операції проти терористичної організації «ДНР», усвідомлюючи, що діяльність даної терористичної організації та її підрозділів є незаконною, спрямована на зміну меж території України, призводить до загибелі людей, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, діючи умисно, з ідеологічних мотивів, у 2015 році, перебуваючи на тимчасово окупованій території у м. Донецьку, добровільно вступив до лав терористичної організації «ДНР» та прийняв присягу.
		Після цього ОСОБА_5 , будучи наказом по особовому складу командувача так званої «Народної міліції» терористичної організації «ДНР» призначений та посаду рядового розрахунку БМ-21 «Град» реактивного артилерійського дивізіону окремої артилерійської бригади « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (в/ч НОМЕР_1 ) 1-го армійського корпусу народної міліції «ДНР», був забезпечений військовою формою, вогнепальною зброєю та боєприпасами до неї.
		З цього часу ОСОБА_5 брав участь у діяльності терористичної організації «ДНР» та у період з 2015 по 21.03.2022, перебуваючи на тимчасово окупованій території Донецької області, виконував завдання, пов`язані із веденням бойових дій проти Збройних Сил України та забезпеченням різних видів та форм бою. 
		 
		Крім того, ОСОБА_5 , будучи громадянином України, достовірно знаючи з розповсюджених повідомлень у засобах масової інформації та мережі Інтернет про проведення на території Донецької області України антитерористичної операції проти терористичної організації «ДНР», усвідомлюючи, що діяльність даної терористичної організації та її підрозділів є незаконною, спрямована на зміну меж території України, призводить до загибелі людей, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, діючи умисно, з ідеологічних мотивів, у 2015 році, перебуваючи на тимчасово окупованій території у м. Донецьку добровільно вступив до її лав у складі незаконного збройного формування - «Окрема артилерійська бригада « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 1-го армійського корпусу «ДНР», прийняв присягу та з цього часу брав участь у діяльності вказаного незаконного збройного формування терористичної організації.
		При цьому, ОСОБА_5 , вступаючи до вказаного не передбаченого законом збройного формування терористичної організації «ДНР», був достовірно обізнаний, що воно відносяться до збройних формувань, а саме  має організаційну структуру військового типу (поділяється на структурні підрозділи (групи, пости) з визначенням особового складу кожного з них, які носять формений одяг військового типу), характеризується наявністю єдиноначальності та субординації (невстановленими органами досудового розслідування особами здійснюється єдине керівництво зазначеними збройними формуваннями), використанням знаків розрізнення (нарукавних шевронів та інших предметів), має воєнізований характер завдань та методів здійснення з використанням вогнепальної зброї та військової техніки збройного опору підрозділам Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяних в проведенні антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей України та ставить перед собою специфічні завдання (утримання території окремих районів Донецької області, тимчасово непідконтрольних органам державної влади України, встановлення на території цих районів Донецької області військового стану (перевірка документів у осіб, чергування з вогнепальною зброєю на підконтрольних об`єктах, обладнання на території зазначених районів Донецької області так званих «блокпостів» для здійснення збройного опору Збройним Силам України та іншим військовим формуванням України) та має для цього відповідні матеріальні засоби (вогнепальну зброю, боєприпаси та військову техніку).
		Крім того, ОСОБА_5 усвідомлював, що зазначене незаконне збройне формування терористичної організації «ДНР» не відноситься до збройних формувань, передбачених Законами України «Про Збройні Сили України», «Про Службу безпеки України», «Про Національну поліцію», «Про Державну прикордонну службу України», «Про Національну гвардію України», «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» та іншими законодавчими актами України, якими визначено створення та функціонування збройних формувань України.
		Вступивши до непередбаченого законом збройного формування терористично організації «ДНР», ОСОБА_5 , який використовував позивний « ОСОБА_6 », був забезпечений військовою формою, вогнепальною зброєю та боєприпасами до неї.
		У складі зазначеного незаконного збройного формування терористичної організації «ДНР», ОСОБА_5 у період з 2015 по 21.03.2022, перебуваючи на тимчасово окупованій території Донецької області, відповідно до покладених на нього завдань, із закріпленою стрілецькою зброєю, керуючись статутами збройних сил російської федерації та терористичної організації «ДНР», виконував обов`язки рядового розрахунку БМ-21 «Град» реактивного артилерійського дивізіону окремої артилерійської бригади « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (в/ч НОМЕР_1 ) 1-го армійського корпусу терористичної організації «ДНР» у різних видах бою та формах його забезпечення проти Збройних Сил України та інших військових формувань України. 
		Відповідно ст.129 Конституції України, ст.7 КПК України, основними засадами судочинства в Україні - є верховенство права, законність, рівність усіх учасників судового розгляду перед законом і судом; повага до людської гідності.
		Враховуючи ті обставини, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 260 Кримінального кодексу України, знає про розпочате щодо нього кримінальне провадження і протягом тривалого часу переховується від органів досудового розслідування, ухвалою суду від 09.03.2023 року прийнято рішення про здійснення спеціального судового провадження стосовно вказаного вище обвинувального акту та, відповідно, судовий розгляд проводився за відсутності обвинуваченого. У зв`язку з цим обвинувачений ОСОБА_5 не був допитаний судом в якості обвинуваченого по суті пред`явленого йому обвинувачення.
		 
		Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (inabsentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		Отже, кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого повинно відповідати, у тому числі таким загальним засадам судочинства, як законність, рівність перед законом і судом, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини тощо (п.п. 2, 3, 10 ч. 1 ст. 7 КПК України).
		Суть принципу законності відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, крім іншого, полягає у тому, що під час кримінального провадження суд, прокурор та слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
		Згідно ч. 1 ст. 10 КПК України, суть принципу рівності перед законом і судом полягає у тому, що не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за будь-якими ознаками, у тому числі за політичними переконаннями.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
		Обвинувачений ОСОБА_5 у судові засідання не з`явився, незважаючи на судові повістки (оголошення), надані до газети «Урядовий кур`єр».
		Відповідно до ст.ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 260 Кримінального кодексу України підтверджується наступними дослідженими та перевіреними під час судового слідства доказами, а саме:
		-    даними, що містяться у протоколі огляду від 30 червня 2022 року, відповідно до якого на веб-сторінці з адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » виявлений опублікований о 12 год. 36 хв. 17.03.2022 допис з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 » з вкладеним у ньому відеозаписом інтерв`ю, наданого військовому журналісту ОСОБА_7 . У вказаному інтерв`ю було зазначено, що ОСОБА_5 , який є мешканцем м. Львова з позивним « ОСОБА_6 », здійснює обстріл з БМ - 21 «Град» Збройних Сил України та м. Маріуполь;
		-    даними, що містяться у протоколі огляду від 14 травня 2022 року, відповідно до якого на сторінці « ОСОБА_8 » в соціальній мережі «Twitter», яка належить військовому журналісту РФ ОСОБА_7 . 17.03.2022 року опублікований відео ролик з написом «Уничтожение боевиков засевших на «Азов-стали». Работа донбасских «Градов» в прямом эфире 60 минут и другие подробности операции «Мариупольский котел», которая сейчас разворачивается на юге ДНР з вкладеним у ньому відеозаписом інтерв`ю ОСОБА_9 . На вказаному відеозаписі зафіксовано факт обстрілу м. Маріуполь та те, як військовий журналіст РФ ОСОБА_8 бере інтерв`ю в одного із бойовиків незаконного збройного формування ДНР під час бойових дій проти захисників м. Маріуполь, який представився мешканцем м. Львова з позивним « ОСОБА_6 ». Вказане інтерв`ю транслювалось на російському політичному ток-шоу «60 минут»;
		-    даними, що містяться у висновку експерта № СЕ-19/114-22/5007-ФП від 22.04.2022 року, відповідно до якого на наданому на експертне дослідження відео-звукозаписі інтерв`ю військовому журналісту ОСОБА_7 , яке транслювалось на ток-шоу «60 минут» на російському телеканалі «Россия-1» та на фотокартках у кількості 11 штук, наданих колишньою дружиною ОСОБА_10 зображена одна й та сама особа, а саме ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;
		-    даними, що містяться у протоколі огляду від 23 травня 2022 року, відповідно до якого на мобільному телефоні марки «Xiaomi» модель «redmi note 7»виявлено переписку з особою з ніком «  ОСОБА_11 », яким зі слів ОСОБА_10 є її колишнім чоловіком ОСОБА_5 . Оглядом встановлено наявність смс- повідомлень з погрозами вбивства. Крім цього, у повідомленнях він називає всіх українців нацистами, яких треба денацифікувати в малороси. Поряд з цим, в окремих смс зазначає свою приналежність до незаконного збройного формування «ДНР», в складі якого перебуває в Запорізькій області та у прихованій формі повідомляє про причетність до вбивства особи на ім`я ОСОБА_12 , родом з м. Дніпра;
		-    даними, що містяться у протоколі огляду від 24 травня 2022 року, відповідно до якого на сторінці « ОСОБА_13 » в соціальній мережі «ВКонтакте», що належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , виявлено дописи у яких містяться: образливі висловлювання в бік громадян України та Збройних Сил України, застосування літери «Z», яка стала одним із символів агресії Росії проти України, інформація стосовно обстрілів позицій Збройних Сил України;
		- даними, що містяться у протоколі огляду від 18 липня 2022 року, відповідно до якого на мобільному телефоні марки «Xiaomi» модель «redmi note 7 виявлено фото із забороненою російською окупаційною символікою та скріншоти переписки з особою з ніком «Фрэди Крюгер», який зі слів ОСОБА_10 є її колишнім чоловіком ОСОБА_5 . Оглядом встановлено наявність смс-повідомлень з погрозами вбивства. Крім цього, у повідомленнях він погрожує фізичною розправою своєму сину. Поряд з цим, було виявлено частину штатного розпису незаконного збройного формування «ДНР», а саме підрозділу в якому проходить службу ОСОБА_5 , який значиться водієм-заряджаючим розрахунку (1 бойової машини) 1 реактивного артилерійського взводу 1 артилерійської батареї;
		-    даними, що містяться у протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 09 квітня 2022 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_10 впізнала ОСОБА_5 на фото під № 3 за такими ознаками: худорлявість, темне волосся, карі очі;
		-    даними, що містяться у протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22 квітня 2022 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_14 , яка на фото під № 2 впізнала особу чоловічої статі, яку 21.03.2022 року бачила на блокпості незаконного збройного формування «ДНР» поблизу тимчасово окупованого населеного пункту Мелекіне Донецької області з позивним « ОСОБА_6 » за наступними ознаками: худорлявість, високий зріст, невелика борода, при посмішці виділявся золотий зуб.
		   Суд вважає за необхідне зазначити, що всі письмові докази зібрані з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства, є належними та допустимими.
		   Допитана у якості свідка ОСОБА_10 повідомила в судовому засіданні, що обвинувачений є її колишнім чоловіком, з яким вона розлучилася у 2010 році. Крім того, він є батьком її сина, однак в 2015 році за рішенням суду був позбавлений батьківських прав. Вони постійно проживали на одній вулиці у ОСОБА_15 , а саме на вул. Грибовій до 2015 року. В подальшому, зі слів сусідів він поїхав до російської федерації. Після лютого 2022 року, тобто після воєнного вторгнення на територію України російської федерації, на її телефон почали приходити погрози їй та сину за підтримку України. В березні 2022 року він надіслав їй на додаток Telegram своє інтерв`ю російському журналісту, де перебуваючи у військовій формі розповідав, що він зі Львова, воює за російську федерацію та як він стріляв по військовим ЗСУ. Вихваляючись, що він воює проти України, обвинувачений навіть надіслав їй копію штатного розпису, щоб підтвердити посаду на якій він перебуває. Пропонував їй та сину терміново виїхати до російської федерації, оскільки Україну буде захвачено у найкоротший термін російськими військами. При цьому, ображав її та сина, принижував за їх українське походження та патріотизм. Крім того, їй та всім їх друзям відомо, що обвинувачений у соціальних мережах використовує нікнейм « ОСОБА_16 ».
		Свідок ОСОБА_14 , допитана в судовому засіданні, показала, що 21 вересня 2022 року вона виїжджала з окупованого російськими військами Маріуполя. Біля населеного пункту Мелекіне у Донецькій області знаходився блок-пост незаконного утворення ДНР. На протязі декількох годин її допитували з приводу виїзду на не окуповану територію Західної України. При цьому, невідомий військовий зазначив, що у них воює проти України «коренной поляк из Львова». Вони його покликали позивним « ОСОБА_6 » і він підійшов. Це був обвинувачений ОСОБА_5 у військовій формі незаконного формування ДНР, якого в подальшому вона одразу впізнала під час проведення з нею слідчих дій. 
		Свідок ОСОБА_17 повідомив під час допиту, що виконуючи службові повноваження старшого оперуповноваженого 3-го управління Головного управління СБУ у Донецькій та Луганській області, ним документувалась протиправна діяльність незаконних збройних формувань так званої ДНР. Повідомив, що до складу до складу «1-ого армійського корпусу Народної міліції ДНР» з 2015 року входить структурний підрозділ  не передбачене законом збройне формування «Окрема артилерійська бригада «Кальміус» з місцем постійної дислокації на тимчасово окупованій території у м. Донецьку та м. Сніжне Донецької області. Вказане формування має організовану структуру військового типу, а саме єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність та дисципліну, його учасники озброєні вогнепальною зброєю, вибухівкою, а також мають важке озброєння та військову техніку. В зазначеному формуванні визначено механізм вступу до нього, порядок проходження служби, в кожному структурному підрозділі ставляться завдання щоденної діяльності, що полягає у здійсненні методами військових операцій силової підтримки незаконно створених структур.
		Аналізуючи покази свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , суд вважає їх свідчення послідовними та такими, що повністю узгоджуються між собою та з іншими письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи. Їх свідчення були отримані безпосередньо під час судового розгляду, відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства, підстав для обмови обвинуваченого судом встановлено не було.
		Таким чином, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч.1 ст.337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає зазначені докази належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, інкримінованих йому стороною обвинувачення, поза розумним сумнівом.
		З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_5 :
		-вчинив державну зраду, а саме умисно вчинене громадянином України діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону №2341-ІІІ від 05.04.2001 зі змінами, внесеними згідно із Законами № 1183-VІІ від 08.04.2014, № 1689-VІІ від 07.10.2014);
		-вчинив дії, які виразилися в участі у терористичній організації, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 258-3 КК України;
		-вчинив дії, які виразилися в участі у діяльності не передбаченого законом збройного формування, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 260 КК України.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_18 суд враховує наступні обставини:
		- ступінь тяжкості вчинених злочинів, а саме злочини, передбачені ч.1 ст. 111, ч.1 ст. 258-3 Кримінальним законом віднесені до категорії особливо тяжких злочинів, а злочин, передбачений ч.2 ст. 260  до категорії тяжких злочинів;
		   -особу обвинуваченого, який згідно ст. 89 КК України раніше не судимий, розлучений, рішенням суду позбавлений батьківських прав відносно сина ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , за період проживання за адресою АДРЕСА_2 характеризувався негативно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває;
		   -обставин, передбачених ст.66 КК України, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 не встановлено; 
		   -обставин, передбачених ст.67 КК України, що обтяжують покарання ОСОБА_5 не встановлено; 
		   При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує ступінь суспільної небезпеки вчинених ним кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, конкретні обставини скоєних злочинів, та вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі ближче до максимальних меж санкцій інкримінованих йому статей з конфіскацією майна.
		Саме таке покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і зважує на вимоги ст.65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, буде сприяти правовому забезпеченню охорони прав і свобод людини і громадянина, запобігання кримінальним правопорушенням, а також забезпеченню миру і безпеки людства.
		Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного його затримання.
		Відповідно довимог ст.124КПК Україниз з обвинуваченого в дохід держави підлягають стягненню судові витрати за проведення судової портретної експертизи в розмірі 5491,84 грн.
		Цивільний позов по справі не заявлений.
		Речові докази по справі відсутні.
		Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст. 111, ч.1 ст. 258-3, ч.2 ст. 260 КК Українита призначити йому покарання: 
		- за ч. 2 ст.260 КК України  5 (п`ять) років позбавлення волі з конфіскацією майна;
		- за ч.1 ст. 258-3 КК України  10(десять) років позбавлення волі з конфіскацією майна;
		- за ч.1 ст. 111 КК України 15 (п`ятнадцять) років позбавлення волі з конфіскацією майна.
		Згідно ч.1 ст.70 КК України, остаточно, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_5 покарання - 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту затримання та приведення вироку до виконання.
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави понесені судові витрати за проведення портретної експертизи у розмірі 5491 (п`ять тисяч чотириста дев`яносто одна) грн. 84 коп.
		Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...